Сейшельські острови

Загальна інформація

Сейшели - великий архіпелаг у західній частині Індійського океану, що в 1642 км на північ від Мадагаскару. Це найбагатша з африканських країн: місцевий рівень життя можна порівняти з рівнем Росії та Туреччини.

Історична довідка

Сейшели не можна віднести до числа країн з давньою історією. До початку колонізації архіпелагу спочатку англійцями, а пізніше - французами в XVII-XVIII століттях острови були безлюдними, якщо не брати до уваги арабських мореплавців і піратів різних національностей, які періодично «гостювали» тут.

На морських картах Сейшельські острови частково з'явилися в 1502 році після експедицій португальця Васко да Гами. Тоді були позначені лише Амірантські острови та острів Мае. Перші ж кораблі колоністів прибули сюди в 1609 році. Це була експедиція британського капітана А. Шарпея.

Постійні поселення колоністів з'явилися на Сейшелах через майже 150 років. На островах почали створюватися плантації рослин, з яких виготовлявся стратегічний товар тих часів - всілякі спеції: вони якраз набирали популярність в Європі. Вирощуванням і виготовленням спецій з ванілі, кориці, гвоздики займалися спеціально завезені на острови чорношкірі раби зі східних регіонів Африки та Мадагаскару.

Володіння французьких колоністів назвали на честь тодішнього міністра фінансів Франції - Жана-Моро де Сешеля, очевидно, вважаючи, що ці землі завжди належатимуть французькому королівському двору.

Однак у суперечку за нові володіння втрутилася Велика Британія: наприкінці XVIII століття її війська зуміли повністю витіснити французів, а в 1814 році Сейшельські острови отримали офіційний статус британської колонії.

У XIX столітті на острови почали цілком добровільно перебиратися переселенці з Індії, добре знайомі з технологіями вирощування та обробки рослин, та й до середини століття рабство було повністю скасовано. Тому потреба в нових завозах африканських рабів відпала, а етнічний склад Сейшельських островів почав поступово розширюватися.

Крім індійців, на нові території Британія дозволила переселення китайцям, які до цього жили в іншій колонії - Маврикії, а ще пізніше на острови почали переселятися араби з Аравійського півострова.

За кілька років до надання Сейшельським островам незалежності, в 1965 році, уряд Великої Британії «розкроїв» їх, виділивши кілька островів - Альдабру, Фаркуар і Дерош. Далі, приєднавши до них архіпелаг Чагос з Британського Маврикія, воно утворило так звану Британську територію в Індійському океані.

Однак через 11 років, 23 червня 1976 року, Британії довелося всі три острови повернути Сейшелам назад, а ще через шість днів - надати повну незалежність всьому архіпелагу.

Починаючи з 1977 року країна перебувала під владою соціалістів - політичного руху ПФ, основою ідеології якого були марксистські погляди. Новій владі вдалося побудувати на островах щось на зразок СРСР «на мінімалках»: в країні існувала тільки одна політична сила, а селян і рибалок об'єднали в колективні господарства. Майно і землі колишніх власників - британських компаній - було націоналізовано.

Опозиційні сили кілька разів намагалися змінити існуючий порядок за допомогою державних переворотів, але вони були невдалими. Лише в 1991 році беззмінний лідер Сейшел Франс-Альбер Рене погодився на проведення виборів, а через три роки сам добровільно пішов у відставку, хоча потім ще кілька разів брав участь у виборах президента.

У 1993 році в республіці була прийнята нова конституція, яка скасовувала всі колишні принципи управління державою. У ній були закріплені нові норми - приватизація, багатопартійність, ринкова модель економіки. Також завдяки змінам у конституції з'явилися перші офшорні зони.

Зараз Республіка Сейшели - процвітаюча країна з дійсно, а не відносно високим рівнем життя - і це поки що єдиний випадок у всій Африці. Входить до великих міжнародних організацій - ООН, МВФ, Світового банку, Африканського союзу та Співдружності націй.

Географія та клімат

Сейшели - це великий архіпелаг в Індійському океані, що складається з 115 островів. До нього входять групи з 45 гранітних і 70 коралових островів. За своїм розташуванням вони також діляться на внутрішні і зовнішні: внутрішніми вважаються гранітні, а зовнішніми - коралові острови.

Найбільші та найважливіші гранітні острови — Мае, Праслін і Ла-Діг. Саме на них зосереджено основне населення, курортні місця, бізнес і фінансові структури.

Коралові острови - це атоли, що простягаються на багато сотень кілометрів, повністю складаються з вапняків, які не здатні довго утримувати вологу. У таких умовах тропічні рослини і дерева не виживають, немає можливості вести сільське господарство. Єдині дерева, що ростуть тут, - кокосові пальми.

Клімат на Сейшелах можна без перебільшення назвати райським: тут не буває різких перепадів температур і сильної, виснажливої спеки. Звичайно, як і в будь-якій частині тропіків, сезонів на островах всього два - вологий і сухий.

Вологий з теплими тропічними зливами період настає в грудні і закінчується в травні. В цей час на Сейшелах спекотно і волого - температура повітря підвищується до 30-33 градусів. Морська вода прогрівається до 27-29 градусів.

Сухий сезон припадає на червень-вересень, коли дощі стають великою рідкістю, а виснажлива спека поступається місцем приємній нічній прохолоді та комфортному денному теплу. У цей час тут найбільше відпочивальників: набирає обертів високий сезон.

Втім, Сейшельські острови - це саме той випадок, коли у природи поганої погоди немає. Сюди їдуть на відпочинок у будь-яку пору року: у кожного свої уподобання і графік відпусток.

Населення, мова, валюта

Довгий період колонізації та активна міграція з Індії, Маврикія та Аравійського півострова, що тривала століттями, дали свої плоди: етнічно нинішні Сейшельські острови дуже неоднорідні.

Проте більша частина населення - нащадки франко-африканських шлюбів. Крім них, на островах живуть індійці, китайці, європейці, араби. Всього на островах проживає близько 100 000 осіб, якщо точніше - 97 617 осіб (за даними перепису 2024 року).

Незважаючи на те, що Сейшели свого часу були колонією Франції, а пізніше - Великобританії, ні французька, ні англійська мова не стали в цій країні державними.

Ці мови мають лише статус офіційних, тобто використовуються виключно в сфері діловодства, юриспруденції, управління державою.

Англійською користуються всього близько 5% населення, французькою володіє більше половини остров'ян - 52-54%. Основною ж мовою, якою розмовляє майже все населення Сейшел, є сейшельська креольська мова, що виникла на основі французької та місцевих діалектів.

За віросповіданням сейшельці - католики. Прихильників католицизму в країні близько 83%, є представники інших християнських конфесій, а також мусульмани, індуїсти.

Сейшели добре розвинені не тільки економічно. Високий рівень освіти, медицини та життя не міг не позначитися на народжуваності та тривалості життя - і в цьому сейшельці дуже сильно відрізняються від інших народів і країн Африки.

Просто факти: середня тривалість життя на островах становить 78 років - приблизно стільки ж, скільки і в розвинених країнах Європи. Народжують тут теж зовсім по-європейськи: багатодітні сім'ї - велика рідкість. У більшості сейшельських сімей не більше двох дітей.

Адміністративно республіка поділяється на 25 округів - це ті самі гранітні острови, які разом утворюють так звані Внутрішні Сейшельські острови.

Коралові острови називаються зовнішніми, не мають жодного адміністративного поділу і вважаються не включеною територією.

Столиця і найбільше місто Сейшел - Вікторія, населення якої становить приблизно 25 тисяч осіб або чверть всієї чисельності жителів країни.

Національна валюта - сейшельська рупія, курс якої до долара США на момент підготовки статті становить 1:0,070.

Як дістатися?

Основний недолік подорожей на всі тропічні курорти з України - величезні відстані, пересадки, стикування рейсів і загальна дорожнеча. Сейшели в цьому сенсі зовсім не виняток: щоб дістатися з Києва до Вікторії, знадобиться як мінімум одна пересадка. Відстань між країнами чимала - приблизно 6,5 тисяч кілометрів.

Звичайний маршрут складається з виїзду в одну з європейських країн - наприклад, у Велику Британію, Францію або Німеччину, а потім - посадка на прямий рейс до острова Мае, де розташований головний аеропорт Сейшельських островів.

Однак «золотим стандартом» поїздок на курорти Сейшел все ж вважається переліт через Дубай: він найбюджетніший і має зручний розклад прямих постійних рейсів на Мае. Тривалість перельоту - 10-15 годин.

Вартість перельоту через існуючі обставини в Україні розрахувати складно, тому потрібно з'ясовувати ціни безпосередньо перед замовленням квитків.

Якщо поїздка планується не більше ніж на 30 днів, то українцям віза не потрібна. Однак для безперешкодного в'їзду на острови необхідно дотриматися кількох умов:

• оформлений Travel Authorization (дозвіл на в'їзд), який оформляється онлайн здесь;
• дійсний закордонний паспорт або біометричний паспорт;
• зворотний квиток або квиток в іншу країну;
• бронювання готелю або іншого житла;
• обов'язкова медична страховка;

Різниця в часі між Києвом і Сейшелами становить 1 годину: якщо в українській столиці 23:05, то у Вікторії та на всіх інших островах - 00:05.

Де зупинитися?

Тур на Сейшельські острови - задоволення дуже недешеве. І справа не тільки в дорожнечі перельоту в іншу півкулю. Вартість відпочинку в цьому тропічному раю - одна з найвищих у світі і порівнянна з турами в ОАЕ, на Кариби і Мальдіви.

Тут такого поняття як «бюджетний готель» просто не існує: якщо вам вдалося забронювати номер за 250-300$ на добу - вважайте, що це дуже велика удача. В основному ціни стартують з 400-450$ і далі стрімко зростають.

Практично всі готелі розташовані на першій лінії, з вікон відкриваються фантастичні види на тропічну природу і нереальної краси пляжі, до яких - максимум 50 метрів.

Пляжі чисті, доглянуті, лежаки і парасольки є в достатній кількості. Харчування, що входить у вартість туру, зазвичай обмежене тільки сніданком (BB) - правда, досить ситним і смачним, або напівпансіоном (HB). Такий улюблений нашими туристами All Inclusive пропонується далеко не скрізь, найчастіше буває шведський стіл.

Нюанс: плануючи відпочинок на Сейшелах, все-таки можна істотно заощадити, якщо знати деякі місцеві особливості. Вони стосуються саме харчування. У ресторанах готелів обід або вечеря обійдуться як мінімум на 20% дорожче, ніж у закладах за територією. Тому має сенс купувати тур або BB, або зовсім без харчування, а харчуватися потім у самостійно обраному ресторані.

Вибираючи готель, звертайте увагу на умови користування рушниками, білизною та туалетно-косметичними приналежностями. У сейшельських готельєрів якась своя логіка: висока вартість проживання часто аж ніяк не гарантує ні білизни, ні шампунів, ні мила «за безкоштовно». Може запросто виявитися, що за це потрібно платити окремо або везти з собою.

Крім готелів, на Сейшельських островах добре розвинена система оренди приватних вілл і апартаментів. Тут теж можна пристойно заощадити - особливо якщо їхати з дітьми або з великою компанією друзів.

Нюанс: на першій лінії майже немає приватних вілл і апартаментів. Майже весь пляжний простір зайнятий готелями місцевих і міжнародних мереж. Це означає, що заощадивши приблизно чверть на оренді, вам доведеться досить далеко ходити на пляж або навіть їздити.

Хоча і тут, якщо подумати, є свої плюси: прогулятися пішки завжди корисно - навіть у відпустці.

Ось кілька відносно недорогих варіантів оренди житла на Сейшелах, і в основному це апартаменти та вілли:

1. Creole Cottage Homestay - апартаменти на острові Мае поруч з Міжнародним аеропортом (1 км). Апартаменти площею 80 кв.м, економ-варіант. Кількість спалень - 1, кухня з повним набором посуду для приготування їжі, ванна кімната, душ, туалет. Безкоштовні рушники та туалетно-косметичні приналежності. Поруч супермаркет, магазини та кілька ресторанів. Безкоштовна парковка, безкоштовний Wi-Fi.
2. Jaidss Holiday Apartments 1 - апартаменти на острові Мае площею 80 кв. м з двома спальнями і двома ванними кімнатами. Кухня з усією побутовою технікою та посудом для приготування їжі, пральна машина. Розташування - близько від пляжу. Постільна білизна, рушники та приладдя для купання - безкоштовно. Парковка та вайфай - безкоштовно;
3. Maison D'Aaryan - Будинок площею 150 кв.м на острові Мае в місцевості Анс-о-пен. Дві великі спальні з ванними кімнатами, кухня з сучасною технікою та посудом. У ванних кімнатах безкоштовні приналежності для купання, постільна білизна і рушники. Пляж в 15 хвилинах ходьби. Парковка і вайфай на території - безкоштовно;
4. Creole Breeze Self Catering Apartments - апартаменти на острові Мае площею 50 кв.м з однією спальнею. У номері є ванна кімната з ванною і душем, кухня з усією необхідною технікою і посудом для приготування їжі. Рушники, постільна білизна і приладдя для купання - безкоштовно. На території є невеликий басейн. Парковка і вайфай безкоштовно;
5. Villea Frangipani Top floor 2 bedroom Apartment - апартаменти на острові Мае. Тут дві спальні, дві ванні кімнати, кухня для самостійного приготування їжі. Розташування недалеко від аеропорту, що дуже зручно для тих, хто планує подорожі по різних місцях Сейшел. У пішій доступності - кілька хороших ресторанів і кафе, супермаркет. Постільна білизна, рушники та інші приналежності для відпочинку безкоштовні. Також безкоштовно надається парковка. Вай-фай безкоштовно на всій території апартаментів.

У готелях і гостьових будинках Сейшел використовуються розетки типу G, тому українським туристам знадобляться адаптери-перехідники. Краще їх взяти з дому, тому що навіть у дорогих готелях їх може банально не виявитися на ресепшені.

Що подивитися?

Сейшели - фешенебельний океанічний курорт, де все в першу чергу зосереджено на організації пляжного відпочинку та розваг. Іншими словами, історичних місць, культових пам'яток і туристичних маршрутів тут майже немає.

Проте тут теж можна організувати похід або екскурсію, якщо вже зовсім набридли пляж і шезлонг.

Вікторія

Знайомство з будь-якою країною світу прийнято починати з її столиці, тому і ми не будемо відступати від цього неписаного правила.

Головне місто Сейшельських островів, назване на честь однієї з британських королев, якось занадто мале для столиці: тут мешкає всього близько 25-25 тисяч осіб. Така скромна цифра дає право Вікторії вважатися найменшою столицею у світі.

Втім, і великою площею сейшельська столиця похвалитися ніяк не може: вона займає трохи більше 20 кв.км - і це теж своєрідний рекорд мініатюрності серед усіх столиць на планеті.

Досвідчені мандрівники одностайно стверджують, що і на пам'ятки це крихітне місто зовсім не багате. Фактично, головна його «перлина» - годинникова вежа Лор-Лоз, побудована на самому початку XX століття. Одні її часто називають зменшеною копією лондонського Біг-Бена, інші бачать в ній схожість з Літтл-Беном - ще однією вежею з годинником, що знаходиться в тому ж Лондоні.

Так чи інакше, більшість фотосесій у Вікторії зазвичай проводиться саме тут - біля триметрової вежі з годинником прямо на перетині двох столичних проспектів - Незалежності та Революції.

Національний ботанічний сад Мон Флері - справжня гордість не тільки жителів столиці Сейшел, але і всього архіпелагу. Створений в 1901 році маврикійським ботаніком Полем Дюпоном, він став сховищем десятків видів ендемічних рослин і дерев. Тут ростуть рідкісні тропічні чагарники, араукарії, бугенвілії, різні сорти манго, бананів та інших тропічних фруктів.

Особлива пам'ятка саду - кокосові пальми coco de mèr, які вже встигли стати світовою легендою. Їх плоди мають значну вагу - до 25 кг - і досить пікантну форму залежно від статі: «жіночі» нагадують округлість жіночої попки, а «чоловічі» схожі на гігантські чоловічі геніталії. Дозрівають вони дуже довго: до десяти років.

Цікаво, що попит на горіхи коко де мер регулюється не тільки дорожнечею (в середньому один плід коштує 1500 сейшельських рупій або 105 доларів США), але і необхідністю оформлення спеціального сертифіката на вивезення з країни, який теж коштує чимало.

Гуляючи по саду, можна зустріти тварин, що мешкають тут, але особливу увагу туристів привертають, звичайно, гігантські черепахи альдабра. Їх довжина часом досягає 1,20 м, а вага - 250 кг. Черепахи відрізняються рідкісною товариськістю і високою тактильністю: вони просто обожнюють, коли люди гладять їх по панциру, і особливо - по шиї і голові.

Природа і пляжі

Столиця Сейшел розташована в північно-східній частині острова Мае. Місто з трьох боків оточене горами, що утворюють Національний заповідник Морн-Сейшелуа. Центральна частина заповідника - гора Морн Блан, висота якої становить приблизно 907 метрів. Піднятися на саму її вершину можна по прокладеній стежці в середньому за 45 хвилин. Майже годинний і досить виснажливий підйом з лишком винагороджується приголомшливою за красою і величчю панорамою: з самого піку вершини Вікторія і весь острів видно як на долоні.

У передмістях Вікторії є кілька пляжів, де завжди повно туристів. Серфінг, дайвінг, пляжний спорт - розваг вистачить усім. Однак найвідоміший пляж, назва якого у всіх на слуху в будь-яку пору року, - Бо-Валлон.

Цей пляж підходить всім - і дорослим, і дітям завдяки гладкому, безпечному дну і плавному спуску у воду.

Пляж зручний не тільки своїм розташуванням, але і відмінно розвиненою інфраструктурою: прямо біля води можна пообідати в численних ресторанчиках і кафе, купити сувеніри і все, що потрібно для плавання, в торгових наметах.

Маленька тропічна столиця зовсім не схожа на світові мегаполіси не тільки площею і малою кількістю жителів. І її напівколоніальна архітектура, і неспішний ритм життя більше нагадують провінційні портові містечка старої Франції та Англії, що зовсім не дивно, якщо згадати історію Сейшел.

Забудова тут переважно одно-двоповерхова: затишні вулички в основному складаються зі старовинних будиночків.

Однак існує одна пам'ятка, яка абсолютно вибивається із загального стилю і відразу привертає до себе увагу. Це індуїстський храм з важко вимовною і довгою назвою Арул Міху Навасакті Вінаягар.

Стародавнім і навіть старовинним його ніяк не можна назвати: він був побудований зовсім недавно - в 1992 році, але своєю архітектурою і яскравістю приваблює безліч туристів. Стоїть храм біля місцевого ринку. Потрапити сюди можуть всі бажаючі: єдина вимога - потрібно зняти взуття, щоб увійти всередину.

Ще одна пам'ятка релігійної архітектури - католицький Собор Непорочного зачаття. Побудований в останній чверті XIX століття, він нагадує своєю архітектурою французьку колоніальну забудову. Розташований поруч з тією самою годинниковою вежею Лор-Лоз, тому довго шукати собор не доведеться.

Ринок Вікторія Маркет - ще одне обов'язкове для відвідування місце, якщо хочеться з головою зануритися в життя міста. Тут продають все: рибні ряди вражають різноманітністю улову, фруктові - яскравою різнобарвністю тропічних плодів, а над усім ринком витають дурманні аромати всіляких спецій.

Прямо біля входу є лавки і намети з недорогими сувенірами - причому ціни дійсно радують помірністю, що для шопінгу на Сейшелах в цілому нетипово.

Любителям історії повинні сподобатися екскурсії до Національних музеїв Сейшельських островів - Історичного та Музею природної історії.

Що спробувати?

Сейшели - східноафриканська країна, тому її кухня багато в чому відповідає кулінарним традиціям і правилам цього регіону чорного континенту. Іншими словами, основу харчування жителів Сейшельських островів становить типова харчова «тріада» Африки:

• рис;
• риба та морепродукти;
• овочі.

Рибу готують усіма можливими способами: смажать, запікають, тушкують, часто готують на грилі. Рис - найпоширеніший гарнір і основа для салатів, запіканок, його часто додають у перші страви.

Овочі - обов'язкова частина будь-якого обіду або вечері - благо, вони в тропічній країні доступні цілий рік.

Якихось специфічних рис кухня Сейшел позбавлена, але зате в ній дуже сильний вплив кулінарних традицій Франції, Індії, інших південноазіатських країн.

Яскравий тому приклад - каррі. Гостра індійська пряність додається в соуси, з нею готують рибу і морепродукти, курку.

Боніто каррі

Вогненно-гостра і дуже ароматна страва зі скумбрії, приготовленої з соусом каррі з порошку і листя каррі, куркуми, чорного перцю і кардамону. Подають її з порцією відвареного рису басмати.

Чатні

Сама назва говорить про те, що батьківщина цієї страви - Індія. Для її приготування відварюють акуляче м'ясо, перетворюють його на пюре з додаванням смаженої цибулі. Масу охолоджують і далі в неї кладуть подрібнені фрукти білімбі, присмачують готову страву декількома краплями соку лайму або лимона і гострими спеціями. Гарнір до сейшельського чатні буває двох видів: рис і сочевиця.

Зуріт (карі Коко зуріт)

Ще одна страва з каррі, яку готують з щупалець восьминога. Нарізані довільними шматочками щупальця довго томлять у кокосовому молоці з додаванням безлічі місцевих спецій, серед яких обов'язково буває каррі, гострі перцеві суміші, шафран, імбир, куркума і часник. Гарнір - рис.

Кокосове молоко, до речі, на Сейшелах не тільки п'ють як напій. Воно в багатьох стравах виступає як повноцінний інгредієнт, коли треба приготувати якийсь соус або тушкувати шматки риби, м'яса, овочі. Готова страва в результаті отримує ніжний кокосовий аромат, соковитість і м'якість.

Ладоб

А це - типовий національний десерт Сейшельських островів. Готують його з бананів, які нарізають великими пластинами, заливають підсолодженим кокосовим молоком і тушкують на сильному вогні. Завдання у кухаря досить складне: не допустити перетворення м'яких бананових пластин на пюре, але при цьому молоко уварити до консистенції досить густого соусу. Готову страву подають з охолодженими скибочками тропічних фруктів.

Середній чек в ресторанах Сейшел безпосередньо залежить від рівня закладу, але все одно це досить дорого, якщо порівнювати з іншими курортами Африки. У звичайному кафе або ресторані вечеря на двох без алкоголю обійдеться в 100-120 USD, в дорогому ресторані - від 200 USD. Проте навіть такі цифри в чеку виявляються на 20-25% дешевше, ніж в готельному ресторані.

Є ще один нюанс, який сильно бентежить туристів, які вперше відпочивають на Сейшелах. Всі ресторани закриваються рівно о ... 22.00. Дитячий час, як то кажуть, але такі місцеві правила: вечеря, що затягнулася далеко за північ, - явище тут невідоме.

Сейшельські острови - це відпочинок, про який мріють багато хто. Так, він дуже дорогий - можливо, навіть невиправдано, але враження залишає найяскравіші. Вся краса тропіків - тут. Якщо є можливість, збирайтеся в дорогу.