Єгипет

Єгипет – країна must see для кожного, хто планує перші виїзди за кордон: недорогі тури на узбережжя Червоного моря завжди в топах найпопулярніших.

Однак навіть досвідчені мандрівники, потрапляючи в надцятий раз у цю дивовижну країну, завжди знаходять тут для себе щось нове, незвідане. Такий уже він, Єгипет – колиска однієї з найдавніших цивілізацій на Землі.

Загальна інформація

Батьківщина папірусу, чорнила, перук і обручок – одна з найдавніших країн світу: повноцінні держави на її території виникли ще 50 000 років тому.

Спочатку їх було двадцять, але війна IV-III тисячоліття до н.е. між Верхнім і Нижнім Нілом усе розставила на свої місця: міста об'єдналися в одну державу.

Очолив її фараон Нармер, який зумів створити потужну управлінську мережу, що тримала під контролем усю величезну територію молодої держави.

Почався двотисячолітній період династичного правління: за цей час у Єгипті змінилося тридцять фараонських династій.

Це були непрості часи становлення давньоєгипетської цивілізації, проте складні умови не заважали бурхливо розвиватися науці, медицині, культурі, сільському господарству.

Ласий шматочок на берегах Нілу сподобався Олександру Македонському – і 305 року до н.е. тут з'явилося нове державне утворення, яке історики називають елліністичним Єгиптом. Першим його царем став Птолемей Сотер, а столицю побудували в дельті Нілу і назвали Олександрією.

Птолемеї з часом теж перетворилися на могутню династію, останньою представницею якої судилося стати легендарній Клеопатрі.

Птолемеївський період залишив людству багату спадщину – Олександрійську бібліотеку, кілька філософських шкіл, Фароський маяк – одне з семи чудес світу.

У цей період тут жили і працювали над створенням своїх фундаментальних праць Евклід, Архімед, Ератосфен, Страбон, Клавдій Птоломей – мислителі та науковці, яким ми зобов'язані появою математики, фізики, астрономії та інших наук.

У 30-му році до н.е. зі смертю Клеопатри епоха еллінізму закінчилася: Єгипет став провінцією іншої супердержави давнини – Римської імперії. За чотириста років правління римські імператори зуміли багато чого: навернути нову провінцію в християнство, спочатку відродити сільське господарство та економіку, а пізніше – довести до повного занепаду.

Багатостраждальний Єгипет ще кілька разів переходив від одних правителів до інших. Після Римської імперії ним володіли Візантія, Арабський халіфат, кілька тюркських династій – за їхніх правлінь розпочалася і завершилася ісламізація та арабізація країни.

На початку XVI століття Єгипет став частиною могутньої Османської імперії, що, втім, ніяк не заважало іншим країнам безцеремонно вторгатися на його території. Спочатку військовий похід сюди організував невгамовний Наполеон Бонапарт, пізніше – армія Британської імперії.

На початку XIX століття імперія Османів уже йшла до свого занепаду, тож у Єгипті, як і на інших підвладних їй територіях, пройшла хвиля внутрішніх конфліктів і повстань. У 80-х роках того ж століття спалахнула Англо-єгипетська війна, що закінчилася британською окупацією країни. Британська присутність тривала до 1922 року, коли було проголошено незалежність Єгипту. Його королем став Ахмед Фуад I.

У 1947 році почалася перша арабо-ізраїльська війна, під час якої Єгипет захопив сектор Газа. П'ятдесяті минулого століття можна назвати чи не найбільш бурхливими часами за все століття: країну стрясали військові перевороти і внутрішні конфлікти, відбулася зміна державного ладу. З монархії Єгипет перетворився на республіку після зречення від престолу короля Фарука I, а потім відходу від влади регента малолітнього монарха Ахмеда Фуада II. Це сталося 1953 року.

Першим президентом республіки став Мохаммед Нагіб.

Через деякий час його на цій посаді змінив Гамаль Абдель Насер, який спробував створити одну державу з двох – Об'єднану Арабську республіку (ОАР), куди ввійшли Єгипет і Сирія.

Нова держава проіснувала недовго – з 1958 по 1961 рік: з її складу вийшла Сирія. ОАР припинила існування 1971 року. Її правонаступницею стала Арабська Республіка Єгипет.

У 60-70-х роках країна пішла соціалістичним шляхом розвитку. За цей час у Єгипті була побудована Асуанська ГЕС – її гребля досі вважається найбільшою гідротехнічною спорудою у світі з висотою в 110 метрів. На її будівництво пішло десять років.

Єгиптяни навіть спорудили пам'ятник радянським будівельникам. Висота монумента – 75 метрів.

У 80-х настала ера переосмислення пройденого шляху, що спричинила нову переорієнтацію моделі розвитку. Тепер інтереси Єгипту перейшли у сферу впливу США, де перебувають досі.

З 1981 року, після вбивства на військовому параді президента Анвара Садата, влада в країні належала Хосні Мубараку, який правив до 2011 року. Роком пізніше відбулися президентські вибори – на них переміг Мохаммед Мурсі, проте при владі новообраний глава держави пробув недовго. У липні 2013 року його повалили військові. Зараз президентом Єгипту є Абдул-Фаттах ас-Сісі.

Географія, клімат

Єгипет – близькосхідна і північноафриканська держава, що має чотири сухопутні і два морські кордони.

На суходолі він межує з Лівією, Суданом, Ізраїлем і Палестиною, на морі – з Саудівською Аравією та Йорданією.

Країну омивають два моря – Червоне і Середземне, до того ж їх з'єднує Суецький канал, який вважається найбільшим з усіх існуючих штучних каналів.

Червоне море – найтепліше у світі: по його узбережжю простяглися тисячі кілометрів шикарних пляжів, які здобули Єгипту славу одного з найкращих пляжних курортів світу.

Клімат тут дуже спекотний і посушливий: географи характеризують його як пустельний тропічний. Пік спеки припадає на літні місяці. Вдень тут нерідко стовпчики термометрів вперто стоять на позначці +50. Щоправда, до вечора спека відступає до цілком комфортних температур у +22–23 градуси.

Відпочинок у Єгипті влітку – не найкраща ідея. Мало того, що стоїть спопеляюча спека, так ще й пустелі постійно нагадують про себе, влаштовуючи справжні катаклізми.

Не аби яке випробування для місцевих жителів і туристів – піщані бурі. Вихори розпеченого піску приносять із собою вітри з пустель – хамсини. Витримати це пекло можуть лише звичні до кліматичного екстриму єгиптяни, тому краще почекати з купівлею туру до пізньої осені або зими.

Єгипетська зима починається в грудні й закінчується в лютому – точно так само, як і на європейському континенті. Нормальний зимовий день тут – це коли повітря прогрівається максимум до 25 градусів, а море – до 22-23 градусів. Увечері та вночі без перебільшення холодно – до 10-12 вище нуля, тому на вечірні прогулянки та нічні тусовки краще вирушати в теплих светрах і кофтах.

Населення, мова

Єгипет – це країна, де всього на п'яти відсотках її території примудряються жити 100 мільйонів людей. Інша частина для життя непридатна: все це – пустелі, Сахара і Лівійська.

Усе життя Єгипту зосереджене в дельті Нілу – однієї з найбільших і найпотужніших річок світу. Так було завжди: нільські води і долини з родючими землями вже 50 000 років служать єгиптянам вірою і правдою, даючи їжу, дах і навіть світло.

Столиця АРЄ – Каїр. Місто, де мешкають понад 10 млн осіб, перенаселене настільки, що 2015 року уряд Єгипту оголосив про будівництво нової столиці – міста-супутника, яке хоча б частково зможе в майбутньому розвантажити Каїр.

Крім столиці, в Єгипті є ще кілька великих міст: Александрія (5 млн жителів), Ель-Гіза (3,5 млн), Шубра-ель-Хейма (1 млн).

В АРЄ одна державна мова – арабська, дев'ять із десяти єгиптян сповідують іслам сунітського спрямування. Решта десять відсотків припадають на християн і представників інших конфесій.

Валюта – єгипетський фунт.

Як дістатися?

До Єгипту, як і в будь-яку близькосхідну країну, з Європи можна дістатися тільки літаком.

Є, щоправда, варіант з автобусом, але це аж надто довго і дорого: спочатку доїхати в будь-яку з балканських країн, а звідти – до Туреччини. Із турецьких міст є рейси до Ізраїлю, а із землі обітованої – до Єгипту.

Така подорож займе не менше тижня, потребуватиме чималих витрат грошей, нервів і часу, а тому навряд чи може сприйматися всерйоз як прийнятний спосіб поїздки в АРЄ. Хіба що в разі раптового скасування авіарейсів до Єгипту: літаки туди не літають, а дістатися треба конче. Хіба мало які обставини бувають у житті…

Для в'їзду в Єгипет потрібна віза. Отримати її можна двома способами – прямо в аеропорту та онлайн. Перший спосіб підійде для коротких поїздок, які тривають не довше чотирьох тижнів: за 29-денну візу потрібно заплатити 25 доларів.

Порада: приготуйте потрібну суму відразу під розрахунок.

Отримати єгипетську візу онлайн зручніше тим, хто збирається прожити в країні від 90 днів. Оформляється вона за два робочі дні і коштує від 49 доларів.

Існує ще один вид візи, який взагалі не коштує ні цента. Він підійде туристам, які збираються на відпочинок у Шарм-ель-Шейх та інші міста Синайського півострова. Просто вимовляєте чарівну фразу "Only Sinai" – і вас одразу ж відпускають із миром. Діє безплатна віза 15 днів – якраз достатньо для гарного відпочинку.

Щоправда, тут є нюанси: якщо раптом вам захочеться затриматися, то візу вам не продовжать. Доведеться відмовитися і від поїздок за межі Синаю – наприклад, у Каїр.

Решта правил в'їзду постійно змінюються і про них потрібно дізнаватися безпосередньо перед виїздом на сайті посольства Єгипту.

Де зупинитися?

Туризм приносить цій близькосхідній країні величезні доходи: відпочинок у Єгипті посідає третю сходинку у світовому рейтингу найпопулярніших курортів.

Це означає, що вся туристична інфраструктура розвинена тут на високому рівні, а конкуренція між готелями просто величезна.

Вартість номерів у готелях, звісно, прямо залежить від їхнього класу. При цьому зручностей пропонується досить багато – від обов'язкового кондиціонера до всіляких приємних побутових дрібниць на кшталт фена, мініупаковок косметики для догляду та одноразових капців.

Особливо варто виділити вельми трепетне ставлення до туристів – причому не тільки в готелях. Якщо раптом трапиться якась неприємність і доведеться мати справу з адміністрацією або поліцією, можна бути майже на сто відсотків впевненими: у суперечці, найімовірніше, стануть на бік туриста.

Ось кілька варіантів недорогих готелів у Єгипті з хорошими умовами та сервісом:

1. Hilton Sharks Bay – чотиризірковий готель у Шарм-ель-Шейху. У номерах є кондиціонери та батареї центрального опалення – зовсім не зайва річ у складному зимовому кліматі Єгипту. Гості можуть користуватися мінібаром, сейфом, вайфаєм, автостоянкою. У готелі працюють ліфти. Є пляжний бар і весь набір розваг
2. Hilton Luxor Resort & Spa – п'ятизірковий готель у Луксорі. Гостям пропонується повний сервіс: затишні номери з усіма зручностями, безплатно – Wi-fi і стоянка, ресторан, конференц-зал.
3. Meraki Resort (Adults Only) – готель класу 4 зірки для відпочинку без дітей. Пропонуються комфортабельні номери з повним набором стандартних зручностей, а також відкритий басейн, фітнес-центр, спа-салон, бар, ресторан.
4. Giftun Azur Beach Resort – готель 4 зірки в Хургаді. Номери з мінікухнею, ванною, кондиціонером та опаленням. Вайфай, стоянка, відкритий басейн, джакузі. Є супермаркет і сувенірний магазин
5. Sataya Resort Marsa Alam – чотиризірковий готель зі стандартним набором послуг, безплатні вайфай і басейн. Є пральня, ресторан і бар

Якщо двох тижнів відпочинку від туроператора замало і хочеться більше свободи, тоді немає нічого кращого, ніж зняти в Єгипті житло. Апартаментів різного ступеня комфорту і за різними цінами здається дуже багато.

Вартість оренди залежить від багатьох чинників – сезону, віддаленості від пляжу, якості самого житла, але загалом пристойну квартиру десь у Луксорі, Шарм-ель-Шейху або Хургаді можна зняти в діапазоні від 20 до 70 дол/добу в "низький" сезон з грудня по лютий.

Коли починається час відпусток у європейців (липень-серпень), ціни зростають, але не надто суттєво. Все одно вибрати відповідний варіант можна, причому навіть заздалегідь, не виходячи з дому.

Забронювати апартаменти можна на сайтах, що традиційно займаються туристичною темою, – booking.com, Airbnb та інших.

Що подивитися?

Пам'ятки Єгипту – те, що знайоме з дитинства кожному, – навіть тим, хто жодного разу поки що в цій країні не відпочивав. Хто не пам'ятає загадкові піраміди, суворі лики сфінксів, каравани верблюдів у пісках Сахари... І це ще далеко не все, що може показати своїм гостям Єгипет.

Піраміди Гізи

Цей древній некрополь фараонів – головна визначна пам'ятка близькосхідної країни. Сюди прагне кожен, хто прилітає на відпочинок до Єгипту.

І не дивно: над загадкою спорудження унікальних пірамід найкращі інженерні та гуманітарні уми світу б'ються відтоді, як тут з'явилися перші археологічні експедиції. У першій третині XIX століття вивченням феномена єгипетських пірамід зайнявся француз Огюст Марієт, який присвятив їм тридцять років свого життя.

Пізніше до нього приєднався німець Карл Лепсіус, а 1880 року розпочалися масивні розкопки за участю всіх провідних єгиптологів світу – і вони тривають досі.

Нині цей комплекс складається з чотирьох частин – пірамід Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафри), Мікеріна та Великого Сфінкса.

Піраміда Хеопса – єдина вціліла пам'ятка старовини із семи чудес світу. Решту пірамід, побудованих ще у XXIII-XXVI століттях до н.е., теж цілком можна вважати дивом інженерної думки, якщо врахувати, в якій глибокій давнині їх будували.

Комплекс розташований за 25 км від єгипетської столиці на плато Гізі. Дістатися сюди можна з Нового Каїра (ще його називають Геліополісом) автобусами 355 і 357. Це – найкращий спосіб: автобуси подаються комфортабельні, обладнані кондиціонерами.

Абу-Сімбел

Два храми, висічені просто в скелі на березі Нілу, – ще одне приголомшливе видовище навіть для досвідчених мандрівників.

Перший із них присвячений фараону Рамзесу II, а другий – одній із його дружин на ім'я Нефертарі Меренмут.

Їхня унікальність полягає не тільки в самому факті існування, а й в особливому призначенні. Двічі на рік – 22 жовтня і 22 лютого – рівно о 6 ранку вічний сутінок стародавніх храмів розрізає яскравий промінь сонця, щоб освітити статуї трьох божеств. Головну статую – фараона Рамзеса – висвітлюють 12 хвилин, дві інших – Амона і Ра–Хорахті – тільки шість. Ще одній статуї – бога Птаха – судилося вічне затемнення: на неї сонячний промінь не потрапляє ніколи.

У 60-ті роки минулого століття храми Абу Сімбела пережили справжню подорож: їх пересунули на 180 метрів, щоб врятувати від неминучого затоплення водами Нілу.

Якраз тоді радянські фахівці будували другу греблю Асуанської ГЕС, тож виникла реальна загроза загибелі стародавнього храму, висіченого в пухкому пісковику.

Щоб їй запобігти, храми розрізали на 30-тонні блоки й перемістили на іншу скелю, що стояла неподалік у безпечному місці. Зараз храми Абу Сімбела, як і раніше, вражають уяву своєю міццю і неймовірними світловими ефектами.

Дістатися до Нубії – місця, де розташовані храми, можна з Каїра або Шарм-ель-Шейха, але шлях цей буде неблизьким. Із Каїра доведеться подолати близько 1200 км, із Шарм-ель-Шейха – близько 900 км. Можна вирушити на екскурсію машиною або автобусом, але розумніше все ж взяти квиток на літак: вийде і швидше, і зручніше.

Луксор

Це місто з красивою назвою – справжня скарбниця не тільки Єгипту, а й усього Близького Сходу. Тут зосереджений цілий комплекс пам'яток:

Луксорський храм – святилище бога Амона, побудоване за часів фараона Аменхотепа. Щоправда, від колишньої величі залишилися лише руїни, але вони, як і раніше, привертають тисячі людей з усього світу: туристів тут у будь-яку пору року дуже багато.

Мечеть Абу-ель-Хаггага – споруда в пам'ять про великого ісламського святого, якого ще називають батьком паломників. Дивовижної краси біла мечеть щороку приймає тисячі мусульман на дводенному святі на честь Абу-ель-Хаггага. Святкування проводиться за два тижні до Рамадану.

Карнакський храм – споруда, побудована за 2,5 км від Луксора на честь цілої сім'ї єгипетських богів – верховного божества Ра, його дружини Мут і сина Хонсу, що складають знамениту Фіванську тріаду.

"Місто мертвих" – некрополь у передмісті Луксора. Моторошне місце з трагічною історією: просто на терасах розташованого тут храму цариці Хатшепсут терористи в листопаді 1997 року розстріляли цілу групу туристів із 62 осіб.

Інша визначна пам'ятка "Міста мертвих" – Колоси Мемнона. Це величезні статуї давньоєгипетського фараона Аменхотепа, побудовані з білого пісковика.

Колись їх сильно зруйнував землетрус, після якого одна зі статуй "заспівала". Ефект стогонів та інших людських звуків створювали вітри, що проходили через тріщини. Цікаво, що цей звуковий феномен слугував навіть камертоном: за ним налаштовували музичні інструменти.

"Вокалізи" припинилися так само раптово, як і почалися, лише 199 року н.е., коли за наказом імператора Септимія статую відремонтували. Тріщини зникли, а з ними зникли й дивні звуки.

Щоправда, нижня частина колоса дивує туристів і досі: вона вважається музичною завдяки особливим отворам і приміщенням усередині, що мають химерні форми. Вони теж "співають", але тільки в суворо визначений час. Влітку – приблизно о п'ятій ранку, взимку – після сьомої години вечора. Чому це відбувається, ніхто досі не знає.

Шарм-ель-Шейх

Курорт номер один у Єгипті насправді називається трохи по-іншому: Шарм-еш-Шейх. Дістатися сюди можна або відразу літаком зі своєї країни, або автобусом/літаком із Каїра.

Це ідеальне місце для тих, на кого ще зі шкільних років навіюють нудьгу всілякі історичні події та факти.

У Шарм-ель-Шейх їдуть заради прекрасних пляжів, теплого моря і крутої молодіжної тусовки. Тут завжди шумно і весело, а любителі дайвінгу, снорклінгу та інших підводних розваг можуть розраховувати на яскраві враження від знайомства з багатющою флорою і фауною Червоного моря.

Проте свої визначні пам'ятки є і тут. Найвідоміше місце Шарм-еш-Шейха – гора Синай. Тут пророк Мойсей, за переказами, дав християнам десять заповідей, отриманих від Бога. Весь християнський світ живе за ними і зараз.

На гору Мойсея і в монастир Святої Катерини – один із найстаріших діючих монастирів – постійно організовуються екскурсії.

Люди, абсолютно байдужі до біблійних сюжетів і релігії, із задоволенням вирушають на прогулянку до національних парків Набк і Рас-Мохаммед, милуються красою коралового рифу на острові Тирані.

Шопінг у Шарм-ель-Шейху – теж заняття цікаве. Тут як на східному базарі – величезні супермаркети, торгові галереї, бутіки, крамниці пропонують стільки товарів, що очі розбігаються. І галасливий східний базар тут теж, до речі, є: потрібно просто вибрати час для поїздки в Старе місто.

Хургада

Це місто в африканській частині Єгипту вже багато років на слуху у всіх, хто планує тури на Червоне море.

Пляжі Хургади лише останнім часом дещо розгубили своїх туристів через епідемію коронавірусу, але однаково на курорті достатньо охочих відпочити.

Так само як і Шарм-еш-Шейх, Хургада – благословенне місце для любителів пляжного відпочинку: в усьому світі знайдеться небагато курортів із такою ж теплою, чистою, як діамант, бірюзовою водою, білим піском.

Однак було б помилкою вважати Хургаду виключно пляжним курортом. Тут нехай і небагато пам'яток, але всі вони запам'ятовуються назавжди.

Основна їх частина розташована в Дахарі – так називається Старе місто Хургади. Варто обов'язково подивитися старовинні храми – мечеть Абдульхасана Ельшазі та коптську церкву Шенуте, побувати на тутешньому базарі.

Якщо цікавить життя фараонів, вирушайте на вистави, які щовечора ставлять у Палаці тисячі й однієї ночі – є такий театр у Хургаді. Театралізовані вистави з гарною східною музикою, яскравими костюмами і прекрасною грою професійних акторів – якраз те, що потрібно, щоб ненадовго зануритися в атмосферу стародавнього Єгипту.

Найсміливішим нудьгувати теж не доведеться. Для них побудований крутий атракціон "Вертикальний зліт" на набережній моря.

Якщо тамтешніх гострих відчуттів виявиться замало, можна вирушити в Арабську пустелю, щоб як слід поганяти хиткими пісками на квадроциклах, покататися на верблюдах у гостинних бедуїнських селах.

Що з'їсти?

Якщо вирушити до Єгипту за путівкою "олл інклюзив", зрозуміти, що ж таке єгипетська кухня, буде абсолютно неможливо. Тут готують і подають те, що можна з'їсти в будь-якому європейському або американському ресторані – всілякі салати зі звичних овочів, м'ясо і рибу за звичними рецептами, типові для нас десерти і солодощі.

Кухню цієї близькосхідної країни можна дізнатися лише в місцевих кафе, сімейних ресторанах і кав'ярнях. Ось туди і варто вирушити у свій гастрономічний тур Єгиптом.

Те, що зазвичай їдять єгиптяни, дуже нагадує страви арабського Сходу – і це не дивно: країна історично перебуває під впливом арабського світу з незапам'ятних часів.

Отже, що ж таке їжа по-єгипетськи? Сніданок жителів цієї країни зазвичай дуже ситний, адже попереду довгий робочий день, для якого мають бути сили. Тому – жодних бутербродів із чаєм або кавою: тільки що-небудь "понажористіше" – наприклад, фул медамес. Це – свого роду рагу з бобами, які як слід розварюють і тушкують в олії з додаванням часнику, томатного соусу, спецій і приправ. Навіть невеликою мискою фула можна наїстися до обіду і навіть не згадувати про перекуси.

Єгипетський обід ще більш ситний. На стіл зазвичай подають своєрідне асорті, яке, на перший погляд, являє собою незрозумілу мішанину з макаронів, рису, вермішелі з обсмаженою цибулею і сочевицею. Називають його кошарі – і це не тільки найпопулярніший гарнір до м'яса або риби, а ще й фастфуд номер один на вулицях єгипетських міст. Хочеш швидко і щільно поїсти – просто купи кульок або миску кошарі.

Махші – повністю вегетаріанський рецепт і являє собою фаршировані рисом і зеленню тушковані овочі. Для приготування підійдуть перці, кабачки, баклажани, які звільняють від насіння і середини та щільно набивають рисово-овочевою сумішшю, а потім тушкують до готовності.

Є у єгиптян і свій плов – саядія фіш. Це святкова страва, яку готують одразу для великої родини, що зібралася за столом. У її складі – жовтий рис, шматки білої риби, морепродукти, багато ароматної смаженої цибулі, спецій.

Ви коли-небудь куштували кавун із сиром? Ні? Тоді обов'язково замовте закуску гебна батєєк – сильно охолоджені шматочки кавунової м'якоті з м'яким сиром. Солодкий смак кавуна і солонуватий сирний смак з нотками зелені – м'яти і базиліка – ідеально підходять для місцевого спекотного клімату: кращий десерт навряд чи знайдеться.

Ну і головний напій єгиптян – ароматна і густа кава. Залежно від ваших особистих вподобань у єгипетських кав'ярнях вам запропонують зійяду – чашечку дуже солодкого напою, мазбуту – каву помірної солодкості та спаду – каву гірку, до якої ще треба звикнути.

Усі ці страви – лише мала частина великого меню автентичної кухні, яка безперечно варта знайомства з нею. Просто спробуйте.

Єгипет – таємничий і далекий – здавна вабить таємницями своїх пірамід, хитких пісків і стародавніх легенд. Він старий і юний одночасно, він гостинний і щедрий, як істинно східна людина. Знайомство зі світом варто почати саме з нього – це буде фантастична поїздка.