Тарас Тополя

Біографія

Тарас Тополя народився 21 червня 1987 року у Києві на Подолі в родині вчительки та міліціонера. Його музичний шлях розпочався ще в ранньому дитинстві. Вже у чотирирічному віці він почав освоювати свій перший інструмент — баян. Цей інструмент, який асоціюється з народною творчістю, дав йому перші уявлення про гармонію та музичну структуру. Трохи пізніше, у віці семи років, Тарас перейшов до більш звичного для рок-музикантів інструменту — фортепіано. Заняття на фортепіано розвинули його слух, почуття ритму та вміння працювати з клавішними інструментами, що, безумовно, стало міцним фундаментом для його майбутньої кар'єри. Крім того, ще в дитинстві Тарас брав до рук гітару, навчаючись грати на ній самостійно та підбираючи улюблені пісні.

Вже у шість років він вступив до музичної школи, де опановував гру на скрипці та вчився вокалу. Цей ранній старт заклав міцний фундамент для його майбутньої кар'єри. У юності Тарас співав у хорі капели імені Ревуцького, з яким мав унікальну нагоду виступати у Ватикані для самого Папи Римського Іоанна Павла II.

З 7–8 класу Тарас вирішив створити власний музичний колектив. Хоча батьки спочатку висловлювали занепокоєння через те, що музика відсувала навчання на другий план, вони зрештою підтримали його прагнення, усвідомивши, що це не просто дитяче хобі, а глибоке бажання та справжнє покликання.

Попри глибоке занурення у музику, Тарас Тополя здобув вищу освіту за юридичним фахом. Він навчався в Академії внутрішніх справ, яку сам описує як «режимний об'єкт». За його словами, він навчався добре й отримав цінний досвід спілкування з різними людьми. Хоча він заздалегідь знав, що не працюватиме у правоохоронних органах, навчання в таких умовах загартувало його психологічно та навчило витримувати значні емоційні навантаження, що, безумовно, вплинуло на його стійкість у майбутньому.

Музична кар'єра

Захоплення музикою з дитинства, що почалося зі скрипки та вокалу, поступово переросло у підлітковому віці в прагнення створити власний колектив. Це бажання стало каталізатором для його майбутньої професійної кар'єри. 

Моя перша шкільна група називалася «Сьоме кенгуру», потім був гурт «Дорога на Київ», і вже потім виникли «Антитіла». Назва з’явилася після написання однойменної пісні,

— згадує Тарас Тополя в інтервʼю «Суспільному».

У 2007 році колектив, який пізніше стане відомим як «Антитіла», взяв участь у популярному телевізійному проєкті «Шанс», яке йшло на українському телеканалі «Інтер». На відміну від більшості учасників шоу, які виконували відомі хіти, гурт «Антитіла» вирішив представити власну композицію «Я не забуду». Цей сміливий вибір, що відрізнявся від типового формату шоу, дозволив їм з самого початку продемонструвати свій унікальний музичний стиль та авторські здібності. Хоча перемоги у проєкті не було здобуто, цей виступ став важливою заявою про себе на публіку та допоміг гурту заручитися підтримкою перших фанатів. Легендарний Скрябін тоді сказав про них:

Якщо зараз взяти і ось так випустити цих хлопців на велику сцену з цією "піснярою", то багатьом доведеться піти на пенсію…

Такий ранній прояв художньої цілісності та оригінальності відіграв вирішальну роль у формуванні самобутньої ідентичності гурту та заклав основу для їхнього довгострокового успіху, показавши, що стратегічна незалежність може бути ціннішою за миттєвий комерційний тріумф.

Гурт «Антитіла»

Офіційно історія гурту «Антитіла» розпочалася у 2008 році, після участі у «Шансі», коли відбулося «перезавантаження» та активна робота над новим звучанням. Назва «Антитіла» походить від пісні з глибоким філософським підтекстом, яку Тарас Тополя виконував ще у 2004 році в одному зі столичних клубів. Ані цей альбом, ані сам гурт ніколи не відбулися б, якби не одне доленосне знайомство, яке трапилося ще під час навчання Тараса в Академії МВС.

Він так само навчався в цьому університеті. Потім, коли я вже прийшов, він працював у відділі організації роботи з курсантами, займався художньою самодіяльністю, різними активностями, якими курсанти розбавляли своє рутинне буття. Він з самого дитинства, як і я, захоплювався музикою. Так само вдома писав та робив певні аранжування. Поступово ми почали спілкуватися більше, і в 2008 році я запросив його у гурт Антитіла, і відтоді ми йдемо разом по життю

— згадує Тарас. Він — це Сергій Вусик. Саме Сергій з 2008 року відповідає у гурті за клавішні та аранжування пісень. Разом з тим, він ще й директор гурту, займається адміністративними нюансами. З того часу утворився склад музикантів, який зробив гурт «Антитіла» популярним. До 2016 року вони запишуть 4 альбоми, відзнімуть майже 20 відеокліпів та відіграють безліч концертів.

«Антитіла» почали збирати аншлаги і почалося це з альбому «Все красиво». А у перервах між гастрольними концертами хлопці працювали над піснями майбутнього альбому «Сонце». Варто сказати, що в самому альбомі немає пісні з назвою «Сонце».

Була досить довга дискусія, як назвати платівку, і ми вирішили, що «Сонце» — це дуже сильна назва. Це джерело енергії нашого всесвіту, це те, що живить буквально все. А нам хотілося, щоб наші пісні підживлювали людей, і давали енергію, тому «Сонце»

– каже Тарас Тополя.

Альбом був презентований 9 грудня 2016 року, а вже за кілька днів «Антитіла» анонсували наймасштабніший за їхню історію гастрольний тур на підтримку платівки — 3 місяці, 50 концертів. Окрім обласних центрів, географія туру охопила і прифронтові на той час міста України: Сєверодонецьк, Покровськ, Краматорськ та Маріуполь.

У всіх цих прифронтових містах підіймали український прапор. До нас приходили українці, які люблять нашу музику. Перебуваючи довгі роки в російськомовному інформаційному полі, знаходяться ті, які напам’ять знають наші пісні

— згадує Тополя.

За 17 років творчої діяльності гурт пройшов шлях від виступів у невеликих залах до концертів на багатотисячних стадіонах, випустивши сім альбомів. Склад колективу неодноразово змінювався, але Тарас Тополя залишається незмінним лідером, вокалістом та автором більшості пісень. Поточний склад гурту включає Михайла Чирка (бас), Сергія Вусика (клавішні та аранжування), Дмитра Водовозова (ударні) та Дмитра Жолудя (гітара). Останній альбом, «MLNL», побачив світ у 2022 році. Гурт також встановив національний рекорд, давши концерти у найбільшій кількості міст у рамках одного туру. Тарас Тополя — осердя гурту «Антитіла». Його емоційний вокал, здатність передавати глибокі почуття та авторство більшості пісень роблять музику колективу надзвичайно впізнаваною та унікальною. Він є рушійною силою творчого процесу та публічного обличчя гурту, формуючи його стиль та послання.

«Антитіла» відомі як одна з найвизначніших українських попрок-груп, що вміло поєднує елементи постпанку, альтернативного року та інді-року. Цей стилістичний діапазон дозволяє гурту бути гнучким та приваблювати широку аудиторію. Гурт виконує пісні українською та англійською мовами, що свідчить про їхню мовну гнучкість та орієнтацію на ширшу аудиторію, як в Україні, так і за її межами. Їхня музика наповнена пристрастю, енергією та глибокими почуттями, надихаючи слухачів на важливі роздуми про життя, любов та взаєморозуміння. 

Однією з найвизначніших міжнародних співпраць гурту «Антитіла» стала колаборація з всесвітньо відомим британським співаком Едом Шираном. Початково організатори концерту в Бірмінгемі відмовили у спільному виступі, але музиканти не полишили спроб реалізувати цю співпрацю. Результатом став рімейк пісні Ширана «2step», у якій зазвучали як англійська, так і українська мови. Кліп на пісню був знятий без повноцінної участі «Антитіл» через їхню службу в Територіальній обороні, адже війна в Україні, що розпочалася у 2022 році, внесла значні зміни у творчу біографію гурту, оскільки його учасники не змогли залишитися осторонь.

Тарас Тополя підкреслив, що ця пропозиція від Еда Ширана була справжнім «виявленням підтримки України», яку демонструє народ Великої Британії, і назвав таку співпрацю надзвичайно символічною. Співпраця з Едом Шираном вийшла за рамки звичайного музичного партнерства. Той факт, що текст Тополі в реміксі «2step» відверто описує досвід його родини під час війни, безпосередньо гуманізував конфлікт для величезної міжнародної аудиторії. Живий виступ гурту «Антитіла» та Еда Ширана у Варшаві 28 серпня 2022 року перед 80 000 глядачів ще більше посилив це повідомлення на глобальному рівні. Це було не просто про музику; це було про використання високопрофільної платформи для передачі потужного, особистого наративу про війну. Ця співпраця стала потужним актом культурної дипломатії, стратегічно використовуючи платформу світової попікони для привернення уваги до війни, підвищення обізнаності та формування емпатії до боротьби України. Це яскраво демонструє, як мистецтво може бути перетворене на потужний інструмент геополітичного повідомлення та міжнародної солідарності, поширюючи свій вплив далеко за межі розважальної цінності.

Крім грандіозної колаборації з Едом Шираном, гурт «Антитіла» та особисто Тарас Тополя брали участь і в інших цікавих проєктах. Зокрема, «Антитіла» відомі своїм кавером на легендарну пісню Андрія Кузьменка (Скрябіна) «Люди як кораблі». Хоча це не пряма "колаборація" у класичному сенсі, це є знаковою спільною роботою, яка вшановує творчість одного з найвидатніших українських музикантів і продовжує його спадщину.

Також варто згадати, що Тарас Тополя брав участь у проєкті «Пісні Війни», в рамках якого українські захисники писали пісні, а відомі артисти виконували їх у дуетах. В одному з таких проєктів, у 2016 році, Тарас Тополя заспівав у дуеті з ветераном чотирьох воєн. Цей проєкт мав на меті популяризацію військової творчості та підтримку ветеранів. Загалом, гурт «Антитіла» не боїться експериментувати та співпрацювати з різними митцями та проєктами.

Топ пісень

Серед найвідоміших хітів гурту «Антитіла», які здобули широке визнання та популярність, можна виділити такі композиції:

• «БудуВуду»;
• «Лови момент»;

• «Вірила»;

  

• «Ти Саме Та»;

• «Фортеця Бахмут» — патріотична пісня, присвячена місту Бахмут, Збройним Силам України та всьому українському народові, що чинить опір російським окупантам. Композиція була випущена 3 лютого 2023 року;

  

• «Люди як кораблі» — відомий кавер на пісню Андрія Кузьменка (Скрябіна);
• «My Falcon» — композиція, що стала саундтреком до німецько-фінської комп'ютерної гри «Death from Above» у 2023 році;

• «Дивись у мій екран» — новий відеокліп, презентований у 2024 році.

  

Громадська діяльність

Тарас Тополя відомий не лише як музикант, а і як активний громадський діяч та волонтер. Його залученість у суспільні процеси розпочалася ще у 2014 році, одразу після вторгнення росії на українські землі. Його історія почалася з ініціативи «Евакуація Крим», метою якої було допомогти цивільним перебратися з Криму на материкову Україну у випадку військового зіткнення. Після цього, разом зі своїм партнером по гурту Сергієм Вусиком, вони почали регулярно їздити на передову. Музиканти забезпечували військовослужбовців, як кадрових, так і мобілізованих, найнеобхіднішими речами: засобами захисту, продуктами, ліками та спальниками. До 2017 року гурт «Антитіла» разом з однодумцями зібрали понад п'ять мільйонів гривень на потреби армії.

Тарас Тополя є співзасновником благодійного фонду «Вільні ЮА», який був створений у 2022 році. Цей фонд активно займається допомогою тим, хто її потребує, і вже зібрав понад 8 мільйонів гривень, які були спрямовані на закупівлю медикаментів та засобів захисту для військових, а також на допомогу цивільному населенню.

Крім безпосередньої волонтерської допомоги, Тарас Тополя також обіймав посаду Молодіжного посла UNICEF в Україні. Ця роль підкреслює його активну позицію у сфері захисту прав дітей та молоді.

З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, волонтерські ініціативи гурту «Антитіла» переросли в офіційний Благодійний фонд «Антитіла», заснований Тарасом Тополею та Сергієм Вусиком. Тарас Тополя наголосив, що найціннішим активом гурту є їхня репутація, тому фонд був названий на честь колективу, що підкреслює їхню відповідальність та прозорість. З 2014 року їхня волонтерська команда, завдяки підтримці сотень небайдужих людей, зібрала та передала на фронт військових засобів та гуманітарної допомоги на суму понад 30 мільйонів гривень. Тільки з лютого по серпень 2022 року було передано 150 тонн гуманітарних вантажів на деокуповані та прифронтові території, а також десятки автомобілів для ЗСУ. Фонд «Антитіла» активно фінансує та підтримує кілька ключових напрямків:

• Збройні Сили України — забезпечення засобами захисту, розвідки, медицини, а також ремонт бронетанкової та автомобільної військової техніки.
• Діти та сім'ї загиблих військових — надання допомоги дітям та сім'ям загиблих військових 130-го батальйону Територіальної оборони.
• Аеророзробка — фінансування проєктів з аеророзробки українських дронів та БПЛА.

Крім того, фонд реалізував масштабний проєкт «Ukraine Exist» у штаб-квартирі ООН, що сприяло підвищенню обізнаності про ситуацію в Україні на міжнародному рівні.

Загалом, фонд зібрав понад 70 мільйонів гривень на потреби армії, передав понад 50 000 засобів тактичної та захисної амуніції з 2014 року, понад 1.3 мільйона гривень для дітей та понад 200 тонн гуманітарної допомоги.

Цей перехід від індивідуальних волонтерських зусиль до структурованого благодійного фонду відображає ширшу тенденцію в Україні під час війни. Негайні потреби вимагали низових дій, які згодом перетворилися на організовані, прозорі та високоефективні благодійні установи.

Тарас Тополя в ЗСУ

Позиція Тараса Тополі щодо війни в Україні була і є чіткою та безкомпромісною. Він давно передбачав повномасштабне вторгнення росії і був до нього готовий. Для нього та його колег по гурту єдиним правильним рішенням було долучитися до Сил територіальної оборони, щоб чинити опір як громадяни та чоловіки. Він неодноразово підкреслював, що українська мова є стратегічно важливою не лише у сфері культури, а й у повсякденному спілкуванні, і з 2014 року гурт «Антитіла» повністю відмовився від російського ринку.

Ми розуміли, що велика війна незворотня. Це лише питання часу... І коли це сталося, єдиним правильним рішенням для нас було піти до сил територіальної оборони, щоб чинити супротив, щоб зупиняти цю навалу як громадяни, як чоловіки. По-іншому ми вчинити не могли

— розповідав він в інтервʼю.

З першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Тарас Тополя змінив свій сценічний костюм на військову форму, а мікрофон на зброю, долучившись до Сил територіальної оборони. Спочатку він брав участь в обороні оточеного російськими військами Києва. Далі — служив у складі Збройних Сил України як парамедик. Його бойові завдання включали порятунок поранених українських військових, зокрема на окупованій росією Харківщині. Він пройшов відповідні курси та відпрацьовував практичні навички безпосередньо в процесі бойової роботи свого батальйону, вивчаючи роботу з бандажем, турнікетом та гемостатом.

Тараса Тополю та інших учасників гурту було виведено з фронту наказом Валерія Залужного у серпні 2022 року. Це рішення було прийнято після того, як Ед Ширан запросив їх на спільний концерт у Польщі. Таке рішення військового керівництва, яке дозволило гурту продовжити культурну діяльність, вказує на розуміння стратегічної цінності культурної та адвокатської роботи гурту на міжнародній арені.

Військова служба не пройшла для Тараса Тополі безслідно. Він отримав кілька травм, зокрема проблеми з колінами, плечима та очима. Співак зізнався, що зараз майже не бачить на одне око і досі проходить тривалу реабілітацію з фахівцями.

Особисте життя

Тарас Тополя одружений зі співачкою Оленою Кучер-Тополею, більш відомою під псевдонімом Alyosha. Їхня пара вважається однією з найміцніших в українському шоубізнесі. Вони познайомилися у 2009 році, і спочатку їхні стосунки були виключно приятельськими, триваючи близько пів року. Alyosha зізналася першою у своїх почуттях до Тараса, оскільки її підкорило його унікальне сприйняття світу та цікаві теми для спілкування. Вони одружилися у серпні 2013 року. Тарас та Олена є багатодітними батьками, виховуючи трьох дітей: синів Романа та Марка, а також доньку Марію.

З початком повномасштабної війни, у лютому 2022 року, Олена (Alyosha) разом з дітьми виїхала до США задля їхньої безпеки. Ця евакуація призвела до тривалої розлуки чоловіка з родиною, оскільки він долучився до Збройних Сил України. У Сполучених Штатах про сім'ю Тополі піклувалися його мама та вітчим, які забезпечували всі їхні потреби. Діти пішли до школи та музичної школи, продовжуючи своє навчання та розвиток в безпечних умовах.

Проте, попри безпеку, через півтора року життя за кордоном, Alyosha прийняла рішення повернутися в Україну. Вона зізналася, що не відчувала себе «у своїй тарілці» в Америці, хоча рішення про тимчасовий переїзд було ухвалено виключно заради дітей. Це рішення Олени та дітей повернутися до України, всупереч безперервним бойовим діям та навіть руйнування їхнього будинку, є потужним актом. Її відчуття некомфорту за кордоном яскраво ілюструє те, що для багатьох українців поняття «дому» виходить за межі фізичної безпеки та охоплює глибокі культурні, соціальні та національні зв'язки. Наразі жінка продовжує працювати та готувати нові концерти в Україні.

Цікаві факти 

1. Тарас почав займатися музикою, зокрема грою на скрипці та вокалом, вже у шість років.
2. У дитинстві, співаючи у хорі капели імені Ревуцького, він мав унікальну нагоду виступати для Папи Римського Іоанна Павла II у Ватикані.
3. Тарас здобув юридичну освіту. 
4. Під час служби парамедиком у ЗСУ Тарас отримав кілька травм, включаючи проблеми із зором (майже не бачить на одне око), колінами та плечима.
5. Тарас Тополя зізнався, що Alyosha є його першими та єдиними серйозними стосунками в житті, хоча до неї у нього було «багато сексу, різного, карколомного, стрьомного».
6. Гурт «Антитіла» встановив національний рекорд, давши концерти у найбільшій кількості міст у рамках одного туру.

Де зараз Тарас Тополя

Відносини Тараса Тополі з дружиною Оленою (Alyosha) залишаються міцними, попри всі випробування, спричинені війною та тривалою розлукою. Тарас публічно висловлює свою повагу та любов до Олени, називаючи її найкращою жінкою, мамою та дружиною. Він відверто визнає, що у їхніх стосунках були «кризи» та «буревії», як це буває у будь-якої емоційної та творчої пари, але цілісність родини завжди залишалася для них пріоритетом. Тарас навіть публічно перепросив за біль, який міг завдати своїми словами чи вчинками, що свідчить про його зрілість та відданість сім'ї.

На жаль, їхній будинок у Києві був зруйнований внаслідок удару російської балістичної ракети 23 червня 2024 року. Квартира, розташована неподалік багатоповерхівки, де було зруйновано цілий під'їзд, зазнала значних пошкоджень:

все розтрощене, вибуховою хвилею вигнуло і вирвало із замків броньовані двері. Залишилися стіни, та й ті частково зруйновані.

На щастя, вся родина залишилася живою, що Тарас вважає великим везінням та захистом долі.

Після руйнування квартири Тараса Тополі, народна депутатка Мар'яна Безугла зробила скандальний допис у соціальних мережах, назвавши це «кармою». Цей коментар викликав значний резонанс та обурення в українському суспільстві, оскільки був сприйнятий як вкрай недоречний та неетичний у контексті особистої трагедії, спричиненої війною. Тарас Тополя публічно відреагував на цю заяву, висловивши своє ставлення до ситуації та відкрив збір Мар'яні «на психіатра».

20 червня 2024 року гурт «Антитіла» презентував новий відеокліп на пісню «Дивись у мій екран». Ця композиція присвячена операторам бойових дронів — тим, «на кого покладаємося, хто стримує і знищує ворога». У кліпі знялися реальні військові, які є операторами БПЛА, зокрема Петро Єржикевич і Дмитро Мельничук. Режисером відео виступив Віктор Придувалов, а оператором — Ярослав Пілунський, пілот бойової групи Героя України Євгена «Адама» Межевікіна. Тарас Тополя зазначив, що пісня є історією очікування, надії та підтримки побратимів, яка відбувається щодня у житті тисяч українців. Він також підкреслив прагнення передати, що «навіть на відстані, навіть крізь війну, кохання живе — через погляд, через екран, через серце».

Гурт «Антитіла» активно проводить міжнародні тури, зокрема масштабний тур «Culture VS War» у США, метою якого є не лише музичні виступи, а й підтримка України. Під час цих турів музиканти збирають кошти на потреби української розвідки та Збройних Сил України. Наприклад, другий етап туру у США дозволив зібрати 10 мільйонів гривень для спецпідрозділів української розвідки, що працюють на кримському напрямку.

Метою туру є також донесення правди про війну в Україні через історії митців, які стали до лав ЗСУ або займаються волонтерською діяльністю. Артисти проводять відкриті неформальні зустрічі, де діляться власними історіями про перші місяці повномасштабного вторгнення та досвідом роботи парамедиками на фронті. На кожному заході гості мають змогу переглянути документальний фільм «Culture VS War», поспілкуватися з музикантами та обговорити важливі теми. Гурт також бере участь у заходах з представниками уряду США, політиками, дипломатами та культурними діячами, наголошуючи на необхідності подальшої підтримки України. Гурт використовує свою популярність для культурної дипломатії та збору коштів, перетворюючи концерти на платформи для адвокації та підтримки своєї країни.

Соціальні мережі

Facebook

YouTube

Instagram

X

Питання\відповіді