Вовки Да Вінчі
Батальйон "Вовки Да Вінчі" розпочав свою діяльність на початку 2014 року. Він не входив до середини 2022 року офіційно до ЗСУ, і склад батальйону значився як добровільне військове формування.
За 9 років, "Вовки Да Вінчі" встигли побувати в багатьох гарячих точках Східної України. Після початку повномасштабного російського вторгнення, у середині 2022 року, "Вовки Да Вінчі" приєдналися до ЗСУ. Батальйон закривав прориви ворога на важких напрямках: Херсон, Бахмут, Запоріжжя, Харків.
Формування | 20.01.2014 |
|---|---|
Перша назва | 1-ша окрема штурмова рота ДУК |
Назва батальйону з 2022 року | Вовки Да Вінчі |
Командування | Дмитро Коцюбайло (загинув), Капустяк Юрій (чинний) |
Бої | Карлівка, Авдіївка, Савур-Могила, Піски, Донецький аеропорт, Київ, Херсон, Слобожанське, Харків, Бахмут |
Історія створення батальйону
Формування батальйону "Вовки Да Вінчі" почалося з 20 січня 2014 року. До моменту формування, бойовий склад входив до 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу "Правий сектор".
Перша штурмова рота значилася до 2022 року. З 2022-2023 рік, військове формування було офіційно затверджено як "1-ий механізований батальйон "Вовки Да Вінчі".
Після повномасштабного вторгнення Росії штурмова рота була доукомплектована до розміру батальйону.
Навесні батальйон зазнав втрату командира, Дмитра Коцюбайла, на Бахмутському напрямку.
Бойова історія
Батальйон "Вовки Да Вінчі" з 2014 року захищає Україну, і бійці встигли взяти участь у боях на територіях:
- Карлівка;
- Авдіївка;
- Савур-Могила;
- Піски;
- Донецький аеропорт;
- Київ;
- Херсон;
- Харків;
- Запоріжжя;
- Слобожанське;
- Бахмут.
Структура і командування
Батальйон "Вовки Да Вінчі" складається з структури підрозділів:
- першої штурмової роти;
- штурмової роти "Гонор";
- третьої штурмової роти;
- роти розвідки "Дике поле";
- танкової роти;
- артилерійської групи;
- медичної служби "Ульф".
З 2016 по 2023 роки командиром був Дмитро Коцюбайло. Після його смерті, займає посаду командира батальйону "Вовки Да Вінчі" - майор Юрій Капустяк.
Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі»
Дмитро, був прикладом для багатьох у батальйоні. З 2016 року він був командиром. Позивний "Вовк Да Вінчі", Дмитро отримав за те, що приручив вовка. Він був "Людиною війни", з 2014 року брав участь у бойових діях на сході України.
З 18 років, Дмитро, пішов на війну, через те, що його прадід воював у складі УПА. Завдяки його постійному навчанню, прагненню мудро і швидко атакувати ворога, і при цьому зберегти життя, батальйон виходив із важких боїв із мінімальними втратами.
Його підрозділ працював на багатьох бойових позиціях від початку АТО, Дмитра Коцюбайла знали й поважали багато командирів. Головнокомандувач Валерій Залужний був із ним у добрих стосунках. Паралельно, Дмитро Коцюбайло навчав бійців тактики, психології бою, він встиг підготувати понад 1000 людей.
Дмитро Коцюбайло з побратимами
У 2020 році Володимир Зеленський нагородив Дмитра Коцюбайла званням "Герой України" та орденом "Золота зірка".
Визнання та досягнення
Батальйон "Вовки Да Вінчі" був відзначений нагородами від президента Володимира Зеленського, за захист державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Заключення
Батальйон "Вовки Да Вінчі" з 2014 року захищають українські землі, звільняють окуповані території. Завдяки їхній участі у важких боях, вдалося стримати оборону в Києві, Харкові, Херсоні, Запоріжжі, на Донеччині, і дати відсіч російським військам.
Батальйон "Вовки Да Вінчі" офіційно з 2022 року зарахований до лав ЗСУ.
Знищення ворожих підрозділів, порятунок життів цивільних, відстоювання кожного сантиметра української землі - це головні напрямки, чим "Вовки Да Вінчі" продовжують займатися на честь пам'яті їхнього командира, Дмитра Коцюбайла.
