Південна Корея

Загальна інформація

Одна з найуспішніших країн Азії, що входить до четвірки «азіатських тигрів», вдало поєднує в собі риси суперсучасної, високотехнологічної держави та старовинних традицій.

Історична довідка

Країна ранкової свіжості - таку піднесено-поетичну назву отримала Корея ще в давнину від китайців. Вона позначалася двома ієрогліфами - «свіжість» і «ранок», а звучала так: Чосон. Пізніше цю землю називали Хан - за скороченою формою назви кількох племен, які оселилися тут після того, як колишня держава Кочосон припинила своє існування.

Потім були Об'єднана Сілла і Корьо: перше - як результат підкорення держав півострова, друге - як назва нового об'єднання корейських князівств під владою династії Вангон. Засновник династії особисто обрав ім'я для своєї країни - Корьо. Саме це слово досі відоме в усіх частинах земної кулі як назва двох країн на Корейському півострові. Вимова його може різнитися в деталях, але загалом звучить приблизно однаково. Самі ж корейці називають свою країну і націю зовсім по-іншому: Хангук.

Південна Корея (офіційно - Республіка Корея) - одна з наймолодших держав у світі. Вона з'явилася в серпні 1948 року внаслідок розподілу сфер впливу між СРСР і США за підсумками Другої світової війни.

Корейський півострів, яким з 1910 по 1945 роки володіла Японія, після її поразки у війні був розділений по 38-й паралелі. Спочатку метою поділу було створення зусиллями країн-переможниць єдиної Корейської держави. Північна частина півострова перейшла під вплив і відповідальність Радянського Союзу, південна - до США. Далі в обох частинах мали відбутися демократичні вибори, але СРСР фактично саботував процес, відмовившись пустити спостерігачів на північну територію.

У південній частині вибори відбулися і 15 серпня 1948 року утворилася Республіка Корея, а трьома тижнями пізніше, 9 вересня, з'явилася КНДР - її повний антипод, що досі вважається однією з найжорсткіших диктатур у світі. Однак і Південній Кореї довелося пройти довгий шлях до того, щоб вважатися цивілізованою, демократичною країною. Від самого початку її історії влада опинилася в руках автократичного уряду, який поспішив викорінити всі прояви демократії.

Такий стан речей зберігався аж до 1960 року, коли автократичний уряд нарешті вичерпав свій термін правління. Йому на зміну прийшли демократи, але вони не протрималися й року. Влада перейшла до військових - по суті, у країні встановилася військова диктатура. І хоча військових через деякий час змінив демократичний уряд, його принципи управління країною сильно нагадували муштру на плацу.

По-справжньому демократичною Південна Корея стала лише за часів так званої Шостої республіки - періоду, що триває від 1987 року дотепер.

Тоді відбулася передача влади в країні від генерала-диктатора Чон Ду Хвана президенту Ро Де У. Відтоді розпочалися серйозні демократичні та економічні реформи, а Республіка Корея зробила свої перші кроки на шляху до того карколомного злету, за яким із захопленням стежить увесь світ.

Нині Південна Корея - потужна, динамічна держава з дуже високим рівнем життя. Вона входить до ООН, СОТ та ОЕСР.

Географія та клімат

Південна частина Корейського півострова - місце, де вже понад 75 років розташовується Республіка Корея. Омивають її води трьох морів - Жовтого, Японського і Східно-Китайського, однієї протоки - Корейської. Цікаво, що в Кореї у цих морів зовсім інші назви: Західне, Східне і Південне відповідно. Біля берегів країни багато островів, але здебільшого вони безлюдні. Найбільший з них - Чеджу, корейська мекка молодят: вважається, що медовий місяць потрібно обов'язково провести саме тут, тим паче, що і атмосфера, і спеціальні весільні атракціони дуже до цього спонукають.

Сухопутний кордон один - з КНДР, з якою вони колись були одним цілим і займали півострів повністю. По морю республіка межує з Японією.

Південна Корея - переважно гірська країна: горами зайнято близько 70% її території. Одна з найбільших гірських систем - Сораксан, що оточує плато Чжинбурен. Воно відоме своїм унікальним гірськолижним курортом - Корейськими Альпами, які вважаються найпівнічнішим і найхолоднішим курортом у країні.

Клімат Південної Кореї складний для європейців: їм доводиться довго звикати до високої вологості, а влітку - ще й до сильної спеки. Зима тут м'яка - з невеликими (до -5-7 град.) «мінусами». Вважається, що найкраще їздити до Південної Кореї у квітні-травні та ранньою осінню. Навесні тут дуже комфортно: немає спопеляючої спеки, повітря досить сухе, дощів дуже мало. Щоправда, і про пляжний відпочинок доведеться, найімовірніше, забути: морські води тільки до кінця травня прогріваються до 13-18 градусів.

Літні місяці - пора спеки і дощів: опадів із кожним днем стає дедалі більше, а температура доходить до 29-32 градусів. Дощовий пік припадає на серпень, коли з неба ллє довго і майже щодня. Зовсім інша справа - вересень і жовтень. Вдень повітря прогрівається до дуже комфортних цифр - +24-26, а морська вода більше нагадує собою парне молоко з найприємнішими +23-24. Наприкінці жовтня і листопаді приходить поступове похолодання, а напередодні європейського Нового року на вулицях корейських міст уже стоїть цілком зимова, хоча й доволі м'яка погода - до -5-7 градусів.

Населення, мова і валюта

Південна Корея - одна з небагатьох країн світу, де спостерігається моноетнічність населення і мінімальна кількість мігрантів. Тут живуть 52 мільйони людей, причому з них цілих 96 відсотків - етнічні корейці. Решта чотири відсотки припадають на китайців, японців, невелику кількість європейців. Іммігрантів мало - близько 1,5%. У цьому Південна Корея дуже схожа на свою сусідку Японію.

Мова спілкування, діловодства та офіційних установ одна - корейська. Як і в інших азійських мовах, її писемність має дуже своєрідну графіку. Основа південнокорейської писемності - хангиль і ханча. Перший - національне фонетичне письмо, створене в XV столітті. Другий - запозичені в Китаї ієрогліфи, одна частина з яких жодним чином не змінилася, а інша була пристосована під особливості корейської мови. Писемність сусідньої КНДР істотно відрізняється: у цій країні використовують тільки хангиль.

Південні корейці - народ, дуже схожий на японців не тільки зовні, а й за менталітетом, способом життя, світосприйняттям. Ось їхні спільні риси:

• Надзвичайна працьовитість. Багато працювати корейців вчать з дитинства: у шкільних, а пізніше - в університетських бібліотеках вони готові засиджуватися до опівночі. Це - норма. Працюють вони більше за всіх у світі: їхній робочий день може тривати до 14 годин - і це теж норма, як і сон в офісі, щоб заощадити час на дорогу.
• Коректність у спілкуванні та терпіння - основа взаємин і в сім'ї, і на роботі. Крик або навіть просто підвищені тони, тим більше образи і рукоприкладство - це зовсім не по-корейськи. Навіть про прийдешнє звільнення тут заведено повідомляти або ввічливим листом, або через інших співробітників.
• Повага до старших - те, що прищеплюється корейцям ще з дитячого садка. Кожен рано засвоює, що життя минає швидко, а старість треба поважати. Старим корейцям невідоме відчуття самотності та покинутості, навіть якщо в них немає своєї сім'ї. Завжди знайдуться люди, які і допоможуть, і підтримають.

Крім того, кожен житель цієї незвичайної країни вважає своїм обов'язком зробити не тільки своє життя, а й життя оточуючих максимально комфортним і безпечним. Тут переведуть дитину через дорогу, не влаштовуватимуть галасливих вечірок пізно ввечері, а в день написання всекорейського випускного іспиту виїдуть на автомагістралі на кілька годин пізніше, щоб не створювати заторів учням. Забутий на столику в кафе гаманець або сумка, залишена без нагляду на вокзалі, так і буде спокійно лежати, чекаючи господаря. У цій країні живуть чесні та добропорядні люди.

Є в корейців і абсолютно приголомшлива генетична властивість, що робить їх нацією, від якої не тхне найбільше у світі. Причина - у відсутності в їхній ДНК особливого гена ABCC11, який відповідальний за запах тіла і поту. Ось чому в будь-яку спеку корейці майже не потіють і, відповідно, не виділяють неприємного амбре. Кажуть, ця особливість навіть дозволяє їм довго не прати речі. Принаймні актор Кім Джі Хун якось без тіні збентеження говорив, що в нього є непрані п'ять років штани. І справді - чого їх прати, якщо вони не пахнуть?

До речі, схоже, це дійсно так: ми всі знаємо корейські креми, шампуні, чудову декоративну косметику, але чи бачив хто-небудь корейські дезодоранти?

Найбільше місто Південної Кореї та її столиця - Сеул із 10 млн жителів, на другому місці - Пусан (3,5 млн), третє - Ічхон (близько 3 млн).

Національна валюта - південнокорейська вона (KRW), чий курс до долара США на момент написання статті становить 1:0,00077.

Як дістатися

Відстань між півднем Корейського півострова та Україною - 7,5 тисяч кілометрів, та й розташування Республіки Кореї таке, що єдиний спосіб туди дістатися - купити квиток на літак до Сеула або Пусана. Зробити це можна не тільки з Києва, а й з інших великих міст України - Дніпра, Одеси, Львова. Щоправда, в умовах війни доведеться їхати спочатку в Стамбул або Париж, а звідти уже літаком.

Вартість перельоту - від 25 до 70 000 гривень. Решту подробиць потрібно уточнювати в туроператора або в аеропорту. Різниця в часі з Києвом - +6 годин. Іншими словами, якщо в українській столиці 20.00, то в Сеулі - 2 години ночі.

Віза для поїздок до Південної Кореї українцям оформляється в консульстві. Усі документи обов'язково мають бути перекладені англійською мовою. Термін оформлення - до 5 робочих днів.

Де зупинитися

Південнокорейська готельна індустрія - явище надзвичайно цікаве, починаючи від історії її створення і закінчуючи сучасними реаліями. Перші готелі з'явилися в цій країні давно - ще на початку XIX століття, коли країну буквально заполонили японські купці. Їм потрібно було десь ночувати і їсти, тож вони принесли з собою ідею створення заїжджих дворів - прабатьків майбутніх готелів. По-японськи вони називалися рьоканами і, до речі, під цим ім'ям існують у Країні висхідного сонця досі, вважаючись до того ж елітним і дорогим автентичним знімним житлом.

Підібравши й облаштувавши відповідні приміщення, купці вивісили на них таблички, написані японськими ієрогліфами. Корейці, не мудруючи лукаво, прочитали написи відповідно до власних мовних норм і зрозуміли: місце, де можна переночувати, поїсти і навіть випити в чужому місті, називається «йогван». Ну майже «рьокан», загалом. Це слово прижилося і використовується досі як загальна назва традиційних корейських готелів, хоча спільного з дорогими й пафосними японськими рьоканами в них майже нічого не залишилося.

Готелі Південної Кореї зараз мають власну класифікацію, абсолютно несхожу на ту, що прийнята в усьому світі. Жодних «зірок» - тільки автентична система, що прямо вказує на рівень закладу.

Luxe і De Luxe

Як випливає з назви, це найдорожчі готелі Південної Кореї. Тут завжди є цілодобова стійка реєстрації, персонал - вишколений і розмовляє кількома мовами (англійська - обов'язкова), ресторани корейської та інтернаціональної кухні, та й узагалі багато всього. Холи і номери - втілена розкіш, яка чимось нагадує Монако:

• дорогі меблі;
• важкі драпірування;
• мармур;
• цінні породи дерева;
• найсучасніша техніка та апаратура;
• швидкий, як блискавка, інтернет.

Вартість усієї цієї пишноти відповідна: вона стартує з 200 USD у південнокорейських вонах. По кишені такі готелі дуже небагатьом туристам.

Пеншени

Розкішні апартаменти й окремі двоповерхові будинки для великих компаній, які бажають відпочити на широку ногу - наприклад, влаштувати круту вечірку або відзначити ювілей компанії.

Тут усе так само дорого, бездоганно і шикарно, як і в люксових готелях, тільки немає адміністраторів, метрдотелів, покоївок та іншого персоналу. Ціна питання - від 200 USD.

Мотелі (모텔)

Мабуть, найнеймовірніше відкриття для зарубіжних туристів, які давно звикли до того, що мотель - заклад, що в багатьох країнах має рівень навіть нижчий за хостел. У Європі та Америці - так, але тільки не в Південній Кореї. У тутешніх мотелях меблювання та інша «начинка» нітрохи не гірше, а часом навіть краще, ніж у готелях середньої цінової категорії.

За 40 доларів США/ніч вам запропонують:

• велике і зручне ліжко king size;
• окремий туалет і душ;
• кондиціонер;
• комп'ютер зі швидкісним інтернетом;
• сучасний телевізор із плоским екраном;
• дрібну побутову техніку;
• безкоштовні косметичні засоби;
• пікантні дрібниці на кшталт презервативів і «гарячих» журнальчиків;
• кімоно і капці.

Єдине, про що доведеться подбати самостійно, - їжа. Ні сніданків, ні обідів із вечерями тут не подають. Однак мотелі майже завжди бувають оточені численними кафе і недорогими ресторанчиками, де можна смачно поїсти не за всі гроші світу, - ось і вирішення проблеми.

Проте у місцевих жителів мотелі не користуються особливим попитом, якщо, наприклад, потрібно десь зупинитися в чужому місті. Причина - в їхній неоднозначній репутації. Як і скрізь у світі, мотелі часто вибирають люди, які шукають, так би мовити, конфіденційних зустрічей. У благочестивому корейському суспільстві це вважається неприйнятним. Тому сім'я з дітьми, яка мандрує країною, радше зупиниться в аскетичному й незатишному йогвані без інтернету, ніж зніме номер у мотелі.

Для іноземних туристів, однак, такий варіант поселення може виявитися найкращим у співвідношенні ціна-якість, якщо їх не особливо хвилюють місцеві уявлення про пристойність.

Йогван (여관)

А ось і він - справжній готель Korean style, що майже без змін дожив до наших днів. І якщо 150 років тому йогван був єдиним місцем, де можна було зупинитися на нічліг, то зараз він просто очолює рейтинг бюджетних готелів, вважаючись еталонним вибором для економних корейців.

Типовий номер у йогвані - це маленька кімнатка без меблів. Спати тут доведеться на односпальному і доволі жорсткому матраці, їсти - сидячи на підлозі. Жодних капців: у йогванах, як і в японських рьоканах, заведено ходити тільки босоніж або в шкарпетках. Комп'ютерів тут немає за замовчуванням. З інтернетом - як пощастить, але тут зазвичай буває два варіанти: або його немає зовсім, або він є, але швидкість його - черепашача. Це особливо дивно виглядає в одній з найбільш просунутих країн світу.

Зате тут є телевізори, окремі санвузли, дрібна побутова техніка та безкоштовні косметичні засоби - словом, усе майже так само, як і в мотелях. Коштує, однак, це задоволення майже стільки ж, скільки й номер у мотелі з усіма наворотами. І оселитися б типовому корейцю там, але ні - непристойно. Так і страждають люди даремно.

Єінсукі (여인숙)

Це коли ночувати десь потрібно, але грошей майже немає. Або коли просто плювати - пристойно там жити чи не дуже. У корейській мові це слово означає «заїжджий двір», тобто найдешевше і найбідніше житло для людей, які не можуть собі дозволити нічого кращого.

Утім, доволі часто єінсукі обирають ринкові торговці, які приїхали з сіл до міста, щоб за кілька днів розпродати свій нехитрий товар. До чого їм пустощі у вигляді інтернету і комп'ютера, коли до вечора вони просто валяться з ніг від втоми? Зате економія виходить істотна: за нічліг у єінсукі платять не більше 10 доларів.

У крихітних номерах немає нічого, крім тонких і твердих односпальних матраців. Зручності - на подвір'ї, а єдиний атрибут комфорту - підлога, яка підігрівається взимку.

Гестхауси, хостели та юстели

Рівень цих закладів один, як і ціна в 15-20 доларів: це - галасливі та багатолюдні гуртожитки, де майже неможливо виспатися через сусідське хропіння чи будь-які інші сторонні звуки.

Звісно, жодних зручностей, крім ліжок, тут немає, а в номери зазвичай селяться по 5-6 осіб. Душ і туалет - у кінці коридору, харчування - у найближчому кафе.

Мінбак (민박 民泊)

Ідеальний варіант для тих, хто подорожує сільською або просто провінційною Кореєю. Це свого роду пансіони, які тримають звичайні сім'ї.

У мінбаку вам запропонують не тільки цілком пристойний нічліг з нормальним ліжком або матрацом на підлозі - тут вже як забажаєте, а й вранці нагодують гарячим сніданком. Звісно, розраховувати на європейські страви в ньому навряд чи доведеться: уся їжа в мінбаках готується виключно за національними рецептами. Однак коли ще випаде така нагода - познайомитися зі справжньою корейською кухнею?

Вартість проживання в таких пансіонатах невелика - від 30 до 50 USD, залежно від пропонованих умов.

Екзотика

Корейська готельна екзотика дуже нагадує все ту ж Японію і Китай. Якщо дуже хочеться незвичайних вражень, варто оселитися ось сюди:

• Чімчільбан - корейський різновид лазні. Так, якщо ви хочете тут просто вимитися, це обійдеться в 5-7 доларів. Купання з ночівлею коштуватиме 15-20 USD. Інтер'єри там, до речі, дуже гідні: принаймні, підлоги з дорогих видів дерева та інкрустації з напівдорогоцінного каміння - зовсім не рідкість. Єдине, чого там немає, - окремих номерів. Усі сплять, що називається, покотом в одному приміщенні.

• Капсульні готелі - за ті ж 10-20 доларів можна отримати спальне місце в крихітному приміщенні, більше схожому на купе поїзда. Їх обожнюють студенти.

Загалом, готелі в Південній Кореї - явище надзвичайно цікаве і однозначно варте того, щоб познайомитися з ним ближче.

Варіанти готелів

1. Shin Shin Hotel Jeju Airport - готель 4* у Чеджу. Номери оснащені кондиціонерами, телевізорами з кабельними каналами. Окрема ванна з банними халатами і безкоштовними косметичними засобами. У номері чайник та інша дрібна побутова техніка. Вайфай безкоштовно.

2. Business Hotel Busan Station - готель бізнес-класу в Пусані. Розташований поруч із залізничним вокзалом. У номерах кондиціонери, дрібна кухонна техніка, ТВ із плоским екраном. Є комп'ютери. Окрема ванна кімната. Підлоги дерев'яні.

3. Hostel Korea-Original - хостел поруч зі станцією метро Sinseoldong. У номерах кондиціонери, ТВ, електрочайники. Душ і туалет спільний. Сервірується безкоштовний сніданок у загальній їдальні. Вайфай безкоштовно.

4. Hotel Arari - готель 3* у Чонджу. Номери з кондиціонером, окремою ванною, ТВ із кабельними каналами. Безкоштовні приналежності для догляду. Безкоштовно вайфай і парковка. Подається американський сніданок.

5. Ariene Guesthouse - гостьовий будинок у Кванджу. У номерах кондиціонери, ТВ, вітальні куточки. Окремі ванні кімнати. Сервірується американський і азіатський сніданок на вибір. Вайфай доступний на всій території, є безкоштовна парковка.

Що подивитися

Чарівність стародавньої Азії та ультрасучасні хмарочоси, шалений ритм мегаполісів і розмірене життя провінційних містечок, гірськолижні курорти власних «Альп» (так, уявіть, тут є й такі!) та пляжі Корейської протоки - такими контрастами вражає ця країна всіх, хто тут буває. Причому зовсім не важливо, перша це поїздка чи двадцять перша, здивування тільки наростатиме: корейська «скринька з сюрпризами» здатна на багато що.

Сеул

Збудоване наприкінці XIV століття місто пережило на своєму довгому віку багато чого, але Корейська війна 1950-1953 років його майже знищила. Дуже багато храмів, палаців, фортець та інших унікальних будівель було повністю зруйновано.

У повоєнні роки Сеул буквально відродили з попелу. Скрупульозна реставрація тих небагатьох пам'яток, які ще можна було якось відновити, принесла свої плоди. Завдяки зусиллям корейських архітекторів, істориків, будівельників і художників сьогодні жителі та гості Південної Кореї можуть побачити на власні очі, яким прекрасним містом був стародавній Сеул.

«П'ять великих палаців» - головна історична пам'ятка південнокорейської столиці, якій понад 500 років. У різний час вони були побудовані династією Чосон. До їх числа входять:

• Кьонбоккун - найбільший палац, розташований у північній частині столиці, головна резиденція імператорської династії.

• Чхандоккун - палацовий комплекс, у якому вдалося відновити лише 28 павільйонів і 13 споруд.

• Чхангьонгун - палац, значною мірою перебудований під час японської окупації виключно для розважальних цілей. І ботанічний сад, і зоопарк, і багато будівель були побудовані в японському стилі. Реконструкція розпочалася 1981 року.

• Токсугун - ще одна імператорська резиденція, обнесена кам'яною стіною.

• Кьонхігун - «Північний палац» династії Чосон. На його території розташовані Музей корейської нації та Державний музей.

Ще одне мега-популярне місце в Сеулі - 11-кілометрова набережна струмка Чхонгечхон. Ландшафтний парк, побудований 2005 року на місці смердючого болота, запам'ятовується туристам великою кількістю зелені, безліччю фонтанів і фонтанчиків, великих і маленьких мостів, яких упродовж усіх 11 кілометрів трапляється цілих 22.

Південнокорейські Альпи

Хто б міг подумати, що в невеликій азіатській країні, де толком-то і снігу взимку не буває, можна дуже непогано провести відпустку на гірськолижному курорті! Розташований він на плато Чженбурен у провінції Канвондо, що на півночі країни. Клімат тут набагато холодніший, ніж в інших регіонах Кореї, тому сніг тут лежить довго - до кінця березня. Випадає його багато і він ідеально підходить для катання трасами.

Назвали курорт Альпами зовсім не випадково. Його інфраструктура, як і вісім трас різного ступеня складності, нічим не нагадує азіатську. Приїхавши сюди на відпочинок, легко взагалі загубитися в часі та просторі, зовсім забувши, що Альпи - південнокорейські, а не швейцарські чи австрійські.

Ті самі затишні європейські будиночки для проживання, ті самі нічні клуби, гольф-клуби, ресторани і кафе - все це посилює оманливе відчуття, що ви з Європи навіть не виїжджали.

Острів Чеджу

На перший погляд, абсолютно незатишна, похмура місцевість здатна буквально за кілька годин закохати в себе по вуха.

Здавалося б - що цікавого може бути у вулканічному острові, засіяному незліченною кількістю каміння, нехай навіть їм і 400 мільйонів років від роду? Проте подивитися тут є що. Екскурсії до акваріума, де прямо перед очима туристів щосили вирує підводне життя, похід до підніжжя давно згаслого вулкана Халласана, знайомство з жителями острівного села, де панує справжній матріархат, - ось лише деякі моменти цієї поїздки.

Погода на Чеджу, щоправда, складна: сильні вітри тут дмуть практично безперестанку, тому вдягнутися потрібно відповідно.

Що спробувати

Кухня Південної Кореї - явище, яке залишає дуже неоднозначні враження, хоча спочатку багато людей уявляють її як якийсь варіант японської або китайської кухні. Однак різниця між ними колосальна, хоча в основі лежать майже одні й ті ж продукти - рис, риба, м'ясо - свинина і яловичина, морепродукти, овочі.

Перша і головна відмінність корейських страв - неймовірна, просто вогняна гострота. Їжу дуже сильно перчать, тому потрібно дуже обережно пробувати будь-які страви. Величезна кількість часнику і цибулі, які не кладуть хіба що в нечисленні корейські десерти, - друга особливість корейської кухні. Запах із рота нікого не бентежить, а для особливо чутливих людей є спеціальні жувальні гумки і зубні пасти.

Велика кількість супів - третя цікава риса кухні Кореї. Існують сотні рецептів, які зовсім не схожі на наваристі українські юшки та борщі. Найпопулярніші та найулюбленіші супи в корейців - кальбі тхан (суп із яловичих реберець), хемультан - суп на бульйоні з морепродуктів. Дуже оригінальні страви з додаванням забродженої сої, яєчного жовтка та інших специфічно корейських інгредієнтів.

Із закусок, звісно, потрібно ризикнути скуштувати кімчхі - легендарну мариновану капусту з овочами, панчхан - закуски до рису, які подають спеціально, щоб надати нейтральному злаку якогось смаку й аромату.

Із зовсім вже екзотичного - тойхорімук, жолудеве желе.

Зі страв, які цілком «дружать» з європейськими шлунками, можна замовити такі:

• пулькоги - різновид невеликих шашликів;

• кальбічім - рагу з реберцями;

• манду - корейські пельмені;

• фруктові салати та цукати - на десерт.

З безалкогольних напоїв варто спробувати місцеві трав'яні чаї тха, а з міцних - сочжу, рисовий лікер.

Обід або вечеря на двох без спиртного обійдеться недешево - втім, як і все в цій дуже небідній країні. Середній чек із ресторану - 60 $.

Південна Корея - місце, де екзотика і чудові відкриття чекають буквально на кожному кроці, але тим приємнішим буде знайомство з нею. І нехай тут їдять немилосердно багато часнику з цибулею, а клімат ніяк не можна назвати звичним і приємним, ця країна варта того, щоб провести тут відпустку або хоча б кілька днів.