Ліланґені Есватіні

Емісію здійснює Центральний банк Есватіні. Друк банкнот виконує німецька компанія Giesecke+Devrient у партнерстві з Резервним банком ПАР. Монети карбуються у Словаччині — Монетним двором Mincovňa Kremnica у місті Кремниця.

Історична довідка

Ліланґені — досить молода валюта: її було введено у Свазіленді (колишня назва — Есватіні) 6 вересня 1974 року — через шість років після визнання Великою Британією незалежності цього маленького гірського королівства.

Свазіленд перебував під британським протекторатом трохи більше 60 років: офіційною колонією Великої Британії він став у 1906 році, а незалежність здобув у 1968-му.

Весь цей час на території королівства використовувалися три валюти:

• британський фунт (1906–1920);
• південноафриканський фунт (1920–1961);
• південноафриканський ренд (1961 — донині).

Південноафриканський ренд досі перебуває в паралельному обігу в країнах Спільної валютної зони (CMA) — Есватіні, Лесото, Намібії та ПАР, будучи ключовою валютою цього союзу.

Однак історія грошей Свазіленду почалася значно раніше: протягом кількох століть поспіль функцію грошових знаків виконували великі домашні тварини, зерно, шкури, метали та вироби з них.

Головною одиницею обміну та мірилом добробуту сім’ї в племені сваті була корова. Однією або кількома коровами можна було розрахуватися за наречену, купити метал, зброю, велику партію зерна для великої родини і навіть сплатити штраф. Нарівні з коровами високо цінувалися шкури, які були не тільки одягом, а й символом високого статусу.

За менш значущі придбання розраховувалися дрібними домашніми тваринами, надлишками зерна, металевими виробами — наконечниками для списів, мотиками та прикрасами.

У XIX столітті на Атлантичному узбережжі Африки з’явилися перші європейці — португальці, британці та бури. Грошей із собою вони тоді ще не привезли, але з цього моменту система бартеру у народу свазі почала змінюватися: європейські торговці зуміли суттєво розширити спектр обміну. До традиційних товарів, що використовувалися для обміну, вони додали:

• бісер і намиста — о, яке незабутнє враження справили ці копійчані скляні кульки на аборигенів;
• тканини;
• зброя, порох;
• алкоголь — ще одне «приголомшливе» відкриття для народу Свазі.

А що ж просили натомість хитрі європейці? Спочатку це була слонова кістка — матеріал, справжньої цінності якого африканці тоді ще не знали, а тому без жалю знищували цілі стада слонів заради пари бивнів. Також білим торговцям були цікаві шкури диких тварин та велика рогата худоба.

Потім апетити зросли: за намистинки, алкоголь та зброю вождям свазі довелося віддавати земельні угіддя, ліси, родовища корисних копалин. Особливо в цьому досяг успіху король Мбадзені. За роки його правління було фактично підготовлено ґрунт для подальшої колонізації земель свазі.

Для роботи на рудниках було потрібно багато робочої сили. Молоді свазі та представники інших народів були змушені влаштовуватися на важку та шкідливу роботу, за яку європейці більше не хотіли розраховуватися звичним і зрозумілим способом — обміном товарів. Вони запропонували африканцям фіксовану заробітну плату: так у Свазіленді з’явилися перші гроші, завезені з Британії, Португалії та Нідерландів.

Деякий час наприкінці XIX століття територія майбутньої Есватіні перебувала під владою бурів, однак у результаті англо-бурської війни 1899–1902 років і самі бурські республіки — Трансвааль та Оранжева, і Свазіленд — стали колоніями Британської імперії.

Тепер новим колоніям довелося підкоритися новим законам, серед яких був подушний податок — фіксована сума, яку обов’язково слід було сплачувати виключно готівкою. Цю роль, як і слід було очікувати, взяли на себе британські фунти, введені в обіг на території Сваті у 1906 році.

Щоб їх заробити, практично всі чоловіки-свазі були змушені працювати за зарплату. Так бартер поступово витіснили з економічного життя королівства.

Пізніше, у 1910 році, Свазіленд за рішенням британського уряду було включено до Південноафриканського митного союзу (SACU), а другою грошовою одиницею нарівні з британським фунтом став південноафриканський фунт — попередник ренда. Вони перебували в паралельному обігу до 1920 року, після чого південноафриканський фунт, а згодом ренд, став єдиною валютою Свазіленду.

Королівство здобуло незалежність у 1968 році, але власний платіжний засіб — ліланґені — з’явився в ньому лише через шість років. Південноафриканський ренд залишився паралельною валютою, а з моменту утворення Спільної валютної зони у 1974 році став єдиною валютою для всіх чотирьох країн, що увійшли до цього союзу.

У 2018 році Свазіленд змінив свою назву і став Есватіні. Причиною зміни стала часта плутанина зі Швейцарією: в англійській мові назви цих країн дійсно схожі — Swaziland і Switzerland. Щоб уникнути нових проблем у майбутньому, уряд африканського королівства вирішив змінити назву країни. Тепер ось уже вісім років світ звикає до її нової назви, часто з звички використовуючи стару назву.

Цікаво, що назва валюти Есватіні — ліланґені — перекладається з мови племені сваті як «плата за воду». Крім того, «ліланґени» — це форма однини. Якщо ж номінал перевищує одиницю, то використовується форма множини — емалангени. Це правило поширюється не тільки на мову сваті, а й на всі інші мови світу.

Зовнішній вигляд ліланґенів

Перша серія банкнот «Емалангені» вийшла у 1974 році, друга — у 1986–2008 роках, третя — у 2010–2017 роках. Остання — у 2018–2024 роках. Банкноти всіх ранніх випусків спеціально з обігу не вилучалися: вони утилізуються у міру зносу.

Банкноти

На аверсах усіх купюр зображено правлячого монарха Есватіні — короля Мсваті III та державний герб, на реверсах — сцени з життя країни, рослини та тварини. Водяний знак — портрет короля та номінал банкноти. Банкноти виготовлені з тришарового композитного субстрату — сучасного гібридного матеріалу.

• 10 SZL - банкнота розміром 144×70 мм, основний колір — зелений. На звороті — сцена церемонії сходження на престол;

• 20 SZL - купюра розміром 148×70 мм. Основні кольори — бузковий та жовтий. На звороті — квітка, кукурудза, бик на тлі нафтопереробного підприємства;

• 50 SZL - банкнота розміром 150×70 мм. Основні кольори — рожевий, фіолетовий та ліловий. На звороті — будівля штаб-квартири Центрального банку Есватіні, геометричний візерунок, тепловоз;

• 100 SZL - банкнота розміром 157×70 мм. Основний колір — коричневий. На звороті — тварини «Великої африканської п’ятірки»: носоріг, слон і лев. Також зображені птах на гілці, квіти та логотип банку;

• 200 SZL - купюра розміром 160×70 мм. Основний колір — помаранчевий. На реверсі — сцена з життя африканського села: троє чоловіків у національному вбранні на тлі хатин і гір. Також видно голову великої рогатої домашньої тварини та двох кіз.

Банкноти останньої серії мають кілька сучасних захисних елементів, серед яких — нитка, що занурюється, з текстом і номіналом.

Монети

Серія монет «Емалангені» складається з монет шести номіналів — від 1 цента до 5 емалангені.

Центові монети номіналом від 2 до 3 центів викарбувані зі сталі з нікелевим покриттям. Монети номіналом 1, 2 та 5 емалангенів виготовлені з латуні.

На аверсах усіх монет зображено правлячого монарха — короля Мсваті III. Реверси оформлені по-різному:

• 10 центів — цукровий очерет, номінал, рік випуску;

• 20 центів — голова слона. Цей символ вважається уособленням королеви-матері-вдови — духовної лідерки народу сваті, разом з якою править чинний король;

• 50 центів — герб Есватіні;

• 1 ліланґені — портрет королеви-регентки Дзелігве Шонгуе, яка правила після смерті короля Собузи II до досягнення повноліття його сином, нинішнім королем Мсваті III;

• 2 емалангени — квіти орхідеї;

• 5 емалангені — державний герб Есватіні.

Періодично Центральний банк країни випускає ювілейні монети різного номіналу. Наприклад, у 2018 році до 50-річчя незалежності Свазіленду з алюмінієвої бронзи було викарбувано монети номіналом 5 SZL. У вільному обігу їх немає, але їх можна знайти в приватних колекціях за досить високою ціною.

Ліланґені Есватіні у світі

Національна валюта Есватіні (Свазіленду) не входить до числа резервних, але вважається обмежено конвертованою. Має обіг лише на території своєї країни паралельно з рандом ПАР. Жорстко прив’язана до ранда за курсом 1:1.

На міжнародних біржах не торгується, належить до «м’яких» або екзотичних валют. Обміняти ліланґені на інші валюти можна лише на території самої Есватіні або ПАР. За межами країни не користується попитом.

Поточний курс щодо основних валют світу:

• 1 USD = 16,70 SZL;
• 1 EUR = 19,03 SZL;
• 1 SZL = 9.80 JPY.