Дмитро Комаров

Дмитро Комаров — Заслужений журналіст України, він неодноразово отримував нагороди за свою роботу, в тому числі за висвітлення складних тем, від життя в закритій Північній Кореї до ритуалів кремації на березі Гангу в Індії. Комаров відомий своєю сміливістю, професійним підходом до зйомок та здатністю показувати світ з незвичного боку — «навиворіт».

Біографія Діми Комарова

Дмитро Костянтинович Комаров народився 17 червня 1983 року в Києві в сім’ї Костянтина та Ніни Комарових. Він був першою дитиною у батьків, пізніше в родині з’явилися ще молодші двійнята — брат Микола (зараз створює комп’ютерні ігри) та сестра Ангеліна (стилістка-перукарка), яких назвали на честь бабусі та діда. В одному з інтервʼю Дмитро Комаров розповідає, що:

Як і будь-яка дитина, у дитинстві я обожнював подарунки і просив їх. У якийсь момент я почав просити братика та сестричку. Так і сталося. Я навіть пам'ятаю, як казав: "Купіть мені лялю, але обов'язково дві".

Дитинство минуло в типових для 1980–1990-х умовах: скромний побут, радянське виховання, освіта та наполегливість. Дмитро згадує, що добре вчився, багато читав і вже змалку мріяв про далекі країни. Сім’я не була багатою, але підтримувала інтереси сина.

Після школи Дмитро вступив до Національного транспортного університету, де здобув диплом інженера. Паралельно зрозумів, що гуманітарна сфера ближча, і закінчив Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «Зв’язки з громадськістю». Також завершив 6 класів музичної школи за класом фортепіано.

Журналістика захопила його ще в підлітковому віці, в 12 років опублікував першу статтю, а в 16 став редактором колонки про чоловіків у тижневику «Теленеделя». Він жартує, що

Отримав першу роботу раніше, ніж паспорт.

Згодом співпрацював з «Комсомольською правдою в Україні», «Известиями в Украине», журналами Playboy та EGO.

З 17 років почав працювати і фотокореспондентом. Він фотографував події з відомими людьми і продавав ці фото медіа.

Початок кар’єри найвідомішого мандрівника України

В той же час Дмитро Комаров почав самостійні подорожі маловідомими маршрутами в Україні та за кордоном. Коли повертався, писав статті та продавав їх разом з фотографіями у друковані видання. Він знімав екзотичні країни, робив фотовиставки, а за виручені кошти фінансував нові поїздки. 

Серед відомих фотовиставок Комарова того часу згадують: експозиції присвячену Танзанії та Кенії (2005 рік), виставку «Непал. Рік 2064» (2007 рік) та фотовиставку «Індосутра» (2009 рік), яка презентує «незаймані» стежки мальовничої Індії.

Уже на початкових етапах кар’єри (а це в 16–17 років) у Комарова виходило робити не банальні знімки, а створювати цілісні репортажі «з місця подій». Йому подобалось мандрувати та писати про це, були спроби їздити кудись разом з однокурсниками, але швидко зʼясувалось, що це не його.

Мені цікавішими є поодинокі експедиції в незвідані місця,

— пояснював Комаров.

Після однієї з таких мандрівок Таїландом у Дмитра Комарова виникла ідея створити власну програму про подорожі, яка згодом перетворилось у те, що ми зараз знаємо як «Світ навиворіт». До початку виходу передачі Дмитро вже встиг побувати у більш як 20 країнах.

«Світ навиворіт»

Думка створювати програму про власні мандрівки зʼявилась у Дмитра у 2008–2009 роках.

Приблизно 12 років тому полетів до Південно-Східної Азії, один, на невизначений термін… Це був мій стиль життя — їхати кудись, бажано з квитком в один кінець, і занурюватися в життя нової країни,

— розповідав Комаров у інтерв’ю ТСН. У північному Таїланді, на кордоні з М’янмою, під час зливи та обвалу дороги він кинув джип і пішов пішки з місцевими.

У той самий момент я подумав — як же здорово і круто навколо, які фантастичні речі я бачу, і як хочеться поділитися цими емоціями з усіма. Тоді вперше з’явилася ідея спробувати зняти телепрограму. Експериментально.

З цією ідеєю Дмитро Комаров пійшов на телебачення. Телеканали спочатку досить довго і прохолодно відхиляли його пропозиції, але, після знайомства Комарова з генеральним директором телеканалу «Сіті» Віталієм Докаленком та одним з продюсерів «1+1», «Світ навиворіт» отримав свій шанс. Дмитру Комарову запропонували підготувати пілотний випуск самостійно, без початкового фінансування від каналу. Він поїхав у Камбоджі, де зняв пробну серію з 8 епізодів за власні кошти, показав результат — і проєкт взяли в ефір на національному «1+1», хоча спочатку Комаров думав, що йде на регіональний «Сіті». Перший ефір проєкту «Світ навиворіт» вийшов 11 грудня 2010 року на телеканалі «1+1».

Дмитро Комаров одночасно є автором, ведучим, режисером, сценаристом і редактором своєї програми. У подорож він вирушає лише з однією людиною — оператором Олександром Дмитрієвим. Фактично вся команда «Світу навиворіт» складається лише з двох людей. За словами Комарова, це принципове рішення, яке визначає стиль програми.

Удвох ми можемо орендувати один мопед і дібратися будь-куди. Утрьох із гідом ми завжди вміщуємось в одну машину, що робить групу мобільною. Але найголовніше — маленька знімальна група не лякає людей і допомагає показати атмосферу максимально реалістично,

— пояснював журналіст.

Комаров майже не прописує сценарій наперед. Перед поїздкою він вивчає історію, культуру та особливості країни, збирає інформацію з відкритих джерел і спілкується з експертами. Уже на місці складає приблизний маршрут разом із місцевими провідниками та журналістами. Багато епізодів виникають спонтанно — знімальна група реагує на події, які трапляються під час подорожі.

Фактично глядачі по той бік екрана спостерігають за справжньою експедицією: знайомством із місцевими жителями, несподіваними пригодами, традиціями та навіть небезпечними ситуаціями. Ця документальна чесність та людська спонтанність стали одними з багатьох причин популярності програми.

За роки існування «Світу навиворіт» знімальна група побувала у десятках країн: від Непалу, Індії, Японії та Камбоджі до Болівії, Бразилії, Мексики, Ефіопії, Пакистану, Куби, Індонезії та інших. Окремі сезони програми були повністю присвячені одній країні, що дозволяло глибше показати її культуру, традиції та повсякденне життя.

Особливу увагу Комаров приділяє людям. У центрі кожного випуску — історії місцевих мешканців: шаманів, мисливців, ремісників, фермерів, альпіністів або провідників. Він проводить з місцевими багато часу, щоб зрозуміти їхній спосіб життя та передати атмосферу без штучних постановок.

Моя мета — не просто зняти екзотику,

— каже Дмитро Комаров, —

а зрозуміти людей, які живуть в абсолютно інших умовах, і показати, що ми всі, по суті, однакові.

Такий підхід і відрізнив «Світ навиворіт» від класичних туристичних шоу.

Іноді зйомки супроводжуються справжніми випробуваннями. Дмитро Комаров розповідав, що під час експедицій знімальна група неодноразово стикалася з небезпечними ситуаціями: стихійними лихами, проблемами зі здоров’ям в команді, дикими тваринами та складною логістикою у віддалених регіонах. Попри це, він наголошує, що головною цінністю програми залишається можливість показати світ таким, яким його бачать місцеві жителі.

Програми Дмитра Комарова і його унікальні сюжети часто не мають аналогів у світі, лише декілька журналістів змогли побачити і зафільмувати те, що і він. Наприклад, під час експедиції до Індії йому дозволили зняти процес кремації на березі річки Ганг — ритуал, який раніше майже не показували на телебаченні. А в Непалі він провів розслідування історії про «волосся єті» і довів, що це підробка, зроблена з шерсті гірського козла.

Проєкт має вже 17 сезонів (включно з українськими), мільйони переглядів, переклади іноземними мовами. Комаров отримав звання «Заслужений журналіст України» (2020), премію «Телетріумф». Програма «Світ навиворіт» зробила його найвідомішим українським мандрівником і вплинула на мільйони — люди почали мандрувати самостійно, цікавитися світом глибше, робити власні тревел-блоги.

Після 15 років існування проєкт продовжує виходити, але в форматі «Світ навиворіт. Україна». Новий сезон стартував 10 жовтня 2025 року на 1+1 Україна, з випусками про українське ППО, острів Зміїний, секрети довголіття українців, Буковель «навиворіт», ромську культуру, «українське золото» та інші теми сили та стійкості українського народу.

Журналіст має бути там, де відбувається історія. Сьогодні моя історія — це Україна та її боротьба,

— говорить Дмитро.

Випуски виходять українською мовою в ефірі та на основних платформах, старі випуски переклали на українську. Для міжнародної аудиторії створюються версії іншими мовами, включно з англійською, іспанською, португальською, французькою та російською. Сам Комаров більше не створює контент російською, оригінал — завжди українською.

Телевізійна та журналістська діяльність

Повномасштабне вторгнення росії в Україну кардинально змінило життя багатьох і Дмитра Комарова теж. Якщо раніше його кар’єра була присвячена екстремальним подорожам світом, то з 24 лютого 2022 року він став військовим кореспондентом, першим, хто зафіксував злочини окупантів у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Комаров неодноразово зізнавався, що війна глибоко вплинула на його психіку та світогляд.

У презентації фільму «Вихід» (2025) він сказав:

Я не можу залишатися тим Дімою, який стрибав у джунглях. Після Бучі, Ірпеня, Гостомеля, після всіх контрнаступів, уже не може бути колишнього мене.

У тому ж проєкті він вперше відверто розповів про власні зміни: постійний стрес, емоційне виснаження, переосмислення пріоритетів. Війна змусила його перейти від глобальних пригод до глибоких тем усередині країни — сили духу українців, психічного здоров’я, відновлення після травм.

Якими нас робить війна? Яким буде суспільство після війни? Як впоратись з емоційними та психологічними проблемами, постійними стресами, панікою, агресією і хронічною втомою?

— ці питання стали для нього центральними, і саме на них він шукає відповіді в останніх роботах.

Інші телевізійні проєкти Дмитра Комарова: 

• «Мандруй Україною з Дмитром Комаровим» (2021–2023, 3 сезони) — спіноф «Світу навиворіт», рекордно високі рейтинги, найпопулярніше тревел-шоу в історії українського телебачення, де Комаров досліджує приховані куточки України, культуру, людей і виклики сьогодення;
• «Рік» (2023) — багатосерійний документальний проєкт про війну: перші дні повномасштабного вторгнення, деокупація Київщини, Харківщини, Херсонщини; включає ексклюзивні інтерв’ю з Володимиром Зеленським та Валерієм Залужним (перше відеоінтерв’ю Залужного після початку війни);
• «Рік. За кадром», «Рік. Харківщина», «Рік. Херсон» (2023–2024) — продовження та спеціальні випуски серії «Рік», фокус на конкретних регіонах, емоціях людей, відновленні та правді з фронту;
• «Вихід» (2025) — авторський документальний фільм (прем’єра була 22 листопада 2025 на 1+1 Україна), присвячений психічному здоров’ю під час війни: історії трьох героїв (Христина Веселова, Вікторія Івшина, Олександр Гадзіковський), які пережили втрати, полон, окупацію, поранення, але знайшли сили на нове життя; Комаров вперше відверто розповів про власні зміни після Бучі, Ірпеня та фронту;
• Участь у розважальних шоу: «Танці з зірками» (2017, пара з Олександрою Кучеренко), «Ліга Сміху», «Хто зверху?», «Київ Вечірній» (2016, як запрошена зірка).

Дмитро Комаров постійно поєднує подорожі з глибокою журналістикою. У «Світі навиворіт» — ексклюзивні матеріали про голод у Північній Кореї, масові кремації на Ганзі (Індія), життя в диких племенах Амазонії (Яномамі) та небезпечні регіони Афганістану.

З 2022 року — він військовий кореспондент: першим зафіксував злочини росіян у Бучі, Ірпені, Гостомелі (матеріали цитували The Times, The Independent, The Sun). Серія «Рік» — це розслідування злочинів, інтерв’ю з військовим керівництвом, історії цивільних. 

У фільмі «Вихід» — акцент на психологічних травмах війни, стресі, паніці, агресії та хронічній втомі українців:

Ми не розуміємо майбутнього і не можемо чітко спланувати своє завтра,

— коментував премʼєру документального фільму Комаров. Усі його проєкти — авторські, зняті невеликою командою, часто за власні кошти на старті.

Для Дмитра Комарова мандри — це інструмент журналістики, це дослідження, а не тільки пригода. Довоєнні екстремальні подорожі Комарова у нетуристичні країни перейшли в документалістику про війну, від глобальних тим він перейшов до українських реалій: деокупація, психічне здоров’я, відновлення.

Це правдива експедиція всередину людських душ. Якими нас робить війна? Яким буде суспільство після війни?,

— описував він фільм «Вихід».

Дмитро Комаров досліджує світ, розкриває його темні та світлі сторони, поєднує власні пригоди з суспільно важливою правдою і показує це своїм глядачам.

Медіа та публічність

Дмитро Комаров залишається одним із найактивніших українських медійних облич: регулярно з’являється в ефірах та дає інтерв’ю провідним ЗМІ. У 2025–2026 роках він часто коментував нові випуски «Світу навиворіт. Україна» та документальні проєкти в ТСН (наприклад, 10 жовтня 2025 року в ефірі ТСН розповів про старт сезону та перший випуск, присвячений ППО та острову Зміїний).

Напередодні прем’єри фільму «Вихід», у листопаді 2025, дав ексклюзивне інтерв’ю в ранковому шоу «Сніданок з 1+1», де відверто говорив про психологічні зміни після війни та мету проєкту. Також з’являвся в гостьових ефірах на каналі 1+1, коментував теми довголіття українців, ромської культури, Буковелю «навиворіт» та різдвяні випуски. 

Поза ефірами виходили його інтерв’ю для онлайн-видань (OBOZ, Engage, Glavred, RBC-Україна), де Дмитро Комаров ділився планами щодо створення військової кінохроніки, особистими змінами після розлучення та фокусом на Україні. Він також бере участь у благодійних ініціативах (наприклад, #ЧашкаКави).

Аудиторія Дмитра Комарова переважно лояльна та вдячна: мільйони переглядів, позитивні коментарі під випусками на ютубі. Люди цінують патріотизм, сміливість і фокус на психічному здоров’ї та силі духу в проєктах «Рік» і «Вихід». Однак трапляються і публічні скандали.

Скандали

Дмитро Комаров кілька разів опинявся в центрі гучних публічних дискусій. Під час зйомок нового сезону «Світ навиворіт. Україна» команда Комарова використовувала джипи для пересування гірськими дорогами. 14 березня 2025 року Дмитро опублікував пост у Facebook з фото та відео експедиції. Це стало причиною масової критики: українці звинуватили його в «рекламі вбивства Карпат». Багато хто наголошував, що джипінг у національних парках незаконний і завдає непоправної шкоди природі.

20 березня він опублікував детальну відповідь в Instagram і Facebook:

«Закон прямо забороняє пересування механічним транспортом по території національних парків і заповідників. З забороною я абсолютно згоден… Але Карпати — це не тільки заповідники. Тому важливо розрізняти незаконний джипінг і реальне життя людей у горах, їзду по звичайних гірських дорогах загального користування».

Він наголосив, що команда використовувала лише легальні громадські дороги, а справжню шкоду Карпатам завдають вирубки, сміттєзвалища та забруднення річок, а не місцеві жителі на «Ниві».

Давайте берегти природу з умом, а не створювати вигадані конфлікти,

— підсумував Комаров. Скандал розділив аудиторію: частина прийняла пояснення, інша продовжувала звинувачувати в популяризації шкідливого туризму.

Також, існує мовний скандал, повʼязаний з Дмитром Комаровим. З 2023 року (починаючи з проєкту «Рік») випуски «Світу навиворіт. Україна» дублювалися кількома мовами на окремих YouTube-каналах, зокрема на російськомовному «Мир наизнанку». 13 квітня 2025 року (в день балістичного удару по Сумах) вийшов новий російськомовний випуск.

Критика була жорсткою. У соцмережах полетіли обвинувачення в «проросійськості», «зраді» та «допомозі ворогу». Хейт поширився тисячами коментарів: люди писали, що в час війни не можна дублювати контент російською, особливо в день трагедії. Пресслужба дала офіційний коментар кільком виданням (OBOZ.UA, РБК-Україна, Фокус, Еспресо):

Дмитро Комаров не створює контент російською мовою. Дмитро Комаров, як автор та журналіст, зосереджений безпосередньо на створенні україномовного контенту… Озвучка авторських проєктів Дмитра Комарова різними мовами — це свідоме, виважене, спільне, давнє рішення, аби охоплювати якнайбільшу аудиторію та доносити інформацію про Україну саме з точки зору українців.

З 2023 року стратегія включала англійську, іспанську, португальську, французьку та російську версії, щоб показувати реалії війни світові. «Це інформаційна зброя», — підкреслили в команді. Сам Комаров особисто не коментував скандал, залишивши відповідь пресслужбі. Скандал не зупинив випусків, сезон 2025 продовжив виходити кількома мовами, але основний канал залишився україномовним. Аудиторія розділилася: частина підтримала «глобальну місію», інша продовжила критикувати.

Росія внесла Дмитра Комарова до «чорного списку» ще у 2022 році як «ворога» і заборонила вʼїзд на 50 років, але це не викликало дискусій в Україні. Загалом Комаров щоразу виходив з конфліктних ситуацій з чіткою позицією, а скандали лише підкреслювали його принцип «говорити правду, навіть якщо вона незручна» і не всім подобається.

Особисте життя Комарова

Дмитро Комаров завжди досить ретельно охороняв своє приватне життя від публічності, рідко ділився деталями стосунків чи сімейних справ. Він неодноразово підкреслював, що особисте — це не суспільне надбання і просив не виносити це на публічне обговорення.

До 2019 року Комаров вважався затятим холостяком: довгі роки фокусувався на кар’єрі, подорожах і проєктах, без серйозних романів у медіа. Історія кохання з Олександрою Кучеренко (Міс Україна-2016, модель, журналістка, молодша від Дмитра на 14 років) почалася 2016 року на конкурсі краси. Знайомство було випадковим: Комаров прийшов як гість, а не як учасник і закохався. Далі були романтичні стосунки і освідчення в небі під час стрибка з парашутом. Весілля відбулося таємно у 2019 році: вінчання в православному храмі Єрусалима, медовий місяць на Мальдівах. Пара тримала і роман і шлюб у секреті, перші спільні фото з’явилися лише під час «Танців з зірками» 2017-го, де вони були парою на проєкті.

Шлюб тривав майже шість років (2019–2025). Розлучення офіційно підтвердив Дмитро 13–14 березня 2025 року в Instagram:

Ми з Олександрою Кучеренко дійсно прийняли рішення розлучитись. Взагалі наше розлучення — виключно внутрішня справа нашої родини. Ніхто нікого не зрадив і не знайшов “заміну”.

Після розлучення залишилися в приятельських стосунках і, за їх словами, поважають одне одного, без образ.

Причини розлучення Дмимтро Комаров пояснював війною та інтенсивною роботою — постійний стрес, фронт, зйомки змінили пріоритети. Радив парам

Не мовчати про проблеми та намагатися їх вирішувати, щоб не довести стосунки до розлучення.

Чутки про зраду (від блогерів, що в Кучеренко «інший чоловік») пара не коментувала. Олександра після розлучення активно будує кар’єру (подіуми, бренди), іноді інтригує підписників натяками на особисте, але тримає деталі в таємниці.

Після розлучення Дмитро Комаров дав кілька інтерв’ю, але чітко обмежив тему: факти, без емоцій чи деталей. Уникає і коментарів про чутки (зрада, новий роман), переадресовував їх до пресслужби або ігнорував. У 2025–2026 роках Комаров зосередився на роботі та благодійності.

Соціальні мережі

Instagram

YouTube

Facebook

Telegram

TikTok

X/Twitter

Рекорди

Дмитро Комаров — один із рекордсменів Національного реєстру рекордів України з понад 14 зафіксованими досягненнями (станом на березень 2026 року). Багато з них встановлено в екстремальних умовах: без великої команди, за власні кошти, з оператором Олександром Дмитрієвим.

• 2009 рік, Індія — максимальний пробіг Індією своїм ходом за мінімальний термін. Подолав 20 000 км за 90 днів (мотоцикл, автостоп, пішки). Досягнення внесено до Національного реєстру рекордів України. Це була самостійна подорож без фінансової підтримки, з прапором України і щоб мати кошти на цю мандрівку Дмитро Комаров продавав власні фоторепортажі. Це перший великий рекорд, який зробив його відомим;
• 2015 рік (після 100-го випуску «Світу навиворіт») — найбільша кількість туристичних телепрограм, знятих знімальною групою з двох осіб. Програму офіційно внесено до Національного реєстру рекордів України. Знімали удвох з Дмитрієвим у найнебезпечніших країнах світу вже 5 сезонів;
• 2018 рік, тур містами України — наймасовіша офіційно зареєстрована автограф-сесія, зафіксована представниками реєстру. Роздав 10 185 автографів у 19 містах, витративши понад 60 годин. Дмитро Комаров роздавав автографи під час зустрічей з глядачами, люди стояли в чергах по кілька годин;
• 2019 рік, Україна (5–7 квітня) — найбільша кількість аеродромів малої авіації, відвіданих за три льотних дні. Разом з пілотом Ігорем Табанюком та двома іншими членами екіпажу на чотиримісному літаку облетіли 33 аеродроми у всіх областях (крім зони бойових дій і Криму). Політ тривав рівно 3 дні, пілоти змінювалися за штурвалом. Внесено до Національного реєстру рекордів України. На кожному аеродромі їх зустрічали сотні людей;
• 2025 рік, село Замагора (Івано-Франківська область, Прикарпаття) — найвисокогірніше постійне житло в Україні. Знайшов і офіційно зафіксував будинок на висоті 1352 метри над рівнем моря (сім’я Рубаняків / Федора Поп’юк). Під час зйомок випуску «Світу навиворіт. Україна» представники Національного реєстру рекордів України провели вимірювання та внесли досягнення. Це не туристський притулок, а реальне постійне житло місцевого мешканця. Комаров сказав тоді: «Жити над хмарами — це їхня буденність»;
• 2016 рік, Гімалаї (Непал) — підйом на Айленд-пік (6189 м) з оператором. Встановили український прапор на вершині. Не формальний реєстровий рекорд, але визнане унікальне досягнення для телевізійної знімальної групи з двох осіб у екстремальних умовах;
• 2017 рік, Непал — допоміг відновити рекорд Книги рекордів Гіннесса. Під час зйомок «Світу навиворіт» команда ініціювала перегляд справи 24-річного Кахендри Тапа Магара («Маленький Будда», зріст 67 см). У 2010 році він втратив титул «найменшої мобільної людини світу», але Комаров довів помилку — Кахендру повернули до Гіннесса. Це єдиний випадок, коли українська телепрограма вплинула на світовий рекорд;
• Під час зйомок у Бразилії (2018–2019) — зафіксували два рекорди Національного реєстру рекордів Бразилії під час спеціальних репортажів «Світу навиворіт»: Вітор Мартінс — «найтатуйованіша доросла людина Бразилії» та Валдір Сегато — «найбільший ненатуральний біцепс Бразилії»;
• 2020 рік, Пакистан — зафіксовано рекорд «з витріщяння очей» Ахмеда Хана та внесено до національного реєстру Пакистану під час зйомок програми «Світ навиворіт»;
• 2021 рік — рекорд телепереглядів. Проєкт «Мандруй Україною з Дмитром Комаровим» став найрейтинговішим тревел-шоу в історії українського телебачення (3 сезони). Перегляди перевищили всі попередні рекорди ТБ;
• 2023 рік, Буча, Ірпінь, Гостомель — перший журналіст, який зафіксував злочини російських окупантів на деокупованих територіях. Репортажі увійшли до документального проєкту «Рік». Матеріали цитували The Times, The Independent, The Sun, Daily Mail. Не реєстровий рекорд, але визнане історичне «перше» в українській журналістиці.

Перші унікальні журналістські досягнення (зафіксовані як «перші» в реєстрі та медіа):

• Перший український журналіст, якому дозволили знімати масовий обряд кремації на Ганзі (Індія);
• Перший журналіст у дикому племені Яномамі (Амазонія, Бразилія);
• Перший, хто зняв голод у Північній Кореї та життя в Сомалі/Афганістані для українського ТБ у такому форматі.

Додаткові цифрові рекорди: Створення TikTok-акаунту — 6 мільйонів переглядів за 2 дні та понад 400 тисяч підписників за лічені дні (один із найшвидших результатів в Україні на той момент).

Як сказав сам Дмитро:

Кожен рекорд — це не просто цифра, а доказ, що навіть звичайна людина може змінити уявлення про можливості.

Цікаві факти про Дмитра Комарова

1. Майже всі експедиції на початку кар’єри фінансував сам. Перші подорожі Комаров оплачував за власні кошти — продавав репортажі та фотографії медіа, а виручені гроші витрачав на нові поїздки.
2. Завжди намагається жити так, як місцеві жителі. У багатьох експедиціях він відмовляється від комфортних умов і ночує у селах або хатинах разом із героями програми, щоб краще показати їхній спосіб життя.
3. Відомий своєю принциповою відмовою від постановочних сцен. У програмі «Світ навиворіт» більшість подій знімається без сценарію, тому глядачі бачать справжні реакції та непередбачувані ситуації.
4. Врятував дівчину від самогубства під час зйомок випуску «Світу навиворіт». В Індії Дмитро зустрів дівчину Яйо біля скелі, яка планувала стрибнути вниз, він розговорив її, переконав не робити цього і допоміг знайти вихід. Цей момент, за його словами, став одним із найемоційніших у кар’єрі.
5. Пригощав японського якудзу салом. Під час експедиції в Японію Комаров познайомився з членом якудзи і пригостив його українським салом. У відповідь сам скуштував екзотичні страви, включаючи отруйних тарантулів.
6. У деяких країнах (наприклад, у Японії) Дмитро возив українське сало в рюкзаку контрабандою, як «національний талісман» і частував місцевих, щоб показати культуру України.
7. Зійшов на п’ять гірських вершин з українським прапором — окрім Айленд-піку в Гімалаях (6189 м), Комаров підкорив ще кілька вершин, де встановлював прапор України.
8. Чаклун у В’єтнамі намагався «викупити» його очі. Під час зйомок у В’єтнамі місцевий шаман заявив, що хоче «купити» очі Комарова за великі гроші, бо вони «бачили багато світу». Дмитро відмовився, але історія стала легендою проєкту.
9. За час подорожей Дмитро неодноразово хворів на тропічні хвороби, зокрема на малярію, від якої ледь не загинув у Бразилії.
10. Дмитро Комаров заснував проєкт «Чашка кави», де вартість однієї кави, перерахована на рахунок, рятує життя тяжкохворих дітей.
11. Він проходив обряди в диких племенах Амазонії, їв личинок, отруйних павуків та навіть серце кобри, щоб показати глядачам справжню культуру тих народів.
12. У 9 сезоні програми «Світ навиворіт», присвяченому Японії (2017 рік), Дмитро Комаров провів унікальне дослідження закритого світу гейш. Щоб краще зрозуміти професію зсередини, Дмитро замаскувався під гейшу, пройшовши через складний процес нанесення традиційного макіяжу (білил) та одягання багатошарового кімоно. Також розповів про маловідомий факт, що історично першими гейшами були саме чоловіки (тайкомоті), які розважали гостей жартами та музикою ще до появи жінок у цій професії.
13. Комаров серйозно захоплюється авіацією, він самостійно керує легкомоторними літаками та організовував рекордні перельоти над Україною.
14. У 2024 році Комаров разом із Першою леді України Оленою Зеленською провів цілий день в одному з українських дитячих будинків, показуючи реалії життя дітей-сиріт під час війни.

Часті питання