Японська Єна

Єна (JPY, ¥) – державна валюта Японії, в інших країнах не в ходу. Посідає четверту сходинку в списку світових резервних валют, широко використовується в біржових операціях на Forex.

Історія

Перші монети з'явилися в Японії у 1600 році, коли в країні прийшла до влади династія сьогунів Токугава. До цього єдиної валюти не існувало: кожен клан виробляє свої гроші, які мають обмежене використання.

Клан Токугава взяв під контроль копальні та видобування металів, створив монетні двори, що дало можливість уніфікувати випуск грошей на всій території Японії. Проте ходіння кланових валют тривало: приватні монетні двори за 200 років епохи Едо встигли створити близько 1700 видів монет і банкнот.

Цю систему скасували лише наприкінці XIX століття, у 1868 році, коли в історії японської держави почався новий період – реставрація Мейдзі. Країна пройшла двадцятирічний шлях реформ у соціальній, політичній та військовій сферах. Підсумком стало відродження Японії як однієї з найрозвинутіших держав у світі.

1869 року в країні з'явилася єдина валюта – ієна (єна), а обмін кланових грошей тривав ще десять років. Уперше було випущено монети з чистого золота і срібла: в Японії було запроваджено золотий стандарт. Поступово золотий вміст монет зменшувався. З 1,5 г чистого золота він дійшов до 0,75 г, а напередодні Першої світової війни прив'язку державної валюти до золота було скасовано. Пізніше її знову відновили, але у 1933 році скасували остаточно.

Дробовими одиницями єни стали сен і рин – дрібні монети, скасовані у 1954 році. Сен відповідав одній сотій, а рин – одній тисячній частці єни.

Японські гроші випускав спершу лише Банк Японії, проте згодом таке право отримали ще кілька приватних фінансових організацій, акредитованих у головному державному банку країни.

Першу інфляцію єна пережила у 1927 році, коли в Японії розгорнулась масштабна криза. Ажіотаж, що виник серед вкладників банків, призвів до курйозного кроку фінансистів: прагнучи швидко розрахуватися з клієнтами, вони надрукували величезну кількість купюр у 200 єн з порожнім реверсом.

З початком Другої світової війни сфера обігу японської єни тимчасово розширилася коштом країн, які перебували під контролем уряду імперії – Кореї, Макао, Таїланду, Північного Китаю.

У повоєнному періоді курс японської валюти різко впав: за долар давали спочатку 50-250 ¥, а пізніше – до 900 ¥. У деяких префектурах Японії,  наприклад, в Окінаві, обіг ієни було заборонено. Її замінили на окупаційні гроші, а пізніше – на американські долари. USD остаточно замінили тут тільки в 1972 році.

Ієна була прив'язана до долара з 1949 по 1971 роки за офіційного курсу 360:1. З 70-х років минулого століття USD пережив кілька епізодів падіння, внаслідок чого курс японської валюти до нього істотно зміцнився. Спочатку за долар давали 336 єн, потім 308 єн, пізніше – встановився плавучий курс. Зараз за один долар дають близько 139 ¥.

Випуск національної валюти з 1932 року контролюється двома організаціями – Міністерством фінансів і Банком Японії.

Етимологія слова "ієна" походить від "ен", що японською означає "круглий". 

Існує й інша точка зору на походження назви валюти Країни Вранішнього сонця. Вона пов'язана з "гонконзькими юанями" – срібними монетами, випущеними британськими колоністами в Гонконзі. Вони потрапляли до Японії різними шляхами і могли дати назву її новій національній валюті.

Зовнішній вигляд

Зараз в Японії випускається дуже мало паперових грошей. В обігу перебувають тільки три види банкнот, і всі вони мають великий номінал – 1000, 5 000 і 10 000 ¥. У 2000 році з'явилася банкнота у 2000 ієн, але з часом вона з обігу вийшла, хоча продовжує вважатися легітимною.

Усі банкноти мають однакову ширину – 76 мм і різну довжину – 150, 156 і 160 мм відповідно.

У країні користуються купюрами 2004 року емісії:

• 1 000 ¥ – блакитна купюра з портретом вченого мікробіолога Хідзе Ногуті на аверсі. На зворотному боці – головні святині Японії: гора Фудзі, дерево сакури на березі озера Мотосу;
• 5 000 ¥ – фіолетова асигнація, на аверсі – обличчя письменниці Ітіє Хігуті. На звороті – іриси, фрагмент картини О. Коріна, відомого художника японського Середньовіччя;
• 10 000 ¥ – світло-коричнева банкнота із зображенням Юкіті Фукудзави – письменника і філософа. На реверсі – фенікс, одна з двох бронзових скульптур, встановлених на даху однойменного павільйону храму Бьодо–Ін.

Набагато ширший обіг у Японії мають монети. Вони бувають дрібного і великого номіналу: 1, 5, 10, 50, 100, 500 і 1000 ¥. Монети в 5 і 50 єн мають у середині отвір.

На кожній монеті, крім номіналу, року випуску і назви країни в ієрогліфах, зображені значущі для японців символи:

• 1 єна – дерево;
• 5 ієн – рисові колоски;
• 10 ¥ – храм Бьодо-ін;
• 50 ¥ – хризантема;
• 100 ¥ – сакура;
• 1000 ¥ – Адамове дерево.

Металеві гроші виготовлені з алюмінію, міді та мельхіору.

У 2008-2009 роках Банк Японії емітував дві святкові серії, присвячені всім сорока семи префектурам країни. Монети випускалися в одному номіналі – 500 єн. Виконані вони зі сплавів міді, цинку і нікелю.

До значущих подій у житті Японії випускаються монети в 1000 ієн зі срібла. Перша партія вийшла до відкриття Олімпіади 1964 року, а з початку 2000-х святкові випуски відбуваються щороку. Таких монет випущено вже двадцять шість.

Японська єна у світі

Кілька десятиліть поспіль ця валюта не тільки входила до числа резервних, а й була третьою серед них за вагомістю. Зараз вона поступилася місцем на п'єдесталі британському фунту і євро, перемістившись на четверту позицію.

Курс єни швидко змінюється, що робить японську валюту дуже привабливим інструментом для отримання великих прибутків.