Війна в Ірані

У сьогоднішній статті ми розглянемо, як розпочався конфлікт, який стан справ у конфлікті в Ірані на сьогодні та що це означає для всього світу. Ми розглянемо причини, хронологію, військові дії та гуманітарні наслідки активної війни в Ірані, а також спробуємо передбачити, що буде далі.

Що відбувається в Ірані?

Коли люди задають це питання, насправді вони мають на увазі: «Чи йде війна в Ірані?» А це залежить від того, як саме ви визначаєте поняття «війна».

Найточніше описати конфлікт в Ірані можна так: країна опинилася в епіцентрі активного військового конфлікту, що супроводжується масштабними ударами, атаками у відповідь та стрімкими змінами регіональної динаміки. Ці атаки тривають з кінця лютого 2026 року, причому союзники — Ізраїль та США — спільно завдають ударів по військових та ядерних об’єктах Ірану.

Оскільки Іран зазнає нападу, мета сьогоднішньої статті полягає в тому, щоб проаналізувати поточні події та поділитися останніми новинами про війну, а не спекулювати на тему того, хто правий, а хто винен. Ми будемо розглядати підтверджені факти та те, що вони нам говорять, а не чутки, які ви бачите в соціальних мережах. Однак пам’ятайте, що це триває війна, і тому ситуація змінюється щодня.

Як почалася війна в Ірані

Конфлікт між Ізраїлем та Іраном триває вже багато років, і ці дві країни вже десятиліттями перебувають у стані відкритої ворожнечі. Насправді війна між Іраном та Ізраїлем є практично неминучою через історичну напруженість та зіткнення культур і релігій, які підживлюють вогонь війни.

Хронологія нападів починається 28 лютого 2026 року, коли США та Ізраїль завдали серії скоординованих ударів по іранських об’єктах, зокрема військових базах, системах протиповітряної оборони та ракетній інфраструктурі, а також ядерних об’єктах. Це було не просто регіональне протистояння; це був міжнародний удар, покликаний вивести Іран з ладу, перш ніж у країни з’явилася б можливість завдати удару першою.

Але ця війна назрівала протягом десятиліть, починаючи з Іранської революції 1979 року. У міру того як країна ставала дедалі консервативнішою, а ворожість між Іраном, США та Ізраїлем зростала, зростала й загроза війни. Мабуть, найбільшою несподіванкою є те, що війна взагалі спалахнула лише зараз, через стільки років.

Що призвело до ескалації

Як ми вже зазначали, напруженість у відносинах між Ізраїлем та Іраном не виникла раптово. Насправді війна між Іраном та Ізраїлем стала результатом ланцюжка подій, які поступово віддаляли сторони від миру і наближали до війни.

Значна частина напруженості накопичувалася протягом останніх п’ятдесяти років, але це можна порівняти з тиском, що наростає всередині чайника перед тим, як вода закипить і з носика почне виходити пара. У даному випадку критичною точкою стало зупинення дипломатичних переговорів та посилення військового тиску на Іран з метою змусити його припинити розробку ракет і розширення ядерної програми.

Регіональне суперництво Ірану та його рішуча опозиція до США й Ізраїлю довели ситуацію до такого стану, що якби Іран отримав доступ до ядерної зброї, ми б зіткнулися з реальною загрозою ядерної війни. Західні союзники роками намагалися зірвати ядерну програму Ірану за допомогою кібероперацій та таємних ударів; перехід до відкритої війни стався через те, що в них закінчився час і вони були змушені вдатися до більш прямого підходу.

Початок конфлікту

Сьогоднішня війна в Ірані розпочалася з серії скоординованих швидких ударів, спрямованих на об’єкти найвищої важливості. Ці перші удари були нанесені по таких об’єктах, як системи протиповітряної оборони, ракетні пускові установки та військові командні центри, з метою паралізувати інфраструктуру країни та позбавити її можливості захищатися або завдати удару у відповідь.

Це мало важливе значення для триваючої повітряної операції, яку західні союзники проводять з того часу, оскільки перевага в повітрі є однією з їхніх головних стратегічних переваг. Не дивно, що Іран швидко відповів, запустивши безпілотники та ракети по західних військових об’єктах на всьому Близькому Сході, що потенційно може втягнути в конфлікт інші країни.

Ці перші удари незабаром набули нового характеру: у міру розвитку ситуації на полі бою обидві сторони почали завдавати нових авіаударів та мобілізувати військово-морські та сухопутні підрозділи по всьому регіону. І це лише початок.

Чому Іран перебуває у стані війни

Війна між Іраном та Ізраїлем не має єдиної причини, а зумовлена цілою низкою глибинних чинників. Мабуть, найголовнішим з них є турбота США про національну та регіональну безпеку, оскільки непередбачуваний уряд Ірану становить загрозу стабільності в регіоні та в усьому світі.

Протягом останніх кількох десятиліть Ізраїль і США перебувають у ядерному конфлікті з Іраном, висловлюючи серйозні побоювання, що іранський уряд може в результаті отримати доступ до ядерної зброї. Водночас Іран розгорнув стратегічне протистояння із Заходом, уклавши союзи з іншими країнами регіону, такими як Ірак, Сирія та Ліван. Західні союзники розглядають це як серйозну загрозу глобальній стабільності, і традиційний акцент на дипломатії та таємних операціях вже не вистачало для її нейтралізації.

Щоб виправдати свій напад, західна військова доктрина спирається на тезу, що нанесення удару саме зараз дозволить відновити стримуючий ефект і призведе до встановлення рівноваги. Іншими словами, це превентивний удар, який, як сподіваються, приведе до миру, замість того щоб чекати, поки загроза посилиться.

Чи зможе Ізраїль перемогти Іран у бою?

Це підводить нас до питання: хто б переміг у війні (Ізраїль чи Іран)? Для цілей цього військового порівняння давайте не братимемо до уваги їхніх союзників і зосередимося лише на цих двох основних країнах.

Перш за все слід визнати, що між битвою та війною існує велика різниця: війни зазвичай тривають набагато довше, а отже, вимагають більших ресурсів і більшої відданості справі. Також слід визнати, що ці дві країни мають кардинально різні підходи до ведення військових дій.

Ізраїль володіє передовими технологіями та перевагою в повітрі завдяки цілому ряду факторів — від літаків F-35 до систем протиповітряної оборони. Його орієнтація на технології також охоплює потужний потенціал у сфері кібервійни та одну з найвідоміших у світі розвідувальних служб — «Моссад». Іран має набагато більшу традиційну армію, але йому бракує певної стратегічної глибини, якою володіють його супротивники.

Як наслідок, ми, ймовірно, станемо свідками асиметричного конфлікту, в якому обидві країни прагнуть вести війну на своїх умовах. Але Ізраїль, мабуть, має перевагу, насамперед завдяки тому, що географічне положення грає на його користь.

Хто б переміг у війні?

Ми дійшли висновку, що Ізраїль, ймовірно, зміг би виграти окрему битву, але як щодо довгострокової перспективи? Чи зможе Ізраїль перемогти Іран у війні?

Як і раніше, все залежить від обставин. Я також не займаюся прогнозами, тож давайте скористаємося результатами порівняльного військового аналізу. Головними сильними сторонами Ізраїлю є його військові технології, а також доступ до передової розвідувальної інформації, яку надає «Моссад». Протягом десятиліть вони моделюють різні сценарії конфліктів, прагнучи уникнути несподіванок. Однак відносно невеликі розміри країни є для неї серйозним недоліком.

Натомість Іран — це набагато більша країна, а це означає, що вона також має у своєму розпорядженні значно більші збройні сили. Їхні зусилля з підготовки до війни здебільшого зосереджувалися на чисельності військ, хоча країна також володіє чималою кількістю безпілотників і ракет. Однак значна частина її інфраструктури застаріла, і навіть за найоптимістичнішими прогнозами їй буде важко вести війну протягом тривалого часу.

Зрештою, перевага на боці Ізраїлю, але все залежить від його союзників. Це підводить нас до наступного пункту.

Чи підтримає Китай Іран?

У Ірану є низка союзників, але жоден із них не викликає серйозного занепокоєння у західних союзників, принаймні на даний момент. Для США та Ізраїлю є лише одне головне питання, яке їх турбує: чи підтримає Китай Іран у разі війни?

Дотепер зовнішня політика Пекіна була зосереджена на стриманості та дипломатії, а не на відвертій демонстрації сили через прямі дії. З огляду на це, інтереси Китаю у нафтовій галузі залежать від іранського видобутку, і в минулому ці дві країни співпрацювали в рамках низки економічних угод. Однак ця міжнародна стратегія спрямована на взаємне зростання і кардинально відрізняється від військового союзу.

Насправді Китай зайняв позицію, спрямовану на запобігання ескалації конфлікту, позиціонуючи себе скоріше як миротворця, а не як активного учасника війни. Китай засудив США та Ізраїль за здійснені ними удари, але водночас закликає Іран утриматися від відповідних дій.

Оскільки конфлікт триває, можна очікувати, що Китай буде закликати його учасників домовитися про припинення конфлікту. Він може навіть надати непряму підтримку одній або обом сторонам, підтримавши фінансові санкції.

Які військові операції зараз проводяться?

Давайте розглянемо останні новини про війну, що триває між Іраном та Ізраїлем. Як ви бачили, значна частина цих подій пов’язана з транскордонними повітряними ударами, що є продовженням того підходу, на який Ізраїль і США спиралися, розпочинаючи цю війну.

Цікаво, що обидві сторони, принаймні наразі, застосовують однакову тактику. Ракети та безпілотники використовуються як у складі перших ударних хвиль, так і в рамках циклу взаємних ударів, коли одна сторона завдає удару по іншій, а та у відповідь завдає удару по першій, і так далі.

З огляду на це, більшість атак західних країн зосереджувалися на стратегічних операціях, спрямованих на виведення з ладу ключових об’єктів інфраструктури, щоб паралізувати Іран і не дати йому можливості завдати удару у відповідь. Для Ірану ж більшість атак були скоріше заявами та демонстрацією сили, покликаними продемонструвати можливості країни та її здатність завдавати ударів далеко за межами власних кордонів. Це сучасна війна, а в сучасній війні кордони вже не є обмеженнями.

Основні іранські цілі

Що стосується основних цілей нинішньої війни в Ірані, то більшість об’єктів, що піддаються ударам, — це військові бази, командні пункти та ракетні комплекси. Мета цих стратегічних бомбардувань — паралізувати оборонні системи країни та, як сподіваються, змусити її капітулювати, навіть якщо це не буде беззастережна капітуляція.

Американці та ізраїльтяни підкріплюють ці військові удари, наносячи удари також по промислових об’єктах (наприклад, фабриках і переробних заводах), об’єктах інфраструктури та інших стратегічних об’єктах. Це важливі військові та політичні цілі, оскільки вони є рушійною силою іранської економіки. Якщо їх вдасться знищити (або хоча б зменшити їхню ефективність), Ірану буде важко вести тривалу війну.

Водночас безперервні удари по командно-штабній мережі Ірану підривають його здатність до опору. Те, що спочатку було спрямовано на підрив майбутнього ядерного потенціалу країни, в результаті значною мірою нейтралізувало її ракетну загрозу в сьогоденні.

Як відреагував Іран

Звісно, Іран не сидів склавши руки, чекаючи, поки війна між Іраном та Ізраїлем докотиться до них. Натомість їхня стратегія контрнаступу базувалася на поєднанні військових та політичних заходів.

Сам Іран завдав низки ударів у відповідь, а також підбурював своїх союзників у регіоні до відповідних дій, хоча поки що ми не бачили жодних серйозних кроків з боку інших країн. Навіть коли їхні дрони та ракети пролітали в небі в напрямку ізраїльських та американських баз, Тегеран застосовував тактику тиску, щоб спробувати змусити припинити війну. Наприклад, країна чинила тиск на Ормузьку протоку, ключовий міжнародний морський шлях, і це мало величезні наслідки для світових поставок енергоносіїв.

Така політика опосередкованого впливу є хитрим ходом з боку Ірану, оскільки дозволяє йому змусити нейтральні країни зацікавитися перебігом війни. Багато союзників США та Ізраїлю прагнуть, щоб конфлікт закінчився, аби ціни на газ і нафту знову знизилися.

Гуманітарні наслідки війни

Ми вже говорили про те, як сьогоднішня війна в Ірані впливає на міжнародне співтовариство, але як щодо громадян цієї країни? Ось це й є питання на мільйон доларів.

На жаль, кожна війна приносить страждання мирним жителям, і це так само актуально сьогодні в Ірані, як і під час Першої та Другої світових воєн. Західні союзники роблять усе можливе, щоб уникнути ударів по цивільних об’єктах, але це не означає, що побічних збитків не було. Від пошкодженої інфраструктури до жертв серед людей, які просто опинилися не в тому місці й не в той час, удари США та Ізраїлю мали величезний вплив на населення.

По всій країні спостерігаються перебої з електропостачанням та дефіцит палива, безпрецедентний тиск на систему охорони здоров’я та інші життєво важливі служби, а також поширений і всеосяжний страх перед тим, що може принести майбутнє. Мільйони іранців живуть в умовах надзвичайної ситуації, а ще мільйони ризикують стати біженцями, якщо війна дійде до їхніх країв. Наразі іранський народ стоїть на краю прірви, і війна може зіштовхнути його вниз.

Вплив війни на світ

Як ми вже зазначали, війна в Ірані та Ізраїлі має значення для всього світу і матиме наслідки далеко за межами цих країн. Навіть якщо не брати до уваги очевидну загрозу глобальній безпеці, залишається той факт, що сусідні країни ризикують бути втягнутими в цей конфлікт. Наприклад, регіональні наслідки вже призвели до ракетних та безпілотних ударів по Оману, Катару та країнам Перської затоки.

Тим часом іранський контроль над Ормузькою протокою — ключовим транзитним маршрутом для 20 % світових морських поставок нафти та газу — означає, що існують цілком реальні побоювання щодо постачання нафти для всіх, незалежно від того, чи займають вони ту чи іншу сторону, чи залишаються нейтральними. Морські ризики, пов’язані з триваючим конфліктом, призводять до того, що все менше компаній готові відправляти свої танкери.

Конфлікт і без того є досить серйозним, але існує також ризик, що в нього буде втягнуто весь Близький Схід. Хоча малоймовірно, що Китай підтримає Іран, з появою кожного нового гравця, який виявляє зацікавленість або вступає у війну, всім іншим доводиться переглядати свій підхід до національної безпеки. Ніхто не може почуватися в безпеці.

Вплив війни на Близький Схід

Близький Схід ніколи не славився політичною стабільністю, але війна між Іраном та Ізраїлем загрожує підлити масла у вогонь, що тліє через постійні прикордонні напруження та антизахідні настрої. Раптом з’явився величезний ризик того, що сусідні держави використають цей конфлікт як привід для просування своїх власних інтересів.

Ця ескалація конфлікту через посередників уже розпочалася в Іраку, Лівані та Сирії, де на боці Ірану почали з’являтися збройні угруповання. Це підвищило ризик регіональної війни, і американці та ізраїльтяни побоюються, що напруженість продовжуватиме зростати й переросте у відкриту війну далеко за межами Ірану. Інші країни Близького Сходу можуть навіть мати можливість завдати ударів ракетами та безпілотниками по Ізраїлю.

Зрештою, проблема полягає в тому, що конфлікт в Ірані означає ще меншу стабільність у й без того нестабільному регіоні. Це може призвести до розширення масштабів війни, збільшення площі бойових дій та ще більшої кількості жертв і руйнувань.

Чому ми всі це дивимося

Хоча конфлікт в Ірані ще тільки розпочався, цілком очевидно, що за ситуацією слід пильно стежити. Незалежно від того, як ви ставитеся до питання, чи підтримає Китай Іран у разі війни, очевидно, що ставки в Ірані такі ж високі, як і в будь-якому іншому конфлікті за останні двадцять років.

Для світової дипломатії війна в Ірані є найважливішою темою, яка турбує всіх. Масштаби порушень у торгівлі, які ми спостерігаємо, особливо в нафтовій галузі, є майже безпрецедентними, і чим довше триватиме війна, тим серйознішими ставатимуть ці порушення. Провідні світові держави, зацікавлені в результаті конфлікту, сходяться на думці, що війна має і надалі матиме величезний вплив на світові поставки енергоносіїв.

Водночас у світі панує загальна думка, що військові союзи зараз піддаються випробуванням як ніколи раніше, оскільки країни намагаються пристосуватися до нових реалій. Не дивно, що люди переймаються.

Що буде далі?

Ми вже намагалися відповісти на запитання: «Хто переможе у війні — Ізраїль чи Іран?». На це майже неможливо відповісти, тому доцільніше буде розглянути, як може виглядати наступний етап війни.

Більшість експертів сходяться на думці, що існує чотири основні сценарії ескалації:

1. Тривала повітряна операція, в ході якої ситуація залишається незмінною, оскільки обидві сторони намагаються змусити одну одну капітулювати.
2. Широкомасштабна регіональна війна, в якій бойові дії виходять за межі Ірану та охоплюють сусідні держави, а також такі країни, як Ліван, Ірак і Сирія.
3. Внутрішня дестабілізація в Ірані, а також похмурі військові перспективи призводять до посилення політичного тиску на іранський уряд з метою змусити його поступитися вимогам Заходу.
4. Поштовх до переговорів, коли обидві сторони визнають, що такий розвиток конфлікту в довгостроковій перспективі не вигідний жодній із них.

Отже, дискусія на тему «Чи зможе Ізраїль перемогти Іран у війні» майже не має значення, адже конфлікт може й не дійти до цього. Принаймні, можна сподіватися, що цього не станеться.

Чому ця війна виходить за межі Близького Сходу

Як ми бачимо, сьогоднішня війна в Ірані — це не поодинокий випадок, а скоріше симптом загальної нестабільності у світі. Неможливо задати питання про те, чи йде війна в Ірані, не беручи до уваги загальні тенденції сучасної війни, що підсилюються зростаючою поляризацією між різними способами життя.

У цьому огляді кризи розглянуто стратегічні перспективи на найближче майбутнє, але, якщо ви вибачите мені порівняння з війною в Україні, нас, ймовірно, чекає ситуація, схожа на ту, що склалася в Європі. Завершення конфлікту займе час, і дипломатія відіграватиме не менш важливу роль, ніж атаки дронів та військова сила.

Міжнародна стурбованість буде й надалі зростати, оскільки ракетні удари та атаки на об’єкти інфраструктури стають звичним явищем, а тиск з боку зовнішніх сил з метою пошуку мирного вирішення ситуації посилюється. Щодо того, чи це станеться… ну, час покаже.