Персони

Кращі українські спортсменки

Сьогодні українські жінки у спорті — це приклад сили, витривалості та відданості своїй справі. Вони досягають висот у багатьох дисциплінах, від тенісу до дзюдо, від легкої атлетики до фехтування. Їхні здобутки є не лише спортивними перемогами, а й важливим внеском у міжнародне визнання України.

від Олена Величко

Contents
Українські спортсменки

Топ 10 сучасних українських спортсменок

За останні 30 років українські спортсменки здобули понад 100 олімпійських медалей, з яких 40 — золоті. Легку атлетику, гімнастику, дзюдо та теніс можна назвати "золотими" видами спорту для українок, адже саме тут вони досягли найбільших успіхів. Українки беруть активну участь у розвитку паралімпійського спорту. Зокрема, Оксана Шишкова — багаторазова чемпіонка Паралімпійських ігор у біатлоні та лижних перегонах.

Українські спортсменки — це гордість країни, їхні здобутки — це не лише медалі та титули, а й джерело надії та віри у власні сили. Україна має всі підстави пишатися своїми героїнями, які доводять: немає нічого неможливого для тих, хто прагне перемоги.

Ось список 10 видатних сучасних українських спортсменок, які досягли значних успіхів на міжнародній арені.

Еліна Світоліна

Еліна Світоліна

Еліна Світоліна (Монфіс)

znaki.fm

Еліна Світоліна (тепер Монфіс) — українська тенісистка, народилася 12 вересня 1994 року в Одесі в спортивній родині. Її батько Михайло займався боротьбою, мати Олена — веслуванням, а старший брат Юліан також обрав теніс. Еліна почала займатися тенісом у чотири роки, а її талант став помітним вже в юному віці.

У 12 років вона привернула увагу бізнесмена Юрія Сапронова, який став її спонсором і допоміг створити умови для професійного розвитку. У 2007 році родина переїхала з Одеси до Харкова для покращення тренувальної бази Еліни. Попри те, що більшість часу вона проводить за кордоном, її офіційною резиденцією залишається Харків. Еліна постійно відзначала свою відданість Україні, відмовляючись від пропозицій змінити громадянство. Вона є символом українського спорту та однією з найуспішніших тенісисток країни.

Еліна Світоліна

Еліна Світоліна: Олімпіада-2024

Найвизначніші досягнення:

  • Перемога на юніорському Roland Garros (2010).
  • Бронзова медаль Олімпійських ігор (Токіо, 2021).
  • Переможниця 17 турнірів WTA в одиночному розряді.
  • Третя ракетка світу (січень 2019).
  • Півфіналістка Wimbledon (2019).
  • Чвертьфіналістка Roland Garros (2020, 2023).
  • Фіналістка турніру Великого Шлему у півфіналі на US Open (2023).
  • Чвертьфіналістка турнірів Великого Шлему 7 разів (2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2023).
  • Престижна позиція в рейтингу WTA: 3-є місце (2017, 2018, 2019).
  • 37 перемог над тенісистками з топ-10 рейтингу WTA, зокрема 7 разів над першими ракетками світу.
  • Обігрування чинних перших ракеток світу: перемоги над Сереною Вільямс, Анджелік Кербер та Сімоною Халеп у період 2016–2019.
  • Єдина українка, яка виграла олімпійську медаль у тенісі.
  • Єдина жінка з України, яка досягла півфіналів на турнірах Великого Шлему в одиночному розряді до січня 2024 року.

Ольга Харлан

Харлан

Ольга Харлан

znaki.fm

Ольга Харлан народилася 4 вересня 1990 року в Миколаєві. Захоплення фехтуванням почалося ще в дитинстві, коли їй було всього 10 років. Вона закінчила Миколаївське училище фізичної культури та стала однією з найуспішніших фехтувальниць світу. Ольга виступає у дисципліні шаблі та представляє Україну на міжнародних змаганнях із 2004 року. Завдяки її винятковим успіхам, Харлан вважається символом українського спорту.

Учасниця українського шоу «Танці зі зірками» (2021), де здобула друге місце.

На чемпіонаті світу з фехтування 2023 року в Мілані Харлан стала центром гучного міжнародного скандалу. Після перемоги в індивідуальному поєдинку над представницею росії Анною Смірновою, Ольга відмовилася тиснути руку суперниці, що викликало широкий резонанс. Смірнова подала протест, вимагаючи дискваліфікації Харлан, і Міжнародна федерація фехтування (FIE) спочатку позбавила її права брати участь у подальших змаганнях чемпіонату. Після втручання Національного олімпійського комітету України та міжнародного тиску FIE скасувала дискваліфікацію, а Харлан отримала право виступати на Олімпійських іграх 2024 року.

Ольга Харлан

Ольга Харлан стала бронзовою призеркою Олімпіади-2024 з фехтування на шаблях

Найвизначніші досягнення:

  • 2008 рік Олімпійські ігри (Пекін): золота медаль у командній першості.
  • 2012 рік Олімпійські ігри (Лондон): бронза в індивідуальному заліку.
  • 2024 рік Олімпійські ігри (Париж): бронза в індивідуальній першості та золото в командних змаганнях.
  • Чемпіонати світу: шестиразова чемпіонка світу в індивідуальному та командному заліках (2007–2019). У 2019 році здобула важливу перемогу над Софією Великою (рф), ставши шестиразовою чемпіонкою світу.
  • Чемпіонати Європи: десятиразова чемпіонка Європи в особистих та командних змаганнях. Перша медаль – бронза в командній першості у 14 років.
  • Кубок світу: п’ятиразова володарка загального заліку Кубка світу. Переможниця багатьох етапів Кубка світу, включаючи сезони 2016, 2018, 2019 років.
  • Універсіада: золота медаль на літній Універсіаді у Шеньчжені (2011).

Ярослава Магучіх

Ярослава Олексіївна Магучіх

Ярослава Магучіх

Ярослава Олексіївна Магучіх народилася 19 вересня 2001 року в місті Дніпро. З дитинства вона проявляла інтерес до спорту, спершу займалася карате, надихнувшись прикладом старшої сестри Анастасії, яка є срібною призеркою чемпіонату Європи з карате. Проте карате не стало її покликанням, і Ярослава обрала легку атлетику. Її спортивний шлях почався зі стрибків у довжину, бігу з бар'єрами та стрибків у висоту, де вона згодом стала справжньою зіркою.

Паралельно зі спортом, Ярослава проявляла здібності до мистецтва, займаючись малюванням у стилі абстракції та беручи участь у конкурсах. Проте у підлітковому віці вона зробила остаточний вибір на користь легкої атлетики. Її перші успіхи в спорті не змусили себе чекати.

Магучіх

Ярослава Магучіх стала першою в історії України чемпіонкою Європи зі стрибків у висоту

Найвизначніші досягнення:

  • Чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор 2018 року: перемогла на змаганнях у стрибках у висоту з рекордом турніру — 1,94 м.
  • Перемога на Діамантовій лізі: у 2019 році стала наймолодшою переможницею цих престижних змагань, стрибнувши на 1,96 м у Досі.
  • Бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року: здобула медаль у Токіо, продемонструвавши результат 2,00 м.
  • Чемпіонка світу 2023 року: у Будапешті завоювала "золото" з результатом 2,01 м.
  • Світовий рекорд у стрибках у висоту (2024 рік): на етапі Діамантової ліги в Парижі встановила новий рекорд — 2,10 м, перевершивши досягнення Стефки Костадінової, яке трималося з 1987 року.
  • Олімпійська чемпіонка 2024 року: на змаганнях у Парижі здобула "золото" з результатом 2,00 м, випередивши суперниць за кількістю спроб.

Марина Бех-Романчук

Марина Бех-Романчук

Марина Бех-Романчук на Олімпійських іграх 2024

Марина Олександрівна Бех-Романчук народилася 18 липня 1995 року в селі Майдан Морозівський (або Корначівка) Хмельницької області. Дівчина росла у родині, де підтримка спорту була важливим аспектом життя. Її шлях до успіху почався ще в дитинстві, коли юна спортсменка демонструвала природні здібності до легкої атлетики.

Марина Бех-Романчук є однією з найуспішніших українських легкоатлеток, спеціалізується на стрибках у довжину та потрійному стрибку. Вона стала призеркою світових і континентальних першостей, чемпіонкою Європи, багаторазовою чемпіонкою України та учасницею трьох Олімпійських ігор (2016, 2020, 2024).

Її праця та досягнення були відзначені численними нагородами, серед яких звання найкращої спортсменки України за версією Асоціації спортивних журналістів України (2020) і включення до списку найкращих атлетів світу за версією журналу Track&Field News.

«Золото» українки Бех-Романчук у потрійному стрибку на Євро-2022

Найвизначніші досягнення:

  • Срібна медаль Чемпіонату світу з легкої атлетики 2019 року (Доха, Катар) у стрибках у довжину.
  • Золота медаль Чемпіонату Європи 2021 року в приміщенні (Торунь, Польща) у стрибках у довжину.
  • Золота медаль Чемпіонату Європи 2022 року у потрійному стрибку.
  • Переможниця етапів "Діамантової ліги" в стрибках у довжину (різні роки).
  • Багаторазова чемпіонка України в стрибках у довжину та потрійному стрибку.
  • Учасниця Олімпійських ігор 2016, 2020 та 2024 років.

Анжеліка Терлюга

Анжеліка Терлюга

Анжеліка Терлюга - відома українська каратистка

Анжеліка Володимирівна Терлюга (народилася 27 березня 1992 року в Одесі) — видатна українська каратистка, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року, заслужений майстер спорту України. Вона змагається у ваговій категорії до 55 кг і визнана однією з найкращих спортсменок України.

У 2019 році стався прорив у її кар’єрі: Анжеліка здобула 5 перемог на турнірах серії «Карате 1 Прем’єр-Ліга». У сезоні 2020 року вона гарантувала собі участь в Олімпійських іграх, перемігши на турнірі в Дубаї. Після пандемії COVID-19 Анджеліка Терлюга відновила виступи у 2021 році та продовжила демонструвати високий рівень підготовки, що призвело до її успіху в Токіо.

У 2022 році Анжеліка здобула чемпіонські титули на Європейському чемпіонаті та Всесвітніх іграх. У 2023 році її блискучий виступ на III Європейських іграх приніс Україні золоту медаль.

Анжеліка Терлюга

Анжеліка Терлюга виборола для України першу в історії медаль Олімпійських ігор з карате у 2020 році

noc-ukr.org

Найвизначніші досягнення:

  • Олімпійські ігри 2020 року (Токіо): срібна медаль. У фіналі Анжеліка поступилася болгарській каратистці Івет Горановій.
  • Чемпіонка Європи: 2017 (командне куміте), 2018 (особисте куміте), 2019 (командне куміте), 2022 (особисте куміте).
  • Європейські ігри 2019: срібна медаль.
  • Переможниця турнірів «Карате 1 Прем’єр-Ліга»: 10 титулів, зокрема в Парижі (2019), Токіо (2019), Дубаї (2020).
  • Володарка титулу Grand Winner KARATE1: 2017, 2019.
  • Золота медалістка III Європейських ігор (2023, Польща).
  • Анжеліка двічі визнана найкращою спортсменкою України за версією НОК (2018, 2020) та у 2018 році очолила рейтинг Міжнародної федерації карате у своїй ваговій категорії.

Дар'я Білодід

Дар'я Геннадіївна Білодід

Дар'я Білодід - наймолодша чемпіонка світу в історії дзюдо

Дар'я Геннадіївна Білодід народилася 10 жовтня 2000 року в Києві. Її батьки, Геннадій Білодід і Світлана Кузнєцова, були професійними дзюдоїстами, тому спортивний шлях дівчини був природним продовженням родинної традиції. Спершу батьки хотіли, щоб Дар’я відвідувала секцію з художньої гімнастики, але в шестирічному віці дівчина зробила вибір на користь дзюдо, попри побоювання батьків, які знали про складність цього виду спорту.

Свою першу дорослу медаль Дар'я завоювала в 2017 році на Континентальному кубку в Празі, а того ж року стала чемпіонкою Європи серед дорослих у ваговій категорії до 48 кг, ставши наймолодшою ​​володаркою цього титулу в історії. Її кар'єра з кожним роком набирала обертів, і Дар'я стала символом успіху українського дзюдо.

У 2018 році, у віці 17 років, вона стала чемпіонкою світу, здобувши перемогу над чинною чемпіонкою світу Фуною Тонакі з Японії. Ця перемога зробила Дар'ю наймолодшою ​​чемпіонкою світу серед дорослих в історії дзюдо. У 2020 році Дар'я здобула бронзову медаль на Олімпійських іграх у Токіо. Ця нагорода стала першою для української збірної на змаганнях в Японії, підтвердивши високий рівень її майстерності та незламну волю до перемоги.

Дар'я Білодід

Дар'я Білодід виборола бронзову медаль у ваговій категорії до 48 кг на Олімпійських іграх у Токіо 2020

Найвизначніші досягнення:

  • Бронзова призерка Олімпійських ігор у Токіо (2020) у ваговій категорії до 48 кг.
  • Дворазова чемпіонка світу (2018, 2019). Дар'я стала наймолодшою ​​чемпіонкою світу з дзюдо у віці 17 років, встановивши рекорд.
  • Триразова чемпіонка Європи (2017, 2019, 2024).
  • Переможниця численних турнірів серії Grand Slam, European Cup та інших міжнародних змагань.

Ірина Геращенко

Ірина Ігорівна Геращенко — українська спортсменка, що спеціалізується на стрибках у висоту. Народилась 10 березня 1995 року в Києві. Бронзова призерка літніх Олімпійських ігор 2024 року, срібна призерка чемпіонату Європи протягом усього 2021 року.

Ірина Геращенко розпочала міжнародну спортивну кар'єру у 2011 році, дебютувавши на юнацькому чемпіонаті світу, де виборола срібло з результатом 1,87 м. У 2013 році — стала другою на чемпіонаті України (1,92 м).

Ірина Геращенко — третя українська стрибунка в історії з медаллю Євро у стрибках у висоту. Крім неї це вдавалося Ярославі Магучіх ("золото" у 2022 та 2024 роках) та Олені Холоші ("бронза" у 2012-му).

Ірина Геращенко

Олімпіада-2024: атлетка Ірина Геращенко здобула бронзу у стрибках у висоту

Найвизначніші досягнення:

  • 2016 рік: 10 місце на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро.
  • 2019 рік: перемога на турнірі International Pfingstsportfest (1,99 м) у Німеччині; друге місце на матчевій зустрічі Європа-США (1,98 м).
  • 2020 рік: четверте місце на Олімпіаді в Токіо (1,98 м).
  • 2021 рік: срібна медаль на чемпіонаті Європи у другій половині дня в Торуні (1,98 м).
  • 2024 рік: бронзова медаль на Олімпійських іграх у Парижі (1,95 м).

Людмила Кіченок

Людмила Вікторівна Кіченок народилася 20 липня 1992 року в Дніпрі. Разом із сестрою-близнючкою Надією, яка також стала професійною тенісисткою, Людмила почала грати в теніс у віці семи років під час відпочинку на одному з кримських курортів. Батьки Олена та Віктор Кіченок завжди підтримували дочок у їхніх спортивних починаннях.

Людмила та Надія Кіченок

Людмила та Надія Кіченок

У 2006 році Людмила дебютувала на турнірі ITF у Підгориці, Чорногорія. Через три роки вона вже виграла два турніри серії ITF Circuit в одиночному розряді (у Харкові та Стокгольмі) і ще чотири титули в парному розряді разом із сестрою (в Алфен-ан-ден-Рейні, Харкові, Стокгольмі та Мінську). У 2016 році Людмила разом із сестрою представляла Україну на Олімпійських іграх в Ріо, але вже в першому раунді вони поступилися китайським суперницям. Вони також виграли турнір ITF Circuit в Ірапуато. У 2020 році найкращим результатом Людмили був другий раунд на турнірі в Катарі. У парі з сестрою вона здобула одну перемогу над нідерландкою Кікі Бертенс та Юлією Гергес із Німеччини. У 2020 році вона також брала участь у Олімпійських іграх в Токіо, де разом із сестрою дійшла до чвертьфіналу.

У 2022 році Людмила разом із Оленою Остапенко досягла півфіналу на Відкритому чемпіонаті Франції та Вімблдоні. Вони також виграли турнір у Бірмінгемі. У 2023 році Людмила разом із Мате Павичем виграла титул на турнірі Вімблдону в змішаному парному розряді. У 2024 році Людмила разом із Оленою Остапенко виграла Відкритий чемпіонат США в парному розряді, що стало її першим титулом у жіночому парному турнірі Великого шолома.

Людмила Кіченок виграла Wimbledon-2023

Найвизначніші досягнення:

  • Переможниця двох турнірів Великого шолома: одного в парному розряді (Відкритий чемпіонат США 2024) та одного в змішаному парному розряді (Вімблдон 2023).
  • Фіналістка одного турніру Великого шолома в парному розряді (Відкритий чемпіонат Австралії 2024).
  • Переможниця 11 турнірів WTA у парному розряді.
  • Вихід до півфіналу турніру Великого шолома у парі з Оленою Остапенком на Відкритому чемпіонаті Франції 2022 та Вімблдоні 2022.
  • Виграла Трофей еліти WTA у 2018 та 2019 роках.
  • У серпні 2024 року у парі з Оленою Остапенко виграла Відкритий чемпіонат США 2024, досягнувши першого у своїй кар'єрі титулу у жіночому парному турнірі Великого шолома.

Юлія Левченко

Юлія Левченко народилася 28 листопада 1997 року в місті Бахмут, Донецька область. Вона з дитинства була активною дитиною, захоплювалася різними видами спорту, але її природний талант до стрибків у висоту став очевидним ще в ранньому дитинстві. Спочатку Юлія тренувалася під керівництвом місцевих тренерів, які помітили її потенціал і сприяли її подальшому розвитку. Її перші значущі міжнародні досягнення прийшли у 2014 році, коли вона виграла золоту медаль на юнацьких Олімпійських іграх.

Юлія Левченко

Юлія Левченко увійшла до трійки найгарніших спортсменок Олімпіади-2024

2017 рік став справжнім проривом у кар'єрі Юлії. Вона завоювала низку медалей на різних міжнародних змаганнях, включаючи бронзову медаль на чемпіонаті Європи у приміщенні, золоту медаль на молодіжному чемпіонаті Європи та срібну медаль на чемпіонаті світу в Лондоні. Юлію Левченко визнано кращою спортсменкою України у серпні 2017 року. Вона також отримала нагороду «Висхідна зірка» від Європейської легкоатлетичної асоціації.

У лютому 2023 року Юлія Левченко здобула золоту медаль на етапі Світового легкоатлетичного туру у приміщенні в Мондевілі, демонструючи, що вона продовжує залишатися однією з найкращих стрибунок у висоту у світі.

Найвизначніші досягнення:

  • Чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор 2014 року.
  • Срібна призерка чемпіонату світу 2017 року (Лондон).
  • Бронзова призерка чемпіонату Європи у приміщенні 2017 року (Белград).
  • Золота медалістка молодіжного чемпіонату Європи 2017 року (Бидгощ).
  • Переможниця міжнародних змагань "Banskobystrická latka" 2017 року (Банська Бистриця).
  • Переможниця молодіжного чемпіонату Європи у приміщенні 2018 року.
  • Молодіжний рекордсмен України у приміщенні 2018 року (1,97 м).
  • Срібна медалістка етапу Світового туру IAAF у приміщенні 2018 року (Торунь).
  • Переможниця на матчевій зустрічі Європа — США 2019 року (Мінськ) з особистим рекордом 2,02 м.
  • Золота медалістка командного чемпіонату Європи 2019 року (Бидгощ).
  • Переможниця континентального туру у Загребі 2020 року.
  • Золота медалістка на етапі Світового легкоатлетичного туру у приміщенні 2023 року (Мондевіль).

Христина Дмитренко

Христина Дмитренко народилася 31 травня 1999 року в Чернігові. З раннього дитинства займалася спортом і обрала біатлон, що став її професійним шляхом. Її старша сестра Валерія також займається біатлоном.

Христина Дмитренко

Біатлоністка Христина Дмитренко

У лютому 2016 року Христина Дмитренко представляла Україну на зимовій юнацькій Олімпіаді в Ліллехаммері. Вона здобула золоту медаль у гонці переслідування, ставши першою українкою, яка досягла такого успіху у біатлоні на юнацькому рівні. Ця перемога стала історичною не лише для Христини, а й для всієї України, оскільки це перше золото української збірної у зимових видах спорту на юнацьких Олімпійських іграх.

Найвизначніші досягнення:

  • Золота призерка Юнацьких Олімпійських ігор 2016 року.
  • Чемпіонка світу серед юніорів 2018 року в естафеті.
  • Переможниця етапів Кубка світу серед юніорів.
  • Багаторазова чемпіонка України серед юніорів.

Українські спортсменки, що стали світовими легендами

Україна має багату історію спортивних досягнень, і однією з її головних гордостей є жінки-спортсменки, які залишили незабутній слід у світовій спортивній історії. Наше теперішнє неможливе без історичної тяглості, тому кожне досягнення цих видатних жінок є частиною великої традиції, що формує і теперішній образ та імідж України у світі.

Катерина Серебрянська

Катерина Серебрянська — відома українська художня гімнастка, олімпійська чемпіонка 1996 року в Атланті. Вона народилася в спортивній родині: її батько був футболістом, а мати гімнасткою. Займатися художньою гімнастикою Катерина почала в 4 роки, а першу перемогу здобула в 10 на турнірі "Олімпійські надії України". Вона стала багаторазовою чемпіонкою світу, Європи.

Завоювала золоту медаль на Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, ставши першою українською гімнасткою, яка здобула цю нагороду після здобуття Україною незалежності.

Катерина Серебрянська

Олімпійська чемпіонка - гімнастка Катерина Серебрянська

Після завершення спортивної кар'єри в 1999 році Катерина відкрила дитячу школу гімнастики разом із мамою, яка, на жаль, пішла з життям через онкологію у 2003 році. Сама Серебрянська стала мамою у 2000 році. Вона також працювала телеведучою, продюсеркою, була авторкою книг, коучем зі здорового способу життя, заснувала бізнес із доставки здорової їжі та розробила систему самомотивації.

Найвизначніші досягнення:

  • Чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті у художній гімнастиці.
  • Багаторазова чемпіонка світу та Європи.
  • Катерина отримала звання заслуженого майстра спорту України та інші державні нагороди за свої досягнення у спорті.
  • Володарка кубка світу серед клубів (Aeon Cup) 1994, 1995, 1996.

Інеса Кравець

Інесса Кравець — олімпійська чемпіонка 1996 року в потрійному стрибку. Одна з найвідоміших спортсменок України, чий світовий рекорд тримався 25 років. Її кар'єра в спорті стала справжнім символом досягнення українського спорту на міжнародній арені. Інесса не лише здобула золото на Олімпіаді в Атланті, але й тричі ставала чемпіонкою світу (1991, 1993, 1995), встановивши світовий рекорд у 1995 році, коли стрибнула на 15,50 м.

Інеса Кравець

Рекордсменка світу Інеса Кравець

Попри виняткові спортивні досягнення, її кар'єра не обійшлася без випробувань. У 2000-х роках Кравець потрапила в допінговий скандал, що призвело до усунення на два роки. Однак проблеми зі здоров'ям, зокрема численні операції на ахіллесових сухожиллях, змусили її завершити спортивну кар'єру після останнього виступу на чемпіонаті світу 2003 року.

У 2005 році Інесса стала матір'ю, народивши дочку Дашу від другого шлюбу. Спортивна кар'єра відступила на другий план, і Інесса присвятила себе родині. Вона не стала професійною тренеркою, але активно займалася розвитком спортивної кар’єри своєї дочки, яка зараз є тенісисткою, виступаючи в юніорських змаганнях.

Найвизначніші досягнення:

  • Олімпійська чемпіонка 1996 року в Атланті у потрійному стрибку.
  • Світова рекордсменка з результатом 15,50 м (досягнуто у 1995 році).
  • Чемпіонка Європи 1992 рік.
  • Чемпіонка світу 1995 року.

Лілія Подкопаєва

Лілія Подкопаєва — видатна українська гімнастка, олімпійська чемпіонка, яка здобула близько 80 нагород у своїй кар'єрі. Однією з отриманих є золота медаль Олімпійських ігор 1996 року в Атланті, що стала кульмінацією її спортивного шляху.

У дитинстві вона була активною дівчинкою і спочатку не мала особливого інтересу до гімнастики, але коли побачила великий гімнастичний зал у Палаці спорту "Динамо", вирішила зайнятися цим спортом. Згодом вона здобувала перемоги на місцевих та національних змаганнях, в 1993 році виграла звання чемпіонки України, а в 1995 році стала абсолютною чемпіонкою світу. У 1996 році Лілія Подкопаєва поїхала на Олімпійські ігри в Атланту, де здобула золоту медаль, подолавши величезний страх і хвилювання перед публікою. Цей виступ залишив незабутній слід в історії гімнастики.

Подкопаєва

Олімпійська чемпіонка Лілія Подкопаєва

Після Олімпійських ігор Лілія продовжила виступи на змаганнях, проте через травми вона вирішила завершити кар'єру. Вже після закінчення спортивної діяльності вона відкрила мережу гімнастичних шкіл у Донецьку та випустила спортивний одяг.

У 2015 році Подкопаєва переїхала до Атланти. Лілія активно займається волонтерством та підтримує Україну, перебуваючи в США, де займається діяльністю в рамках міжнародного благодійного фонду.

Найвизначніші досягнення:

  • Абсолютна чемпіонка світу (1995, Японія, Сабає) та Європи (1996, Велика Британія).
  • Володарка Кубка Європи (1995).
  • Переможниця XXVI Олімпійських ігор в Атланті (1996).
  • Виграла 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових медалей.
  • Організаторка турніру «Золота лілія».

Оксана Баюл

Оксана Баюл — українська фігуристка, перша в історії України олімпійська чемпіонка. Вона народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську (тепер Дніпро). Змалку Оксана проявила любов до спорту, її шлях до фігурного катання почався з того, що бабуся відвела її на ковзанку, коли їй було майже 4 роки. 

Спочатку вона брала участь у чемпіонатах СРСР, однак не досягла призових місць. Трагічні події в її житті почалися, коли, у 13 років, Оксана втратила матір, а за місяць померла і бабуся. Після цього її тренер Станіслав Корітек взяв дівчину на виховання та відправив до Одеси, де вона продовжила тренуватися.

Чим зараз живе Оксана Баюл?

У 1993 році Баюл здобула друге місце на чемпіонаті Європи, а в 1994 році стала переможницею чемпіонату світу, що стало початком її тріумфу на Олімпійських іграх у Ліллегаммері (Норвегія). Їй було лише 16 років, і, попри серйозну травму, Оксана виграла золоту медаль, ставши першою українкою, яка завоювала це звання на Олімпіаді. Підняття українського прапора на церемонії нагородження стало історичним моментом, адже це був перший раз, коли зазвучав гімн України на Олімпіаді.

Після перемоги на Олімпіаді Оксана переїхала до Лас-Вегаса, де працювала на контрактній основі. Вона швидко здобула популярність, але молода дівчина не витримала слави та потрапила в численні скандали, включаючи затримання за кермом у нетверезому стані та проблеми з алкоголізмом. Однак вона подолала залежність і повернулася до фігурного катання у 2005 році.

У 2010 році Баюл повернулася в Україну з наміром відкрити дитячу школу фігурного катання. Проте через декілька місяців вернулась до США. У 2021 році Оксана отримала американське громадянство і відмовилася від українського паспорта, але продовжує активно підтримувати Україну, зокрема в контексті війни з росією. Вона активно працює над недопуском російських фігуристів до міжнародних змагань і виступає на підтримку України на міжнародній арені.

Найвизначніші досягнення:

  • Перша олімпійська чемпіонка незалежної України (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994).
  • Дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи (1993, 1994).
  • Чемпіонка світу з фігурного катання (1993).

Олена Костевич

Олена Дмитрівна Костевич народилася 14 квітня 1985 року в Хабаровську. У дитинстві вона займалася спортивною гімнастикою, а також великим тенісом. Проте в 11 років за ініціативою матері Олена почала займатися стрільбою. Тренування проходили в спортивно-стрілецькому клубі Чернігова, де вона швидко показала свої можливості. У 19 років виборола золоту медаль на Олімпійських Іграх в Афінах-2004 у стрільбі з пневматичного пістолета з 10 метрів. На Олімпіаді в Лондоні-2012 у неї – дві бронзових медалі: у стрільбі з пневматичного пістолета з 10 метрів та з пістолета з 25 метрів, а ще – два титули чемпіонки Європи (2015 та 2016) і ще одне звання чемпіонки світу (2018).

Олена Дмитрівна Костевич

Олена Костевич – легенда олімпійського спорту

Вона є членом збірної України зі стрільби та членом Федерації стрільби України. Крім того, Олена має звання лейтенанта Служби безпеки України (СБУ). З 2014 року Олена мешкає в Австрії.

Найвизначніші досягнення:

  • Олімпійська чемпіонка 2004 року в Афінах з кульової стрільби (пневматичний пістолет).
  • Триразова бронзова призерка Літніх Олімпійських Ігор з кульової стрільби.
  • Чемпіонка світу 2002 року з кульової стрільби.
  • Переможниця фіналу Кубка світу 2003 року.
  • Чемпіонка Європи з пневматичного пістолета 2015 і 2016 років.
  • Двократна медалістка Універсіади 2013 року в Казані (золота і срібна медалі).
  • Золота медаль чемпіонату світу 2018 року в Кореї.
  • Чемпіонка Європи 2019 року в змішаних командах з Олегом Омельчуком.
  • Олена Костевич разом з Олегом Омельчуком вибороли бронзову медаль з пневматичного пістолету з десяти метрів на Олімпіаді 2020 (Токіо).

Ці видатні спортсменки не лише принесли Україні медалі, але й стали прикладом сили, наполегливості та таланту, прославляючи нашу країну на міжнародній арені.