Домінікана
Коли раптом захочеться змінити зимові холоди на тропічну спеку і пляжний шезлонг, кращого рішення, ніж Домінікана, просто немає. Де ще побачиш перевернутий догори ріжками місяць, що незворушно висить у синьому нічному небі, де почуєш запальні ритми яскравого, як фієста, меренге?
Тут не терплять метушні та поспіху. Іспанське слово mañana - «завтра» - чи не найпопулярніше на острові. Домініканські «п'ять хвилин» зазвичай розтягуються на дві-три години, а «година» може насправді означати не менше доби. Життя остров'ян тече неквапливо - і справді, навіщо поспішати, якщо можна просто насолоджуватися кожною миттю?
Загальна інформація
Домінікана - країна-курорт світового рівня, куди з'їжджаються на відпочинок туристи з усіх континентів. Дуже люблять бувати тут селебріті - актори, співаки, політики, чиї імена у всіх на слуху. Однак було б великою помилкою думати, що туризм - єдиний напрямок розвитку республіки.
Тут видобувають незвичайної краси бурштин і ларімар - унікальну домініканську бірюзу, виготовляють сигари, вирощують на експорт каву, какао і цукрову тростину. Останнім часом Домінікана впевнено входить до п'ятірки країн Латинської Америки, які найбільш динамічно розвиваються, хоча проблема бідності все ще залишається однією з найсерйозніших.
Історична довідка
Республіка Домінікана формально існує як незалежна держава з 1844 року, але фактично перебуває під контролем США.
Своєю появою на карті світу вона, як і більшість латиноамериканських країн, зобов'язана Христофору Колумбу. Цей відважний іспанський мореплавець 1492 року відкрив острів Гаїті, чомусь назвавши його Еспаньолою. Далі відбулася колонізація острова, внаслідок якої майже все корінне населення - індіанські племена таїно - було або знищено, або перетворено на рабство. У різний час островом Гаїті володіли Іспанія, Франція, Британія.
1844 року після чергового повстання в його східній частині з'явилася нова держава - Домініканська республіка.
Подальша історія Домінікани - це нескінченні військові перевороти, повалення і навіть вбивства президентів, які відбувалися до середини 80-х років минулого століття.
Природно, нестабільна політична ситуація не могла не позначитися на рівні життя в країні. Безробіття, корупція, проблеми з експортом кави, тютюну і цукру призвели до глибокого зубожіння домініканців.
Лише починаючи з 1995 року країна стала поступово долати економічні труднощі. Новий поштовх до розвитку отримав туризм.
Нині Домініканська республіка - країна з президентським правлінням, яка демонструє вражаючі результати в економічній сфері.
Географія та клімат
Домінікана займає східну частину острова Гаїті, що входить до архіпелагу Великих Антильських островів. Крім значної частини острова, їй належать ще кілька дрібних островів у Карибському морі. За площею республіка на другому місці після Куби.
Сухопутний кордон у Домінікани один - на заході вона межує з Гаїті. Через протоку Мона звідси можна дістатися до Пуерто-Ріко - країни, яка фактично належить США.
Територію республіки омивають Атлантичний океан і Карибське море.
Клімат тут тропічний, але порівняно м'який. Пір року всього дві - сезон дощів і сезон посухи, проте цей поділ дуже умовний. Насправді в Домінікані ніколи не буває затяжних злив і мусонів, як, наприклад, в Індії чи Індонезії. Дощі йдуть переважно ночами, іноді трапляються і вдень, але не тривають понад півтори години.
Завдяки такій особливості їздити сюди можна цілий рік, бо навіть у сезон дощів завжди є чим зайнятися. Однак вважається, що найкращий час для турів - з листопада до кінця квітня.
Середньорічна температура на острові - +25 градусів, що робить відпочинок у Домінікані надзвичайно комфортним. Єдине, що може створювати незручності туристам, - вологе повітря, через яке навіть не надто спекотна погода переноситься важко.
Населення, мова і валюта
У цій країні живе трохи більше 10 мільйонів людей, причому третина з них - діти. Старих дуже мало - приблизно сім відсотків. Таке співвідношення робить Домінікану однією з найбільш «молодіжних» країн світу. Цікаво, що пенсію за віком тут не платять, але у великих і дружних домініканських сім'ях бабусі й дідусі від цього зовсім не страждають: ними із задоволенням опікуються діти й онуки.
Найбільше місто і за сумісництвом столиця республіки - Санто-Домінго, де мешкають понад два мільйони людей.
Більшу частину домініканців складають метиси - нащадки від змішаних шлюбів іспанців, британців, французів і корінних жителів - індіанців. Чимало тут і вихідців із Гаїті, які незаконно емігрували в Домінікану в пошуках кращого життя.
Державна мова - іспанська, віросповідання - католицизм.
Національна валюта - домініканське песо (DOP), чий курс до долара США становить 1:0,018.
Як дістатися
Щоб потрапити до Пунта Кани - головного курорту Домінікани - доведеться подолати чималу відстань у 9135 кілометрів. Тривалість перельоту напрочуд не надто велика - приблизно 12 годин, якщо летіти прямим рейсом із Києва. Це зазвичай чартери - літаки авіакомпанії МАУ. Вартість - від 650 USD.
Під час планування туру потрібно враховувати, що зараз усі авіарейси з України скасовано. Щоб все-таки дістатися до Домінікани, доведеться спочатку виїхати автобусом у сусідні країни - Молдову або Польщу. З Кишинева і Катовіце є прямі рейси в Пунта Кану.
Віза українцям не потрібна - причому не потрібна навіть транзитна при стикуванні рейсів.
Де зупинитися
Домінікана давно зробила ставку на туризм - і не прогадала: її готелі в будь-яку пору року повні відпочивальників. Майже всі п'ятизіркові курортні готелі працюють за системою «Все включено», пропонуючи сервіс високого рівня. Можна підшукати відпочинок і простіший. На узбережжі повно готелів класу 3*, сімейних пансіонів.
Відмінність домініканських готелів, наприклад, від еміратських або більшості турецьких - у невеликих розмірах і особливій, можна сказати, домашній атмосфері. Ніяких багатоповерхових корпусів - тільки затишні бунгало і максимум триповерхові будівлі, своєю архітектурою більше схожі на колоніальну забудову.
Дуже тішить готельна інфраструктура: кожен готель - як окреме містечко, де в кроковій доступності є все, що може знадобиться людині на відпочинку:
- величезні басейни;
- спа-салони;
- спортзали;
- ресторани;
- дитячі майданчики;
- дискотеки;
- сувенірні лавки.
За рахунок такої кількості всіляких будівель готельні території часом розкидаються на тисячі квадратних метрів.
Вартість номера 5* у високий сезон, який триває з жовтня по травень, стартує з 220-250 доларів/ніч на двох.
Ось кілька варіантів:
Bahia Principe Grand Bavaro - готель у Пунта Кані, перша лінія, приватний пляж. Є послуга «Все включено», на території - басейн, ресторани, відкритий басейн, безкоштовна парковка та інші зручності. Безкоштовний сніданок і вайфай;
Meliá Punta Cana Beach Wellness - готель для дорослих у Punta Cana. Готель вражає розкішшю номерів, але й ціни тут відповідні - від 500 USD/ніч. Є казино, бізнес-центр, шість ресторанів;
- Meliá Caribe Beach Resort - ще один елітний готель у Пунта Кані з десятьма басейнами, двома спа-центрами, кількома ресторанами, майданчиками для гольфу і тенісними кортами;
Hacienda Samana Bay - недорогий варіант відпочинку в Санта-Барбарі де Самана. Тут є все, але потроху - один басейн, один ресторан, один спа-салон. Пляж далеко - за 2 км від готелю. Вайфай і сніданок - безкоштовні;
- Casa Sánchez by The Oxo House - ще один бюджетний готель. Дуже вдале розташування: він розташований поруч із вулицею Конде в Санто-Домінго. Стиль архітектури та дизайну - колоніальний. Є басейн, ресторан, спа і фітнес. Номери чисті та затишні. Вайфай і парковка - безкоштовні. Сніданок включено у вартість туру.
Домінікана - країна небагата, а народ тут дуже добродушний і гостинний, тому зазвичай буває багато пропозицій про здачу житла іноземним туристам.
Якщо передбачається тривала поїздка з сім'єю або друзями, то найкращим варіантом стануть орендовані апартаменти. Зняти пристойну квартиру або будинок на курортах Домінікани можна за цілком доступні 500-1000 USD/місяць. Елітна вілла обійдеться істотно дорожче - від 5000 до 10 000 доларів.
Шукати варіанти зручно на відомих міжнародних сайтах - booking.com і airbnb.com.ua.
Що подивитися
Вважається, що головна визначна пам'ятка Домінікани - її пляжі, багато з яких простягнулися на двадцять-тридцять кілометрів - як, наприклад, у Пунта Кані. Це майже правда, але тільки тому, що більшість людей якраз за пляжним відпочинком у Домінікану і їде. Ті ж, кому до душі спорт і активні подорожі, із захопленням розповідають про захопливі джип-сафарі, вітрильні регати, перегони на квадроциклах у джунглях.
Водні розваги теж удосталь представлені в програмі відпочинку. Морська риболовля, підводне полювання, дайвінг, серфінг, віндсерфінг - усе, що душа забажає, якщо хочеться пригод і адреналіну.
Якщо є час і бажання виринути з пляжної нірвани для знайомства з країною, то найкраще почати зі столиці - Санто-Домінго. Двохмільйонне місто - галасливе, яскраве, сонячне, як і всі латиноамериканські міста, - абсолютно еклектичне, якщо говорити про його архітектурний вигляд.
Тут цілком природно поєднуються споруди різних стилів і епох, причому дуже часто таке змішання спостерігається навіть в одній і тій самій будівлі. Типовий приклад - Кафедральний собор Санта-Домінго, де найвдалішим чином переплелися елементи готики, бароко та іспанського платереско. Побудований у першій третині XVI століття, він став не тільки першим католицьким храмом у Новому Світі, а й сховищем для безлічі скарбів - виробів із дорогоцінних металів, ювелірних прикрас, картин.
Ще одне обов'язкове місце для відвідування - Маяк Колумба, де зберігається скринька з мощами, що нібито належать підкорювачу американських континентів. Чому «нібито»? Тому що насправді навіть за сьогоднішнього рівня розвитку біотехнологій не припиняються суперечки про те, кому саме вони належать. Річ у тім, що прах відважного мореплавця вже був одного разу похований у Севільї (Іспанія) ще 1898 року. Однак двадцятьма роками раніше в Соборі Санта-Домінікани реставратори виявили невелику скриньку з тими самими мощами.
Між Севільєю та домініканською столицею виникла суперечка, яка тривала до недавніх часів. Кожне з міст намагалося довести, що саме там спочиває легендарний моряк. Навіть проведені аналізи ДНК показали суперечливі результати. 1992 року на честь дона Христофора побудували величезний хрестоподібний пантеон, який так і назвали - Маяк Колумба. Сюди перенесли скриньку з мощами. І лише на початку 2000-х влада Домінікани розрубала цей гордіїв вузол півторастолітньої суперечки, заборонивши будь-які дослідження останків Христофора Колумба.
Ще одна відома пам'ятка Санта-Домінікани, пов'язана з родиною Колумба, - Alcazar de Colon, резиденція початку XVI століття. Її 500 років тому збудували без єдиного цвяха з коралових блоків - і вона прекрасно збереглася до наших днів.
Будинок, де жила сім'я Дієго Колумба, сина мореплавця, стоїть прямо в історичному центрі Санта-Домінікани - на площі Іспанії. Це одна з найкрасивіших будівель у місті, збудованих у колоніальному стилі. Нині там облаштовано музей середньовіччя, де зберігається велика й цікава колекція гобеленів і полотен європейських художників, скульптур.
У столиці є ще кілька місць, які теж варто подивитися:
Національний пантеон Домінікани, де покояться почесні громадяни республіки;
Вулиця Лас Дамас - найстаріша в місті, де ще зберігся неповторний колорит середньовічного міста;
Фортеця Осама.
І, звісно, навряд чи яку екскурсію Санта-Домінго можна собі уявити без відвідування Національного парку Los Tres Ojos («Три ока»). Це унікальна вапнякова печера глибиною в 15 метрів і чотирма озерами. Три з них колись дали назву цьому неймовірному місцю - вже дуже вони своєю бездонною блакиттю нагадували очі самої Природи. Четверте озеро відкрили дещо пізніше, але назва - Трес Охос - так і залишилася незмінною.
Це одна з найвидовищніших екскурсій: кожне з озер заворожує не лише своїм кольором, а й навколишньою природою. Цікаво, що вони абсолютно автономні: перше озеро з прісною водою, друге - з солоною, а третє виділяє запах сірки. Цей запах, очевидно, дуже приваблював індіанців, які жили на цій землі тисячі років тому. Саме тут, у печері «Три ока», вони проводили свої ритуали та молилися богам.
Фантастична, неземна краса цих місць свого часу привабила і Стівена Спілберга - відомого американського режисера. У печері проходили зйомки деяких епізодів культової саги «Парк Юрського періоду».
Що з'їсти
Кухня Домінікани - це майже точна копія кубинської або будь-якої іншої карибської кухні. Її основа - боби, овочі, місцеві сорти бананів і м'ясо.
Дивно, але факт: в острівній країні, наполовину оточеній морем і океаном, чомусь не особливо шанують рибні страви. Ось курка, свинина - інша справа: навіть у досить бідних сім'ях господині якось примудряються приготувати обід хоча б із невеликим шматочком м'яса.
Щоб насолодитися місцевою кухнею, бувалі туристи ніколи не йдуть до ресторану: там буде дуже дорого і не особливо смачно. Справжній смак домініканської кухні можна дізнатися лише в маленьких сімейних кафе - комедорес.
Замовте на перше порцію асопао - густого супу, що дуже нагадує своїм смаком іспанську паелью, але з додаванням курячого м'яса. Не можна сказати, що це типова домініканська страва. Вона вважається пуерториканською, але чудово прижилася на місцевих кухнях.
Мофонго популярне в Карибському регіоні, готується із зеленого плантана (схожі на банани плоди, але несолодкі). Плоди обсмажуються і розтираються з часником, оливковою олією та іншими спеціями. Мофонго часто подають із м'ясом (наприклад, із куркою або свининою) і соусами.
Платано, або зелені банани, є важливою частиною домініканської кухні. Платано готується різними способами: його можуть смажити (тостони) або варити. Тостони - це смажені скибочки зеленого плантана, які часто подають як закуску або гарнір.
Випити вам, найімовірніше, запропонують тільки один напій - ром: у всіх країнах Карибського моря він упевнено й одноосібно очолює топ найуживанішого спиртного. Найчастіше місцеві жителі замовляють ром сортів Brugal і Barcelo.
П'ють тут і пиво. Домініканські сорти «Кісейя» і «Президенте» цілком хорошої якості: їх замовляють навіть найсуворіші поціновувачі - німці та данці.
З алкогольної екзотики популярний напій із короткою і ємною назвою - «пру». Це щось на кшталт браги - перебродивший сік рослини з такою ж назвою. Люди з міцним шлунком і хорошою переносимістю алкоголю можуть спробувати.
У комедоресах не тільки смачно і досхочу нагодують, а й обов'язково запропонують розважальну програму. Домініканці на рідкість музичні, пластичні - вони навіть придумали свій національний стиль танцю - меренге. Послухати національну музику й освоїти рухи меренги під схвальні вигуки музикантів можуть усі охочі: щире захоплення глядачів гарантовано.
Така вона, Домінікана - щедра на тепло і сонце, гостинна і дружелюбна. Тут усіх люблять, усім раді. Ви ще шукаєте рай на Землі? - Він тут!