Українська гривня

У 2018 році в Україні відзначали 100-річчя гривні, а в 2021 році вшановували 25-річчя української національної валюти і навіть відкрили на Контрактовій площі в Києві музей гривні.

Як таке може бути, і коли з’явилася гривня насправді? Про все це і чимало інших цікавинок з історії українських грошей — у статті.

Історія

Історія української гривні сягає своїм корінням ще в княжі часи. Найпершим свідченням цього є етимологія слова «гривня», яке походить від давньоруського «гривна».

Гривні Київської Русі

Гривною в давні часи називали прикрасу, яку носили на шиї вельможі («гривна — від «грива», «загривок», тобто шия). Прикраса мала вигляд обруча завтовшки з палець із дорогоцінного металу й була символом високого статусу й достатку свого власника. За словами історика Олександра Алфьорова, прикраси були різними за формою, застібками, способом одягання. Були прикраси, виті з дроту та пустотілі (трубки), із застібками-гачками і складальні, схожі на сучасні жіночі браслети.

І хоч давні гривни мали чимало відмінностей, у них було дещо спільне — їхня вага. Всі ці шийні прикраси важили приблизно 150 - 200 г. Завдяки такій уніфікації у домонетний період гривни використовували для розрахунку в торгових операціях.

Першу письмову згадку про гривню як валюту дослідники знайшли ще в «Повісті минулих літ». Відповідно до записів у літописі, вже у ІХ–Х ст. гривню використовували як офіційну валюту Київської Русі. Щоправда, з тих часів і до сьогодення вона не раз змінювала свій вигляд і цінність.

Історики вважають, що уніфікація гривні як грошової одиниці відбулася в Х ст. Саме тоді замість шийних прикрас для розрахунку почали використовувати вагові злитки. Схожа практика застосовувалася по всій середньовічній Європі. На Русі за основу взяли приблизно 150 грам дорогоцінного металу, що відповідало вазі прикраси-гривни. Форма злитків поступово змінювалася, аж поки не отримала ромбоподібні обриси.

Історикам відомо про існування як мінімум 3 типів злитків-гривень, якими послуговувалися в той час у різних регіонах Русі: київські, чернігівські, новгородські. Були й інші типи, як-от литовські чи галицько-волинські. Археологи знаходили гривні-злитки, датовані різними століттями. До речі, крім гривні, на Русі користувалися й іншими грошовими знаками — кунами, різанами, ногатами, виверицями. Вони згадуються в «Руській Правді», щоправда, на сьогодні вони ще мало досліджені.

Руські гривні відливали зі срібла. Однак, у певний період Середньовіччя, Європа зіткнулася з нестачею цього металу. І оскільки якість срібла в гривні почала погіршуватися, довелося збільшувати вагу злитка. В період кризи Русі гривня важила вже близько 200 грам, що робило її не надто зручною для розрахунку. І, зрештою, починаючи з XVI ст., термін «гривня» на позначення грошової одиниці на українській території перестав вживатися (термін застосовували переважно для позначення міри ваги — приблизно 200 грам срібла). Їй на зміну прийшли карбовані монети, які в той час набирали все більшої популярності в Європі.

Цінність карбованих монет була вищою, ніж вартість срібла, що в них використовувалася: 1 грам срібної монети коштував приблизно як 1,5 грам чистого срібла. Виникнення карбованих грошей на Русі пов’язують з іменем князя Володимира Великого. Ці грошові одиниці вже не називали гривнями, однак вони відіграли важливу роль в історії національної валюти та України в цілому. Саме на цих монетах уперше був зображений тризуб.

Гривня за часів УНР

Гривня як грошова одиниця в українській історії знову з’явилася на початку ХХ ст. Після Жовтневої революції 1917 року виникла Українська Народна Республіка — автономна частина російської держави. Парламент нового формування — Центральна Рада — ухвалив ІІІ Універсал, яким, з-поміж усього, ініціював створення нової національної валюти.

У грудні 1917 р. в УНР було створено Український державний банк. Його керівник Михайло Кривецький підписав першу банкноту самостійної Української держави — 100 карбованців. Їхня вартість становила «17,424 долі щирого золота», 1 доля — це 0,044 грам золота. А вже 1 березня 1918 року в УНР запровадили нову грошову одиницю — з’явилася перша гривня паперова. Вона дорівнювала 1/2 карбованця і поділялася на 100 шагів.

У квітні 1917 року до влади в Україні прийшов гетьман Павло Скоропадський. Він зробив основною грошовою одиницею карбованець, який поділявся на 200 шагів. А вже в грудні того ж року, коли УНР очолили Володимир Винниченко та Симон Петлюра, повернули гривню.

За роки існування УНР та Української держави в обіг вводили такі грошові знаки:

• 5 січня 1918 р. — 100 карбованців за ескізом Г. Нарбута;
• 6 квітня 1918 р. — 25 і 50 карбованців за ескізом О. Красовського, які в народі називали «лопатками» (мали зображення селянина з лопатою);
• 17 жовтня 1918 р. — 10, 100 і 500 гривень за ескізами Г. Нарбута (так звані «горпинки» — від зображення голови жінки, яка символізувала молоду Українську державу);
• жовтень 1918 р. — 1000 гривень і купюра 2000 грн за ескізами І. Мозолевського;
• серпень 1919 р. — 10 карбованців (так звані «раки») і 1000 карбованців за ескізами Г. Золотова, 100 карбованців Г. Нарбута і 250 карбованців («канарейки») Ю. Романовського;
• жовтень 1919 р. — 25 карбованців за ескізом А. Приходька.

Загалом із 1917 до 1921 рр. в Українській державі в обіг було введено 24 паперових грошових знаки.

Гривня в періоди окупацій

Чергова валютна реформа на території України відбулась після нападу більшовицької армії та створення Української Радянської Соціалістичної Республіки. Гривня, якою послуговувалися в УНР, була скасована.

На початку 1920-х років Раднарком запровадив на території Радянської України карбованці, які в народі отримали назву «більшовицькі тисячки». Їхній курс був мізерним: 1 золотий карбованець дорівнював 5 457 000 000 радянських карбованців. Згодом замість них впровадили радянські червінці (дорівнювали 1,6767 г золота), а в 1924 році в обіг ввели радянські карбованці (1 радянський карбованець дорівнював 1/10 червінця).

Після нацистської окупації відбулися чергові зміни у грошовій системі, якою послуговувалися українці. В перші роки німці залишили в обігу місцеву національну валюту — карбованці, а далі запровадили рейхсмарку. За тодішнім офіційним курсом 1 рейхсмарка дорівнювала 10 карбованцям.

В 1942 році окупанти ввели нову валюту — рейхські карбованці. Вони були у банкнотах від 1 до 500. Всі були з водяними знаками. Друкувалися в Берліні. На аверсі банкноти були орел зі свастикою, написи німецькою та зображення «щасливого українського народу». На реверсі — написи українською та німецькою про те, що підробка грошей карається ув’язненням. У 1944 році, після наступу Червоної армії, рейхський карбованець зазнав девальвації і на звільнених територіях не визнавався за валюту.

Після Другої світової війни мешканцям українських територій вкотре довелося призвичаюватися до нової грошової одиниці. Тепер для розрахунку використовували радянські рублі, які в офіційному українському перекладі мали назву «карбованці». Так тривало до кінця 1990 року, коли Радянський Союз опинився у фазі розпаду. Тоді в ролі допоміжної валюти в Україні застосовували одноразові карбованці — купони. Вони були в номіналах на 1, 3 і 5 карбованців із 1-місячним терміном дії. Залишалися в користуванні до 1991 року.

Бофони

Одночасно з німецькими рейхсмарками і радянськими рублями на території України користувалися ще однією валютою — бофонами. Щоправда, не на всіх територіях, а лише на землях, підконтрольних УПА. Бофон (скорочення від «бойовий фонд») мав вигляд однобічної (рідше двобічної) банкноти з українською національною символікою, а також символами УПА та ОУН.

Бофони одночасно виконували функцію грошового документа та агітаційного матеріалу. Крім стандартних, були й святкові різдвяні та великодні серії бофонів. Усі вони вирізнялися унікальним оформленням. Скажімо, на купюрі «10 бофонів» було зображено кремлівську стіну, на якій українські вояки встановлювали український національний прапор. На деяких банкнотах зображували ворожу техніку, яку в реальних битвах вдалося захопити воякам УПА.

Бофонами послуговувалися як мінімум у 12 областях України, а також у Білорусі, частково в Німеччині, Австрії, Польщі, Чехії, Словаччині. За період з 1939 до 1954 рр. було створено близько 500 різновидів цих банкнот. Автором найвідомішої серії — Волинської (1945–1946 рр.) — був один із найталановитіших графіків ХХ ст. і головний художник УПА Ніл Хасевич.

Гривня за незалежності України

Після розпаду СРСР Україна залишилася з рублями. Тож одним із головних завдань молодої держави було якнайшвидше створити національну грошову систему. І вже у січні 1992 року Нацбанк ввів в обіг купони багаторазового використання. До 12 листопада 1992 року одночасно із новою валютою в обігу залишалися й рублі. Далі, впродовж 4 років, в Україні діяли тільки українські карбованці.

Через нестабільність перехідної валюти й економіки в 1995 році в обігу з’явилися купони номіналом 1 млн. Паралельно велися роботи з розробки ескізів нової національної валюти — гривні.

Грошова реформа 1996 року, яка тривала з 2 до 16 вересня, принесла Україні нову платіжну одиницю та стабілізацію економіки. Впродовж перехідного періоду, який тривав 2 тижні, в обігу залишалися українські карбованці та гривні.

Починаючи з 16 вересня 1996 р. і донині, єдиною національною валютою України є гривня.

Зовнішній вигляд

Дизайн українських грошей не раз змінювався, проте завжди їхнє оформлення вирізнялося високою естетичністю. І це було відзначено на міжнародному рівні. В 2008 році на щорічному засіданні комісії з естетики Міжнародного фінансового банку швейцарські фінансисти назвали українську гривню найкрасивішою валютою з-поміж 50, що брали участь у конкурсі. Друге місце тоді присудили австралійському долару, а третє — євро.

Українські монети

Що цікаво, вибираючи назву для українських монет, свого часу розглядали навіть давньоруські варіанти «сотий» і «різана». Однак, зрештою, зупинилися на більш звичній «копійці», яка вже прижилася в суспільстві в радянські часи. Тим паче, «копійка» також має давнє українське походження. Її назва походить від перших карбованих срібних монет, на яких зображували вершника з «копійом».

Перші розмінні монети, які були введені в обіг в 1996 р., — копійки номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50. Перші монети виготовлялися на Луганському верстатобудівному заводі та Монетному дворі Італії. Нині українські гроші карбують на Банкнотно-монетному дворі НБУ.

Перші монети були з алюмінієвої бронзи, а після 2013 року задля економічної рентабельності копійки виготовляють із низьковуглецевої сталі з гальванопокриттям латунню. Згодом деякі монети були виведені з обігу. У 2024 році законним платіжним засобом залишаються лише 10 та 50 копійок. Дизайн цих монет незмінний з 1992 року: на аверсі зображено герб і рослинний орнамент, на реверсі — номінал і рослинний орнамент.

Крім копійок, в Україні випускають інвестиційні, ювілейні та пам’ятні монети. До кінця травня 2014 року було випущено 546 ювілейних і пам’ятних монет. Їх карбують із недорогоцінних металів. Дизайн зазвичай присвячений якимось важливим для України подіям, особам, місцям. Випускаються вони в обмеженій кількості. Бувають у різних номіналах.

Інвестиційні монети «Архистратиг Михаїл» та «До 30-річчя незалежності України» є у номіналі 1 гривня (зі срібла) та 2, 5, 10, 20 гривень (із золота). Призначені для інвестування та накопичення.

У монетному варіанті також представлено гривні в номіналі 1, 2, 5 та 10. Перші були введені в обіг 1997 року. Монети у найновішому дизайні (сталеві з гальванічним покриттям) карбують з 2018 р.

Українські банкноти

Банкноти української гривні також неодноразово змінювали свій дизайн. Грошові банкноти першого покоління (1992 р.) друкувалися в Канаді та Великій Британії, починаючи з другого (1994–2001 рр.) — на Банкнотно-монетному дворі Нацбанку, а папір для них незмінно постачає фабрика банкнотного дому НБУ. Впродовж 2003–2006 рр. випускали гривні 3-го покоління, а в 2014–2019 рр. — четвертого. Нині в обігу перебувають банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.

Банкноти різних поколінь відрізняються за дизайном. Як зауважили історики, якщо 1 і 2 гривні першого покоління прикрашали князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий в українському стилі — з вусами, то вже на банкнотах другого покоління з’явилися князі з бородами в стилі руської традиції. Такими зображення князів залишаються досі. Крім того, якщо на банкноті 1 гривня першого покоління на реверсі були зображені руїни Херсонеса, то, починаючи з другого покоління, його замінили зображенням «Град Володимира у Києві».

Символ гривні

Знак гривні ₴ — це мала кирилична літера «г» в курсивному зображенні, перекреслена двома горизонтальними рисками. Цей символ на позначення української національної валюти було затверджено НБУ в 2004 році.

Для скороченого літерного позначення валюти застосовують «грн» (без крапки) та UAH. Валютний цифровий код — 980.

Монети та банкноти гривні в сучасному дизайні мають надійний захист від підроблення та тривалий життєвий цикл. Починаючи з 2016 р., банкнотний папір виготовляють із бавовни і до його складу входить до 20% волокон льону, що гарантує українським гривням довговічність. У банкнотах нового зразка застосовують 8 елементів захисту: водяні знаки, занурені захисні стрічки, «віконні» захисні стрічки, SPARKLE-елементи, наскрізні елементи, латентні зображення, рельєфні елементи та мікротексти. 

Українська гривня у світі

З 1996 до 2014 рр. українська гривня пережила кілька значних девальвацій: у 1998, 2001, 2008 та 2014 рр. Упродовж цього часу українська валюта була прив’язана до долара США. Починаючи з 2015 р., в Україні діє режим плаваючого обмінного курсу. Це допомогло посилити її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

За останні 20 років інфляція гривні коливалася від 0,5% (у 2013 р.) до 43,3% (у 2014 р.). Найбільш успішними за цей період були 2002 р., який закінчився з дефляцією 0,6%, і 2012 р. — з дефляцією 0,2%. Перебуваючи у стані війни, 2023 рік Україна завершила з інфляцією 21,5%, та навіть це не завадило українській валюті увійти до десятки найсильніших.

Курс гривні щодо інших валют

Одразу після грошової реформи 1996 року 1 долар коштував приблизно 1,8 гривні. В 1998 р. курс піднявся до 2,45 грн, а в 1999 р. — до 4,13 грн. Упродовж 2000–2008 рр. гривня залишалась доволі стабільною — за 1 долар просили в середньому 5,05–5,44 грн. З 2009 до 2013 рр. середньорічний курс української валюти коливався близько 8 грн за 1 долар.

У 2014 році, коли росія анексувала Крим і розпочалася АТО, гривня ослабла. В той час 1 долар коштував близько 11,9 грн. Уже наступного року курс зріс до 21,84 грн, а в 2016 році за 1 долар просили більше 25 гривень. Тенденція до ослаблення гривні зберігалася: в 2021 р. середня ціна за 1 долар становила 27,7 грн.

Безпосередньо перед початком повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року, офіційний курс становив 28,99 гривень за 1 долар і 32,90 гривень за 1 євро. Після 24 лютого 2022 року Нацбанк тривалий час штучно утримував курс національної валюти на рівні близько 29,25 грн за 1 долар. Фіксація курсу в умовах війни застосовувалась для збереження золотовалютних резервів і контролю інфляції. Проте вже влітку 2022 р. курс зріс до 36,57 грн за 1 долар. За 2 роки війни гривня знецінилася ще більше.

В першій половині червня 2024 року офіційний курс валют і банківських металів у середньому становив:

• 1 долар США — 40,52 грн;
• 1 євро — 43,46 грн;
• 1 фунт стерлінгів Великої Британії — 51,61 грн;
• 1 польський злотий — 10 грн;
• 1 унція золота — 93 478 грн;
• 1 унція срібла — 1 184 грн;
• 1 унція платини — 38 861 грн.

У 2024 році прогнози експертів не втішні й передбачають ще більше здешевлення української національної валюти.

Як би там не було, за свою понад тисячолітню історію українська гривня переживала різні перипетії, злети і роки забуття. Вона на десятиліття й століття зникала з обігу, але згодом поверталася до українців із новим обличчям. Вистоїть і зараз. Впевнений у цьому і Нацбанк України, який уже розробив новий дизайн деяких номіналів національної валюти, які обіцяє запустити в обіг після закінчення війни.