Акім Галімов

Окрім «Реальної історії» Акім Галімов працював над документальними циклами «Україна. Повернення своєї історії», «Таємниці великих українців» і «Рашизм. Історія хвороби». При цьому Галімов не має освіти історика, його фах — журналістика, сценарна робота та продюсування. Для своїх історичних проєктів Акім Галімов залучає профільних істориків, архівістів та інших дослідників, а сам працює над пошуком матеріалів, побудовою сюжету та їхнім поясненням на широку аудиторію.

Біографія Акіма Галімова

Акім Альфадович Галімов народився 28 травня 1985 року в селищі Пограничний Приморського краю РРФСР. За походженням пов'язаний із татарською та кримськотатарською родинами, його батько — казахський татарин, а мати має кримськотатарське коріння. Батько Акіма служив військовим на Далекому Сході (у Приморському краї), саме тому майбутній журналіст народився там.

Історія родини для Акіма Галімова є важливою частиною і частково причиною його професійного інтересу до минулого. Його діда по материній лінії у 1944 році депортували з Криму до Узбекистану. Під час депортації 1944 року родину діда розлучили: підліток потрапив в один товарний вагон, а його батьки та близькі — в інший. Після прибуття до Середньої Азії йому довелося тривалий час самотужки розшукувати свою сім'ю в чужому краї. В Узбекистані (у місті Алмалик) згодом жили і батьки майбутнього журналіста, лише у 1994 році родина змогла повернутися на рідну землю до Криму, де їм довелося долати значний спротив радянського переселенського соціуму. За словами Акіма Галімова, родина зберегла пам'ять про радянські репресії та переслідування.

В Криму минули його шкільні роки та юність. Пізніше чоловік неодноразово говорив у інтервʼю, що саме життя на півострові вплинуло на його ставлення до історії України. За словами Акіма Галімова, у Криму він ріс переважно в російськомовному інформаційному середовищі, українську історію в ньому майже не пояснювали, натомість домінувала російська версія минулого. Згодом, розібратись як було насправді, стало однією з причин його професійного інтересу до історичних тем.

Батьки Акіма у 2014 році були змушені тікати з анексованого Криму до Ірпеня. Там вони побудували дім та відкрили власну кав'ярню. У 2022 році російська армія розбомбила їхній бізнес та дім в Ірпені. Після цього батьки Галімова евакуювалися до Ужгорода, де знову, вже втретє за життя, почали все з нуля та відкрили нову кримськотатарську кав'ярню.

Після школи Акім Галімов навчався у Севастополі, вступив до Севастопольської філії Московського державного університету. На четвертому курсі вирішив спробувати себе в журналістиці та переїхав до Києва, де вступив до медіашколи телеканалу «Інтер» — «Інтершкола». Навчання там було практичним: студенти працювали з новинами, знімали сюжети та по черзі виконували різні редакційні ролі. Після закінчення медіашколи Акім Галімов почав працювати на телебаченні.

Кар'єра та популярність

Спочатку його кар'єра була пов'язана з журналістикою та новинами. Після медіашколи він працював репортером та журналістом новинних редакцій (зокрема, у «ТСН» на телеканалі «1+1»). Згодом Акім Галімов перейшов до документальних програм, де почав поєднувати журналістську роботу з продюсуванням і написанням сценаріїв. Після 2014 року історія Криму, радянська політика та українсько-російські відносини стали одними з головних тем його роботи.

Приблизно з 2015 року Галімов разом із командою 1+1 почав системно створювати історичні документальні проєкти. Одним із перших великих напрямів стала історія України, яку автори намагалися показувати через архівні документи, свідчення та роботу істориків. Так з'явилися документальні цикли «Україна. Повернення своєї історії», «Таємниці великих українців» та «Рашизм. Історія хвороби». Галімов виступав у них як продюсер, сценарист та автор ідей.

Ці роботи зробили Галімова помітним автором історичного документального кіно. Але найбільшу популярність йому принесла «Реальна історія».

Проєкт «Реальна історія»

YouTube-проєкт «Реальна історія» з Акімом Галімовим стартував у 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення росії. Канал створила команда «1+1 media», а його авторами та ідеологами виступили сам Галімов (у ролі ведучого) та шеф-редакторка Ганна Юрловська. Головним поштовхом до запуску стала потреба в системній протидії російській когнітивній війні та маніпуляціям, адже Кремль роками використовував перекручену псевдоісторичну риторику для виправдання агресії проти України.

Випуски «Реальної історії» присвячені різним періодам українського минулого. Акім Галімов говорить про Київську Русь, козацьку державу, Гетьманщину, історію Криму, Голодомор, радянські репресії, українсько-російські відносини та окремих історичних діячів. Один із основних принципів проєкту — робота з джерелами. У випусках показують архівні документи, фотографії, карти, листи, газетні матеріали та інші історичні свідчення. До підготовки окремих тем залучають професійних істориків.

Акім Галімов не є академічним істориком і не проводить самостійних наукових досліджень у тому значенні, у якому це роблять університетські чи академічні науковці. Його роль — журналістська: він шукає тему, працює з джерелами, спілкується з дослідниками, пише сценарій і пояснює матеріал глядачам. І такий формат виявився дуже успішним. Канал почав швидко набирати аудиторію, окремі випуски отримали мільйони переглядів. У 2023 році «Українська правда» називала Акіма Галімова одним із найпомітніших популяризаторів історії в українському YouTube. Через високі рейтинги проєкт масштабувався: з жовтня 2023 року «Реальна історія» вийшла на великі екрани і регулярно транслюється на телеканалі «1+1 Україна».

Один із найпопулярніших випусків на каналі — «Вся історія України за 30 хвилин». У ньому Галімов стисло розповідає про основні періоди українського минулого від давнини до сучасності. До підготовки випуску залучали істориків, зокрема дослідників з Інституту історії України НАН України.

Серед популярних випусків каналу також є спеціальний епізод «Чи святкувати 8 березня?» (2023). У ньому Акім Галімов розбирає радянську міфологію свята, розповідає про його справжнє історичне походження та роль українських феміністок у боротьбі за права жінок.

У проєкті є й окремі великі дослідження, наприклад, випуски про Голодомор побудовані на архівних документах 1930-х років. Команда використовує не лише статистику, а й документи кримінальних справ, листування, фотографії та свідчення очевидців.

Ще один великий і стратегічний напрям каналу — історія Криму та українського Сходу. У спеціальних циклах («Справжня історія Криму, Донбасу та Півдня України») Акім Галімов детально розповідає про етногенез кримських татар, трагедію депортації 1944 року, системну політику русифікації з боку Російської імперії та СРСР, а також розвінчує радянський міф про «ісконно русскіє території».

Окрім просвітництва, проєкт активно займається адвокацією та популяризацією історичних пам'яток. Яскравим прикладом є участь команди у порятунку унікальної садиби «Покорщина» XVIII століття в Козельці на Чернігівщині — найстарішого збереженого дерев'яного маєтку козацької старшини. Команда «Реальної історії» запустила збір коштів через YouTube-спонсорство та привернула увагу суспільства й меценатів до занедбаного стану пам'ятки.

Станом на серпень 2026 року унікальна козацька садиба в Козельці перебуває на стадії активного відновлення та перетворення на сучасний культурний простір. Завдяки внескам підписників YouTube-каналу Акіма Галімова та благодійникам вдалося зібрати близько 3 мільйонів гривень на перший етап робіт. Крім того, у червні 2026 року новостворений фонд збереження національної спадщини «Реальна історія» отримав потужний міжнародний грант на відновлення комплексу.

На території комплексу вже проведено серію масштабних толок за участі волонтерів, зроблено обрешетування та замінено аварійну покрівлю на історичній кам'яниці. Під час розчищення стін архітектори-реставратори навіть знайшли фрагменти оригінальних шпалер XVIII століття під радянським гіпсокартоном, що допоможе згодом відтворити автентичні інтер'єри.

За ці роки «Реальна історія» вийшла за межі винятково українського медіапростору. У 2025 році команда успішно інтегрувала нову функцію YouTube — мультиаудіодоріжки (Multi-audio tracks). Це дозволило запускати випуски з професійним іноземним дубляжем, зокрема англійською та польською мовами, безпосередньо на основному каналі. Головна мета цієї ініціативи — доносити правду про українське минуле та протидіяти російській пропаганді на міжнародну аудиторію.

У 2026 році «Реальна історія» залишається головним та наймасштабнішим проєктом Акіма Галімова, має аудиторію у понад мільйон підписників. Команда продовжує працювати на перетині теорії, польових досліджень та архівознавства. Однією з найрезонансніших новинок 2026 року став спецвипуск про Чорнобильську катастрофу, підготовлений на основі розсекречених документів з Галузевого державного архіву МВС України та матеріалів Національного музею «Чорнобиль», який відкрив нові факти про радянську халатність та приховування масштабів трагедії.

Фільми Акіма Галімова

До запуску «Реальної історії» Акім Галімов уже кілька років працював з історичним документальним кіно. Він був автором, сценаристом і продюсером фільмів, у яких історичні події розглядали через документи, архіви, експертні свідчення та журналістські розслідування. Одним із найвідоміших став цикл «Україна. Повернення своєї історії», над яким творча група департаменту журналістських розслідувань телеканалу «1+1» (виробництво «1+1 Продакшн») під керівництвом Акіма Галімова працювала протягом 2016–2021 років. Автори зверталися до тем, які тривалий час подавалися переважно через російську або радянську історичну оптику. У фільмах використовували архівні документи, працювали з істориками, антропологами, криміналістами та генетиками. Зокрема, команда намагалася відтворити зовнішність Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого, та гетьмана Івана Мазепи.

Окремими фільмами циклу стали «Скарби нації» 2019 року, присвячені козацьким реліквіям, та «Таємничі манускрипти» 2021 року, у якому автори досліджували історію української церкви та документи, пов'язані з її минулим.

У 2020–2021 роках Галімов працював над циклом «Таємниці великих українців». Вісім епізодів були присвячені відомим історичним постатям, серед яких Роксолана, король Данило, Іван Мазепа та Симон Петлюра. Для підготовки фільмів команда їздила до Франції, Італії, Австрії та Польщі, де шукала документи в закордонних архівах. Авторів цікавили не лише загальновідомі факти біографій, а й маловідомі документи та обставини життя цих людей.

Після початку повномасштабного вторгнення Галімов звернувся до сучасної росії та її історичних міфів. У 2023 році вийшов документальний фільм «Рашизм. Історія хвороби». У ньому команда проєкту досліджувала походження російської імперської ідеології, радянський тоталітаризм, культ Сталіна та те, як ці явища пов'язані із сучасною російською політикою і війною проти України.

Ще один напрям роботи Галімова — українська архітектурна спадщина. Проєкт «Українські палаци. Золота доба» стартував у 2022 році. За допомогою історичних документів, комп'ютерної графіки та 3D-реконструкцій відтворили вигляд українських замків, палаців та маєтків у часи їхнього розквіту. Серед них — палаци в Олиці, Диканьці, Підгірцях та інших місцях. Паралельно автори розповідали про людей, яким ці споруди належали, та про те, як революції, війни й радянська політика змінили їхню долю.

У 2026 році Галімов став копродюсером повнометражного документального фільму «Відстань до Незалежності». Стрічка присвячена 99 дням 1991 року, які передували розпаду СРСР і проголошенню незалежності України. Окрему увагу автори приділили українській діаспорі у США та Канаді та її роботі заради міжнародного визнання незалежної України.

Книги Акіма Галімова

Акім Галімов є співавтором книжки «Українські палаци. Відновлення історії. Золота доба», яку він написав разом із Русланом Шаріповим. Видання вийшло 2024 року у видавництві «Фабула». Книга продовжує однойменний документальний проєкт Галімова та розповідає про українські палаци та маєтки, їхніх власників, історію споруд і те, що з ними сталося після революцій, воєн та радянської влади. У ньому за допомогою архівних матеріалів і 3D-реконструкцій команда показувала, як могли виглядати зруйновані або перебудовані українські палаци.

Одна з головних тем книги — втрата української культурної спадщини. Автори детально розповідають про долю шести величних українських маєтків та палаців (зокрема, палаци Любомирських у Рівному, Сангушків в Ізяславі, Кочубеїв у Диканьці та Терещенків). Головний акцент зроблено на деконструкції радянських та російських міфів, які таврували ці пам'ятки як «чужорідну буржуазну культуру».

Акім Галімов також працював над шкільними підручниками з історії України. У 2024 році він став співавтором підручника «Історія України» для 7 класу разом з Олександром Гісемом та Олександром Мартинюком. Підручник рекомендований Міністерством освіти і науки України.

Того ж року вийшов підручник «Історія України» для 11 класу рівня стандарту, авторами якого теж є Акім Галімов, Олександр Гісем та Олександр Мартинюк. Він охоплює історію України від 1945 року до сучасності. Видання також має рекомендацію МОН України.

Нагороди та досягнення

Акім Галімов має кілька професійних і державних відзнак за роботу в журналістиці, документальному кіно та популяризації історії України.

У своїй діяльності Акім Галімов іноді стикався зі скандалами і критикою: у 2024 році виникли дискусії щодо зйомок епізоду «Реальної історії» в Києво-Печерській лаврі, а в 2025 році — щодо підручника з історії України для 11 класу, співавтором якого він є.

Особисте життя Акіма Галімова

Акім Галімов одружений із колегою — відомою українською журналісткою та колишньою кореспонденткою телеканалу «1+1» Ольгою Чепіль. Ольга родом із Жовкви, що на Львівщині, вона закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка. Пара познайомилася на початку своєї медійної кар'єри в Києві.

Подружжя виховує двох синів: старшого Адама (народився у лютому 2019 року) та молодшого Дарія (народився влітку 2022 року в Ужгороді під час евакуації). У родинному колі, за словами Акіма Галімова, вони гармонійно поєднують кримськотатарські та галицькі традиції. Галімов неодноразово згадував, що різдвяні звичаї в їхній сім'ї прийшли саме з боку дружини: вони щорічно збираються на Святвечір, разом готують 12 традиційних страв, серед яких обов'язковою є кутя. Водночас діти змалечку вивчають історію та культуру свого кримськотатарського коріння.

Акім Галімов наголошує, що родина — це його найбільша опора, проте про особисте життя він говорить значно рідше, ніж про професійну діяльність. Журналіст свідомо тримає синів подалі від надмірної уваги преси та рідко публікує сімейні фото в соцмережах. Проте в інтерв'ю він відкритий до тем, що стосуються сімейних цінностей. Чоловік ділився, що якби мав можливість зняти лише один головний фільм у житті, це була б масштабна історія його власного роду та репресій, яких зазнали його предки.

Після початку повномасштабного вторгнення Ольга з дітьми виїхала до Відня (Австрія), проте тривале життя на дві країни виявилося емоційно важким для родини, а дітям бракувало батька. У 2024 році Ольга ухвалила свідоме рішення повернутися з синами до Києва, аби родина знову була разом, попри безпекові ризики.

За межами знімальних майданчиків та історичних архівів Акім Галімов веде активний спосіб життя. Він захоплюється спортом, зокрема регулярним бігом на довгі дистанції. Також,за його словами, є палким прихильником читання історичної та мемуарної літератури. Вільний час Акім Галімов намагається повністю присвячувати родині — прогулянкам Києвом, подорожам Україною та вихованню синів.

Соцмережі

TikTok

Instagram

Threads

Facebook

YouTube

Часті питання