Камбоджа

Звісно, про повну схожість рівнів сфер туризму поки що не йдеться, але в Камбоджі дуже багато робиться для розвитку рекреаційної сфери. Вважається, що відпочинок у деяких її регіонах уже нічим не гірший за той, що пропонує головний конкурент - Таїланд. 

Загальна інформація

Ще десять років тому ця невелика південноазіатська країна асоціювалася лише з кривавими війнами і переворотами. Однак останнім часом тут багато що змінилося: настав нарешті довгоочікуваний мир, стабілізувалася ситуація, країна почала власний шлях розвитку, зробивши ставку на туризм і виробництво одягу.

Історична довідка

Перша держава на території, яку зараз займає Камбоджа, виникла дуже давно - близько двох тисяч років тому. Це був Фунань, який до IX століття розвинувся в потужну і впливову Ангкорську імперію.

Проіснувавши близько 500 років, Ангкор розгубив колишню міць, чим негайно скористалися давні вороги - Сіам (зараз - Таїланд) і Дайв'єт (нинішній В'єтнам). Війни відбувалися до XIX століття, поки Камбоджа зрештою не потрапила під протекторат Франції, що фактично означало колонізацію країни.

Влада Франції тривала до початку 40-х років минулого століття. Під час Другої світової війни Камбоджа була окупована Японією. Незалежність же країна здобула 1953 року.

Відносно мирне життя тривало недовго: 1967-го спалахнула громадянська війна, що тривала довгих вісім років. Перемогли в ній "червоні кхмери" - комуністична течія, побудована на ідеології Мао Цзедуна, яка заперечувала всі західні цінності. Очолив уряд Пол Пот - переконаний сталініст. Країна отримала іншу назву - Демократична Кампучія.

З 1975 по 1979 роки Камбоджа жила в умовах тотального терору, який влаштувала нова влада. За цей час було знищено понад 3 мільйони камбоджійців - представників інтелігенції, колишніх військових, чиновників та їхніх родин.

Країна катастрофічно зубожіла, проте Пол Пот вирішив поправити справи, обравши для цього досить дивний спосіб - напад на В'єтнам. Авантюра з тріском провалилася: в'єтнамська армія виявилася сильнішою. Крім того, до неї приєдналися загони тепер уже колишніх "червоних кхмерів", які розчарувалися в цій ідеології. Режим був приречений.

Диктатура Пол Пота впала 1979 року після вторгнення в'єтнамських військ. Демократична Кампучія стала Народною Республікою Кампучією, однак міжнародного визнання вона не отримала. ООН та інші впливові організації оголосили її уряд маріонетковим, залежним від В'єтнаму.

Лише починаючи з 1989 року, коли в'єтнамські війська залишили територію багатостраждальної Кампучії, тут нарешті з'явилися перші кардинальні зміни. Кампучії повернули її колишню назву та відновили монархію, а 1993 року вона офіційно стала Королівством Камбоджею - незалежною державою, визнаною в усьому цивілізованому світі.

Наслідки п'яти років геноциду і практично повного руйнування економіки, культури, науки, медицини та освіти ще довго давалися взнаки. Крім того, 1997 року в Камбоджі стався державний переворот, ініціатором якого став Хун Сен - прем'єр-міністр країни.

Відтоді реальна влада в королівстві належить саме йому: королі, які змінювали один одного, володіють лише формальними привілеями і повноваженнями.

Наразі Камбоджа залишається дуже бідною країною, однак у неї є хороші перспективи для розвитку. Дві основні статті доходу в бюджеті держави - туризм і легка промисловість, які отримують солідні інвестиції від великих компаній США, Китаю, В'єтнаму, Сінгапуру та Гонконгу.

Королівство Камбоджа входить в ООН, МВФ, МБРР і низку впливових азіатських організацій - АСЕАН, ПСА та інших.

Туристи з-за кордону все частіше обирають Камбоджу як альтернативу відпочинку в Таїланді, який стрімко дорожчає. І не дивно: тут чудова екологія, чудова тропічна природа, надзвичайно доброзичливе населення і дуже низькі ціни.

Географія та клімат

Камбоджа займає південну частину півострова Індокитай, межує з трьома країнами - Таїландом, В'єтнамом і Лаосом. Кордон із В'єтнамом найдовший: він тягнеться на 1228 кілометрів.

Берегова лінія країни протяжністю понад 400 кілометрів проходить уздовж Сіамської затоки - частини Південно-Китайського моря. У затоці зосереджені пляжі найвідомішого камбоджійського курорту - Сіануквілля.

У рельєфі Камбоджі переважають рівнини, що лежать у басейні Меконгу і великого озера Тонлесап. Є тут і гори - Кравань, Елефан і Дангрек.

Клімат Камбоджі дуже схожий з таїландським - і в цьому немає нічого дивного: обидві країни лежать в одних широтах. Близькість до екватора створює досить специфічні погодні умови - майже однакову температуру цілий рік (+33°C) і високу вологість.

Як і в Таїланді, тут усього два сезони - сухий і вологий. Вологий триває всю весну і літо, сухий починається в листопаді і триває до кінця квітня. Саме опади визначають "висоту" сезону не тільки в Камбоджі й Таїланді, а й в інших країнах півострова Індокитай, бо денна температура скрізь приблизно однакова.

Отже, найкращий час для поїздки в Камбоджу - з пізньої осені до кінця зими. У цей період тутешню погоду цілком можна назвати райською: немає спопеляючої спеки і дощів, а море тепле, як парне молоко.

Щоправда, і вартість відпочинку з листопада по березень істотно дорожчає, хоча все одно залишається дуже вигідною порівняно із сусідніми країнами.

Бувалі туристи - ті, хто дуже добре знають особливості камбоджійського клімату, - вміють так філігранно підбирати час для турів, що примудряються буквально за копійки відпочивати в Камбоджі якраз у сезон дощів.

Річ у тім, що дощі тут тільки здаються нескінченними. У будь-якому, навіть найщільнішому дощовому "графіку" буває по кілька днів перепочинку, коли умови для відпочинку встановлюються просто ангельські - тепло, сухо, малолюдно і... дуже дешево.

Втім, можуть ризикнути і новачки, які вирушають у свій перший тур Камбоджею: не дарма ж кажуть, що їм щастить. Якщо відпустка влітку, з фінансами все непросто, але хочеться азіатської екзотики - чому б і ні?

Як серед сезону дощів раптово трапляються дні й навіть тижні цілковитої суші, так і в сухий сезон на королівство раптом обрушуються справжні зливи. Їх тут називають манговими: вважається, що вони надають тропічним плодам особливої соковитості та солодкості.

Населення, мова, валюта

"Камбоджійці" - так прийнято називати жителів королівства. Однак чи всі знають, що це лише загальна назва населення країни, а її офіційна мова і домінуюча нація називаються зовсім по-іншому?

Із 17 мільйонів жителів Камбоджі абсолютна більшість - кхмери: їх у країні близько 97%. Решта три відсотки - в'єтнамці, китайці та інші національності.

Державна мова, відповідно, кхмерська, хоча донедавна була доволі поширеною французька мова - як спадщина тривалого панування Франції на території Індокитаю. Французькою ведеться викладання у вишах і частина діловодства, проте дедалі більша кількість молодих камбоджійців обирають як другу мову англійську або китайську.

Майже всі жителі Камбоджі сповідують буддизм, а офіційною релігією країни вважається тхеравади - окреме буддійське вчення.

Специфічний буддистський погляд цього народу на речі найкраще відображає камбоджійське привітання - "сок сабай!". Воно не має точного перекладу, але приблизно означає запитання: "Ти зосередився на спокої?". Це - універсальна фраза для того, щоб привітатися і попрощатися, зав'язати знайомство і висловити побажання благоденства. Це і запитання, і відповідь, і твердження - все залежить від контексту.

Прагнення спокою та балансу між духовним і фізичним - основа мислення та способу життя кхмерів. Саме воно робить цих людей такими доброзичливими, врівноваженими, навіть дещо відчуженими.

Можна сказати, що все їхнє життя минає в гамаку - який тихенько розгойдується, заколисує і заспокоює. Камбоджійці з народження не знають, що таке дитяче ліжечко: новонародженого малюка відразу привчають до першого в його житті гамачка - такого ж крихітного, як і сам його мешканець.

Зростає кхмер, зростає його гамак, у якому він тепер не тільки спить. Тут проходить обов'язковий післяобідній відпочинок і сеанси медитації, тут же ухвалюють важливі життєві рішення: легке погойдування гамака допомагає заспокоїтися і зосередитися на головному.

Життя типової камбоджійської сім'ї - це давно сформований матріархат. Чоловіки, сини, батьки зайняті виключно видобутком рису насущного - зароблянням грошей. Далі все до останнього сіна віддається старшій у сім'ї жінці, яка вирішує, на що і скільки витратити.

Витрати - не єдине, чим розпоряджається кхмерська дружина або мати. Тільки вона вирішує, кого і коли одружувати/видавати заміж, відправляти на навчання або влаштовувати на роботу - та хіба мало турбот у цієї тендітної жінки? Усім у домі - а під його дахом примудряються уживатися два-три покоління сім'ї - керує тільки вона.

Потім, коли доньки вийдуть заміж, вони обов'язково приведуть у дім чоловіків - сім'я стане ще більшою, а значить, і обов'язків додасться. На спочинок старенька берегиня родинного вогнища піде, щойно підготує собі заміну - одну з доньок, яка покаже себе найрозумнішою і найрозумнішою.

А що ж сама - буде тихенько лежати в гамаку, оточена турботливими домочадцями? Можливо, і так - заслужила. Але багато матерів сімейств, які пішли на спочинок, присвячують залишок життя служінню головному богу - Будді.

Зібравши нехитрі пожитки, вони вирушають до монастиря, щоб стати черницями - бхіккуні. Там вони живуть до самої смерті, молячись про долі рідних і всього буддійського світу. Щоправда, іноді приїжджають додому - провідати, як справляється призначена старшою в домі донька, як підростають онуки та правнуки.

Крім буддизму, у кхмерів є ще одне вірування - у душі померлих родичів і потойбічний світ. Моторошнуваті ритуали спілкування з душами небіжчиків біля спеціальних вівтарів, що обов'язково влаштовані на подвір'ї кожного будинку, підношення з фруктів та їжі в особливі дні поминання - все це привносить похмуру містичну нотку в усе їхнє буття.

Віра в містику допомогла сформувати ще одну національну рису камбоджійців - пристрасть до азартних ігор. Тут теоретично все що завгодно може стати предметом гри - навіть дощ.

У сухий сезон, коли ймовірність тропічної зливи вкрай низька, обов'язково знайдуться охочі поставити на те, що, наприклад, дощ буде завтра ввечері. Знайдуться і скептики - ті, хто вважає, що ніякого дощу не буде.

І ті, й інші створюють своєрідні букмекерські контори. Там приймають ставки й оголошують результати з видачею виграшу переможцям. Мінімальний внесок - від 1000 доларів США (еквівалент у рієлях) - питається, звідки такі суми у жителів однієї з найбідніших країн Азії?

Відповідь проста і трагічна: щоб отримати потрібну суму, кхмерські лудомани закладають усе, що можна, аби спробувати зірвати джекпот.

У підсумку цілі сім'ї залишаються без даху над головою, останніх заощаджень, земельних ділянок - такий зворотний бік і страшна ціна національної пристрасті до легких грошей.

Існують ще відносно нешкідливі "лайт-версії" азартних ігор, які супроводжують життя камбоджійців з раннього дитинства. Це - всілякі лотереї, "збери і виграй", всілякі інші способи випробувати удачу, закликавши на допомогу потойбічні сили. 

Взагалі ж камбоджійці - на рідкість добродушний народ, дуже гостинний і простий. Особливо впадають в око ці риси тим, хто може порівняти характери кхмерів та їхніх найближчих сусідів - в'єтнамців і тайців. Різниця, вони кажуть, величезна.

Столиця і найбільше місто Камбоджі - Пномпень з населенням у 2 млн 200 тисяч жителів, Друге за величиною - Такмау, де живуть близько 210 тисяч осіб.

Національна валюта - ріель (KHR). Його курс до долара США на момент написання статті становить 1:0,00024.

Різниця в часі з Києвом - +4 години: якщо в українській столиці 20.00, то в Пномпені - північ.

Як дістатися?

Відстань у 7700 км від Києва до аеропортів Камбоджі можна подолати приблизно за 35 годин з урахуванням очікування пересадок, оскільки прямих рейсів з України до цієї країни немає.

Щоб потрапити до Камбоджі, потрібно спочатку виїхати до Стамбула - це зараз найближчий і найзручніший варіант поїздки. Рейси зі столиці Туреччини приймають аеропорти Пномпеня, Сіануквілля і Сієм Ріпа.

Вартість - від 700 до 1000 доларів США.

Для в'їзду в Камбоджу потрібна віза, проте жодних складнощів із цим немає. Дозвіл коштує 20 доларів і оформляється прямо в аеропорту Пном Пена і Сієм Ріпа після прильоту. Усе, що для цього потрібно, - дві фотографії, 20 USD і анкета, яка заповнюється на місці.

Де зупинитися?

Гестхауси і готелі - два види житла, які зазвичай мають найбільшу популярність у туристів у Камбоджі.

Готелі

Загальний рівень готельного фонду цієї країни за рідкісним винятком можна оцінити на трійку з плюсом або на четвірку з мінусом - кому як сподобається.

Основні риси, властиві готельній сфері Камбоджі, мають такий вигляд:

Готелів 5* дуже мало. Навіть у Сієм Ріпі, розташованому всього за шість кілометрів від перлини Індокитаю Ангкора, їх усього близько 50. У Пномпені - 10, у Сіануквіллі та Кепі - по 2-3;

За 75-100 USD/ніч пропонуються доволі великі номери площею до 60 кв. м з гарним меблюванням, обов'язковим кондиціонером, холодильником, сучасним ТБ з плоским екраном і кабельними каналами. Стиль оформлення переважно колоніальний, що зберігся з часів французького панування.

Іноді це можуть бути окремі бунгало в національному камбоджійському стилі. На території завжди є відкритий басейн, спа-салон з неодмінним масажним кабінетом. Масаж не тайський, звісно, але теж дуже хороший.

Готелі 3-4 зірок поширені значно більше: тільки в одному Сієм Ріпі їх близько 400. Досить багато їх у Сіануквіллі - приблизно 100, причому всі вони дуже зручно розташовані - на 1-2 лініях найвідоміших пляжів - Серендіпіті та Вікторі.

Тут ціни істотно нижчі: 25-35 доларів/ніч у готелі 3* і 50-70 - у 4*. Умови вже значно скромніші: номери не бувають більшими за 35 кв. м, ванні кімнати трапляються тільки в 4* готелях, у 3* пропонується виключно душ. Зазвичай є кондиціонер і холодильник. Меблі в номерах прості, але справні та хорошої якості.

Часто у вартість включено сніданок, але це зовсім не те, що ви подумали: порція омлету навіть без гарніру - ось і все, що називається гучним словом "сніданок". Жодних континентальних, американських і тим більше шведських столів у 3* не буває взагалі, у 4* - рідко.

На території курортних 3-4* готелів теж, як правило, є відкриті басейни і масажні салони.

Надається безкоштовний трансфер з аеропорту до готелю і навпаки.

Гестхауси

Для тих, хто подорожує Камбоджею самостійно і хоче роздивитися цю країну якнайкраще, кімната в гестхаусі - найправильніше рішення.

За дуже скромну суму в 5-8-10 доларів можна отримати:

• цілком пристойну мебльовану кімнату з вентилятором (5-6$), з кондиціонером (8$), з кондиціонером і холодильником (10$);
• додаткові послуги - прокат велосипедів і моторолерів, послуги гіда для екскурсій, таксі;
• недороге харчування в кафе поблизу, іноді навіть простий сніданок, який входить у вартість проживання;

Хорошим бонусом до номера в гестхаусі зазвичай буває надзвичайно тепла, домашня атмосфера, яку створюють самі господарі, що намагаються в усьому догодити своїм постояльцям.

Ще один варіант розміщення - ліжко в хостелі, проте з погляду комфорту й особливо різниці в 1 долар у ціні з гестхаусом він виглядає дуже сумнівно. Галас, гам, цілодобовий рух, черги в душ і туалет - навіщо все це, коли майже за ті самі гроші можна влаштуватися набагато комфортніше?

Ось кілька номерів у готелях Камбоджі, які можна зняти на хороших умовах:

• The Garden Park by Lucky Courtyard - готель 4* з відкритим басейном недалеко від Ангкора. У номерах кондиціонери, окремі ванні кімнати, добротні меблі та постільна білизна. Є телевізори з плоским екраном і кабельне ТБ. Доступний безкоштовний вайфай;

• Reach Kunthea Guesthouse - гестхаус за кілька кілометрів від Ангкора. Цілодобова стійка реєстрації, номери з добротними меблями і затишним інтер'єром. У номерах доступні електрочайники. Є окремі ванні кімнати з біде. Безкоштовний вайфай;
• Sothea Angkor Homestay - готель 4* за 6 км від Ангкора з безкоштовним паркуванням і вайфаєм. Є ресторан, сад, тераса для відпочинку;
• Archaic House - готель у Сієм Ріпі, недалеко від Ангкора. У номерах є окремі ванні кімнати з біде, добротні меблі та гардероб, постільна білизна та безкоштовні косметичні засоби. Вайфай безкоштовний.

Крім готелів і гестхаусів, непоганим попитом користуються в Камбоджі приватні апартаменти, які можна бронювати на Airbnb.

Щоправда, тут є один нюанс: борючись за клієнтів усіма способами, готелі досить часто хитрують і виставляють свої пропозиції на сайтах оренди квартир.

Тому якщо ви твердо вирішили винайняти саме квартиру, обов'язково уточнюйте всю інформацію щодо позиції, яка вас цікавить, - і насамперед, чи не готель це насправді.

Що подивитися?

Усі недосконалості готелів у Камбоджі з лишком компенсуються приголомшливо видовищними екскурсіями храмовими комплексами, палацами і національними парками королівства.

Ангкор-Ват

Цей храмовий комплекс в околицях Сієм Рієпа вважається найбільшим у світі. Розкинуті на 200 гектарах індуїстські та буддійські храми, королівські палаци, площі, система каналів, що розкинулися на 200 гектарах, досі вражають своїм розмахом.

Будівництво Ангкор-Вата почалося в XII столітті, коли правитель Сурьяварман II задумав створити земну обитель для верховного індуїстського бога Вішну. За сорок років силами кхмерських і китайських зодчих було споруджено унікальний комплекс, куди входив пранг - храм у вигляді усіченої піраміди з п'ятьма баштами, складна система накопичення і зберігання води, інші споруди. Ангкор-Ват оточений кам'яною стіною і штучною водоймою - ставком, що символізує "молочний океан", джерело сакрального еліксиру безсмертя - амрити.

У 2007 році в Сіємрієпі відкрився Національний музей Ангкора. Його експозиція присвячена цивілізації кхмерів. Це захоплива і видовищна подорож стародавнім містом, яка стає абсолютно реалістичною завдяки сучасним цифровим технологіям.

Нині Ангкор-Ват - перлина світового зодчества, занесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а його зображення вміщено на державному прапорі Камбоджі. Це - єдиний випадок у світі, коли прапор країни являє собою не тільки якусь колірну композицію, а й містить силует будівлі.

Храмовий комплекс Ангкор-Ват - найвідоміша і найвідвідуваніша пам'ятка Королівства Камбоджі: щороку тут буває не менше 2 мільйонів туристів.

Національні парки

Чотири заповідники - Бокор, Вірачей, Кіріром і Реам - головні природні скарби Камбоджі. Реліктові ліси, красиві водоспади, піщані пляжі - все це надає унікальну можливість не тільки побачити всю красу камбоджійської природи, а й зайнятися активним відпочинком.

Пам'ять про війну

Щоб повною мірою уявити собі, через що довелося пройти народу Камбоджі на драматичному шляху до сьогоднішнього мирного життя, потрібно обов'язково приділити час екскурсіям меморіалами.

Так, це важкий і шокуючий досвід, який різко дисонує з метою безтурботного відпочинку в тропіках, але він допомагає зрозуміти ті проблеми й труднощі, з якими досі бореться народ цієї азійської країни.

Після відвідин меморіалів пропадає будь-яке бажання скаржитися на відсутність шикарних умов у готелях - настільки вражає побачене.

Музей геноциду Тоул Сленг і Поля смерті Чоенг Ек у Пномпені - жахливі свідчення кривавого терору, влаштованого "червоними кхмерами" на чолі з диктатором Пол Потом проти власного народу.

Що спробувати?

У кхмерів здавна склалася особлива система харчування, побудована насамперед на неухильному дотриманні режиму.

Їдять кхмери тричі на день. Снідають вони о 7.30 ранку, навіть якщо робочий день починається на кілька годин раніше.

Обід у камбоджійців - це найрясніший і найважливіший прийом їжі, який ніяк не може бути раніше або пізніше полудня. Рівно о 12.00 всі справи на деякий час припиняються, а робота призупиняється: обід - це святе!

Чому ж саме о 12 годині потрібно їсти? Будь-який камбоджиєць вам скаже, що обідати раніше або пізніше - значить шкодити шлунку і власній душі.

Післяобідній час - обов'язковий сеанс медитації в затишному гамаку. Розслаблено погойдатися, блаженно прикривши очі, необхідно, щоб їжа правильно перетравилася і засвоїлася - тобто пішла про запас. Ну і що, що кхмер у цей момент на роботі? - Нехай увесь світ почекає: немає нічого важливішого за гарне травлення.

Вечеря в Камбоджі - це ті самі 7.30, але вже ввечері. Вона теж доволі ситна і завжди проходить у колі сім'ї.

Їжа кхмерів, на перший погляд, нічим не відрізняється від їжі сусідів - в'єтнамців, тайців, лаосців: той самий неодмінний рис, овочі, з м'яса - курка і свинина, а до них - гострі, кисло-солодкі соуси.

Однак страви в Камбоджі куди менш гострі, а соуси - більш водянисті.

Тут дуже люблять супи. Спробуйте суп куй тіав - гарячу страву на бульйоні зі свинини з рисовою локшиною. Його зазвичай їдять на сніданок, додаючи гарнір із зелені, паростків квасолі, листя салату і прянощів.

Про локшину варто сказати окремо. У камбоджійців вона вже давно очолює топ найпопулярніших і найулюбленіших страв. Видів локшини в камбоджійській кухні існує не менше 80. Її використовують для приготування супів і гарнірів, других страв.

Kuy teav Ko Kho (карамелізована рисова локшина), Mee Kiev (галушки з локшиною), Num Banh Chok Somlar Kari (рисова локшина з соусом карі) - ось лише кілька страв з локшиною, які варто спробувати в Камбоджі.

Ще один різновид супів - самлор/самлар. Це страви з суповою основою, куди може входити величезна кількість інгредієнтів:

• локшина;
• креветки та інші морепродукти;
• свинина;
• курка;
• овочі;
• риба;
• каррі

Ще одна відома страва - chhnang plerng (гарячий горщик). Як стає зрозуміло з назви, її готують у керамічному горщику, а в складі можуть бути найрізноманітніші інгредієнти. Їдять її вприкуску з яєчною або квасолевою локшиною.

Chhnang phnom plerng - "вулканічний горщик" - м'ясне рагу з овочами, яке теж готують у горщику, на грилі, прикріпивши посуд до решітки.

З других страв і закусок дуже гарні Chha Kuy Teav - смажена локшина, смажений рис, імбир Chha Kh'nhei.

Овочеві свіжі салати, ферментовані овочі, рагу теж займають своє заслужене місце на столах камбоджійців.

Їжа в Камбоджі різноманітна, смачна, порції великі, але при цьому коштує сущі копійки. Середній чек без спиртного на двох у ресторані - 25-30 доларів США.

Камбоджа - поки що невідома перлина Азії, яка тільки робить свої перші успіхи в туризмі. Її головний тріумф попереду, а значить, і вартість турів у цю країну зовсім скоро зросте. Користуйтеся унікальною можливістю відпочити тут за невеликі гроші - це дійсно дуже круто. Сок сабай: зосередьтеся на спокої - і ласкаво просимо до Камбоджі!