Каталонія

Каталонія — це автономна спільнота та один із найрозвиненіших регіонів Іспанії, розташований на північному сході Іберійського півострова. Площа Каталонії становить приблизно 32,1 км², а її столиця — Барселона. За часів правління Карла Великого і аж до середини XVII століття Каталонія зберігала свою цілісність, але в 1659 році її було розділено між королівствами Іспанії та Франції згідно з Піренейським договором. Наразі цей регіон входить до складу Іспанії та має статус автономної області.

Каталонія вирізняється розвиненою економікою. Хоча тут проживає 16 % населення країни, цей регіон забезпечує близько 24 % валового внутрішнього продукту Іспанії. Більша частина населення (приблизно 64 %) працює у сфері послуг, за нею йде промисловість (25 %), а в сільському господарстві зайнято близько 2%.

Автономна громада Каталонії має велику культурну цінність. Тут збереглося багато місцевих традицій, фестивалів та свят. Багато з них мають давнє походження, тоді як інші з’явилися відносно недавно. Каталонія подарувала світові численних видатних діячів культури. Тут народилися такі відомі митці, як Сальвадор Далі, Жоан Міро, архітектор Антоні Гауді, оперна співачка Монтсеррат Кабальє та багато інших.

Історія та створення

На початку нашої ери землі сучасної Каталонії належали Римській імперії. Після її падіння більшу частину іспанських територій завоювали германські племена, але згодом їх витіснили маври, що наступали з півдня. Однак це тривало недовго: у IX столітті утворилося Графство Барселона, яке у XII столітті уклало династичний союз із сусіднім Королівством Арагон.

Так виникла Арагонська корона — наймогутніша морська держава, яка контролювала значну частину сучасної Східної Іспанії.

Цей період був дуже сприятливим у історії Каталонії. Сільське господарство переживало розквіт, а відкриття Америки дало поштовх розвитку морської торгівлі. Протягом майже двохсот років у Кастилії та Арагоні існували власна законодавча та судова системи, а також карбувалися власні монети. Крім того, у Каталонії виник один із перших європейських парламентів — Каталонські кортеси.

Однак за правління Філіпа II між монархом та аристократією виникли розбіжності. Філіп ввів додаткові податки для населення і навіть стратив представників деяких впливових родин Арагону. У період з 1640 по 1652 роки спалахнуло перше повстання, відоме як «Війна жниварів». Причиною стало введення військ Філіпа IV на територію Каталонії з метою її підкорення. Місцеві жителі були змушені забезпечувати продовольством чужинців, що викликало протести. Повстання тривало кілька років, але не принесло перемоги.

У 1714 році в Каталонії знову спалахнули хвилі невдоволення, і тодішній король Феліпе V скасував її автономію.

У XIX столітті каталонські землі були завойовані Наполеоном Бонапартом, а приблизно в середині століття почалися громадянські війни через суперечки щодо спадкоємства престолу. Саме тоді каталонські національні настрої продовжували зміцнюватися. Індустріалізація дозволила Каталонії збільшити свою економічну потужність. Завдяки появі нових підприємств зросла кількість робітників. У результаті до XX століття боротьба Каталонії за незалежність посилилася, отримавши підтримку робітничого руху.

У 1923 році уряд очолив генерал Примо де Рівера, який обрав консервативний курс. Він намагався придушити регіональний сепаратизм. Однак його відставка дозволила Іспанії уникнути серйозних потрясінь.

Після падіння монархії в 1931 році було проголошено Другу Іспанську республіку, а наступного року Каталонія отримала статус автономії. Однак це тривало недовго. У 1939 році встановилася диктатура Франко, і каталонці знову втратили свою незалежність, а каталонська мова була заборонена.

Період диктатури тривав до 1975 року. У 1978 році було ухвалено нову Конституцію, яка гарантувала право національностей на автономію, чим Каталонія одразу ж скористалася.

У 1977 році було відновлено уряд Каталонії — Генералітат, а в 1979 році було прийнято Статут про автономію, згідно з яким каталонці були визнані нацією, а каталонська мова — офіційною мовою поряд з іспанською.

Демократія повернула каталонцям бажання відокремитися від Іспанії. Оскільки Каталонія тривалий час перебувала під тиском центрального уряду, прагнення місцевих жителів до автономії посилилося, що було зумовлено економічними, культурними та низкою інших причин. У результаті націоналістична партія «Конвергенція та Союз» перемогла на перших виборах до автономного уряду. Ця партія залишалася при владі протягом 23 років.

Адміністративний поділ

Каталонія складається з чотирьох провінцій: Барселони, Таррагони, Льєйди та Жирони. Спочатку, у 1813 році, регіон був поділений на три провінції: дві приморські (Барселона та Таррагона) та одну внутрішню (зі столицею в Сео-де-Ургель). Пізніше, у 1822 році, під час повстання Рафаеля дель Ріего, з’явилися чотири провінції, але цей поділ було скасовано у 1823 році.

Поділ на чотири провінції, що діє й донині, було встановлено у 1833 році під час регентства Марії Крістіни.

Площа провінції Барселона становить 7 733 км², а її населення — понад 5,2 мільйона мешканців. Тут розташовано чимало туристичних пам’яток, а економіка Барселони характеризується більш динамічними ринками праці та нерухомості порівняно з регіоном у цілому.

Провінція Таррагона має площу 6 303 км² та населення близько 705 тисяч мешканців. Адміністративним центром є місто Таррагона. Це одне з найстаріших міст Іспанії, у якому знаходяться об’єкти, що входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У провінції розташований один із головних морських портів Іспанії, який відіграє важливу роль в економіці країни.

Провінція Льєйда має площу 12 150 км² та населення приблизно 399 тисяч мешканців. Тут також розташоване археологічне місце розкопок Лес-Гаррігес — пам’ятка пізньої античності та раннього середньовіччя.

Провінція Жирона має площу 5 910 км² та населення близько 769 тисяч мешканців. Ця провінція відзначається дуже високою щільністю лісів — найвищою в Іспанії (48 000 дерев/км²).

Культура та традиції

Каталонці зуміли зберегти свою національну ідентичність та мову. У Каталонії мешканці розмовляють не лише іспанською, а й каталонською, яка є офіційною мовою в автономних спільнотах Каталонії, Валенсії та на Балеарських островах, а також в Андоррі.

Книги каталонською мовою видавалися і продовжують видаватися. Найвизначнішими письменниками Середньовіччя вважаються Рамон Льюль (у прозі) та Аусіас Марч (у поезії). У період Ренесансу домінуючою мовою в Каталонії була іспанська, тому цей період у каталонській літературі вважається періодом занепаду. На каталонську мову було перекладено «Божественну комедію» Данте, «Декамерон» Боккаччо та поезію Петрарки, під впливом якої в Каталонії сформувалася «італійська школа» поетів. Найзначнішим прозовим твором того періоду вважається «Діалоги великих міст Тортоси» Крістофора Деспюїга, опубліковані 1557 року.

Епоху бароко представляють такі письменники, як Гарсіласо де ла Вега, Гонгора, Кеведо та інші.

Наприкінці XIX століття в Каталонії сформувався модерністський рух, до якого, серед інших, належали такі письменники, як Жоан Марагал та Жоакім Руйра. У XX столітті каталонська мова набула літературного статусу, і з’явилася низка авторів, відомих у всьому світі. Їхні твори видаються та перекладаються багатьма мовами.

На початку XXI століття з’явилися такі автори, як X. Ходар, X. Кабре, Ф. Формоса та інші. Завдяки їм зросла не лише якість, а й кількість книг каталонською мовою.

Музика Каталонії також є однією з найдавніших музичних традицій Європи. Вона охоплює багато жанрів і стилів. Каталонські композитори початку XX століття — Енрік Гранадос та Ісаак Альбеніс — стали найвідомішими в Іспанії.

Цікавими є також танці Каталонії, такі як сардана, що зародилася в північних регіонах цієї області. Це народний стиль, який набув популярності наприкінці XIX століття. Наразі зазвичай виконують два основні види:

• оригінальний стиль — «сардана курта» (коротка сардана);
• більш сучасна варіація — «сардана льорга» (довга сардана).

Також існує чимало каталонських кулінарних традицій. Деякі з них пов’язані з релігійними святами. Наприклад, до великої різдвяної трапези входить «ескуделла» — традиційний каталонський м’ясний суп.

Крім того, широко відомі каталонські велетні — персонажі, які є невід’ємною частиною будь-якого свята.

Економіка та промисловість

Економіка Каталонії добре розвинена і становить приблизно 19 % ВВП всієї Іспанії. За цим показником вона навіть випереджає Мадрид. Хоча регіон не має багато природних ресурсів, Каталонія має один із найвищих показників соціально-економічного розвитку в Іспанії.

У промисловості найбільшу частку займає фармацевтична та хімічна галузь (19 %), за нею йдуть харчова промисловість (17 %) та виробництво транспортного обладнання (13 %). Металургія становить 9 % промислової діяльності регіону, тоді як видобувна промисловість — 8 %. Крім того, у регіоні діють підприємства, пов’язані, зокрема, з паперовою та поліграфічною промисловістю, електронікою та машинобудуванням, виробництвом пластмас тощо.

Туризм є важливою складовою регіональної економіки. Туристичні напрямки Коста-Брави та Коста-Доради користуються великою популярністю в Європі. Щороку в готелях регіону зупиняється близько 16 мільйонів туристів.

Крім того, у Каталонії підприємництво та інновації мають високий рівень розвитку. Орієнтація на прогрес сприяла формуванню інноваційної та зразкової підприємницької структури на півдні Європи.

Природа та географія

Каталонія займає північно-східну частину Іберійського півострова, між узбережжям Середземного моря та Піренеями. Тому на більшій частині її території переважає середземноморський клімат. Він характеризується спекотними літніми місяцями та м’якими зимами.

Рельєф різноманітний: у північній частині розташовані Піренейські гори (найвища точка — вершина Еста, 3115 м), а рівнинна частина, що простягається вздовж узбережжя, проходить через провінції Жерона, Барселона та Таррагона. Прибережні райони відокремлені від долини Ебро низькими каталонськими горами, які займають більшу частину Каталонії. Схили вкриті вічнозеленими чагарниками (макі) та дубами й соснами.

Міста та туристичні напрямки

Барселона

У столиці Каталонії, Барселоні, проживає близько 1,66 мільйона мешканців. Це найбільше місто Каталонії, яке вважається одним із найважливіших міжнародних туристичних центрів. Тут розташовано багато цікавих пам’яток, відомих у всьому світі. Давайте розглянемо деякі з них.

Саграда Фамілія

Однією з найвідоміших архітектурних споруд Барселони є базиліка Саграда Фамілія. Її будівництво розпочалося у 1882 році. Спочатку керівником проекту був архітектор Франсіско де Паула дель Вільяр, але у 1883 році його замінив Антоніо Гауді. Згідно з задумом архітектора, базиліка мала символізувати єдність природи та людини. Гауді запровадив у своїй архітектурі чимало нововведень, завдяки чому зовнішній вигляд базиліки є дуже оригінальним.

Парк Гуель

Ідея створення цього парку належить підприємцю Еусебі Гуелю. Спочатку він замислювався як зелений житловий район і був спроектований Антоніо Гауді. Його будівництво тривало близько 14 років. Однак у своєму первісному вигляді це місце не набуло популярності через відсутність інфраструктури та віддаленість від центру Барселони. Спочатку вдалося продати лише два будинки. Згодом Е. Гуель продав ділянку місту, і тут було створено парк.

Готичний квартал

Це район Барселони, де збереглися споруди, зведені в Середньовіччі. Більшість будівель датуються XIV і XV століттями, а також є римські споруди. У Готичному кварталі рекомендується відвідати найстарішу площу міста — Пласа-Нуева, базиліку Ла-Мерсед, готичну церкву Санта-Марія-дель-Піно та інші визначні пам’ятки.

Собор Святого Хреста і Святої Евлалії

Цей собор вважається головною церквою Барселони. Він розташований у Готичному кварталі. Основне будівництво собору тривало з кінця XIII століття до початку XV століття. Собор збудовано в готичному стилі, але згодом до нього були додані елементи неоготики.

Будинок Міла

Ще одна знаменита споруда Антоніо Гауді. Зовні будинок нагадує білокам’яну печеру на березі моря. Спочатку незвичайний вигляд будівлі не сподобався мешканцям Барселони, але згодом вони по-справжньому оцінили цей будинок.

Таррагона

Таррагона — це друге за величиною місто Каталонії після Барселони. У провінції Таррагона також є чимало визначних пам’яток, які заслуговують на увагу.

Собор

Пам'ятка раннього готичного стилю, що вражає своєю романською архітектурою та красою садів. Бічні каплиці виконані в бароковому стилі. У головному нефі розташовані орган, два ряди хорів та центральний вівтар XV століття з барельєфами.

Міст Диявола

Ця споруда збереглася з часів Римської імперії і була зведена в I столітті до н. е. для водопостачання міста Таррако. Її також називають «Мостом Диявола». Споруда вирізняється незвичайною конструкцією, що, за однією з версій, і дало назву мосту, оскільки вважалося, що лише диявол міг звести таку споруду. Наразі цей міст вважається однією з найдавніших збережених римських пам’яток і входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Амфітеатр

Ще одна споруда, що збереглася з часів Римської імперії. Це одна з найдавніших пам’яток Каталонії та Іспанії загалом. У римські часи тут проводилися гладіаторські бої, а трибуни могли вмістити десятки тисяч глядачів.

Наразі Амфітеатр Таррагони входить до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і цю архітектурну пам’ятку відвідує більшість туристів, які приїжджають до міста.

Жирона, Льєйда, Терраса

Інші великі міста Каталонії, які приваблюють мандрівників, — це Жирона, Льєйда та Терраса.

У Жироні туристи зазвичай відвідують міські стіни, що збереглися з часів розквіту Римської імперії, Єврейський квартал, площу Незалежності, церкву Святого Феліпе, проспект «Рамбла-де-ла-Лібертад» та інші місця.

У місті Льєйда мандрівників приваблюють собор «Ла-Сеу-Велья» та фонтан «Сирена».

У Террасі варто відвідати Масія Фрейша-де-Терраса — будівлю в стилі модерн, на яку вплинула творчість Гауді, готичний замок Мас-де-Ла-Кастланія, середньовічний міст та церкву Святого Петра.

Крім того, у Каталонії туристів приваблює невелике містечко Фігерас, де народився відомий художник Сальвадор Далі. Саме тут розташований його знаменитий Театр-музей, де поховані останки митця.

Інші туристичні напрямки Каталонії

У цьому регіоні є й інші популярні місця та туристичні напрямки, зокрема курортні комплекси:

• ПортАвентура — це найбільший парк атракціонів у Південній Європі, розташований поблизу Таррагони;
• Реус — рідне місто архітектора А. Гауді;
• Долина Пенедес із її виноградниками, де виробляють найкраще каталонське вино;
• Унікальний природний парк Дельта Ебро;
• Вулканічна зона Ла-Гарротча — природний парк вражаючої краси;
• Пляжі Коста-Дорада, Коста-Брава, Коста-Гарраф та інші.

Актуальні політичні питання

В останні роки в Каталонії посилилися сепаратистські настрої. Це частково зумовлено історичними причинами, оскільки регіон тривалий час перебував під контролем центрального уряду. Крім того, прагнення каталонців до незалежності зумовлене політичними, економічними та культурними причинами.

Завдяки своїй міцній економіці Каталонія є одним із найрозвиненіших регіонів Іспанії. Тому каталонські платники податків не бажають, щоб їхні фінансові ресурси спрямовувалися за межі регіону. Існують також політичні причини, оскільки в Каталонії діють органи місцевого самоврядування та інституції, які повинні дотримуватися нормативних актів центрального уряду, що ускладнює процес регіонального управління.

Серед культурних причин прагнення до автономії — наявність спільної для населення каталонської мови. Крім того, місцевих жителів об’єднують глибоко вкорінені традиції та історія боротьби за незалежність.

Каталонці, як правило, відкидають ідеї мультикультуралізму та глобалізації з історичних причин, оскільки в регіоні існує прагнення зберегти національну ідентичність.

Освіта та наука

У Каталонії здійснюються значні інвестиції в наукові дослідження та розробки. Близько 26 % наукових праць, опублікованих іспанськими університетами у період з 2006 по 2015 рік, належать каталонським авторам. Крім того, регіон лідирує за кількістю заявок на патенти в країні. Також Барселона посідає п’яте місце в Європі за кількістю стартапів, випереджаючи за цим показником навіть Мадрид (згідно з науковою статтею О.А. Львової та С.В. Ванцяна, в якій аналізуються економічні перспективи Каталонії. Журнал «Kronos», 2022).

У Каталонії кожна дитина зобов’язана здобувати базову освіту відповідно до програми, розробленої для дітей віком до 16 років. Якщо дитина не відвідує навчальний заклад без поважної причини, батьки можуть втратити право опіки. Якщо іммігранти не дотримуються цієї вимоги, їм може бути відмовлено у продовженні дозволу на проживання. Однак цю проблему можна вирішити, надавши документ, що підтверджує, що дитина відвідує іншу школу або отримує дистанційну освіту.

Дітей віком від 8 місяців до 3 років можна віддавати до дитячих садків, якщо є таке бажання. До 6 років діти також можуть відвідувати початкову школу. Ця освіта є добровільною, і в державних закладах дитина може навчатися безкоштовно.

Обов’язкова освіта включає:

• початкова школа (базова) — для дітей віком від 6 до 14 років;
• середня (базова) — для підлітків віком від 12 до 16 років.

Після закінчення середньої школи ви можете продовжити навчання у вищому навчальному закладі або пройти навчальний курс для здобуття ступеня бакалавра.

У Каталонії існує кілька типів закладів вищої освіти:

• державна — навчання безкоштовне;
• приватна — вартість навчання становить від приблизно 800 євро на місяць;
• фінансується державними фондами (зазвичай монастирями): вартість навчання становить від 400 до 500 євро на місяць.

Батьки також можуть подати заявку на отримання матеріальної допомоги (на придбання підручників, шкільного приладдя, участь у позашкільних заходах, безкоштовне харчування у шкільних їдальнях).

Спорт та дозвілля

Футбол — один із найпопулярніших видів спорту в Каталонії. Він набув популярності в цьому регіоні наприкінці XIX століття завдяки британським робітникам-мігрантам, а також морякам і студентам, які поверталися з Великої Британії.

Футбольний клуб «Паламос» був заснований у 1898 році, а клуб «Барселона» — у 1899 році. Кількість футбольних клубів зростала, і незабаром їх стало достатньо, щоб створити лігу. У 1900 році президент клубу «Іспанія АС» Альфонсо Макая запропонував приз — Кубок Макая, який став трофеєм футбольних змагань. Так народився чемпіонат Каталонії, який проводився аж до 1940 року.

Наразі організацією футбольних змагань у регіоні займається Каталонська федерація футболу, заснована у 1903 році. Каталонські команди виступають у Ла Лізі, беруть участь у турнірах Кубка Іспанії, Кубка Каталонії, а також у європейських змаганнях, таких як Ліга чемпіонів УЄФА та Ліга Європи УЄФА. Найвідомішими футбольними клубами є «ФК «Барселона»» та «Еспаньйол».

Крім того, баскетбол у Каталонії має давні традиції: вперше в цьому регіоні в нього зіграли у 1913 році в школі «Вальпарадіс» у Террасі. У 1922 році було засновано перший каталонський баскетбольний клуб «Laietà Club», а в 1923 році відбувся перший чемпіонат Каталонії з баскетболу, який проводився аж до 1957 року. У 1980 році Каталонська федерація баскетболу організувала нову каталонську баскетбольну лігу.

Серед інших популярних у регіоні видів спорту — гандбол, хокей на льоду, теніс та автоспорт.

Крім того, збірні Каталонії офіційно беруть участь у важливих спортивних змаганнях з корфболу, міні-футболу, регбі, боулінгу, дартсу та інших видів спорту.

Мультикультуралізм і суспільство

У Каталонії проживає близько 7,5 мільйонів людей. З них приблизно 35 % — етнічні каталонці, які розмовляють каталонською як основною мовою та вивчають іспанську як другу мову. Більшість решти населення (45 %) — це іспанці, які переїхали до регіону, переважно протягом останнього десятиліття, а також їхні нащадки. Крім того, близько 13,8 % населення становлять іноземці, переважно з країн Латинської Америки, Африки та Східної Європи.

Сучасна культура Каталонії, як і раніше, залишається самобутньою та цікавою. Корінні мешканці регіону досі відзначають традиційні свята, історія яких сягає Середньовіччя. Каталонія зберігає багато національних традицій та особливостей, таких як танець «сардана».

У соціокультурних дослідженнях вчені відзначають посилення сепаратистських тенденцій протягом останніх років. Це також спостерігається в інших європейських країнах, таких як Бельгія (Фландрія), Велика Британія (Північна Ірландія та Шотландія) або Франція (Корсика). Слід зазначити, що в Іспанії, зокрема стосовно автономної спільноти Каталонії, це питання є особливо делікатним. Каталонці, завдяки своїм етнічним та мовним особливостям, мають дуже розвинену ідентичність. Крім того, посиленню сепаратистських настроїв сприяла глобальна фінансова та економічна криза 2008 року, яка також торкнулася Каталонії.

Транспортна інфраструктура

У столиці Каталонії, Барселоні, добре розвинений як внутрішній, так і зовнішній транспорт. Головним аеропортом Каталонії є «Ель-Прат», який обслуговує внутрішні, європейські та міжнародні рейси до загалом 164 пунктів призначення. Він розташований приблизно за 10 км на південний захід від центру міста і є другим за величиною аеропортом Іспанії після «Барахас» у Мадриді.

У Барселоні також є система метро, яка у 2024 році відзначатиме своє 100-річчя. Вона була відкрита у 1924 році і на сьогодні складається з розгалуженої мережі, що включає 12 ліній та 187 станцій, загальна довжина якої становить понад 151 км.

«Rodalies de Catalunya» — це головна система приміських та регіональних поїздів у Каталонії. Залізничний транспорт у регіоні добре розвинений: тут курсують високошвидкісні поїзди та трамваї. Приміські поїзди з’єднують Барселону з іншими містами регіону та полегшують пересування в межах столиці.

У Барселоні мережа автобусних маршрутів є розгалуженою: вона налічує 110 маршрутів загальною довжиною близько 1000 км. У місті також курсують нічні автобуси.

Крім того, у столиці Каталонії діє мережа трамваїв, яка відновила свою роботу нещодавно, у 2004 році. Ще одним цікавим способом пересування Барселоною є фунікулери та канатні дороги. У місті діють 3 фунікулери та 2 канатні дороги.

У Барселоні також можна взяти напрокат автомобіль, оскільки там є чимало пунктів прокату. Мережа автомагістралей добре розвинена: деякі дороги перебувають у віданні іспанського уряду, а інші — у віданні уряду Каталонії. Перші з’єднують Каталонію з населеними пунктами, розташованими за її межами, і мають особливе стратегічне значення, тоді як до другої категорії входять переважно траси, що використовуються для внутрішніх перевезень у Каталонії.

Події та свята

Каталонія зберегла багато унікальних традицій, що формувалися протягом багатьох століть.

• 23 січня в Кабрера-де-Мар відзначають Зимовий фестиваль Святого Вісенте, присвячений Святому Вісенте. Святкування включає насичену культурну програму на головних вулицях міста;
• З 30 січня по 10 лютого у Сан-Феліу-де-Гіксольс проходить карнавал. У цьому масовому заході беруть участь понад 500 000 осіб. Люди вбираються у різноманітні костюми, діти демонструють свої костюми та отримують солодощі як нагороду. Головною подією свята є традиційне «поховання сардини»;
• У перший тиждень лютого, у четвер, у Віланова-і-ла-Желтру відзначають карнавал, історія якого сягає чверті тисячоліття. У Каталонії цей захід визнано подією національного значення;
• У перший тиждень лютого, у суботу, у Салоу відбувається урочиста процесія в рамках Зимового фестивалю;
• 1 серпня відзначається фестиваль Сан-Феліу-де-Гішольс, який має довгу історію. Це свято присвячене Сан-Феліу, мученику IX століття, покровителю міста. У рамках заходу відбуваються паради, концерти, танці та дегустації;
• 15 серпня в Салоу відбуваються «Золоті ночі». Вдень мешканці та гості міста насолоджуються різноманітними святковими заходами, а вночі проводиться грандіозне феєрверк-шоу;
• В останню неділю серпня в Манресі відбувається фестиваль, історія якого сягає 1342 року. На цьому заході особливу увагу приділяють каталонським традиціям. Кульмінацією заходу стає яскраве феєрверкове шоу;
• З 29 серпня по 2 вересня в Сервері проходить «Сабат відьом». Його історія налічує понад 30 років. У рамках заходу відвідувачі можуть побачити костюми, яскравий грим та вуличні виступи з вогнем;
• З 29 серпня по 2 вересня у Вілафранка-дель-Пенедес також відбуваються головне свято міста та День святого Фелікса;
• 30 серпня місцеві жителі святкують День святого Фелікса. У цей час проводиться цікаве змагання — «кастельс» (людські замки). Кілька команд намагаються збудувати найвищу людську вежу. Іноді ці «вежі» складаються з 6–7 «поверхів» з людей;
• З 15 по 24 вересня в Таррагоні відзначають свято Святої Текли на честь міста;
• 23 червня місцеві жителі святкують Сан-Хуан (Ніч Сан-Хуана). Цієї ночі за традицією розпалюють багаття, запускають феєрверки та танцюють.

Це неповний перелік заходів, що відбуваються в Каталонії. Тут проводиться ще багато інших фестивалів та заходів. Наприклад, цікавим є День равликів у Ллейді; під час цього фестивалю можна скуштувати равликів, приготованих за різними рецептами. Також є багато інших незвичайних заходів, які дають змогу іноземцям краще пізнати культуру та традиції Каталонії.