Ботсвана

Загальна інформація

Ботсвана замикає п’ятірку найрозвиненіших країн Африки та впевнено демонструє вражаюче зростання в усіх сферах життя. Особливий інтерес викликають її можливості для організації якісного відпочинку: екотуризм у цій країні вже давно належить до числа пріоритетних напрямків.

Історична довідка

Земля Ботсвани — одна з найдавніших на планеті: перші поселення людей з’явилися тут ще у XVIII столітті до нашої ери. Це були поселення народів, які розмовляли койсанськими мовами. Спочатку вони займалися лише збиральництвом і полюванням, а ближче до початку нашої ери освоїли тваринництво.

Освоєння землеробства відбулося пізніше, коли у II столітті н. е. на ці території прибули перші переселенці — народності банту, які принесли з собою металеві знаряддя праці: вважається, що саме з їхньою появою в Ботсвані розпочалася залізна доба.

У XI столітті населення майбутньої Ботсвани значно зросло за рахунок предків нинішнього корінного народу країни — племен групи сото-тсвана. Вони переважно займалися одомашненням диких тварин та їх розведенням.

Окрім тваринництва та землеробства, ці племена вели торгівлю з сусідами — народностями, що населяли долину річки Лімпопо.

До XIII століття загострилася боротьба між племенами за ресурси та владу в регіоні: найсильнішими виявилися племена тсвана та сото. Через 500 років їм вдалося підкорити своїх давніх супротивників — племена баролонг та кгалагаді. Тоді ж була заснована могутня династія тсвана, що складалася з чотирьох держав — Нгвато, Нгвакетсе, Квена та Тавана.

Війни з іншими племенами тривали до 40-х років XIX століття. Поступово вплив тсвана в регіоні посилився, налагодилася торгівля з Капською колонією — першим голландським поселенням у Південній Африці.

Приблизно в той самий час на територіях племен тсвана з’явилися британські місіонери. Їм вдалося не тільки налагодити контакти з вождями, а й навернути їх до християнства.

У 60–70-х роках XIX століття тут було відкрито родовища золота: почалася золота лихоманка, яка швидко згасла через перенесення уваги на щойно відкриті поклади алмазів у Південній Африці. У цей же час регіон почала колонізувати Німеччина, однак вожді тсвана сприйняли німецьку експансію вороже і в 1885 році звернулися по захист до Британії.

Уже в березні того ж року було оголошено протекторат Великої Британії над землями південного заходу Африки: території тсвана отримали нову назву — Бечуаналенд. Їх було поділено на вісім резервацій та п’ять поселень для білих. Надалі вони не зазнали жодного економічного розвитку, хоча у британського уряду були певні плани з цього приводу — наприклад, протекторат збиралися включити до складу Південно-Африканського Союзу (ПАС), однак далі намірів справа так і не пішла.

У такому «підвішеному» стані Бечуаналенд перебував до початку 50-х років минулого століття. У 1951 році процес зрушив з мертвої точки: було створено Консультативну раду, а через десять років протекторат отримав власну конституцію.

У 1964 році адміністрація колонії надала дозвіл на відокремлення протекторату та проголошення незалежності. Процес відокремлення тривав два роки, і в 1966 році Ботсвана нарешті здобула «свободу», офіційно ставши незалежною державою. Зараз вона називається Республікою Ботсвана і входить до п’ятірки найрозвиненіших країн Африки.

Ботсвана є членом багатьох міжнародних організацій та об’єднань: ООН, Співдружності націй, Африканського союзу, Руху неприєднання.

Країну очолює президент Дума Гідеон Боко, який прийшов до влади в листопаді 2024 року. Це шостий президент країни.

Цікаво, що за весь час існування Республіки Ботсвани тут не відбулося жодного державного чи військового перевороту, що саме по собі можна вважати унікальним явищем в Африці. Саме значною мірою завдяки стабільній політичній ситуації Ботсвана змогла динамічно розвиватися та досягти досить високого рівня економічного розвитку.

Географія та клімат

Ботсвана займає частину пустелі Калахарі в Південній Африці та межує з чотирма країнами:

• Намібією;
• ПАР;
• Замбією;
• Зімбабве.

Її територія майже повністю розташована в Калахарі на висоті від 800 до 1200 м над рівнем моря. Найвища точка Ботсвани знаходиться на пагорбах Цоділо (1489 м), найнижча — у місці злиття двох річок — Лімпопо та Шаше — на висоті 513 метрів.

Через Ботсвану протікають кілька великих річок — Окаванго, Лімпопо та праві притоки Чобе, яка сама є притокою Замбезі. Окрім них, на території країни є озера та дрібні річки. Загалом тут майже 3 квадратних кілометри поновлюваних джерел води, тому ситуація з водопостачанням у Ботсвані більш ніж сприятлива: у містах чиста вода є скрізь, у сільській місцевості — майже скрізь.

Клімат Ботсвани залежить від регіонів: на півночі країни він тропічний, на півдні має субтропічні риси. Загалом його можна охарактеризувати як спекотний, але з різкими перепадами температур протягом доби.

Літо та сезон дощів збігаються: вони тривають з листопада по березень і вважаються найгіршим часом для поїздок до цієї країни. У цей період випадає найбільше опадів, але спека просто пекельна — до 40⁰ вдень і 25⁰ вночі.

Зима в Ботсвані починається в травні й закінчується в серпні. Туроператори недарма не рекомендують їхати саме в цей період: усі чотири місяці тут панує суха й прохолодна погода, коли вдень стовпчик термометра рідко перевищує позначку 23–24⁰. Ночі, однак, холодні — іноді з заморозками на півдні та в пустелі. Враження від серпневого відпочинку можуть зіпсувати сильні вітри, що часто переходять у піщані бурі.

Починаючи з вересня спека посилюється і до жовтня досягає піку: цей місяць у деяких регіонах заслужено вважається найспекотнішим у році, коли вдень температура сягає 38–40 градусів.

Населення, мова, валюта

Ботсвана — невелика країна: з населенням у 2,6 мільйона осіб вона посідає 40-е місце серед усіх держав Африки. Оскільки більшу частину її території займає пустеля Калахарі, щільність населення цієї країни становить усього 5 осіб на квадратний кілометр, і це — один із найнижчих показників на континенті.

Населення Ботсвани майже повністю складається з африканських народностей. Абсолютну більшість становлять тсвана — їх понад 80 відсотків, на другому місці — шона з 10 відсотками. Частка кожної з решти народностей не перевищує 1,3–1,7 відсотка від загальної кількості людей, що мешкають у цій країні.

Ботсвана — одна з найбільш урбанізованих країн Чорного континенту: у містах проживає понад половину її населення, причому тенденція до переселення в міста з кожним роком дедалі посилюється.

У Ботсвані чоловіків і жінок приблизно порівну. Пристойний за африканськими мірками рівень життя позначається на тривалості життя, яка становить 69 років, — і це дуже багато для Африки. Наприклад, у сусідній ПАР, де рівень економічного розвитку набагато вищий, люди в середньому живуть на три роки менше.

Незважаючи на динамічний розвиток країни, тут поки що зберігається безробіття. Без роботи залишаються близько 20 відсотків населення, хоча ті, хто працює, заробляють 500–600 доларів США — це дуже непогані гроші за африканськими мірками.

Серйозною проблемою є також ВІЛ/СНІД: у Ботсвані інфікований кожен третій дорослий. При цьому не можна сказати, що медична допомога для мешканців країни є малодоступною: у містах є достатня кількість лікарень та медичного персоналу.

Офіційної релігії в країні немає, але конституція гарантує кожному свободу віросповідання. Проте домінуюче становище займають християнські конфесії. Так історично склалося, що релігійні уподобання ботсванців формувалися головним чином під впливом британських місіонерів-протестантів, тому найбільше прихожан тут мають англіканська, методистська та лютеранська церкви. Популярними є також африканські незалежні церкви.

У Ботсвані є дві офіційні мови: тсвана та англійська, причому на англійській мові побудована вся система освіти, ділове листування та засоби масової інформації. Тсвана — основна мова спілкування та сфери культури.

Столиця та найбільше місто — Габороне з населенням у 232 тисячі осіб: тут мешкає понад 10 відсотків ботсванців.

На другому місці — Франсістаун (близько 114 тис. осіб), на третьому — Молепололе (67 тисяч).

Офіційна валюта — пула, курс якої до долара США на момент написання статті становить 1:0,074. Вона вважається однією з найміцніших і найстабільніших валют Африки.

Як дістатися

Як і до будь-якої африканської країни, до Ботсвани з України можна дістатися лише літаком. Складність подорожі посилює відсутність прямих рейсів. Крім того, вилетіти до Габороне українці можуть лише з європейських аеропортів.

Маршрут приблизно виглядає так:

1. Виїзд будь-яким наземним транспортом з України до Німеччини, Великої Британії або Франції.
2. Виліт з аеропортів Франкфурта, Лондона або Парижа до Йоганнесбурга (ПАР).
3. Рейс з аеропорту Йоганнесбурга до Габороне або до інших міст Ботсвани — Мауна чи Касане.

Час у дорозі без урахування очікування на пересадки — 26 годин. Точно розрахувати вартість перельоту неможливо, тому актуальність цін слід уточнювати у перевізників.

Українцям потрібна віза для поїздок до Ботсвани, її слід оформити заздалегідь — щонайменше за місяць до поїздки. Електронний дозвіл на в’їзд оформлюється тут: повний перелік документів, умови та ціни можна переглянути там само.

Різниця в часі між Габороне та Києвом становить 1 годину з березня по жовтень: якщо в Габороне 23.00, то в Києві — північ. З кінця жовтня до кінця березня різниці в часі немає.

Де зупинитися

«Тверда п’ятірка» — саме так високо оцінюють готелі та лоджі Ботсвани, якщо не всі, то дуже багато мандрівників. Тут справді гідний рівень комфорту, безпеки та сервісу, який цілком можна порівняти із середньоєвропейським.

Міські готелі місцевих та міжнародних мереж у Габороні та Франсістауні пропонують достатній спектр послуг залежно від категорії, а ціни радують своєю доступністю: номер на двох обійдеться приблизно в 40–100 доларів США.

Вони ідеально підходять для ділових поїздок, відряджень та коротких ознайомчих турів завдяки чудово розвиненій інфраструктурі та високому рівню обслуговування. Казино, бутики, спа-салони, ресторани місцевої та міжнародної кухні — все як у Європі, тільки, мабуть, навіть крутіше.

Ботсвана — одне з найкращих місць в Африці для спокійних сафарі та інших видів екологічного туризму — і справа тут не лише у фантастично прекрасній природі.

Любителі активного відпочинку вже давно оцінили лоджі в національних парках країни: мало де на Чорному континенті можна зустріти такий рівень організації турів. Тут є комфортабельні еко-лоджі на палях у дельті Окаванго, сафарі-лоджі в Національному парку Чобе, наметові містечка в національному стилі — і все це далеко від цивілізації, у повній самоті серед дикої природи.

До багатьох місць можна дістатися лише на вертольотах та легких літаках.

Ціни, щоправда, шокують: у деяких лоджах вони починаються від 800 доларів за ніч на особу, проте за ці гроші пропонується справді «повний набір» — не лише розкішні апартаменти, чудова кухня, дорогий алкоголь, а й послуги досвідчених гідів, якісне спорядження, спеціальний транспорт.

Найбюджетніший варіант проживання в Ботсвані — це, звісно, гестхауси зі скромними, майже спартанськими умовами, проте й вартість у них відповідна: номер обійдеться приблизно в 25–30 доларів США за ніч.

Ось кілька готелів та гостьових будинків, де можна цілком приємно відпочити, не витрачаючи надто багато:

1. Cave79 - гостьовий будинок у Габороні. Помешкання здається повністю. Є повністю обладнана кухня, окрема ванна кімната з душем. Гостям безкоштовно надаються постільна білизна, рушники та засоби для купання. На території є сад, зона для барбекю та безкоштовна приватна автостоянка. Доступ до Інтернету безкоштовний.
2. Central Gabs Oasis: 2BR-Retreat - апартаменти в Габороні. Помешкання з двома спальнями та двома ванними кімнатами здається повністю. У кожній кімнаті є кондиціонер. Кухня повністю обладнана. Гостям безкоштовно надається постільна білизна, рушники та засоби гігієни. На території — сад і зона відпочинку, а також приватна безкоштовна автостоянка. Wi-Fi — безкоштовний.
3. Virgin guesthouse - готель типу BB у Франсістауні. Стандартні зручності, на території — сад. У номерах є кондиціонери, широкі ліжка, душ. У готелі є гідромасажна ванна. Є безкоштовна автостоянка, доступний високошвидкісний інтернет.
4. JTown CBD Self-Catering Apartment - апартаменти в місті Jwaneng. Житло здається повністю, складається з однієї спальні, вітальні, ванної кімнати з душем. Є кондиціонер, кухня обладнана всім необхідним для самостійного приготування їжі. Безкоштовно надається постільна білизна, рушники та засоби гігієни для купання. На території — тераса для відпочинку, парковка. Доступ до Інтернету безкоштовний.
5. Emmanique B&B - готель типу BB у Мауні. Номери з кондиціонером, є ванні кімнати з душем, телевізор із плоским екраном. Безкоштовно надаються постільна білизна та рушники, а також косметичні засоби для догляду за тілом. Сніданок на вибір: континентальний або повний англійський/ірландський. На території є сад, безкоштовна автостоянка. Доступ до Інтернету також безкоштовний.

У готелях та гостьових будинках Ботсвани використовуються три типи розеток: M, G та D, тому обов’язково знадобиться перехідник.

Що подивитися

Ботсвана — це куточок у самому серці Південної Африки, де немає типового «набору» для відпустки — морів, пляжів та пляжних розваг. Зате тут є інше — дика природа, тиша та усамітнення далеко від метушливого життя.

Габороне

Сучасна столиця Ботсвани до 1966 року була лише невеликим селищем, розташованим майже на кордоні з ПАР — усього за 15 кілометрів від неї.

Напевно, нікому б і на думку не спало перетворити звичайне поселення на головне місто нової республіки, якби не одна обставина: колишня столиця Бечуаналенду, Мафікенг, до здобуття незалежності розташовувалася саме в ПАР. Залишити все як є було неможливо, тому уряд Ботсвани ухвалив рішення про перенесення столиці до Габеронеса — такою була дещо спотворена назва майбутнього центру країни в ті роки.

Його селище отримало свою назву на честь одного з вождів племені тсвана — кгосі Габороне. Згодом назву дещо змінили, повернувши їй правильну форму — Габороне.

У 1966 році розпочалося будівництво столиці. Воно відбувалося з абсолютно рекордними темпами: основна частина міста була зведена всього за три роки. До моменту великого свята на честь Дня Незалежності 30 вересня 1966 року в Габороні було готово все, що потрібно справжній столиці: урядовий квартал, школи, лікарні, торгові точки, банки, готелі та навіть церква.

Відтоді головне місто Ботсвани невпинно розростається як ушир, так і вгору, а мешканці країни постійно поповнюють його населення: щороку воно зростає щонайменше на три відсотки, і це — найкращий показник в Африці.

Що ж подивитися в Габороні?

Однією з головних визначних пам’яток міста цілком заслужено вважається Пам’ятник Трьом Вождям — Хаме III, Себеле I та Батоену I. Звернувшись по захист до британської корони у 1885 році, вони фактично врятували свою землю від поневолення бурами та сумної долі жертв апартеїду. І хоча насправді вона майже на сто років все одно стала колонією, тільки британською, це все-таки було найкращим рішенням.

П'ятиметрові бронзові статуї, відлиті у 2005 році, розташовані в CBD — Центральному діловому районі. Це одне з найвідвідуваніших місць у столиці Ботсвани та чудова локація для зйомок.

Щоб зануритися у дивовижний світ природи Ботсвани, зовсім не обов’язково виїжджати зі столиці: прямо в межах міста можна вирушити до савани — заповідника Gaborone Game Reserve, де мешкають цілі колонії зебр, антилоп і бородавочників.

Тут же, у Габороні, на любителів піших сходжень чекає годинне сходження на пагорб Кгале, висота якого становить близько 1287 метрів. Маршрут можна вибрати виходячи зі своєї фізичної форми: ті, хто віддає перевагу помірним навантаженням, зазвичай піднімаються основною стежкою. Ті ж, хто може похвалитися витривалістю, обирають пригодницьку стежку, де потрібна вражаюча фізична підготовка.

На шляху до вершини часто зустрічаються мешканці пагорба — бабуїни чакма, чорні орли та рогаті птахи.

З вершини Кгалі відкривається фантастична панорама — вид на все Габороне, греблю і навіть деякі райони Південної Африки. Якщо скористатися послугами місцевих гідів і взяти участь в організованій ними екскурсії, то приємним завершенням сходження на пагорб стане пікнік із дегустацією крафтових сирів, чатні, меду, фруктів та горіхів.

Екскурсія до Національного музею та Художньої галереї, які розташовані поруч із Пам’ятником трьом вождям, — чудова нагода ознайомитися з історією Ботсвани, її культурою та мистецтвом. В експозиціях представлені предмети побуту, національний одяг, кераміка, плетені вироби, скелети стародавніх тварин, картини місцевих художників.

Природа Ботсвани

Приблизно за 15 кілометрів від Габороне починаються території заповідника Моколоді. Хочете взяти участь у тихому сафарі? — Запасіться фотоапаратами, картами пам'яті, хорошими біноклями, одягніть відповідний одяг і вирушайте прямо сюди, де на просторих територіях ви обов'язково зустрінете жирафів, носорогів, леопардів та інших великих африканських тварин.

Травень і червень — найкращий час для водних сафарі в дельті Окаванго, яка вважається найбільшою з внутрішніх дельт і перебуває під охороною ЮНЕСКО. Це саме той короткий період африканської зими, коли спекотна Калахарі перетворюється на смарагдово-зелений оазис.

Сама ж дельта — це багатокілометровий лабіринт з острівців і лагун, пересуватися якими можна на спеціальних місцевих човнах «мокоро» та звичайних катерах. Така водна прогулянка — чудова нагода побачити знамениту Велику африканську п’ятірку — носорогів, слонів, левів, леопардів і буйволів.

Найкраще спостерігати за тваринами з легендарної п’ятірки, які за часів справжніх сафарі вважалися найнебезпечнішими та найпочеснішими трофеями, у заповіднику Моремі. Тут у сухий сезон вони збираються біля водойм, коли з острівців сходить вода.

Територія сучасних солончаків Макгадікгаді кілька тисяч років тому була величезним солоним озером. Озеро давно обміліло й повністю висохло, оголивши дно, що складається з сліпучо-білих нашарувань солі. Вони створюють неймовірно красиві пейзажі, що нагадують кадри з фантастичних фільмів. Такі краєвиди відкриваються тут у сухий сезон. У сезон дощів солончаки стають ще прекраснішими: сюди злітаються колонії фламінго, розфарбовуючи сніжно-білі пейзажі всіма відтінками рожевого.

Дістатися до Національного парку Макгадікгаді можна, виїхавши автомагістраллю з Франсістауна до Мауна. У заповіднику організовуються екскурсії з досвідченими гідами.

Що спробувати

Проста та ситна — цими двома словами можна точно описати кухню Ботсвани та харчові звички мешканців цієї південноафриканської країни.

Основа раціону жителів Ботсвани:

• каші;
• овочеві та м’ясні рагу, пюре, свіжі салати;
• зелень;
• риба, виловлена в Окаванго — тілапія, сом, лящ, нембве;
• місцеві фрукти.

Каші готують найчастіше з кукурудзяного борошна, маїсу та сорго. Найулюбленіша й найпопулярніша — пап. Це дуже густа страва, заварена окропом, яка за консистенцією та смаком нагадує молдавську мамалигу.

В останні десятиліття в Ботсвані поступово звикають до бобових — квасолі, нуту, гороху, які стають дедалі популярнішими серед місцевих фермерів.

Ботсвана — досить заможня країна: у сім’ях, де хоча б один-два члени працюють, м’ясо їдять досить часто. Основні його види — яловичина та птиця.

Туристам зазвичай рекомендують скуштувати сесваа — м’ясний паштет із яловичини або козлятини. Цю страву готують на свята або з нагоди важливих подій у родині. Господині варять шматки м’яса у дуже солоній воді, доки вони не розваряться до стану волокон. М'ясо спеціально нічим не приправляють, щоб потім насолодитися його природним смаком. Готову страву товчуть, поки вона не перетвориться на пухке пюре. Подають сесваа з несолоною кашею пап або богобе — кашею із сорго, овочами.

На відкритому вогні готується ще один ботсванський делікатес — брайвлейс. Це страва вихідного дня, коли на майданчику для барбекю збирається вся родина або компанія друзів. Великі шматки яловичини смажать на решітці, часто — разом з овочами. До них обов’язково подають гострий соус чатні, свіжі овочі, кашу пап. Брайвлейс не можна назвати національною стравою Ботсвани. Його колись придумали південноафриканці, але географічне сусідство та тісні людські зв’язки зробили свою справу: тепер суботній вечір або трансляція матчу з регбі в Ботсвані немислимі без порції ароматного м’яса з димком і кількох шотів чогось міцнішого.

Любителі гострої їжі зазвичай у повному захваті від бір’яні — плову, приготованого з курчам у спеціальному маринаді. Скуштувати страву, що прийшла до Ботсвани з Південної Азії, можна в багатьох ресторанах Габороне — наприклад, у Embassy Restaurant, де готують класичну версію бір’яні — саме з куркою та індійськими спеціями.

Ну і як же без екзотики? Нехай це буде машонжа чи мопане — страва з особливого виду гусениць — метеликів-павлиноочок, які мешкають на дереві мопане й харчуються його листям.

Машонжу готують із сушених гусениць, додаючи до них під час обсмажування багато цибулі, помідорів та спецій. Виходить цілком їстівне й смачне рагу, яке за смаком нагадує смажене м’ясо.

Мопане готують дещо інакше: сирих гусениць також потрошать, сушать на сонці та зберігають місяцями. Їдять як чіпси — просто так, як перекус або як закуску до пива. За смаком мопане нагадують сушені гриби або в’ялену рибу.

Ціни в місцевих ресторанах, як і скрізь, залежать від класу закладів, але загалом дуже радують своєю помірністю. Навіть у досить дорогих туристичних ресторанах ситна вечеря обійдеться приблизно в 30–50 доларів США на особу, а в закладі середнього сегмента — усього в 15–25 доларів США. Чайові є обов’язковими і зазвичай становлять 10 % від суми рахунку. Їх дають окремо або вони можуть бути вже включені в підсумковий чек. Про це свідчить напис «Gratuity included» або «Service charge included».

Ботсвана — справжній ексклюзив, преміальна Африка, яку поки що важко собі уявити. Однак час, проведений у цій країні, залишиться в пам’яті не лише як яскраві враження, а й як зразок справді якісного відпочинку.