Служба безпеки України

Історія створення

Заснування Служби безпеки України стало логічним і необхідним кроком для країни, що відновила свою незалежність. Після розпаду Радянського Союзу постало завдання створити власну національну спецслужбу, яка б замінила радянський Комітет державної безпеки (КДБ) УРСР — орган, що підпорядковувався москві, — і працювала виключно в інтересах суверенної Української держави. Україні у спадок від СРСР перейшла уся чисельна та потужна система органів державної безпеки, що перебувала у підпорядкуванні колишньої КДБ УРСР.

Передумови були чіткими: захист державного суверенітету, забезпечення національної безпеки в нових геополітичних умовах та готовність протистояти будь-яким загрозам. Вже 20 вересня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову про створення Служби національної безпеки України, одночасно ліквідувавши КДБ УРСР.

Ключовою ж датою в історії СБУ є 25 березня 1992 року. Тоді Верховна Рада прийняла Закон «Про Службу безпеки України», який і став основним правовим документом, що визначив її статус та основи діяльності. Цей день вважається офіційним днем народження Служби Безпеки. Незабаром після цього співробітники СБУ склали присягу на вірність українському народові, що стало важливим символом відданості новій, незалежній державі. Початкові етапи становлення включали формування структури та створення ключових підрозділів. Важливо зазначити, що упродовж 1991–2007 рр. у складі Служби безпеки перебували органи, які згодом виокремилися в самостійні структури: органи державної охорони вищих посадових осіб (до 1998 року), на чиїй основі створено Управління державної охорони України; органи та підрозділи зовнішньої розвідки (до 2005 року), що дали початок Службі зовнішньої розвідки України; органи та підрозділи спеціальних телекомунікаційних систем і захисту інформації (до 2007 року), на основі яких створена Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України. Це свідчить про поступову еволюцію державної системи та уточнення функціоналу СБУ.

Серйозним випробуванням та періодом трансформацій для СБУ стали події 2014 року – Революція Гідності та початок російської агресії. Справжні ж бойові випробування очікували співробітників СБУ на початку 2014 року, коли Україна зазнала збройного нападу з боку росії. Ворожі дії росії по захопленню Криму і частини Донбасу навесні 2014 року були заздалегідь добре підготовлені та з ряду причин не зустріли належного опору з боку українських силових і владних структур. Це було зумовлено кількома факторами: російські спецслужби організовували чисельні проросійські мітинги та заворушення; місцеві керівники були дезорієнтовані, перебували під впливом антиукраїнської пропаганди, а в деяких випадках були завербовані ворогом (особливо у Криму, де всього 213 співробітників з 2 300 виїхали після захоплення півострова на неокуповану територію України). Ситуацію ускладнювало й те, що СБУ напередодні цих подій очолював Олександр Якименко — ставленик на той момент Президента Віктора Януковича, громадянин росії із сумнівною біографією.

В умовах анексії Криму та збройного конфлікту на Донбасі Служба безпеки України активно включилася у протидію зовнішнім загрозам. СБУ стала однією з ключових структур, залучених в Антитерористичній операції (АТО), а згодом — в Операції об'єднаних сил (ООС). Основне навантаження в зоні АТО, а потім ООС, лягло на Центр спеціальних операцій по боротьбі з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, більш відомий як Центр спеціальних операцій «А» СБУ. Бійці Центру затримали сотні озброєних проросійських терористів та учасників диверсійних груп. Вони першими давали відсіч незаконним збройним формуванням, припиняли теракти, захоплювали особливо небезпечних злочинців, звільняли заручників, захищали учасників судових процесів. Цей період виявив необхідність реформ, спрямованих на підвищення ефективності роботи та зосередження на ключових завданнях державної безпеки. За 5 років (до повномасштабного вторгнення) СБУ запобігла 300 терактам, вилучила 960 тисяч вибухових пристроїв. На рахунку СБУ також припинення діяльності кількох агентурних мереж РФ та встановлення понад 150 членів терористичних організацій «ДНР/ЛНР».

На жаль, боротьба за незалежність мала свою ціну. Станом на жовтень 2018 року внаслідок агресії росії загинуло 27 співробітників СБУ, ще 128 отримали поранення. За мужність та героїзм 227 співробітників були нагороджені державними нагородами. Саме боєць «Альфи» капітан СБУ Геннадій Біліченко став першою жертвою російської кулі на Донбасі, потрапивши у засідку під Слов'янськом 13 квітня 2014 р. Російська зброя забрала життя й Олександра Аніщенка, заступника командира підрозділу «Альфа» на Сумщині, який загинув біля Слов'янська 5 травня 2014 р., рятуючи побратима. Резонансним було вбивство контррозвідника, полковника СБУ Олександра Хараберюша шляхом підриву автомобіля в Маріуполі 31 березня 2017 р. Серед загиблих у Луганській області біля с. Кримське 26 травня 2018 р. — двоє військовослужбовців ЦСО «А»: полковник Руслан Муляр та прапорщик Юрій Журавльов.

З початком повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року діяльність СБУ зазнала докорінних змін і надзвичайного посилення. Служба безпеки України повною мірою адаптувалася до умов широкомасштабної війни. Серед пріоритетних напрямків роботи стало викриття та нейтралізація російських агентурних мереж, масштабна боротьба з диверсійно-розвідувальними групами (ДРГ), виявлення та затримання колаборантів та зрадників на різних рівнях. Співробітники СБУ беруть безпосередню участь у захисті країни, проводять резонансні спецоперації, зокрема, з використанням інноваційних морських дронів, таких як «Sea Baby» та «Мамай». Важливим напрямком стало документування воєнних злочинів російських окупантів; з 24 лютого 2022 року слідчі Служби безпеки розслідували понад 75 тисяч кримінальних проваджень, майже 32 тисячі з яких стосуються порушень законів та звичаїв війни. Також СБУ допомагає проводити стабілізаційні заходи на звільнених територіях. Війна беззаперечно підтвердила критичну важливість ефективної та дієвої спецслужби для захисту держави.

На знак визнання внеску співробітників Служби безпеки України у забезпечення державної безпеки, в Україні встановлено професійне свято — День Служби безпеки України, яке припадає на 25 березня, день її законодавчого народження.

Структура

Служба безпеки України — це складна, розгалужена система, покликана ефективно протидіяти широкому спектру загроз національній безпеці. Згідно із законодавством, система СБУ включає кілька ключових компонентів. Це передусім Центральне управління Служби безпеки України, розташоване у Києві, яке відповідає за загальний стан державної безпеки, координацію та контроль діяльності всіх інших органів Служби.

Окрім Центрального управління, до системи СБУ входять регіональні органи — управління Служби в областях України, а також в Автономній Республіці Крим та місті Києві. Також існують органи військової контррозвідки, що забезпечують безпеку Збройних Сил та інших військових формувань, військові формування СБУ, спеціалізований Антитерористичний центр (АТЦ), а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади й установи, що забезпечують діяльність Служби.

В рамках Центрального управління функціонують численні відділи та департаменти СБУ, кожен з яких має свій специфічний напрямок роботи. Серед ключових напрямків діяльності СБУ та відповідних підрозділів:

• контррозвідка;
• боротьба з тероризмом;
• захист національної державності;
• кібербезпека та інформаційна безпека. 

Інші важливі напрямки включають досудове слідство у справах підслідності СБУ (державна зрада, шпигунство, тероризм), охорону державної таємниці, оперативно-технічні та оперативно-документальні заходи, а також контррозвідувальний захист економічної безпеки держави (хоча фокус на економічних злочинах в рамках реформи СБУ планується зменшити).

Керівництво

На чолі Служби безпеки України стоїть Голова СБУ, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України та звільняється з посади парламентом. Поточне керівництво СБУ очолює Василь Васильович Малюк. Він був призначений Головою СБУ 7 лютого 2023 року, до цього тимчасово виконував обов'язки Голови з 18 липня 2022 року.

Голова СБУ має заступників, які відповідають за окремі напрямки роботи Служби. Серед нинішніх заступників Голови СБУ: перший заступник Голови, керівник Антитерористичного центру при СБУ Сергій Андрущенко, а також заступники Анатолій Сандурський, Сергій Наумюк та Олександр Поклад.

Історія Служби безпеки України знає кілька керівників, кожен з яких очолював відомство у різні, подекуди дуже складні, періоди її становлення та розвитку. Нижче наведено таблицю голів Служби безпеки України з моменту її заснування:

*Євген Марчук очолив відомство у листопаді 1991 року як Голова Служби національної безпеки України, яка у березні 1992 року була перетворена на СБУ.

Завдання та функції СБУ

Діяльність Служби безпеки України чітко регламентована законодавством і спрямована на виконання комплексу критично важливих завдань, що забезпечують життєво важливі інтереси держави та громадян. Ці обов'язки СБУ охоплюють широкий спектр напрямків, де потрібні специфічні повноваження та методи роботи спецслужби.

Серед основних функцій СБУ:

• Контррозвідка. Це один із фундаментальних напрямків роботи, що передбачає виявлення, попередження та нейтралізацію розвідувальної, підривної та іншої діяльності іноземних спецслужб, організацій чи окремих осіб, яка може завдати шкоди державній безпеці України. Контррозвідка — це постійна, напружена робота "на випередження", що вимагає глибокого аналізу та оперативних заходів.
• Боротьба з тероризмом. СБУ відіграє провідну роль у загальнодержавній системі протидії тероризму. Її обов'язки у цій сфері включають виявлення потенційних терористичних загроз, запобігання терористичним актам та проведення спеціальних операцій для нейтралізації терористичних груп. Ефективна боротьба з тероризмом є життєво важливою для безпеки громадян та стабільності суспільства.
• Захист національної державності. Ця функція охоплює діяльність, спрямовану на протидію загрозам конституційному ладу, суверенітету та територіальній цілісності України з боку будь-яких деструктивних сил.

• Кібербезпека. В умовах стрімкого розвитку технологій та зростання кіберзагроз, цей напрямок набув особливої ваги. СБУ займається виявленням та нейтралізацією кіберзагроз національній безпеці, боротьбою з кібертероризмом та кібершпигунством, а також захистом критичної інформаційної інфраструктури держави.

• Охорона державної таємниці. Забезпечення збереження інформації, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці, є постійним завданням СБУ.
• Досудове слідство. СБУ здійснює розслідування злочинів, що віднесені до її підслідності, зокрема, пов'язаних із державною зрадою, шпигунством, тероризмом, диверсіями, та іншими злочинами проти основ національної безпеки.
• Оперативно-розшукова діяльність. Для виконання покладених на неї обов'язків, СБУ проводить оперативно-розшукові заходи, спрямовані на виявлення та припинення протиправної діяльності, що загрожує державній безпеці.

Крім того, СБУ виконує функції з інформаційно-аналітичного забезпечення керівництва держави, бере участь у заходах щодо забезпечення режиму державного кордону та митних правил у частині, що стосується державної безпеки, а також може виконувати інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення внутрішньої та зовнішньої безпеки держави, за дорученням вищого керівництва країни.

Ефективне забезпечення національної безпеки вимагає злагодженої роботи всіх державних органів. Служба безпеки України тісно взаємодіє з іншими правоохоронними органами та військовими формуваннями України. Така взаємодія відбувається у різних формах, включаючи:

• Координацію дій: особливо це стосується боротьби з тероризмом та реагування на комплексні загрози, де СБУ часто виступає узгоджувальним органом, наприклад, через Антитерористичний центр.
• Обмін інформацією: відбувається постійний обмін оперативною, аналітичною та іншою інформацією, що становить взаємний інтерес для забезпечення безпеки та протидії злочинності.
• Спільні операції: СБУ та інші структури можуть спільно планувати та проводити оперативно-розшукові заходи, спеціальні операції та розслідування, особливо у випадках, що стосуються державної безпеки та мають широкий резонанс.
• Взаємна допомога: надання допомоги іншим органам у межах компетенції СБУ, наприклад, сприяння Прикордонній службі, або надання оперативно-технічної підтримки іншим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю.

Взаємодія СБУ з Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, органами прокуратури та іншими структурами, а також з військовими формуваннями, регулюється законодавством та відповідними відомчими документами. Хоча повноваження можуть частково перетинатися, фокус СБУ залишається на захисті саме державної безпеки.

Значення СБУ в умовах війни

В умовах повномасштабного вторгнення росії з лютого 2022 року, Служба безпеки України відіграє критично важливу роль у системі національної оборони, миттєво адаптувавшись до викликів широкомасштабної війни. 

Діяльність СБУ спрямована на ефективну протидію агресору на всіх напрямках: від контррозвідки та нейтралізації ворожих агентурних мереж і диверсійно-розвідувальних груп у тилу та на прифронтових територіях, до викриття тисяч зрадників та колаборантів по всій країні. СБУ також активно діє у кіберпросторі, нейтралізуючи масштабні ворожі атаки та протидіючи інформаційній агресії. Співробітники Служби беруть безпосередню участь у бойових діях та спеціальних операціях, розробляють та застосовують інноваційні засоби ураження, зокрема морські дрони, що довели свою високу ефективність проти ворожого флоту та логістики, як-от ураження Кримського мосту.

Вся ця робота відбувається в умовах надзвичайних ризиків для співробітників, які діють на передовій та в тилу ворога. СБУ також виконує важливу роботу з документування російських воєнних злочинів, збираючи доказову базу для майбутніх трибуналів. Успішні операції, такі як запобігання замахам чи ураження літаків морськими дронами у Чорному морі, демонструють високий рівень професіоналізму та значний внесок Служби у захист держави.

Успішні операції СБУ, які варті уваги

За період повномасштабної війни СБУ провела численні успішні операції, що мали значний вплив на хід бойових дій, логістику ворога та безпекову ситуацію в Україні. Кілька з них стали особливо відомими:

Атаки морськими дронами на Чорноморський флот РФ. Розроблені СБУ морські дрони «Sea Baby» та «Мамай» були неодноразово успішно застосовані для атаки на кораблі та інші об'єкти Чорноморського флоту росії, включаючи військові судна та нафтовий танкер SIG. Це завдало значних втрат ворожому флоту та змінило ситуацію в акваторії Чорного моря.

Ураження Кримського мосту. СБУ взяла на себе відповідальність за дві успішні атаки на незаконно побудований Кримський міст — важливу логістичну артерію для постачання російських військ. Перша атака відбулася 8 жовтня 2022 року із застосуванням вантажівки з вибухівкою. Друга — 17 липня 2023 року за допомогою експериментальних морських дронів «Sea Baby». Ці операції суттєво ускладнили забезпечення ворожого угруповання.

Запобігання замаху на вбивство Сергія Стерненка. 1 травня 2025 року СБУ успішно провела спецоперацію, в результаті якої запобігли замахові на життя відомого громадського активіста та волонтера Сергія Стерненка. Співробітники СБУ оперативно встановили та затримали виконавицю замаху, яка, за даними слідства, була дистанційно завербована російськими спецслужбами.

Ураження російських літаків морськими дронами. 2 травня 2025 року у Чорному морі, в результаті спільної операції підрозділів ГУР, СБУ та інших частин Сил оборони України, морським дроном Magura V5, оснащеним зенітною керованою ракетою, було успішно уражено російський винищувач Су-30. Це стало першим у світовій історії випадком знищення бойового літака морським дроном. За результатами операції було уражено два такі літаки. Ця подія демонструє надзвичайний рівень розвитку та застосування Україною інноваційних морських безпілотних систем.

Викриття масштабних агентурних мереж та запобігання диверсіям. СБУ регулярно викриває та нейтралізує російські агентурні мережі по всій країні. Приклади включають запобігання диверсіям на об'єктах критичної інфраструктури, виявлення агентів, які збирали розвіддані для коригування ударів (як, наприклад, запобігання удару по ТЕС на Львівщині).

Ці приклади є лише частиною щоденної роботи Служби безпеки України, яка в умовах війни діє максимально ефективно для захисту держави.

Контакти

Офіційний сайт СБУ: ssu.gov.ua

Телефон довіри та гаряча лінія: 0 800 501 482; +38 (044) 293-89-99

Для повідомлень про можливі загрози державній безпеці, терористичну чи диверсійну діяльність, а також для інших термінових звернень.

Офіційний бот СБУ «Спали» ФСБешника для передачі інформації про спроби російських спецслужб завербувати вас чи ваших близьких.

З питань видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців Служби безпеки України, які загинули чи пропали безвісти під час проходження військової служби у підрозділах Центрального управління звертатися за телефонами: +38 (044) 255-50-37, +38 (044) 256-99-90, у регіональних органах СБ України - за телефонами цих органів.

Електронна пошта для громадськості: [email protected]

Переконайтеся, що користуєтеся лише офіційними сторінками, щоб уникнути дезінформації.

Соціальні мережі

Facebook

Instagram

Telegram

YouTube

X

TikTok

Часті питання