Естонія

Загальна інформація

Естонію у нас давно прийнято сприймати у зв'язці з двома іншими країнами Балтії - Литвою і Латвією просто тому, що вони до початку 90-х входили до складу СРСР. Багато людей чомусь досі навіть не бачать між ними особливої різниці: Прибалтика, мовляв, вона і є Прибалтика.

Однак спільного у них насправді мало - хіба що узбережжя Балтійського моря. Латвія та Литва все ж таки ближчі до слов'ян за мовами та культурою, а Естонія - це про фінське коріння. З Фінляндією її справді пов'язує багато чого: як народності, вони входять в одну групу - фінно-угорську, належать до однойменної мовної групи. Схожі їхній менталітет і темперамент: і естонці, і фіни славляться своєю легендарною повільністю і ґрунтовністю.

Естонські міста і села дуже схожі на фінські своєю забудовою та архітектурою. Список подібностей, напевно, можна продовжувати до нескінченності. Недарма багато людей, які бували в обох країнах, всерйоз говорять про феномен дежавю, коли описують свої враження від поїздки.

Історична довідка

По-справжньому незалежною республікою Естонія є тільки останні тридцять з невеликим років з усієї своєї багатовікової історії. Майже весь інший час вона була частиною інших держав - Швеції, Данії, Німеччини, Польщі та СРСР.

Однак юридично Естонська республіка існує з 24 лютого 1918 року, коли за підсумками війни за незалежність радянська росія офіційно визнала її суверенітет.

Естонія була суверенною державою наступні 22 роки, аж поки влітку 1940-го напередодні вторгнення гітлерівської армії не увійшла до складу Радянського Союзу, ставши його останньою - п'ятнадцятою - республікою.

Ставлення до цієї події і в самій Естонії, і у світовому співтоваристві було неоднозначним. Країни Західної Європи та США визнали включення республіки до СРСР тільки фактично. Юридичного визнання керівництву Союзу домогтися так і не вдалося: досі і на Заході, і в самій Естонії цей період вважається окупацією.

Гітлерівські війська залишили естонську територію в листопаді 1944 року - і з цього моменту СРСР відновив тут свій вплив, який зберігався до початку 90-х. У серпні 1991 року, всього за кілька місяців до розвалу Радянського Союзу, Естонія оголосила про вихід з його складу і стала незалежною країною.

Менш ніж за місяць після здобуття незалежності Естонію прийняли в ООН, а пізніше вона увійшла до інших важливих міжнародних інститутів та організацій - ЄС і НАТО (2004).

Зараз це найбільш економічно благополучна з усіх балтійських республік, що входили до складу СРСР. Тут досить високий рівень життя, стабільна ситуація в політичній сфері.

Географія та клімат

Найбільш малонаселена країна Балтії розташована на північному сході європейського континенту. Межує вона тільки з двома державами - Латвією та рф, причому латвійський кордон - сухопутний, а кордон із рф проходить переважно річкою Нарвою та двома озерами - Чудським і Псковським.

Тут майже немає гір - рельєф Естонії абсолютно плоский, якщо не брати до уваги Суур-Мунамягі - піку зі смішною назвою, яка перекладається як «Велика яєчна гора». Його висота - всього лише 318 метрів, а помилуватися ним можна в селі Хаанья, що в Південно-Східному повіті Вирумаа.

Втім, нестача гір з лишком компенсується величезною кількістю природних озер. Звичайно, з Фінляндією не порівняти, але 1200 найчистіших нерукотворних водойм - це теж вражаюча цифра. Берегову лінію цієї балтійської країни складають понад 1500 островів, найбільші з яких - Сааремаа, Хійумаа і Муху.

Клімат Естонії помірний: літо тут зазвичай прохолодне, а зима - м'яка. Близькість моря відчувається не тільки за погодою, а й за високою вологістю повітря.

Населення, мова та валюта

Естонців на світі до образливого мало: у країні мешкає менш як 1,3 млн осіб. Малолюдна і її територія, яка, проте, більша за Данію, Нідерланди і навіть Швейцарію.

Низька щільність населення на квадратний метр пояснюється просто: більшу частину Естонії складають практично незаселені острови. Їх близько двох тисяч - і скрізь панує буйство природи. У незайманих лісах живуть цілі популяції диких звірів - кабанів, вовків, ведмедів, лисиць, а там, де лісів зовсім мало, мешкають величезні зграї птахів.

Естонці воліють жити в містах. Сільського населення мало і зосереджене воно лише на кількох островах: треба ж комусь забезпечувати м'ясом, молоком, овочами і фруктами решту жителів цієї маленької країни.

Столиця Естонії - місто з майже тисячолітньою історією Таллінн, де мешкають трохи більше 400 тисяч осіб. Друге за величиною - Тарту (приблизно 100 тисяч), перші згадки про яке з'явилися ще раніше - на самому початку XI століття. Третє місце посідає Нарва: тут мешкають трохи більше 60 тисяч осіб, четвертий за величиною - Пярну з 45 тисячами жителів.

Державна мова в Естонії одна - естонська. Як і всі мови фінно-угорської групи, куди ще входять, наприклад, фінська та угорська, вона досить складна. Тільки уявіть: одних лише відмінків у ній чотирнадцять, зовсім немає категорії граматичного роду і майбутнього часу. Роль прийменників виконують післялоги - особливі частини мови, завдання яких полягає в упорядкуванні слів у реченні.

Цікавим є і звучання естонської мови. Найяскравіша її особливість - довгі голосні в ненаголошених складах, а ще - любов естонців до злиття кількох слів в одне. У результаті виходять доволі складні звукові та літерні конструкції, де голосні звуки можуть звучати не просто довго, а дуууже довго. На письмі вони виглядають не менш кумедно: одна й та сама буква в слові може повторюватися чотири-п'ять разів поспіль.

Ось, наприклад, типове естонське слово - kuuuuurija. Перекладається воно, щоправда, двома словами - «дослідник Місяця», та й складається з двох самостійних частин - «kuu» (дослідник) і «uurija» (Місяць). Але естонці вирішили зробити з двох слів одне - і вийшла конструкція з неймовірно довгим «у». І так - завжди, тому побіжна естонська мова часто звучить як якась екзотична, «летюча» мова.

Сказати, що естонці дуже люблять свою мову, - значить, не сказати нічого: вони буквально плекають кожне її слово. Іспит на знання eesti keel при отриманні громадянства стає справжнім випробуванням для кожного, хто хоче стати володарем заповітної бордової книжечки. Вимоги до рівня володіння найсерйозніші - жодних знижок на іноземне походження претендентів.

Валюта найменшої країни Балтії - євро, а до 2004 року її національною платіжною одиницею була естонська крона.

Як дістатися

Дістатися з України до Естонії можна кількома способами залежно від вашого бюджету, часу і зручності. Ось основні варіанти:

• Літаком. В умовах війни тільки пересадками: можна скористатися пересадками в країнах ЄС (наприклад, Польща, Латвія або Литва).
• Автобусом. Прямі рейси з різних міст України (Київ, Львів, Одеса) до Таллінна пропонують перевізники, такі як Ecolines, FlixBus, Lux Express. Час у дорозі - приблизно 24-30 годин залежно від маршруту.
• Поїздом та автобусом. Через Польщу або Литву: ви можете спочатку доїхати до Варшави або Вільнюса поїздом (або автобусом), а потім продовжити подорож автобусом до Таллінна. Через Латвію: з Риги (Латвія) також багато автобусних рейсів до Естонії.
• На автомобілі. Якщо у вас є власний автомобіль, ви можете їхати через Польщу, Литву та Латвію. Маршрут залежить від вашого місця виїзду в Україні.

Важливо мати візу або дозвіл для транзиту через ЄС, а також врахувати правила дорожнього руху в кожній країні.

Де зупинитися

Естонія - країна маленька, кожен квадратний метр обжитої землі цінується на вагу золота, тож великого розмаїття готельного фонду очікувати не варто. Однак рівень і якість номерів у готелях, гостьових будинках і навіть у хостелах цілком заслуговують на високу оцінку. Звісно, як і скрізь, бувають прикрі винятки, але вони лише підкреслюють основне правило: відпочивати в Естонії комфортно та приємно.

Тутешні ціни на номери можна порівняти з фінськими - ті самі 40-60 євро. Ті ж чистота і доглянутість. І такий самий сумлінний персонал.

Ось топ-5 недорогих готелів в Естонії:

1. Citybox - сучасний готель у центрі Таллінна. Пропонує зручні номери, безкоштовний Wi-Fi і самообслуговування. Розташований поруч зі Старим містом.

2. Ibis Tallinn Center - готель із сучасним дизайном неподалік від центру міста. Номери з кондиціонером, безкоштовний Wi-Fi і ресторан на території готелю.

3. Dorpat Hotel - тризірковий готель у центрі Тарту. Комфортні номери, сніданок включено, привітний персонал.

4. Rija Old Town Hotel - готель у Старому місті Таллінна. Номери з сучасним дизайном, сніданок включено, поруч із туристичними визначними пам'ятками.

5. Hotel Dzingel - тихий готель у спокійному районі Таллінна. Затишні номери, безкоштовний Wi-Fi, зручний доступ до центру міста.

Що подивитися

Справжня «родзинка» Естонії - готелі, облаштовані в старовинних мизах - маєтках, відреставрованих спеціально для прийому гостей, які хочуть зануритися в романтичну атмосферу середньовічного пасторального побуту. Більшість миз і замків були збудовані в XVI-XVIII століттях німецькою та шведською знаттю. Бурхливі й трагічні події першої третини XX століття - приєднання до СРСР і Друга світова війна - занапастили колись розкішні маєтки, проте зі здобуттям Естонією незалежності вони отримали шанс на відродження і нове життя.

І самі мизи, і території навколо них зараз не впізнати: реставраторам вдалося зберегти дух романтики старовини, поєднавши її напівзабуті традиції з трендами сучасності. Наприклад, миза Сагаді, що в Національному парку Лахемаа (узбережжя Фінської затоки), - цілий історико-краєзнавчий музей просто неба. У цьому маєтку, чия історія налічує вже понад 500 років, ніби зупинився час.

Поїздка в Сагаді буде цікава тим, хто особливо цікавиться архітектурою і культурою країн Балтії. Щоб з головою зануритися у вивчення безлічі цікавих речей, створені всі умови: відпочити після екскурсій можна тут же, в готелі, а поїсти - в затишному ресторані з національною кухнею.

А ось в іншому місці - на мизі Поотсі (Пярнумаа) - нові враження чекають поціновувачів вин. Здивовані? Звісно, Естонія з її прохолодним кліматом - не найкраще місце для вирощування винограду. Але хто сказав, що цілком гідні напої виходять тільки з нього? Уже третє покоління власників маєтку займається виготовленням вин із ягід, які удосталь ростуть в естонських лісах, - ожини, чорниці, суниці, малини. Жодної автоматизації: усі операції, починаючи від сортування сировини й закінчуючи розливом готового продукту, виконуються вручну.

Екскурсія по Поотсі - це не тільки захоплива розповідь гіда і знайомство з тонкощами виноробства. Учасникам пропонується дегустація цілих шести видів вина і, звичайно, обід. Чи треба говорити про те, що складається він зі страв національної кухні?

На другому за величиною острові Естонії розташувався замок Сууремийза - володіння кількох поколінь спочатку шведських, а пізніше - німецьких аристократів. Тут вражають пишністю величезні зали з витонченою ліпниною, кришталевими люстрами, ефектними драпіруваннями і вишуканими меблями.

Окрім екскурсії самим замком, гостей Сууремийзи запрошують до міні-музею маєтку. Чимало задоволення принесе і прогулянка парком, розбитим в англійському стилі, а ще - неймовірної краси оранжерея.

Особливий привід з'їздити до Естонії 2025 року - Естонське свято пісні. Грандіозне за розмахом співоче змагання народних хорів з усієї країни - те, без чого неможливо уявити життя цієї маленької балтійської країни ось уже понад 200 років. Його проводять один раз на п'ять років - і кількість хорів-учасників постійно зростає. Для порівняння: у червні 1869 року в Дерпті (Тарту) на першому святі пісні виступив 51 хор, а 2019 року їх було понад тисячу. Свято проводять на Співочому полі в Таллінні. Воно воістину унікальне: сама природа створила справжній зал для глядачів просто на Ласнамяе - частині Балтійсько-Ладозького глінта.

Під час грандіозних концертів на сцені можуть одночасно перебувати до 15 тисяч учасників хорів. Іноді відбувається навпаки: глядачі й артисти міняються місцями, коли це потрібно за сценарієм свята.

Хори готують спеціальні програми народних пісень, які роками збирають по всій країні, щоб зберегти найціннішу спадщину. Цікавий факт: саме тут, на Співочому полі, 11 вересня 1988 року, у присутності 300 000 осіб - а це рівно третина населення Естонії - під час завершального концерту фестивалю «Пісня Естонії» було вперше озвучено заклик до здобуття незалежності. Пізніше масові пісенні свята, що тривали з червня по вересень 1988 року, історики назвали «Співочою революцією».

Що з'їсти

Основа естонської кухні - кулінарні традиції селянства. Це означає, що їжа має бути простою, ситною і, звісно, смачною. Так і є: супи тут густі і наваристі, м'ясо і риба подаються великими порціями обов'язково з картопляним, гороховим або круп'яним гарніром.

Особлива любов естонців до молока і кисломолочних продуктів: не буває такого дня, щоб у їхніх сім'ях не випивали хоча б по склянці молока, не з'їдали хоча б трохи сметани або йогурту. Дуже часто «молочка» служить обов'язковим інгредієнтом соусів і супів.

Ті, хто бував у Фінляндії, завжди відзначають велику схожість фінської та естонської кухонь: навіть рецепти багатьох страв збігаються. Наприклад, в обох народів заведено готувати молочну юшку - рибний суп на молоці. Різниця лише одна - у сортах риби. Фіни віддають перевагу супу з сьомгою, а естонці - з тріскою або балтійським оселедцем. Однак незважаючи на незвичне поєднання продуктів, юшка виходить відмінною.

Мульгікапсад - ще одна типова страва естонської кухні. Це перлова каша зі свининою і квашеною капустою - дуже ситна і смачна подоба плову. Зазвичай перлова крупа у нас особливим попитом і любов'ю не користується, але саме спробувавши мульгікапсад, багато людей починають дивитися на непоказну сіру кашу зовсім по-іншому.

А ще естонці - великі любителі салатів. Найголовніший на столі - росольє, щось на кшталт вінегрету з оселедцем і майонезом. Далі йде салат картопляний, гарбузовий, рибний - без них ніяк не можна уявити так званий külmlaud - естонський «холодний стіл». У святкові дні разом із кількома салатами подають кров'яну ковбасу, ніжний печінковий паштет, за сезоном - печеню зі свинини з квашеною капустою і неодмінно холодець.

Десертів у національній кухні Естонії небагато і вони не вирізняються вишуканістю. Найвідоміший із них - буберт. Особливим чином зварена манна крупа зі збитими білками і жовтками, полита кислим соусом або киселем - так виглядають ласощі, що прийшли в Естонію з Німеччини років триста тому.

Якщо пощастить побувати в Таллінні на Різдво, обов'язково спробуйте булочки з вершковим кремом - вастлакулід. Повітряна, ароматна випічка з найніжнішою начинкою додасть ще більше чарівності святу.

А що ж випити? Справжня алкогольна легенда Естонії - лікер «Старий Таллінн» (Vana Tallinn). Як і всі лікери, це десертний напій, який найчастіше додають у коктейлі. Цікаво, що існує цілих три версії «СТ» - 50-градусна, 40-градусна та 16-градусна. Перші дві п'ють із льодом, а найлегшу змішують із різними добавками - кавою, соками та іншими.

Секрет такої народної любові до «Старого Таллінна» - його абсолютно натуральний склад - спеції, трави, прянощі, що надають напою дивовижного смаку. До речі, пляшка цього лікеру - чудовий подарунок для друзів і рідних, тому він упевнено лідирує в списку найпопулярніших сувенірів з Естонії.

Любителі традиційного алкоголю добре відгукуються про місцеву горілку - Stön і Kase Birch. Остання - справжній ексклюзив: до неї додають березовий сік.

Як уже зазначалося, в Естонії існує досить добре розвинене виноробство. Вина виготовляють із фруктів і ягід, а найпопулярніше й найулюбленіше з них - смородинове. Це яскравий темно-фіолетовий напій із дуже насиченим смаком чорної смородини.

Естонія - справжня перлина Балтії, успішна, красива країна, де ультрасучасне цілком природно уживається із сивою старовиною, а нові віяння чудово поєднуються з патріархальним укладом естонської глибинки. Тут варто побувати хоча б для того, щоб усе це побачити самим.