Ужгород

Ужгородський замок, синагога, майже 60 мініскульптур, набережна, сакури — усе це приваблює мандрівників. А ще в Ужгороді є де смачно поїсти та розважитися.

Історія міста

Історія міста Ужгород офіційно бере початок у IX столітті. Однак на території обласного центру виявлені залишки поселень, найдавнішим з яких налічується понад 100 тис. років. Одними з перших відомих засновників ужгородського поселення були білі хорвати. У другій половині I тисячоліття вони заселили територію сучасного міста Ужгород, яке мало назву Унґвар.

З 903 по 1526 рік місто перебувало у складі Угорського королівства. Спочатку воно було центром Слов’янського князівства на чолі з князем Лаборцем. Однак 894 року угорські племена взяли штурмом фортецю міста, під час якої були вбиті князь і його військо. Тоді городище спалили, але через деякий час нові господарі почали відбудовувати містечко.

У 1241–1242 роках місто знову спалили, на цей раз татаро-монгольські племена під керівництвом хана Батия. За наказом угорського короля Бели IV, Унґвар почали будувати на новому місці (зараз це мікрорайон Горяни). У 1318 році в міста з’явилися нові господарі — італійські графи Другети, які володіли ним упродовж 360 років. Саме Філіпп Другет збудував нову кам’яну фортецю, яка розташовувалася в тому самому місці, де й сучасний замок.

З політичних подій XIX століття найбільший вплив на Ужгород мала Угорська революція 1848–1849 років.

27 березня 1848 року в місті офіційно відзначили повалення монархії в Угорщині. Щоб придушити революцію, Габсбурги залучили армію царської Росії. Визвольна війна зазнала поразки, а монархію було відновлено. 1849 року було створено Руський округ, нове територіальне утворення в Австрійській імперії. Ужгород став його центром. Однак уже за рік округ ліквідували.

У другій половині XIX століття в Ужгороді діяли вісім синагог, єшиви, талмуд-тора, три жіночих товариства, єврейська лікарня, будинок для людей похилого віку та благодійна їдальня. У 1904 році звели велику синагогу, будівля якої збереглася і дотепер.

9 жовтня 1918 року в Ужгороді створили Руську Народну Раду. Її мета полягала в боротьбі за автономію для русинів Угорської Русі. 18 жовтня 1918 року Українська національна рада Західноукраїнської Народної Республіки проголосила утворення Української держави на українській етнічній території Австро-Угорщини. До її складу також мали ввійти Закарпаття та Пряшівщина. 13 листопада 1918 року Українська національна рада декларувала у Львові створення ЗУНР.

Політична ситуація в регіоні була непростою також через втручання інших держав у внутрішні справи. За згодою Антанти, 12 січня 1919 року чехословацькі військові зайняли Ужгород. Водночас східні регіони Закарпаття окупували румунські війська.

Згідно із Сен-Жерменським мирним договором, 10 вересня 1919 року Закарпаття як Підкарпатська Русь перейшло до складу Чехословаччини. У часи Чехословацької республіки Ужгород здобув сучасну архітектурну довершеність. На висушеній від боліт території побудували квартал Малий Галагов.

2 листопада 1938 року Ужгород було передано Угорщині за Віденським арбітражем. У 1941 році Угорщина, включно із Закарпаттям, вступила у Другу світову війну. Цей період характеризувався створенням гетто й масовим вивезенням євреїв до Аушвіца. Станом на 1941 рік в Ужгороді проживало понад 9,5 тис. євреїв. Після війни вижило лише кілька сотень.

26 червня 1945 року відбулося офіційне передання Ужгорода зі складу ЧСР до складу СРСР. Радянська влада розцінювала місто й весь регіон як важливий військовий плацдарм у центрі Європи. Для порівняння: на 1990 рік кількість цивільного населення Закарпаття становила 1 250 000 осіб, при цьому військовослужбовців на території області налічувалося до 200 тисяч.

За часів СРСР Ужгород перетворився на «вітрину радянського способу життя». Це був один з наслідків індустріалізації. Водночас з’явилися нові житлові райони з багатоповерховими панельними будинками. Вони сформували частину міста, яку зараз називають Новим районом. Хрущовки та брєжнєвки суттєво змінили вигляд міста.

У 1991 році Ужгород став частиною незалежної України. Цікаво, що перед цим саме він був першим населеним пунктом УРСР, який відмовився виконувати накази Москви під час подій серпневого путчу.

У період Революції гідності 2013–2014 років в Ужгороді проходили мітинги на підтримку Євромайдану. Найбільший мітинг відбувся 8 грудня 2013 року: на ньому були присутні 6 тисяч осіб. В Ужгороді базується 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада, яка входить до складу ОК «Захід» і з 2014 року бере участь у російсько-українській війні.

Географія

Ужгород розташований майже на однаковій відстані від Балтійського, Адріатичного та Чорного морів, що становить 650–690 км. Це робить його найбільш внутрішнім містом у цій частині Європи. Ужгород лежить на річці Уж біля підніжжя Карпат на висоті близько 120 м. Береги річки пов’язують сім мостів. Найвища точка міста — г. Велика Дайбовецька (224 м).

Ужгород оточений лісами. Площа зелених масивів у самому місті становить 1574 га. Правобережна частина Ужгорода більша за лівобережну. Саме на території першої розташоване Старе місто, яке найбільше цікавить туристів.

Клімат — помірно континентальний: для нього характерні спекотне літо й м’яка зима. На клімат у місті впливає близькість Карпат: гори закривають його від холодних вітрів з півночі. За класифікацією кліматів Кеппена, Ужгород має морський клімат.

У місті багато парків і скверів. Серед найбільших та найвідоміших — Ужгородський ботанічний сад, Боздоський парк, Липова алея, Підзамковий парк та ін. У ботанічному саду росте 100-річний секвоядендрон гігантський. У місті також є іменні вікові дерева — ясен Масарика й платан Другетів.

Де зупинитися в Ужгороді

Ужгород — досить популярне туристичне місто, тож тут є багато варіантів, де зупинитися. Ось кілька найвідоміших готелів обласного центру:

• White Hills Hotel — готель із рестораном, баром, хамамом, спа-салоном, оздоровчим центром із критим басейном, фітнес-центром, сауною та терасою;
• Apartel Uzhhorod — готель розташований поблизу міжнародного аеропорту, має сімейні номери, сауну, ресторан, бар, спа-центр, дитячий майданчик;
• Boutique Hotel Villa P — бутик-готель розташований у будівлі історичної вілли, за 50 м від Ужгородського замку, має винний льох із можливістю дегустації та світлі номери з класичним інтер’єром;
• готельний комплекс «Бахус» — розташований на відстані 1 км від кордону зі Словаччиною, має зручні номери, ресторан, винний бар, сауну, спа-центр;
• Nicole — готель в історичному центрі міста, має ресторан і комфортабельні номери, деякі з них оснащені балконом та робочими столами;
• готель «Антоніо» — розташований недалеко від залізничного вокзалу, має бар і ресторан, щоранку гостям подають сніданки з меню;
• Hotel Elefant — готель віддалений від центру міста, має доступну вартість проживання, затишні номери, безкоштовну приватну стоянку, бар і ресторан;
• Forsage Hotel — бюджетний готель із садом, сучасними номерами, безкоштовною стоянкою, терасою та баром.

В Ужгороді можна зупинитися не лише в готелі. У місті також є досить багато недорогих хостелів. Крім цього, туристи завжди можуть орендувати квартиру поденно, знайшовши варіант на свій бюджет.

Куди піти в Ужгороді

Попри те, що місто зовсім невелике (за площею як два київські райони — Поділ і Печерськ), у ньому є багато цікавих місць, які варто відвідати туристам. Тут також нескладно знайти кафе чи ресторан, де можна смачно поїсти.

Найвідоміший туристичний об’єкт Ужгорода — це, звісно, Ужгородський замок. Фортеця на Замковій горі належить до найцінніших військово-архітектурних пам’яток. Унікальне укріплення бастіонного типу виконане в романському архітектурному стилі. З території замку відкривається чудовий вид на місто. У палаці розташований етнографічний музей із цікавими експозиціями. Тут також є внутрішня каплиця, мальовничий сад, міфічні статуї, фундамент церкви Святого Юрія XIV століття.

Ще одне відоме туристичне місце Ужгорода — Скансен, або Музей просто неба. Закарпатський музей народної архітектури та побуту розташований поруч з Ужгородським замком. Туристи можуть побачити тут експонати з усіх куточків Закарпаття XVIII–XIX століття, зокрема хатини етнічних груп і національних меншин. У музеї-селі також представлена дерев’яна церква 1777 року, що збиралася без жодного цвяха, і школа XIX століття.

Заклади

В Ужгороді багато кав’ярень, кондитерських, кафе і ресторанів, тож на вибір туристів є заклади різного формату та з різною кухнею.

Обов’язковою до відвідування для всіх туристів є відома ужгородська кондитерська «Штефаньо». Тут готують авторський торт «Ужгород», у складі якого немає борошна. У закладі також є великий вибір тістечок і круасанів. Кондитерська розташована на вулиці Олександра Духновича, 16.

Спробувати страви закарпатської кухні можна в сімейному ресторані «Липа», розташованому на Липовій алеї (набережна Незалежності, 9). Тут готують банош, бограч, смажену карпатську форель та інші страви.

У гастробарі Testo (вул. Тиводара Легоцького,19а) можна скуштувати м’ясні страви, приготовані на аргентинському грилі. Крім того, у меню є піца, лазанья, паста, морозиво власного виробництва, алкогольні напої.

Соковиті стейки, страви з дичини й великий вибір пива можна знайти в Lab Pub (вул. Дайбозька, 14). Тут також подають сніданки. Ситні сніданки є і в Chia Good Food на площі Шандора Петефі, 9, а ще в Yeahnot Bar & Kitchen на вул. Льва Толстого, 12. Скуштувати рум’яні закарпатські булочки та випити кави можна в Byron Espresso Bar на Волошина, 14.

Туристичні місця

Знайомство з містом туристи найчастіше розпочинають із його центральної частини. В Ужгороді можна зробити це на пішохідному мосту через річку Уж, звідки відкривається чудовий вид на водойму й саме місто.

На мосту та біля нього можна побачити перші мініскульптури від місцевих майстрів. Це «Кубик Рубіка» на честь його винахідника Ерне Рубіка, «Статуя Свободи» висотою 17 см, «Пісочний годинник», «Ласло Біро», «Ужанська русалонька», «Святий Миколай», «Карпатія». Багато мініатюрних скульптур розміщені в різних частинах міста, тож їх пошук можна перетворити на справжній квест.

Далі можна прогулятися Липовою алеєю, що є найдовшою у Європі. Улітку тут цвітуть липи, вишні, магнолія та інші дерева. Потім можна повернутися на центральну вулицю — Корзо. Тут розташовано багато кафе й крамничок. На вулиці Волошина варто помилуватися цікавими архітектурними об’єктами, зокрема костелом Святого Юрія.

Туристам обов’язково слід відвідати також площу Шандора Петефі з невеликим сквериком і Театральну площу з визначною архітектурною пам’яткою — 120-річною будівлею в неомавританському стилі. Раніше тут була розташована одна з найбільших у Європі синагог, зараз — Закарпатська обласна філармонія. Нині тут можна послухати один з найкращих в Україні органів.

Фестивалі Ужгорода

До повномасштабного вторгнення в Ужгороді проходило багато яскравих та цікавих фестивалів. Деякі з них організовують і зараз. Ось які фестивалі можна відвідати в місті:

1. «Ужгородська палачінта» — гастрономічний фестиваль із різноманітною культурною та розважальною програмою, який поєднує українські й закарпатські традиції та сучасні тенденції. Проходив у лютому, щоб ужгородці могли радісно провести зиму.

2. Міжнародний креативний фестиваль «Сакура-фест» — традиційно проходить у квітні, у період цвітіння сакур. На ньому можна відвідати благодійний ярмарок для потреб ЗСУ, придбати закарпатські вина, фермерські продукти, авторські солодощі, сфотографуватися в Сакуровому кварталі.

3. Фестиваль вина й меду «Сонячний напій» — на нього приїжджають пасічники та винороби, які представляють свою продукцію. Масовий захід проходить навесні на набережній Незалежності.
4. «Ужгородська регата» — під час цього заходу відбувається сплав по річці Уж на плавзасобах різної конструкції. Фестиваль проходить у липні чи серпні.
5. Свято молодого вина «Закарпатське божоле» — традиційний осінній фестиваль, що зазвичай проходить у листопаді. На ньому місцеві винороби представляють молоді вина. Тут також можна придбати продукцію закарпатських сироварень, мед, сувеніри тощо.

Відомі особистості

Згадати всіх видатних людей, які народилися в Ужгороді, майже неможливо, адже їх дуже багато. Ось десяток визначних особистостей, яких варто виділити:

1. Михайло Колодко — художник і скульптур, автор багатьох публічних мініскульптур в Ужгороді;
2. Стівен Герей — американський кіноактор, зіграв 125 ролей у кіно та понад 100 ролей у телесеріалах протягом 1930–1960 років;

3. Антоніо Лукіч — кіно- і телережисер, сценарист;

4. Йожеф Сабо — відомий футболіст, тренер, чемпіон України (тренер київського ФК «Динамо»);
5. єпископ Андрій Бачинський — відомий греко-католицький церковний діяч, публіцист, просвітник;
6. Юлій Бращайко — адвокат, закарпатський політик, організатор Хустської Народної Ради 1919 року, що виступила за приєднання Закарпаття до України;
7. Іштван Лаудон — ужгородський педагог і натураліст, доктор Ужгородської королівської католицької гімназії;
8. Адальберт Ерделі — живописець, один з основоположників закарпатської школи живопису;
9. Валентин Штефаньо — кондитер, автор відомого торта «Ужгород»;
10. Оксана Луцишина — письменниця, перекладачка, літературознавиця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Цікаві факти про Ужгород

Навіть ті, хто вже відвідав Ужгород як турист, не можуть знати все про це місто з багатовіковою історією. Тож пропонуємо до вашої уваги десять цікавих фактів про Ужгород:

1. Місто збудоване на семи пагорбах. Так само, як і Стамбул, Рим, Прага й Барселона.
2. Відома Липова алея в центрі міста була створена як подарунок від Іштвана Лаудона своїй коханій на їхнє весілля. Алея має довжину 2,2 км і є найдовшою в Україні та Європі.
3. Мініскульптура «Статуя Свободи» визнана найменшим маяком в Україні завдяки своїй формі та вбудованому світлодіоду, який блимає. Статую встановлено на парапеті пішохідного мосту в 2011 році на честь «Ужгородської регати». Напередодні свят скульптуру часто «одягають» у різні костюми.
4. Місцевість, де зараз розташований Закарпатський музей архітектури та побуту, колись називалася Відьминою ямою. Така назва дісталася їй через те, що, за легендою, тут спалювали жінок, яких підозрювали у відьмацтві.
5. Колись центр Ужгорода був островом, оскільки річка Уж мала притоку Малий Уж, що проходила через усе місто та знову впадала в річку. Через те, що Малий Уж ускладнював забудову й підвищував витрати на мости, було ухвалено рішення закрити його під землею.
6. Існує легенда, чому на гербі Ужгорода зображений саме виноград. Згідно з нею, Зевс якось розсердився на Вакха, бога вина й веселощів, через що заслав його десь під Карпати. Вакх прихопив із собою в заслання виноградну лозу, посадив її на території майбутнього міста Ужгород, навчив місцевих жителів доглядати за нею та виробляти вино. Зміст легенди відображено і в символіці міста.
7. В Ужгороді є мініатюрна скульптура засновника гурту Deep Purple — Джона Лорда. Говорять, що вона повернена спиною до вулиці Корзо через те, що свого часу музиканту не сподобався архітектурний ансамбль міста.
8. Від Ужгорода ближче до десяти інших європейських столиць, ніж до Києва. Відстань до Києва становить 811 км, тоді як до Відня — близько 600 км, до Будапешта — 300 км, до Варшави — майже 560 км, до Братислави — 550 км, до Праги — 740 км.
9. В Ужгороді є вісім набережних. Одна з найвідоміших і найпопулярніших — це набережна Незалежності.
10. У центрі міста, на початку Православної набережної, розміщена мініскульптура, присвячена двом закоханим. Це граф Міклош Берчені та його останнє кохання — Крістіна Чакі. Їхня любов розвивалася у стінах Ужгородського замку. Через низку трагічних подій парі довелося залишити місто й тікати за кордон.

Ужгород під час повномасштабного вторгнення

У 2022 році, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, до Ужгорода прибула велика кількість вимушених переселенців з різних регіонів України, де на той час велися активні бойові дії. Станом на квітень 2022 року в місті було зафіксовано близько 50 тисяч ВПО. Улітку 2023 року їх було приблизно 28 тисяч. Однак це лише зареєстровані особи, загальна кількість переселенців може бути вдвічі більшою.

Через бойові дії до обласного центру на Закарпатті також тимчасово переїхали Донецький академічний обласний драматичний театр (Маріуполь), офіси Української асоціації футболу та громадської організації «Схід SOS» (до листопада 2023 — «Восток SOS»).

Закарпаття — єдиний регіон України, де наразі немає комендантської години. До того ж російські ракети прилітали сюди лише один раз, навесні 2022 року. Ужгородці вважають, що порівняним спокоєм вони завдячують відсутності в регіоні стратегічних об’єктів і підприємств, гірському ландшафту та близькому розташуванню країн-членів Євросоюзу й НАТО.

Через війну та велику кількість переселенців в Ужгороді суттєво зросли ціни на нерухомість, вони випередили навіть столичні. У місті майже не залишилося вільних об’єктів. Крім того, зросли ціни в кафе й ресторанах.

Закарпаття, зокрема й Ужгород, є справжнім волонтерським центром. Через близькість до багатьох європейських країн регіон став одним з головних «хабів» з перегону машин для потреб військових. Ужгородські волонтери шукають техніку та обладнання для захисників по всій Європі.