Тібо Куртуа

Біографія

Тібо Ніколя Марк Куртуа народився 11 травня 1992 року в бельгійському місті Бре, у провінції Лімбург. Його батьки Тьєррі Куртуа і Гітте Ламбрехтс серйозно займалися волейболом, а старша сестра Валері представляла збірну Бельгії з волейболу. Сам Тібо теж кілька років поєднував футбол із волейболом і пізніше не раз говорив, що саме завдяки останньому в нього могли з'явитися швидкість реакції та звичка легко кидатися за м'ячем попри високий зріст.

Футболом Тібо Куртуа почав займатися приблизно у п'ять років у місцевому «Белісія Білзен» (Bilzen V.V.), і спочатку зовсім не стояв у воротах, а грав на позиції лівого захисника. Пізніше він згадував, що остаточно воротарем став уже тоді, коли дитячі команди перейшли до повноцінного формату 11 на 11. Йому подобалося падати за м'ячем — майже так само, як під час гри у волейбол із батьками.

У 1999 році, приблизно у сім-вісім років, Тібо Куртуа потрапив до академії «Генк» (KRC Genk). І вже там Куртуа почали цілеспрямовано готувати як воротаря. І як наслидок — в 11 років він ледь не залишив футбол, бо більше не хотів стояти у воротах. Розповідав пізніше, що думав повернутися в поле або повністю перейти у волейбол. Від цього рішення його певною мірою врятувала випадковість — строк реєстрації на волейбольний сезон уже минув, тому Тібо вирішив дати футболу ще один шанс.

У підлітковому віці він перейшов на спеціальну програму, яка дозволяла поєднувати навчання з більшою кількістю футбольних тренувань. Тібо Куртуа навчався в Генку, зокрема в Коледжі Святого Джона Берчманса (Sint-Jan Berchmanscollege), а пізніше — у спортивній школі. Коли у 16 років він уже тренувався і грав із першою командою «Генка», через матчі та тренування почав пропускати заняття та, за спогадами, мусив надолужувати навчальну програму. Навіть улітку 2011 року, коли «Челсі» вже домовлявся про його трансфер, 19-річний Куртуа ще складав випускні шкільні іспити. Бельгійська преса тоді писала, що між розмовами про майбутнє в Англії він готувався, зокрема, до іспиту з німецької.

Приблизно у 14–15 років Тібо Куртуа різко виріс. Він згадував, що координація ніби не встигає за ростом і через це його мало не відрахували. Один із тренерів наполіг, що це тимчасовий етап і високому воротарю просто потрібно адаптуватися. Пізніше зріст стане однією з головних переваг Куртуа. В академії «Генка» Куртуа ріс поруч із ще одним майбутнім воротарем збірної Бельгії — Коеном Кастелсом. Обох вважали дуже перспективними.

До першої команди Тібо Куртуа, за його словами, потрапив значно раніше, ніж очікував. Навесні 2009 року в «Генка» виникла криза: кілька воротарів складу одночасно були травмовані або недоступні. Тренерському штабу довелося звернутися до академії, і 17 квітня 2009 року Куртуа вийшов у стартовому складі на матч чемпіонату проти «Гента». Йому було 16 років і 341 день.

Для школяра це був різкий перехід. Куртуа згадував, що йому дуже допомогли старші партнери — зокрема угорець Даніель Тьожер і ізраїльський нападник Ельянів Барда. Вони сиділи поруч із ним у роздягальні, підтримували молодого воротаря і допомагали звикнути до середовища, де за кожною помилкою вже стежили тренери, уболівальники та преса.

Дебют на полі пройшов вдало. Згодом він згадував, що добре усвідомлював ризик: якщо 16-річний воротар провалить такий шанс, наступного можна чекати роками, але матч пройшов добре.

Сезон 2010/11 фактично змінив його кар'єру. «Генк» боровся за чемпіонство, а юний воротар несподівано став одним із найважливіших гравців команди. У вирішальній частині сезону він зберіг місце в основі й допоміг клубу виграти чемпіонат Бельгії. Особливо запам'ятався останній матч плей-оф зі «Стандардом»: «Генку» була потрібна щонайменше нічия, і Тібо Куртуа кілька разів рятував команду. Матч завершився 1:1, а клуб став чемпіоном. Після цього сезону 19-річним воротарем серйозно зацікавилися великі європейські клуби.

Кар'єра Тібо Куртуа

У липні 2011 року 19-річного воротаря придбав «Челсі». Він підписав п'ятирічний контракт, але конкуренція була великою, тому Куртуа одразу відправили в оренду до мадридського «Атлетіко», який саме шукав заміну Давіду де Хеа після його переходу в «Манчестер Юнайтед». Річна оренда розтяглась на три сезони.

Перший європейський трофей Куртуа виграв навесні 2012 року. «Атлетіко» дійшов до фіналу Ліги Європи й переміг «Атлетік Більбао» 3:0. А вже в серпні у матчі за Суперкубок UEFA Куртуа довелося грати проти «Челсі» — клубу, якому він належав. «Атлетіко» переміг 4:1, а воротар перед грою прямо говорив, що жодного конфлікту для себе не бачить: на той момент він захищав кольори мадридців і хотів виграти саме з ними.

Другий сезон приніс ще один трофей — Кубок Іспанії. У фіналі 2013 року суперником був «Реал Мадрид». «Атлетіко» переміг 2:1 у додатковий час. Тоді ж Тібо Куртуа отримав трофей Рікардо Самори — нагороду воротарю з найкращим показником пропущених м'ячів у Ла Лізі, за 37 матчів чемпіонату бельгієць пропустив 29 голів.

Попри контракт із «Челсі», влітку 2013 року Куртуа залишився в Мадриді ще на один сезон. Команда уперше з 1996 року стала чемпіоном Іспанії. Титул вирішувався в останньому турі на «Камп Ноу»: «Атлетіко» зіграв із «Барселоною» 1:1 і втримав перше місце. Той самий сезон ледь не приніс мадридцям і перемогу в Лізі чемпіонів. У півфіналі Куртуа знову довелося зустрітися зі своїм формальним клубом — «Челсі». Після 0:0 у Мадриді «Атлетіко» переміг у Лондоні 3:1 і вийшов у фінал, де «Реал» переміг 4:1. Це був останній матч Тібо Куртуа за «Атлетіко» перед поверненням до Англії.

За три сезони в Мадриді він провів 111 матчів у Ла Лізі, виграв чемпіонат Іспанії, Кубок Іспанії, Лігу Європи та Суперкубок UEFA, двічі отримав трофей Самори й дійшов до фіналу Ліги чемпіонів.

Влітку 2014 року Жозе Моурінью вирішив залишити Куртуа в Лондоні. У стартовому турі Прем'єр-ліги проти «Бернлі» у воротах вийшов саме 22-річний бельгієць. Перший повний сезон Куртуа в Англії закінчився чемпіонством: «Челсі» пропустив найменше м'ячів у Прем'єр-лізі, Куртуа провів 13 сухих матчів. Команда також виграла Кубок англійської ліги. Таким чином, до 23 років Куртуа вже ставав чемпіоном Бельгії, Іспанії та Англії.

Наступний сезон був значно складнішим. У вересні 2015 року воротар травмував коліно на тренуванні й переніс операцію, через яку пропустив близько трьох місяців. 

У сезоні 2016/17 лондонці виграли 30 із 38 матчів чемпіонату й стали чемпіонами Англії, а Тібо Куртуа провів 16 сухих матчів та вперше отримав «Золоту рукавичку» Прем'єр-ліги. Серед воротарів «Челсі» до нього цю нагороду вигравав тільки Петр Чех.

У травні 2018 року «Челсі» обіграв «Манчестер Юнайтед» 1:0 у фіналі Кубка Англії, а Тібо Куртуа завершив матч без пропущених голів. Загалом за «Челсі» він провів 154 офіційні матчі та 58 разів залишав ворота сухими. Разом із клубом двічі став чемпіоном Англії, виграв Кубок англійської ліги та Кубок Англії. Улітку 2018 року його контракт із «Челсі» закінчувався, а головним претендентом далі став «Реал Мадрид». У серпні сторони домовилися про трансфер.

Тібо Куртуа у «Реал Мадрид»

До «Реала» Тібо Куртуа перейшов у серпні 2018 року, майже одразу після чемпіонату світу в росії, де Бельгія посіла третє місце, а він отримав «Золоту рукавичку» найкращого воротаря турніру. Дебютував за мадридців 1 вересня у домашньому матчі з «Леганесом», який «Реал» виграв 4:1.

Проте у клубі залишався Кейлор Навас — воротар, який щойно виграв із «Реалом» третю Лігу чемпіонів поспіль і незадовго до дебюту Куртуа був визнаний UEFA найкращим голкіпером попереднього сезону. Тому перші два матчі Ла Ліги Куртуа провів на лаві запасних, а протягом сезону тренери розподіляли турніри між двома воротарями. У чемпіонаті Тібо Куртуа грав значно частіше: 27 матчів проти 10-ти у Кейлора Наваса.

«Реал» переживав перебудову після відходу Кріштіану Роналду та Зінедіна Зідана, протягом кампанії змінив кількох тренерів і завершив чемпіонат лише третім. Ситуація ще раз змінюється влітку 2019 року: Кейлор Навас перейшов до ПСЖ, а Тібо Куртуа стає основним воротарем «Реала». У сезон 2019/20 в 34 матчах Ла Ліги він пропустив 20 голів, провів 18 «сухих» ігор і отримав трофей Самори як воротар із найкращим показником пропущених м'ячів. «Реал» того року виграв чемпіонат Іспанії.

Поступово Куртуа став одним із найстабільніших гравців команди. У сезоні 2020/21 він не пропустив жодного матчу Ла Ліги, а загалом провів 21 гру без пропущених голів у всіх турнірах.

Найсильнішим у його мадридській кар'єрі став сезон 2021/22. «Реал» тоді виграв Ла Лігу, Суперкубок Іспанії та Лігу чемпіонів, а Куртуа був одним із головних героїв єврокубку. У першому матчі 1/8 фіналу проти ПСЖ він відбив пенальті Ліонеля Мессі, у півфіналі з «Манчестер Сіті» кілька разів рятував команду, а фінал із «Ліверпулем» перетворився фактично на його персональний матч.

28 травня 2022 року в Парижі «Ліверпуль» завдав 24 удари по воротах «Реала», дев'ять із них — у площину і Тібо Куртуа відбив усі дев'ять. Того ж року він отримав трофей Яшина від France Football як найкращий воротар світу.

Наступний сезон приніс Кубок Іспанії та ще один вихід до півфіналу Ліги чемпіонів. Куртуа продовжував залишатися беззаперечним першим номером, але влітку 2023 року його кар'єра різко зупинилася через одну з найсерйозніших травм для футболіста. 10 серпня 2023 року на тренуванні Куртуа розірвав передню хрестоподібну зв'язку лівого коліна. Він переніс операцію і пропустив майже весь сезон. Коли повернення вже наближалося, 19 березня 2024 року на тренуванні пошкодив меніск іншого — правого — коліна і знову потрапив на операційний стіл.

До матчів він повернувся лише 4 травня, через 268 днів після першої травми. Куртуа тоді вийшов у старті проти «Кадіса», а «Реал» переміг 3:0. До кінця чемпіонату він провів чотири матчі Ла Ліги й у всіх чотирьох не пропускав мʼячів.

Тим часом майже весь шлях «Реала» до фіналу Ліги чемпіонів пройшов Андрій Лунін. Українець особливо яскраво зіграв проти «Манчестер Сіті» у чвертьфіналі й мав усі підстави претендувати на місце у воротах у фіналі. Тренер Карло Анчелотті не приховував, що високо оцінює обох, але Куртуа вважав воротарем №1. Додатковим аргументом стала хвороба Луніна безпосередньо перед фіналом. 1 червня 2024 року на «Вемблі» Тібо Куртуа вийшов на поле, «Реал» переміг 2:0.

Станом на травень 2026 року Куртуа провів за «Реал» 330 матчів і виграв із клубом 14 трофеїв: дві Ліги чемпіонів, три чемпіонати Іспанії, Кубок Іспанії, три Суперкубки Іспанії, два Суперкубки UEFA та три клубні світові титули.

У сезоні 2026/27 34-річний бельгієць залишається першим номером «Реала»: у заявці команди він виступає під №1.

Тібо Куртуа у збірній Бельгії

За головну збірну Бельгії Тібо Куртуа почав грати від 15 листопада 2011 року і товариського матчу проти Франції. Гра в Парижі тоді завершилася нічиєю — 0:0. Йому було 19 років і вже з наступного року він стане воротарем номер один.

Першим великим турніром для Куртуа став чемпіонат світу 2014 року в Бразилії. Молодий воротар зіграв у всіх п'яти матчах бельгійців і двічі залишив ворота сухими. Команда виграла свою групу, пройшла США в 1/8 фіналу і поступилася Аргентині 0:1 у чвертьфіналі. Через два роки Бельгія з Тібо Куртуа у воротах знову зупинилася на цій самій стадії — цього разу на Євро-2016, де програла Уельсу 1:3.

Найуспішнішим тоді став ЧС-2018 у росії. Куртуа провів усі сім матчів збірної. У півфіналі команда мінімально поступилася Франції, після чого обіграла Англію 2:0 у матчі за третє місце. Це найкращий результат Бельгії на чемпіонатах світу.

За підсумками турніру Куртуа отримав «Золоту рукавичку» FIFA як найкращий воротар чемпіонату світу. Того ж року він став і найкращим воротарем за версією FIFA.

На Євро-2020, який через пандемію провели влітку 2021 року, Бельгія виграла всі три матчі групи й пройшла Португалію в 1/8 фіналу. У чвертьфіналі бельгійці програли майбутнім чемпіонам — Італії — 1:2. Тібо Куртуа знову був основним воротарем протягом усього турніру.

На чемпіонаті світу 2022 року в Катарі Бельгія перемогла Канаду 1:0, програла Марокко 0:2 і зіграла 0:0 з Хорватією. Тібо Куртуа провів усі три матчі. Чотирьох очок тоді не вистачило для виходу з групи.

У червні 2023 року після матчу з Австрією Тібо Куртуа залишив команду. Тодішній тренер Доменіко Тедеско заявив, що воротар був незадоволений тим, що капітанську пов'язку в матчі з Австрією отримав Ромелу Лукаку. Куртуа цю версію заперечував і стверджував, що мав проблеми з коліном та був розчарований тим, що зміст приватної розмови винесли в публічний простір.

Згодом цей конфлікт переріс у фактичне самовідсторонення від збірної. У серпні 2024 року Куртуа заявив, що не гратиме за Бельгію, доки команду очолює Тедеско. Через це, а також на тлі відновлення після важких травм колін, його не було на Євро-2024. Основним воротарем бельгійців на турнірі тоді став Коен Кастелс.

Повернення до національної збірної відбулося після зміни тренера. На початку 2025 року Тедеско звільнили, команду очолив Руді Гарсія, а в березні Тібо Куртуа знову викликали до ткоманди. Перед першим матчем після майже дворічної перерви він поговорив із партнерами по команді та публічно визнав, що деякі моменти конфлікту міг владнати інакше. Водночас наголосив: причиною розриву була не капітанська пов'язка, а зіпсовані відносини з Тедеско. 20 березня 2025 року Куртуа повернувся у ворота Бельгії в матчі Ліги націй проти України.

У 2026 році він поїхав уже на свій четвертий чемпіонат світу. Бельгія почала турнір двома нічиїми — з Єгиптом та Іраном, а потім розгромила Нову Зеландію 5:1 і посіла перше місце у групі. Для Куртуа матч із новозеландцями став 18-м на чемпіонатах світу: він перевершив Енцо Шифо за кількістю ігор на мундіалях серед бельгійських футболістів.

Виступ збірної Бельгії на чемпіонаті світу 2026 року:

Загалом на чотирьох чемпіонатах світу за збірну Бельгії Тібо Куртуа провів 21 матч — найбільше серед бельгійських футболістів в історії мундіалів. У восьми з цих матчів він не пропустив жодного гола. За всю збірну станом на вересень 2026 року на його рахунку 115 матчів.

Статистика Тібо Куртуа

За дорослу клубну кар'єру Тібо Куртуа провів уже близько 690 офіційних матчів. Найдовше він виступає за «Реал Мадрид»: у вересні 2026 року бельгієць проводить дев'ятий сезон у клубі. До цього були 45 матчів за «Генк», по 154 — за «Атлетіко» та «Челсі». «Атлетіко» окремо підтверджує 154 офіційні матчі Куртуа за три сезони, «Челсі» — стільки ж за лондонський клуб.

*Станом на 17 вересня 2026 року. У травні «Реал» фіксував 330 матчів Куртуа за клуб, а в сезоні 2026/27 воротар уже провів сім офіційних ігор.

За «Челсі» Куртуа провів 154 матчі й 58 разів залишав ворота сухими. Найкращий показник у Прем'єр-лізі він продемонстрував у чемпіонському сезоні 2016/17 — 16 матчів без пропущених голів, за що отримав «Золоту рукавичку».

В Іспанії його сухі серії почалися ще в «Атлетіко». Куртуа двічі поспіль вигравав трофей Самори — нагороду воротарю з найкращим середнім показником пропущених м'ячів у Ла Лізі. Пізніше він здобув цей трофей і з «Реалом» у сезоні 2019/20. Таким чином, на його рахунку три нагороди Самори.

У вересні 2024 року Куртуа провів свій 100-й сухий матч за «Реал». До жовтня 2025-го, коли бельгієць зіграв за мадридців у 300-й раз, кількість матчів без пропущених голів зросла до 119. На той момент він виграв 196 із 300 ігор за клуб.

У вересні 2026 року в матчі проти «Інтера» Куртуа провів 100-й матч у Лізі чемпіонів і став 56-м футболістом в історії турніру, який досяг цієї позначки.

На старті сезону 2026/27 статистика Куртуа за «Реал» така:

У шести матчах Ла Ліги він пропустив шість голів і зробив 16 сейвів. Ще сім сейвів припали на перший матч Ліги чемпіонів проти «Інтера», де Куртуа пропустив один м'яч. Статистика добре показує те, за що Тібо Куртуа цінують тренери.

Найвідоміший статистичний матч Куртуа — фінал Ліги чемпіонів 2022 року проти «Ліверпуля». Тоді він відбив усі дев'ять ударів у площину воріт — рекорд фіналів Ліги чемпіонів від початку детального статистичного обліку UEFA — і був визнаний найкращим гравцем матчу. Саме цей фінал найчастіше наводять як приклад того, наскільки один воротар може вплинути на результат великої гри.

Досягнення Тібо Куртуа

За кар'єру Тібо Куртуа вигравав національні чемпіонати Бельгії, Англії та Іспанії, двічі перемагав у Лізі чемпіонів і зібрав 14 трофеїв лише у складі «Реала». Загалом він чотири рази ставав чемпіоном Іспанії: один раз з «Атлетіко» і тричі з «Реалом».

Командні трофеї:

• «Генк»: чемпіон Бельгії — 2010/11;
• «Атлетіко Мадрид»: чемпіон Іспанії — 2013/14; Кубок Іспанії — 2012/13; Ліга Європи — 2011/12; Суперкубок UEFA — 2012;
• «Челсі»: чемпіон Англії — 2014/15, 2016/17; Кубок англійської ліги — 2014/15; Кубок Англії — 2017/18;
• «Реал Мадрид»: Ліга чемпіонів — 2021/22, 2023/24; чемпіон Іспанії — 2019/20, 2021/22, 2023/24; Кубок Іспанії — 2022/23; Суперкубок Іспанії — тричі; Суперкубок UEFA — 2022, 2024; два клубні чемпіонати світу FIFA та Міжконтинентальний кубок FIFA 2024;
• Збірна Бельгії: бронзовий призер чемпіонату світу — 2018.

Основні індивідуальні нагороди:

• найкращий воротар чемпіонату Бельгії — 2011;
• трофей Самори — 2012/13, 2013/14, 2019/20;
• найкращий воротар Ла Ліги — 2012/13;
• найкращий бельгійський футболіст, який виступає за кордоном — 2013, 2014;
• спортсмен року в Бельгії — 2014;
• «Золота рукавичка» Прем'єр-ліги — 2016/17;
• «Золота рукавичка» чемпіонату світу FIFA — 2018;
• The Best FIFA Goalkeeper — 2018;
• найкращий воротар світу IFFHS — 2018 і 2022;
• найкращий гравець фіналу Ліги чемпіонів — 2022;
• команда сезону Ліги чемпіонів UEFA — 2021/22;
• трофей Яшина — 2022;
• FIFA FIFPRO World 11 — 2022 і 2023;
• Globe Soccer Career Achievement Award — 2024.

Особисте життя Тібо Куртуа

У Тібо Куртуа троє дітей від двох стосунків. Його старші діти — донька Адріана та син Ніколас — народилися у стосунках з іспанкою Мартою Домінгес, з якою футболіст познайомився під час виступів за мадридський «Атлетіко». Пара жила разом у Мадриді, а 2014 року переїхала до Лондона, коли Куртуа повернувся з оренди до «Челсі». Вони розійшлися у вересні 2016 року. Після розставання Адріана й Ніколас залишилися жити переважно в Іспанії, а воротар тоді виступав в Англії. Адріана народилася 26 травня 2015-го, зараз їй уже 11 років, Ніколас —у травні 2017-го, зараз йому 9. Вони регулярно проводять час із батьком і входять до його нинішньої родини разом із дружиною Мішель Герциг та молодшою сестрою Еллі.

З ізраїльською моделлю Мішель Герциг (Mishel Gerzig) Куртуа познайомився через Instagram у 2021 році. За словами Герциг, спочатку вони просто листувалися, після чого зустрілися особисто й швидко почали стосунки. На той час вона жила між Ізраїлем і різними країнами через модельну роботу, Куртуа — у Мадриді.

Мішель Герциг народилася 5 червня 1997 року в Ізраїлі, вона працює моделлю з підліткового віку. Перед професійною модельною кар'єрою проходила службу у Військово-морських силах Ізраїлю, де працювала у пошуково-рятувальному підрозділі. У червні 2022 року Куртуа освідчився Мішель під час подорожі до Італії. Пропозицію він зробив на яхті поблизу Позітано на Амальфітанському узбережжі. Як Герциг згодом розповідала бельгійській пресі, Куртуа заздалегідь попросив дозволу в її батьків, а для неї самої пропозиція стала несподіванкою. Весілля відбулося в червні 2023 року в Каннах. Урочистості влаштували у Château de la Croix des Gardes, на святкування запросили близько 300 людей.

Після одруження сім'я продовжила жити разом у Мадриді, а діти Куртуа частину часу проводять із батьком і Мішель, частину — з матір'ю.

30 березня 2024 року в Куртуа і Герциг народилася перша спільна дитина — донька Еллі. Пара оголосила про її народження на початку квітня, опублікувавши спільне фото рук батьків і немовляти. У 2026 році дівчинці виповнилося два роки.

Сімейне життя Куртуа останніми роками стало помітнішим і в соцмережах. Він з'являється з дружиною на публічних заходах, іноді показує подорожі та час із дітьми, але більшість повсякденного життя родина все ж залишає поза камерами.

Соцмережі

Twitter

Facebook

Youtube

Tiktok

Website

Цікаві факти про Тібо Куртуа

1. На честь Куртуа свого часу навіть придумали окремий інтернет-мем — Thibauting. У 2013 році фанати почали фотографуватися, імітуючи його стрибок за м'ячем: люди лягали або «зависали» боком із витягнутими руками. Слово Thibauting навіть потрапило до списку претендентів словника Van Dale на спортивне слово року в Бельгії.
2. Тібо Куртуа розмовляє нідерландською, французькою, англійською та іспанською, а німецьку вивчав у школі. Іспанську фактично опанував уже після переїзду до «Атлетіко».
3. Його щасливим номером довго був не №1, а №13. Цей номер Куртуа отримав ще в «Атлетіко» й пізніше носив у «Челсі» та на початку кар'єри в «Реалі».
4. Куртуа серйозно захоплюється автоспортом і симрейсингом. Під час пандемії він брав участь у віртуальних перегонах Formula 1 і змагався в одному середовищі з Джорджем Расселлом, Алексом Албоном та Шарлем Леклером. Удома в нього два гоночні симулятори, у 2024 році запустив власну команду TC Esports, орієнтовану на віртуальні автоперегони.
5. У Тібо Куртуа є власна гоночна команда. У 2023 році він заснував TC Racing, яка виступає в іспанській Formula 4.
6. У 2026 році через свою інвестиційну платформу NXTPLAY він став співвласником команди Team Sierra в чемпіонаті E1, де використовують електричні гоночні катери. Серед інших власників команд у цій серії є Рафаель Надаль, Том Бреді, Леброн Джеймс і Вілл Сміт.
7. Влітку 2026 року Тібо Куртуа через NXTPLAY придбав міноритарну частку в «Генку» — клубі, де сам виріс як футболіст.

FAQ