Олексій Гуцуляк

Кар'єру розпочав у «Карпатах» (Львів), грав за «Вільярреал C», «Десну», «Дніпро-1», а з 2024 року — у «Поліссі». Відомий своєю результативністю, швидкістю та універсальністю в атаці.

Біографія

Олексій Олександрович Гуцуляк народився 25 грудня 1997 року в місті Красилів Хмельницької області. Відомо, що батьки підтримували його в юнацькі роки, про інших родичі деталей немає.

Олексій розпочав займатися футболом у рідному Красилові. Його перші кроки в спорті пов'язані з місцевою футбольною секцією або ДЮСШ (дитячо-юнацькою спортивною школою) Красилівської міської ради, де він робив початкові успіхи в дитячому футболі. У Красилові скаути та тренери помітили талановитого хлопця, і незабаром він переїхав до Львова, де продовжив заняття в спеціалізованому училищі.

З 2010 по 2014 рік Олексій Гуцуляк був вихованцем Львівського державного училища фізичної культури (ЛДУФК, також відоме як УФК-Карпати або система «Карпат»). Його першими тренерами стали Тарас Павліш та Андрій Дулибський. У складі команди УФК він займав високі місця в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України (ДЮФЛ).

У 2011 році, коли йому було лише 13–14 років, скаути донецького «Шахтаря» намагалися переманити талановитого юнака, разом з партнером по команді Володимиром Сеницею, до своєї академії, пропонуючи значні кошти. Однак за порадою тренерів та після бесід з батьками Олексій вирішив залишитися у Львові, що стало ключовим рішенням у його кар'єрі. Саме в системі ЛДУФК-Карпати він пройшов повний шлях юнацького розвитку, де тренери фактично замінювали йому батьків під час навчання та проживання в інтернаті.

Цей період заклав міцну основу для його подальшого прориву в професійному футболі: у 17 років він уже дебютував в УПЛ за «Карпати».

Початок кар’єри Гуцуляка

Олексій Гуцуляк підписав свій перший професійний контракт із львівськими «Карпатами» у 2014–2015 роках, коли йому було 17 років. Точна дата підписання першого контракту публічно не фіксується в деталях, але вже з березня 2015 року він активно залучався до першої команди.

У червні 2017 року Гуцуляк продовжив угоду з «Карпатами» ще на 5 років. Саме в системі «Карпат» (після юнацької академії УФК-Карпати) він офіційно став професіоналом і розпочав шлях у дорослому футболі.

Дебют Олексія Гуцуляка в професійному футболі відбувся 1 березня 2015 року у матчі Української Прем'єр-ліги проти донецького «Металурга» (гостьовий поєдинок на «Оболонь-Арені» в Києві). 17-річний Гуцуляк вийшов на заміну на 76-й хвилині замість Дениса Кожанова і став одним із наймолодших дебютантів сезону 2014/15. Це був знаковий момент: вихованець академії «Карпат» швидко отримав шанс у першій команді після завершення зимової паузи в чемпіонаті. У тому сезоні він провів 7 матчів у Прем'єр-лізі, не відзначившись голами чи асистами, але закріпився як перспективний гравець.

Перші помітні результативні досягнення Олексія Гуцуляка припали на періоди в «Карпатах» після оренди в іспанський «Вільярреал C» (2016 рік, де він забив 5 голів у 15 матчах). Після повернення він почав регулярно забивати та асистувати.

У сезоні 2016/17 та наступних роках у «Карпатах» він поступово набирав форму, забивши дебютний гол за клуб (наприклад, один із ранніх — після повернення з Іспанії в 2017 році). Загалом за «Карпати» (2015–2019/2020) — 100 матчів і 12 голів.

Справжній прорив стався вже в «Десні» (з 2020 року): у сезоні 2020/21 він провів 30 матчів, забив 2 голи, але став лідером ліги за обведеннями та посів 2-ге місце за асистами (7 гольових передач).

Найяскравіший ранній результативний період — у «Дніпрі-1» (з серпня 2021): 62 матчі, 20 голів, включаючи рекорд — один із найшвидших голів в історії УПЛ (8 секунд у 2021 році) та регулярні голи й асисти.

Ці сезони (особливо 2020–2024) перетворили Гуцуляка з талановитого юнака на одного з найрезультативніших вінгерів УПЛ, що згодом відкрило двері до національної збірної України.

Кар’єра в клубах

Олексій Гуцуляк провів усю професійну кар'єру в українських клубах (за винятком короткої оренди в Іспанії), де послідовно розвивався від юного таланта до одного з найрезультативніших вінгерів УПЛ. Його шлях характеризується регулярними трансферами до амбітніших проєктів, зростанням статистики та ключовими внесками в успіхи поточних команд.

Виступи за українські клуби:

• «Карпати» (Львів) (2014/15–2019/20): 100 матчів, 12 голів. Початок кар'єри в УПЛ, де він дебютував у 17 років і поступово став основним гравцем;
• «Десна» (Чернігів) (2020–2021): 30 матчів, 2 голи + 7 асистів. Допоміг клубу кваліфікуватися до єврокубків (4-те місце в УПЛ 2019/20);
• «Дніпро-1» (2021–2024): 62 матчі, 20 голів + асисти (загалом близько 11). Один із лідерів команди, віце-чемпіон України 2022/23, учасник єврокубків;
• «Полісся» (Житомир) (з 2024 року): понад 40 матчів (за даними на 2025/26), значна кількість голів і асистів (наприклад, 11 голів у сезоні 2024/25). Продовжує виступати як ключовий гравець атаки.

Оренда в «Вільярреал C» (Іспанія, 2016): 15 матчів, 5 голів. Короткий досвід за кордоном у третій команді «жовтої субмарини».

Найяскравіші етапи кар'єри припадають на виступи за «Дніпро-1» (2021–2024) та «Полісся» (з 2024). У «Дніпрі-1» Гуцуляк став одним із найкращих бомбардирів команди (20 голів у 62 матчах), допоміг здобути срібло УПЛ 2022/23 та бронзу 2021/22, регулярно потрапляв до символічних збірних туру та сезону. У «Поліссі» він продовжив високу результативність (значні показники голів і асистів у сезонах 2024/25 та 2025/26), ставши важливим гравцем для єврокубкового дебюту клубу та одним із лідерів УПЛ за внеском в атаку. Ранній період у «Карпатах» заклав основу, а в «Десні» він набрав стабільність і лідерські якості.

Гуцуляк регулярно змінює луби, переходячи до сильніших проєктів:

• З «Карпат» до «Десни» (січень 2020) — за ≈ €300 тис., один із найкращих трансферів УПЛ тієї зими;
• З «Десни» до «Дніпра-1» (серпень 2021) — за ≈ €500 тис., контракт на 4 роки;
• З «Дніпра-1» до «Полісся» (липень 2024) — за ≈ €600 тис., контракт на 2 роки з опцією продовження.

Ці переходи супроводжувалися зростанням вартості гравця (наразі ≈ €3 млн за оцінками Трансфермаркт (Transfermarkt)) та інтересом з боку іноземних клубів (наприклад, «Валенсія» розглядала його як варіант у 2024, а згодом були запити з Європи та арабських країн). Кожен трансфер був кроком до більшої ролі та кращих умов, що дозволило Гуцуляку досягти піку форми в 27–28 років.

Виступи за збірну України

Олексій Гуцуляк став повноцінним гравцем національної збірної України відносно пізно — у 26 років, але швидко закріпився в обоймі та перетворився на одного з ключових виконавців атаки, особливо в 2025 році. Його внесок у кваліфікацію ЧС-2026 та Лігу націй є дуже помітним, а результативність зробила Гуцуляка найкращим бомбардиром команди за 2025 рік.

Дебют Олексія Гуцуляка за збірну України відбувся 21 березня 2024 року у півфінальному матчі плей-оф кваліфікації до Євро-2024 проти Боснії і Герцеговини (перемога 2:1 на виїзді). Він вийшов на заміну на 76-й хвилині замість Олександра Зубкова і провів на полі близько 14 хвилин. Це був важливий поєдинок, де Україна здобула перемогу завдяки голам Яремчука та Судакова. Дебют припав на період, коли Гуцуляк уже мав солідний досвід в УПЛ за «Дніпро-1», і тренерський штаб Сергія Реброва побачив у ньому потенціал для атаки.

Станом на кінець 2025 року (за даними УАФ та інших джерел) Олексій Гуцуляк провів 14 матчів за національну збірну, забив 5 голів (усі в 2025 році) та віддав кілька асистів (принаймні 2). У 2024 році — 5 матчів без голів (221 хвилина), переважно в Лізі націй та плей-оф Євро.

Серед ключових досягнень:

• Учасник відбіркового турніру до ЧС-2026 — 5 матчів, 3 голи (зокрема, дубль у ворота Ісландії, гол Азербайджану, а також асист);
• У Лізі націй УЄФА 2025 — 6 матчів, 1 гол (у матчі проти Бельгії);
• Дебютний гол за збірну — у березні 2025 року (ймовірно, у товариському матчі або плей-оф), присвячений уболівальникам та воїнам;
• Загалом 5 голів у 2025 році зробили його найкращим бомбардиром збірної України за календарний рік (випередив інших гравців, таких як Судаков чи Зозуля за результативністю в той період).

Олексій Гуцуляк не брав участі у фінальних турнірах великих чемпіонатів (Євро чи ЧС), але його внесок допоміг команді в кваліфікаціях та плей-оф. Він регулярно потрапляє до стартового складу або виходить на заміну в ключових моментах, відзначаючись швидкістю, обведеннями та ударами.

У збірній України Гуцуляк виступає як універсальний атакувальний півзахисник / вінгер (переважно правий, але може грати зліва або в центрі). Він є одним із головних виконавців флангових атак, створює загрозу за рахунок переміщення, швидкості та точних ударів. У 2025 році став ключовим гравцем ротації та стартового складу в матчах кваліфікації ЧС-2026. Його роль — це поєднання креативу, пресингу та завершення атак. Завдяки стабільній формі в «Поліссі» та високій результативності за збірну, Гуцуляк став одним із лідерів атаки «синьо-жовтих» у період 2025–2026 років.

Статистика та досягнення

Олексій Гуцуляк — один із найрезультативніших українських вінгерів свого покоління. Його кар'єра характеризується стабільним зростанням статистики, особливо після переходу до «Полісся» у 2024 році, де він став ключовим гравцем атаки. Станом на березень 2026 року (середина сезону 2025/26) загальна статистика Гуцуляка в професійному футболі (клуби + збірна) налічує понад 300 матчів, близько 60 голів і десятки асистів. Він регулярно потрапляє до топ-рейтингів УПЛ за голами, асистами, обведеннями та внеском в атаку.

Загальна кар'єрна статистика (за даними Transfermarkt, Wikipedia, Tribuna, UPL та інших джерел станом на початок 2026 року):

• Клуби (всі турніри): ≈ 303–310 матчів, ≈ 60 голів, ≈ 27–30 асистів (з урахуванням УПЛ, єврокубків, кубків);
• «Карпати» (Львів, 2015–2020): 100 матчів, 12 голів (плюс оренда в «Вільярреал C»: 14–15 матчів, 5 голів);
• «Десна» (Чернігів, 2020–2021): 30–33 матчі, 2 голи + 7 асистів;
• «Дніпро-1» (2021–2024): 62 матчі, 20 голів + ≈11 асистів;
• «Полісся» (Житомир, з 2024): понад 42–50 матчів (включаючи 2025/26), 13–20+ голів + асисти (наприклад, у сезоні 2024/25 — 10 голів у 19 матчах УПЛ; у 2025/26 — 4 голи та 4–5 асистів у 16 матчах УПЛ станом на березень);
• Збірна України (з 2024): 14 матчів, 5 голів (усі в 2025 році) + асисти (≈2–3). У 2025 році — 9 матчів, 5 голів (3 у кваліфікації ЧС-2026).

У сезоні 2025/26 (станом на березень 2026): у УПЛ — 16 матчів, 4 голи, 4–5 асистів (плюс голи в Лізі конференцій та кваліфікації ЧС-2026). 

Олексій Гуцуляк — один із лідерів «Полісся» за результативністю, регулярно відзначається в останніх матчах (наприклад, 3 голи та 2 асисти в 4 іграх УПЛ на початку 2026).

Також має кілька персональних визнань, переважно за гру в УПЛ та збірній:

• Найкращий гравець місяця УПЛ: листопад–грудень 2025 (6 матчів, 2 голи + 2 асисти);
• Найкращий бомбардир збірної України за 2025 рік (5 голів);
• Друге місце серед асистентів УПЛ у сезоні 2020/21 (7 гольових передач за «Десну»);
• Лідер УПЛ за обведеннями в сезоні 2020/21;
• Увійшов до символічної збірної сезону УПЛ (2020/21 за Sport.ua, 2021/22 за Sportarena.com);
• Найкращий гравець «Полісся» 2024 року за версією вболівальників (10 голів + 2 асисти в першій половині 2024/25);
• Друге місце в списку найкращих футболістів чемпіонату України за підсумками 2024 року (за деякими ЗМІ).

Він регулярно потрапляє до символічних збірних туру УПЛ та відзначається високими оцінками (наприклад, 9.0 за гол + асист у ключових матчах). Гуцуляк не вигравав чемпіонств чи кубків, але брав участь у значних успіхах команд:

• Віце-чемпіон України з «Дніпро-1» (сезон 2022/23);
• Бронзовий призер УПЛ з «Дніпро-1» (сезон 2021/22, незавершений через війну);
• Учасник єврокубків з «Десною» (кваліфікація Ліги Європи 2020/21) та «Дніпро-1» (Ліга Європи та Ліга конференцій);
• З «Полісся» — дебют клубу в єврокубках (Ліга конференцій 2025/26), де Гуцуляк забив і асистував;
• Участь у кваліфікації ЧС-2026 зі збірною України (ключові голи проти Ісландії, Азербайджану тощо).

Його внесок допоміг командам підніматися в таблиці УПЛ та виходити в єврокубки, а в збірній — набирати очки в складних відборах. Наразі «Полісся» з Гуцуляком у складі претендує на високі місця в УПЛ 2025/26.

Особисте життя Олексія Гуцуляка

Олексій Гуцуляк веде досить закрите особисте життя, уникаючи надмірної публічності і деталей поза футбольним полем. Він рідко ділиться сімейними фото чи історіями в інтерв'ю, а в соціальних мережах переважно публікує контент, пов'язаний з кар'єрою, тренуваннями, матчами та рідкісними привітаннями близьким. Більшість інформації про родину з'явилася в ЗМІ завдяки окремим заявам самого футболіста чи його колишньої дружини.

Олексій був одружений з Юлією Капришин (Юлія Гуцуляк у шлюбі). Вони розлучилися приблизно у 2023 році. Сам Гуцуляк у серпні 2025 року підтвердив це в інтерв'ю італійським ЗМІ (Corriere dello Sport), зазначивши:

Маю чарівну доньку, розлучений з дружиною, але ми лишаємось гарними друзями та разом виховуємо нашу красуню.

Розлучення відбулося без гучних скандалів чи публічних конфліктів — колишні подружжя підтримують дружні стосунки заради дитини. Юлія займається блогерством та інфлюенсерством, іноді публікує фото доньки в соцмережах, де привітання з днями народження чи святами іноді дублюються від Олексія.

У Олексія і Юлії є донька Ніколь, яка народилася в серпні 2020 року. Олексій Гуцуляк регулярно згадує її в теплих словах, називаючи «чарівною» та «красунею», і активно бере участь у вихованні спільно з матір'ю.

У інтерв'ю Олексій акцентує на спокійному ставленні до життя, адаптивності та симпатії до проєктів, в яких працює. Він вболіває за співвітчизників за кордоном (зокрема, за Артема Довбика в «Ромі»). Хобі чи захоплення публічно не афішуються — футболіст фокусується на кар'єрі та родині. Загалом, особисте життя Олексія — це баланс між професійним успіхом, батьківством та збереженням приватності.

Скандали та розголоси

Олексій Гуцуляк відомий як дисциплінований і професійний футболіст без гучних позаштатних скандалів. Його розлучення з дружиною у 2023 році пройшло без публічних конфліктів, колишнє подружжя зберегло дружні стосунки. Найрезонансніша та єдина значна публічна ситуація в кар'єрі Гуцуляка — контрактний конфлікт з «Поліссям» на початку 2026 року (січень), який набув широкого розголосу в українських ЗМІ та серед вболівальників.

У січні 2026 року, під час зимових зборів, «Полісся» перевело Олексія Гуцуляка, разом із захисником Сергієм Чоботенком, до юнацького складу U-19 через відмову підписати новий контракт на запропонованих клубом умовах. Чинні угоди гравців діяли до червня 2026 року.

Причина — розбіжності щодо фінансових умов: за даними джерел (зокрема, коментатора Віктора Вацка та Ігоря Бурбаса), Гуцуляк вимагав суттєвого підвищення зарплати, за деякими оцінками — подвоєння або суми, які клуб вважав неприйнятними. Президент «Полісся» Геннадій Буткевич підтвердив, що Гуцуляк мав одні з найкращих умов у команді, але сторони не дійшли згоди. Клуб застосував дисциплінарні санкції, перевівши гравця в дубль, що означало відсутність у першій команді та на зборах в Іспанії. Ситуація набула статусу «гучного скандалу» в УПЛ, оскільки Гуцуляк — лідер атаки клубу та найкращий бомбардир збірної України 2025 року.

Медіа активно висвітлювали подію: Sport24, UA-Football, Champion, TSN, RBC-Україна та інші називали це «скандалом у Поліссі», «бунтом» чи «конфліктом через зарплату». Обговорювали, що ситуація невигідна нікому — клубу (втрата ключового гравця), гравцеві (ризик форми перед зборами збірної) та збірній України (потенційний вплив на підготовку до кваліфікації ЧС-2026). Деякі видання підкреслювали втручання тренера збірної Сергія Реброва, який висловив занепокоєння і, за чутками, допоміг розв'язати ситуацію.

Вболівальники розділилися: частина критикувала Гуцуляка за «жадібність» і небажання цінувати умови клубу (особливо після успіхів у «Поліссі»), інші підтримували гравця, вважаючи, що в 28 років він має право на кращий контракт перед можливим переходом до Європи. У соцмережах та на форумах УПЛ тема була гарячою кілька тижнів, з мемами та дискусіями.

Олексій Гуцуляк зробив кілька заяв:

Хочу грати на максимальному рівні», «Важливо чути та поважати позицію двох сторін», «Я завжди буду вдячний Поліссю, тренерському штабу та вболівальникам.

Він підкреслив, що ситуація не особиста, а професійна, і висловив готовність продовжувати співпрацю на взаємовигідних умовах.

Клуб «Полісся» (через президента Буткевича та тренера Руслана Ротаня) пояснював дії як стандартну практику для гравців, які відмовляються продовжувати контракт (щоб уникнути безкоштовного відходу влітку). Ротань зазначив, що команда була «розгублена», але хлопці мають цінувати підтримку президента. Згодом (після втручання Реброва та переговорів) санкції зняли: Гуцуляка повернули до першої команди та включили до зимових зборів.

Ситуацію врегулювали мирно — без судів чи публічних образ. Конфлікт став класичним прикладом «контрактного глухого кута» в УПЛ, де амбіції гравця стикаються з бюджетом клубу, але не переріс у довготривалий скандал.

Соцмережі

Олексій Гуцуляк веде активну присутність у соціальних мережах переважно через Instagram, де публікує фото та відео з матчів, тренувань, моменти з життя та привітання. Інші платформи менш активні або неофіційні.

Instagram

Цікаві факти про Олексія Гуцуляка

1. У 14 років ( в 2011 році) разом з партнером по УФК Володимиром Сеницею отримав пропозицію від «Шахтаря» з великими грошима, але після порад тренерів і батьків відмовився — рішення, яке він вважає одним із ключових у кар'єрі.
2. Під час перебування в академії ЛДУФК-Карпати тренери фактично замінювали йому батьків: жив у спортивному закладі інтернатного типу, де вони піклувалися про побут, навчання та дисципліну.
3. У 2016 році в оренді в «Вільярреал C» забив 5 голів у 15 матчах — це був його єдиний досвід за кордоном, і він швидко адаптувався до іспанського стилю гри.
4. Забив один із найшвидших голів в історії УПЛ — за 8 секунд після стартового свистка (у складі «Дніпра-1» у 2021 році).
5. У 2025 році став найкращим бомбардиром збірної України за календарний рік (5 голів), випередивши навіть зіркових партнерів, хоча дебютував лише у 26 років і в 2024-му не забивав.
6. Вважає, що футбольний інтелект неможливо натренувати — він або є, або його немає; фізичну форму можна покращити, але розуміння гри — вроджене.
7. Найняв окремого персонального тренера поза клубом, що свідчить про залізну дисципліну та прагнення до максимального розвитку (за словами партнерів по команді, багато хто в нього вчиться).
8. У першій половині сезону 2024/25 забив 10 голів у 19 матчах УПЛ за «Полісся» і отримав звання найкращого гравця клубу за версією вболівальників (57% голосів).
9. Має ліву робочу ногу, але грає переважно на правому фланзі — це робить його незручним для захисників, оскільки він часто йде на удар або обведення всередину поля.
10. 14 жовтня 2024 року у матчі Ліги націй проти Чехії (1:1) після жорсткого зіткнення з Томашем Соучеком у першому таймі Олексія Гуцуляка госпіталізували зі «дуже сильним струсом мозку». Футболіст знепритомнів, але згодом прийшов до тями і залишив поле на ношах.

Часті питання