Денис Капустін

Він народився в Москві, але у 17 років разом із родиною переїхав до Німеччини. Пізніше Капустін перебрався до України. У 2022 році він з однодумцями заснував РДК. Станом на 2026 рік РДК є бойовим підрозділом у складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО України. Капустін продовжує командувати корпусом. В росії його заочно засуджено на довічне ув'язнення за звинуваченнями у тероризмі і державній зраді.

Біографія Дениса Капустіна

Денис Капустін народився 6 березня 1984 року в Москві. У 2001 році, коли йому було 17 років, родина переїхала до Кельна в Німеччині. Переїзд відбувся за програмою переселення євреїв із колишнього СРСР, сам Капустін розповідав, що його дід по материнській лінії, Юхим Аронович Карпманський, був євреєм, але наголошував на російській ідентичності своєї родини.

У Кельні Денис Капустін увійшов до середовища футбольних фанатів. Він був пов'язаний із футбольними ультрас і хуліганами, їздив на матчі та брав участь у фанатському русі. Через футбольне середовище він познайомився з представниками європейських праворадикальних рухів.

Згодом його інтерес змістився до єдиноборств. Капустін займався боксом та іншими бойовими видами спорту, а пізніше почав організовувати спортивні заходи. У цей період він став використовувати ім'я Денис Нікітін. Псевдонім White Rex перетворився на назву його найвідомішого бізнес-проєкту.

У 2008 році Капустін створив бренд White Rex. Компанія продавала спортивний одяг та атрибутику, а також організовувала й підтримувала турніри з єдиноборств. Заходи White Rex проходили в різних країнах Європи та збирали спортсменів і глядачів із праворадикального середовища.

Вивчав міжнародний бізнес у Нідерландах, де вступив до University College Maastricht, але освіту не закінчив.

У 2014 році Денис Капустін перебував в Україні під час Революції Гідності. Після початку російської агресії він підтримав українську сторону. У 2017 році остаточно перебрався до України. До початку повномасштабної війни він уже мав контакти з українським праворадикальним середовищем і продовжував займатися спортивними проєктами. У 2019 році Капустіну офіційно заборонили в'їзд до Шенгенської зони через його ультраправу діяльність, що стало однією з причин остаточного осідання в Україні.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Денис Капустін долучився до боротьби проти російських військ. У серпні того самого року він став засновником РДК. Нове формування об'єднало переважно громадян росії, які вирішили воювати проти російської армії на боці України.

Спочатку РДК був невеликим загоном. Пізніше корпус збільшився та почав виконувати бойові завдання не лише на фронті в Україні, а й проводити рейди в прикордонних районах росії. Капустін залишився його командиром.

Бойовий шлях Дениса Капустіна

Перші публічні заяви про РДК з'явилися восени 2022 року. Денис Капустін представляв корпус як формування росіян, які воюють проти Володимира Путіна та російської влади. На відміну від російських добровольчих підрозділів, які формувалися у складі Збройних сил України, РДК від початку наголошував на власній політичній програмі та боротьбі за зміну влади в росії.

Перші бойові епізоди за участю РДК не отримували такого розголосу, як наступні операції на території РФ. Згодом Капустін та інші представники корпусу почали регулярно публікувати відео з фронту. На них бійці РДК брали участь у штурмах, розвідці, роботі малих груп та інших бойових завданнях.

Найбільший резонанс на першому етапі діяльності РДК отримав рейд у Брянську область 2 березня 2023 року. Російська влада заявила, що озброєна група проникла на територію області, атакувала цивільні об'єкти та взяла заручників. Російські силові структури назвали напад терористичною атакою.

РДК підтвердив свою участь у подіях, але заперечив російську версію про масове захоплення заручників, Капустін заявляв, що метою операції була демонстрація можливості збройного опору безпосередньо на території росії.

Українська влада тоді дистанціювалася від організації рейду. Представник ГУР заявив, що йдеться про російських громадян, які виступили проти путінського режиму. Українська сторона не визнавала себе організатором операції. Подія стала першою масштабною інформаційною появою Дениса Капустіна як командира РДК. Російські медіа почали активно поширювати інформацію про нього, а міжнародні видання звернули увагу на його ультраправе минуле.

У травні 2023 року РДК разом із легіоном «Свобода росії» провів нову операцію в Бєлгородській області. Бійці заявили про перетин російського кордону та захоплення прикордонних населених пунктів. Російська влада повідомила про бої з диверсійними групами та заявляла про їхнє знищення або витіснення. РДК, своєю чергою, публікував відео з російської території та стверджував, що операція тривала кілька днів.

Після цього подібні рейди стали одним із найбільш впізнаваних елементів діяльності РДК. У березні 2024 року корпус знову повідомив про бойові дії в Бєлгородській та Курській областях. Цього разу до операцій долучилися також бійці Сибірського батальйону.

Капустін в інтерв'ю Reuters пояснював, що українська сторона надавала російським добровольцям розвідувальні дані, боєприпаси та можливість евакуації поранених. Також він стверджував, що рішення безпосередньо щодо операцій на території росії добровольці ухвалювали самостійно.

У 2023–2024 роках українські посадовці не визнавали безпосередньої участі України в організації рейдів, але пізніше ситуація змінилася: українська воєнна розвідка почала відкрито показувати бойову роботу РДК та називати корпус своїм підрозділом.

РДК

Російський добровольчий корпус виник у 2022 році після початку повномасштабної війни. Основу формування становили громадяни росії, які перебралися до України або перебували тут до початку вторгнення та вирішили воювати проти російської армії.

Капустін фактично сформував його політичну концепцію: РДК від самого початку позиціонував себе як організацію росіян, які виступають проти Путіна та прагнуть змінити політичний лад росії. Однією з головних особливостей корпусу стали операції на території РФ, військовий ефект часто був обмеженим, однак вони мали значний інформаційний вплив.

РДК воює і безпосередньо на українському фронті. Бійці корпусу брали участь у штурмових та оборонних операціях, розвідці, роботі малих груп і знищенні російської техніки.

У 2026 році українська воєнна розвідка вже не приховує участі РДК у своїй бойовій структурі. ГУР називає корпус одним із підрозділів «Спецпідрозділу Тимура». Бійці РДК беруть участь у бойових операціях на українському фронті, зокрема на Запорізькому напрямку.

“Загибель” Дениса Капустіна

27 грудня 2025 року РДК повідомив про загибель свого командира Дениса Капустіна. За опублікованою тоді версією, Капустін загинув на Запорізькому напрямку під час бойового завдання внаслідок удару FPV-дрона. Повідомлення швидко розійшлося українськими та іноземними медіа.

Однак 1 січня 2026 року ГУР МО України заявило, що Капустін живий. Того ж дня розвідка опублікувала відео, на якому командир РДК особисто бере участь у доповіді начальнику ГУР Кирилу Буданову. Так стало відомо, що повідомлення про його смерть було частиною спеціальної операції.

За версією ГУР, російські спецслужби готували замах на Дениса Капустіна та заплатили за його ліквідацію 500 тисяч доларів. Українська розвідка вирішила використати цю інформацію у власній операції: створила правдоподібну картину загибелі командира РДК і дозволила російській стороні повірити, що замах вдався.

Для цього використали два ударні безпілотники. Перший атакував мікроавтобус, який мав створити враження, що в ньому перебуває Капустін. Другий зафіксував наслідки удару. За даними ГУР, саме ці кадри російська сторона отримала як доказ його загибелі.

Українська розвідка стверджує, що після цього російська сторона виплатила обіцяні гроші. За її даними, під час операції також вдалося встановити людей, причетних до підготовки замаху.

Після того як українська розвідка повідомила про інсценування, Денис Капустін знову з'явився у публічному просторі. Він підтвердив, що живий, що не загинув, і продовжує командувати РДК.

Ідеологічні погляди

Денис Капустін відкрито називає себе російським націоналістом, чиї політичні погляди сформувалися задовго до створення РДК і тісно пов'язані з російським та європейським праворадикальним середовищем. Він є безкомпромісним противником імперської моделі сучасної РФ, вважає режим Володимира Путіна головним ворогом російського народу. Капустін виступає за ліквідацію нинішнього кремлівського режиму та переформатування росії в суто етнічну російську національну державу, межі якої мають визначитися після відмови від загарбницьких амбіцій та надання іншим народам РФ права на самовизначення.

Саме на цій ідеологічній платформі РДК позиціонує себе не просто як військовий спецпідрозділ у складі ЗСУ, а й як військово-політична організація, що бореться за корінну зміну державної системи в росії.

Політичні погляди та минула діяльність Капустіна залишаються предметом гострих міжнародних суперечок. Провідні світові ЗМІ (зокрема The New York Times та Deutsche Welle) та міжнародні центри вивчення екстремізму неодноразово класифікували Капустіна як неонациста та прихильника теорії вищості білої раси (white supremacist). Підставою для цього є естетика бренду White Rex, організація боїв для ультраправих радикалів у Європі та використання символіки, що асоціюється з нацизмом.

Сам командир РДК це визначення категорично заперечує. У своїх публічних виступах та інтерв'ю він намагається чітко розмежовувати класичний російський націоналізм і німецький націонал-соціалізм (нацизм). Капустін стверджує, що не є прихильником Гітлера чи ідеології Третього Рейху, а його погляди зосереджені виключно на праві росіян мати власну національну державу, окрему від інших етносів.

Після повномасштабного вторгнення 2022 року Денису Капустіну вдалося частково змістити акцент зі свого радикального минулого на прагматичну військову площину. В очах українського суспільства та військового командування його ідеологія сприймається крізь призму ефективності РДК на полі бою та дієвої збройної боротьби проти спільного ворога.

White Rex

White Rex — це спортивний бренд, який Денис Капустін створив у Німеччині у 2008 році. Проєкт починався з продажу одягу та спортивної атрибутики, але поступово перетворився на платформу для проведення турнірів з єдиноборств.

Тоді Капустін використовував ім'я Денис Нікітін, а White Rex стало його головним публічним псевдонімом. Назву бренду він пов'язував із образом «білої раси», що від самого початку надавало проєкту виразного політичного та субкультурного забарвлення.

Через White Rex Капустін займався організацією турнірів із боксу, кікбоксингу та змішаних єдиноборств. Такі заходи проводилися в різних країнах Європи та збирали спортсменів із середовища, пов'язаного з ультраправими рухами. Особливістю бренду було поєднання спортивної культури з праворадикальною символікою. White Rex продавав футболки, куртки, нашивки та іншу атрибутику, яку використовували представники ультраправої сцени. Через спортивні заходи Капустін підтримував контакти з активістами та прихильниками радикальних рухів із різних європейських країн.

White Rex став однією з головних причин, через які Капустін ще до появи РДК потрапив у поле зору дослідників неонацистських та ультраправих організацій. Німецькі та російські дослідники правого екстремізму описували White Rex як частину європейської ультраправої спортивної сцени.

Сам Денис Капустін заперечує, що White Rex був неонацистською організацією. Він називав свій проєкт спортивним брендом і наголошував, що його діяльність була пов'язана насамперед із єдиноборствами та фанатською культурою.

У 2010-х роках Капустін дедалі більше був пов'язаний з Україною. Він відвідував Київ, підтримував контакти з представниками українського правого руху, а згодом сюди переїхав. Після початку повномасштабної війни спортивний бізнес відійшов для нього на другий план, а головною діяльністю стало командування РДК. Попри це, ім'я White Rex залишилося за Капустіним. Під цим псевдонімом його знали задовго до війни, воно стало його позивним під час війни.

Скандали та резонансні ситуації, пов’язані з Денисом

Основні суперечки навколо нього стосуються його минулого у футбольному хуліганському середовищі, діяльності White Rex, контактів із радикальними активістами та звинувачень у неонацизмі.

Окремі німецькі ЗМІ писали про Капустіна як про представника ультраправої сцени. Його пов'язували з праворадикальними футбольними фанатами, а White Rex описували як бренд, навколо якого формувалося середовище європейських ультраправих прихильників єдиноборств. Капустін не заперечує свого минулого в цьому середовищі, але відкидає твердження, що він є неонацистом.

Ще одним джерелом суперечок стали погляди Капустіна. Він відкрито називає себе російським націоналістом і виступає за створення нової російської держави після падіння режиму Путіна. Його противники вважають ці погляди проявом радикального націоналізму.

Після створення РДК до старих звинувачень додалися нові. Російська влада почала розглядати Капустіна як одного з головних противників Кремля, їх правоохоронні органи порушували проти нього кримінальні справи, а російські суди ухвалювали заочні рішення. Російська сторона також оголосила РДК терористичною організацією.

Західні видання звертали увагу на парадоксальність ситуації: людина з ультраправим минулим воює проти російської армії на боці України, тоді як Кремль використовує його біографію для виправдання власної пропаганди про «боротьбу з нацизмом».

У серпні 2025 року на похороні українського художника і військовослужбовця Давида Чичкана, який загинув на Запорізькому напрямку, сталася сутичка між командиром РДК Денисом Капустіним і ветераном ЗСУ Віктором Пилипенком. За версією Пилипенка та активістки Діани Берг: Капустін спробував вирвати з рук Пилипенка ЛГБТ-прапор, який той ніс під час церемонії. Сутичка переросла в бійку, яку зупинили газом із перцевого балончика.

Капустін сам підтвердив інцидент у своєму Telegram-каналі. Він назвав ЛГБТ-прапор «безумовно недоречним» на прощанні з воїном, заявив, що після закінчення основної церемонії підійшов уточнити, чому прапор був присутній, і що саме Пилипенко виявив агресію та вирвав прапор уже з його рук. Після цього його облили перцевим газом.

Особисте життя Дениса Капустіна

Про особисте життя Дениса Капустіна відомо значно менше, ніж про його військову та політичну діяльність. Він неодноразово давав інтерв'ю, але переважно говорив про РДК, війну, російську політику, націоналізм і власний бойовий досвід. Подробиці про родину намагається не виносити у публічний простір. Про романтичні стосунки Капустіна та його сім'ю достовірної інформації небагато. Відомо, що не спілкується з матірʼю. У відкритих джерелах зустрічаються твердження про дружину та дітей, однак вони не мають достатнього підтвердження в надійних медіа або публічних заявах самого Капустіна. Важливо розуміти, що Деніс Капустін — командир бойового підрозділу, етнічний росіянин, який проводить операції проти російських військ і має відкритого противника в росії. Тому частина інформації про його місце проживання, родину та приватне життя навмисно не розголошується.

Після переїзду до України його життя було пов'язане з українським правим та спортивним середовищем. До 2022 року Капустін продовжував займатися спортивними проєктами, а після початку повномасштабного вторгнення зосередився на військовій діяльності.

Нагороди та відзнаки

22 березня 2026 року Російський добровольчий корпус повідомив, що його командира Дениса Капустіна нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У РДК заявили, що Капустін отримав нагороду за мужність і хоробрість у боротьбі проти російської агресії.

Орден Богдана Хмельницького — державна нагорода України, якою відзначають військовослужбовців та інших осіб за особисту мужність і відвагу під час захисту України, а також за вагомий внесок у зміцнення обороноздатності держави.

Повного переліку інших його військових нагород у відкритих офіційних джерелах немає, тому приписувати йому додаткові відзнаки без підтвердження не варто.

Контакти та соцмережі

Особистий тг:

Telegram

Соцмережі РДК:

Telegram

Instagram

YouTube

Twitter/X

Pinterest

Офіційний сайт

Як доєднатись: https://rusvolcorps.com/join

Часті питання