Болгарський лев

Болгарський лев (код – BGN, символьний знак – ЛВ) – національна грошова одиниця Республіки Болгарії. Має ходіння тільки на її території, до числа вільноконвертованих валют не входить. Розмінна монета – стотинка. Один лев містить 100 стотинок.

Історія

Гроші Болгарії у своєму розвитку пройшли п'ять періодів. Перші платіжні засоби з'явилися лише через 500 років після виникнення Першого Болгарського царства. Це були аспрі – монети, які почали карбувати за царя Іоанна Шишмана.

Болгарські церковники за часів турецького правління спробували створити власні гроші для ведення внутрішньоцерковних розрахунків. За задумом єпископа П. Генева це мали бути відрізки металу квадратної форми із зображенням хреста. Однак турецька влада угледіла в їхньому намірі спробу зайнятися фальшивомонетним промислом і ледь не відрубала руки служителю церкви, який організував карбування квадратних монет.

Повноцінні гроші – перші леви – з'явилися в Болгарії 1879 року після здобуття країною незалежності від османського ярма. Того ж року було створено Болгарський Народний банк – орган-емітент, який досі здійснює випуск банкнот у країні.

З 1880 року національна валюта Болгарії стала називатися левом, коли в країні ухвалили відповідний закон. Лев одразу прив'язали до французького франка: золотий вміст обох валют був однаковим – 0,29032.

Болгарія вступила до Латинського валютного союзу. Його вимоги передбачали приведення валют усіх країн-учасників до єдиного стандарту співвідношення золота і срібла, щоб приймати їх без обмежень на всій території союзу.

Золотий і срібний лев відповідав цим вимогам до початку Першої світової війни. Банкноти випускалися з написом про забезпечення золотом і сріблом до 1928 року, хоча Латинський союз офіційно припинив своє існування роком раніше.

Перший лев проіснував до 1952 року, коли в Болгарії, яка приєдналася до соціалістичного табору, відбулася перша післявоєнна грошова реформа.

Другий лев мав обіг у десять років – з 1952 до 1962 року. На початку 50-х гроші в Болгарії обміняли з розрахунку 100 старих левів: 1 новий і прив'язали до американського долара з курсом 6,8 лева: 1 USD. Згодом через інфляцію курс сильно просів і через п'ять років становив уже 9,5 лева за один долар.

Третій лев з'явився 1962 року після чергової деномінації болгарської валюти за курсом 10:1. Тоді ж настав довгий період стабільності: курс лева залишався майже однаковим щодо основних валют світу.

У 1978 році він отримав міжнародний код – BGL.

У 1999 році ера третього лева завершилася: після деномінації 1000:1 йому на зміну прийшов четвертий лев – національна валюта Болгарії, якою країна користується досі.

Новий лев одразу прив'язали до німецької марки, яка тоді ще мала обіг. Змінився і його код ISO – він став BGN. Згодом, коли марку замінили на євро, прив'язка лева продовжилася – але вже до євро за фіксованим курсом, встановленим для німецької марки на рівні 1,955:1.

Зі вступом Республіки Болгарії до ЄС у 2005 році країна зобов'язалася поступово перейти на всі розрахунки у валюті Євросоюзу. Перехід був намічений на 2012 рік, проте досі так і не відбувся через сильне знецінення болгарської валюти і нестабільність економіки країни.

Зовнішній вигляд четвертого лева

Починаючи з 1999 року, коли відбулася остання деномінація, купюри болгарських левів випускалися в семи номіналах від 1 до 100 BGN. Згодом вийшли з обігу банкноти в 1 лев через високу інфляцію. Це сталося у 2016 році.

Решту номіналів по кілька разів перевипущено у 2000-х роках:

• 1 BGN – червона купюра з Іоанном Рильським на аверсі. На реверсі – монастир у Рілі. Водяний знак – зображення лева з болгарського герба. Розміри – 112 мм х 60 мм. Виведена з обігу 1.01.2016. Їй на зміну прийшла монета такого ж номіналу;
• 2 BGN – фіолетова банкнота з портретом болгарського святого П. Хилендарського на лицьовому боці. На звороті – фрагмент його книги. Водяний знак – гербовий лев. Розміри – 116 мм х 64 мм. Перевипущена 2005 року, зараз виходить з обігу. Замість неї карбують монету в 2 леви;
• 5 BGN – купюра бордового кольору з портретом художника І. Мілева (аверс) і фрагментами репродукцій його картин (реверс). Водяний знак – портрет І. Мілєва. з 2009 року до нього додалася абревіатура БНБ. Розміри – 121 мм х 67 мм. Перевипущена 2009 року;
• 10 BGN – банкнота у відтінках оливкового і зеленого кольорів. На лицьовому боці – П. Берон, болгарський учений і лікар, на звороті – фрагменти його праць, мікроскоп. Водяний знак – портрет ученого. З 2008 року до портрета додалася абревіатура БНБ. Розміри – 126 мм х 70 мм. Перевипущена 2008 року;
• 20 BGN – банкноти синього (1999, 2007, 2020 роки випуску) і фіолетового кольору (2005). На аверсі – портрет революціонера С. Стамболова, на реверсі – зображення Народних зборів і двох софійських мостів – Орлова і Львова. Водяний знак – портрет Стамболова. У 2007 році під час перевипуску до нього додано абревіатуру БНБ. Розміри – 131 мм х 73 мм і 134 мм х 74 мм;
• 50 BGN – асигнація світло-коричневого кольору. На аверсі – портрет П. Славейкова, на реверсі – автограф одного з його творів, малюнок птаха і портрет коханої поета – поетеси і перекладачки М. Белчевої. Водяний знак – портрет Славейкова. Розміри – 136 мм х 76 мм. Перевипущена у 2006 і 2019 роках;
• 100 BGN – зелена купюра з обличчям письменника А. Константинова (аверс) і автографами його творів на тлі фігури письменника (реверс). Водяні знаки – портрет Константинова та абревіатура БНБ. Розміри – 141 мм х 79 мм. Випуск – 2003 рік, перевипуск – 2018 рік.

Монети четвертого лева карбуються в номіналах від 1 до 50 стотинок – 1, 2, 5, 10, 20 і 50. У всіх однаковий аверс – на ньому зображений Мадарський вершник. Матеріал, з якого вони були виготовлені 1999 року, – сплав трьох металів – міді, алюмінію та нікелю. Через рік його замінили на плаковану бронзову сталь.

Кілька разів Монетний двір Болгарії карбував пам'ятні монети в 50 стотинок, присвячені важливим подіям у житті країни – вступу до НАТО і ЄС. Випуск відбувся у 2004, 2005 і 2007 роках.

Ще одна подія – головування Болгарії в ЄС – ознаменувалася карбуванням монети у 2 леви 2018 року.

Болгарський лев у світі

Валюта Болгарії не особливо приваблива як інструмент біржових ігор, не входить до числа резервних, до того ж постійно девальвує через нестабільну ситуацію в економіці.

Курс лева сильно залежить від внутрішніх економічних показників, які часто змінюються.