Мерседес Соса — "Голос Аргентини"

Якби у континентів Землі були голоси, то голосом Європи могла б стати, наприклад, Мірей Матьє з її сильним і чистим, як гірський струмок, вокалом. Північна Америка «співала» б п'ятьма октавами неймовірного сопрано Уїтні Х'юстон, а Африка — дзвінкими переливами «мадонни африканських містечок» Бренди Фассі. Австралію, мабуть, успішно представила б Кайлі Міноуг...

І у Латинської Америки теж є свій голос: вже шостий десяток років ним залишається аргентинська співачка Мерседес Соса. Вона — володарка глибокого, потужного драматичного контральто і творець цілого напряму в музиці — nueva canción.

Дитинство і юність: перші кроки в музиці

Індіанці племені аймара, що століттями живуть по всьому латиноамериканському континенті, завжди були бідні: їх традиційними промислами донині залишаються землеробство і ткацтво.

Тяжка праця від зорі до зорі, щоб встигнути заробити кілька песо на прожиток, а вечорами й у свята після вечері — пісні під гітару та танці, як єдиний спосіб хоч трохи відпочити й піти від жорстокої реальності... Це і було їх життям: іншого індіанці аймара не знали.

У такій сім'ї 9 липня 1935 року народилася дівчинка — смаглява, чорноволоса, голосиста — як і всі інші діти скромного селянина і прачки з аргентинського містечка Сан-Мігель-де-Тукуман. Їй дали, дотримуючись традицій католицтва, відразу два імені — Haydee Mercedes.

Втім, своє повне ім'я дівчинка чула рідко. У ближньому колі майбутню співачку звали Мартою: як потім вона сама згадувала, це був своєрідний компроміс між батьками. Річ у тім, що вони ніяк не могли вирішити, як назвати дівчинку, — батькові хотілося дати дочці ім'я Хайді Мерседес, а мамі більше подобалося називати її Мартою. Батько «забув» запропоноване мамою ім'я, коли пішов реєструвати дитину, і попросив вписати те, що сам хотів, — Haydee Mercedes. Мамі ж тільки й залишилося, що називати дочку Мартою вдома.

Через пару десятиліть для всього іншого світу вона стала La Negra — так пізніше нарекли її мільйони шанувальників за чорний як ніч водоспад розкішного волосся.

Сім'я Мерседес Соса була бідною, але дружньою. Працювали до знемоги, однак час для пісні чи танцю знаходився завжди. Маленька Марта виявилась надзвичайно музичною й пластичною. Вона з найменших років прекрасно співала і не було, напевно, жодного танцю, який би їй не вдався. Пісні вона запам'ятовувала миттєво, з льоту: варто було Марті де-небудь почути мелодію, як дівчинка тут же могла безпомилково її наспівати.

І стати б їй прачкою, як мама, або відправитися на роботу на цукрові плантації — як батько, якби не Випадок. П'ятнадцятирічну Мерседес попросили виступити на одному міському заході замість хворого учасника. Завдання було відповідальне — заспівати не шлягер і навіть не народну пісню. Треба було заспівати гімн Аргентини!

Мерседес не просто блискуче впоралася із завданням — її помітили й запропонували взяти участь в співочому конкурсі на регіональному радіо. Вона перемогла — і це було не тільки визнанням її таланту. Дівчину запросили співати в одній з програм. Потайки від сім'ї вона погодилася. Чому потайки? А по-іншому б не сталося: батьки Марти були ревними католиками з дуже суворими поглядами на виховання дочок.

Правда однаково відкрилася — батько випадково дізнався, куди останнім часом зачастила його дочка. Спалахнув скандал. Де це бачено, щоб дівчина з порядної сім'ї байдикувала, розважаючи піснями все місто? Але Мерседес вдалося наполягти на своєму — рідні відступили.

Цілих два місяці за контрактом їй платили за те, що вона приходила в певні дні співати в студії місцевого радіо. Це були перші гроші Марти — тепер вона теж приносила в будинок шматок хліба.

Потім було ще багато конкурсів, багато перемог, але ця — перша — запам'яталася співачці особливо: вона часто згадувала про свій перший успіх у багатьох інтерв'ю і публікаціях.

На гребені хвилі

Середина 50-х в Латинській Америці стала початком довгого періоду величезного інтересу до фольклору — народних пісень і танців. У музичній моді на зміну запальним ритмам аргентинського танго прийшли мелодійні індіанські наспіви й пісні робочих кварталів з усієї країни.

Мерседес виявилася, що називається, на гребені хвилі: вона отримувала запрошення за запрошенням взяти участь в концертах або конкурсах — тепер її знала вся Аргентина.

Однак Ля Негра в той час ще не могла повністю визначитися з напрямком у своїй творчості: вже дуже багатогранним був її талант. Прийняти рішення допомогло знайомство з музикантом Оскаром Матусом, який незабаром став не тільки партнером по сцені, а й чоловіком. Співачка вибрала народну музику — саме тут голос і талант Мерседес розкривалися найповніше.

Трохи пізніше до цього дуету приєднався Армандо Гомес — людина і поет, який став автором текстів багатьох їхніх пісень.

У 1957 році Мерседес і Оскар стали батьками. У сім'ї з'явився син Фабіан. Він став єдиною дитиною Мерседес Соса. Забігаючи наперед, скажемо, що через кілька років Оскар залишив сім'ю. Ля Негра потім ще двічі виходила заміж, але більше про народження дітей вона не думала.
Першою віхою в професійній творчості молодої співачки став 1959 рік, коли їй вдалося випустити дебютний диск — La Voz de la Zafra. У його створенні й записі брав участь чоловік — Мануель Оскар Матус: він виступив тут як композитор і виконавець кількох партій. Вірші до пісень написав Армандо Гомес.

Nueva Canción: прості пісні про головне

Бачачи чимраз більший інтерес до творчості народів Латинської Америки, Мерседес задумала створити цілий напрямок в музиці. За задумом співачки він повинен був об'єднати традиції народних мелодій і поезію робочих кварталів.

Nueva Canción — так назвали цей музичний рух, який з часом став дуже популярним у всіх латиноамериканських країнах. Романтичні, співучі композиції були присвячені простим, але таким важливим для кожної людини речам — життю, любові, добру й злу, надії та вірі в краще. Своєрідним гімном руху стала Canción Con Todos — «Пісня для всіх».

Співачка завжди підкреслювала, що для неї спів — не стільки талант, скільки особиста потреба. Вона так себе і називала — cantora: та, яка не може не співати, — вона повинна!

Репертуар Мерседес Соса поступово розширювався. Крім народних пісень, в нього увійшли композиції, написані на вірші найкращих латиноамериканських поетів XX століття — Вікторії Парр, Пабло Неруді, Мілтона Насіменту.

Світовий тріумф і вигнання

Пісні Мерседес Соса скоро отримали визнання у всьому світі.

Гастрольний графік співачки став дуже щільним: у неї залишалося все менше часу на те, щоб просто побути вдома. Її концерти проходили з повним аншлагом не тільки в Аргентині, а й в Чилі, Венесуелі, Бразилії, інших країнах континенту.

Виходили один за іншим альбоми: тільки з 1959 по 1969 роки їх з'явилося десять.

Сімдесяті в Латинській Америці стали роками важких випробувань відразу для декількох країн. У 1973 році в Чилі захопив владу Аугусто Піночет: в країні на кілька десятиліть запанувала військова диктатура. Почалися масові арешти інтелігенції, поетів і співаків — тих, хто не міг мовчати. У вересні того ж року був по-звірячому вбитий чилійський співак Віктор Хара. Він теж належав до руху Nueva Canción — був однодумцем і послідовником аргентинської співачки.

Мерседес відмовилася виступати в Чилі, поки в цій країні правитимуть кати. Вона приїхала в гастрольний тур сюди лише в 90-х, коли Піночет пішов у відставку.
Таке ж випробування — військовий переворот — було уготовано й Аргентині. Поки в країні було відносно спокійно, Мерседес Соса продовжувала багато гастролювати. Вона вже вийшла за межі латиноамериканського континенту і дала свої перші концерти в Європі.

Виступ Ля Негри в Барселоні в 1975 році став справжнім успіхом для досвідченої й розпещеної іспанської публіки: всі концерти пройшли з аншлагами. Потім були Франція, Італія, США, безліч інших країн світу — і скрізь співачку зустрічали й проводжали оплесками.

У 1976 році мирне життя в Аргентині закінчилося: владу захопив Хорхе Відела, який пішов тим самим шляхом, що й Аугусто Піночет. Почалися переслідування інтелігенції та артистів.

Мерседес Соса теж потрапляє під удар: їй забороняють концерти, вилучають з продажу диски співачки. Однак мужності їй було не позичати — попри все, вона не їде з Аргентини, фактично перейшовши на підпільне становище.

Якраз під час такого підпільного концерту Мерседес заарештували й заборонили співати зовсім, однак у в'язницю чомусь не кинули. Вона покинула Аргентину й перебралася в Європу, тим більше, що вдома її вже ніщо не тримало — в 1978 році помер другий чоловік.

У Франції Мерседес нарешті змогла працювати в повну силу: в 1979-80 роках вийшли відразу сім її нових альбомів. На батьківщині, де продовжувала лютувати диктатура Відели, їх піддали жорсткій цензурі: до слухачів дійшло всього кілька пісень.

В Аргентину співачка повернулася в 1982 році, коли влада диктатора доживала буквально останні дні. Тим, хто переслідував Мерседес кілька років поспіль, тепер було не до неї — вони були зайняті порятунком самих себе.

Тому Мерседес Соса дала відразу цілий ряд таких довгоочікуваних концертів і відразу поїхала — напевно, не хотіла спокушати долю. Цілий рік пройшов в гастрольних турах Бразилією та Іспанією. Лише в 1983 році, коли диктатура остаточно впала і до влади прийшов цивільний демократичний уряд Рауля Альфонсіна, співачка остаточно повернулася в Аргентину.

Відтоді й до самої смерті вона жила там постійно, лише періодично виїжджаючи на гастролі і за запрошеннями для участі у всіляких концертах.

Творчість 80-х-00-х

Мерседес Соса вийшла на пік своєї творчості в 80-х роках минулого століття. За десять років вийшло 17 її альбомів, які вона записала сольно або з іншими відомими виконавцями.
З нею співали справжні зірки сучасності — Лучано Паваротті, Андреа Бочеллі, Франческо Баттіато, Шакіра, Стінг і багато інших. Співпраця з ними дала можливість проявити найнесподіваніші сторони величезного таланту Мерседес. Їй вдалося спробувати себе в різних жанрах, виконуючи композиції в стилях рок, поп, оперному вокалі.

Уже бувши глибоко хворою, співачка не залишала концертну та гастрольну діяльність. Їй аплодували Лінкольн Центр в Нью-Йорку і паризький Théâtre Mogador, її чудовий голос звучав в Сикстинській капелі Ватикану…

Початок 2000-х став продовженням тріумфу Ла Негри: у 2002 році з аншлагами пройшли всі заплановані концерти в Карнегі-Холі (Нью-Йорк) і римському Колізеї.

У 2008 році, за рік до смерті, Мерседес запропонували записати саундтрек до фільму «Че», присвяченому життю і долі Ернесто Че Геварра — аргентинського революціонера. Це була пісня Balderrama.

Просто дивовижно, як цій жінці на все вистачало сил: їй вдавалося поєднувати співочу діяльність і велику громадську роботу. Вона кілька років була Послом Доброї волі ЮНІСЕФ в країнах Латинської Америки, вела величезну роботу у сфері боротьби за права людини.

У себе на батьківщині, в аргентинському Тукумані, Мерседес Соса стала почесним доктором місцевого університету. Не злічити інших її нагород, отриманих в різний час за участь в гуманітарних місіях. Вона була великою людиною, ця скромна жінка з гітарою...

Не плач за мною, Аргентино...

Її не стало 4 жовтня 2009 року. За злою іронією долі це сталося якраз в день народження Вікторії Парр — поетеси, чиї вірші так любила Мерседес. «Поліорганна недостатність» — таке пояснення смерті Голосу Латинської Америки дали лікарі.

Це означало, що всю себе Ля Негра без залишку віддала мистецтву і людям, за права яких вона боролася стільки років, не звертаючи уваги на власне здоров'я.

Попрощатися з Мерседес Соса прийшли тисячі людей: три доби до Палацу Національного Конгресу йшли люди не тільки з усього Буенос-Айреса. З останнім поклоном до неї поспішали жителі найвіддаленіших куточків Аргентини. Попрощалися зі співачкою і президенти кількох латиноамериканських країн — Крістіна Кіршнер, Уго Чавес, Вероніка Херія, Луїс да Сілва.

У своєму заповіті співачка просила не ховати її тіло, а кремувати й розвіяти прах над трьома улюбленими містами Аргентини — Тукуманом, Мендосою і Буенос-Айресом. Над Тукуманом — тому що там пройшли її дитинство і юність, над Мендосою — тому що там почалася її співоча кар'єра і народився син Фабіан, над Буенос-Айресом — тому що там вона прожила решту свого життя.

Мерседес не забута і зараз. У 2011 році в аргентинській столиці відкрився Музей Мерседес, який до цього дня очолює її син Фабіан. У Тукумані й Ла-Платі стоять пам'ятники видатній співачці, десятки вулиць у різних містах названі на її честь.

Пісні Ля Негри звучать не тільки в її виконанні. Її кращі композиції співають зірки світової естради: Gracias La Vida чудово звучить у виконанні Шакіри, Лаури Паузіні, Алехандро Санза, а Alfonsina y el Mar знайшла нове звучання у Лари Фабіан. Десятки інших пісень аргентинської співачки можна почути у фільмах, на різних міжнародних фестивалях народної музики. Планета пам'ятає цей глибокий і сильний голос.

Дискографія

За своє життя Мерседес випустила 173 альбоми — сольних і заспіваних разом з багатьма відомими виконавцями. Після її смерті вийшло ще 12 дисків в пам'ять про видатну співачку — Голос Латинської Америки:

1959
  Canta Mercedes Sosa/La voz de la zafra 
1965
  Canciones con fundamento
  Romance de la muerte de Juan Lavalle
1966
  Yo no canto por cantar
  Hermano 
1967
 Para cantarle a mi gente 
1968
 Con sabor a Mercedes Sosa 
1969
 Mujeres argentinas
 Gracias a la vida / Te recuerdo Amanda
 Cosquín 69 (Obra colectiva)
1970
  Navidad con Mercedes Sosa
  El grito de la tierra
  El Santo de la Espada (B.S.O) 
1971
  Homenaje a Violeta Parra
  La diablera
  Güemes (B.S.O) (Ariel Ramírez)
1972
  Hasta la victoria
  Cantata Sudamericana
  Argentina canta así Vol. III (Obra colectiva)
  Aquí Cosquín 72 (Obra colectiva)
1973
  Traigo un pueblo en mi voz
  Argentina '72 (Obra colectiva)
  América joven, vol II (César Isella)
  Si se calla el cantor / Guitarra de medianoche (Mercedes Sosa - Horacio Guarany)
  Ahora y aquí (Los Arroyeños)
1974
  Canción de lejos
  Argentina canta así Vol. IV (Obra colectiva)
  Recital al cantor (Mercedes Sosa - Horacio Guarany)
1975
  A que florezca mi pueblo
  Niño de mañana
1976
  En dirección del viento
  Geraes (Milton Nascimento)
  Marrón
1977
  Mercedes Sosa interpreta a Atahualpa Yupanqui
  O Cio da terra
1979
  Serenata para la tierra de uno (versión argentina)
  Serenata para la tierra de uno (Mercedes Sosa)
1980
  A quién doy
  Sentinela (Milton Nascimento)
  Gravado ao vivo no Brasil
1981
  Traduzir-se (Raimundo Fagner)
1982
  Mercedes Sosa en Argentina
  Voices of Freedom Concert (Serenata Guayanesa - Hernán Gamboa - Mercedes Sosa)
1983
  Abril en Managua (Obra colectiva)
  Mercedes Sosa '83
  Como un pájaro libre
  Recital
  Homenaje a Picasso (Obra colectiva)
  Escondo mis ojos al sol (Nito Mestre)
  Si se calla el cantor (Mercedes Sosa y Gloria Martín)
1984
  ¿Será posible el sur?
  La mémoire chantée de Régine Mellac (Obra colectiva)
  14. Festival des politischen Liedes (Obra colectiva)
  Los grandes en vivo (Obra colectiva)
  Kleiton y Kledir en español (Kleiton y Kledir)
  Gaudério (Raúl Ellwanger)
1985
  Querido Pablo (Pablo Milanés)
  Corazón Americano (Mercedes Sosa - León Gieco - Milton Nascimento)
  Vengo a ofrecer mi corazón
1986
  Mercedes Sosa ´86
  Taki Ongoy (Víctor Heredia)
  La paz del mundo comienza en Centroamérica - Olof Palme in memoriam (Obra colectiva)
  La cuca del hombre (Raul Ellwanger)
  Beth (Beth Carvalho)
  Si me voy antes que vos (Jaime Roos)
1987
  Mercedes Sosa ´87
  17. Festival des politischen Liedes (Obra colectiva)
1988
  Amigos míos
  Bienvenido (Tomás González)
  La Negra
1989
  Diamonds & rust in the bullring (Joan Baez)
  Corazón libre (Rafael Amor)
1990
  Coincidencias (Alberto Cortez)
  En vivo en Europa
  Singer in the storm (Holly Near)
  17 songs (Maria Farantouri)
1991
  De mí
  En tiempo real (Julia Zenko)
  El verano del potro (BSO) (Obra colectiva)
1992
  El amor después del amor (Fito Páez)
  Tango Canción (Horacio Molina)
  En vivo 92 (Víctor Heredia) 
1993
  30 años
  Sino
  Homenaje a Jorge Cafrune (Obra colectiva)
  Otro sueño (Gabriel Ogando)
  Ramírez x Ramírez (Facundo Ramírez)
  El caso María Soledad (BSO) (Osvaldo Montes)
1994
  Gestos de amor
  Convivencia (B.S.O.) (Obra colectiva)
  Señora cuénteme (Gian Marco)
  Rock gitano (Pata negra)
  Canción con todos... sus amigos (Gonzalo Rei)
1995
  Oro
  Juntando almas II: La memoria del tiempo (Lito Vitale)
  Borrando fronteras (Peteco Carabajal)
  Concerto di Natale (Obra colectiva)
1996
  Todas las voces todas 1 (Obra colectiva)
  Todas las voces todas 4 (Obra colectiva)
  Escondido en mi país
  Nana latina (Nana Mouskouri)
  Chiapas (Obra colectiva)
  Historias populares (Peteco Carabajal)
1997
  Alta Fidelidad
  Argentina mía (Jairo)
  Consagrados en Cosquín Vol. 1 (Obra colectiva)
  Consagrados en Cosquín Vol. 2 (Obra colectiva)
  Orozco (León Gieco)
1998
  Lo que me costó el amor de Laura (Alejandro Dolina)
  Pampa del indio (Obra colectiva)
  Al despertar
  Algo más de amor (Francis Cabrel)
  19 nombres de mujer (Los Sabandeños)
  La historia esta vol. 6 (León Gieco)
  Homenaje a Osvaldo Avena (Obra colectiva)
  Cuerpo y alma (Pedro Aznar)
  Spicy (Lagos - González - Lapouble Trío)
  Monedas de sol (Chacho Muller)
1999
  María (María Graña)
  Eterno Buenos Aires (Rodolfo Mederos)
  Armando Tejada Gómez (Obra colectiva)
  Honrar la vida (Obra colectiva)
  Cuando es preciso (María Soledad Gamboa)
2000
  Todos somos Chalchaleros (Los Chalchaleros)
  Misa Criolla
  Desde adentro (Dúo Coplanacu)
  Amor (Rafael Amor)
  Caja de música (Pedro Aznar)
  En vivo 2 (Víctor Heredia)
  Chamamé crudo (Chango Spasiuk)
2001
  Yo tengo tantos hermanos. Homenaje a Yupanqui (Obra colectiva)
  Canción para Vieques (Obra colectiva)
  Cosas del corazón (Abel Pintos)
  Sí (Detrás de las paredes) (Sui generis)
  Flores y ayuno (Claudio Sosa)
  Hierro forjado (Franco Battiato)
  Sueños (Natalia Barrionuevo)
  Canciones blindadas (Piero)
  Stis Gitonies Tou Notou (Apurimac)
  Cordobés y argentino (Pablo Almirón)
2002
  Acústico
  Tierra contada (Federico de la Vega)
  Razones (Ricardo Flecha)
2003
  Argentina quiere cantar (Víctor Heredia - Mercedes Sosa - León Gieco)
  Chango sin arreglo (Chango Farías Gómez)
  Viento que vino del sur (Ricardo "Chiqui" Pereyra)
2004
  País (Coqui Sosa)
  Parking Completo (David Broza)
  La noche final (Los Chalchaleros)
  O melhor de Mercedes Sosa
2005
  Corazón libre
  El canto de los Karaí (Ricardo Flecha)
  Argentina Jazz (Cordoba Reunion)
  En vivo en el Teatro Ópera (Mariano Mores)
  Tiernamente amigos (Víctor Heredia)
2007
  Sueños de un hombre despierto (Ismael Serrano)
  Gracias a la vida (Guadalupe Pineda)
  Almas en el viento (Juan Carlos Cambas)
2008
  Gieco Querido! Cantando al León Vol. 1 (Obra colectiva)
  Shake away (Lila Downs)
  Igual a mi corazón (Liliana Herrero)
  Pulpa (Orozco - Barrientos)
  Piel y barro (Sebastián Garay)
  Valses, zambas y... Travesuras (Silvia Pacheco)
  Campeiros Vol 2 (Luiz Carlos Borges e Mauro Ferreira)
2009
  Cantora 1
  Cantora 2
  Cantora (versión internacional)
  Canción con todos
  Tangentes (Alberto Rojo)
  Folklore (Orquesta nacional de música argentina Juan de Dios Filiberto)
  Yo vengo a ofrecer mi corazón (Anna Saeki)
2010
  Deja la vida volar, en gira
  El hijo del jornalero (Motta Luna)
2011
  Censurada
  Otro cantar (Teresa Parodi)
2013
  Siempre en ti
  Nunca mires atrás (Motta Luna)
  Romance de la Luna Tucumana (Diego el Cigala)
  En vivo
2014
  Ángel
  Antología desordenada (Joan Manuel Serrat)
2015
  Lucerito
  30 años (Procanto Popular)

У дужках після назв альбомів зазначено, у співпраці з ким співачка записувала свої диски: з нею працювали найвідоміші латиноамериканські виконавці. Також є позначка «Obra colectiva» — це збірники.