Малайзія

Загальна інформація

Коли прилітаєш до Малайзії вперше, відразу розумієш, що цього разу на тебе чекає щось дуже незвичайне. Відкриття починаються прямо в столичному аеропорту: мало не до самого трапа літака підступає... справжній тропічний ліс. Такий розкішний подарунок зробили своїм співвітчизникам і гостям країни малайзійські інженери-будівельники. Проектуючи будівлю аеропорту, його злітно-посадкову смугу та інфраструктуру, вони вирішили залишити недоторканим шматочок джунглів, максимально природно «вписавши» в дику природу складні технічні рішення.

Малайзія дійсно вміє дивувати: тут прекрасно уживаються між собою суворі закони ісламу і досить лояльні правила для туристів, галасливі вулиці мегаполісів і відокремлені пляжі, де на декількох кілометрах часом не зустрінеш жодної живої душі.

Історична довідка

На малайзійській землі люди живуть з доісторичних часів. Про це свідчать археологічні знахідки. Одна з них довго хвилювала світову історичну спільноту: в печері Ніах в кінці 50-х минулого століття був виявлений череп юної дівчини, яка жила приблизно 40 000 років тому. Однак справжніми, прямими предками сучасних малайців вважаються китайці, які переселилися сюди з південних районів Піднебесної в проміжку між 2500-м і 1000-м роками до н.е.

Дещо пізніше, вже в перших століттях нашої ери, на території майбутньої Малайзії почали з'являтися перші держави, найпотужнішою і найвпливовішою з яких стала Шрівіджая - царство на острові Суматра. Такий поштовх до розвитку дала регіону Малаккська протока - вкрай вдале місце, де проходили китайські та індійські торгові шляхи. До початку XV століття тут виник Малаккський султанат - мусульманська держава, пік розквіту якої припав на XV-XVII століття.

Потім, у XVI столітті, на архіпелазі кардинально змінилася влада: його зайняли португальці, метою яких було встановлення монополії на торгівлю прянощами - надзвичайно дорогим і стратегічно важливим товаром у ті часи. Правляча династія Малакки була змушена втекти в Джохор - місто на півдні півострова (нині - один із штатів Малайзії). Тоді ж утворилося кілька султанатів, але Джохорський вважався найбільшим і найсильнішим.

Наприкінці XVIII століття після кількох палацових переворотів і міжусобних воєн Джохор став васальною територією Нідерландів. Часи політичної та економічної нестабільності не минули даром: колись могутній султанат розпався на кілька дрібних, чим одразу скористалася Британія.

Відвоювавши у Голландії Малакку, британці в кінці XVIII століття утворили там свою першу колонію на території майбутньої Малайзії - Джорджтаун. Наступним їх придбанням трохи пізніше стала прибережна частина Малакки, яку британці перетворили на ще одну провінцію - Велслі. Британське правління поступово призвело до встановлення повного контролю над усім Джохором, а також до купівлі прав на острів Сінгапур. Надалі до Малакки і Сінгапуру додалася ще одна територія - Пінанг, а ще пізніше - Перак, Селангор, Паханг та інші. Наприкінці XIX століття вони об'єдналися у федерацію.

Відносно спокійний період і економічна стабільність тривали до грудня 1941 року, коли і Малакку, і Сінгапур окупувала Японія. Після капітуляції Японії в 1945 році британці спробували заново побудувати свою колонію на території малайзійського архіпелагу, але місцеве населення відкинуло цю ідею. У 1948 році почалася народно-визвольна війна проти британського панування, яка через рік увінчалася перемогою визвольних сил і здобуттям незалежності, хоча відповідна Декларація була підписана в 1957 році - майже через десять років.

У 1963 році три регіони - Сінгапур, Сабах і Саравак, населені в основному малайцями, - оголосили про створення нової держави - Федерації Малайзії. Проіснувала вона в такому вигляді всього два роки: Сінгапур, де до влади прийшла легендарна постать XX століття - Лі Куан Ю, вийшов зі її складу і почав будувати свою власну країну.

З тих пір Малайзія пройшла непростий шлях, на якому були і етнічні конфлікти, і масові заворушення з численними жертвами, проте вивірена економічна політика забезпечила країні стабільне і динамічне зростання. Ці успіхи змогли згладити всі гострі кути, а колишня британська колонія перетворилася на одну з найпроцвітаючих держав Південно-Східної Азії, потіснивши в рейтингах багатьох своїх сусідів.

Географія і клімат

Малайзія лежить на острові Калімантані, півострові Малакка і безлічі прибережних островів, найбільший з яких - Бангі, що, власне, і дає право називати її архіпелагом - причому найбільшим у світі. Розділяє їх Південно-Китайське море, а між півострівною частиною країни та індонезійською Суматрою проходить Малаккська протока, яка вже понад тисячу років зберігає свої позиції одного з найважливіших морських шляхів на планеті.

Сухопутні кордони Малайзія має з чотирма країнами - Таїландом, Індонезією, Брунеєм і Сінгапуром. Її морські кордони пролягають поруч з Філіппінами і В'єтнамом.

Малайзія - це в основному гори і річки: через неї проходять гірські хребти Тітівангса, Крокер, а найвища її точка - гора Кінабалу, висота якої досягає більше 4 км. Річок тут дуже багато, але великих серед них немає. Незважаючи на невелику протяжність, всі вони повноводні, чим в сезон дощів створюють чимало проблем місцевому населенню: повені в цих місцях - дуже часте явище.

Малайзія лежить близько до екватора, що накладає свій відбиток на її клімат. Температура повітря тут цілий рік приблизно однакова — +26-28 градусів. Начебто й не дуже спекотно, але все псує висока вологість, через що відпочивати в цих широтах з незвички досить складно. Втім, у сусідньому Таїланді ще спекотніше і так само волого, але це мало кого зупиняє: пляжі світового мега-курорту в високий сезон - в січні-лютому - забиті вщерть.

До Малайзії найкраще їхати тоді ж - на початку року: температура в цей час знижується до цілком комфортних +22-24. Правда, вологість при цьому зберігається, а в деяких районах країни стає навіть вищою. Такі умови можуть бути прийнятні тільки для людей зі здоровою серцево-судинною системою, тому якщо є хоча б невеликі проблеми зі здоров'ям, варто підшукати місце для відпочинку десь в країнах з більш помірним кліматом.

Населення, мова, валюта

Малайзія - 28-мільйонна країна, населена дуже нерівномірно: приблизно три чверті її жителів живуть на Малакці, решта - в острівній частині.

Етнічний склад теж не можна назвати однорідним. Корінне населення тут становить приблизно половину, куди входять малайці та інші народи, які разом утворюють так звану буміпутру - етнічну спільноту, що існує на архіпелазі з давніх часів. На другому місці за чисельністю - китайці, яких в Малайзії налічується трохи більше 20%. Переселенці з Піднебесної живуть на архіпелазі вже кілька століть, але, як, мабуть, і скрізь, зуміли зберегти свою національну ідентичність - мову, культуру і побут. Найбільше їх у штаті Пенанг, а найбільш “китайське” місто Малайзії - її столиця Куала-Лумпур. Третя за чисельністю етнічна група - індійці, які також оселилися на островах не менше тисячі років тому. Їх тут налічується близько трьох відсотків.

Прихильність більшої частини малайзійців до традицій ісламу диктує свої правила проживання в цій країні. Малайзія неймовірно сувора у всьому, що стосується людського тіла. Наприклад, верхом непристойності вважається демонстрація пахв: навіть у рекламі дезодорантів зйомка ведеться зі спини, щоб не шокувати благочестивих малайзійців.

Незважаючи на в цілому лояльне ставлення до іноземних туристів, її жителі наполягають на певних вимогах:

• не купатися і не засмагати голим, не носити надто обтягуючий, прозорий і короткий одяг;
• ліва рука у всіх мусульман вважається нечистою (нею зазвичай здійснюють обмивання після туалету), тому будь-які продукти, сувеніри, речі малайцям потрібно подавати тільки правою рукою;
• як і в сусідніх країнах - Таїланді та Індонезії - голова в Малайзії вважається священною частиною людини, тому торкатися до голів місцевих жителів не можна. Дітей ця вимога також стосується.

У всьому іншому малайзійці цілком поблажливі, гостинні і доброзичливі.

Офіційна мова тут одна - малайська, але широко поширені також тамільська, китайська та її діалекти, хінді та інші. Англійською на високому рівні володіють в основному службовці, співробітники компаній, персонал великих готелів. Серед місцевих жителів дуже популярний мангліш - малайзійський варіант англійської мови, що нагадує досить складний для розуміння «вінегрет» з спотворених англійських, малайських, китайських та інших слів. Навряд чи, наприклад, європейська жінка зраділа б, якби чоловік назвав її горилою. Нічого собі комплімент, правда? А малайка все зрозуміє правильно: «горі» - це по-малайськи «біла леді», ну а «ла» - це так, для зв'язки слів.

Найбільші міста Малайзії - Куала-Лумпур (2 млн жителів), Джохор-Бару (0,9 млн) і Іпох (0,7 млн осіб).

Національна валюта - ринггіт (MYR). Його курс до долара США на момент написання статті становить 1:0,21.

Як дістатися

Малайзія - далека країна, куди з України не літають прямі рейси. Щоб дістатися з Києва або будь-якого іншого українського міста до Куала-Лумпур, потрібно спочатку виїхати в інші міста Європи - Лейпциг (Німеччина), Катовіце або Люблін (Польща), Кошице (Чехія), Каунас (Литва), а вже звідти летіти до Куала-Лумпур. Також можна спробувати вилетіти через Абу-Дабі, Дубаї або Доху.

Вартість перельоту - близько 12 тисяч гривень, час без урахування очікування пересадок - як мінімум 10 годин.

Віза в Малайзію українцям не потрібна, якщо вони їдуть сюди не більше ніж на 30 днів. Крім того, туристи повинні обов'язково мати готельне бронювання та зворотні авіаквитки.

Різниця в часі між Києвом і Куала-Лумпуром - 6 годин. Наприклад, якщо в Києві 8 година вечора, то в малайзійській столиці 2 години ночі.

Де зупинитися

Незважаючи на те, що туристичний потік до Малайзії не особливо великий, готельна сфера тут дуже добре розвинена, причому, що найважливіше, - готель по кишені в цій країні знайде кожен. Тут є все - і скромні ліжко-місця в хостелах за 10-20 USD, і цілком пристойні бюджетні «трійки» за 30-40 доларів, і розкішні 5*, де взагалі немає пропозицій дешевше 100 USD.

Однак є тут і свої особливості, які доведеться враховувати при бронюванні номерів. Ми ж пам'ятаємо, що без підтвердженого готельного бронювання і зворотного квитка нас в Малайзію ніхто не пустить, так?

Ось що потрібно знати:

• у більшості малайзійських готелів при реєстрації стягуються додаткові збори. Сума становить 16% від вартості номера (10% доплата за обслуговування і 6% - ще один місцевий збір). Іншими словами, до суми, яку туристи вносять при бронюванні на сайті, потрібно потім додати ще 16 відсотків - і краще про це знати заздалегідь;
• ще один «підводний камінь»: за кожну проведену в готелі ніч іноземні туристи доплачують ще по 10 ринггітів (трохи більше 2 доларів США). Дрібниця, як то кажуть, але теж не дуже приємна. Це окремий туристичний збір, обов'язковий для готелів будь-якої зірковості;
• депозит - сюрприз номер три для бажаючих насолодитися красою Малайзії. Тут вже суму символічною назвати не можна: гості повинні бути готові внести стільки ж, скільки коштує їх проживання в готелі. Звичайно, якщо за час відпочинку вони в номері нічого не зламають і не зіпсують, то гроші їм повернуть при виселенні. Однак при плануванні бюджету туру потрібно закласти в нього додаткову статтю витрат;
• заселення проводиться пізно - з 14 до 22.00, а виселення - о 12.00.

Персонал в готелях говорить англійською, ввічливий, але, як і скрізь в Азії, досить неквапливий і навіть буває ледачим. Звичайно, готелі класу люкс в Малайзії мають бездоганний рівень, але при виборі бюджетних варіантів краще попередньо пошукати відгуки - принаймні, ви точно будете знати, куди їдете і за що платите.

Варіанти готелів

1. KL Seasons Suites at Mercu Summer Suite KLCC - апартаменти 3* в Куала-Лумпурі. Номери повністю мебльовані та обладнані. Є кухні, окремі ванні кімнати, душ, біде. Ідеально для відпочинку з дітьми. Харчування - сніданок по меню, континентальний, американський. Вайфай і парковка безкоштовно.

2. Urban Suite - George Town - готель 5* в Джелутонге. Повністю обладнані номери, окрема ванна з душем і біде. Басейн, ресторан. Номери для некурців. Приватна безкоштовна автостоянка. Швидкісний безкоштовний Wi-Fi на всій території.

3. Seaview Holiday Home, by Sanguine - апартаменти 60 кв.м в місті Танджонг Токонг. У кожному номері є вітальня і обідня зона, окрема ванна кімната з біде. Туалетні приналежності безкоштовно. На території - відкритий басейн, приватна парковка, ресторан і дитячий майданчик. Вайфай безкоштовно.

4. Rajawali Homes Kota Marudu - готель 3* в Kampong Sorosob. Номери з усіма зручностями, ванними кімнатами, кондиціонерами. Туалетні приналежності - безкоштовно. На території є ресторан. Сервірується сніданок - по меню, азіатський і вегетаріанський. Вайфай і парковка безкоштовно.

5. Praicon Executive Suite - готель 4* в Баттерворті. Номери з повністю обладнаними кухнями, вітальнями та спальнями. Хороші меблі, кондиціонери. На території - басейн, сад, ресторан, дитячий майданчик. Вайфай та парковка безкоштовно.

Крім стандартних готелів, в Малайзії можна орендувати апартаменти - звичайні міські квартири, які підприємливі жителі здають іноземним туристам. Тут можна непогано заощадити, але потрібно мати на увазі: фото на сайті нерухомості і реальний вигляд такого житла можуть дуже істотно відрізнятися - причому не в кращу сторону. Справа в тому, що малайзійці здають квартири і бунгало дуже активно, але ремонтувати їх не люблять. В результаті цілком пристойний на знімках номер може в реальності виявитися дуже обшарпаним, з протікаючим бачком в туалеті і меблями, що бачили батіг. Тому читайте відгуки і уникайте знімати житло, про яке ніде немає ні слова.

Що подивитися

«Трохи нудно» - такий вердикт про Малайзію виносять туристи, для яких хороший відпочинок невіддільний від цілодобових галасливих тусовок. «Найкраще місце на Землі» - захоплено діляться враженнями про неї люди, які прагнуть усамітнення і релаксу. І ті, і інші мають рацію: Малайзія дійсно не підійде для молодіжного відпочинку з дискотеками до ранку - тут їх просто немає, зате подарує чарівну атмосферу розслабленості і спокою.

Куала-Лумпур

Чемпіоном за визначними пам'ятками заслужено вважається Куала-Лумпур. Малайзійська столиця хоча і з'явилася порівняно недавно - в 50-х роках XIX століття, але зуміла зібрати під своїм небом сотні приголомшливих зразків архітектури, чудові парки і рекреаційні зони, музеї та пам'ятки культури. Куала-Лумпур - унікальна енциклопедія архітектурних стилів: в його забудові представлені майже всі з них - починаючи від тюдорського і неомавританського (будівля Верховного Суду, колишнього Головного поштового відділення, султана Абдул-Самада, міський театр) і закінчуючи постмодерністськими хмарочосами - Мердека 118 і легендарними вежами Петронас.

Колоніальна епоха залишила після себе безліч шедевральних творінь архітектури, які надають Куала-Лумпуру неповторного шарму і колориту.

Старий залізничний вокзал і штаб-квартира малайзійських залізниць, Carcosa Seri Negara - розкішна резиденція верховного комісара, а в 80-х роках минулого століття - п'ятизірковий готель - ці будівлі досі захоплюють, на перший погляд, непоєднувальними властивостями: монументальністю з одного боку, легкістю і витонченістю ліній - з іншого.

Клуб Royal Selangor і St Mary’s Cathedral - кафедральний собор Св. Марії - ніби шматочок старої доброї Англії - такої, якою вона була за часів Шекспіра, а годинникова вежа, Музей національної історії та міська бібліотека - чудові зразки архітектури моголів.

Малакка

Одне з найстаріших міст Малайзії, історія якого почалася в самому кінці XIV століття, - національне надбання і гордість азіатського королівства. Малакка вся, повністю, входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - і це саме по собі говорить багато про що. При знайомстві з цим неймовірним містом відразу впадає в око особлива, якась святкова атмосфера, яку створюють пофарбовані в найрізноманітніші кольори будинки і будівлі. Жовті, червоні, зелені, сині, небесно-блакитні - вони радують око своєю життєствердною яскравістю.

Ось що обов'язково потрібно зробити в Малакці:

• покататися по місту на рикшах, чиї кумедні триколісні велосипеди з тентами для пасажирів потопають у квіткових і електричних гірляндах;

• відвідати Форт А'Фамоса, колись побудований португальцями. Правда, від самої фортеці залишилися лише руїни, але селфі та відеосюжети, зняті тут, виходять дуже ефектними;

• насолодитися тишею і величчю Чен Хун Тенг - буддійської пагоди, де «живуть» відразу три релігії - буддизм, даосизм і конфуціанство. Тут дозволено фотографувати.

Особливо комфортно в старовинному місті почуватимуться любителі кішок: Малакка стала добрим домом для тисяч цих милих тварин. Куплений в найближчому супермаркеті пакетик-другий котячого корму дуже порадує хвостатих малаккців.

Природа Малайзії

А ви коли-небудь каталися на човні по річці пізно ввечері в глибокій тиші, яку лише зрідка порушує тихий плескіт води від весел? Якщо додати сюди м'яке світіння мільйонів світлячків, що буквально усипали дерева на берегах річки, то виходить ідеальний сеанс психологічного релаксу - саме те, до чого так прагне дійсно втомлена людина. Ця приголомшлива екскурсія чекає на вас в Кампунг-Куантане, передмісті Куала-Лумпура.

Слоновий заповідник в Куала-Ганді - рідкісна можливість побачити життя найбільших тварин на Землі. Тут живуть ці неквапливі і, на перший погляд, незграбні добродії, яких людська цивілізація позбавила звичного середовища проживання, вирубуючи джунглі. Слони тут по-справжньому щасливі: вони здорові і знаходяться в повній безпеці, у них є багато хорошої їжі і навіть свої розваги.

Не дивно, що в цьому куточку Малайзії, неподалік від столиці, завжди багатолюдно - люди так скучили за справжньою любов'ю і добротою. За слонами можна не тільки спостерігати: вони із задоволенням їдять з рук спеціально куплену тут же їжу, а ще - купаються з людьми в річці. Сама екскурсія в слоновий заповідник безкоштовна, але за купання з тваринами потрібно заплатити символічну плату - еквівалент всього 2 долара в ринггітах.

Острів Пенанг - місце, де обов'язково потрібно побувати всім, хто приїжджає на відпочинок до Малайзії. Як і стародавня Малакка, цей острів повністю входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відправляйтеся на вечірню екскурсію до Храму Дракона Гір - він вражає своїми статуями та філігранним різьбленням по дереву. А ще - постарайтеся потрапити сюди в лютому, коли святкують китайський Новий рік: у ці дні можна отримати знамените печиво з передбаченням на найближчі 365 днів.

Підйом на гору Пінанг - це, звичайно, ціле випробування на фізичну витривалість, але зате які краєвиди потім відкриваються з її вершини! Якщо ви - людина тренована і не уявляєте собі життя без екстриму, то похід на Пінанг стане для вас безумовним кайфом. Решта можуть теж потрапити на вершину гори, але це буде підйом на найстарішому в Азії фунікулері-трамвайчику, причому своя частка екстриму і гострих відчуттів їм теж гарантована. У деяких місцях на маршруті фунікулер рухається під кутом в 45 градусів.

Що спробувати

А ви знали, що кетчуп насправді має не американське, а малайзійське походження? Для багатьох таке відкриття, напевно, стане великим сюрпризом, але це дійсно так. Ще в давнину соус ke-tsiap, приготований із зброджених овочів, до Малакки привозили китайські купці. Так він поступово і розійшовся по світу, ставши з часом типовим американським продуктом, без якого вже важко уявити собі сучасну кухню.

У Малайзії люблять все жирне, гостре, смажене і солодке. Їхня кухня дуже схожа на індійську, китайську, близькосхідну, має вона і європейські риси, що дісталися від часів колонізації. Однак є у неї і свої власні закони і принципи, головний з яких - правильний баланс солодкого, солоного, кислого і гострого в будь-якій страві. Рис і рисова локшина - основні гарніри, які подаються до страв з курки і риби.

Наприклад, у типовий малайзійський сніданок наси лемак входить порція звареного в кокосовому молоці рису зі смаженою куркою, круто звареними яйцями, кружечками свіжих огірків і арахісом. Вся ця розкіш рясно поливається спеціальним соусом, якого, на думку малайзійців, ніколи не буває забагато.

Kuey Teow - рисова локшина з морепродуктами та овочами - мега-популярний місцевий фастфуд. Прямо при вас вуличні кухарі обсмажать в олії жменю локшини, додавши туди креветки, мідії, яйця, часникові та соєві паростки, соєвий соус - вийде щось дуже жирне, гостре, але смачне і ситне. Про користь такої їжі можна тільки здогадуватися, але, судячи з всенародної любові до кой-тяо, це абсолютно не важливо.

Ще одна страва з рисової локшини - лакса, рибна юшка, що стала бестселером завдяки простим рибалкам з прибережних штатів. Саме вони першими почали варити з виловленої риби міцний, наваристий бульйон, заправляти його ароматними травами, додаючи туди для густоти і ситності багато рисової локшини. До речі, лакса - зразок абсолютно натуральної і здорової їжі, де немає нічого смаженого і занадто жирного.

На десерт можна взяти порцію місцевого морозива - Ais kacang. Воно являє собою яскраву суміш з різнобарвної крижаної крихти, щедро политої згущеним молоком і посипаної подрібненим арахісом. Правда, туди чомусь додають зерна кукурудзи, але це ніяк не псує страву. На смак - досить далеко від звичного нам морозива, але в спеку - дуже навіть нічого. Спробуйте.

Їжа в Малайзії дуже недорога: середній чек на двох в місцевих кафе - близько 15 доларів, чайові, як правило, вже включені у вартість.

Малайзія - чудове місце для спокійного, розслабленого відпочинку, інтригуюча загадка Азії і одна з найпрекрасніших її перлин. Коли набридне гамір популярних курортів, коли нарешті захочеться спокою і тиші - згадайте, що на світі є це невелике азіатське королівство і просто купіть тур.