Танзанія

Загальна інформація

Третина території цієї африканської країни - національні парки та заповідники з найбагатшою незайманою природою, яких немає більше ніде в світі.

Вона все ще бідна, але дуже намагається поліпшити своє становище, роблячи особливу ставку на туризм. Танзанія - одна з найкрасивіших країн Африки з унікальними маршрутами сафарі і приголомшливими пляжами Занзібару. Тут нікому не буде нудно: головне - вибрати відпочинок до душі.

Історична довідка

Сучасна Танзанія або, як її прийнято називати офіційно, Об'єднана Республіка Танзанія, - молода держава-гібрид. Вона з'явилася на карті світу зовсім недавно - в 1964 році після об'єднання двох колишніх британських колоній - Танганьїки і Занзібару. Навіть її назва складається з двох частин - перших складів найменувань цих країн. Однак її історія набагато старша і багатша подіями: перші люди на території Танзанії з'явилися більше двох мільйонів років тому. Вважається, що це були народи-предки нинішніх готтентотів і бушменів.

На початку нашої ери тут оселилися племена банту, а до кінця I тисячоліття до узбережжя сучасної Танзанії причалили перші перські, арабські та індійські купецькі кораблі. Саме торговці назвали ці землі Занзібаром - «берегом чорних людей». Згодом тут склалася народність суахілі, що складалася з нащадків банту, персів, індійців і арабів. Вона існує досі, має свою мову, найбільше поширена на території Танзанії та сусідніх країн - Кенії та Уганди.

Перша спроба колонізації узбережжя Східної Африки була зроблена португальцями на початку XVI століття, проте через 200 років Занзібар став частиною Оманського султанату: Португалія зазнала поразки в боротьбі за цю частину африканського континенту. Араби активно зайнялися работоргівлею, насильно відправляючи чорношкірих аборигенів на невільничі ринки Близького Сходу, Індії та Європи. Тотальний вивіз людей із Занзібару в результаті призвів до його майже повного спорожніння. Від винищення народ суахілі врятували європейські місіонери - німці, британці та французи, які почали будувати нові поселення і потребували найманих працівників.

Фактично вся Східна Африка стала колонією - спочатку німецькою (1885-1915), а після Першої світової війни і поразки в ній Німеччини - британською (1915-1964). Німці дуже багато зробили для розвитку сходу Африки: побудували кілька міст, у тому числі майбутню столицю Танзанії - Додому, проклали залізницю, створили плантації для вирощування какао, кави, сизалю та інших цінних культур.

У німців були амбітні плани - перетворити все східне узбережжя Африки на свою переселенську колонію, але їх зруйнувала війна. В ході Східно-африканської військової кампанії Британія завдала німецьким військам великої поразки і заволоділа всією цією територією на півстоліття. Нова британська колонія отримала нову назву - Танганьїка. Не змінилося тільки її призначення: до 60-х років минулого століття вона залишалася регіоном з сотнями плантацій, де для потреб Британської імперії вирощувалися бавовна, кава і сизаль.

Свою незалежність Танзанія отримала, як уже зазначалося вище, навесні 1964 року, об'єднавши два регіони - республіку Танганьїку і султанат Занзібар.

Пізніше молода африканська країна зробила спробу побудувати соціалізм з усіма його атрибутами - націоналізацією банків, землі, засобів виробництва і навіть колгоспами на свій африканський лад. Спроба провалилася: в Танзанії спалахнуло повстання, яке закінчилося вбивством одного з лідерів соціалістичного будівництва і стратою кількох десятків повстанців. Потім було ще кілька воєн - в тому числі з сусідньою Угандою, а в 1995 році в країні з'явилася багатопартійна система і нарешті вперше пройшли демократичні вибори.

Зараз Танзанія - країна, що розвивається з непоганими темпами економічного зростання. Входить до САДК - Співтовариство розвитку Півдня Африки.

Географія та клімат

Танзанія - східноафриканська країна, що межує з вісьмома країнами:

• Кенією;
• Угандою;
• Руандою;
• Бурунді;
• Конго;
• Мозамбіком;
• Замбією;
• Малаві.

Її узбережжя лежить біля Індійського океану: саме сюди з усього світу летять туристи, щоб насолодитися пляжами Занзібару - Кендви, Матемве, Нунгві та багатьох інших.

Три найбільші водойми Африки - озера Вікторія, Танганьїка і Ньяса - теж належать цій країні, як і Кіліманджаро - гора-символ африканського континенту.

Клімат в Танзанії залежить від регіону: в північній частині двічі на рік з березня по травень і з вересня по листопад буває сезон дощів, а в південній дощі йдуть тільки з листопада по квітень. Таким чином, високих сезонів в цій країні три:

• червень-серпень;
• грудень-квітень;
• травень-жовтень.

Тут все залежить від обраного місця і мети відпочинку, адже, за великим рахунком, відпочивати в цій країні, яка розташована близько до екватора, можна в будь-який час. Збираючись на сафарі в Національний парк Серенгеті або до озера Еясі, найкраще планувати поїздку на європейське літо - в червні-серпні або на зиму-весну - з грудня по квітень. Найкращий час для пляжного відпочинку в Танзанії - з червня по вересень, коли температура повітря рідко буває вище 28-30 градусів, а води Індійського океану прогріті до 24-25 градусів.

Населення, мова та валюта

У Танзанії проживають 120 народностей, які разом складають населення країни в 60 мільйонів чоловік. Переважна більшість з них належать до групи банту. Найбільші етнічні групи - сукума, ньямвезі та джагга. Вісім з десяти танзанійців живуть у сільській місцевості, але останнім часом намітилася тенденція міграції до міст - там можна знайти хоч якусь роботу і зарплату. Середня сім'я при одному працюючому живе на 6-7 доларів на день - і це ще непоганий дохід і рівень життя. Більшість - за межею бідності, і таких людей в Танзанії близько 70 відсотків. Втім, ситуація поступово змінюється: економічні показники країни хоч і повільно, але зростають.

Приїжджаючи до Танзанії, туристи зазвичай дивуються великій кількості молодих облич на вулицях і великій кількості дітей. Насправді дивуватися тут нема чому: середній вік танзанійців - 18 (!) років. Так, саме так: молоді тут найбільше. Правда, не радує тривалість життя в цій країні. Більшість її жителів не доживають навіть до 60 років. Така смертність компенсується високою народжуваністю: в середньому в танзанійських сім'ях від чотирьох дітей. Свій вплив на тривалість життя має ситуація з поширеністю ВІЛ та СНІДу. У країні близько 7% інфікованих і хворих - про це потрібно пам'ятати всім, хто їде сюди на відпочинок. Танзанійці часто пропонують своє товариство немолодим європейським і американським туристкам - зрозуміло, за гроші. Витратити на молодого африканця чималу суму, та ще й захворіти - не найкращий фінал відпустки в Танзанії.

Офіційних мов тут дві - суахілі та англійська. Правда, англійською мало хто говорить - і найчастіше це ламані фрази, зміст яких буває важко зрозуміти. Виняток становить лише персонал хороших готелів: для покоївки, портьє, офіціантів володіння англійською мовою обов'язково. Також англійська популярна в діловій сфері.

Танзанія - одна з 14 країн світу, де більше однієї столиці. Її найвідоміша столиця - та, яка зазвичай значиться в шкільних підручниках географії, - Дар-ес-Салам. Це найбільше і найбагатше місто в усій країні: в ньому живуть 4,5 мільйони людей. Законодавча столиця Танзанії - Додома, побудована німецькими колоністами в кінці XIX століття. Зараз це місто з населенням близько 410 тисяч чоловік, причому майже всі його жителі - 99% - представники африканських племен.

Релігійний склад жителів Танзанії досить різноманітний. Більшість - приблизно 60 відсотків - християни: це католики, лютерани і парафіяни англіканської церкви. Мусульман теж чимало - третина. Більша їх частина живе в Занзібарі, який кілька століть був частиною Оманського султанату. Є також невеликі громади індуїстів, буддистів, сикхів. Певна частина населення поклоняється місцевим богам і підтримує африканські вірування - культ вуду та інші.

Національна валюта - танзанійський шилінг (TZS), курс якого до долара США на момент написання статті - 1:0,00040.

Як дістатися

Щоб дістатися з України до Танзанії, доведеться пройти довгий шлях: відстань між країнами - майже 9000 км. Найлегший, відносно недорогий і швидкий спосіб - переліт з однією-двома пересадками. Для цього потрібно спочатку виїхати до Кишинева (9 годин шляху, 1500 грн вартість поїздки), а з аеропорту молдавської столиці вирушити до Стамбула. Час у повітрі - 1 год 35 хв. Рейс зі Стамбула до Занзібару займе 7,5 годин, але тут доведеться врахувати дуже тривалу пересадку - майже 20 годин. Зі Занзібару до Аруші є рейс тривалістю 1 год 20 хвилин, але там теж є пересадка, це +5 годин до часу подорожі.

Вартість поїздки - від 35 тисяч гривень в одну сторону.

Віза до Танзанії громадянам України потрібна і оформляється в одному з міжнародних аеропортів країни - Дар-ес-Саламі, Занзібарі або Кіліманджаро. Якщо у вас в планах подорож по декількох країнах Африки і одна з них - Кенія, танзанійську візу можна отримати на кордоні (КПП Наманга).

Різниці в часі між Києвом і Дар-ес-Саламом влітку немає. На території обох країн - України і Танзанії - годинники показують один і той же час. Вона є тільки восени і взимку, коли Україна переходить на зимовий час. Тоді в Танзанії +1 година до київського.

Де зупинитися

Готелі в Танзанії дивують різноманітністю не тільки пропозицій, але і рівнів сервісу. Найдешевші номери - вірніше, місця в кімнатах з численними сусідами - обійдуться в 12 доларів/доба. Найдорожчі - в готелях 5* - в кілька сотень USD.

Є у готельної сфери Танзанії свої особливості, які потрібно обов'язково знати і враховувати при виборі готелю і номера:

• краще уникати пропозицій від місцевих готельєрів. Як правило, їх персонал особливо не напружується при виконанні своїх обов'язків, зате буває схильний до крадіжок. Звернення в поліцію нічого не дає;
• ідеальний варіант - готелі, які тримають європейці. Там сервіс досить високого рівня, а персонал говорить англійською і суворо контролюється керівниками;
• в Танзанії не розвинена система AI (все включено), у вартість проживання буває включений тільки сніданок.

Туристам пропонується кілька видів житла:

• Найпопулярніше і оптимальне в співвідношенні «ціна-якість» - лоджі. Лоджі - невеликі окремо розташовані бунгало під круглими солом'яними дахами в африканському стилі. Як правило, їх розташовують прямо на березі Індійського океану. Мебльовані вони досить скромно: у розпорядженні постояльців тільки велике ліжко, шафа для одягу, столик і пара стільців, але хто стане проводити в номерах весь час, прилетівши до Танзанії через півсвіту? Головний і безсумнівний плюс лоджів - неповторна атмосфера африканського поселення, заради якої, власне, люди і їдуть сюди на відпочинок.
• Курортні готелі - другі за популярністю. Їх вибирають поціновувачі пляжного відпочинку за простими і зрозумілими критеріями: близькістю до пляжу, доступністю всіх звичних благ цивілізації, прокату автомобілів і спорядження для дайвінгу, снорклінгу та інших видів активного відпочинку.
• Міські готелі бувають потрібні, коли в планах є знайомство з містами Танзанії - наприклад, з Дар-ес-Саламом або Додомою. Тут теж потрібно звертати увагу на власника і розташування готелю. Чим далі знаходиться обраний готель, чим він дешевший, тим вище ймовірність, що район виявиться неспокійним, а сервіс - низькоякісним.

Варіанти готелів

1. Sky & Sand Zanzibar Beach Resort - пляжний готель на першій лінії в декількох метрах від пляжу Ківенгва в Занзібарі. Доступні сад, тераса, відкритий басейн, бар. Сервірується континентальний сніданок. Безкоштовна парковка, вайфай.

2. Karamba Eco Boutique Hotel - готель 4* в курортному селищі Кізімказі Дімбані (Занзібар). Номерний фонд складається з бунгало, оформлених в африканському стилі. У кожному з них є тераса, ванна кімната, зручні меблі. Є ресторан з місцевою та інтернаціональною кухнею, сніданок включений у вартість проживання. Вайфай і парковка безкоштовні.

3. Drifters Zanzibar - хостел у Паджі, за 2 км від пляжу Буеху. Є відкритий басейн, камера схову, сонячна тераса. У кожному номері - власна ванна кімната з душем, біде і феном. Парковка і вайфай безкоштовні.

4. Africa Safari Karatu - готель в Карату з рестораном, відкритим басейном, садом і терасою. З вікон готелю відкривається чудова панорама гір. У номерах - кондиціонер, ванна, туалет, фен. Харчування - á la carte, континентальний сніданок, буфет. Парковка і вайфай - безкоштовно на території.

5. Sansi Kae Beach Resort - готель 5* в Мічамві (Занзібар). Готель на першій лінії, в 200 м від пляжу. У номерах - кондиціонер, окрема ванна кімната, безкоштовні туалетно-косметичні приналежності. Є сейфи. Сніданок - континентальний, є ресторан з місцевою та інтернаціональною кухнею. Вайфай і парковка безкоштовні.

У готелях Танзанії розетки англійського типу - триконтактні, тому перехідники краще брати з собою. Також їх можна купити у великих супермаркетах.

Що подивитися

Надзвичайна краса природи та екстрим - ось головна причина, по якій туристи їдуть на відпочинок до Танзанії. Однак крім природних пам'яток тут є безліч місць, на які варто подивитися у великих містах. Третя «родзинка» цієї східноафриканської країни - її жителі та їхній побут, на які особливо цікаво поглянути європейцям.

Північна Танзанія: Аруша і сафарі

Збираєтеся на сафарі по Північній Танзанії? Тоді вам ніяк не оминути Арушу - неофіційну столицю не тільки півночі країни, але і всієї Східної Африки. Місто було засноване в 1880-х роках німецькими колоністами, але зараз на це майже нічого не вказує: специфічних європейських рис в його архітектурі залишилося дуже мало.

Хіба що Вежа з годинником, яку багато туристів вважають чи не головною визначною пам'яткою Аруші. Вона і справді виглядає досить ефектно: круглі годинники з усіх чотирьох сторін прикрашають верхню частину, а табличка внизу вказує на цікаву деталь - виявляється, ця вежа встановлена рівно на півдорозі з Кейптауна до Каїра.

Навіщо ж тоді зупинятися в Аруші? По-перше, це відправна точка для всіх сафарі-турів по всьому півночі Танзанії. Крім того, звідси ж організовуються сходження на Кіліманджаро: місто знаходиться досить близько від найвищої вершини Африки. По-друге, саме розташування Аруші в східній частині Великої рифтової долини гарантує приголомшливі види на природні пам'ятки Танзанії. Звідси - рукою подати до Серенгеті, Нгоронгоро та інших національних парків Танзанії. Є тут і свій власний однойменний заповідник в 32 км від міста. Хоча його територія і невелика, на ній мешкають понад 400 видів тварин.

Маршрути сафарі зазвичай проходять центральним Серенгеті, біля солоних озер Еясі і Натрон. Натрон - одне з найнеймовірніших місць не тільки в Танзанії, але і у всій Африці. Воно неглибоке - не більше трьох метрів глибини, але вода в ньому сильно лужна і місцями дуже гаряча - до 50 градусів Цельсія. Поверхня Натрона - це суцільна соляна кірка, яка переливається різними відтінками червоного - від ніжно-рожевого до яскраво-червоного. Цю фантастичну картину створюють мікроорганізми, що мешкають в озері на різній глибині. Їхні продукти життєдіяльності і забарвлюють воду озера в найнеймовірніші кольори.

Приголомшливу «симфонію в червоному» доповнюють зграї малих фламінго — основних мешканців узбережжя Натрона. Мільйони особин утворюють величезні колонії, а їх ніжно-рожеве забарвлення підсилює і без того ефектне видовище.

Південна Танзанія

Південь Танзанії - це нескінченна савана, мисливські поселення і стоянки кочових племен аборигенів. Тут, як і в північній частині країни, теж багато заповідників дикої природи, але вони значно менші за площею, а відстані між ними - більші. Ця частина країни - ідеальне місце для поціновувачів відносно недорогого усамітненого відпочинку, а ще - регіон, де участь у сафарі обійдеться в рази дорожче мисливського туру десь у північних районах.

Найбільший національний парк півдня - Селус. Він складається з двох частин - заповідника і мисливських угідь. Заповідник - місце для людей з абсолютно мирними намірами: тут можна годинами бродити, спостерігаючи за життям диких тварин. Фото- і відеокамери - єдина «зброя», яка дозволена в цій частині Селуса. Сафарі проводиться в мисливських угіддях. Перш ніж вийти на полювання, учасники повинні внести певну суму - податок, який згодом буде витрачений на утримання заповідника.

Крім Селуса, в південній частині Танзанії є й інші парки:

• Мікумі - з його величезними стадами великих тварин - зебр, буйволів, антилоп, за якими особливо цікаво спостерігати під час міграцій. Також тут можна побачити представників знаменитої Великої африканської п'ятірки - левів, носорогів, слонів, буйволів і леопардів. До речі, тут - найбюджетніше сафарі у всій Танзанії.

• Руаха - другий за величиною національний парк півдня і ідеальне місце для тихого відпочинку.

• Гори Удзунгва - унікальний парк з ендемічними видами тварин, що викликає стійкі асоціації з Галапагоськими островами. До речі, Удзунгва так по-іншому і називають - африканськими Галапагосами.

Що спробувати

У кухні Танзанії, як у дзеркалі, відбивається її історія. Наприклад, у кулінарних традиціях танзанійського узбережжя Індійського океану безпомилково вгадуються європейські риси - способи обробки продуктів і рецепти німецької та англійської кухні. Чим ближче до центру, тим більше африканських мотивів, а кухня Занзібару - це вже яскравий коктейль з перських, арабських та індійських традицій.

І все ж - що спробувати в Танзанії? Звичайно, на першому місці - м'ясна екзотика:

• страусине печеня під соусом з фруктів;

• філе антилопи;

• м'ясо слона або крокодила;
• бік бородавочника, смажений з особливим сортом несолодких бананів.

Одна з найвідоміших національних страв Танзанії — качка, тушкована в кокосовому молоці з розсипчастим рисом на гарнір. Дуже ніжна, ароматна і майже по-європейськи: обов'язково спробуйте.

Пік гастрономічної екзотики - смажені комахи - сарана і терміти. Незважаючи на огидну репутацію і зовнішній вигляд, вони цілком смачні і нагадують горішки і насіння. Дуже добре підходять до пива - звичайно, якщо зуміти впоратися з огидою.

Вечеря в танзанійському ресторані середньої цінової категорії на двох обійдеться недорого - максимум в 25 доларів. Дуже бажано залишати чайові: зазвичай це стандартні 10% від суми замовлення.

Танзанія - прекрасний куточок Африки, її гордість і надія. Природа і тваринний світ цієї країни - феномен, заради якого точно варто летіти з трьома пересадками через півсвіту: вражень вистачить на все життя.