НАБУ

Історія створення НАБУ

Ідея створення Національного антикорупційного бюро України, як антикорупційного органу, визрівала у надзвичайно складний для держави період. Після Революції Гідності 2014 року суспільний запит на ефективну боротьбу з корупцією сягнув піка. Довіра до традиційних правоохоронних органів була критично низькою, а масштаби корупційних схем у вищих ешелонах влади — величезними. У цих умовах політичне керівництво країни, під тиском громадськості та у межах зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом, ухвалило рішення створити новий, незалежний від інших інституцій орган, спеціалізований виключно на розслідуванні злочинів топкорупціонерів.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України». Документ набув чинності 25 січня 2015 року та заклав фундамент для формування структури, яка мала стати ключовим інструментом у викоріненні високопосадової корупції. Принципова відмінність НАБУ від інших органів полягала у його автономності та прямій підзвітності парламенту, що мало захистити бюро від впливу виконавчої влади та політичних еліт.

Формування нового органу розпочалося з відкритого конкурсу на посаду директора. Участь у відборі взяли 186 кандидатів, і вже у квітні 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ про призначення Артема Ситника першим очільником НАБУ. Разом із ним були затверджені заступники, серед яких — грузинський реформатор Гізо Углава, а також визначено місце розташування центрального офісу у Києві на вулиці Сурикова.

Паралельно з кадровими призначеннями відбувалася побудова структури та матеріальне забезпечення бюро. Після призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького наприкінці листопада 2015 року НАБУ отримало можливість розпочати повноцінну роботу. Вже на початку грудня детективи зареєстрували перші кримінальні провадження, пов’язані з масштабними розкраданнями державних коштів. Таким чином, менш ніж за рік від ухвалення закону, бюро перетворилося з політичної ідеї на реально діючу антикорупційну інституцію.

Наступні роки стали часом законодавчих і кадрових трансформацій. У 2021 році внесли зміни до закону, які остаточно закріпили незалежний статус НАБУ як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. У березні 2023 року після завершення каденції Артема Ситника новим директором став Семен Кривонос — обраний за відкритим конкурсом.

У 2024–2025 роках бюро пройшло перший незалежний зовнішній аудит, проведений до листопада 2024 року, який оцінив ефективність НАБУ як «помірну» і підкреслив потребу подальших реформ. 

Липнева політична буря 2025 року стала найгучнішою в історії НАБУ: 22 липня Верховна Рада ухвалила скандальний закон № 12414, який позбавляв орган незалежності, підпорядковуючи їх Генеральному прокурору. Увечері того ж дня президент підписав документ, що викликало масові протести у Києві, Львові, Дніпрі та інших українських містах.

Відповіддю на суспільний спротив стала блискавична реакція влади: уже 31 липня Верховна Рада ухвалила новий президентський законопроєкт № 13533, що відновлював незалежність НАБУ та САП. Президент підписав його того ж дня, підкресливши в своєму зверненні, що важливо дослухатися до громадської думки. 

Отже, за менш ніж пів року інституція — від моменту потенційного знищення її автономії — знову затвердила свою незалежність, демонструючи як крихкість, так і стійкість антикорупційної реформи в Україні.

Основні функції та повноваження

Національне антикорупційне бюро України виконує ключову роль у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади. Його головне завдання — виявлення, розслідування та документування злочинів, вчинених топпосадовцями, народними депутатами, міністрами, керівниками держпідприємств та іншими високопосадовцями, які мають доступ до значних фінансових і владних ресурсів. Йдеться, зокрема, про масштабні розкрадання державних коштів, хабарництво у великих розмірах, зловживання службовим становищем та незаконне збагачення.

Детективи НАБУ мають розширені процесуальні повноваження: вони можуть проводити негласні слідчі дії, обшуки, вилучення документів і техніки, а також застосовувати сучасні засоби фіксації доказів. Важливо, що їхня діяльність спрямована на розслідування саме тих справ, які перебувають поза компетенцією інших правоохоронних органів і стосуються корупційних діянь на рівні державної влади.

У своїй роботі Національне антикорупційне бюро України тісно співпрацює зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Детективи збирають докази та формують справу, а прокурори САП здійснюють процесуальне керівництво і представляють обвинувачення в суді. Така модель розподілу функцій була створена, щоб забезпечити максимально ефективне та прозоре розслідування без впливу з боку політичних чи бізнесових груп.

Одним із головних принципів роботи НАБУ залишається його незалежність від інших правоохоронних структур. Це означає, що бюро не підпорядковується ані Міністерству внутрішніх справ, ані Службі безпеки України, а звітує безпосередньо перед парламентом та громадськістю. Саме цей фактор дозволяє відомству зберігати об’єктивність і уникати конфлікту інтересів у резонансних справах, навіть коли вони стосуються впливових політиків чи високопосадовців.

Структура НАБУ

Станом на серпень 2025 року Національне антикорупційне бюро України має чітко вибудовану структуру, яка поєднує слідчі, оперативні, аналітичні та адміністративні підрозділи. На чолі відомства стоїть Директор, який призначається за результатами відкритого конкурсу та має фіксований строк повноважень. З 2023 року цю посаду обіймає Семен Кривонос, який змінив Артема Ситника. Під його керівництвом працюють заступники, що відповідають за окремі напрями роботи — слідство, внутрішній контроль, аналітику та міжнародне співробітництво.

Окрему й найбільш публічну ланку складають детективи. Вони об’єднані у слідчі підрозділи, які спеціалізуються на різних категоріях справ: розслідування незаконного збагачення, хабарництва, корупційних схем у держзакупівлях, діяльності державних підприємств чи органів влади. Наприклад, у 2024 році детективи НАБУ розслідували справу щодо можливого зловживання посадовців «Укрзалізниці» під час закупівлі дизельного пального, а у 2025-му — справу про корупцію в Міністерстві оборони, яка отримала великий суспільний резонанс.

У складі бюро також працює аналітичний департамент, який відстежує підозрілі фінансові потоки, аналізує декларації чиновників та використовує IT-інструменти для виявлення прихованих активів. Саме цей департамент у 2025 році допоміг викрити схему офшорних переказів, пов’язану з колишнім нардепом Олександром Онищенком.

Важливою частиною структури є управління внутрішнього контролю — своєрідна «служба безпеки» самого НАБУ, яка слідкує, аби працівники бюро діяли в межах закону та не потрапляли під зовнішній вплив. Також є підрозділи міжнародного співробітництва, що забезпечують взаємодію з іноземними антикорупційними органами, Інтерполом і Європолом.

Кадровий склад НАБУ формується на конкурсній основі, що гарантує професійний рівень та доброчесність працівників. До команди входять не лише колишні правоохоронці чи юристи, а й економісти, аудитори, IT-фахівці, аналітики даних та фінансові розслідувачі. Така міждисциплінарність дозволяє комплексно підходити до викриття складних корупційних схем, які часто поєднують фінансові, юридичні та технологічні аспекти.

Гучні справи та розслідування НАБУ

З моменту створення у 2015 році Національне антикорупційне бюро України стало учасником багатьох гучних розслідувань, які формували його репутацію в очах суспільства та міжнародних партнерів.

Нижче наведені ключові кейси, що отримали найбільший резонанс.

2015–2017 роки

• «Газова справа» Олександра Онищенка (2016) — одне з перших масштабних розслідувань НАБУ, яке стосувалося зловживань під час видобутку та продажу природного газу за участю компаній, пов’язаних з народним депутатом. Збитки державі оцінено у понад 3 млрд грн.
• Справи щодо суддів та прокурорів — у цей період Національне антикорупційне бюро України почало активно працювати над викриттям корупції в судах, зокрема щодо судді Олексія Бугіля (вимагання хабара у $5 тис.).
• Справа про заволодіння коштами «ПриватБанку». НАБУ розслідувало розтрату понад 9 млрд грн у «ПриватБанку» перед його націоналізацією у 2016 році. У цій справі фігурували колишні топменеджери банку. Хоча справа ще триває, її важливість полягає в захисті державних інтересів та поверненні коштів.

2018–2020 роки

• Скандал з «Укргазвидобуванням» (2018) — справа про розкрадання коштів у державній газовидобувній компанії за участю топменеджменту та пов’язаних приватних фірм.

• Справа «Роттердам+» (2019) — розслідування формули ціноутворення на електроенергію, яка, за версією слідства, могла призвести до переплати споживачами понад 18 млрд грн. Це одна з найвідоміших справ НАБУ. Розслідування стосувалося корупційної схеми, яка, за версією слідства, призвела до завищення тарифів на електроенергію для споживачів. У цій справі фігурували посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також топменеджери приватних енергетичних компаній. Хоча справа була закритою, її розслідування викликало значний суспільний резонанс.

  

• Справа ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. У 2020 році ВАКС визнав його винним у декларуванні недостовірних даних. Омеляна оштрафували на ₴68 тисяч. Це був один із перших вироків у справах про недостовірне декларування, розслідуваних НАБУ.

2021–2023 роки

• Справа колишнього голови ДФС Романа Насірова. НАБУ повідомило про підозру Роману Насірову у 2017 році. Його інкримінували зловживання службовим становищем, що, за даними слідства, завдало державі збитків у розмірі 2 млрд грн. Ця справа набула широкого розголосу, а судові засідання транслювалися в прямому ефірі. Насірова визнали винним і засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна у 2023 році.
• Скандал у «Укрзалізниці» (2022) — підозри у розкраданні під час закупівлі дизельного пального. Декілька керівників департаментів були відсторонені, а матеріали передані до суду.
• Викриття корупційної схеми у «Держгеонадрах» (2023) — чиновників підозрювали у продажі ліцензій на користування надрами за хабарі у сотні тисяч доларів.

2024–2025 роки

• Скандал у Міністерстві оборони (2024) — розслідування закупівлі харчових продуктів для військових за завищеними цінами. Серед фігурантів — високопоставлені чиновники Міноборони та представники приватних постачальників.
• Справа «оборонних бронежилетів» (2024) — НАБУ виявило закупівлю неякісних бронежилетів, що не відповідали стандартам безпеки, при цьому ціна була завищена у 2–3 рази.
• Офшорна схема Онищенка–2025 — аналітичний департамент НАБУ виявив нову схему переказу коштів на рахунки за кордоном, що могла бути пов’язана з відмиванням доходів, отриманих ще у 2010-х роках.

Хоча Національне антикорупційне бюро України передало до суду сотні справ, їх розгляд часто затягується. Станом на сьогодні, відсоток вироків у справах НАБУ є відносно невисоким. Тривалість розгляду справ у судах пояснюється не лише об'єктивними, а й суб'єктивними причинами:

• Затягування з боку захисту. Адвокати можуть використовувати різні процесуальні інструменти, такі як подача численних клопотань, апеляцій та касаційних скарг, що затягує розгляд справи на роки.
• Завантаженість ВАКС. Вищий антикорупційний суд, який розглядає справи НАБУ, має обмежену кількість суддів, що призводить до накопичення великої кількості справ.
• Складність доказової бази. Корупційні злочини часто здійснюються у прихованій формі, що вимагає великого обсягу доказів (електронна переписка, фінансові документи, аудіозаписи). Збір та аналіз цих матеріалів займає багато часу.

Однак, у деяких випадках суди все ж виносять вироки, як, наприклад, у справі Романа Насірова, що демонструє, що судова перспектива існує, хоча і потребує багато часу та зусиль.

Критика та виклики в роботі

Національне антикорупційне бюро з моменту свого створення стало однією з ключових інституцій у боротьбі з корупцією в Україні. Проте, попри низку гучних справ, робота Бюро постійно супроводжується тиском, критикою та серйозними викликами, які заважають його ефективності.

НАБУ завжди працює в умовах підвищеної політичної напруги. На його діяльність регулярно намагаються впливати через різні механізми. В парламенті неодноразово з’являлися законопроєкти, які могли б обмежити повноваження Національного антикорупційного бюро України або поставити під загрозу його незалежність. Резонансною була спроба у 2017 році звільнити директора Бюро, що викликало жорстку реакцію з боку західних партнерів України. Також проти НАБУ та його керівництва регулярно розгортаються інформаційні кампанії в медіа, спрямовані на дискредитацію антикорупційних органів. Це підриває довіру громадськості та створює негативний імідж.

У першій половині 2025 року діяльність Національного антикорупційного бюро України знову опинилася в центрі політичних маніпуляцій. Так, у липні Верховна Рада підтримала законопроєкт, який, за оцінками критиків, нівелює незалежність НАБУ, підпорядковуючи його виконавчій владі. Цей крок викликав обурення як у громадськості, так і у міжнародних партнерів України. Крім того, проти антикорупційних органів та їхніх співробітників продовжуються інформаційні кампанії в медіа, спрямовані на дискредитацію їхньої роботи.

Однак, у серпні 2025 року президент України Володимир Зеленський підписав новий закон про НАБУ і САП, який скасував попередній і відновив ключові гарантії незалежності антикорупційних органів. Цей закон був розроблений з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та міжнародних партнерів, і покликаний забезпечити ефективну та незалежну роботу НАБУ.

Хоча НАБУ розслідує справи та передає їх до суду, основною перешкодою для досягнення справедливого вироку залишається судова система. Захист підозрюваних і надалі використовує всі можливі інструменти, щоб затягнути розгляд справ на роки. Це призводить до того, що, попри велику кількість переданих до суду справ, відсоток обвинувальних вироків залишається недостатньо високим.

Проте, варто відзначити, що робота Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2025 році демонструє певні позитивні тенденції. За перше півріччя 2025 року ВАКС ухвалив 45 обвинувальних вироків, що є одним із рекордних показників за всю історію його існування.

Робота НАБУ перебуває під постійним контролем громадськості та міжнародних партнерів. 2025 рік не став винятком. Іноземні партнери України, такі як МВФ і ЄС, постійно наголошують на важливості незалежної та ефективної роботи Національного антикорупційного бюро України. Вони вважають це ключовою умовою для фінансової допомоги та євроінтеграційних процесів. Будь-які спроби обмежити незалежність Бюро сприймаються як загроза для прогресу України.

Попри всі виклики, НАБУ продовжує демонструвати активну роботу. За перше півріччя 2025 року було розпочато 370 нових розслідувань, повідомлено про підозру 115 особам, і до суду скеровано 69 справ. Економічний ефект від діяльності НАБУ та САП у цей період перевищив 1,5 млрд грн, що свідчить про реальну боротьбу з корупцією.

Співпраця з міжнародними партнерами

Ефективна співпраця НАБУ з міжнародними партнерами, зокрема зі США та ЄС, є ключовим елементом у боротьбі з корупцією в Україні та шляхом до євроінтеграції. Ця підтримка включає як фінансову та технічну допомогу, так і політичну та консультативну.

Міжнародні організації надають НАБУ значну допомогу для посилення його інституційної спроможності. Сполучені Штати, через свої урядові агентства, такі як USAID, є одним із найбільших донорів. Вони надають технічну допомогу, що включає сучасне обладнання, програмне забезпечення та криміналістичну техніку. Завдяки цій підтримці, Національне антикорупційне бюро України у 2025 році впровадило новітні технології для аналізу фінансових операцій та електронних доказів. Європейський Союз надає підтримку через різні програми, спрямовані на зміцнення верховенства права. Фінансова допомога ЄС використовується для навчання детективів, прокурорів та аналітиків, що допомагає їм підвищувати кваліфікацію та ефективність розслідувань. У 2025 році ЄС запустив нову програму, яка фокусується на посиленні співпраці між НАБУ, САП та судовою владою.

Співпраця з міжнародними партнерами відбувається через конкретні проєкти. У рамках спільного проєкту з США, НАБУ отримало доступ до сучасних баз даних та аналітичних інструментів, що дозволяє швидше виявляти корупційні схеми. Також, за підтримки ЄС, у 2025 році було оновлено IT-інфраструктуру Бюро, що значно підвищило його кібербезпеку. НАБУ активно бере участь у міжнародних навчальних програмах, організованих західними партнерами. У 2025 році українські детективи пройшли стажування у правоохоронних органах Франції та Німеччини, де вивчали передові методи розслідування корупції. Іноземні експерти також надають консультації щодо реформування законодавства та вдосконалення внутрішніх процедур НАБУ, допомагаючи Бюро відповідати міжнародним стандартам.

Ефективність НАБУ має прямий вплив на міжнародну репутацію України. Успішні розслідування корупційних справ та незалежна робота Національного антикорупційного бюро України свідчать про готовність України до боротьби з корупцією. Це позитивно впливає на довіру іноземних інвесторів, оскільки зменшує їхні ризики. У 2025 році ефективність антикорупційних органів залишається однією з ключових умов для подальшого прогресу в переговорах про вступ України до ЄС. Міжнародні партнери уважно стежать за справами НАБУ, розглядаючи їх як індикатор реальних реформ. Завдяки успіхам у співпраці та розслідуваннях, НАБУ отримало визнання серед міжнародної антикорупційної спільноти, що дозволяє Україні займати сильнішу позицію у глобальних антикорупційних ініціативах.

Прозорість та підзвітність НАБУ

Прозорість і підзвітність є основоположними принципами в роботі Національного антикорупційного бюро. Для забезпечення відкритості та підконтрольності громадськості, Бюро впровадило низку механізмів, які дозволяють стежити за його діяльністю. Це особливо важливо у 2025 році, коли суспільний запит на контроль за державними органами є надзвичайно високим.

НАБУ активно використовує різні інструменти для інформування суспільства про свою роботу. Щорічно Бюро публікує детальні звіти про свою діяльність, які містять інформацію про кількість розпочатих та завершених розслідувань, суму відшкодованих збитків, судові вироки та інші важливі показники. Наприклад, у щорічному звіті за 2024 рік, оприлюдненому на початку 2025 року, НАБУ вказало на суттєве зростання кількості обвинувальних вироків у справах, переданих до суду. Керівництво Національного антикорупційного бюро України регулярно проводить пресконференції та брифінги, де інформує ЗМІ та громадськість про ключові розслідування, як-от нещодавня пресконференція щодо завершення розслідування справи про розкрадання коштів на відбудові інфраструктури.

Ключову роль у забезпеченні підзвітності Бюро відіграє Громадська рада при НАБУ, яка є незалежним консультативно-дорадчим органом. Рада, що складається з представників авторитетних громадських організацій, надає пропозиції щодо вдосконалення роботи Бюро, бере участь у відборі співробітників та здійснює громадський контроль. Наприклад, у 2025 році Громадська рада виступила з критикою законопроєкту, який міг би обмежити незалежність НАБУ, та публічно закликала президента ветувати його.

НАБУ також забезпечує широкий доступ до інформації через свій офіційний сайт. На сайті можна знайти повну інформацію про структуру, керівництво та контакти для звернень. Крім того, Бюро публікує дані про свої закупівлі, фінансування та штатний розпис, що робить його одним з найпрозоріших державних органів. Завдяки цій відкритості та підзвітності, НАБУ вдається підтримувати довіру громадськості, що є вкрай важливим для успішної боротьби з корупцією в Україні.

Після передачі справи до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), інформація про неї стає доступною на сайті суду. Тут можна дізнатися про хід судового процесу, призначені засідання та ухвалені рішення.

Скандал із законом про НАБУ

У липні 2025 року в Україні розгорнувся масштабний політичний скандал, пов'язаний із законодавчими змінами, які торкнулися незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ця ситуація викликала бурхливу реакцію в суспільстві та змусила владу переглянути свої рішення.

Скандал розпочався з ухваленням Верховною Радою 22 липня закону, який, на думку експертів, обмежував незалежність НАБУ та САП. Цей документ був ухвалений надзвичайно швидко, без належного обговорення. Критики зазначали, що він підриває основні принципи роботи антикорупційних органів. За день до цього, 21 липня, у працівників НАБУ та САП відбулися обшуки, а декому з них було оголошено підозри, що, як стверджували в Бюро, не могло бути підставою для знищення всієї антикорупційної інфраструктури.

Через ці події виник значний суспільний резонанс. Антикорупційні активісти, громадські організації та міжнародні партнери розцінили ухвалення закону як «відкат у 2014» та загрозу для європейського майбутнього України.

У відповідь на скандальний закон, тисячі людей вийшли на акції протесту в Києві та інших містах України. Учасники мітингів скандували «Вето на закон», «Поверніть Європу», «Ганьба». Громадське обурення та тиск на владу зростали з кожним днем.

Вже 31 липня Верховна Рада ухвалила новий законопроєкт, №13533, ініційований президентом Володимиром Зеленським, який мав на меті відновити незалежність НАБУ та САП. Цього разу, під час голосування, сотні людей зібралися біля стін парламенту, закликаючи депутатів підтримати документ. За цей законопроєкт проголосував 331 парламентар. Це голосування стало реакцією на суспільне обурення та вимоги громадян.

Того ж дня, 31 липня, президент Володимир Зеленський заявив, що підписав законопроєкт №13533, який скасовував скандальні норми та повертав повноваження антикорупційним органам. Він назвав це «правильним рішенням» і підкреслив, що «Україна є демократією». Цей крок засвідчив, що держава дослухається до суспільної думки. Громадськість та міжнародні партнери позитивно сприйняли це рішення, розцінивши його як відновлення справедливості та ключових антикорупційних гарантій. За словами президента, новий закон гарантує незалежність антикорупційних органів від будь-якого впливу та втручання.

Контакти та онлайн-сервіси

Національне антикорупційне бюро України забезпечує кілька каналів для зв’язку з громадськістю. Громадяни можуть подати звернення чи скаргу, а також отримати інформацію про роботу Бюро. Також тут є актуальні вакансії:

• Для подачі звернень, заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення або необґрунтовані активи можна скористатися електронною поштою [email protected].
• Для запитів на публічну інформацію використовується окрема адреса [email protected].
• Загальна електронна пошта для інших видів кореспонденції — [email protected].
• Для медіа діють спеціальні адреси: [email protected] та [email protected].

Окрім електронної пошти, можна скористатися і телефонами:

• Спеціальна телефонна лінія: 0-800-213-200.
• Відділ по роботі з розгляду заяв, звернень та запитів: (044) 246-34-11.
• Відділ документообігу: (044) 363-96-80 (з питань листування з органами державної влади та місцевого самоврядування).

Територіальні управління:

• Львівське територіальне управління: [email protected]
• Одеське територіальне управління: [email protected]
• Харківське територіальне управління: [email protected]

Воєнні злочини: інформацію про факти воєнної агресії росії в Україні можна залишити на сайті warcrimes.gov.ua.

Повідомлення про неправомірне використання в Україні ресурсів Європейського Союзу, що може завдати шкоди фінансовим інтересам ЄС, можна подати через спеціальну форму на офіційному сайті Державної аудиторської служби.

Соціальні мережі

Facebook

YouTube

Instagram

Twitter/X

Whatsapp

Питання / відповіді