Польський злотий

Польський злотий (PLZ – до 1995 року, далі – PLN, абревіатура – zł) – національна валюта Республіки Польщі. Має обіг тільки на її території, не належить до числа вільноконвертованих валют.

Історія

До появи злотого грошова система Польщі була складною і громіздкою. Мали обіг гривні, копи та гроші – срібні монети. Гроші, своєю чергою, рахувалися в шостаках і трояках: шостак складається з шести грошей, трояк – з трьох.

У Середні віки майже в усіх державах Європи платіжним засобом став золотий дукат – монета, яку карбували у Венеції. З'явилася вона і в Польщі: початковий її курс становив приблизно 12 грошей за дукат – його поляки стали для стислості називати просто злотим ("золотим").

Згодом польський гріш знецінився – за дукат доводилося вже віддавати спочатку 30, а пізніше й 50 грошей. Усе ж сейм вирішив позначити твердий курс дуката на рівні 30 грошей, але при цьому запровадити поняття лічильного і червонного злотого.

Червоним злотим став золотий дукат, а рахунковий під час грошової реформи XVI–XVII століть отримав статус єдиної грошової одиниці. Він дорівнював половині копи або 30 грошам.

Перший срібний злотий викарбували в XVI столітті. Він номінально дорівнював, як і раніше, 30 грошам, хоча при масовому карбуванні сильно втратив у вмісті чистого срібла. Питома вага металу в монетах становила не більше 3,3 г – тобто лише половину від їхньої загальної ваги. Таким чином, його реальна вартість становила, не 30, а всього лише 12 грошей.

Він отримав нову назву – тимф, а в народі його прозвали золотушкою. Тимф був в обігу до останньої чверті XVIII століття, хоча його введення створило безліч проблем у фінансовій системі Польщі.

Поділ країни наприкінці XVIII призвів до появи різних видів грошей на її територіях. Були випущені асигнації з величезним номіналом у кілька мільйонів злотих, а після взяття Варшави російськими імператорськими військами в обіг увійшов російський рубль і розмінні монети Російської імперії. Проте всі ціни продовжували перераховувати в злотих і грошах, оскільки польська фінансова система на той час підтримувала срібний стандарт.

Царство Польське увійшло до складу Російської імперії і на його території було офіційно закріплено внутрішню валюту – злотий, але з прив'язкою курсу до російського рубля. Було дозволено і паралельний обіг рубля.

Після Польського повстання в 30-х роках XIX століття російський уряд скоротив фінансову автономію Царства, а з 1841 року його валютою став рубль. Єдиним місцем, де злотий продовжували карбувати і використовувати під час розрахунків, залишався Краків, що був на той час вільним містом.

До моменту закінчення Першої світової війни і здобуття незалежності 1918 року Польща була мультивалютною територією: тут мали обіг австро-угорські крони, німецькі марки, російські рублі та дві окупаційні валюти – ост рубль і ост марка.

1917 року польський уряд вирішив усі ці гроші замінити на польську марку – назву було обрано за аналогією з маркою німецькою. Це був сприятливий період в економіці та фінансах, але подальші події призвели до виснаження всіх накопичених ресурсів країни. Ю. Пілсудський, який на той момент правив Польщею, вплутався у війну з СРСР за землі прикордонних районів України, Білорусії та Литви.

Результатом стала різка девальвація польської марки через значно збільшені витрати на війну при низьких податках. Після перемир'я з РРФСР, що настало 1920 року, марка девальвувала ще більше, тому до 1924 року в країні було проведено грошову реформу. Її результатом стало повернення злотого як національної польської валюти – за нього при обміні давали близько 2 млн марок.

Однак і реформа не врятувала злотий від подальшого знецінення. У Польщі відбувалися негативні процеси в економіці на тлі державного перевороту, який влаштував Ю. Пілсудський. Однак американська позика та жорстка фінансова політика під наглядом банківських спеціалістів з-за океану дали змогу стабілізувати й навіть поліпшити становище злотого на кілька років.

Пізніше проблеми відновилися з новою силою. Після смерті Пілсудського владу в Польщі отримали військові. Єдиним рішенням у спробі стабілізувати економіку стало її переведення під контроль держави.

Після Другої світової війни Польща пішла соціалістичним шляхом розвитку. Злотий з 1944 року пройшов кілька грошових реформ і деномінацій, оскільки інфляція в країні продовжувала зростати.

Тільки в 70-х роках буквально протягом двох-трьох років намітилася певна стабільність, проте вже 1980 року вибухнула важка економічна криза, що призвела в підсумку до зміни влади і повороту Польщі до капіталістичної моделі економіки. Республіка вийшла із соціалістичного табору.

У результаті ефективних заходів інфляція поступово уповільнила темп і набула керованого характеру, а польська економіка на початку 90-х показала небачене зростання.

У 1995 році було проведено 10-кратну деномінацію старого злотого, хоча нові купюри почали друкувати роком раніше, а карбування нових монет – у 1990 році. В обіг увійшли банкноти від 10 до 200 zł, а також монети номіналом від 1 до 50 грошей. Ця серія стала називатися новими злотими, змінився і їхній міжнародний код – з PLZ на PLN.

Старі гроші вивели з обігу 1996 року, але обміняти в банках їх можна було аж до 2010 року.

У 2015 році до наявних банкнот додалася купюра в 500 zł, хоча спочатку вводити її не планувалося.

З 2012 року почався випуск модифікованих банкнот, якими поступово замінили всі старі, пошкоджені та зношені паперові гроші.

Зовнішній вигляд

Банкноти польських злотих випускаються в шести номіналах – від 10 до 500 zł. Також кілька разів виходили пам'ятні купюри, присвячені різним пам'ятним датам у житті країни.

Банкноти

• 10 zł – купюра коричневого кольору з портретом князя Мешка I на аверсі та срібною монетою часів його правління. Розмір – 120 мм х 60 мм.
• 20 zł – купюра в рожево-фіолетових відтінках. На лицьовому боці – портрет першого польського короля Болеслава Хороброго. На звороті – монета денарій часів його правління. Розміри – 126 мм х 63 мм.
• 50 zł – банкнота синьо-блакитного кольору з королем Казимиром III на лицьовому боці. На звороті – символи королівської влади: печатка і булава, а також мощі. Фоном слугує зображення Кракова. Розміри – 132 мм х 66 мм.
• 100 злотих – зелена купюра з портретом короля Ягайла (Владислава Ягелло)ю На реверсі – герб і мечі Тевтонів, замок Марієнбург. Розміри – 138 мм х 69 мм.
• 200 злотих – жовта асигнація з королем Сигізмундом I і гербом з його каплиці на Вавельському пагорбі в Кракові. Розміри – 144 мм х 72 мм.
• 500 злотих – різнокольорова банкнота з Яном Собеським, польським гербом і зображенням палацу. Розміри – 150 мм х 75 мм.

Пам'ятні купюри існують у чотирьох номіналах – 10, 20, 50 і 19 злотих, причому двадцять злотих мають вісім модифікацій, які повністю відрізняються одна від одної:

• 10 zł – червона купюра, випущена 2008 року. На аверсі – Ю. Пілсудський, на реверсі – герб Польщі та пам'ятник легіонерам. Розміри – 138 мм х 69 мм;
• 20 zł – жовта банкнота 2009 року з поетом Ю. Словацьким і його будинком-музеєм на аверсі. Реверс – пам'ятник Сигізмунду Вазі на тлі фрагмента літературного твору і варшавського собору Іоанна Предтечі. Розміри – 138 мм х 69 мм;
• 20 zł – триколірна банкнота 2011 року в сіро-біло-чорній гамі з портретом Ф. Шопена, фрагмента його нот і будинком-музеєм. На звороті – етюд Шопена на тлі типового польського пейзажу;
• 20 zł – купюра в трьох кольорах (сірому, коричневому і білому) 2011 року з портретом М. Склодовської-Кюрі та Сорбонною на лицьовому боці. На звороті – її Нобелівська медаль, варшавський Інститут радію, де вона працювала, фрагмент тексту її лекції. Розміри – 138 мм х 69 мм;
• 20 zł – асигнація 2014 року в декількох кольорах з палацом Бельведером, портретом Ю. Пілсудського і гербом Речі Посполитої. На реверсі – символіка і нагороди Польських Легіонів, голографічне зображення Бельведера. Розміри – 147 мм х 67 мм;
• 20 zł – банкнота 2015 року з портретом історика Я. Длугоша і зображенням відкритої книги. На зворотному боці – герб роду Перштена, Вавельський собор (Краків). Розміри – 138 мм х 69 мм;
• 20 zł – асигнація 2015 року, виконана в блакитних і рожевих тонах. На аверсі – дочка князя Болеслава Дубравка і князь Мешко, польський герб, хрест і один із поверхів католицького храму. На реверсі – Гнезненський собор, королівська чаша з Тшемешно. Розміри – 144 мм х 77 мм;
• 20 zł – купюра 2017 року з іконою Ченстоховської Божої матері та гербом Республіки Польщі. На реверсі – види Ченстохова. Розміри – 144 мм х 72 мм;
• 20 zł – фіолетово-помаранчева асигнація 2018 року з портретом Ю. Пілсудського, на звороті – польський прапор і герб країни. Розміри – 150 мм х 77 мм.

Найбільший інтерес викликає банкнота з незвичним номіналом у 19 злотих, яка була випущена в жовтні 2019 року. Її дизайн присвячений композитору Ігнацію Падеревському. На салатово-синьому тлі аверсу розміщено його портрет. На звороті – Друкарня цінних паперів у Варшаві. Розміри купюри – 150 мм х 77 мм.

Монети

Розмінні та дрібні монети Польщі карбуються Польським монетним двором у дев'яти номіналах: шість – для грошей і три – для злотих. Розмінні монети бувають номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 gr з 2017 року здешевлено матеріал сплавів. Злоті карбують у монетах номіналом 1, 2 і 5 zł.

На реверсах усіх монет зображено номінал, навколо нього – дубова гілка.

Польський злотий у світі

З 2004 року Польща входить до Євросоюзу, проте її перехід на спільну валюту євро постійно відкладається з різних причин. У 2016 році уряд країни вирішив відмовитися від євро зовсім, оскільки Польща бажає зберегти свою фіскальну незалежність надалі. Злотий у найближчому майбутньому так і залишиться національною валютою.