Харків

Харків багатий на історичні пам'ятки. Він може здивувати своїми гастрономічними шедеврами, сучасними парками та вуличною культурою. Вдень - це інтелігентне культурне місто, а ввечері воно перетворюється на галасливого гуляку.

Історія міста

Давні часи. Понад тисячу років тому, тут існувало містечко Донець, що виросло на місці ще давнішого поселення. Вдале розташування, вже тоді робило його значущим для навколишніх земель торговим і ремісничим центром, місцем перетину водних і сухопутних шляхів. Тому не дивно, що місто обзавелося і своїм військовим укріпленням - фортецею, розташованою в безпосередній близькості від житла.

Це було доволі характерно для тогочасних часів: цивільна частина міста в зручному для проживання і транспортного сполучення місці, найчастіше біля річки, і військова - неподалік, менш комфортна, але укріплена і захищена мурами. Донець згадується в одному з найдавніших і найвідоміших писемних джерел Київської Русі - "Слові о полку Ігоревім", причому згадувані події датуються досить точно - 1185 роком.

Біля південної міської межі Харкова, і зараз можна побачити залишки міста, зруйнованого в XIII столітті полчищами Батия. А судячи з результатів археологічних вишукувань, постійне поселення тут існувало не менше чотирнадцяти століть тому. Тоді ці місця населяло східнослов'янське плем'я, зване сіверянами, а ще раніше тут жили скіфи, сармати, половці, племена так званої Черняхівської культури, куди входили й предки сучасних слов'ян.

Назву Харкова легенда пов'язує з ім'ям козака Харитона, проте авторитетні фахівці вважають, що місто отримало своє ім'я від притоки Лопані - річки Харків. Крім того, у спогадах секретаря Багдадського посольства, який побував на землях Київської Русі 922 року, згадуються міста Кийава (Київ), Черніг (Чернігів) і Харка (Харків).

Татаро-монгольська навала зруйнувала Донець, спустошивши навколишні землі, що отримали назву Дикого поля. Деякий час міста фактично не існувало, лише кочували зі своїми стадами племена кримських і ногайських татар. І тільки в середині XVII століття, сюди прийшли українські переселенці, які тікали від польського гноблення, - здебільшого козаки й селяни, серед яких, звісно, були й носії різних ремесел. Заснування Харкова можна віднести до періоду Визвольної війни Українського народу, що відбулася в 1648-1654 рр.

Гетьманщина. Життя на новому місці залишалося дуже неспокійним - кримчаки і ногайці раз у раз здійснювали набіги, використовуючи для цього звичні шляхи, зокрема й Муравський шлях, що пролягав неподалік від Харкова. Московська держава, зацікавлена в наявності козачого поселення на цих землях, дала переселенцям податкові, торговельні та ремісничі пільги. Це робилося з метою привернути людей під свою руку і заодно дати їм більше можливостей укріпитися, посилюючи таким чином і свій вплив.

Приблизно тоді ж, тут з'явилися і переселенці з російських земель, не настільки численні, але теж принесли свої культурні особливості, ремісничі навички тощо. Суміш культур і породило особливий колорит духовного і матеріального життя слобожан.

Цей період, що тривав приблизно до середини XVIII століття, заведено називати козацьким, адже найважливішою частиною Харкова була козача фортеця, де базувалася й адміністративно-військова одиниця - козацький полк. Територія Харківського козацького полку була невелика, але місто активно розросталося за рахунок припливу мирного населення, швидко набираючи вагу як центр торгівлі та ремесел. 1765 року в Слобідській Україні було скасовано полковий козацький устрій. Натомість його заснували Слобідсько-Українську губернію з Харковом як губернським містом (по-сучасному - регіональним центром).

Російська імперія. На самому початку XIX століття, в Російській імперії було створено перші навчальні округи, до числа яких увійшов Харківський округ, що охоплював 7 областей і 11 губерній. Пізніше територія навчального округу значно скоротилася, відкритий 1805 року Харківський університет закріпив за містом верховенство в науковій та освітній сфері в усьому регіоні, а певною мірою - і в усій тогочасній Росії. Університет став першим українським освітнім закладом такого високого рівня.

Створення університету суттєво вплинуло на вигляд Харкова і шлях його розвитку. Запрошені європейські професори принесли сюди західні традиції освіти та викладання, уклад і моральні імперативи. Привнесли чимало нового в життя суспільства. Університет став причиною, через яку про Харків дізналися не тільки в Росії, а й за кордоном.

До середини XIX століття, Харків, практично не мав промисловості, окрім невеликих кустарних і напівкустарних майстерень, а основними економічними напрямками були торгівля і переробка продукції сільського господарства (вичинка шкір, перетоплення сала, виготовлення алкогольної продукції, круп і борошна). Транспортне сполучення було представлене переважно річками та звичайною ґрунтовою дорогою.

У другій же половині ХІХ століття, місто спочатку з'єднали з Москвою регулярним сполученням поштово-пасажирськими диліжансами, а потім і перетворили на великий залізничний вузол, що, безсумнівно, сприяло й розвитку промисловості: металургії, паровозобудування, виготовленню сільгосптехніки і т.д. Великою мірою цьому допомогла і наявність висококваліфікованих наукових кадрів, які готував Харківський університет, а з 1885 року - і Харківський технологічний інститут.

Саме в Україні, в Харкові, під керівництвом університетського професора А. Гурова, і на його особисті кошти було пробурено першу глибоку артезіанську свердловину на території Російської імперії. Вона, і низка наступних свердловин, розв'язали проблему постачання води для пиття і промислових потреб у місто, яке стрімко зростало. Відкриття та розробка вугільних і рудних родовищ Донецько-Криворізького регіону, привернули до Харківщини інтерес іноземних і російських інвесторів, а загальне економічне зростання сприяло розвитку банківської сфери.

На початку ХХ століття, Харків набув усіх ознак не просто великого міста, а по-справжньому розвиненого промислового, транспортного і фінансового центру.

Уже в той час склалася переважна спрямованість харківської промисловості, що збереглася на багато десятиліть:

• металообробка;
• машинобудування, виготовлення залізничної техніки;
• харчова промисловість;
• шкіряна промисловість.

Радянсько-українська війна. Є неповні дані, що лише продоргани Харківської губернії до літа 1919 р. заготовили 862 000 пудів хліба (не рахуючи заготовленого армійськими органами і різними установами радянської Росії), 212 000 пудів картоплі. Селяни стали чинити опір грабежу: ховати зерно, скорочувати посіви, чинити збройний опір комісарським продзагонам.

Під час перебування більшовиків у Харкові, там панував такий терор, що багато хто божеволів від усіх пережитих кошмарів. Особливим звірством вирізнявся комісар Саєнко, на щастя, спійманий добровольцями. Розстрілювали нещадно, не виключаючи жінок і дітей.

На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили тих, кого розстрілювали, і, коли вони падали, їх присипали землею. А наступного дня на тому самому місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так до верху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. Кажуть, що в одному з таких коридорів лежало до 2 000 розстріляних. Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок було знято шкіру на руках і ногах у вигляді рукавичок і панчіх та всю шкіру спереду.

Радянська окупація України. Після завершення Громадянської війни в Харкові, розгорнулися роботи з відновлення та розвитку економіки і промисловості, а також інших сфер діяльності.

У 1924 році, в місті запрацювала перша українська радіостанція. Активно будувалися робочі селища, а в міських районах почало створюватися централізоване теплопостачання. З метою підвищення освіченості населення масово почали роботу школи-семирічки. Впроваджувалася позашкільна освіта, а 1935 року почав функціонувати перший харківський Палац піонерів.

Приділялася велика увага і розвитку системи вищої освіти. На початку 20-х років, відчинили двері абітурієнтам Інститут народного господарства та Медичний інститут, а загалом до 1931 року до системи харківських вишів влилося понад два десятки нових освітніх закладів.

Харків природним чином став науково-освітнім центром України. Перед війною, тут вели свою діяльність десятки НДІ та вишів, і багато наукових напрямів СРСР, очолювали представники харківської наукової інтелігенції.

Тривало зміцнення позицій Харкова як промислового центру, здебільшого шляхом розвитку основних напрямів промисловості, модернізації вже існуючих підприємств і створення нових. Завдяки вдалому геополітичному розташуванню і вже існуючій індустріальній спрямованості, тут було вирішено розвивати оборонну промисловість, зокрема, такі важливі її галузі, як авіабудування і танкобудування. В 1940 році, обсяги промисловості Харкова приблизно в 12 разів перевищували ті самі показники на 1913 рік.

Друга Світова війна. Під час Великої Вітчизняної війни, Харків, не просто опинився на окупованій німецькими загарбниками території, а й сильно постраждав внаслідок окупації та боїв, які тривали з кінця жовтня 1941 року по серпень 1943-го. Місту і всьому регіону було завдано величезних збитків у матеріальних і людських ресурсах, а населення Харкова, за неповні два роки військового протистояння на його території зменшилося в 4-5 разів. Транспортна, комунальна та промислова сфера були практично повністю зруйновані.

Уже у вересні 1943 року, було створено Харківський проектний інститут, на який насамперед покладалося завдання прискорити й оптимізувати відновлення зруйнованого. До початку 1945 року, вдалося відновити чималу частину промислових об'єктів, водопостачання і міський транспорт, книговидавництво. Крім відновлення втрачених об'єктів створювали й нові - театральний інститут, заводи з виготовлення плит і дорожніх машин. У 1948 році харків'янам вдалося вивести промисловість на довоєнний рівень, повністю відновити залізничне сполучення, відбудувати понад 700 000 кв. м житла.

Після Другої Світової війни. У повоєнні роки, Харкову, вдалося повністю повернути свої позиції як промислового, культурного і науково-освітнього центру. Значно посилився науково-виробничий потенціал, багато машинобудівних підприємств у зв'язку з політичною обстановкою стали причетними до роботи військово-промислового комплексу. Це призвело до ще більш жорсткого підпорядкування харківської промисловості централізованому управлінню.

У 1952 році, був побудований новий залізничний вокзал замість зруйнованого під час війни. Трьома роками пізніше, запрацював телевізійний центр. У 1954 році відкрився планетарій.

Наприкінці 50-х років, почалося будівництво нових житлових масивів, а до 1962 року, населення становило 1 000 000 осіб. Влітку 1975 року, здійснили першу поїздку пасажири харківського метрополітену, а у 80-ті роки у зв'язку з приростом населення було побудовано ще кілька житлових масивів.

Незалежна Україна. Проголошення незалежності значно вплинуло на всі аспекти існування Харкова. Змінена економічна ситуація в Україні не могла не ускладнити життя другого за значимістю міста країни. Потужний і багатогранний потенціал забезпечив необхідні умови розвитку і впевнений погляд у майбутнє.

Сьогодні, Харків посідає друге місце в країні в плані науки й освіти, дещо відстаючи в індустріальній та економічній сфері. Багато видів продукції машинобудування та приладобудування міста відомі не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку.

Три з половиною століття історії міста Харків, перетворили невелике поселення з військовою фортецею на великий науково-промисловий і культурно-освітній центр.

Де зупинитись у Харкові

Гості міста мають можливість зупинитися в найвідоміших готелях:

• Hotel & Spa NEMO with dolphins.
• Hotel Misto SPA & FITNESS.
• City Club.
• Mandarin Clubhouse.
• Villa Four Rooms.
• Урарту.
• Optima Collection Kharkiv.
• Mirax Boutique

Гості та жителі Харкова можуть скористатися варіантом зняття квартири подобово. Об’яви з приводу подобових квартир можна знайти на відомих маркетплейсах.

Куди піти у Харкові

Туристам слід відвідати наступні місця в Харкові:

1. Фонтан на привокзальній площі.

2. Пам'ятник героям роману "12 стільців".

3. Лопанська набережна.

4. Благовіщенський собор.
5. Площа Конституції.
6. Міський Сад імені Шевченка.

7. Ботанічний сад.

8. Дзеркальний струмінь і Сквер Перемоги.
9. Площа Свободи.

10. Пам'ятник закоханим.

11. Канатна дорога.

Заклади

В Харкові туристу слід відвідати наступні заклади:

• Gorcafe 1654. Це відоме світле кафе, в якому пропонують випічку, сніданки та різноманітні домашні страви. Знаходиться заклад за адресою: площа Конституції, 2/2;
• Лаунж-бар Миндаль. У барі оригінальний інтер'єр, де є меблі з кедра, м'які дивани, приглушене світло. Гостям пропонується авторська паназіатська кухня, європейська, китайська. Розташований заклад за адресою: вулиця Пушкінська, 31;
• 44 Favorite Place. В цьому закладі можна спробувати величезну кількість різних м’ясних страв. Гостям пропонуються: перші страви, сніданки, салати, гриль, десерти, бургери. Заклад знаходиться за адресою: вулиця Григорія Сковороди, 44;
• ресторан Монтана. В закладі пропонується багато різних страв, серед яких: бургери, сніданки, супи, десерти, роли. Ресторан Монтана знаходиться за адресою: проспект Науки, 39;
• Тратторія Сицилія. Сімейне кафе, в якому затишно та добре. В меню присутні оригінальні страви. Знаходиться кафе за адресою: проспект Науки, 19А;
• ресторан Пушка-Миндаль. В закладі пропонується піца, суші, паста, перші та другі страви, салати. Ресторан знаходиться за адресою: вулиця Григорія Сковороди, 31.

Туристичні місця

В місті Харків популярні наступні туристичні місця:

1. Фонтан на привокзальній площі.
2. Пам'ятник героям роману "12 стільців". В місті Харків знаходиться 4 пам’ятника героям роману. Їх можна побачити в центрі міста за адресою: вулиця Ярослава Мудрого, 21.
3. Лопанська набережна. Набережна розташована вздовж річки Лопань. Можна доїхати до станції метро "Центральний ринок" і набережна буде поруч. Особлива атмосфера відбувається ввечері, коли все світиться, і проявляється романтичний настрій.
4. Благовіщенський собор. Храм вважається найбільшим кафедральним у східній Європі. Він знаходиться за адресою: Благовіщенська пл., 1.
5. Площа Конституції. Вона вважається найстарішою площею міста, і водночас є центральною. Дата заснування площі - 1659 рік. Того року відбувся перший Успенський ярмарок на площі. Довжина її сягає 550 метрів.
6. Міський Сад імені Шевченка. Сад був закладений Василем Каразіним ще в 1804-1805 роки, і є візитною карткою міста Харків. Міський сад є улюбленим місцем для відпочинку жителів і гостей.
7. Ботанічний сад. Загальна площа саду становить близько 42 га.
8. Дзеркальний струмінь і Сквер Перемоги. Вважаються одними із 12 головних символів міста. Знаходяться за адресою: вулиця Сумська, 28/2.
9. Площа Свободи. Вважається найбільшою площею в Україні. Її оточують різні пам'ятки міста. Загальна площа місцевості становить близько 12 га.
10. Пам'ятник закоханим. Місце є улюбленим серед жителів міста, для призначення побачень. Знаходиться пам'ятник за адресою: вулиця Жон Мироносиць.

11. Канатна дорога. Знаходиться в центральному парку Харкова. Адреса: вулиця Сумська, 81.

Відомі особистості

До відомих харків’ян відносяться:

• Борис Чичибабін;
• Василь Каразін;
• Варвара Каринська;
• Ірина Бугримова;

• Людмила Гурченко;

• Семен Коваль;
• Леонід Биков.

Цікаві факти про Харків

10 цікавих фактів про місто:

1. В місті є ринок Барабашова, який вважається найбільшим у Європі. Його площа складає 75 га.
2. Місто Харків було першою столицею України з 1919 року.
3. Відомий танк у Великій вітчизняній війні Т-34, був розроблений на Харківському заводі №183.
4. У місті розташована найбільша площа в Європі. Її назва "Площа Свободи".
5. З 1882 по 1906 роки, у Харкові ходив кінний трамвай. Він ходив тільки за одним маршрутом - від вул. Олександрівська до Катеринославської.
6. У місті є один із найстаріших вишів у Східній Європі - Харківський національний університет.
7. Перший палац піонерів було відкрито в Харкові. Відкриття відбулося 6 вересня 1935 року.
8. У 1940 році, в Харкові було побудовано першу дитячу залізницю.
9. Перший аеропорт був побудований у Харкові.
10. Загальна протяжність доріг у Харкові становить 1500 кілометрів.

Харків під час повномасштабного вторгнення

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, місто Харків щодня зазнає негативних наслідків. Частина жителів переїхала на Західну Україну, рятуючись від ракетних атак. Решта людей постійно живе з відключенням світла, води, опалення. Через ракетні атаки за 2 роки постраждало багато людей, будівель. Багато хто залишився без житла. Понад 22000 об'єктів міста пошкоджено. Місто перебуває в зоні великої небезпеки.

Харків, у 2024 році, продовжує бути українським містом, і долає щоденні негативні наслідки війни. Неподалік міста, ЗСУ продовжують укріплювати фортифікаційні споруди.