Туніс

Найменша країна Північної Африки – місце, де на "ви" заведено звертатися тільки до президента, а жінка за кермом може як завгодно порушувати ПДР: все одно її не може затримати жоден поліціянт.

Туніс дивує багато чим: минулим і сьогоденням, культурою та архітектурою, укладом життя і людьми. Цю самобутність давно оцінили туристи з усього світу: щороку сюди приїжджають не менше семи мільйонів людей. Багато хто навіть розглядає туніські курорти як цілком рівноцінну заміну єгипетським, хоча коштують вони дорожче.

Загальна інформація

Перш ніж стати сучасною незалежною республікою, Туніс за кілька тисяч років своєї історії побував під владою фінікійців, стародавніх римлян, візантійців, Османів.

Про славні часи давнини нагадують руїни Карфагена – міста-держави, яке існувало в тих місцях, що нині належать до передмість туніської столиці. Змінилася і його назва – тепер це Картаж, музейний комплекс просто неба, визнаний частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Останніми зовнішніми правителями з 1883 року були французи, які зуміли створити на території цієї північноафриканської країни свій протекторат.

До 1957 року країна була монархічною: тут з початку XVIII століття правила династія беїв Хусейнідів. Їхнє правління закінчилося зреченням від престолу і проголошенням незалежної республіки. Настали часи відносного затишшя і стабільності.

У 80-х роках минулого століття Туніс пережив першу з двох "Жасминових революцій", коли першого президента країни Хабіба Бургібу відсторонили від влади, а країна отримала багатопартійну систему і позначила прозахідний вектор у своєму розвитку.

У 2011 році в Тунісі знову спалахнули заворушення, що закінчилися відстороненням від влади того, хто тридцять років тому змістив першого президента. Зіна Аль-Абідіна бен Алі звинуватили у створенні корупційної мережі та власного клану, який узурпував усю владу в країні. Компромат надав скандальний ресурс Wiki Leaks, який опублікував приголомшливі матеріали про зловживання владою панівною верхівкою Тунісу.

Аль-Абідін утік, у країні на цілих три роки встановився надзвичайний стан, який скасували лише 2014 року. Зараз політична ситуація стабільна.

Географія та клімат

Туніс має сухопутні кордони з двома країнами – Алжиром і Лівією. Його узбережжя омивається водами Середземного моря. Значну частину території країни – не менше третини – займають гори Атлас. Решта простору теж малопридатна для життя – вона являє собою савану і пустелю.

Клімат Тунісу досить різноманітний – від субтропічного середземноморського до тропічного пустельного. Це означає, що літо тут пекельно спекотне. У липні та серпні настає температурний пік: стовпчик термометра підскакує до 40-50 градусів. Проте якраз у серпні спостерігається апофеоз цін на відпочинок у Тунісі – кількість охочих як слід підсмажитися на чудових білосніжних пляжах острова Джерба, Сусси або Ясміна зростає в рази. Взагалі ж купальний сезон починається в травні і закінчується в жовтні. Найкращий час для відпочинку з дітьми – червень, поки ще не дуже спекотно, але вода в морі вже тепла.

Зима тут прохолодна, з комфортними температурами, ідеальними для екскурсійних турів. Температура повітря рідко сягає вище 20 градусів – якраз відповідні цифри для довгих прогулянок і знайомства з визначними пам'ятками.

Море, щоправда, взимку холодне: прибережні води прогріваються максимум до 15 градусів, що, втім, не заважає деяким відчайдушним головам насолоджуватися купанням.

З листопада по березень у Тунісі міжсезоння, однак це не означає, що туристів у країні немає. У цей час сюди їдуть відважні любителі перегонів по пустелі на джипах і верблюдах – для них спеціально організовуються тури в Сахару.

Населення, мова, валюта

У найменшій країні Магрибу мешкає приблизно 11,5 млн осіб – і більшість із них араби. Державна мова – арабська, але в ходу і французька, як відгомін і спадщина колишнього панування Франції в цьому маленькому шматочку Північної Африки.

Туніс – країна мусульманська. Лише два відсотки її жителів сповідують християнство, буддизм або інші світові релігії.

Найбільші міста – Туніс, столиця країни з населенням 650 тисяч осіб, Сус (275 тисяч) і Сфакс (200 тисяч).

Валюта Тунісу – туніський динар. Його курс до USD становить 1:0,35, до євро – 1:0,31.

Як дістатися?

Існує тільки один спосіб дістатися до Тунісу з України – купити квиток на літак. При цьому потрібно враховувати, що прямих рейсів у цю північноафриканську країну немає, доведеться летіти з пересадками в Парижі або Амстердамі. Рейси виконуються на острів Джербу, інші курортні міста – Монастир і Хаммамет.

Для поїздки в Туніс українцям не потрібно спеціально оформляти візу. Її ставлять після прибуття в аеропорт. Правила в'їзду часом змінюються, про них потрібно дізнаватися в туроператора або в посольстві цієї країни у Варшаві.

З України чартерні перевезення забезпечуються кількома авіакомпаніями: МАУ, AZUR Air, SkyUp.

За всієї їхньої зручності та дешевизни чартерні перельоти мають свої недоліки:

• Якщо непередбачені обставини роблять політ неможливим, квитки повернути не можна. Це не звичайний рейс, а "в складчину", тобто вкладена частка пропадає. Як варіант - відчайдушно і до останньої хвилини намагатися шукати тих, хто готовий негайно викупити тур і зайняти ваші місця в салоні. Хоч трохи грошей, та врятуєте
• Те, що ви налаштувалися на подорож і навіть вчасно купили квитки, теж нічого не гарантує. Рейс можуть в останній момент скасувати або літак прибуде зі значним запізненням
• Прямий і недорогий переліт до Тунісу чартером ідеально підходить сім'ям із дітьми, але часто створює суттєві незручності іншим туристам. Якщо ви летите поодинці або погано переносите товариство енергійних і голосистих малюків, краще підшукати регулярний рейс

Однак є і своя перевага, крім бюджетної ціни. Якщо раніше квитки на чартерні рейси до Тунісу та інших країн можна було купити тільки з пакетом часто непотрібних послуг, то зараз їх можна замовляти окремо.

Політ триває недовго - всього 4-5 годин, тому туристам пропонуються тільки прохолодні напої. Повноцінне харчування не передбачено: перед рейсом краще як слід підкріпитися самостійно.

Для поїздки в Туніс українцям не потрібно спеціально оформляти візу. Її ставлять після прибуття в аеропорт абсолютно безкоштовно.

Правила в'їзду у зв'язку з пандемією коронавірусу змінюються постійно, про них потрібно дізнаватися в туроператора або в посольстві цієї країни у Варшаві.

Де зупинитися?

Готель або орендовані апартаменти – ось два варіанти житла, якими зазвичай користуються туристи, що прибувають до Тунісу.

Готельна мережа в країні розвинена дуже добре: всі туніські готелі працюють із міжнародними сертифікатами відповідності. Номери обов'язково обладнані кондиціонерами, скрізь є зручні меблі, чиста білизна, пропонуються додаткові послуги – екскурсії визначними пам'ятками, поїздки в Сахару. Скрізь є швидкісний інтернет і вайфай.

Персонал розмовляє французькою та англійською, ввічливий і сумлінний. Ще один істотний плюс усіх готелів Тунісу, що мають рівень 4-5 зірок, – близькість до прекрасно обладнаних, чистих білопісочних пляжів. Вони розташовуються на першій лінії: буквально хвилина-дві ходьби – і ви біля моря.

Більшість туніських готелів створені для відпочинку з дітьми: на території зазвичай є дитячі майданчики, басейни з чудовою розважальною програмою.

Ціни і на номери, і на орендоване житло, як скрізь, залежать від сезону. Пік вартості житла припадає на червень-серпень, коли високий сезон у самому розпалі.

Ціновий рекордсмен Тунісу – його однойменна столиця. Тут досить дорого все – і житло, і їжа, і розваги. Дещо дешевше обійдеться відпочинок у Сусі, на острові Джерба, у Хаммаметі та Махді.

Ось кілька варіантів готелів середньої цінової категорії:

1. Iberostar Selection Royal El Mansour – пляжний готель у Махдії 5 зірок. Доступні номери стандарт і люкс. На території є кілька ресторанів і басейнів, працює центр таласотерапії
2. Seabel Alhambra Beach Golf & Spa Port El Kantaoui – готель рівня 4 зірок у Суссі. Розташований недалеко від затоки Хаммамет. Номери обладнані сучасною технікою – кондиціонерами, плазмовими ТВ, холодильниками. На території кілька ресторанів, басейнів для дорослих і дітей. Працюють дитячі та підліткові клуби.
3. Hotel Djerba Resort – чотиризірковий готель на острові Джерба. Доступні номери різного рівня: від стандартних до люксу. Пропонується проживання в сімейних номерах із дитячими ліжечками. Номери обладнані всім необхідним. На території є кілька ресторанів, басейнів, центр таласотерапії, клуби, майданчики для гольфу.
4. Royal Karthago Resort & Thalasso – готель 4 зірки на Джербі. Номери обладнані сучасною технікою. Взимку працює центральне опалення. На території є ресторани, кафе, магазини сувенірів, дитячі майданчики, Спа-салон, центр таласотерапії. Сім'ї з маленькими дітьми можуть скористатися послугами няні, залишити на деякий час малюків в ігрових кімнатах.
5. Hôtel Sentido Bellevue Park – п'ятизірковий готель "все включено" в Суссі. Номери обладнані кондиціонерами, сейфами, холодильниками та мінібарами. На території є кілька ресторанів, тенісний корт, салон таласотерапії, басейни

Орендовані апартаменти коштують по-різному: найдешевші пропозиції – взимку та восени, коли туристичний потік помітно зменшується. Підібрати варіанти можна на сайті airbnb: пропозиції від власників апартаментів містять усю необхідну інформацію та фото.

Що подивитися?

Пам'ятки однієї з найколоритніших країн Африки – яскравий калейдоскоп із легендарних перлин минулого та "родзинок" сучасності.

Карфаген

Про Карфаген – центр могутньої імперії, створеної фінікійцями, чули здається всі. Однак відразу сказати, де зараз знаходяться його руїни, зможе далеко не кожен.

Колишній центр великої держави античності лежить у передмісті Тунісу – однойменній столиці сучасного Тунісу. Це найбільш відвідувана пам'ятка країни, тому сюди постійно ходить громадський транспорт із міста.

Отож, платимо близько 12 динарів за вхід на територію Картажа й отримуємо цілий екскурсійний день у своє розпорядження. Цікаві туристичні маршрути проходять через акведук, що досить добре зберігся, і амфітеатр, де могли одночасно дивитися гладіаторські бої 50000 осіб.

Ще одна визначна пам'ятка, яку потрібно обов'язково побачити, – терми імператора Антонія Пія. Колись у величезному за мірками античності банному комплексі збиралася вся карфагенська знать. Власне, купання було лише фоном для ділового та дружнього спілкування. Лежачи на широких лавках, державні мужі обговорювали важливі питання, ухвалювали закони – ну і, звісно, їли-пили собі на втіху.

Розкопки на території Картажа тривають і досі, тож кожен турист має шанс саме на своїй екскурсії побачити не лише давно відомі визначні пам'ятки, а й що-небудь нове, відкрите зовсім нещодавно.

Джерба

Хоча сюди заведено їздити виключно заради пляжного відпочинку, є чимало місць, які безперечно варто побачити.

Цей дивовижний мікс з античних руїн, арабської архітектури, чудових природних ландшафтів залишає яскраві враження у всіх, хто знаходить час для екскурсій островом.

Мабуть, найромантичніше місце на Джербі – лагуна. Саме її вподобали колонії фламінго, які збираються тут на справжнісінький бенкет: стоячи на своїх довгих ногах прямо у воді, вони вправно вихоплюють з неї рачків та іншу живність і тут же її з'їдають.

Тільки уявіть: узбережжя бірюзової лагуни в ніжно-рожевих тонах оперення цих дітей заходу сонця – дух захоплює.

Ще одне місце з категорії must see на Джербі – парк Джерба Експлор. Тут знайдуться розваги і для поціновувачів краси природи, і для тих, хто цікавиться давньою історією та мистецтвами.

Ви коли-небудь годували крокодилів? А бачили, як вони ділять сфери впливу і б'ються за самок, відкушуючи один одному носи? Навіть якщо крокодилячі взаємини для вас не бозна-яка дивина, все одно побувайте на крокодилячій фермі острова – обов'язково отримаєте нові враження. Ну а для тих, хто бачив нільських алігаторів тільки в програмах Animal Planet, така екскурсія гарантовано стане справжнім відкриттям.

Античні руїни, арабські та турецькі мечеті, синагога Ла-Гріба – таку багату спадщину залишили острову Джерба всі цивілізації, що коли-небудь тут існували. Екскурсії з відвідуванням пам'яток старовини – можливість хоча б на кілька годин зануритися в її атмосферу.

Бардо

Передмістя туніської столиці – місце, куди прагнуть обов'язково потрапити поціновувачі та знавці мистецтва, якщо вони приїжджають до Тунісу. Тут розташувався знаменитий Національний музей Бардо – осередок унікальних артефактів давнини й античності.

Шість експозицій музею, присвячених історії людства від доісторичних часів до сьогодення, розмістилися в палаці Хафсидів, побудованому 800 років тому.

Тут можна побачити калладинські керамічні панно, зразки мавританського розпису по дереву, скарби Махдії, античні та арабські вази, інші твори мистецтва сивої давнини.

Що з'їсти?

Національна кухня Тунісу – не те, з чим можна познайомитися в готельному ресторані. Автентична кулінарія починається з крихітних кав'ярень, які тримають із покоління в покоління сім'ї місцевих жителів.

Страва номер один – кус-кус, дрібні макаронні вироби, процес приготування яких ніяк не можна назвати простим. Як і в Марокко, кус-кус готують вдома, вручну, а потім відварюють за дуже складною технологією.

На додаток до порції цієї крупи-каші зазвичай подають овочеві салати, рибу та морепродукти.

Дуже популярна випічка – наприклад, схожі на наші чебуреки маленькі пиріжки брікі. Їх готують з особливого тонкого тіста – мальсукі, а для начинки найчастіше використовують картопляне пюре з яйцями, рибу, зелень. Обсмажені у фритюрі бріки обов'язково подають у нічних трапезах під час священного для кожного правовірного мусульманина місяця Рамадан.

Обід починається з кількох закусок, які подають у маленьких мисках. Вони дуже нагадують собою мезе – популярну в мусульман і в балканських країнах передобідню їжу. Це зазвичай закуски з риби, овочів, сиру, горіхів, досить гострі та пряні. У них є загальна назва – кемія.

Потім до столу подають гострий і гарячий суп – шорбу або якийсь інший. Його змінюють овочеві салати, неодмінна страва з кус-кусом і шматками риби, іноді – баранини або курятини. Свинину в Тунісі, як і в будь-якій мусульманській країні, не їдять і не готують навіть у готельних ресторанах. Харам – і все тут.

Туніські десерти багато в чому схожі з французькими, що легко пояснюється багаторічним пануванням Франції на африканському континенті. Це свіжі хрусткі круасани з кавою, чаєм або молоком, вишукані пен-о-шоколя з листкового кольорового тіста з різноманітними начинками.

Східного колориту до десертів додають фрукти, шербети, рахат-лукум, пахлава і, звісно, фініки – дуже солодкі, ароматні солодощі.

Туніс, можливо, поки що не дотягує за рівнем сервісу до звичних нам європейських стандартів, але зате в нього є дещо важливіше – гаряче африканське серце, добродушність, гостинність і стародавня, якась містична краса. Просто дайте собі шанс усе це побачити та відчути.