В'єтнам

Загальна інформація

В'єтнам починає дивувати своїх гостей буквально одразу, щойно вони закінчують процедуру реєстрації в аеропорту. Спочатку їх дивують в'єтнамські гроші, зроблені з пластику, трохи згодом - неймовірна кількість скутерів і якась своя власна система дорожнього руху, що не має нічого спільного з міжнародно визнаними ПДР.

Потім приходить низка нової порції сюрпризів - дуже дорогого бензину, рисових пагорбів на узбіччях доріг (так в'єтнамці сушать зібраний на полях рис), місцевих мешканців, що купаються в морі тільки вдягненими... В'єтнам і справді сповнений відкриттів - головне, не втомитися їм дивуватися.

Історична довідка

До середини XIX століття В'єтнам ріс і розвивався як держава, майже постійно перебуваючи в орбіті Китаю. Нескінченні війни за престол, спроби підпорядкувати собі сусідні держави - ті, що перебували на територіях сучасного Таїланду, Лаосу та Камбоджі, поступово виснажили В'єтнамську імперію.

У 1858 році проти неї почала інтервенцію Франція. Приводом стала відмова в'єтнамської влади ухвалити закон про лібералізацію торгівлі. До 1885 року В'єтнам повністю втратив незалежність, ставши частиною Французького Індокитаю. Країну розділили на кілька регіонів - колонію Кохінхін і два протекторати - Аннам і Тонкін. Аннамом став Центральний В'єтнам, Тонкіном - Північний, а Кохінхіном - Південний В'єтнам. У такому вигляді країна проіснувала до 1954 року.

Ще на початку 30-х років минулого століття на території В'єтнаму почав формуватися національно-визвольний рух, лідером якого став Хо Ши Мін - майбутній перший президент ДРВ, Демократичної республіки В'єтнам.

Влада Франції закінчилася під час Другої світової війни, коли війська Японії, що напала на Індокитай, роззброїли і змусили капітулювати французький армійський корпус. Втім, японці володарювали на захопленій території недовго. Через нечисленність своїх військ у Маньчжурії вони були змушені покинути В'єтнам, але залишили лояльний до них уряд. Лідери національно-визвольного руху на чолі з Хо Ши Міном вирішили скористатися ситуацією і підняли повстання. Воно було успішним: 2 вересня 1945 року в Ханої було проголошено Демократичну республіку В'єтнам (ДРВ).

Однак молодій країні довелося пережити ще кілька десятиліть Першої та Другої Індокитайських воєн, які закінчилися перемогою В'єтнаму 30 квітня 1975 року. Ще через рік, 2 липня 1976-го, відбулося об'єднання Північного і Південного В'єтнаму. ДРВ стала СРВ - Соціалістичною Республікою В'єтнам. Цю назву країна носить досі.

До початку 90-х тут раз у раз спалахували військові конфлікти за участю Китаю, який намагався відібрати спірні землі у В'єтнаму. Вони припинилися тільки 1991 року після переговорів перших осіб обох держав. Тривала економічна, військова і політична допомога СРСР не могла не позначитися на укладі життя В'єтнаму. Лідери країни просто скопіювали радянську систему управління, не врахувавши національних особливостей. У підсумку після розвалу Радянського Союзу вона на десятиліття впала в безодню стагнації.

Лише в останні десять-п'ятнадцять років В'єтнам почав показувати результати у своєму розвитку, причому що далі, то більш вражаючими вони виглядають. ВВП країни щорічно зростає на 6,5%, і це - один із найкращих показників серед усіх азійських держав. Приєднання до АСЕАН і СОТ ще більше підвищили інвестиційну привабливість в'єтнамської економіки.

Маленьке тигреня має всі шанси вирости і незабаром приєднатися до компанії великих азіатських тигрів - Китаю, Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню і Гонконгу.

Географія і клімат

В'єтнам - півострівна держава, розташована вздовж східного узбережжя Індокитаю. Межує з трьома країнами: північна її частина - з Китаєм, західна - з Лаосом і Камбоджею. Східні та південні райони країни омиваються Південно-Китайським морем. Саме тут звивистою лінією простяглися 3444 кілометри чудових в'єтнамських пляжів - від морської бухти Халонг до Сіамської затоки на острові Фукуок.

Клімат у В'єтнамі складний - субекваторіальний мусонний. Однак його риси дуже різняться залежно від районів. Наприклад, на півдні зима спекотна, до 30 градусів, і суха, а на півночі - прохолодна (+15-20) і волога. Зате літо скрізь однакове - мусонні дощі накривають усю територію і ллють із липня до вересня. У цей період випадає до 80% опадів. Спека сягає 40 градусів - і це за дуже високої вологості повітря. Саме тому вважається, що відпочивати у В'єтнамі влітку - відверто погана ідея.

Високий сезон тут стартує в листопаді й закінчується у квітні. Це ті самі благословенні часи, коли В'єтнам зустрічає своїх гостей ласкавим теплом, сонячною, сухою погодою і великою кількістю зелені.

Населення, мова та валюта

У В'єтнамі живуть 100 мільйонів людей на відносно невеликій території: щільність населення тут становить 300 осіб/кв. км. Лише третина в'єтнамців - городяни, решта живуть у сільськогосподарських районах. Майже 90 відсотків жителів країни - в'єти, решта - представники інших південноазіатських народів - кхмерів, таїв, мионгів. Загалом у В'єтнамі живуть 54 народності, які розмовляють 103 мовами. Однак державна мова одна - в'єтнамська.

За віросповіданням в'єтнамці зовсім не буддисти: вважати їх усіх поголовно прихильниками цього віровчення - велика помилка. Насправді у В'єтнамі існує власний культ предків - особлива система вірувань, заснована на поклонінні померлим родичам. Вона не визнана окремою релігійною конфесією через відсутність будь-якої оформленої системи, принципів та ієрархій.

І все ж - скільки у В'єтнамі буддистів? Відповідь вражає: не більше 10 відсотків. Решта - послідовники цього самого культу предків (80%), потроху католиків, протестантів і представників інших релігій.

Найбільші міста - Хошимін (колишній Сайгон, 9 млн чол.), Ханой (8,4 тис. чол.) і Хайфон (1,8 млн чол.). Столиця країни - Ханой.

Валюта - донг (VND), курс до USD на момент написання статті - 1:0,000042.

Як дістатися

Від Києва до Ханоя - понад 7 000 кілометрів. Це означає, що існує тільки один реальний спосіб дістатися з України до В'єтнаму - купити квиток на літак. Єдина складність зараз полягає в тому, що Україна воює, тому всі польоти припинені. Однак усі війни колись закінчуються, тому рейс у недалекому майбутньому з Києва до Ханоя триватиме близько 14 годин, а точніше - 13 годин 45 хвилин.

Якщо ж потрапити до В'єтнаму кров з носу потрібно просто зараз, то доведеться спочатку виїхати до сусідніх країн - Молдови, Польщі чи Румунії, а вже звідти летіти до Ханоя. Основний спосіб переміщення - автобус.

Вартість поїздки - приблизно 35 тисяч гривень або 1000 доларів США.

Віза українцям для подорожей до В'єтнаму необхідна. Її потрібно попередньо отримати під час оформлення документів, а після прибуття в країну проставити штамп в аеропорту. Вартість - від 35 доларів залежно від тривалості та цілей поїздки.

Де зупинитися

Готелі у В'єтнамі за рівнем сервісу цілком дотягують до тайських та індонезійських, а за вартістю вони істотно дешевші. Середній чек у готельний номер на двох - від 14 до 40 доларів. Готельний бізнес у В'єтнамі розвивається дуже динамічно. Відчувається загальна зацікавленість у тому, щоб зробити туризм однією з головних статей доходів до бюджету країни. Тому персонал готелів зазвичай намагається з усіх сил, щоб справити найкраще враження.

У готелях В'єтнаму номери ретельно готують до заселення: санвузли та душові сяють чистотою, постіль заправлена свіжою білизною, ніде жодної пилинки. Це правило однаково працює і в дешевому хостелі, і в готелі середньої цінової категорії, і в люксі.

Готелі В'єтнаму - це не тільки багатоповерхові корпуси або старовинні будівлі колоніальної забудови. Бунгало, хатини на плотах і навіть яхти, спеціально переобладнані під плавучі готелі, - таке розмаїття послуг побачиш не в кожній країні світу. Проте все ж таки більшість пропозицій від в'єтнамських готельних мереж - номери класу BB (проживання та сніданок).

Варіанти готелів

• Sea Me Boutique Hotel - готель 4* у Данангу. Розташування - за 3 хв від моря. Номери затишні й чисті. Привітний, сумлінний персонал. Усі номери з кондиціонером, ванною кімнатою. Встановлено сучасні телевізори, доступний безкоштовний WF.

• Nhà của Nếp - сімейний готель у селищі Плі Брель за 2 км від міста Плейку. Море поруч. Складається з окремо розташованих котеджів. У кожному є санвузол, доступний вай-фай. Ідеальне місце для відпочинку з дітьми.

• Laxsik Ecolodge - готельний комплекс у місті Шапа, що складається з кількох бунгало. У номерах - ванні, кондиціонери, побутові прилади. Сніданок входить у вартість. Є номери з балконами, звідки відкривається чудовий вид на сад. Є басейн. Доступ в інтернет, безкоштовний вайфай.

• Tam Coc Holiday Hotel & Villa - готель у Ніньбіні. У номерах є ванні кімнати, кондиціонери, ТВ, побутові прилади. Доступний обмін валют. Є ресторан, басейн і безкоштовна парковка.

• Mekong Lodge Resort - готель на річці Меконг. Чудова природа, види на річку. На території є басейн, ресторан і парковка. У номерах - ванні, кондиціонери, ТВ, прилади для прасування, електрочайники.

Порада: вибирайте готель не за кількістю зірок, а за відгуками клієнтів і описом. Зірковість у в'єтнамських готелів своя - тобто не відповідає тим, що прийняті в інших курортних країнах.

Що подивитися

Вважається, що пляжі В'єтнаму - чи не єдина причина купити тур у цю країну - мовляв, більше там робити нема чого, окрім як засмагати і практикуватися в дайвінгу. Однак це надто поверхневий погляд на речі: природа, пагоди та міське життя - ще одна причина приїхати до В'єтнаму.

Бухта Халонг

Ха Лонг (Vịnh Ha Long) - затока Ха Лонг у провінції Куангнінь - чи не головне культове місце у В'єтнамі. Сідаємо на міжміський автобус із Ханоя до станції Bai Chay і їдемо туди, де дракон спустився в море - так перекладається з в'єтнамської мови назва бухти.

До неї входять 3000 дрібних острівців - місць, які, як свідчить легенда, дивом залишилися на поверхні, коли дракон вдарив хвостом по морю. Це і є зараз Халонг - затишна бухта з незліченними гротами, печерами, скелями і кручами.

Її не дарма вважають одним із найкрасивіших місць не тільки у В'єтнамі, а й на всій планеті. Бухта входить до числа світових об'єктів Списку спадщини ЮНЕСКО.

Національні парки

Природа В'єтнаму - те, чим потрібно обов'язково насолодитися, якщо пощастить побувати в цій країні.

Там Кок - Національний парк на річці Нго Донг не дарма вважається одним із чудес Індокитайського півострова. Побродити тут не вдасться: всі екскурсії парком проводяться тільки на човнах. Річка розлилася рисовими полями, проклавши собі шлях через вапнякові скелі й утворивши три печери. Через них обов'язково проходять усі туристичні маршрути.

З човнів відкривається просто фантастичне видовище, що дуже нагадує собою панораму бухти Халонг. У печери Муа є чудовий оглядовий майданчик - місце, звідки відкриваються приголомшливі види на весь Там Кок.

Ще один Національний парк, де варто побувати, Phong Nha-Ke Bang. Головна його визначна пам'ятка - печера Шондонг, найбільша у світі. Щоправда, похід до неї схожий на довге паломництво: щоб туди потрапити, потрібно подолати 50 км шляху, який можна без перебільшення назвати тернистим. На шляху мандрівників зустрінуться скелі зі складними маршрутами і бурхлива річка. Одним словом, це похід для бувалих і фізично міцних туристів. Зате нагородою для них стануть сильні враження від побаченого. У парку є й багато легших маршрутів, куди можна дістатися човнами або мотобайками.

Мавпячий острів Хон Лао - чудове місце для екскурсій з дітьми. Колись це був розплідник для мавп, яких спеціально вирощували для зоопарків. Розплідник давно закрили, а тварини залишилися - їх на території острова живе ціла популяція з 2000 особин. Галасливі мавпячі зграйки зі скрекотом носяться по всьому острову, радіючи людському суспільству. Та й чого ж не радіти, коли люди завжди пригостять чимось смачненьким, а в туристів, які зазівалися, можна запросто поцупити окуляри, телефон або ще що-небудь цікаве.

Тож збираючись на Хон Лао, залиште в номері все цінне - дорогі телефони, документи, авіаквитки, прикраси - все, чим можуть зацікавитись непосидючі та допитливі мавпочки. Тоді море позитиву гарантовано: сміх, дитячий захват і яскраві враження залишаться з вами надовго.

Золотий міст Cau Vang у Данангу

Одна з найновіших визначних пам'яток В'єтнаму, що з'явилася 2018 року, - Золотий міст завдовжки 150 метрів у Данангу.

Спочатку замислювався він як конструкція, яка з'єднувала б канатну дорогу з садом Тантай, що на вершині гори. Однак туристи вирішили по-своєму і тепер це одне з найвідвідуваніших місць у пляжному Данангу. Це не дивно: ефектна золотиста стрічка, яку наче підтримують на висоті майже в 1500 метрів над рівнем моря руки Бога, - справді непересічне видовище.

Описані пам'ятки - лише мала частина того, що можна побачити у В'єтнамі. Поїздка безперечно варта витраченого часу і коштів.

Що з'їсти

Як і в усій Азії, у В'єтнамі головною їжею вже протягом кількох тисячоліть залишається рис. Його вирощування давно набуло воістину промислових масштабів: країна посідає друге після Таїланду місце у світі за експортом цього злаку. Рис їдять на перше і друге, замість хліба і навіть як десерт: у в'єтнамській кухні існують тисячі рецептів із нього.

Другий за важливістю компонент будь-якого прийому їжі - овочі. Вирощують їх у В'єтнамі цілий рік, коштують вони дуже дешево, а тому доступні всім. Овочеві салати, овочі цілком або крупно нарізані, обов'язково приправлені величезною кількістю свіжої зелені - типовий в'єтнамський сніданок, обід або вечерю неможливо собі уявити без великої страви з овочами.

Третє, без чого не було б кухні В'єтнаму, - соуси:

• рибний;
• соєвий;
• з лісових бджіл і крабів;
• місцеві соуси.

На будь-якому обідньому столі у в'єтнамців обов'язково стоять кілька соусників і маленьких тарілочок. В одних випадках соусом поливають страву прямо з соусника, в інших - відливають трохи в тарілочку і вмочують кожен шматочок, перш ніж відправити в рот.

І якщо соєвий соус відомий у всьому світі, то рибний - ниок мам - вартий того, щоб розповісти про нього окремо. Готують його з дрібної риби. Найчастіше для цього спеціально ловлять анчоусів, щоб потім викласти рибок шарами в глибокі чани, густо пересипаючи кожен шар сіллю. Чан закривають і залишають його вміст бродити. Залежно від часу бродіння отримують різний продукт. Той, що бродить три місяці, потім відправляють у торговельні мережі для масового продажу.

Елітні сорти ниок мам бродять не менше трьох років, коштують досить дорого і вважаються делікатесними. За час бродіння риба повністю розчиняється: сіль роз'їдає навіть риб'ячі скелетики. Потім соус проціджують і розливають у пляшки. На виході виходить яскраво-червона субстанція різного ступеня густоти, дуже солона. Тут головне - примудритися її не понюхати. «Мерзенний сморід» - найточніше визначення запаху рибного соусу. Він дуже нагадує собою їдкі аміачні міазми давно не митого громадського туалету. Однак в'єтнамці за багато століть використання в їжі ниок мам давно навчилися ігнорувати шокуючий запах улюбленого соусу. Вони вмочують у нього м'ясо, рибу, овочі, рис - і просто насолоджуються божественним смаком страви. Дивно, але факт: у готовій їжі соус буквально перетворюється, надаючи їй неймовірного смаку.

Соус із лісових бджіл - кулінарна екзотика, яку можна скуштувати тільки в провінції Камау. Для його приготування використовують молодняк диких бджіл. Його витягують із вуликів, набивають ним скляні банки, рясно посипають сіллю, закупорюють і виставляють на самий пригрів - сушитися. Через деякий час до як слід висушених комах підсипають рисове борошно, ретельно перемішують і продовжують сушку на сонці. Критерій готовності - пожовтіння бджіл. Щойно вони змінили колір, соус можна розкладати по невеликих баночках і подавати на стіл. І якщо рибний соус після готовності виділяє моторошний запах, то соус із бджіл - зовсім інша справа. На виході виходить неймовірно ароматний, жирний і дуже смачний продукт. З ним їдять рис, м'ясо, рибу - та все, що тільки душа забажає.

Не менш екзотичним є соус із мангрових крабів, який готують там же, в Камау. Виловлених ракоподібних пересипають сіллю і залишають на деякий час для просолювання. Пізніше до крабової суміші додають рисове борошно і спеції - наприклад, лемонграс.

М'яса в'єтнамці їдять набагато більше, ніж, приміром, жителі Індонезії. Свинина, куряче м'ясо, яловичина присутні в їхньому щоденному раціоні майже щодня хоча б раз на день. Наприклад, легендарний в'єтнамський суп фо бо - це прозорий м'ясний бульйон, до якого додають локшину, тонко порізані скибочки м'яса, трави та спеції. Існують і рецепти фо з рибою - теж дуже смачно. Взагалі в кожному регіоні країни суп готують по-своєму: скільки регіонів, стільки й способів приготування. Із цим супом в'єтнамці традиційно починають свій день: готується він швидко, виходить дуже смачно і корисно, а ситості вистачає на півдня.

А як же екзотика? Звісно, у В'єтнамі вміють, наприклад, добре готувати зміїне м'ясо, черепах, оленину. Однак, як і всяка екзотика, коштує вона дорого, подається не в кожному ресторані і тільки під спиртне - наприклад, під зміїну горілку.

Настоянка на змії - «фірмова страва» в'єтнамської кухні та чи не найпопулярніший у туристів продукт. Її справді готують зі змією - причому живою. Рептилію (найчастіше це маленька кобра) запускають у посудину, тут же заливають її рисовою горілкою або чистим спиртом і міцно закупорюють. Потім ставлять настоюватися. Змія поступово гине і буквально перед самою смертю виділяє всю свою отруту, що залишилася, яка сама змішується з горілкою.

Горілка отруту нейтралізує і зрештою стає напоєм, дуже корисним у разі різних захворювань:

• артритах і артрозах;
• імпотенції;
• низького рівня тестостерону в чоловіків;
• атеросклерозі судин.

Однак пити таку горілку потрібно дуже обережно, оскільки велика ймовірність розвитку алергії.

Ціни в кафе і ресторанах В'єтнаму різні. Вони безпосередньо залежать від класу закладу: у простій забігайлівці обід обійдеться в сущі копійки, а в хорошому ресторані середній чек зі спиртним становитиме не менше 40-50 доларів. Для місцевих жителів це великі гроші, але туристи - інша справа: адже вони приїхали відпочивати, тому для них сума виглядає цілком прийнятно.

У простих, дешевих кафе - своя, досить специфічна обстановка. Там меню складається всього з трьох-п'яти страв, про серветки ніхто й гадки не мав, а кістки й недоїдки кидають просто під стіл - і добре, якщо туди хто-небудь здогадався поставити відро для сміття. Якщо відра немає, не біда: все сміття летить собі і сусідам під ноги.

У ресторанах середнього і високого класу панує дуже приємна атмосфера, витають запаморочливі аромати, ретельно дотримуються всіх правил гігієни. Їжа завжди подається свіжа, тому отруїтися там неможливо. Порції величезні - це треба обов'язково враховувати під час замовлення страв, особливо якщо в компанії є малоїжки та діти. У деяких випадках порції доводиться навіть ділити на три частини - настільки вони великі.

В'єтнам на вигляд непримітна мушля, де ховається розкішна перлина - країна, яка вміє здивувати, захопити і закохати в себе на все життя. Спробуйте її для себе відкрити: це буде одне з найсильніших вражень.