Україна
Кордони України в формі, відомій нині всьому світові, усталилися в ХХ столітті. Поступове злиття регіонів і зміна кордонів тривали не одне тисячоліття.
За багатовікову історію українські землі не раз були розділені й входили до складу різних держав: Литовського князівства, Польського королівства, Московії, Австро-Угорщини, Радянського Союзу, Чехословацької Республіки, Румунського Королівства, Польської Республіки.
Зрештою, 24 серпня 1991 року розпочалася нова віха в історії та розвитку України — була проголошена незалежність. А 1 грудня того ж року факт незалежності затвердили Всеукраїнським референдумом.
Набуття незалежності | 24 серпня 1991 р. |
---|---|
Столиця | Київ |
Офіційна мова | Українська |
Площа | 603 700 км2 |
Населення | Близько 43 млн осіб (за даними ООН на 2020 р. разом із населенням окупованого Криму) |
Валюта | Гривня |
Часовий пояс | GMT +2 (UTC +2) |
Форма правління | Унітарна парламентсько-президентська республіка |
Адміністративний поділ | 24 області, Автономна Республіка Крим |
Основна релігія | Християнство |
Загальна інформація
Україна сьогодні — це незалежна держава, розташована в Центрально-Східній Європі. Займаючи площу понад 603 тисячі км2, вона є найбільшою країною у Європі, територія якої повністю розташована в межах цієї частини світу.
Україна є унітарною, тобто цілісною державою, з адміністративним поділом на 24 області та Автономну Республіку Крим. Також у державі виділено два міста зі спеціальним статусом. Це Київ, який є столицею і водночас найбільшим містом України, і Севастополь. Починаючи з 2014 року, частина української території перебуває в окупації російської федерації. На окупованих територіях діє особливий правовий режим.
Україна вирізняється з-поміж інших країн не лише значною площею, а й вагомими науково-технічними досягненнями. Зокрема, в ракетно-космічній сфері володіє 17 з 22 відомих у світі базових високих технологій. Входить до 8 країн із науково-технічним потенціалом, необхідним для створення сучасної авіаційної техніки. Розроблений українцями літак АН-225 («Мрія»), знищений росією 27 лютого 2022 року, встановив 240 світових рекордів.
Україна належить до аграрно-промислових держав. Найбільш розвинутими галузями є вирощування зернових, тваринництво, гірнича промисловість, чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість.
Україна є членом ООН, Ради Європи, ЮНЕСКО, Світової організації торгівлі, Міжнародного валютного фонду, Світового банку реконструкції та розвитку та ще кількох десятків вагомих міжнародних організацій і проєктів.
Історія країни
Найдавніша письмова згадка назви «Україна», що дійшла до наших днів, датується 1187 роком. Її історики відшукали в тексті Київського літопису.
Стародавність
Дослідники недарма називають Україну колискою європейської цивілізації. Адже саме на території нашої держави, поблизу с. Королево (Закарпаття), археологи знайшли найдавніше у Східній Європі поселення давніх людей. Вік знахідки — близько 1 млн років.
Інша знахідка, яка спричинила справжній фурор у світі археології, — Майданецьке поселення на околицях села Майданецьке Тальнівського району Черкаської області. Вчені вважають цю знахідку першим груповим поселенням в історії людства. За висновками дослідників, Майданецьке поселення існувало приблизно в 3800–3600 рр. до н. е. й об’єднувало близько 2900 будівель різного призначення та розміру.
Є і чимало інших наукових відкриттів, які підтверджують, що на території сучасної України люди проживали з найдавніших часів. Період давньої історії України дослідники визначають часом від зникнення неандертальців і аж до появи історичних слов’ян (приблизно середина І тис. н. е.).
Стародавній період історії України ознаменувався формуванням кількох археологічних культур, зокрема Середньостогівської (4500–3500 рр. до н. е., степове Придніпров’я, Приазов’я, басейн Сіверського Донця) та Трипільської (5400–2750 рр. до н. е., від Прикарпаття до долини Дніпра). В період енеоліту відбулося заселення правобережної України. Місцеве населення освоїло землеробство, розвивавало культуру так званої мальованої кераміки, з’явилися протоміста і культ родючості. В цей період населення давньої України перебувало на етапі переходу від патріархату до матріархату.
У бронзовій добі територію сучасної України заселяли здебільшого кочові скотарські племена. Люди освоїли технологію виготовлення знарядь із бронзи, приручили коня, набув поширення колісний транспорт.
Рання залізна доба — «золотий час» кочових племен кіммерійців, скіфів і сарматів. Скіфи, про яких писав у своїй «Історії» Геродот, створили на території сучасної України першу державу — Велику Скіфію. Її найвидатнішим правителем був Атей. У той час було встановлено торговельні зв’язки з містами-державами Північного Причорномор’я (Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантікапей). У ІІІ ст. до н. е. скіфи, витіснені сарматами до пониззя Дніпра та Кримського півострова, заснували на цих землях Малу Скіфію. Сармати, які інтегрували в місцеву культуру культ жінки, утримували Північне Причорномор’я до приходу гунів в IV ст. н. е., після чого покинули українські степи й мігрували на захід.
Середньовіччя
Середньовіччя, що тривало з кінця V до XVI ст., для України ознаменувалося низкою ключових подій, які визначили майбутній розвиток держави.
Період раннього середньовіччя увійшов в історію розподілом корінного населення Європи, слов’ян, на три гілки: венеди, склавини та анти. Однак лише останні зуміли створити власну державу — Антське царство. Воно й стало першою державою слов’ян на території сучасної України (проіснувала до 602 року). Більшість учених розглядає ці події як початок формування окремих слов’янських народів, зокрема й українського. Східні слов’яни сформували 14 племінних союзів. Сім із них заселяли територію сучасної України (древляни, поляни, тиверці, сіверяни, уличі, білі хорвати, дуліби). Сформувався слов’янський пантеон богів, виникли поселення зі своїми центрами, культовими та захисними спорудами, з’явилися князі та їхня дружина (військо). Так сформувалися прадержавні утворення — племінні княжіння. Зокрема, сіверяни заснували князівство з центром у Чернігові, а поляни — в Києві. Згодом древляни, поляни та сіверяни сформували Русь (Руську землю), якою правила династія Києвичів (представники — Аскольд і Дір).
Перша письмова згадка про русів датується 839 роком. Русь-Україна раннього періоду, яка згодом отримала назву Київська Русь, за формою правління була дружинною монархією. Першими князями Русі були Олег (882–912), Ігор (912–945), Ольга (945–964), Святослав (964–972). У той період точилися війни за встановлення контролю й завоювання нових територій, налагоджувалися дипломатичні відносини з іншими розвинутими державними формуваннями Європи, формувався прототип податкової системи.
Розквіт Русі припав на період з 980 до 1132 рр. У той час держава представляла собою абсолютну монархію. Тоді княжили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, його сини Ізяслав, Святослав і Всеволод, Володимир Мономах, Мстислав Володимирович.
Період ознаменувався низкою реформ у сфері військової справи, було запроваджено перші закони, єдину грошову систему, на зміну язичництву прийшло християнство, розвивалось будівництво, впроваджувалась політика так званої шлюбної дипломатії. Київська держава у той час була однією з найбільш впливових, розвинутих і могутніх у Європі. Після смерті Мстислава в 1132 р. розпочався період князівських міжусобиць, що призвело до розпаду Київської Русі на окремі князівства.
Наступним знаковим періодом українського середньовіччя стало утворення Галицько-Волинського князівства — могутньої держави, яка існувала з 1199 до 1349 рр. і з якою рахувалися всі тодішні монархії та князівства. Перша столиця князівства — Галич. Згодом центр було перенесено до новозбудованого Львова. На чолі цього формування були Роман Мстиславович, його син Данило Галицький, Лев Данилович, Юрій І. Останнім монархом князівства був польський князь Болеслав Тройденович, відомий як Юрій ІІ Болеслав. За його часів розпочалася активна полонізація українських земель. А після отруєння монарха держава припинила своє існування.
Західноукраїнські землі на тривалий час опинилися під експансією Польщі, Угорщини та Литви, а руські землі Переяславського, Чернігівського та Київського князівств потерпали від монгольської навали й опинилися в залежності від Золотої Орди.
Новий час
В історії новим часом називають період із XVI до ХІХ ст. На цей період припали експансія українських земель Річчю Посполитою, злет і занепад Української козацької держави, чергова хвиля поневолення Австрійською та Російською імперіями.
Новий час приніс кардинальні зміни в суспільному, політичному, культурному житті. Змінилася соціальна структура. Зокрема, в час Речі Посполитої з’явилися привілейовані шляхта та духовенство, напівпривілейоване міщанство і реєстрові козаки, непривілейоване селянство.
На тлі соціально-економічного невдоволення, національно-релігійного гноблення та постійної небезпеки з боку Кримського ханства в Дикому полі сформувалося козацтво (перша згадка датована 1489 р.), яке згодом переросло у військово-суспільне формування — Запорізьку Січ. Чисельність постійного воєнного гарнізону на Січі становила 2–3 тисячі, а більшість козаків жила за її межами. Це було кардинально нове для України формування, засноване на засадах селянської демократії. Влада на Січі належала Січовій (Військовій) раді. В межах формування діяла своя ієрархія (кошовий отаман, суддя, писар, осавул, військові служителі), були ухвалені закони, за порушення яких передбачалося покарання. Всі важливі питання вирішували на загальних зборах (Рада), що відбувалися 2–3 рази на рік.
Починаючи з другої половини XVI ст., під впливом Реформації розвивалася українська культура. З’явилися Пересопницьке Євангеліє, полемічна література Івана Вишенського, Іпатія Потія, Герасима Смотрицького. Іван Федоров започаткував книгодрукування. Вийшли друком Острозька Біблія, Буквар, Апостол. Відкрилися перші школи. А далі, під впливом європейського Відродження, набули популярності світські портрети та скульптури.
Новий час — це національно-визвольні війни під проводом Богдана Хмельницького та створення української козацької держави Військо Запорозьке (Гетьманщина) зі столицею у Чигирині, яка в 1660 році розкололася на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину.
Наприкінці XVIII ст., після поділу Речі Посполитої, російсько-турецьких воєн, ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, українські землі опинилися у складі двох імперій — Російської та Австрійської, де перебували аж до початку ХХ ст.
Новітній час
XIX ст. - початок ХХ ст. в історії України було періодом великих змін, яскравих особистостей та визначних досягнень у різних сферах життя. Це століття відзначилося народженням нової української ідентичності та національного пробудження, а також значним прогресом у культурному, літературному та соціальному розвитку країни. Письменники, поети та громадські діячі активно долучилися до просування української мови та культури. Найвідомішими з них були Тарас Шевченко, Леся Українка, Пантелеймон Куліш, Михайло Драгоманов, Панас Мирний, Іван Франко та інші, чиї твори та діяльність відіграли визначну роль у розвитку української культури. Вони стали символами національного просвітництва та борцями за права українського народу. Їхні ідеї та творчість продовжують надихати, а їх внесок у розвиток української культури назавжди залишиться в історії України.
Буремне ХХ століття, яке розпочалося з революцій та Першої світової війни, українці зустріли в складі різних держав. Слобожанщина, Наддніпрянщина, Таврія і Крим тоді входили до складу Російської імперії, а Галичина, Буковина, Закарпаття та Поділля — до Австро-Угорської. Так українці опинилися у ворогуючих таборах — по два боки фронту, але при цьому водночас виборювали власну державу.
Початок ХХ століття увійшов в історію України під знаком Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, чотирьох Універсалів, Директорії УНР, ЗУНР й надіями на об’єднання українських земель та проголошення незалежності. Однак тоді цим задумам не судилося здійснитися. В 1920-х роках розпочалася епоха радянської влади з «червоним терором», колективізацією, розкуркуленням, Голодомором, ГУЛАГом і сталінськими репресіями, «Розстріляним відродженням», Другою світовою війною та рухами опору, важкими повоєнними роками, переслідуваннями за національну ідею та релігійні погляди. Та волелюбні українці не забували про свою головну ідею — незалежність. І, зрештою, давня мрія мільйонів українців здійснилася — 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність України.
Незалежність
Починаючи з 1991 року, Україна розпочала свій шлях як суверенна самостійна держава. І вже 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум на підтримку проголошення незалежності та перші вибори президента. Основними кандидатами були Леонід Кравчук та В'ячеслав Чорновіл. Попри значну популярність останнього, перемогу здобув Леонід Кравчук.
У 2004 році було проведено конституційну реформу, згідно з якою Україна з президентсько-парламентської стала парламентсько-президентською республікою. За період незалежності Україна змінила шість президентів, пережила дві революції — Помаранчеву в 2004 році та Євромайдан, який розпочався в 2013 році та переріс у збройне протистояння з рф (анексія Криму, Донбасу, повномасштабна війна 2022 р.), яке триває досі.
Географія
Територія України пролягає здебільшого в межах Східноєвропейської рівнини й займає близько 5,7% загальної території Європи. Довжина території від західного до східного кордону — 1316 км, від північного до південного — 839 км. Загальна протяжність українських кордонів — 6993 км, із них 1355 км проходить по Чорному й Азовському морях та Керченській протоці.
Крайнім північним населеним пунктом України є село Грем’яч на Чернігівщині, південним — смт Форос, що в Криму. Крайній західний населений пункт держави — село Соломонове на Закарпатті, а східний — Рання Зоря на Луганщині. Географічним центром України вважається північна околиця села Мар’янівка, що у Звенигородському районі Черкаської області.
Україна межує з 7 державами: Білоруссю, росією, Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею.
Майже 95% території України — рівнини, з середньою висотою — 175 м над рівнем моря.
Найвищою точкою українських рівнин є гора Берда, що на Хотинській височині. Її висота сягає 515 м над рівнем моря. До речі, ця точка вважається найвищою для всієї Східноєвропейської рівнини.
Гірська територія України — це Українські Карпати з найвищою вершиною Говерлою (2061 м над рівнем моря) та Кримські гори, найвищою точкою яких є Роман-Кош (1545 м над рівнем моря).
Зважаючи на велику протяжність і географічну неоднорідність, клімат у різних регіонах України має свої особливості. В більшості областей переважає помірно-континентальний клімат, на північному заході та південному сході — континентальний. А на південному узбережжі Криму погодні умови відповідають специфіці субтропічного середземноморського клімату.
Україна — територія, де чітко простежуються зміни 4 сезонів. Середня зимова температура — від -8 до -12 °С (у південному регіоні середні зимові показники коливаються близько 0 °С). Влітку середні показники термометра — +18…+25 °С, хоча в деяких регіонах повітря може прогріватися до +35 °С і більше.
З огляду на специфіку клімату найкращим періодом для туристичного відвідування України вважається час від пізньої весни до ранньої осені.
Мова та валюта
Єдина державна мова в Україні — українська. Вона належить до слов’янської групи мов індоєвропейської родини.
Національна грошова одиниця — українська гривня (UAH). Введена в обіг в 1996 році після грошової реформи. Назва валюти походить від міри ваги, якою послуговувалися в середньовічній Україні. Нині в обігу застосовуються гривні номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000. До гривні, починаючи з 1992 року, після виходу з рублевої зони, Україна застосовувала перехідну грошову одиницю купонокарбованці.
Населення та політична система
З часів незалежності найбільша кількість населення фіксувалася в 1993 році і становила 52 мільйони 244 тисячі осіб. Після цього впродовж років зберігалася стійка тенденція до зменшення цієї цифри. Основні причини — еміграція, зокрема трудова, скорочення народжуваності та ріст смертності. За даними перепису 2001 року, 67,2% населення України — мешканці міст, 32,8% — сільських регіонів. До початку повномасштабної війни містами з найбільшою кількістю жителів були Київ, Харків, Дніпро та Одеса. До війни найбільш густонаселеними були східні та західні області.
Україна — парламентсько-президентська республіка, в якій президентські, парламентські та місцеві вибори відбуваються методом таємного всенародного голосування. Вибори відбуваються кожні 5 років.
Президенти України:
- Леонід Кравчук (5 грудня 1991 р. — 19 липня 1994 р.);
- Леонід Кучма (19 липня 1994 р. — 23 січня 2005 р.);
- Віктор Ющенко (23 січня 205 р. — 25 лютого 2009 р.);
- Віктор Янукович (25 лютого 2010 р. — 22 лютого 2014 р.);
- Петро Порошенко (7 червня 2014 р. — 20 травня 2019 р.);
- Володимир Зеленський (з 20 травня 2019 р.).
У 2014 році, коли Віктор Янукович утік з України, з 23 лютого до 7 червня обов’язки Президента України виконував Олександр Турчинов.
Чергові президентські вибори мали відбутися навесні 2024 р., однак через війну перенесені на період, коли воєнний стан буде припинено чи скасовано.
Як дістатись?
До війни в Україні була розвинута мережа різнотипних шляхів сполучення. Загальна довжина залізничних шляхів у мирний час становила понад 22 тис. км, автомобільних — понад 100 тис. км, зокрема й міжнародного сполучення. Частину доріг і колій було зруйновано в результаті воєнних дій.
З часу проголошення незалежності в Україні активно розвивалося міжнародне авіасполучення, особливо активно — після здобуття безвізового режиму з ЄС. Найбільший міжнародний аеропорт України — «Бориспіль». Тривалий час він був базою для найбільшого національного авіаперевізника — «Міжнародних авіаліній України». Крім МАУ, в Україні працювала низка невеликих авіакомпаній-лоукостерів. Крім столиці, великі аеропорти розташовані в Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі.
Протяжність морських шляхів в Україні — близько 4500 км. Основні міжнародні морські подорожі здійснюються через порт в Одесі.
З часу проголошення воєнного стану авіасполучення в Україні не функціонує.
З-за кордону в Україну можна дістатись авто- та залізничними шляхами, переважно через міжнародні пункти пропуску в західній частині країни.
Куди поїхати в Україні — найкращі місця для туристів
Україна — країна з надзвичайно багатою історичною спадщиною. Близько 500 населених пунктів держави були засновані 900 і більше років тому. Ще майже 4500 сіл України мають понад 300-літню історію. В Україні налічується 150 тисяч пам’яток історії, культури, археології, архітектури.
Найвідомішими пам’ятками України, які викликають значний інтерес як у туристів, так і в українців, є Києво-Печерська лавра та Софійський собор у Києві, які були зведені майже 1000 років тому. Проте свої унікальні природні, архітектурні й історичні цікавинки є у кожному регіоні України.
До повномасштабного вторгнення країну відвідувало багато туристів. Оскільки в 2020 році легалізували азартні ігри, для них з’явилась нова розвага - джанкет тури. Це спеціальні тури по українських казино.
Київ
Столиця України — справжній музей під відкритим небом. Якщо говорити про перелік найпопулярніших туристичних місць, які варто побачити кожному гостю Києва, то це:
- Києво-Печерська лавра;
- Андріївський узвіз;
- Золоті ворота;
- Хрещатик і Майдан Незалежності;
- Маріїнський палац;
- Софійський собор;
- Будинок з химерами;
- Володимирський собор;
- Національний музей Тараса Шевченка;
- музей Ханенків.
Не менш популярні серед туристів Київський національний академічний театр оперети, найбільший в Україні залізничний макет Miniland, костел Святого Миколая, оранжерея на ВДНГ.
Де зупинитись?
Варіантів, де зупинитися гостям у Києві, доволі багато — на будь-який бюджет. Зокрема в топі найпопулярніших готелів столиці:
- 11 Mirrors;
- Intercontinental Kiev Hotel;
- Hilton;
- «Опера»;
- «Оселя Києва».
Крім того, до послуг гостей столиці — велика кількість кімнат і квартир для поденної чи довготривалої оренди та хостелів.
Львів
Весь історичний центр Львова внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тож практично кожен куточок старого міста вартує уваги навіть найвибагливішого туриста. А почати знайомство з містом Лева можна із:
- музею народної архітектури та побуту;
- Собору святого Юра;
- площі Ринок;
- Львівського оперного театру;
- Палацу Потоцьких;
- Домініканського собору;
- каплиці Боїмів;
- Італійського дворика;
- парку Високий Замок;
- історико-культурного заповідника «Личаківський цвинтар».
А тим, хто не бажає обмежуватися лише містом Лева, можна порекомендувати відвідати замки Львівщини — Жовківський, Підгорецький, Золочівський, Олеський.
Де зупинитись?
Готелі Львова — це не тільки про комфортний відпочинок. У місті є чимало закладів, які приваблюють особливою атмосферою та історією, зокрема:
- Grand Hotel Lviv Casino & Spa;
- City Inn Hotel;
- «Шопен»;
- «Древній Град»;
- Citadel Inn.
Також у Львові є чимало недорогих готелів, хостелів та апартаментів.
Карпати
Карпатський регіон України — чи не найпопулярніший серед українських і закордонних туристів. Тож якщо ви також плануєте мандрівку в гори й прагнете отримати від подорожі максимум позитивних емоцій, обов’язково включіть у маршрут:
- Говерлу — найвищу точку України;
- Гірськолижний курорт «Буковель»;
- Яремче;
- гору Піп Іван Мармароський;
- карпатські високогірні полонини;
- найбільш високогірне озеро Бребенескул (Синє око Карпат);
- озеро Марічейка;
- село Шешори, де є Сріблясті водоспади;
- Писаний камінь;
дерев’яні храми Івано-Франківщини.
Де зупинитись?
У Карпатах дуже добре розвинена готельно-розважальна інфраструктура. А деякі готелі самі по собі вже є головною родзинкою місцевості. Серед них:
- комплекс «Стара Правда»;
- SkyPod Eco Mountain Resort;
- Shelter Apart Hotel;
- Black Rock Mountain Retreat;
- «Коруна».
А тим, хто шукає більш бюджетні варіанти, чи хоче повною мірою насолодитися місцевим карпатським колоритом, варто пошукати житло в гірських селах. Місцеве населення радо пропонує туристам для оренди жито в етностилі.
Прип’ять
Чорнобильська зона відчуження для багатьох є доволі моторошним місцем. Водночас немало й тих, хто прагне відвідати місцевість, де в 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа ХХ століття. Хтось шукає гострих емоцій, хтось хоче на власні очі побачити місце, де сталася трагедія, оглянути територію, де майже 40 років природа не знає людського втручання.
Найпопулярніші туристичні локації Чорнобильської зони:
- парк атракціонів у Прип’яті;
- радіолокаційна станція «Дуга»;
- причал в Прип’яті;
- кафе «Прип’ять»;
- середня школа №2;
- Рудий ліс;
- палац культури «Енергетик»;
- басейн «Лазурний»
- Чорнобильська АЕС;
- стела «Прип’ять».
Камʼянець-Подільський
Кам’янець-Подільський приваблює туристів своєю колоритною історичною атмосферою. Унікальний симбіоз давніх пам’яток із сучасною інфраструктурою створюють тут особливу енергетику. Сюди їдуть у пошуках романтики, затишку і за можливістю «помандрувати» в часі на кілька століть назад.
Найпопулярніші туристичні локації Кам'янця-Подільського:
- Кам’янець-Подільська фортеця;
- пам’ятник Стіл згоди;
- Нижня та Верхня Польські брами;
- сходи Фаренгольца;
- костел Петра та Павла;
- Вірменська криниця;
- міська ратуша;
- пам’ятник туристу;
- Домініканський костел;
- Смотрицький каньйон.
Де зупинитись?
Як і в будь-якому туристичному місті, в Кам’янці-Подільському є багато комфортних готелів, зокрема:
- Kleopatra VIP;
- «7 днів»;
- Optima Collection;
- «Монте-Крісто»;
- «Фільварки-Центр».
Також можна орендувати кімнату чи квартиру. Щоправда, в туристичний сезон бронювати помешкання у місті варто заздалегідь.
Закарпаття
Це один із найколоритніших регіонів України. Тут є усе, що може зацікавити будь-якого туриста: гори, ліси, замки, унікальні церкви, природні та культурні пам’ятки, рекреаційні об’єкти.
Найпопулярніші туристичні місця Закарпаття:
- термальні води в Косино;
- Ужгородський замок;
- Мукачівський замок;
- Долина нарцисів;
- замок графів Шенборнів;
- озеро Синевир;
- водоспад Шипіт;
- село Колочава;
- село Іза;
- Солотвино.
Взимку Закарпаття — один із центрів гірськолижного відпочинку.
Що з’їсти?
Україна — це ще й популярний регіон для гастрономічного туризму. Національна кухня багата смачними колоритними стравами. Причому кожен район славиться своїми особливими гастрономічними традиціями.
Скажімо, кулінарна візитівка Полтавщини — галушки. Хмельниччина — українська столиця різноманітних ковбас і м’ясних рулетів. На Тернопільщині варто спробувати місцевий грибний суп мачанку й наваристий куліш зі шкварками. Львів — це легендарний галицький сирник і ніжні штруделі, Закарпаття — бограч і м’ясні рулетики-завиванці. На Буковині гостям пропонують традиційні місцеві чинахи, домашню бринзу та мамалигу. А візитівка карпатського регіону — банош і грибна юшка. Ну і, звісно ж, яке українське частування без борщу, вареників, голубців і холодця?! А тим, хто хоче спробувати чогось особливого, за давніми українськими рецептами, варто скуштувати шпундру та качану кашу.
Цікаві факти про Україну
- Перша у світі конституція була запроваджена українським гетьманом Пилипом Орликом в 1710 р.
- У Запорізькій області розташована археологічна пам’ятка Кам’яна могила — цей комплекс давніший за Стоунхендж і єгипетські піраміди.
- У Києві розташована найглибша в світі станція метро — «Арсенальна». Її глибина 105 м.
- Місто Кропивницький за своє існування змінювало назву 6 разів.
- 1 липня 2022 року український борщ було внесено до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
- Запорозька Січ — одне з найперших демократичних суспільних утворень у світі.
- Одна з найбільших пустель Європи розташована в Херсонській області. Площа Олешківських пісків — 210 тис. га.
- Текст Акту проголошення незалежності України складався з 93 слів і вміщувався на одному аркуші.
- Упродовж 2 місяців після проголошення незалежність України визнали понад 92 країн світу.
Війна в Україні
Починаючи з 24 лютого 2022 року й донині, Україна перебуває у стані війни з рф. Щоправда, агресія росії проти України розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014 році вона анексувала Крим і дестабілізувала соціально-політичне становище в східних областях України. У відповідь на агресію рф в Україні 14 квітня 2014 року було запроваджено Антитерористичну операцію (АТО).
Зараз в Україні діє воєнний стан. Частину території країни окуповано. В результаті воєнних дій багато населених пунктів повністю чи майже повністю знищено, зокрема Маріуполь, Сєвєродонецьк, Мар’їнка, Бахмут, Авдіївка, Рубіжне, Волноваха, Попасна та ін. Війна триває.