Мерседес Соса

Якби у континентів були голоси, то голосом Європи могла б стати, наприклад, Мірей Матьє з її сильним і чистим, як гірський струмок, вокалом. Північна Америка «співала» б п'ятьма октавами неймовірного сопрано Уїтні Х'юстон, а Африка — дзвінкими переливами «мадонни африканських містечок» Бренди Фассі. Австралію, мабуть, успішно представила б Кайлі Міноуг... І у Латинської Америки теж є свій голос: вже шістдесят років ним залишається аргентинська співачка Мерседес Соса. Вона — володарка глибокого, потужного драматичного контральто і творець цілого напряму в музиці — “nueva canción”.

Дитинство і юність

Індіанці племені аймара, що століттями живуть по всьому латиноамериканському континенті, завжди були бідні: їх традиційними промислами донині залишаються землеробство і ткацтво. Тяжка праця від зорі до зорі, щоб встигнути заробити кілька песо на прожиток, а вечорами й у свята — пісні під гітару та танці, як єдиний спосіб хоч трохи відпочити... Це і було їх життям: іншого індіанці аймара не знали.

У такій сім'ї 9 липня 1935 року народилася дівчинка — чорноволоса і голосиста — з аргентинського містечка Сан-Мігель-де-Тукуман. Їй дали, дотримуючись традицій католицтва, відразу два імені — Haydee Mercedes.

Втім, своє повне ім'я дівчинка чула рідко. У ближньому колі майбутню співачку звали Мартою: як потім вона сама згадувала, це був своєрідний компроміс між батьками. Річ у тім, що вони ніяк не могли вирішити, як назвати дівчинку, — батькові хотілося дати дочці ім'я Хайді Мерседес, а мамі більше подобалося називати її Мартою. Батько «забув» запропоноване мамою ім'я, коли пішов реєструвати дитину, і попросив вписати те, що сам хотів, — Haydee Mercedes. Мамі ж тільки й залишилося, що називати дочку Мартою вдома.

Через пару десятиліть для всього іншого світу вона стала La Negra — так пізніше нарекли її мільйони шанувальників за чорний як ніч водоспад розкішного волосся.

Сім'я Мерседес була бідною, але дружньою. Працювали важко, однак час для пісні чи танцю знаходився завжди. Маленька Марта виявилась надзвичайно музичною й талановитою. Вона з найменших років прекрасно співала і не було, напевно, жодного танцю, який би їй не вдався. Пісні вона запам'ятовувала миттєво: варто було Марті де-небудь почути мелодію, як дівчинка тут же могла безпомилково її наспівати.

І стати б їй прачкою, як мама, або відправитися на роботу на цукрові плантації — як батько, якби не один випадок. П'ятнадцятирічну Мерседес попросили виступити на одному міському заході замість хворого учасника. Завдання було відповідальне — заспівати не просто пісню, треба було заспівати гімн Аргентини!

Мерседес не просто блискуче впоралася із завданням — її помітили й запропонували взяти участь в співочому конкурсі на регіональному радіо. Вона перемогла — і це було не тільки визнанням її таланту. Дівчину запросили співати в одній з програм. Потайки від сім'ї вона погодилася. Чому потайки? Так як батьки Марти були ревними католиками з дуже суворими поглядами на виховання дочок.

Правда однаково відкрилася — батько випадково дізнався, куди останнім часом зачастила його дочка. Спалахнув скандал. Де це бачено, щоб дівчина з порядної сім'ї байдикувала, розважаючи піснями все місто? Але Мерседес вдалося наполягти на своєму — рідні відступили.

Цілих два місяці за контрактом їй платили за те, що вона приходила в певні дні співати в студії місцевого радіо. Це були перші гроші Марти — тепер вона теж приносила в будинок шматок хліба.

Потім було ще багато конкурсів, багато перемог, але ця — перша — запам'яталася співачці особливо: вона часто згадувала про свій перший успіх у багатьох інтерв'ю і публікаціях.

Творчий шлях

Середина 50-х років в Латинській Америці стала початком довгого періоду величезного інтересу до фольклору — народних пісень і танців. У музиці на зміну запальним ритмам аргентинського танго прийшли мелодійні індіанські наспіви й пісні робочих кварталів з усієї країни.

Мерседес отримувала численні запрошення взяти участь в концертах або конкурсах — тепер її знала вся Аргентина.

Однак співачка в той час ще не могла повністю визначитися з напрямком у своїй творчості: вже дуже багатогранним був її талант. Прийняти рішення допомогло знайомство з музикантом Оскаром Матусом, який незабаром став не тільки партнером по сцені, а й чоловіком. Співачка вибрала народну музику — саме тут голос і талант Мерседес розкривалися найповніше. Трохи пізніше до цього дуету приєднався Армандо Гомес — людина і поет, який став автором текстів багатьох їхніх пісень.

У 1957 році Мерседес і Оскар стали батьками. У сім'ї з'явився син Фабіан. Він став єдиною дитиною Мерседес Соса. Через кілька років Оскар залишив сім'ю. Співачка потім ще двічі виходила заміж, але більше про народження дітей вона не думала.

Першою віхою в професійній творчості молодої співачки став 1959 рік, коли їй вдалося випустити дебютний диск — “La Voz de la Zafra”. У його створенні й записі брав участь чоловік — Оскар Матус: він виступив тут як композитор і виконавець кількох партій. Вірші до пісень написав Армандо Гомес.

Спостерігаючи чимраз більший інтерес до творчості народів Латинської Америки, Мерседес задумала створити цілий напрямок в музиці. За задумом співачки він повинен був об'єднати традиції народних мелодій і поезію робочих кварталів.

Nueva Canción — так назвали цей музичний напрям, який з часом став дуже популярним у всіх латиноамериканських країнах. Романтичні, співучі композиції були присвячені простим, але таким важливим для кожної людини речам — життю, любові, добру й злу, надії та вірі в краще. Своєрідним гімном руху стала “Canción Con Todos” — “Пісня для всіх”.

Репертуар Мерседес Соса поступово розширювався. Крім народних пісень, в нього увійшли композиції, написані на вірші найкращих латиноамериканських поетів XX століття — Вікторії Парр, Пабло Неруді, Мілтона Насіменту.

Тріумф і вигнання

Пісні Мерседес скоро отримали визнання у всьому світі. Гастрольний графік співачки став дуже щільним: у неї залишалося все менше часу на те, щоб просто побути вдома. Її концерти проходили з повним аншлагом не тільки в Аргентині, а й в Чилі, Венесуелі, Бразилії, інших країнах континенту. Виходили один за іншим альбоми: тільки з 1959 по 1969 роки їх з'явилося десять.

Сімдесяті в Латинській Америці стали роками важких випробувань відразу для декількох країн. У 1973 році в Чилі захопив владу Аугусто Піночет: в країні на кілька десятиліть запанувала військова диктатура. Почалися масові арешти інтелігенції, поетів і співаків — тих, хто не міг мовчати. У вересні того ж року був по-звірячому вбитий чилійський співак Віктор Хара. Він теж належав до руху Nueva Canción — був однодумцем і послідовником аргентинської співачки.

Мерседес відмовилася виступати в Чилі, поки в цій країні правитимуть диктатори. Вона приїхала в гастрольний тур сюди лише в 90-х, коли Піночет пішов у відставку. Таке ж випробування — військовий переворот — був і в Аргентині. Поки в країні було відносно спокійно, Мерседес Соса продовжувала багато гастролювати. Вона вже вийшла за межі латиноамериканського континенту і дала свої перші концерти в Європі.

Виступ Мерседес в Барселоні в 1975 році став справжнім фурором для іспанської публіки: всі концерти пройшли з аншлагами. Потім були Франція, Італія, США, безліч інших країн світу — і скрізь співачку зустрічали й проводжали оплесками.

У 1976 році мирне життя в Аргентині закінчилося: владу захопив Хорхе Відела, який пішов тим самим шляхом, що й Аугусто Піночет. Почалися переслідування інтелігенції та артистів.

Мерседес Соса теж потрапляє під удар: їй забороняють концерти, вилучають з продажу диски співачки. Однак мужності їй було не позичати — попри все, вона не їде з Аргентини, фактично перейшовши на підпільне становище.

Якраз під час такого підпільного концерту Мерседес заарештували й заборонили співати зовсім, однак у в'язницю вона не потрапила. Співачка покинула Аргентину й перебралася в Європу, тим більше, що вдома її вже ніщо не тримало — в 1978 році помер другий чоловік.

У Франції Мерседес нарешті змогла працювати в повну силу: в 1979-80 роках вийшли відразу сім її нових альбомів. На батьківщині, де продовжувала лютувати диктатура Відели, їх піддали жорсткій цензурі: до слухачів дійшло всього кілька пісень.

В Аргентину співачка повернулася в 1982 році, коли влада диктатора доживала буквально останні дні. Тим, хто переслідував Мерседес кілька років поспіль, тепер було не до неї — вони були зайняті порятунком самих себе. Тому Мерседес Соса дала відразу цілий ряд таких довгоочікуваних концертів і відразу виїхала з країни.

Цілий рік пройшов в гастрольних турах Бразилією та Іспанією. Лише в 1983 році, коли диктатура остаточно впала і до влади прийшов цивільний демократичний уряд Рауля Альфонсіна, співачка остаточно повернулася в Аргентину. Відтоді й до самої смерті вона жила там постійно, лише періодично виїжджаючи на гастролі і за запрошеннями для участі у всіляких концертах.

Вершина слави

Мерседес Соса вийшла на пік своєї творчості в 80-х роках минулого століття. За десять років вийшло 17 її альбомів, які вона записала сольно або з іншими відомими виконавцями. З нею співали справжні зірки сучасності — Лучано Паваротті, Андреа Бочеллі, Франческо Баттіато, Шакіра, Стінг і багато інших. Співпраця з ними дала можливість проявити найнесподіваніші сторони величезного таланту Мерседес. Їй вдалося спробувати себе в різних жанрах, виконуючи композиції в стилях рок, поп, оперному вокалі.

Будучи важко хворою, співачка не залишала концертну та гастрольну діяльність. Їй аплодували Лінкольн Центр в Нью-Йорку і паризький Théâtre Mogador, її чудовий голос звучав в Сикстинській капелі Ватикану.

Початок 2000-х став продовженням тріумфу Мерседес: у 2002 році з аншлагами пройшли всі заплановані концерти в Карнегі-Холі (Нью-Йорк) і римському Колізеї.

У 2008 році, за рік до смерті, Мерседес запропонували записати саундтрек до фільму «Че», присвяченому життю і долі Ернесто Че Геварра — аргентинського революціонера, це була пісня Balderrama.

Просто дивовижно, як цій жінці на все вистачало сил: їй вдавалося поєднувати співочу діяльність і велику громадську роботу. Вона кілька років була Послом Доброї волі ЮНІСЕФ в країнах Латинської Америки, вела величезну роботу у сфері боротьби за права людини.

Світ прощається з Мерседес Соса

Її не стало 4 жовтня 2009 року. За злою іронією долі це сталося якраз в день народження Вікторії Парр — поетеси, чиї вірші так любила Мерседес. «Поліорганна недостатність» — таке пояснення смерті “голосу Латинської Америки” дали лікарі.

Це означало, що всю себе Ля Негра віддала мистецтву і людям, за права яких вона боролася стільки років, не звертаючи уваги на власне здоров'я.

Попрощатися з Мерседес Соса прийшли тисячі людей: три доби до Палацу Національного Конгресу йшли люди не тільки з усього Буенос-Айреса. Попрощалися зі співачкою і президенти кількох латиноамериканських країн — Крістіна Кіршнер, Уго Чавес, Вероніка Херія, Луїс да Сілва.

У своєму заповіті співачка просила не ховати її тіло, а кремувати й розвіяти прах над трьома улюбленими містами Аргентини — Тукуманом, Мендосою і Буенос-Айресом. Над Тукуманом — тому що там пройшли її дитинство і юність, над Мендосою — тому що там почалася її співоча кар'єра і народився син Фабіан, над Буенос-Айресом — тому що там вона прожила решту свого життя.

Мерседес не забута і зараз. У 2011 році в аргентинській столиці відкрився Музей Мерседес, який до цього дня очолює її син Фабіан. У Тукумані й Ла-Платі стоять пам'ятники видатній співачці, десятки вулиць у різних містах названі на її честь.

Дискографія

За своє життя Мерседес випустила 173 альбоми — сольних і заспіваних разом з багатьма відомими виконавцями. Після її смерті вийшло ще 12 дисків в пам'ять про видатну співачку. Нижче наведено огляд основних альбомів та значущих пісень.

1960-ті

1. "La Voz de la Zafra" (1959). Дебютний альбом Соси, який включає традиційні фольклорні пісні Аргентини.

2. "Canciones con Fundamento" (1965). Один з альбомів, що містить традиційні пісні.

3. "Yo No Canto por Cantar" (1966). Цей альбом включає композиції, які стали класикою латиноамериканської музики.

1970-ті

4. "El Grito de la Tierra" (1970). Включає одну з найбільш відомих пісень Соси - "Alfonsina y el Mar".

5. "Hasta la Victoria" (1972). Альбом, що містить соціально-політичні пісні.

6. "Mercedes Sosa" (1972). Відомий також як "Traigo un Pueblo en Mi Voz", цей альбом став важливою частиною нової латиноамериканської пісні.

1980-ті

7. "Mercedes Sosa en Argentina" (1982). Альбом записаний наживо під час повернення Соси до Аргентини після її вигнання.

8. "Como un Pájaro Libre" (1983). Один з найпопулярніших альбомів, що містить багато відомих пісень.

9. "Mercedes Sosa '84" (1984). Продемонстрував різноманітність репертуару Соси.

1990-ті

10. "Gestos de Amor" (1994). Альбом включає романтичні пісні та балади.

11. "Ojos de Cielo" (1995). Відомий альбом, що включає популярну пісню "Ojos de Cielo".

2000-ті

12. "Acústico" (2002). Збірка акустичних виступів, яка підкреслює голос Соси.

13. "Corazón Libre" (2005). Альбом включає нові версії відомих пісень та кілька нових треків.

14. "Cantora 1" та "Cantora 2" (2009). Останні студійні альбоми, що містять дуети з відомими артистами, такими як Шакіра, Хуан Луїс Герра, Лєон Гієко та іншими.

Посмертні релізи

15. "Ángel" (2014) - збірка раніше невиданих записів.

Пісні Ля Негри звучать не тільки в її виконанні. Її кращі композиції співають зірки світової естради: Шакіра, Лаура Паузіні, Алехандро Санза, Лара Фабіан. Десятки інших пісень аргентинської співачки можна почути у фільмах, на різних міжнародних фестивалях народної музики.