Ліхтенштейн

Князівство Ліхтенштейн — невелика країна, розташована в західній частині Центральної Європи. Завдяки географічному розташуванню та невеликій площі ця мікродержава повністю оточена лише двома країнами — Швейцарією та Австрією. Але, попри це, Ліхтенштейн має власну багатовікову історію, валюту та кілька політичних партій.

Загальна інформація

Центральноєвропейська країна Ліхтенштейн (або Князівство Ліхтенштейн) не входить до Європейського Союзу, але має добре налагоджені економічні зв’язки з багатьма членами ЄС. Своє визначення як мікрокраїна вона отримала через малу площу, яка становить усього 160,4 кв. км — це одна з найменших держав у Європі після Сан-Марино, Ватикану та Монако. Найбільші міста Ліхтенштейну — столиця Вадуц і Шаан.

Князівство має синьо-червоний прапор, на якому зображено жовту корону. Кольори символізують синє небо та захід сонця в горах країни. Князівський герб поділено на 4 частини. На них зображено сілезького орла, золоті та чорні смуги, перетнуті по діагоналі зеленою короною, червоно-білий щит, гарпію, золотий мисливський ріг і золотий з червоним щит. Усі ці елементи є гербами окремих герцогств і знатних родів, які відіграли значну роль у становленні та розвитку князівства.

Історія країни

Історія Ліхтенштейну як об’єднаного князівства починається в 1719 році. Свою назву воно отримало від своїх засновників — австрійського роду Ліхтенштейнів, яким були передані права феодальних володінь Шелленберг і Вадуц. Саме ці землі увійшли до складу майбутньої суверенної держави. На сьогодні Вадуц є одним із найбільших міст країни Ліхтенштейн, столиця — це основний її фінансовий і туристичний центр, що зберіг давню назву. На момент створення навіть за наявності суверенітету та власної податкової системи Ліхтенштейн вважався частиною Римської імперії.

На початку XIX ст. землі князівства увійшли до складу Рейнського Союзу, який сформував Наполеон Бонапарт. До складу союзу також входили великі герцогства Баден, Берг, Гессен, королівства Саксонія, Баварія, Вестфалія, Вюртемберг і Вюрцбург, а також низка великих герцогств і князівств. За деякий час полководець оголосив князівство суверенною державою. Після отримання суверенітету князівству оголосила війну Баварія. Але баварська армія не змогла захопити Ліхтенштейн через погане орієнтування вояків у складній гірській місцевості.

Після невдалої спроби збройного захоплення Ліхтенштейн понад 50 років входив до Німецької конфедерації, що стала правонаступником Священної Римської імперії. Це було одне з найбільших політичних об’єднань, до якого також входили Австрійська імперія, Пруссія, Саксонія, Баварія, а також низка королівств, герцогств і князівств, що існували на території сучасної Німеччини, Австрії, та деякі інші території. Після Першої світової війни найближчим партнером і союзником Ліхтенштейну стала Швейцарія. У князівстві офіційною валютою є швейцарський франк, а під час збройних конфліктів країна також зберігає нейтралітет.

Географія

Ліхтенштейн має повністю сухопутний кордон і межує зі Швейцарією та Австрією. Розташована в гірській частині Центральної Європи, країна має порівняно м’який клімат. Це зумовлено переважанням південних вітрів, які формують погодні умови на цій території.

Попри невелику площу та той факт, що понад 75% країни розташовані безпосередньо в Альпах, рельєф князівства досить різноманітний. Західна частина Ліхтенштейну в долині річки Рейн характеризується родючими землями та великими площами пасовищ, а на півночі переважають низовини.

Найвища гора князівства Граушпіц, розташована на кордоні зі Швейцарією, має висоту 2599 м.

Мова та валюта

Основною офіційною мовою Ліхтенштейну є німецька. Вона використовується для оформлення усієї офіційної документації, також нею розмовляє переважна більшість громадян. Серед діалектів переважає алеманський, на другому місці — вальзерський. Серед найпоширеніших мов національних меншин можна виділити італійську та турецьку.

Офіційною валютою країни є швейцарський франк, проте монети князівство виготовляє власні — ліхтенштейнський франк. Так склалось ще з першої половини XIX ст., коли князівство уклало угоди про торгівлю, поштову службу, а також митний союз із сусідньою Швейцарією. Остання до сьогодні представляє дипломатичні та консульські інтереси князівства на міжнародній арені. Оскільки в країні досить добре розвинений туризм, у більшості туристичних місць досить часто також приймають євро.

Населення та політична система

Ліхтенштейн — це конституційна монархія. Єдиний монарх держави — князь, також країна має прем’єр-міністра. Чинним князем є Ганс-Адам II Ліхтенштейн, він народився 14 лютого 1945 року й є регентом з 1989 року. Він користується значною довірою своїх підданих, про що свідчить  голосування на загальному референдумі 2003 року. Тоді громадяни проголосували не лише за збереження монархії як такої, а й за розширення повноважень монарха. З 2021 року посаду прем'єр-міністра обіймає Даніель Ріш, він є представником Прогресивної громадянської партії Ліхтенштейну. Окрім Прогресивної, в уряді країни представлено ще дві партії — Християнсько-соціальна та Вітчизняний союз.

На 2022 рік населення Ліхтенштейну становило 39 327 осіб. Більшість із них — ліхтенштейнці. Серед національних меншин переважають швейцарці, австрійці та італійці.

Як дістатись князівства Ліхтенштейн?

Ліхтенштейн для українців насамперед цікавий неймовірно красивою природою Альп. Тож цілком логічно, що багатьох цікавить, як можна дістатися князівства з України.

У Ліхтенштейні відсутні аеропорти та залізниця, але добре розвинуті автомобільні маршрути, тому доїхати до Вадуца або іншого населеного пункту можна на приватному автомобілі чи автобусі.

Маршрути можуть виглядати так:

Автомобільні:

Львів — Краків (Польща) — Брно (Чехія) — Прага (Чехія) — Мюнхен (Німеччина) — Лаутерах (Австрія) — Вадуц (Ліхтенштейн). 

Значна частина маршруту — платні дороги, і це варто враховувати під час планування подорожі.

Автобусні:

Львів — Острава (Чехія) → Острава — Відень (Австрія) → Відень — Мюнхен (Німеччина) → Мюнхен — Вадуц (Ліхтенштейн).

Комбіновані:

Потяг Львів — Перемишль (Польща) → потяг Перемишль — Катовіце → потяг Катовіце — Відень (Австрія) → потяг Відень — Фельдкірх (Австрія) → автобус Фельдкірх — Вадуц (Ліхтенштейн).

Такі варіанти підійдуть мандрівникам, які хочуть побачити відразу кілька європейських країн.

Найкоротшим варіантом буде подорож, яка включає авіаперельоти. Найближчою точкою для відправлення автобусом є Мюнхен. Найближчою країною, з якої можна вилетіти до Мюнхена, є Польща. Тут можна вибрати аеропорт Кракова або Варшави.

Маршрути виглядатимуть так: 

• Потяг Львів — Перемишль → потяг Перемишль — Краків → літак Краків — Мюнхен → автобус Мюнхен — Вадуц.
• Потяг Львів — Варшава → літак Варшава — Мюнхен → автобус Мюнхен — Вадуц.

Прямого маршруту з України наразі немає, усі вказані варіанти передбачають пересадки, тож рекомендуємо скористатися сервісом оренди житла Booking або Airbnb.

Де зупинитись?

Найпопулярнішим і найбезпечнішим видом житла для туристів є готелі та апартаменти. На сервісах Booking та Airbnb можна вибрати зручні дати та прийнятні ціни.

Найпопулярнішими у Вадуці є такі готелі:

• Park Hotel Sonnenhof — Relais & Châteaux;
• Central by Residence Hotel;
• Residence Hotel;
• Zimmer in Vaduz FL;
• Hotel Vaduzerhof by b-smart.

У цих готелях можна забронювати номери від класу люкс до економ, що вплине на їхню вартість. Якщо ви шукаєте бюджетніший варіант, рекомендуємо переглянути варіанти на Airbnb. На сервісі представлено пропозиції не лише від готелів, а й приватних осіб, які здають житло в оренду подобово. Можна вибрати як помешкання цілком, так і кімнату.

Куди поїхати в Ліхтенштейні: найкращі місця для туристів

Попри невелику площу країни, тут добре розвинений туризм. Найкращі туристичні місця Ліхтенштейну:

• замок Вадуц;
• замок Гутенберг;
• будинок Уряду;
• ратуша Вадуца;
• вулиця Штедле у Вадуці;
• Кафедральний собор Вадуца (Собор Святого Флоріна);
• Державний музей Ліхтенштейну;
• Поштовий музей Ліхтенштейну;
• Музей мистецтв Ліхтенштейну;
• гора Три Сестри (Драй Швестерн).

Більшість цих пам’яток розташовані безпосередньо в столиці, тож їх можна оглянути за кілька днів.

Замок Вадуц

Замок Вадуц розташований на пагорбі в безпосередній близькості до столиці Ліхтенштейну. Він був закладений ще в XII ст., проте значна частина споруд була зруйнована в XV ст. під час Швабської війни. Відбудова та розширення замку відбувались у першій половині XVII ст. — ще до заснування об’єднаного князівства.

Основна частина реконструкцій і ремонтних робіт відбулась у першій половині XX ст. Окрім оновлення та укріплення, територія також була суттєво розширена. З 1938 року замок є резиденцією монаршої сім’ї, наразі в ньому проживає князь Ліхтенштейну Ганс-Адам II, тож пам’ятка недоступна для огляду всередині. 

Замок Гутенберг

Цей замок, заснований приблизно в XI–XII ст., розташований за межами столиці Вадуц, на території комуни Бальцес неподалік кордону зі Швейцарією. На початку XIV ст. він був у власності родини Габсбургів — однієї з наймогутніших середньовічних монархій у Європі. Будівлі замку двічі отримували значні пошкодження від пожеж — у період Старої цюрихської війни та наприкінці XVIII ст.

На сьогодні замок Гутенберг є власністю держави Ліхтенштейн. Тут часто проводяться різноманітні культурні заходи державного та місцевого значення. Попри це, основну частину часу територія закрита для активного відвідування туристами.

Будинок Уряду

Будинок Уряду розташований у центрі Вадуца на площі Петера-Кайзера. Це триповерхова будівля, виконана в стилі пізнього Ренесансу. Фасади будинку прикрашено мозаїками та орнаментами: в центрі розташований герб князівства, по боках — зображення Управління та Юстиції у вигляді людей.

Будинок Уряду було зведено на початку XX ст. До 2008 року він використовувався для урядових засідань. Наразі парламент засідає у будівлі Ландтагу.

Ратуша Вадуца

Ратушу було зведено у 1932–1933 рр. за проєктом місцевого архітектора Франца Рьокле. 

Оскільки на будівництво було витрачено досить велику суму, яка перевищувала загальний дохід комуни, комунальна рада вирішила здавати частину будівлі в оренду. До 1984 року тут розташовувався обмінний пункт земельного банку Ліхтенштейну.

Будівля має прямокутну форму з баштою. Фасади прикрашено різноманітними фресками та зображеннями. Тут можна побачити герб князівства, портрети його правителів, бургомістрів і покровителів.

Вулиця Штедле

На цій вулиці розташовано велику кількість культурних пам’яток Вадуца. Тут добре розвинена туристична інфраструктура: різноманітні кафе та ресторани, сувенірні магазини тощо. Якщо ви хочете привезти своїм близьким сувенір або придбати щось на згадку, знайти потрібну річ можна саме тут.

На центральній вулиці Вадуца Штедле розташовані Музей пошти, Ландтаг, Національний музей. Вулицю прикрашено різноманітними скульптурами, завдяки яким вона виглядає надзвичайно мальовничо.

Кафедральний собор Вадуца (Собор Святого Флоріна)

Кафедральний собор Вадуца, або Кафедральний собор Святого Флоріна, є релігійним центром Ліхтенштейну. Він був зведений у другій половині XIX ст. і названий так на честь покровителя долин, де розташовано частину країни. У 2002 році Папа Римський проголосив собор Центром архієпархії Вадуца, до цього вона керувалася зі Швейцарії.

На території собору розташована усипальниця монаршої сім’ї, зведена в 1960 році. Тут поховано кілька поколінь Ліхтенштейнів, серед них князь Франц Йосиф ІІ, принц Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн та ін. Усипальниця відкрита для відвідувачів раз на рік — 1 листопада. Цього дня християни вшановують усіх святих.

Державний музей Ліхтенштейну

Державний музей Ліхтенштейну — це комплекс, який об’єднує одразу три музеї: Поштовий, Сільський та Центр зберігання й проведення студій. Він займає три будівлі: дві історичні й одну сучасну. Комплекс почали створювати на початку XX ст., на організацію пішло понад 20 років.

Музей поділено на 42 виставкових зали, де можна побачити експонати, присвячені культурі, історії та природі князівства. Серед них є як надбання останніх століть, так і археологічні середньовічні знахідки, публікації про дослідження краю тощо.

Поштовий музей Ліхтенштейну

Поштовий музей був заснований у 1930 році. Він розташований у центральній частині міста Вадуц, поблизу вулиці Штедле. Він входить до складу Державного музею Ліхтенштейну і розміщений в одній з трьох будівель комплексу.

У музеї представлено історичні поштові документи Ліхтенштейну. Тут можна побачити найрідкісніші марки та філателістичні матеріали, які випускались на території країни з самого початку заснування пошти.

Музей мистецтв Ліхтенштейну

Музей мистецтв Ліхтенштейну був відкритий у 2000 році, будівля має мінімалістичний дизайн. До створення музею доклались приватні місцеві інвестори та міська адміністрація. Наразі основним власником будівлі є держава.

У музеї представлено витвори сучасного мистецтва з багатьох країн. Основою колекції стали 10 картин, які князівство отримало як подарунок у 1967 році. З того часу колекцію поступово розширював місцевий історик Георг Малін. Фонд управління роботою музею за всю історію мав двох керівників — Фрідемана Марша та Летицію Рагаглію. Остання очолює музей і сьогодні.

Гора Три Сестри (Драй Швестерн)

Гора Три Сестри, або Драй Шверстен, — одна з гір, що входить до гірської системи Альп. Її основною особливістю є наявність не одного, а одразу трьох піків. Абсолютна висота становить 2053 м, вперше її підкорив шотландець Джон Дуглас у 1830 році. Першу пішу стежку до вершини гори було прокладено наприкінці 1890-х років.

Існує кілька легенд, які розповідають про походження назви цієї гори. За однією з них, на гору з трьома піками були перетворені три сестри з одного із селищ князівства, які в неділю пішли збирати ягоди, замість того, щоб відвідати службу в храмі. За непослух і зневагу вони були перетворені Дівою Марією на камінь.

Що з’їсти?

Ліхтенштейнська кухня є досить різноманітною і смакує туристам з різних країн світу.

Якщо прагнете скуштувати традиційні страви Ліхтенштейну, рекомендуємо замовити:

• Хафалааб — схожий на коровай виріб із суміші кукурудзяного та пшеничного борошна. Цей хліб не випікають, а варять до готовності тіста, а потім висушують та обсмажують з вершковим маслом або маргарином.
• Торкаребль — варене кукурудзяне борошно. Його можуть готувати як на молоці, так і на воді, додаючи різні спеції. Подають як гарнір до сиру, м’яса або овочів.
• Заукеркас — традиційний сир, що готують у князівстві. Його вживають твердим або використовують для фондю з вином і спеціями.
• Каскнопфль — ця страва смакуватиме любителям пельменів, оскільки є їхнім аналогом. Начинка — сир або цибуля.
• Рьошті — цю страву рекомендуємо скуштувати любителям дерунів. Її готують з мілко натертої картоплі, обсмаженої на олії.

Серед напоїв поширені кава, какао, а також молоко. З алкогольних напоїв найпопулярнішими є пиво та вино. 

Загалом Ліхтенштейн — дуже розвинута й комфортна країна, яка має неймовірно мальовничу природу та цікаві звичаї. Це саме та локація, яку варто відвідати як досвідченим мандрівникам, так і тим, хто віддає перевагу комфортному туризму.

Цікаві факти про Ліхтенштейн

1. У країні один із найнижчих рівнів злочинності у світі, тому переважна більшість жителів не замикають домівки на ніч і не встановлюють огорожі.
2. В’язням у Ліхтенштейні замовляють їжу в ресторані — їх настільки мало, що наймати кухаря значно дорожче.
3. Це єдина у світі країна, 100% земель якої розташовані в Альпах. 
4. У країні немає аеропортів і залізниці, але при цьому добре розвинений автотранспорт.
5. Країна не має власної армії, у всіх конфліктах дотримується нейтралітету. У питаннях захисту покладається на Швейцарію.
6. Тут зареєстровано велику кількість іноземних компаній, їх навіть більше, ніж корінних жителів.
7. Ліхтенштейн не є членом ЄС і НАТО, але входить до Шенгенської зони.
8. У країні немає вищих навчальних закладів — переважна частина студентів їздить до Швейцарії або інших європейських країн.
9. Ліхтенштейн не має зовнішнього боргу. Взагалі.
10. Кількість робочих місць перевищує чисельність працездатного населення, тож сюди їздять працівники зі Швейцарії та Австрії.