Хмельницький

Історія міста

Історія Хмельницького — це близько шестисот років життя подільського міста, яке виросло з маленького острівного поселення серед болотистих заплав і стало сучасним обласним центром. Його минуле — зміна держав, боротьба культур, трагічні епізоди й періоди підйому, з яких формувалася нинішня ідентичність міста.

Легенда про місто Хмельницький має кілька варіантів. Одні оповіді пов’язують його виникнення з річкою Плоска й першим поселенням Плоскирівці, інші — з давніми підземеллями, де, за словами місцевих, час «тече інакше», а привиди минулих епох досі блукають коридорами під колишніми монастирями. Частина міських історій звучить як казка, але для багатьох хмельничан це не просто фольклор, а жива пам’ять про минуле, що віддзеркалюється в сьогоденні.

Точна дата заснування міста невідома, але перша певна письмова згадка припадає на 1431 рік. Саме тоді в документах королівської канцелярії Владислава II Ягайла фігурує поселення Плоскирівці — майбутній Хмельницький: 10 лютого 1431 року, у місті Сопоті, король Владислав за 100 гривень записав Янові Чанстуловському право на володіння селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі.

Плоскирів виник на природному острові між річкою Плоскою та її рукавом, який імовірно у XV–XVI століттях мав назву Рів. Саме розташування між двома водотоками й зумовило первісну назву: острівний, «плоский» берег, сформований заплавами. У XVI столітті містечко згадується вже як Плоскирів, і ця назва залишається основною до кінця XVIII століття.

Упродовж XV–XVIII століть місто переходило у володіння кількох шляхетських родів. Серед них — рід Бедрихів, один із найзаможніших на Поділлі, а пізніше впливовий рід Владиків.

У другій половині XVII–XVIII століть Плоскирів належав Замойським — одній із найвідоміших родин Речі Посполитої. Саме з їхнім гербом пов’язане походження міського символу: три схрещені стріли на голубому тлі.

Плоскирів був невеликим містечком: у 1493 році в реєстрі Подільського воєводства зафіксовано лише 7 димів (дворів). Населення зрідка зростало, але частіше — потерпало від нападів і спустошень. Попри це, містечко виконувало роль локального центру ремесел, де діяли цехи, відбувалися ярмарки й розвивалися торгівля та ремісництво.

У XV столітті Поділля стало ареною суперечки між Великим князівством Литовським і Польським королівством і зрештою перейшло під владу Корони Польської. Містечко залишалося маленьким, але його роль зростала: сюди стікалися торги, формувалися ремісничі спільноти, облаштовувалися оборонні укріплення.

Під час козацько-польської війни місто опиняється на одній із ліній протистояння. Війська Богдана Хмельницького та польські сили неодноразово проходили крізь Плоскирів і його околиці. Місто страждало від спустошень, але продовжувало відбудовуватися. У цей час Плоскирів уперше стає важливою опорною точкою для розміщення гарнізонів та складів. Саме тут вирували події, що згодом сформують українську ідентичність регіону.

У 1793–1795 роках Поділля переходить до Російської імперії. 5 липня 1795 року імператорським указом утворюється Подільська губернія, а Плоскирів стає центром новоствореного Проскурівського повіту.

Цікавий момент: спеціального указу про перейменування Плоскирова на Проскурів не було. Назва просто з’являється у документах, імовірно як канцелярська помилка або як адаптація під слово «проскура» (обрядовий хлібець). Уже після 1801 року нова назва стає офіційною.

Попри статус повітового центру, місто лишалося провінційним до кінця XIX століття — поки не прийшла залізниця. Переломний момент — 1870-ті роки, коли через Проскурів прокладають важливу залізничну магістраль.

Це змінює все: зростає населення, відкриваються підприємства, збільшується частка торговців і ремісників, будуються нові житлові квартали, формується інша динаміка міста. Наприкінці XIX століття Проскурів остаточно перестає бути провінційним — він стає вагомою точкою на мапі Поділля.

Перша світова війна й події 1917–1920 років принесли місту зміну влад: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія УНР, австро-угорські війська, більшовики. Місто ставало осередком боїв, політичних протистоянь, страйків.

Найтрагічніший епізод — 15–16 лютого 1919 року, коли після невдалого більшовицького повстання, спрямованого на захоплення вокзалу, містом прокочується антиєврейський погром. Під час хаосу деякі військові частини Директорії та радикальні групи спрямували насильство проти мирних євреїв.

Загинуло кілька сотень осіб — за різними оцінками від 800 до понад 1500. Подія назавжди залишилася болючою раною у пам’яті проскурівської громади.

Від листопада 1920 року, після відходу армії УНР, місто опинилося під радянською владою на 70 років. 1920–1930-ті роки позначилися НЕПом, коротким піднесенням української культури, а потім — репресіями, Голодомором і нищенням релігійних споруд.

Вулиця Проскурівська перетворилася на місце масових катівень НКВС. За роки сталінських репресій тут було розстріляно понад 12 тисяч людей — українців, поляків, євреїв.

З початком Другої світової війни місто було окуповане з 8 липня 1941 року. У районі Ракове діяв концтабір Шталаг 355, де загинули понад 65 тисяч військовополонених. На території міста було створено єврейське гетто, страчено понад 16 тисяч місцевих євреїв.

Проскурів звільнили 25 березня 1944 року, але місто було сильно зруйноване. Після 1945 року почалася масштабна відбудова: у 1950-х річку Плоску взяли в колектор, а її заплави перетворили на центральний парк — нині парк імені М. Чекмана.

У 1954 році Проскурів отримує нову назву — Хмельницький, а область — Хмельницька.

Назва «Хмельницький» з’явилася на мапі у 1954 році не через давню місцеву традицію і не тому, що гетьман Богдан мав особливий зв’язок із містом. Проскурів був перейменований суто з політичних причин: у 1954 році в СРСР готувалися до грандіозного свята — 300-річчя Переяславської ради. Радянська історіографія перетворила цю подію на міф про «возз’єднання України з росією», на символ братерства і надійності імперської єдності. Цей ювілей мав стати не просто історичним згадуванням, а масштабною політичною кампанією, яка мала показати: Україна — невіддільна частина СРСР.

У різних містах встановлювали пам’ятники Богдану Хмельницькому, називали його ім’ям заводи та радгоспи, перейменовували вулиці. Але потрібен був жест більшого масштабу — такий, що потрапить у всі газети, усі звіти, у всю радянську історичну пропаганду.

Обласний центр Проскурів став частиною цього процесу: місто швидко росло після війни, не мало політично «закріпленої» назви й цілком підходило для такого ідеологічного жесту. І хоча документально не існує фактів, що пов’язували б гетьмана з самим містом, радянська влада вирішила «прикріпити» ім’я Хмельницького до Поділля загалом, підсилюючи таким чином власний історичний міф.

Парадоксально, але історичного зв’язку майже не існує. У Проскурові:

• не було ключових битв Хмельниччини;
• не було значних перебувань гетьмана;
• не формувалися козацькі сотні, пов’язані саме з містом;
• не існувало давніх переказів, які б утверджували цей зв’язок.

Роль Поділля у Хмельниччині була значною — це правда. Але сам Проскурів у цій історії був лише одним із численних подільських містечок. Попри це радянській пропаганді було достатньо самого факту: Поділля поруч із землею, де діяли козацькі війська — значить, місто можна логічно «причепити» до козацького наративу. У підсумку — чиста політика, замаскована під історичну традицію.

У 1960–1980-х роках у місті активно зводяться житлові масиви, 16-поверхові «хмельницькі хмарочоси», типова хрущовська та пізніша забудова. Одночасно знищуються десятки автентичних будинків — архітектурна втрата, яку місто відчуває й сьогодні.

У 1991 році більшість хмельничан підтримали незалежність України.

Відтоді Хмельницький поступово стає типовим сучасним українським містом: розвивається торгівля та малий бізнес, зростає роль ринку, оновлюється інфраструктура, з’являються нові школи, заклади культури, кафе та громадські простори, місто розширюється на околицях.

Попри всі втрати автентичної архітектури у ХХ сторіччі, Хмельницький зберіг атмосферу подільського міста — неквапливого, світлого та привітного.

Після 2022 року Хмельницький став одним із ключових тилових центрів країни, прийняв десятки тисяч людей із прифронтових регіонів і швидко перетворився на великий волонтерський хаб. У перші тижні тут організували пункти збору гуманітарної допомоги, шелтери у школах та гуртожитках, навчальні заклади готували коктейлі Молотова, діти й дорослі плели маскувальні сітки. а

Місто неодноразово переживало удари дронів і ракет: з 2022 по 2025 роки було пошкоджено понад 400 будинків, у тому числі багатоповерхівки, приватні домівки, школи, медзаклади. Найпотужніші вибухи пов’язані з атаками по аеродрому Старокостянтинів, вибуховими хвилями у самому місті та атаками по критичній інфраструктурі, які спричиняли тривалі відключення світла. Попри це громада зберігає сталість роботи транспорту, соціальних служб, комунальних підприємств та системи укриттів.

У 2023–2025 роках Хмельницький адаптувався до воєнної реальності: у місті відкрились центри допомоги військовим, працюють десятки волонтерських штабів, бізнес переорієнтувався на потреби армії та переселенців. Місто активно відновлює пошкоджені об’єкти, будує нові укриття у школах, розширює можливості місцевої медицини, а культурне життя — концерти, виставки, кінопокази — стало переважно благодійним. Попри ризики, Хмельницький залишається одним із найбезпечніших обласних центрів країни та продовжує відігравати роль міцного тилу, який підтримує Збройні сили, приймає нових мешканців і розвивається навіть під час війни.

Куди піти у Хмельницькому

Хмельницький — місто, яке часто відкривають для себе несподівано. Воно не прагне вражати величчю, але бере своєю атмосферою: неквапливою, чистою, подільською. Тут багато зелені, простору, відкритих майданчиків, а головна вулиця Проскурівська щовечора наповнюється гомоном кав’ярень, ароматом свіжої випічки й звуками вуличної музики. Для туристів Хмельницький — це поєднання кількох важливих речей: зручності (місто компактне й легко проходиться пішки), розмаїття (від музеїв до сучасних ТРЦ) та локальної ідентичності, яку відчуваєш у кав’ярнях, ремісничих крамницях і в розмовах місцевих.

Популярність міста серед мандрівників пояснюється просто: Хмельницький — комфортний, недорогий і доброзичливий. Тут можна провести день у музеях, прогулятися вздовж річки Південний Буг, послухати оркестр у філармонії, повечеряти в атмосферному ресторані, а після цього — за 20 хвилин опинитися в одному з хмельницьких розважальних комплексів. А ще це чудова база для поїздок у Меджибіж, Самчики, Кам’янець-Подільський чи Бакоту — тому туристи часто зупиняються саме тут.

Туристичні місця

Міський парк імені Михайла Чекмана

Найбільший і найулюбленіший парк міста, закладений у середині ХХ століття на місці колишніх заплав річки Плоскої. Тут є затишні алеї, озеро, атракціони, зоопарк, лісопарк і простір для довгих прогулянок. Влітку парк збирає сім’ї, восени — фотографів, узимку — тих, хто приходить по тишу.

Хмельницький обласний краєзнавчий музей

Один із найстаріших музеїв регіону, з великою експозицією про Поділля: археологію, етнографію, історію міста, колекцію старовинних предметів і рідкісних документів. Зручне місце, щоб «прочитати» місто перед прогулянками.

Драматичний театр імені Старицького

Головна театральна сцена міста. Афіша поєднує класику й сучасні постановки, а сам театр — важлива частина хмельницького культурного життя. Вечірня вистава в театрі — популярний формат дозвілля серед місцевих.

Музей-студія фотомистецтва

Унікальний простір, де зібрано ретро-камери, історичні фотографії, документи та експозиції, присвячені локальним фотографам. Часто проводяться тематичні виставки та творчі зустрічі.

Костел Ісуса Христа

Один із найкрасивіших храмів міста — світлий, камерний, із затишним внутрішнім подвір’ям. Тут проводять концерти духовної музики та вечори органної творчості.

Торгові центри: 

• «Оазис» — великий розважально-торговий комплекс із кінотеатром, ресторанами й брендовими магазинами.
• «Дитячий світ» — популярний серед сімей, має розважальні зони і дитячі магазини.
• «KVARTAL» — сучасний ТРЦ із фудкортами, одягом, технікою та кафе.

Місця для сімейного відпочинку

Дитячі кімнати, боулінг, кінотеатри, тематичні майданчики у парку Чекмана, а також локальні розважальні комплекси неподалік центру.

Аквапарк «7 Океан»

Один із найпопулярніших сімейних форматів відпочинку у місті Хмельницький. Тут є гірки, басейни, зони для дітей і дорослих. У теплий сезон аквапарк «7 Океан» стає не лише місцем для розваг, а й майданчиком для подій просто неба — концерти, вечірки, благодійні заходи. Для багатьох туристів це must-visit, якщо шукаєте не тільки музеї, а й активний відпочинок. Поблизу працюють кафе й кінотеатр Хмельницький, тож день легко перетворити на повноцінний міні-відпустковий маршрут.

Старе місто Хмельницький

Центральна історична частина, яку часто називають просто «Старе місто» або «Центр». Тут сходяться головні вулиці — Проскурівська, Подільська та Кам’янецька. Саме тут найкраще відчувається безперервність міського життя: давні кам’яниці, модерні фасади, маленькі кав’ярні та жвавий пішохідний рух.

Заклади

Хмельницький має розвинену гастрономічну сцену: від сімейних ресторанів та авторської кухні до затишних кав’ярень із десертами. Нижче — добірка популярних місць, які рекомендують самі хмельничани.

1. «Родинна хата» — українська кухня

Адреса: просп. Миру, 8А

Середній чек: 350–450 грн

Домашні українські страви, вареники, печеня, локальні продукти. Спокійний інтер’єр, підходить для сімейних обідів і великих компаній.

1. «Південна Брама» — ресторан європейської та української кухні

Адреса: вул. Житецького, 1/1

Середній чек: 600–800 грн

Популярний ресторан для вечерь: велике меню, стильний інтер’єр, сезонні позиції. Часто обирають для святкувань та побачень.

1. «Сад на Європейській» — сучасна кухня

Адреса: вул. Європейська, 16

Середній чек: 500–700 грн

Стильний ресторан у центрі з авторськими стравами, десертами та продуманою подачею. Підійде для вечері удвох або спокійного відпочинку.

1. «Золотий Лев» — банкетний та сімейний ресторан

Адреса: вул. Тернопільська, 10

Середній чек: 400–550 грн (звичайна вечеря); 1000–1300 грн (банкет)

Просторий ресторан із традиційними стравами, великою залою та дитячими меню. Підходить для родинних подій і великих компаній.

1. «Dioscuri» — європейська кухня, м’ясо та пасти

Адреса: вул. Проскурівська, 71

Середній чек: 700–800 грн

Авторські страви, стейки, пасти, стильний інтер’єр. Ресторан радять для святкових та ділових вечерь.

1. «HVОYА coffee» — затишна кавʼярня

Адреса: вул. Соборна 42

Середній чек: 140–220 грн

Смачна кава, крафтові десерти, можна прийти з тваринкою.

1. «Венеція» — ресторан на воді

Адреса: вул. Старицького, 1А

Середній чек: 600–900 грн

«Венеція» Хмельницький вважають одним із найромантичніших ресторанів міста: заклад розташований на воді, з видами на зелену територію, містки та невеликі водойми. У меню — страви європейської кухні, риба з власної форелевої ферми, м’ясо, десерти. Ресторан часто обирають для весіль, фотосесій і святкової вечері, тож якщо вас цікавлять атмосферні ресторани Хмельницький — це один із перших варіантів.

1. «Terasa» — ресторан із літнім майданчиком

Адреса: вул. Свободи, 1А

Середній чек: 450–700 грн

«Terasa» Хмельницький виросла з невеликої пекарні у повноцінний трьохповерховий ресторан із баром та затишним літнім майданчиком. Тут роблять акцент на українській гостинності, сучасній подачі й комфортній атмосфері: зручно прийти на повільний сніданок, бізнес-ланч або затяжну вечерю з видом на міську площу.

Де зупинитись у Хмельницькому

У Хмельницькому легко знайти і комфортний бізнес-готель у центрі, і затишний хостел для бюджетної подорожі. Нижче — добірка популярних закладів розміщення з високими рейтингами та зручним розташуванням, станом на листопад 2025 року. Ціни орієнтовні, за добу за номер/місце для 1–2 людей.

1. «Royal Palace Luxury Hotel and SPA» — люкс у центрі міста.

Адреса: м. Хмельницький, вул. Володимирська, 74.

Що всередині: сучасний п’ятизірковий готель із класичними інтер’єрами, SPA-зоною, фітнес-центром, баром та рестораном. Номери обладнані системою «розумний дім», великими ліжками, гіпоалергенними матеріалами, швидкісним інтернетом. Готель розташований буквально за кілька сотень метрів від центру, зручний як для ділових поїздок, так і для романтичних вікендів.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 3 500 до 7 000 грн/ніч за номер залежно від категорії та дат (за даними Booking.com та Hotels24).

Рейтинг: близько 9,6/10 на Booking.com, один із найвищих у місті.

1. «Boutique Spa Casino Hotel Lybid Plaza» — готель зі SPA та розвагами

Адреса: м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 21.

Що всередині: готель у складі торгівельно-розважального комплексу, майже в самому серці міста. Номери з кондиціонером, мінібаром, супутниковим ТБ; у комплексі працюють ресторан, SPA, боулінг, розважальні зони. Це варіант для тих, хто хоче мати «все під одним дахом» — від проживання до вечірніх розваг.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 2 800–3 200 грн/ніч за номер (стартові ціни на листопад 2025 року за даними Booking.com та офіційного сайту; вартість зростає для покращених категорій).

Рейтинг: близько 8,9/10 на Booking.com.

1. «Optima Collection Khmelnytskyi» — мережевий готель для бізнесу й подорожей.

Адреса: м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10

Що всередині: готель на базі української мережі Optima (колишній «Reikartz»), розташований у діловій та історичній частині міста. Стильні номери, ресторан із сніданками «шведський стіл», конференц-зали, стабільний інтернет — типовий «робочий» готель без зайвого пафосу, але з дуже хорошим сервісом.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 2 700–3 200 грн/ніч за стандартний номер.

Рейтинг: приблизно 9,4/10 на Booking.com; гості відзначають чистоту й комфорт.

1. «Park Hotel» — спокій поруч із парком і «Виставкою»

Адреса: м. Хмельницький, проспект Миру, 103/3, мікрорайон Виставка.

Що всередині: невеликий елегантний мініготель неподалік виставкового району. Номери категорій «стандарт», «напівлюкс», «люкс», частина з балконами; є бар, послуги масажу, безкоштовна парковка та Wi-Fi. Тихі околиці, зручно, якщо плануєте поїздку у справах у цей район або любите прогулянки біля парку.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 2 100–2 600 грн/ніч за номер (стартові ціни на листопад 2025 року за даними Booking.com).

Рейтинг: близько 9,0/10 на Booking.com.

1. «Sobkoff» — готель із видом та власним рестораном

Адреса: м. Хмельницький, вул. Прибузька, 15/1 

Що всередині: готель із великим садом та панорамними видами, популярний для весіль, конференцій та сімейних поїздок. Номери різних категорій, власний ресторан, містка парковка. Гостям подобається поєднання відносно спокійної локації з можливістю швидко доїхати до центру.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 2 000–2 500 грн/ніч за стандартний номер 

Рейтинг: близько 9,0/10.

1. «Готель-ресторан Любе Плюс» — компактний готель неподалік центру

Адреса: м. Хмельницький, вул. Європейська, 18.

Що всередині: невеликий мініготель із власним рестораном, який часто обирають для коротких ділових поїздок та сімейних візитів. Від центру міста — орієнтовно 5–7 хвилин пішки, гості відзначають чисті номери й доброзичливий персонал.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 1 650–2 200 грн/ніч за номер.

Рейтинг: близько 8,8/10 на Booking.com.

1. «DREAM Hostel Khmelnytskyi» — стильний хостел у самому центрі

Адреса: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 32.

Що всередині: один із найпопулярніших хостелів України мережі DREAM, розташований прямо на пішохідній Проскурівській. Сучасний інтер’єр, ортопедичні матраци, індивідуальні світильники, локери, спільна кухня та лаунж-зона. Є як багатомісні кімнати, так і приватні номери; гості хвалять атмосферу та привітний персонал.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 900 грн/ніч за місце або базовий номер (приватні номери дорожчі).

Рейтинг: приблизно 9,6/10 на Booking.com — один із найрейтинговіших об’єктів розміщення в місті.

1. «Хостел 24» — бюджетний варіант на Західній Окружній

Адреса: м. Хмельницький, вул. Західна Окружна, 15/1.

Що всередині: хостел із окремими невеликими будиночками та корпусом із кімнатами, поруч із костелом святої Анни та недалеко від мікрорайону Гречани. Є загальний душ і санвузли, сад, тераса, Wi-Fi, паркомісця, заправка для електромобілів. Це варіант для тих, хто приїжджає автівкою чи шукає максимально бюджетне розміщення.

Орієнтовний ціновий діапазон: від 400–1 450 грн/ніч (мінімальні тарифи за даними iGoToWorld та Hotels24 станом на 2025 рік; ціна залежить від типу кімнати та кількості гостей).

Події та розваги у Хмельницькому

Хмельницький живе так, що культура тут не додається до буденності — вона її творить. Вечірні вулиці, афіші біля філармонії, камерні кінопокази та малі артподії створюють відчуття постійного руху. Попри статус тилового міста, Хмельницький став простором, куди приїжджають за музикою, зустрічами, подіями й тим тихим культурним драйвом, який тримає громаду в тонусі. У 2025 році тут відновилися традиційні формати й з’явилися нові. 

Навесні вдруге відбувся літературно-мистецький фестиваль «Літерія», що за кілька днів зібрав письменників, читачів і музикантів з усієї країни та закріпив за містом репутацію нового літературного центру. У філармонії наприкінці зими пройшов Khmelnytskyi Classic Fest–2025 — тритижневий марафон класичної музики, що щовечора заповнював залу й привозив у місто українських та європейських артистів.

Культурне життя продовжилося й після фестивального сезону: восени філармонія приймала благодійні концерти та сольні програми українських виконавців, а драмтеатр показував нові прем’єри й влаштовував літні вистави просто неба. На День міста, який традиційно святкують у кінці вересня, центральна частина Хмельницького перетворилась на пішохідний культурний простір із ярмарками, концертами та дитячими зонами.

 Окремий рядок в афіші Хмельницький займають концерти сучасних українських артистів. Один із яскравих прикладів 2025 року — сольний виступ Шугара в Хмельницькому відбувся 16 серпня 2025 року в аквапарку «7 Океан», де сцена просто неба поєдналася з форматами літнього відпочинку. У 2025 році також відбувся його концерт у Хмельницькій обласній філармонії — філармонія Хмельницький дедалі частіше стає майданчиком не лише для класичної музики, а й для сучасних поп і рок-проєктів.

Свою нішу займають і невеликі артпростори: тут регулярно проходять покази документального кіно, зустрічі з режисерами, камерні виставки молодих художників. Усі ці ініціативи — від великих фестивалів до невеликих локальних подій — формують сучасний культурний ритм міста, яке попри війну зберігає життя, створює нове й запрошує розділити цей досвід.

Хмельницький під час війни

Місто, як і вся Україна, активно переживає виклики повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року. Хоч, на перший погляд, місто знаходиться відносно «далеко» від лінії фронту, це не означає, що воно уникло небезпек чи не стало важливою тиловою точкою. Навпаки — Хмельницький виконує роль одного з ключових тилових центрів, водночас стаючи мішенню ракетних і дронових атак.

З 24 лютого 2022 року по теперішній час у Хмельницькій міській громаді зафіксовано російські обстріли, що призвели до жертв серед цивільного населення та значних пошкоджень житлових і громадських об’єктів. За останніми новинами:

• станом на 22 жовтня 2025 року, у громаді загинули 7 цивільних осіб і 2 працівники ДСНС; поранено — 138 людей;
• з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 117 багатоквартирних і 333 приватних будинки, троє людей повністю втратили житло. Також постраждали 8 закладів дошкільної освіти, 19 шкіл, 6 профтехучилищ, 7 закладів культури, 2 бібліотеки, 8 медичних закладів;
• 3 вересня 2025 року — нічна атака дронами-камікадзе та ракетами по Хмельницькому: загибла одна людина;
• 30 жовтня 2025 року у ранкові години в області пролунали вибухи, пов’язані з атакою дронами та ракетами.

Ці події нагадують: хоча місто не розташоване на передовій, воно не застраховане від ударів. Житлова забудова, освітні установи, культ-освітні об’єкти — усе це може стати ціллю.

Попри небезпеку, місто функціонує — працюють комунальні служби, лікарні, школи, волонтерські центри та бізнеси. Хмельницький стає важливим тилом, що приймає переселенців, тут концентрується логістика, гуманітарна допомога, укриття. Місцева влада і громада виконують завдання: забезпечити безпеку, підтримувати інфраструктуру, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти. Наприклад, пошкоджені медичні заклади вже ремонтуються, виготовляються проєктно-кошторисні документи. 

Хмельницький — приклад того, як українське місто адаптується до стану війни: не лише як об’єкт захисту, а як функціональний тил, що підтримує державу. Прильоти та атаки тут — реальність, але водночас місто не припиняє жити: кафе, театри, волонтерські акції, громадське життя працюють насправді, а не просто у режимі очікування. Це місто, яке переживає війну не лише як загрозу, але й як соціальний та культурний простір, що зберігає свою життєздатність і опору навіть у найскладніші моменти.

Цікаві факти про Хмельницький

1. Хмельницький ринок — один із найбільших у Східній Європі: сьогодні він займає площу близько 20 гектарів і об’єднує понад 25 базарів. Для багатьох підприємців і покупців саме цей торговий майданчик став головною причиною, чому місто Хмельницький у 1990–2000-х роках називали «столицею оптової торгівлі».
2. Місто назване на честь Богдана Хмельницького, але не має прямої історичної прив’язки до самого гетьмана.
3. Колись центр міста стояв на острові. Середньовічний Плоскирів (теперішній Хмельницький) виник на природному острові між річкою Плоскою та її рукавом. У ХХ столітті ці водні артерії заховали у колектори, і від острова нічого не лишилося — нині там парк ім. Чекмана.
4. Під час будівництва центрального універмагу в 1960-х роках виявили поховання тисяч людей, убитих у 1930-х роках. Це стало одним із найбільших документованих злочинів НКВС на території сучасної Хмельниччини.
5. Хмельницький має власний музей-студію фотомистецтва — один із небагатьох в Україні.
6. У місті зберігся один із найстаріших костелів регіону — костел Ісуса Христа (XVIII ст.).
7. В урочищі біля села Великий Олександрів стоїть так званий Марусин камінь — скеля з колишньою печерою, про яку ходять легенди. За однією з них, саме там зустрічалися закохані, яким заборонили бути разом, і тому печеру й досі вважають місцем «несказаних історій».
8. Хмельницький — місто з одним із найшвидших темпів розвитку в Україні у 2010–2020-х роках. Його стабільно включають у рейтинги комфортності проживання: за чистотою, безпекою, якістю послуг та динамікою забудови. 

Часті питання