Футбольні тренери України

Їхній вплив на розвиток національного футболу є фундаментальним. Тренери з футболу в Україні не просто віддають накази зі своєї лави, а щодня працюють над вдосконаленням тактичних схем, психологічною підготовкою гравців та впровадженням сучасних методик. Саме завдяки їхньому баченню та наполегливій праці, українські клуби та національна збірна досягали значних висот на внутрішній та міжнародній аренах, а імена українських тренерів стали відомими далеко за межами країни. Це історії про лідерство, інновації та невтомну роботу, що продовжує формувати обличчя українського футболу.

Топ 5 сучасних тренерів

Сучасний український футбол багатий на тренерські таланти. Сьогодні на арені працюють фахівці, які досягають значних результатів зі своїми командами та впливають на розвиток тактики й стратегії гри. Вони очолюють провідні українські клуби, а також успішно працюють за кордоном, підтверджуючи високий рівень української тренерської школи.

До вашої уваги — п'ятірка найвпливовіших та найуспішніших сучасних тренерів України.

Сергій Ребров

Сергій Ребров — фігура, яка без перебільшення визначає стандарти успіху в сучасному українському футболі, вже давно перевершивши свою блискучу ігрову кар'єру. Він є зразком тренерської еволюції, чиє тактичне мислення та вміння будувати команди викликають захоплення у знавців гри. Сергій Станіславович Ребров, який народився 3 червня 1974 року в Горлівці, пройшов неймовірний шлях. Його ігрова кар'єра стала легендарною завдяки результативності та незабутньому дуету з Андрієм Шевченком у київському «Динамо». Коли Ребров повісив бутси на цвях у 2009 році, він не забарився з переходом на тренерську стежку. Сергій Ребров пройшов усі щаблі: від роботи з молодіжними командами «Динамо» до посади асистента.

На тренерському містку рідного «Динамо» він швидко відновив домінування клубу в Україні. Його прихід ознаменував епоху повернення золотих медалей, команда під його керівництвом демонструвала сучасний, збалансований футбол. Вона була тактично дисциплінованою, а гравці чітко розуміли свої ролі на полі.

Далі був період роботи в Угорщині з «Ференцварошем», що стало яскравим підтвердженням його тренерського таланту на міжнародній арені. Ребров не просто вигравав чемпіонати, він зумів вивести угорський клуб до групового етапу Ліги чемпіонів, що було визначним досягненням і підкреслило його здатність успішно адаптуватися та перемагати в іншому чемпіонаті. Успіхи продовжилися і на Близькому Сході, де з клубом «Аль-Айн» він також здобув значні трофеї, підтвердивши свою універсальність.

З червня 2023 року Сергій Ребров став тренером національної збірної України. Це найвідповідальніший етап його тренерської кар'єри, де він прагне вивести синьо-жовтих на новий рівень. Під його керівництвом команда успішно пройшла кваліфікацію на Євро-2024, демонструючи організовану та вольову гру. Його підхід до побудови команди, фокус на ефективності та постійне прагнення до розвитку роблять його одним із ключових фігур сучасного українського футболу.

Основні досягнення

• Чемпіонат України (2): «Динамо» Київ (2014/15, 2015/16)
• Кубок України (2): «Динамо» Київ (2013/14, 2014/15)
• Суперкубок України (1): «Динамо» Київ (2016)
• Чемпіонат Угорщини (3): «Ференцварош» (2018/19, 2019/20, 2020/21)
• Кубок ліги ОАЕ (1): «Аль-Айн» (2021/22)
• Чемпіонат ОАЕ (1): «Аль-Айн» (2021/22)
• Тренер року в Україні (3): 2014, 2015, 2016
• Кваліфікація на Євро-2024: Збірна України.

Олександр Петраков

Олександр Петраков — це ім'я, яке викликає особливий відгук у серцях українських футбольних фанатів. Він відомий як тренер, що виховав цілу плеяду молодих талантів, привівши їх до історичних перемог, а також очолював національну збірну України у складні часи. Народився Олександр Васильович 6 серпня 1957 року в Києві. Його ігрова кар'єра була скромною, проте тренерська стежка виявилася надзвичайно плідною. Петраков присвятив значну частину своєї кар'єри роботі з юнацькими збірними України різних вікових категорій. Його методичні підходи, дисципліна та вміння знаходити спільну мову з молодими гравцями дозволили йому створити колективи, які дивували футбольний світ.

Кульмінацією його роботи з юнацькими командами став тріумф на Чемпіонаті світу U-20 у 2019 році. Українська збірна під його керівництвом показала не лише відмінну організацію гри, а й непереборний характер, крок за кроком долаючи суперників і здобувши золоті медалі. Це стало справжньою сенсацією та яскравим свідченням глибини таланту української молоді та тренерського генія Петракова.

Після успіху з молодіжною командою, Олександр Петраков прийняв відповідальний виклик, очоливши національну збірну України. Це сталося у складний період, але він зумів згуртувати команду, яка демонструвала волю до боротьби та бійцівські якості. Його збірна провела низку пам'ятних матчів, борючись за вихід на Чемпіонат світу та продовжуючи гідно представляти країну на міжнародній арені.

Олександр Петраков також працював головним тренером національної збірної Вірменії. Його тренерський почерк — це дисципліна, чітке тактичне бачення та вміння витиснути максимум з кожного футболіста.

Основні досягнення

• Чемпіон світу серед молодіжних команд (U-20): Збірна України (2019)
• Чвертьфіналіст чемпіонату світу (U-20): Збірна України (2015)
• Учасник Євро-2018 (U-19): Збірна України (півфіналіст)
• Тренер національної збірної України: 2021–2023
• Тренер національної збірної Вірменії: з 2023 року.

Руслан Ротань

Руслан Ротань — символ покоління українських футболістів, чия харизма та лідерські якості на полі тепер перенесені на тренерську лаву. Його шлях це органічний перехід від визнаного гравця до молодого, але вже досвідченого фахівця, який працює з найперспективнішими талантами країни. Руслан Петрович Ротань народився 29 жовтня 1981 року в Полтаві. Він є одним з рекордсменів збірної України за кількістю проведених матчів, а його ігрова кар'єра включала виступи за «Дніпро», київське «Динамо», а також короткий досвід у чеській «Славії». Після завершення активних виступів у 2018 році, Ротань не забарився з тренерською роботою, вирішивши зосередитися на розвитку молодих футболістів.

Його перші значні кроки на тренерській ниві були пов'язані з молодіжною збірною України (U-21). Під керівництвом Руслана Ротаня ця команда не просто грала, вона демонструвала якісний, сучасний футбол. Кульмінацією його роботи з "молодіжкою" став історичний вихід на Євро-2023 U-21, де українська збірна дійшла до півфіналу, показавши справжній характер та футбольний інтелект. Цей успіх став вагомим підтвердженням тренерського потенціалу Ротаня.

Окрім роботи з U-21, Руслан Ротань також отримав унікальний досвід, очоливши олімпійську збірну України, яка вперше в історії здобула путівку на Олімпійські ігри (2024) в Парижі. Це відкриває нові горизонти для українського футболу та демонструє його здатність успішно працювати над амбітними проєктами. Паралельно з роботою у збірних, Руслан Ротань також має досвід клубної роботи. З грудня 2022 року він очолював клуб «Олександрія».

Руслан Ротань став головним тренером житомирського футбольного клубу "Полісся". Про це офіційно повідомив клуб наприкінці червня 2025 року. Його тренерський почерк характеризується акцентом на технічній підготовці, ігровому мисленні та створенні позитивної атмосфери в колективі. Призначення Ротаня покликане посилити амбіції "Полісся" у новому сезоні УПЛ.

Основні досягнення

• Півфіналіст Чемпіонату Європи U-21: Збірна України U-21 (2023)
• Кваліфікація на Олімпійські ігри: Олімпійська збірна України (Париж-2024)
• Головний тренер: Молодіжна збірна України U-21 (2018-2023)
• Головний тренер: Олімпійська збірна України (з 2023)
• Головний тренер: ФК «Олександрія» (з 2022).

Олександр Шовковський

Олександр Шовковський, або просто СаШо, завжди був більше, ніж просто футболістом, а тепер він демонструє свій лідерський хист вже на тренерській лаві київського «Динамо», підтверджуючи, що справжні таланти знаходять себе у будь-якій ролі. Народився Олександр Володимирович 2 січня 1975 року в Києві. Уся його видатна ігрова кар'єра пов'язана з рідним «Динамо», де він провів рекордні 633 офіційні матчі, ставши символом стабільності та надійності. Після завершення кар'єри гравця у 2016 році, СаШо не зник з футбольного небосхилу. Він цілеспрямовано здобував тренерську ліцензію і спочатку спробував себе у ролі футбольного коментатора, аналізуючи гру вже з іншої перспективи.

Його перший серйозний тренерський досвід розпочався у національній збірній України, де він працював асистентом в штабах Андрія Шевченка та Олександра Петракова. Цей період дозволив йому детально вивчити всі тонкощі підготовки команди до міжнародних змагань. Справжнє ж повернення до рідного клубу відбулося 11 січня 2023 року, коли Олександр Шовковський приєднався до тренерського штабу «Динамо» як асистент Мірчі Луческу. Це був крок, який багато хто очікував. Переломним моментом став листопад 2023 року: після відставки Луческу саме Шовковський взяв на себе роль тимчасового головного тренера.

Під його керівництвом «Динамо» одразу ж продемонструвало виняткові результати, здобувши чотири перемоги поспіль. Ця серія переконливих матчів не залишила керівництву клубу вибору, і 11 грудня 2023 року Шовковський офіційно очолив команду. Його перший повний сезон на посаді головного тренера (2024–2025) став тріумфальним: Олександр Шовковський повернув «Динамо» довгоочікуване чемпіонство України, вперше з 2021 року. Це 30-й чемпіонський титул клубу, і, за словами самого тренера, він відчуває його зовсім інакше, ніж ті, що здобував як гравець. Він зміг згуртувати колектив, налагодити стабільну гру та вивести команду на пік форми у ключові моменти сезону, демонструючи не лише тактичну обізнаність, а й потужні лідерські якості.

Основні досягнення

• Чемпіон України (1): «Динамо» Київ (2024/25)
• Виконуючий обов'язки головного тренера: ФК «Динамо» Київ (листопад-грудень 2023)
• Головний тренер: ФК «Динамо» Київ (з грудня 2023)
• Асистент головного тренера: Збірна України (2018–2022)
• Асистент головного тренера: ФК «Динамо» Київ (січень-листопад 2023).

Маріно Пушич

Маріно Пушич — тренер, чиє ім'я в українському футболі асоціюється з динамічністю, тактичною гнучкістю та швидким досягненням результатів. Він представляє нове покоління фахівців, які приносять свіжий погляд на гру, успішно працюючи на найвищому рівні. Народився Маріно Пушич 18 серпня 1971 року в Мостарі, Боснія і Герцеговина. Його тренерський шлях відрізняється від українських колег, адже він не мав яскравої ігрової кар'єри в Україні. Натомість Пушич здобув значний досвід, працюючи на різних посадах у європейських клубах, зокрема у Нідерландах. Він відомий своєю скрупульозною роботою як асистент головного тренера, де він вивчав тонкощі підготовки команд та розвивав свою тактичну філософію. Перед приїздом в Україну, Маріно Пушич був асистентом в «Феєноорді» — одному з провідних клубів Нідерландів. Там він працював пліч-о-пліч з Арне Слотом, здобуваючи досвід у високоінтенсивному та вимогливому чемпіонаті.

Його прихід в український футбол став справжньою сенсацією. 24 жовтня 2023 року Маріно Пушич був призначений головним тренером донецького «Шахтаря». Це було досить несподіване рішення, враховуючи його відносну невідомість в українському контексті та відсутність досвіду роботи головним тренером у такому великому клубі. Проте керівництво "гірників" повірило у його ідеї та потенціал.

Під керівництвом Пушича «Шахтар» не просто продовжив боротьбу за чемпіонство, а й продемонстрував значний прогрес у грі. Команда стала більш організованою, швидкою та ефективною в атаці, що дозволило їй випередити конкурентів. У своєму дебютному сезоні на посаді головного тренера Маріно Пушич привів «Шахтар» до чемпіонства України у сезоні 2023/24, а також здобув Кубок України.

Основні досягнення

• Чемпіон України (1): «Шахтар» Донецьк (2023/24)
• Володар Кубка України (1): «Шахтар» Донецьк (2023/24)
• Головний тренер: ФК «Шахтар» Донецьк (з жовтня 2023)
• Асистент головного тренера: ФК «Феєноорд» (2022–2023)
• Асистент головного тренера: ФК «АЗ Алкмар» (2019–2021).

Українські тренери, що стали легендами

Український футбол — це не лише сучасні зірки та нові імена, що сяють на тренерському небосхилі. Це також імена тих, хто заклав фундамент успіхів, здобував трофеї, які здавалися неймовірними, та виховав покоління гравців, що прославили Україну на весь світ. Ці найкращі тренери України свого часу стали справжніми архітекторами нашого футболу, а їхні методики та філософія впливають на гру й сьогодні.

Згадаймо тих, хто своїм талантом та працею увійшов до пантеону легенд.

Валерій Лобановський

Валерій Лобановський — це ім'я, що стало синонімом інновацій, наукового підходу до планування ігор та величних перемог. Він був справжнім футбольним генієм, який перевернув уявлення про гру, вивівши київське «Динамо» на вершини європейського футболу. Його методики, засновані на точних розрахунках і фізичній підготовці, випередили свій час і заклали основу сучасного футболу.

Народився Валерій Васильович 6 січня 1939 року в Києві. Його ігрова кар'єра була яскравою, але саме на тренерському містку він розкрився повною мірою. Лобановський очолював київське «Динамо» тричі (1973–1982, 1984–1990, 1996–2002), а також національну збірну СРСР та України. Він вірив у системний підхід, де кожен гравець є частиною злагодженого механізму, а тактика визначається не лише інтуїцією, а й глибоким аналізом. Його команди завжди відзначалися феноменальною фізичною готовністю, універсалізмом гравців та швидкістю прийняття рішень. Під його керівництвом «Динамо» Київ здобуло безліч внутрішніх трофеїв та двічі підкорило Кубок володарів кубків УЄФА, що було грандіозним досягненням для клубу зі Східної Європи. Його спадщина — це не лише кубки та медалі, а й ціла філософія футболу, яка впливає на тренерів і гравців донині.

Основні досягнення

• Чемпіон СРСР (8): «Динамо» Київ (1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990)
• Володар Кубка СРСР (6): «Динамо» Київ (1974, 1978, 1982, 1985, 1987, 1990)
• Чемпіон України (5): «Динамо» Київ (1997, 1998, 1999, 2000, 2001)
• Володар Кубка України (3): «Динамо» Київ (1998, 1999, 2000)
• Кубок володарів кубків УЄФА (2): «Динамо» Київ (1975, 1986)
• Суперкубок УЄФА (1): «Динамо» Київ (1975)
• Срібний призер Чемпіонату Європи: Збірна СРСР (1988)
• Півфіналіст Ліги чемпіонів УЄФА: «Динамо» Київ (1999)
• Включений до списку 50 найкращих тренерів у історії футболу за версією World Soccer та FourFourTwo.
• Герой України (посмертно).

Андрій Шевченко

Андрій Шевченко — один з найкращих футболістів в історії України, володар «Золотого м'яча» та жива легенда «Мілана» і «Динамо». Після завершення блискучої ігрової кар'єри він здійснив плавний, але амбітний перехід на тренерську стежку, очоливши національну збірну України, і як тренер зарекомендував себе фахівцем з європейським поглядом на футбол.

Народився Андрій Миколайович Шевченко 29 вересня 1976 року в селі Двірківщина, Київська область. Його ігрова кар'єра є еталонною, він був форвардом світового рівня, чиї голи приносили трофеї та радість мільйонам фанатів. Після відходу з великого футболу, Шевченко не залишився осторонь, а взявся за роботу тренера.

Він розпочав свою тренерську діяльність у національній збірній України, спочатку як асистент головного тренера, а з 2016 року очолив команду. Під його керівництвом «синьо-жовті» демонстрували якісний, сучасний та організований футбол. Шевченко зумів згуртувати колектив, прищепити йому нову ігрову філософію та досягти значних результатів. Кульмінацією його роботи зі збірною став вихід до чвертьфіналу Чемпіонату Європи 2020 (який відбувся у 2021 році), що стало повторенням найкращого досягнення України на великих турнірах. Це був період, коли команда показала свій потенціал та здатність конкурувати з європейськими грандами.

Після збірної, Андрій Шевченко спробував свої сили у клубному футболі, очоливши італійський «Дженоа». Його тренерський стиль базується на дисципліні, контролі м'яча та швидких атаках, з акцентом на індивідуальну майстерність гравців.

Основні досягнення (як тренера)

• Чвертьфіналіст Чемпіонату Європи: Збірна України (Євро-2020/2021)
• Тренер місяця УЄФА (липень 2021) — за виступи збірної України на Євро-2020
• Номінація на “Найкращого тренера року” за версією Globe Soccer Awards (2021).

Йожеф Сабо

Йожеф Сабо — одна з найяскравіших і найавторитетніших постатей в історії українського футболу. Його кар'єра охоплює не лише успішні виступи на полі, а й багаторічну тренерську діяльність, що залишила помітний слід у розвитку кількох поколінь гравців і команд. Його прямолінійність і безкомпромісність завжди були його візитівкою. Народився Йожеф Йожефович Сабо 29 лютого 1940 року в Ужгороді. Він був видатним гравцем, півзахисником, який провів більшу частину своєї кар'єри в «Динамо» та входив до складу збірної СРСР. Після завершення ігрової кар'єри, Сабо присвятив себе тренерській роботі здебільшого, але не виключно, у рідному «Динамо».

Йожеф Сабо очолював київський клуб кілька разів, часто приймаючи команду у складні періоди. Він відомий своїм вимогливим підходом до дисципліни, вмінням згуртувати колектив і витиснути з гравців максимум. Під його керівництвом «Динамо» здобуло низку важливих трофеїв, включно з чемпіонськими титулами та Кубками України. Його філософія базувалася на суворій ігровій дисципліні, атлетизмі та відданості командній грі.

Окрім клубної роботи, Сабо також двічі очолював національну збірну України. Хоча ці періоди не принесли великих трофеїв, вони були важливими етапами у становленні національної команди. Йожеф Сабо — тренер, який не боявся брати на себе відповідальність і завжди говорив те, що думав, чим завоював повагу фанатів. 

Основні досягнення

• Чемпіон України (2): «Динамо» Київ (1994, 1996)
• Володар Кубка України (2): «Динамо» Київ (1996, 2005)
• Головний тренер: «Динамо» Київ (декілька періодів: 1993–1996, 2004–2005 та ін.)
• Головний тренер: Збірна України (1994, 1996–1999).

Мірча Луческу

Мірча Луческу — ще одне ім'я, що не потребує зайвих представлень у світі українського футболу. Його фігура викликає емоції від захоплення до суперечок, але одне є беззаперечним: він був і залишається одним із найуспішніших тренерів, які працювали в Україні, докорінно змінивши ландшафт вітчизняного чемпіонату. Народився Мірча Луческу 29 липня 1945 року в Бухаресті, Румунія. Його тренерська кар'єра є однією з найдовших і найбагатших на трофеї у світовому футболі. До приїзду в Україну він успішно працював у Румунії, Італії, Туреччині, де вже здобув міжнародне визнання.

Проте саме в Україні Мірча Луческу провів найяскравіші роки своєї кар'єри. З 2004 по 2016 рік він очолював донецький «Шахтар», перетворивши його з міцного українського клубу на справжнього європейського гранда. Під його керівництвом «гірники» домінували в українській Прем'єр-лізі, а кульмінацією стала перемога в Кубку УЄФА у 2009 році — перший європейський трофей в історії незалежної України. Луческу був майстром підбору легіонерів, адаптації їх до українських реалій та створення зіграної, атакувальної команди.

У 2020 році Мірча Луческу здивував футбольний світ, очоливши принципового суперника «Шахтаря» — київське «Динамо». Цей крок викликав величезний резонанс, але румунський фахівець довів свій професіоналізм, вже в перший сезон повернувши «Динамо» чемпіонство та Кубок України. Його здатність перебудовувати команди, знаходити мотивацію та прищеплювати переможний менталітет є унікальною. Він завжди був вимогливим як до гравців, так і до керівництва, а його тренерська філософія базувалася на суворій дисципліні, ефективності та вмінні використовувати сильні сторони кожного футболіста. У листопаді 2023 року Луческу завершив свою роботу в «Динамо», залишивши по собі багату спадщину трофеїв та незабутніх матчів в українському футболі.

Основні досягнення

• Чемпіон України (9): «Шахтар» Донецьк (2005, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014); «Динамо» Київ (2021)
• Володар Кубка України (7): «Шахтар» Донецьк (2004, 2008, 2011, 2012, 2013, 2016); «Динамо» Київ (2021)
• Володар Суперкубка України (8): «Шахтар» Донецьк (2005, 2008, 2010, 2012, 2013, 2014, 2015); «Динамо» Київ (2020)
• Кубок УЄФА (1): «Шахтар» Донецьк (2009)
• Найкращий тренер України: багаторазовий лауреат.

Олег Блохін

Олег Блохін — один із найвидатніших футболістів XX століття, володар «Золотого м'яча» та жива легенда «Динамо» і збірної СРСР. Його перехід на тренерську роботу був очікуваним, і він зумів залишити помітний слід, керуючи як клубами, так і національною збірною України. Народився Олег Володимирович 5 листопада 1952 року в Києві. Його ігрова кар'єра була феноменальною, він був неперевершеним форвардом, відомим своєю швидкістю та гольовим чуттям. Після завершення кар'єри гравця, Блохін розпочав свій тренерський шлях. Він працював у Греції з різними клубами, здобуваючи цінний досвід та відшліфовуючи свої тренерські навички.

Повернувшись в Україну, Олег Блохін очолив національну збірну України. Його період роботи з «синьо-жовтими» став історичним. Саме під його керівництвом збірна України вперше в історії пробилася на Чемпіонат світу у 2006 році. На цьому турнірі команда сенсаційно дійшла до чвертьфіналу, що стало вершиною успіху українського футболу на Мундіалях. Блохін зумів створити боєздатний колектив, який поєднував досвід та молодий запал, і гравці вірили в його стратегії.

Після успіху зі збірною, Олег Блохін очолив рідне «Динамо», де прагнув повторити колишні клубні успіхи. Хоча цей період був сповнений викликів, його внесок у розвиток багатьох гравців та збереження динамічного стилю гри був значним. Блохін відомий своїм емоційним характером, вимогливістю до підопічних та прямолінійністю, що завжди привертало увагу і вболівальників, і експертів.

Основні досягнення

• Чвертьфіналіст Чемпіонату світу: Збірна України (2006)
• Тренер року в Україні: 2005
• Головний тренер: «Олімпіакос» (Володар Кубка Греції: 1992)
• Головний тренер: Збірна України (2003–2007, 2011–2012)
• Головний тренер: ФК «Москва» (2008)
• Головний тренер: ФК «Динамо» Київ (2012–2014).

Віталій Кварцяний

Віталій Кварцяний — це, без перебільшення, унікальне явище в українському футболі. Його ім'я стало синонімом емоцій, безкомпромісності та особливого, жорсткого, але водночас ефективного підходу до тренувань. Він створив своєрідний культ у луцькій «Волині», де провів більшу частину своєї тренерської кар'єри. Народився Віталій Володимирович 19 липня 1953 року в Луцьку. Його ігрова кар'єра не була зірковою, але він повністю реалізував себе як тренер. Кварцяний більшу частину свого життя присвятив ФК «Волинь», очолюючи клуб у різні періоди (найдовші: 1989-1991, 1994-2003, 2004-2011, 2013-2017).

Він відомий своїми легендарними післяматчевими пресконференціями, де не соромився у висловлюваннях, критикуючи як своїх гравців, так і суддів, чим здобув як відданих шанувальників, так і скептиків. Проте за цією зовнішньою екстравагантністю стояв глибокий професіонал, який вмів витиснути максимум з обмежених ресурсів. Кварцяний був майстром виховання гравців з сильним характером та бійцівськими якостями, і його команди завжди відрізнялися фізичною готовністю та безкомпромісною боротьбою на полі. Багато українських футболістів пройшли через його жорстку, але ефективну школу. Він завжди вірив у своїх підопічних, вимагаючи від них повної самовіддачі.

Окрім «Волині», Кварцяний також працював з іншими українськими клубами, але саме Луцьк став для нього справжнім домом і місцем, де його тренерський стиль розквітнув найяскравіше.

Основні досягнення

• Переможець Першої ліги України (1): «Волинь» Луцьк (2002)
• Головний тренер: ФК «Волинь» Луцьк (багаторічна робота в різні періоди: 1989–1991, 1994–2003, 2004–2011, 2013–2017)
• Віцепрезидент ФК «Волинь» Луцьк: 2017–2020
• Голова Федерації футболу Волині: з 2020 року.

Михайло Фоменко

Михайло Фоменко — тренер, чиє ім'я асоціюється з фундаментальністю, дисципліною та здатністю досягати результатів завдяки чіткій організації гри. Він відомий як фахівець, що завжди ставив на перше місце командну взаємодію та надійність в обороні, будуючи міцні колективи. Народився Михайло Іванович Фоменко 19 вересня 1948 року в селі Мала Рибиця Сумської області. Його ігрова кар'єра була дуже успішною: він був захисником «Динамо» та збірної СРСР, відомим своєю надійністю та непоступливістю. Після завершення виступів на полі, Фоменко розпочав тренерську роботу, пройшовши шлях через численні українські та закордонні клуби.

Він керував такими командами, як «Динамо», «Металіст», «Таврія», «ЦСКА-Борисфен», а також мав досвід роботи за кордоном. Його тренерська філософія завжди базувалася на суворій тактичній дисципліні, ефективності та прагматизмі. Команди Фоменка рідко грали яскраво, але майже завжди були надзвичайно організованими та важкими для суперників.

Найвидатнішим досягненням Михайла Фоменка на тренерській ниві стало керівництво національною збірною України. Саме під його керівництвом «синьо-жовті» подолали складний відбірковий цикл і вперше в історії вийшли на Чемпіонат Європи 2016 року через стикові матчі. Це був тріумф дисципліни, командного духу та чітко вибудуваної гри, що дозволило збірній реалізувати свою давню мрію.

Михайло Фоменко тренер старої школи, який довів, що послідовна праця, вимогливість та віра у свої принципи можуть призвести до великих перемог. Михайло Іванович Фоменко помер 29 грудня 2024 року.

Основні досягнення

• Чемпіон Грузії (1): «Динамо» Тбілісі (1995)
• Володар Кубка Грузії (1): «Динамо» Тбілісі (1995)
• Переможець Першої ліги України (1): «Динамо-2» Київ (1999)
• Вихід на Чемпіонат Європи: Збірна України (Євро-2016)
• Головний тренер: Збірна України (2012–2016)
• Тренер року в Україні: 2013.