Тараканівський форт

Історія

Тараканівський форт, історія якого сповнена драматичних подій та стратегічних рішень, був збудований російською імперією наприкінці XIX століття. Його основне призначення — захист західних кордонів держави, зокрема, від потенційного наступу Австро-Угорщини. Офіційна назва цього оборонного комплексу — Дубенський форт або Нова Дубенська фортеця. Проте в народі він отримав свою відому назву «Тараканівський» від сусіднього села Тараканів, що розташоване на Рівненщині, неподалік від міста Дубно. Стратегічне розташування форту-застави було обрано не випадково: він мав прикривати надзвичайно важливу залізничну лінію Київ — Львів, яка на той час була однією з ключових транспортних артерій імперії.

Масштабне будівництво форту розпочалося у 1860-х роках з підготовчих робіт, а основні зусилля були зосереджені у період з 1885 по 1890 роки. При зведенні цієї фортифікаційної споруди використовувалися передові для того часу технології та матеріали: величезні об'єми цегли, бетону та цементу, а також литі чавунні елементи. Це робило його одним із найсучасніших фортифікаційних об'єктів свого часу. Загальні витрати на будівництво склали астрономічну для того часу суму — близько 66 мільйонів рублів. Завершенням робіт вважається 1890 рік, коли форт був офіційно оглянутий особисто імператором Олександром III, що підкреслювало його значущість для оборони імперії. Роль у війнах для форту-застави Дубно виявилася складною та дещо несподіваною. Хоча він був спроєктований як практично неприступна фортеця, у повну силу його оборонний потенціал так і не був реалізований. 

Вперше Тараканівський форт опинився на передовій у червні 1915 року, під час так званого «Великого відступу» російських військ на Східному фронті. Російські війська, відступаючи, залишили форт, підірвавши деякі укріплення, зокрема кофри (бетонні галереї) у ровах, бункери на бойових позиціях та частину безпечних казематів. Після короткого бою форт був зайнятий австрійськими військами. Проте вже через рік, у червні 1916 року, під час знаменитого Брусилівського прориву — однієї з найбільших та найуспішніших військових операцій російської імперії у Першій світовій війні — за форт відбулися жорстокі та кровопролитні бої. Російські частини Південно-Західного фронту після запеклого штурму вибили з цих укріплень підрозділи 4-ї австрійської армії. Ці битви призвели до значних втрат з обох сторін: за свідченнями, понад 200 австрійських солдатів загинули під час боїв за форт і були поховані поблизу нього. Сам форт зазнав значних руйнувань внаслідок інтенсивних артилерійських обстрілів.

У міжвоєнний період форт опинився на території новоствореної Польської держави. Під час польсько-радянської війни 1920 року відомо, що війська більшовицького генерала Семена Будьонного зі своєю Першою кінною армією не змогли вибити польські війська з укріплень форту. Це свідчило про те, що, попри часткові руйнування та занепад, форт все ще зберігав значний оборонний потенціал. На початку Другої світової війни, у 1939 році, польський гарнізон знову покинув споруду без бою. Під час подальших подій війни форт не відіграв ключової стратегічної ролі. Німецькі війська використовували його підземелля як склади боєприпасів. У 1944 році на території форту відбувся лише локальний стрілецький бій, який не мав значного впливу на хід масштабної Дубно-Бродської танкової битви, що розгорталася поблизу.

Після Другої світової війни Тараканів форт остаточно втратив своє військове значення. Радянська влада намагалася знайти йому застосування: у 1946–1960 роках, за деякими даними, тут дислокувалися підрозділи НКВС, і частина приміщень була загадковим чином залита бетоном – причини цих робіт досі залишаються нез'ясованими. Пізніше були спроби створити тут великий харчовий склад, а потім навіть розробити проєкт перетворення форту на туристичний комплекс чи базу відпочинку. Проте жоден із цих амбітних планів так і не був реалізований. Сьогодні форт перебуває у стані повільного, але невпинного руйнування. Природа невблаганно відвойовує свої права: стіни заростають деревами, кладка осипається, і значна частина його території, включаючи численні каземати та підземні галереї, є вкрай небезпечною для відвідувачів через завали, відсутність освітлення та ризик обвалів. Регулярні реставраційні роботи майже не проводяться, що робить Тараканівський форт величним, але трагічним пам'ятником минулого.

Міфи та легенди про форт

Тараканівський форт — не просто архітектурна пам'ятка, а місце, оповите численними міфами та легендами, які передаються з вуст в уста. Форт вважається одним із найзагадковіших та найбільш «паранормальних» місць в Україні, приваблюючи шукачів гострих відчуттів та дослідників аномальних зон.

Найпоширенішою є легенда про привидів та неспокійні душі. Багато відвідувачів, дослідників та так званих «сталкерів» стверджують, що у лабіринтах форту відчувається дивний, іноді нестерпний холод. Там чути незрозумілі звуки — моторошний шепіт, стогони, віддалені постріли, брязкіт зброї, стукіт чобіт чи навіть нерозбірливі голоси, що долинають ніби з нізвідки. Іноді повідомляють про спостереження тіньових постатей, що швидко зникають за поворотами коридорів, або про відчуття чиєїсь присутності за спиною. Ці явища пов’язують з тисячами солдатів, які загинули тут під час Першої світової війни, особливо під час кровопролитних боїв Брусилівського прориву у червні 1916 року. Величезна кількість невідомих поховань навколо та в межах форту, а також трагічні події, що розгорталися на його території, створили ґрунт для вірувань у те, що душі полеглих воїнів так і не знайшли спокою і досі блукають його темними коридорами, не усвідомлюючи своєї смерті або шукаючи виходу. Деякі легенди також пов'язують паранормальну активність з таємничим періодом після Другої світової війни (1946-1960 рр.), коли у форті, за деякими даними, діяли підрозділи НКВС, а частину приміщень загадковим чином залили бетоном. Це породило чутки про можливі таємні вбивства, тортури чи поховання, що додатково підживлюють розповіді про неспокійних духів.

Ще одна, не менш тривожна, історія стосується таємничих зникнень людей та незвіданих підземних ходів. Розповідають, що у складних, багатоярусних лабіринтах форту, що сягають глибини до 40 метрів, можна легко заблукати, і деякі відвідувачі, особливо недосвідчені шукачі пригод або ті, хто відхилився від протоптаних маршрутів, безслідно зникали в його надрах. Хоча ці розповіді, ймовірно, є сильно перебільшеними, вони підкреслюють реальну небезпеку форту через його численні обвали, повну відсутність освітлення у більшості приміщень, ризик провалитися у невідомі шахти або ж потонути у затоплених рівнях, де вода може сягати кількох метрів. Сама ідея про існування нескінченних секретних тунелів, що ведуть далеко за межі форту — можливо, навіть до Дубенського замку чи інших фортифікаційних споруд — є надзвичайно популярною легендою, яка живить уяву про приховані скарби, таємні знання або шлях у невідомі світи.

Як і більшість давніх фортифікаційних споруд, Тараканівський форт також має легенди про приховані скарби — золото, коштовності та цінні реліквії, нібито заховані поспіхом під час відступів російських чи польських військ. Хоча жодних певних підтверджень цьому немає, віра у скарби додає форту романтичного, авантюрного відтінку, приваблюючи "чорних археологів" та скарбошукачів. Деякі відвідувачі також відзначають дивне, майже «магнетичне» відчуття, яке тягне їх до форту, змушуючи повертатися знову і знову, попри його моторошну атмосферу та небезпеки. Це відчуття описують як непереборне бажання розгадати його таємниці, зануритися в його історію та відчути подих минулого.

Поєднання цих міфів, трагічних історичних подій (зокрема, масових смертей під час воєн та загадкової діяльності НКВС) та містичної аури, що панує в руїнах, робить Тараканівський форт не лише пам’яткою архітектури, а й об’єктом незгасного інтересу для любителів паранормального, дослідників нерозгаданих загадок та всіх, хто прагне відчути справжній подих історії, що застиг у бетоні та камені.

Архітектура

Тараканівський форт — справжній шедевр фортифікаційного мистецтва кінця XIX століття, що вражає своєю масштабністю, продуманістю та інженерними рішеннями. Він є яскравим прикладом переходу від традиційних земляних укріплень до використання новітніх на той час матеріалів та технологій, зокрема бетону та залізобетону.

Форт має форму рівностороннього ромба з периметром близько 2,4 кілометра. Його загальна площа, включаючи всі оборонні споруди та зовнішні вали, становить приблизно 28-35 гектарів. Вся споруда є триповерховою, включаючи розгалужену мережу підземних галерей та два оборонні вали з казематами всередині. Архітектори та інженери вдало використали особливості ландшафту, інтегрувавши форт у місцевість для максимальної ефективності оборони.

Система оборони та зовнішні елементи:

• Сухі рови. Форт оточений глибоким і широким сухим ровом, що утворює оборонне кільце. Глибина рову сягає 5-6 метрів, а ширина — до 40 метрів. Це створювало серйозну перешкоду для наступаючих військ.

• Ескарпи та контрескарпи. Схили рову були укріплені потужними цегляними та бетонними стінами — ескарпами (внутрішній схил) та контрескарпами (зовнішній схил). Ці стіни захищали рови від обсипання та ускладнювали пересування ворога.
• Капоніри та напівкапоніри. У кутах рову розташовані чотири двоповерхові капоніри — спеціальні фортифікаційні споруди, призначені для ведення флангового вогню вздовж рову. Кожен капонір був обладнаний бійницями для гармат та рушниць, забезпечуючи перехресний обстріл. Додатково, вздовж рову були розташовані напівкапоніри. Усі ці оборонні точки з'єднувалися з центральною частиною форту та між собою підземними ходами, дозволяючи гарнізону пересуватися в безпеці та доставляти боєприпаси.
• Земляні вали. Оборонна система включала два ряди земляних валів, що утворювали зовнішню і внутрішню оборонні лінії. На цих валах розташовувалися артилерійські позиції, захищені брустверами — насипами для захисту гармат та особового складу від обстрілів. Ці позиції були призначені для великокаліберної артилерії та кулеметних гнізд.

Внутрішні структури та інфраструктура:

• Каземати. Всередині земляних валів, на двох рівнях, розташовано понад 100 казематів — спеціальних броньованих приміщень. Вони мали різноманітне призначення: від сховищ для боєприпасів та порохових льохів до житлових приміщень для гарнізону, офіцерських кімнат, лазарету (шпиталю), складів, кухонь та навіть хлібопекарні. Каземати були збудовані з цегли та бетону із міцними склепінчастими перекриттями, здатними витримувати прямі попадання снарядів.

• Підземні галереї та ходи. Підземна частина форту — це складна та розгалужена мережа ходів та галерей, що з'єднує всі елементи форту: каземати, капоніри, артилерійські позиції та виходи на вали. Ці підземні комунікації забезпечували приховане та безпечне пересування гарнізону, доставку боєприпасів, а також використовувалися для контрмінування — створення зустрічних підкопів для протидії спробам ворога закласти міни під укріплення. Деякі джерела стверджують, що існує до трьох рівнів підземних ходів, що робить цю систему справжнім лабіринтом.

• Інженерні системи. Форт був спроєктований як автономний оборонний комплекс. Він мав власну продуману систему водопостачання, що включала колодязі, а також розгалужену каналізаційну систему. Особливу увагу було приділено вентиляції: через численні шахти та канали забезпечувалася циркуляція свіжого повітря у підземних приміщеннях, що було критично важливо для порохових льохів та житлових казематів. На території форту також була розташована військова церква (каплиця), що задовольняла духовні потреби гарнізону.

Завдяки цим архітектурним та інженерним рішенням, Тараканівський форт на момент свого будівництва був однією з найсучасніших та найпотужніших фортифікаційних споруд, що відображало передові ідеї тогочасного військового будівництва.

Тараканівський форт сьогодні

Сьогодні Тараканівський форт постає перед відвідувачами як величні, але значною мірою занедбані руїни, які поступово поглинає природа, що добре видно на зображеннях Тараканівського форту різних років. Після десятиліть безгосподарності та відсутності належного догляду, споруда перебуває у стані повільного, але невпинного руйнування. Це місце перетворилося на унікальний приклад взаємодії монументальної архітектури та невблаганної сили природи, що відвойовує свої права.

Значна частина форту збереглася, включаючи основні оборонні вали, численні каземати, підземні галереї та капоніри. Проте Тараканівський форт не є організованим туристичним об'єктом. Він не має огороджених чи маркованих доріжок, офіційного освітлення чи будь-якої інфраструктури для відвідувачів. Більшість його території відкрита для вільного доступу, що дозволяє дослідникам та любителям історії відчути справжній дух покинутої величі. Для огляду доступні земляні вали, зовнішні частини казематів та залишки артилерійських позицій, де місцями ще помітні сліди руйнувань від артилерійських обстрілів часів Першої світової війни. Значна частина казематів та підземних ходів також відкрита для доступу, проте ці зони є надзвичайно небезпечними.

Стіни форту активно руйнуються під впливом часу, погодних умов та зростаючих дерев, корені яких розривають цегляну кладку та бетонні конструкції. Наскрізні отвори від снарядів та природні руйнування перетворили деякі приміщення на відкриті ділянки, крізь які пробиваються сонячні промені, створюючи незвичайні візуальні ефекти. Форт повністю зарослий лісом та чагарниками, що робить його ще більш загадковим та диким.

Відвідування Тараканівського форту є потенційно небезпечним і вимагає максимальної обережності. Основні ризики включають обвали стель та стін, особливо у підземних галереях та пошкоджених казематах. У більшості внутрішніх приміщень панує повна темрява, що вимагає наявності потужних ліхтарів. Багато нижніх рівнів та проходів затоплені водою, особливо після дощів або танення снігу, що значно ускладнює пересування та підвищує ризики. Існує також потенційна небезпека наявності нерозірваних снарядів чи інших вибухонебезпечних предметів, хоча територію форту періодично обстежують. Крім того, можна зустріти диких тварин, таких як кажани, лисиці, а іноді й бездомні собаки, які можуть бути агресивними.

Попри свій занедбаний стан, Тараканівський форт залишається надзвичайно привабливим для туристів, фотографів та любителів історії, пропонуючи унікальний досвід занурення у минуле та зустрічі з величчю, що занепадає. Відсутність офіційного статусу та реставраційних робіт надає йому відчуття справжнього, неторкнутого ніким пам'ятника.

Цікаві факти

1. Попри його потужність та продуману оборону, Тараканівський форт жодного разу не виконав своєї основної ролі як неприступна твердиня. У 1915 році російські війська залишили його без значного бою, а у 1939-му його знову залишили польські війська. Єдині масштабні бої тут відбулися у 1916 році під час Брусилівського прориву, коли форт був відбитий в австрійців, але не у якості довготривалої облоги, а швидкого штурму.

2. Попри те, що форт не є офіційним туристичним об'єктом, не має інфраструктури та є потенційно небезпечним, він залишається одним із найпопулярніших місць для відвідування на Рівненщині та на заході Україні загалом.

3. Попри величезні розміри та складну структуру, форт мав надзвичайно продуману систему природної вентиляції, що забезпечувала відносно свіже повітря у всіх підземних казематах та порохових льохах. Це було справжньою інженерною інновацією для того часу. Крім того, ефективна дренажна система відводила воду з ровів та нижніх рівнів, хоча з часом вона частково перестала функціонувати через занедбаність.

4. За даними деяких істориків та дослідників, у збережених архівних планах форту можна відшукати не лише детальні креслення відомих частин, а й згадки про інженерні рішення, які так і не були повністю реалізовані, або ж їхнє існування є досі непідтвердженим. Це включає потенційні підземні зв'язки з іншими оборонними пунктами чи ще глибші рівні, які залишаються недоступними.
5. У 1960-1970-х роках були плани перетворити форт на масштабну туристичну базу чи навіть санаторій. Для цього планувалося облаштувати готельні номери у казематах, ресторани та розважальні зони. Проте від ідеї відмовились через величезні обсяги робіт, високу вартість та складність адаптації військового об'єкта до цивільних потреб.
6. Через його унікальний мікроклімат та занедбаність, форт став домівкою для значної популяції рідкісних видів кажанів, які занесені до Червоної книги України. Це місце є важливим зимовим прихистком для цих рукокрилих, що робить його цінним не лише історичним, а й природним об'єктом.
7. Хоча форт широко відомий як Тараканівський, його офіційна назва під час будівництва та більшу частину його військової історії була «Дубенський форт» або «Нова Дубенська фортеця». Назва «Тараканівський» закріпилася лише пізніше, за назвою найближчого села, що є цікавим прикладом еволюції топонімів.

Поради Туристам

Памʼятайте про те, що Тараканівський форт — це надзвичайно цікаве, але потенційно небезпечне місце для відвідування. Щоб ваша подорож була захопливою та безпечною, дотримуйтесь наступних рекомендацій.

Поради щодо безпечного дослідження руїн

1. Не ходіть наодинці. Завжди відвідуйте форт у супроводі щонайменше однієї людини. У разі непередбаченої ситуації допомога буде поруч.
2. Інформуйте про свій маршрут. Повідомте близьким чи друзям про свої плани відвідування форту та орієнтовний час повернення.
3. Не відхиляйтеся від відомих шляхів. Уникайте дослідження занадто темних, затоплених або завалених проходів. Багато частин форту можуть бути в аварійному стані, з ризиком обвалів.
4. Будьте уважні до обвалів. Слідкуйте за станом стін та стель, не затримуйтесь під видимими руйнаціями.
5. Обережно з дикими тваринами. Форт є домівкою для кажанів та інших диких тварин. Не намагайтеся їх торкатися чи лякати. Також можлива присутність бездомних собак, які можуть бути агресивними.
6. Уникайте відвідування після дощу. Мокрі поверхні та підвищений рівень води у підземеллях значно збільшують ризик.
7. Не відвідуйте форт у темну пору доби. Нічний візит надзвичайно небезпечний через обмежену видимість та підвищений ризик.
8. Будьте обережні з нерозірваними боєприпасами. Хоча територію форту періодично обстежують, завжди існує мінімальний ризик знайти вибухонебезпечні предмети. У разі виявлення — ні в якому разі не торкайтеся їх і негайно повідомте відповідні служби (ДСНС).

Що взяти з собою

• Ліхтарі. Обов'язково візьміть два потужних ліхтарі (налобний і ручний), а також запасні батарейки або павербанк для підзарядки телефону та ліхтарів. Більшість внутрішніх приміщень форту перебувають у повній темряві.
• Зручне та міцне взуття. Краще за все підійдуть туристичні черевики або кросівки з міцною підошвою та хорошою фіксацією гомілкостопу. Місцями слизько, багато уламків.
• Рукавички. Робочі або тактичні рукавички захистять руки від порізів та бруду.
• Вода та перекус. Візьміть достатньо питної води, адже на території форту немає джерел. Невеликий перекус також не завадить.
• Аптечка. Базовий набір: бинт, антисептик, пластирі, знеболювальне.
• Головний убір. Захистить голову від можливих падінь дрібних частинок.
• Навігатор / карта. Форт — це справжній лабіринт. Наявність офлайн-карти на телефоні або GPS-навігатора допоможе орієнтуватися.
• Заряджений телефон. Для зв'язку та використання карти.

Коли краще їхати?

Найкращий час для відвідування Тараканівського форту — весна (квітень-травень) або осінь (вересень-жовтень).

• Весною природа оживає, але ще немає густої рослинності, яка ускладнює пересування влітку. Температура комфортна.
• Осінню комфортна температура, менше комарів, іноді можна побачити мальовниче осіннє листя.

Не рекомендується їхати влітку (через спеку та густу рослинність, що приховує небезпеки) та взимку (через сніг, лід та підвищений ризик переохолодження у сирих казематах).

Як дістатися

Тараканівський форт розташований у селі Тараканів, Дубенського району, Рівненської області. Він знаходиться безпосередньо біля міжнародної траси Е40 (М06) Київ – Чоп.

Власним авто

• З Києва. Рухайтесь по трасі Е40 (М06) у напрямку Львова. Після Дубна (близько 5-7 км) буде поворот на село Тараканів, форт буде видно з траси. Загальна відстань близько 400 км.
• Зі Львова. Рухайтесь по трасі Е40 (М06) у напрямку Києва. Перед Дубно (близько 5-7 км) буде поворот на село Тараканів. Загальна відстань близько 150 км.
• З Рівного. По трасі Е40 (М06) у напрямку Львова. Відстань близько 40 км.
• З Луцька. Рухайтесь у напрямку Дубна (близько 50 км), потім на трасу Е40 (М06) та далі, як описано вище.

Паркування: біля форту є імпровізовані місця для паркування, зазвичай платно (місцеві жителі пропонують послуги паркування).

Потягом

• Найближчі великі залізничні станції – Дубно або Рівне.
• Від станції Дубно можна дістатися до форту на місцевому автобусі (у напрямку Рівного, зупинка "Тараканів") або на таксі. Це займе 10-15 хвилин.
• Від станції Рівне також можна дістатися автобусом до Дубна, а потім пересісти на автобус до Тараканова або взяти таксі.

Автобусом

• З центральних автовокзалів Рівного або Луцька регулярно відправляються автобуси до Дубна. Від Дубна далі таксі або місцевий автобус до Тараканова.

Екскурсійним туром

• Це один з найзручніших способів відвідати форт, оскільки він включає організований транспорт, послуги гіда та, зазвичай, поєднання з іншими цікавими місцями регіону (наприклад, Дубенський замок, Кременець тощо).

Екскурсії до Тараканівського форту

Попри свій неофіційний статус як туристичного об'єкта та відсутність постійної адміністрації, Тараканівський форт є надзвичайно популярним напрямком для екскурсій. Оскільки форт не має власного туристичного бюро, екскурсії організовують приватні туристичні компанії та гіди з різних міст України. Більшість екскурсій до Тараканівського форту є частиною комплексних турів по Рівненській чи Волинській області, або ж спеціалізованими "сталкерськими" турами.

1. Одноденні тури з великих міст. Туристичні оператори з Києва, Львова, Рівного, Луцька та інших великих міст часто пропонують одноденні автобусні тури до Тараканівського форту. Програма таких турів, як правило, включає:

   • Трансфер з місця збору та повернення.
   • Оглядова екскурсія фортом у супроводі досвідченого гіда, який розповідає про його історію, архітектуру та міфи. Часто гіди наголошують на найменш небезпечних, але надцікавих частинах форту.
   • Вільний час для фотографій та самостійного дослідження (під наглядом).
   • Іноді — відвідування інших туристичних об'єктів поблизу, наприклад, Дубенського замку, або інших визначних пам'яток регіону (Тараканівський форт та Дубенський замок — це дуже популярна комбінація).
2. "Сталкерські" або пригодницькі тури. Деякі компанії спеціалізуються на екстремальному туризмі та пропонують більш поглиблені та тривалі екскурсії, які можуть включати дослідження більш важкодоступних чи віддалених частин форту. Такі тури зазвичай вимагають кращої фізичної підготовки та спеціального спорядження (якщо не надається туроператором). Перед такими турами обов'язково слід уточнити рівень безпеки та кваліфікацію гіда.
3. Індивідуальні екскурсії з місцевими гідами. У Дубно та Рівному можна знайти приватних гідів, які спеціалізуються на Тараканівському форті. Вони можуть запропонувати індивідуальний підхід та гнучкість у програмі. Це гарний варіант для невеликих груп або сімей.

Щоб знайти та придбати тур до Тараканівського форту, рекомендується скористатися пошуком онлайн, використовуючи назви відомих українських платформ та туроператорів:

• KrainaUA (Країна ЮА) — відомий український агрегатор, що пропонує великий вибір турів по Україні, включаючи історичні напрямки.
• Karpaty.info — хоча назва орієнтована на Карпати, ця платформа також може пропонувати тури по заходу Україні.
• TripMyDream, Tour-U.in.ua, Відвідай — приклади компаній та платформ, що спеціалізуються на внутрішньому туризмі та часто мають у програмах маршрути, що охоплюють замки та фортеці, включаючи ті, що на Рівненщині.
• Багато регіональних туроператорів з Львова, Рівного, Луцька пропонують екскурсії до Тараканівського форту як частину своїх програм "Замки Волині", "Замки Рівненщини" або подібних турів. Варто шукати місцеві фірми.
• Також великі національні туроператори, що працюють по Україні (наприклад, "Відпочинок на всі 100%", "ALF Tour"), можуть мати такі тури у своїх розкладах.

Завжди перевіряйте актуальність інформації на офіційних сайтах туроператорів та платформ, адже програми та дати виїздів можуть змінюватися. Ретельно читайте відгуки та уточнюйте всі деталі туру, особливо якщо плануєте досліджувати внутрішні та складні ділянки форту.