Protez Foundation

Місія Protez Foundation — це допомога українським військовим, цивільним і дітям, які втратили кінцівки внаслідок війни. Програма поступово розширюється: у 2025 році головний медичний директор фонду Яків Градінар повідомляв, що організація почала приймати й окремі дитячі випадки, не пов’язані безпосередньо з бойовими діями, зокрема вроджені вади розвитку або ампутації після нещасних випадків.

Окремим напрямом роботи фонду є Protez Academy — заснована 2023 року освітня платформа для розвитку протезування, ортезування та мультидисциплінарної реабілітації в Україні. Її програми поєднують теоретичне навчання з клінічною практикою та впровадженням міжнародного досвіду. Академія співпрацює з Century College, а до навчання залучає фахівців Університету Міннесоти та Університету Конкордія. За офіційними даними Protez Academy, 150 українських спеціалістів уже пройшли навчання за кордоном і повернулися працювати в Україну.

Благодійний фонд Protez Foundation працює з партнерами (Direct Relief, Міністерство внутрішніх справ та охорони здоров'я України, університети Міннесоти), має низькі адміністративні витрати (близько 8%). Станом на липень 2026 допоміг понад 1600 українцям, відкрив чотири сучасні клініки, в процесі відкриття пʼята, навчив близько півтисячі спеціалістів.

Історія створення та засновники фонду

Ідея створення Protez Foundation виникла навесні 2022 року, у перші місяці повномасштабного російського вторгнення. Яків Градінар згадував, що після початку повномасштабного вторгнення запросив до себе знайомого підприємця Юрія Арошидзе. Вони не мали готової програми чи великої команди, але розуміли, що професійний досвід Градінара та організаційні можливості Арошидзе можна об’єднати для допомоги українцям. Майбутні засновники опублікували просту реєстраційну форму для людей з ампутаціями. Спочатку в ній було кілька заявок, потім десятки, далі — сотні, і стало зрозуміло, що потрібна системна програма. У травні 2022 року в Міннесоті зареєстрували неприбуткову організацію Protez Foundation.

В інтерв’ю українській газеті «Наше слово», опублікованому 27 грудня 2022 року, Юрій Арошидзе розповів, що ще задовго до повномасштабного вторгнення допомагав молодому чоловікові з Дніпра зі складною ампутацією: поселив його у себе та возив на примірки протеза. Цей досвід показав йому, що навколо одного пацієнта можна об’єднати лікарів, благодійників і людей, готових допомогти з житлом та поїздками. Після початку великої війни засновники Protez Foundation взяли цю модель за основу і вирішили її масштабувати.

Юрій Арошидзе до створення фонду працював у транспортному бізнесі у США. Він народився в Білорусі, має грузинське коріння, а його мати й бабуся походять з України. У Protez Foundation Арошидзе взяв на себе те, без чого медична ідея не могла б працювати: юридичне оформлення організації, збір коштів, переговори з клініками й виробниками комплектуючих, оформлення документів, перевезення пацієнтів, пошук житла та залучення волонтерів. Нині на офіційному сайті його посаду зазначено як співзасновник і CEO фонду.

Яків Градінар з них обох від початку безпосередньо пов’язаний із медициною. Він родом із Закарпаття, закінчив Ужгородський національний університет і три роки працював в Україні ортопедом-травматологом. Після переїзду до США у 2007 році Градінар почав шукати спеціальність, близьку до ортопедії. Він волонтерив у дитячій лікарні Shriners, а згодом навчався в Університеті Гартфорда й отримав американську кваліфікацію протезиста-ортезиста. За його словами, після початку повномасштабного вторгнення поєднання українського походження, медичної освіти та досвіду протезування набуло для нього особливого сенсу: він зрозумів, що може бути корисним Україні саме як фахівець.

У фонді Градінар — співзасновник і головний медичний директор. Він оцінює стан пацієнтів, визначає, чи готова залишкова кінцівка до протезування, проєктує куксоприймачі, добирає компоненти та контролює подальшу реабілітацію. Юрій Арошидзе тим часом збудував організаційну систему навколо лікування. Такий розподіл ролей зберігся і після того, як Protez Foundation перетворилася з невеликої ініціативи на міжнародну організацію: Арошидзе відповідає за управління, фінансування та партнерства, а Градінар — за медичні стандарти й складні випадки протезування.

Починалася ініціатива практично в домашніх умовах. Після початку війни Градінар залишив попередню роботу і певний час працював над проєктом у власному гаражі. Арошидзе займався організаційними питаннями й залученням коштів; співзасновники також використали власні гроші, щоб орендувати приміщення в Оукдейлі. Але Protez Foundation швидко розвивався і вже до кінця 2022 року фонд відкрив окрему клініку площею близько 3000 квадратних футів ( це приблизно 279 квадратних метрів), та облаштував житло для пацієнтів, які приїжджали з України.

Першим великим завданням фонду стало протезування п’ятьох українських військових, які втратили ноги на початку повномасштабної війни. Щоб привезти їх до США, команді знадобилося близько двох місяців: засновники працювали з американськими державними установами над оформленням віз та інших документів, збирали кошти на дорогу й лікування, домовлялися з клініками та шукали житло на час перебування пацієнтів у Міннесоті. Медичним партнером програми на цьому етапі стала міннеаполіська клініка Limb Lab, де тоді працював Яків Градінар, а реабілітацію проводили, зокрема, фахівці NovaCare Rehabilitation.

Перша група прибула до міжнародного аеропорту Міннеаполіс — Сент-Пол 23 липня 2022 року. Військових зустрічали представники української громади з прапорами та вишиванками. Четверо пацієнтів мали ампутацію однієї ноги, п’ятий утратив обидві. Усі вони були молодими чоловіками: Градінар говорив, що за віком вони нагадували йому власних дітей. Серед учасників групи був 23-річний старший лейтенант Максим Шевченко, який утратив частину ноги під час ракетного удару 24 лютого 2022 року, та 21-річний маріуполець Даніило Сіваков, утратив обидві ноги після удару по позиції його підрозділу на Донбасі.

На протезування і початкову реабілітацію відвели близько трьох тижнів. За цей час військовим виготовляли куксоприймачі, проводили примірки й поступово збільшували тривалість носіння протезів. Фахівці перевіряли, чи не виникають біль, натирання або надмірний тиск, і за потреби змінювали форму куксоприймача. Паралельно пацієнти проходили фізичну терапію, вчилися стояти, ходити, тримати рівновагу й долати перешкоди. Шевченко розповідав, що протез спочатку здавався незвичним, але вже давав змогу пересуватися без милиць. Уже в перші дні військові почали вчитися стояти й ходити. Сіваков, якому протези встановили на обидві ноги, невдовзі зміг підвестися з крісла колісного та пройти перші кроки з підтримкою дружини.

Протезування не зводиться до роботи одного спеціаліста. Разом із Градінаром із пацієнтами працювали протезисти, фізичні та ерготерапевти, психологи й студенти реабілітаційних спеціальностей. Вартість одного протеза тоді оцінювали приблизно у 5–15 тисяч доларів без урахування праці фахівців. Protez Foundation зібрала гроші на транспортування та лікування, а місцеві українські родини надали військовим житло, харчування, транспорт, переклад і супровід. Вони також допомагали організувати дозвілля, щоб перебування в іншій країні не зводилося лише до щоденних процедур. На благодійну зустріч із першими пацієнтами в Українсько-американському громадському центрі Міннеаполіса прийшли понад 300 людей; зібрані там кошти мали допомогти прийняти наступні групи. Саме ця модель — медична команда, фонд, волонтери й донори, які спільно супроводжують пацієнта, — стала основою наступних програм Protez Foundation.

На початку серпня військові вже демонстрували нові протези, а невдовзі готувалися повертатися в Україну. Дехто з них говорив, що хотів би продовжити службу хоча б у зміненій ролі. Градінар наголошував, що рішення про повернення до війська ухвалюватимуть не протезисти, однак мета його команди полягала в тому, щоб максимально відновити функціональність пацієнтів. Успіх першої групи показав, що програму можна масштабувати: ще під час її перебування у Міннесоті фонд уже приймав дітей з ампутаціями та готував приїзд наступних пацієнтів, а в черзі на допомогу було майже 400 заявок.

Результат першої групи показав, що проєкт можна продовжувати і програма швидко почала працювати групами. Протягом першого року повномасштабної війни протезування у США пройшли сім груп українських військовослужбовців. У серпні 2023 року фонд приймав уже тринадцяту групу, а у вересні 2024-го — двадцять першу. Такий формат дозволяє одночасно працювати з кількома пацієнтами, об’єднуючи протезистів, фізичних терапевтів, психологів, перекладачів і волонтерів. Водночас він вимагає складної логістики: фонд оплачує або організовує переліт, проживання, харчування, місцевий транспорт і первинну реабілітацію.

З часом стало зрозуміло і те, що лише поїздок до США недостатньо, тому наступним кроком стало перенесення частини роботи в Україну. Протез не є виробом, який можна один раз видати пацієнтові й більше до нього не повертатися. Після ампутації форма й об’єм залишкової кінцівки змінюються, через що куксоприймач доводиться коригувати або виготовляти заново. Компоненти також потребують ремонту, налаштування та заміни. Тому фонд почав створювати українські центри, де пацієнти могли отримувати допомогу після повернення зі США, а згодом — проходити повний цикл протезування без поїздки за кордон.

Ще Protez Foundation започаткував Protez Academy — освітній напрям для протезистів-ортезистів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів та інших спеціалістів реабілітаційних команд. Проєкт реалізують у співпраці з Century College та за участю фахівців Університету Міннесоти й Університету Конкордія. Так фонд перейшов від допомоги окремим людям до підготовки спеціалістів, які можуть розвивати протезування та реабілітацію безпосередньо в Україні.

Паралельно фонд почав працювати з українськими державними установами. Protez Foundation уклала меморандуми з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством внутрішніх справ, проводить навчання для медичних і реабілітаційних команд та бере участь у створенні першого спеціалізованого Центру протезування й ортезування системи МВС. У липні 2025 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та Юрій Арошидзе заклали капсулу часу у фундамент майбутнього центру.

Внесок Якова Градінара відзначили й на державному рівні. У вересні 2023 року під час візиту Володимира Зеленського до США він отримав від Президента України нагороду за роботу Protez Foundation та допомогу українцям з ампутаціями. Сам фонд наголошував, що ця відзнака належить усій команді організації.

За чотири роки Protez Foundation виросла з програми для кількох пацієнтів у міжнародну організацію, яка поєднує протезування, фізичну й психологічну реабілітацію, технічне обслуговування протезів та підготовку фахівців. За даними фонду, від травня 2022-го до липня 2026 року допомогу отримали понад 1600 українців.

Юрій Арошидзе й надалі відповідає за стратегічний розвиток, партнерства та організаційну роботу, а Яків Градінар — за медичні стандарти, навчання команди й роботу з найскладнішими випадками протезування.

Як працює програма безкоштовного протезування

Програма Protez Foundation передбачає повний цикл допомоги — від подання заявки до реабілітації та подальшого сервісу. Після розгляду анкети команда визначає, чи може фонд допомогти заявнику, який тип протеза йому потрібен та де найкраще провести протезування: в одному з українських центрів або у США.

Місце лікування залежить від складності випадку. За моделлю, яку фонд описував після відкриття центрів у Сваляві та Києві, на Закарпатті переважно працюють з протезуванням нижніх кінцівок, у Києві — верхніх, а пацієнтів із високими, двобічними або особливо складними ампутаціями направляли до Міннесоти. Після відкриття центрів у Виноградові та Золотоноші розподіл може змінитися, тому остаточне рішення приймає медична команда.

Етап подачі заявки та відбір

Анкету можна відкрити через кнопку «Потрібен протез» на офіційному сайті Protez Foundation. Заявник залишає контактну інформацію та дані, необхідні для попереднього медичного оцінювання. Після цього анкета потрапляє до команди фонду, яка зв’язується з потенційним учасником для уточнення стану здоров’я, рівня ампутації, готовності залишкової кінцівки до протезування та інших обставин.

Саме заповнення форми не гарантує автоматичного прийняття до програми. Кількість заявок значно перевищує можливості окремих центрів. Наприклад, у листопаді 2024 року в черзі фонду було приблизно 1800 анкет, тоді як центр у Сваляві міг одночасно приймати до десяти людей. Фонд не публікує детальної системи балів чи вичерпного списку критеріїв, за якими визначається черговість. Із публічних матеріалів можна зробити висновок, що команда враховує медичну готовність людини, складність ампутації, можливість підібрати необхідні компоненти, терміновість випадку та доступні ресурси.

Обов’язкові медичні вимоги:

• кукса повністю загоїлася (зазвичай не раніше 3–6 місяців після ампутації, залежно від рівня);
• відсутність активних запальних процесів, інфекцій або незагоєних ран;
• стабільний загальний стан здоров’я (немає важких супутніх захворювань, які унеможливлюють поїздку та інтенсивну реабілітацію);
• наявність закордонного паспорта (для програм у США).

Модерацію проходять не всі заявки. Якщо кукса не загоїлася або є серйозні супутні проблеми — заявку відхиляють або ставлять на паузу до покращення стану. Після відбору пацієнта включають у групу (зазвичай 5–8 осіб). Фонд повідомляє дату приїзду, допомагає з документами, візами та логістикою. Середній час очікування залежить від пріоритету та поточного навантаження (від кількох тижнів до кількох місяців). Уся допомога (переліт, проживання, протезування, реабілітація) для відібраних пацієнтів повністю безкоштовна. Фонд також надає підтримку після повернення в Україну через свої центри.

Протезування та реабілітація після ампутації у США

Станом на 2026 рік програма забезпечує протези для українців у США у випадках, коли пацієнтові потрібна складна конструкція, спеціальні компоненти або можливості клініки фонду в Міннесоті. Пацієнтам, яких відбирають для лікування у США, фонд допомагає з візовими питаннями та організовує поїздку, проживання і початкову реабілітацію. Protez Foundation покриває витрати від допомоги з оформленням візи до проживання під час програми. Середня тривалість перебування одного пацієнта у США становить три-чотири тижні.

Велику частину побутової підтримки забезпечує громада Міннесоти. Українські й американські родини готують їжу, допомагають із транспортом, супроводжують пацієнтів і організовують проживання. За даними Direct Relief, продукти для спільних обідів фонду передавали донори, а страви щодня готували місцеві сім’ї. Ділові контакти Юрія Арошидзе також допомогли організації отримати доступ до помешкань для учасників програми.

Протезування, за словами засновників БФ, починається не з вибору найдорожчої роботизованої руки чи електронного коліна, а з оцінювання потреб конкретної людини. Фахівці враховують рівень ампутації, стан м’яких тканин, силу м’язів, рівень фізичної активності та завдання, які пацієнт хоче виконувати: ходити без сторонньої допомоги, працювати, керувати автомобілем, займатися спортом чи повернутися до служби.

Центральною частиною протеза є куксоприймач — індивідуально виготовлена конструкція, що з’єднує залишкову кінцівку з іншими компонентами. Спеціалісти знімають зліпок, створюють гіпсову модель, а потім виготовляють тимчасовий пластиковий куксоприймач. Пацієнт випробовує його під час стояння, ходьби або виконання потрібних рухів. Лише після перевірки точок тиску, стійкості й комфорту виготовляють постійний варіант.

Потім до конструкції добирають стопу, колінний модуль, кисть, систему фіксації або інші комплектуючі. Біонічний чи спортивний протез, попри стереотип, не є автоматично найкращим вибором: технологія повинна відповідати фізичному стану, навичкам, способу життя і можливості регулярно обслуговувати пристрій.

Реабілітація після ампутації є такою ж важливою частиною програми, як виготовлення самого протеза. Людина працює над рівновагою, зміцненням м’язів, правильною ходою, проходженням перешкод і безпечним розподілом навантаження. Пацієнти з протезами рук навчаються керувати ними і виконувати побутові дії. Під час тренувань протезист перевіряє посадку куксоприймача та за потреби змінює налаштування.

Протягом всього часу лікування, навчання, виготовлення протезу та адаптації фонд надає емоційну й психологічну підтримку. Втрата кінцівки впливає не лише на рухливість, а й на відчуття власного тіла, професійні плани, стосунки та соціальну адаптацію. Психологічний супровід офіційно входить до переліку послуг нового центру у Виноградові, а сайт фонду називає підтримку психічного здоров’я одним із важливих напрямів своєї роботи.

Клініки Protez Foundation в Україні

Перший український сервісний центр Protez Foundation відкрився у Сваляві в березні 2023 року. Спочатку його головним завданням було обслуговування протезів, які українці отримали у США: регулювання, калібрування, ремонт і виготовлення змінних деталей. Фахівці свалявського центру пройшли навчання у Сполучених Штатах, після чого осередок почав не лише ремонтувати, а й виготовляти протези.

Другий центр відкрили у Києві у 2024 році. На початковому етапі він спеціалізувався в основному на протезуванні верхніх кінцівок, тоді як Свалява працювала з нижніми. Київська адреса центру, зазначена на сайті фонду, — вулиця Хрещатик, 7/11.

Ще один центр Protez Foundation працює у Золотоноші Черкаської області за адресою вул. Степова, 32. У 2026 році фонд також шукав для золотоношського осередку протезиста-ортезиста, який мав працювати з пацієнтами, виготовляти тестові куксоприймачі, налаштовувати протези та забезпечувати їх подальше обслуговування.

У липні 2026 року фонд відкрив нову клініку у Виноградові на Закарпатті. Тут військові, цивільні та діти можуть отримати безкоштовне протезування, консультації, навчання користуванню протезом, психологічну підтримку, ремонт і подальше сервісне обслуговування.

Окремо фонд разом із Міністерством внутрішніх справ і Direct Relief створює великий центр протезування та ортезування поблизу Києва. У липні 2025 року в його фундамент заклали капсулу часу, а в лютому 2026 року Direct Relief повідомляла, що відкриття планувалося навесні. Водночас на сайті Protez Foundation ця київська локація досі позначена як «coming soon», тому без офіційного повідомлення про запуск її не варто зараховувати до вже діючих клінік.

Українські центри потрібні не лише тим, хто не може поїхати за кордон. У перші місяці після ампутації залишкова кінцівка часто змінює форму й об’єм. Через це куксоприймач може стати завеликим, нестабільним або почати натирати. Погано підігнаний куксоприймач спричиняє біль, подразнення та пошкодження шкіри, тому його необхідно коригувати або замінювати. Регулярного обслуговування потребують також стопи, шарніри, електроніка, лайнери та системи фіксації.

Де знаходяться клініки Protez Foundation в Україні:

• м. Київ: офіційне представництво організації ГО «ПРОТЕЗ ФОНДЕЙШН ЮА» та головний офіс розташовані за адресою вул. Хрещатик, 7/11. Крім того, спільно з МВС України розгорнуто масштабне будівництво нового інноваційного Центру протезування та ортезування МВС України;
• Черкаська обл., м. Золотоноша: центр та протезний цех працюють на базі сучасного інклюзивного простору «Табір Максимум» (вул. Степова, 32). Тут пацієнти з усієї України проходять кількатижневі реабілітаційні табори з проживанням;
• Закарпатська обл., м. Свалява: клініка Protez Foundation у Сваляві стала першим українським сервісним центром організації. Вона відкрилася у березні 2023 року за адресою вул. Набережна, 14, приміщення 61, спеціалізується на відновленні та ортезуванні нижніх кінцівок;
• Закарпатська обл., м. Виноградів: вул. Комунальна, 8а. Центр надає послуги з протезування, ортезування, ремонту протезів та реабілітації. У Виноградові також проводять планові огляди, коригування протезів та навчання.

Кому допомагає фонд

Одним із головних напрямів роботи Protez Foundation був від початку і є досі — протезування військових і ветеранів із бойовими ампутаціями. Фонд працює, зокрема, зі складними високими ампутаціями, втратою кількох кінцівок і травмами, пов’язаними з тривалим накладанням турнікетів. Від травня 2022 до липня 2026 року організація надала допомогу понад 1600 українцям.

Для військових виготовляють не лише базові протези для пересування. Залежно від стану і цілей пацієнта це можуть бути спортивні конструкції, функціональні протези рук, міоелектричні кисті або протези з мікропроцесорними колінними модулями. Деякі учасники програми після реабілітації повертаються до роботи, спорту або продовжують службу, однак це залежить від характеру травми, загального стану здоров’я та рішення військово-лікарської комісії.

Фонд також допомагає цивільним, які втратили кінцівки через обстріли, вибухи, міни та інші наслідки війни. У публічних матеріалах фонду з 2025 року організацію вже описували як таку, що працює не тільки з бойовими травмами, а й з ампутаціями після нещасних випадків або через медичні причини.

Окремим напрямом є дитяче протезування, воно суттєво відрізняється від дорослого. Дитині недостатньо виготовити один протез на багато років: у процесі росту змінюються довжина кінцівок, пропорції тіла й форма кукси. Через це дітям частіше, ніж дорослим, потрібні нові куксоприймачі або повна заміна протеза. Конструкція також має відповідати віку дитини, її руховому розвитку, навчанню та активності.

Фінансування: як існує фонд

Основним джерелом доходів Protez Foundation є благодійні внески. За останньою доступною податковою декларацією, у 2024 фінансовому році фонд отримав 5,03 мільйона доларів доходу та витратив 3,86 мільйона. Практично весь дохід — 5,03 мільйона доларів — становили пожертви й гранти. Дохід від платних програмних послуг дорівнював нулю, тобто пацієнти не були джерелом фінансування організації.

У відкритій базі IRS станом на 20 липня 2026 року немає повної декларації Protez Foundation за 2025 рік. Тому фінансові показники 2024-го є найновішими, які можна підтвердити через американську податкову звітність.

Водночас уже доступні дані за 2025 рік української юридичної особи — Благодійної організації «Благодійний фонд “Протез Фондейшн”», зареєстрованої у Сваляві. За її фінансовою звітністю, дохід за 2025 рік становив 84,42 млн грн, активи на кінець року — 96,52 млн грн, а чистий фінансовий результат — 0 грн. Це окрема українська організація, тому її показники не можна додавати до американської звітності або подавати як консолідовані фінанси всієї міжнародної структури.

Значну частину коштів фонд отримує від приватних донорів у США, зокрема представників української діаспори. На початку роботи організації саме індивідуальні внески, допомога місцевих родин, громад і церков забезпечували лікування, житло, транспорт і харчування перших груп. Важливою є й волонтерська підтримка, яку не завжди можна оцінити лише за фінансовою звітністю. Родини у Міннесоті готують їжу, возять пацієнтів, допомагають із перекладом і побутом. До роботи долучаються також американці, які самі користуються протезами: вони проводять тренування та допомагають українцям адаптуватись до нового способу життя.

Окреме джерело ресурсів — партнерства з бізнесом, виробниками протезних компонентів, медичними установами й іншими благодійними організаціями. Серед партнерів, зазначених на сайті Protez Foundation, є Direct Relief, Ottobock, BrainRobotics, Blatchford, Fabtech, Xtremity та United Help Ukraine. Партнери надають фінансову допомогу, комплектуючі, обладнання, навчання або підтримують будівництво нових центрів.

Одним із ключових партнерів є Direct Relief. Організація фінансує розвиток клінік і навчальних програм Protez Foundation, зокрема долучилася до створення третього українського центру та нового комплексу біля Києва.

Цікаві факти про Protez Foundation

• Провідні університети США відправляють своїх студентів-медиків на стажування саме до Protez Foundation, оскільки досвід українських та американських фахівців фонду у роботі зі складними воєнними ампутаціями сьогодні є унікальним для всього світу.
• На відміну від стандартної практики, яка може тривати місяць, фахівці в Окдейлі здатні виготовити та кастомізувати індивідуальний високотехнологічний протез усього за 4 дні, щоб пацієнт якнайшвидше почав адаптацію.
• Фонд не лише протезує, але й інтегрує ветеранів у свою команду. Наприклад, на позицію водія-логіста у київський центр цілеспрямовано шукали ветеранів на протезах, щоб на власному прикладі показувати — гідна робота та активне життя доступні кожному.
• Засновники проєкту активно співпрацюють з Міністерством охорони здоров'я України та впроваджують освітні програми Protez Academy, щоб після закінчення війни Україна перетворилася на глобальний експертний центр, куди іноземні лікарі приїздитимуть за досвідом.
• Пацієнти фонду, серед яких відомий ветеран ЗСУ та громадський активіст Олег Симороз, взяли участь у зйомках українського телесеріалу «Повернення» від ICTV2. Сцени знімали безпосередньо у київському центрі, Олег Симороз виконав одну з головних ролей, а Олександр Міхов працював дублером.
• Програма повністю безкоштовна, адже фонд оплачує візи, квитки, проживання, харчування та саме протезування.
• За час своєї діяльності фонд повернув до активного життя сотні українських військових і цивільних громадян, офіційні цифри на сайті — понад 2500 виготовлених протезів.

Офіційні контакти та соціальні мережі

Instagram

Facebook

YouTube

Linkedin

Офіційний сайт

Анкети

Часті питання