Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін)

Андрій Кузьменко, він же Кузьма, чи Кузьма Скрябін, — український співак, лідер популярного гурту «Скрябін». Митець загинув в автокатастрофі у 2015-му на 47-му році життя, залишивши по собі великий творчий доробок, народну любов і чимало суперечок щодо причини його смерті.

За життя Андрій Кузьменко встиг спробувати себе в різних ролях — як співак, поет і композитор, письменник, ведучий, актор, продюсер, громадський діяч.

Шанувальники любили його за прямолінійність і висловлювання «без цензури». Його музика відрізнялася від того, що пропонували інші, а книжки, написані в стилі антигламур, критики називали надто своєрідними.

Андрій Кузьменко був одним із тих, про кого кажуть: його можна любити чи ненавидіти, проте залишатися байдужим точно не вдасться.

Біографія

Андрій Кузьменко ще з раннього дитинства дивував нестандартними мріями та вчинками. Народжений у сім’ї вчительки музики та інженера, він мріяв бути водієм сміттєвоза, а вже в дорослому віці ледь не запізнився на власне весілля.

Дитинство

Андрій Кузьменко народився 17 серпня 1968 року в м. Самбір, що на Львівщині. Згодом сім’я переїхала до Новояворівська.

Коли хлопчику було 6 років, він переніс запалення легенів, тож мама забрала сина із садочка та відвезла в село Самбірського району до бабусі. Бабуся вчителювала і якраз готувала дітей до школи. Так біля неї за зиму Андрій навчився читати українською і російською.

Щоб дитині не було нудно в першому класі, адже хлопчик уже освоїв матеріал, його віддали до класу англійської мови в Новому Роздолі. Вже після закінчення 7 класу хлопчик добре розмовляв англійською. До речі, згодом співак дуже тепло згадував про свою вчительку Тетяну Франківну й запрошував її на свої концерти.

Освіта

Майбутній співак закінчив музичну школу по класу фортепіано. Як згодом згадувала мама майбутнього митця, спеціально на співака його ніхто не готував, однак він був дуже здібним і учнівську програму виконував на відмінно.

Далі на догоду батькам після школи Андрій узявся освоювати медицину. Однак, як він розповідав якось в інтерв’ю,

«щоб вступити до Львівського медичного, потрібні були дуже великі гроші. Тому я поїхав вступати в Петрозаводськ» (Карелія, РФ).

Згодом Кузьма різними правдами й неправдами перевівся до Львівського медуніверситету на стоматологічний факультет.

Однак швидко зрозумів, що стоматологія — це не його, і повернувся до улюбленої музики. Батьки ж, які мріяли про добру долю й достаток для сина, довго не могли пробачити йому такий вибір.

«Це була драма, що тяглася роками. Батьки пробачили мене тільки після того, як я став популярним і мене почали показувати по телевізорі», — згадував згодом співак.

Сім’я

Андрій Кузьменко народився в сім’ї інженера Віктора Кузьмича Кузьменка та вчительки музики Ольги Михайлівни. Саме мама відіграла значну роль у тому, що майбутній митець зайнявся музичним мистецтвом, щоправда, спершу, як згадував сам Андрій, музика йому не надто припала до душі:

«Мати з другого класу гумовим капцем заганяла мене в музичну школу вчитися грати на фортепіано. Зараз я дуже вдячний за це, а спочатку заняття музикою не дуже любив».

Коли Андрій був ще зовсім маленьким, його мама заочно вчилася в музінституті й, відповідно до програми навчання, слухала музичний матеріал. Слухав музику з нею і маленький син, що, на думку матері, теж зробило свій внесок у розвиток його музичного таланту.

Мати Андрія Кузьменка багато років присвятила музиці. Доки її син розвивав сучасні музичні напрями, Ольга Михайлівна займалася фольклором свого рідного Яворівського регіону. Пізніше, коли вже син став відомим, батьки переїхали до Брюховичів, що поблизу Львова, й започаткували власний керамічний бізнес.

Після загибелі Андрія Кузьменка його мама Ольга Михайлівна написала 3 книги, присвячені відомому синові. Жінка пішла з життя у 76-річному віці — 23 вересня 2023 року. Поховали Ольгу Кузьменко на Брюховицькому цвинтарі в сімейному гробівці поруч із сином.

Творчість

Зараз, коли говорять про Андрія Кузьменка, передусім згадують про його музичні досягнення. Проте він був особистістю багатогранною. Крім музики, писав вірші та прозу, неодноразово демонстрував акторський талант, займався продюсерською діяльністю, працював на телебаченні. Захоплювався артист і спортом — навіть отримав звання кандидата у майстри спорту з біатлону.

Музична діяльність

Як пишуть автори книжки «Видатні українці. Люди, які творили історію», Андрій Кузьменко вже у 3 роки грав на гітарі. Щоправда, його перший музичний інструмент був із фанери. Ця гітара рятувала хлопчика, коли той не хотів залишатися в дитсадку. В таких випадках вихователька просила його щось зіграти, і Андрій довго співав своїм першим слухачам «Червону руту».

Далі були перші виступи у школі.

Рання творчість

Одним із ключових моментів у становленні Кузьми-музиканта став шотландський гурт The Exploited. Саме з цієї групи розпочалася велика любов до панк-музики, що вилилася у створення першого гурту Кузьменка «Ланцюгова реакція». На зорі творчого шляху молодий гурт для репетицій використовував актовий зал школи, в якій вчився Кузьма.

Коли співак переїхав до Львова, то встиг попрацювати в таких гуртах, як «Асоціація джентльменів», «Уко», «Труна», Death Time Boys, «Реанімація». Спробував себе і в ролі сольного виконавця. Так, наприкінці 1980-х рр. з’явилися пісні «Душа і плоть», «Love Me To Death», «Ліза (Олля)», «Texas Song».

До речі, до того, як стати Кузьмою Скрябіним, Андрій Кузьменко «приміряв» різні імена. Так, на другому фестивалі «Червона рута» в 1991 році виступав під творчим іменем Андрій Кілл. Тоді співак отримав 3 премію в жанрі популярної музики. Слухачі радіо «Супернова», зокрема програми CD ROM, знали Кузьму як автора та ведучого під іменем DJ Smith.

І навіть потім, коли гурт «Скрябін» набув популярності, Кузьменко не відмовлятиме собі в створенні сольних проєктів. Так в українському шоубізі з’явився Голий DJ, який виступав на сценах українських клубів. А у 2012 році Андрій Кузьменко під псевдонімом Zлий Rепер Zеник записав альбом «Zалупа RocK». Його фішкою стали гумористичні тексти та ненормативна лексика. Це був «одноразовий» проєкт, який не мав продовження.

Гурт «Скрябін»

Точкою відліку історії легендарного гурту «Скрябін» можна вважати 1986 рік, коли Андрій Кузьменко познайомився з Володимиром Шкондою, і вони разом почали експериментувати з музикою.

До речі, про Шконду Кузьменко згодом згадував у своїй автобіографічній книзі «Я, Побєда і Берлін»:

«Володя Шконда був чуваком романтичним в душі, круто грав дві пісні на гітарі й під моїм керівництвом півтора року здирав соляк групи Bucksfizz з пісні Londontown».

Уже в перший рік співпраці музиканти записали пісні «І так то вже є», «Brother», «Lucky Now». А далі маховик закрутився. До речі, сам Кузьма згодом згадував про цей час так:

«Зібралися ми якось так спонтанно. Взагалі, весь цей «Скрябін» — це щось таке, може, навіть мало-мало космічне, тобто воно ніколи не підкорялося ніяким правилам. Ми не робили це для чогось конкретно — ми просто це робили, тому що нам це було в кайф. А в якийсь момент ми зрозуміли, що із цього можна зробити щось нормальне».

За роки існування гурту його склад неодноразово змінювався. Єдиним незмінним учасником з часу створення групи залишався Андрій Кузьменко (аж до своєї загибелі).

У період 1989–2015 рр. колектив Кузьми випустив 20 альбомів: 16 студійних і 4 неофіційні. Крім них, були збірки, сингли, ремікси, концертні записи.

Паралельно з розвитком гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко займався й іншими напрямами у шоубізнесі. Так, у 2000 році він став ведучим власного хіт-параду «Гаряча сімка», а в 2008 році створив гурт «Пающіє труси».

Акторська діяльність

Андрій Кузьменко неодноразово брав участь у проєктах, де міг проявити свій акторський талант. Зокрема артист грав у:

• телевізійній кінокомедії-мюзиклі «Вечори на хуторі біля Диканьки» (друг Вакули);
• комедійному серіалі «Леся+Рома» (зіграв самого себе);
• «Карнавальній ночі на «Інтері» у 2006 р. (грав самого себе);
• «Дуже новорічному кіно» (гість на новорічному святі в музеї);
• телемюзиклі «Червона шапочка» (Синя Борода).

Крім того, у різні роки Кузьма був ведучим телепередач «Шиканемо» на Інтері, «Битва націй» та «Дача» на ICTV, «Казка з татом» на «ПлюсПлюс». А найвідомішим проєктом митця став «Шанс». Учасниками програми ставали переможці «Караоке на майдані». З ними працювали Андрій Кузьменко і Наталія Могилевська, а також провідні стилісти, дизайнери, візажисти протягом одного дня, наприкінці якого співаки повинні були виконати пісню у супроводі танцюристів у прямому ефірі. Переможців обирали глядачі.

Переможець фіналу отримував право на зйомку відеокліпу, ротацію пісні на радіо, а також під час перших трьох сезонів ставав учасником конкурсу «Нова хвиля».

Книги

Мав Кузьма й письменницький талант. Підтвердженням цього є високий інтерес читацької авдиторії до написаних ним книг.

У 2006 році Андрій Кузьменко видав першу книгу-автобіографію «Я, Побєда і Берлін». Книга мала неймовірну популярність і кілька разів перевидавалася. В тому ж таки 2006 році вийшла друком його повість «Місто, в якому не ходять гроші». До речі, в 2018 році вийшов однойменний фільм за мотивами цього твору.

Андрій Кузьменко написав ще дві книги в стилі «Побєди…» — «Я, Паштєт і Армія» і «Я, Шонік і Шпіцберген», які знову ж таки читачі сприйняли з цікавістю. Не в останню чергу через специфічний стиль письма автора, який не нагадує жодне з художніх видань того часу. Це вже згодом у літпросторі почали з’являтися книги у своєрідному кузьмівському стилі антигламур.

Незадовго до своєї загибелі артист почав писати чергову книжку — «К'юр, Крим і я» та збірку казок, які так і не встиг завершити. Вже після смерті митця вийшли збірки з його поезією та прозою.

Особисте життя

Співак одружився в 1994 році. Його обраницею стала дочка художника Івана Бабійчука Світлана. Дружина співака — також людина мистецтва, художниця та майстриня розпису по дереву. В 2006 році жінка мала магазини на Андріївському узвозі, займалася розписом батику та шовку. Згодом заснувала благодійний фонд імені Кузьми Скрябіна і зайнялася волонтерством. Допомагає лікарням, дитбудинкам, українським військовим, як це робив її чоловік.

У 1997 році у пари народилася донька, яку назвали Марія-Барбара. До речі, ім’я дитині творчі батьки придумали ще до її народження. Вирішили, якщо буде дівчинка, то Барбара, на честь улюбленої акторки Кузьми Барбари Брильської. Якби народився син, то назвали б його Мартіном — на честь вокаліста і клавішника Мартіна Гора з гурту Depeche Mode.

До речі, в одному з інтерв’ю на запитання, чи пишається дочка відомим батьком, Скрябін відповів:

«Вона відноситься до моєї популярності абсолютно спокійно. Ми її так навчили: всі люди однакові, дві руки, дві ноги…».

Політичні погляди

Активну громадсько-політичну позицію співак уперше проявив у 2001 році. Тоді він вступив до політичного альянсу «Команда озимого покоління», якому присвятив альбом «Озимі люди». Блок балотувався до Верховної Ради України на виборах 2002 року, однак не набрав необхідної кількості голосів.

Під час Помаранчевої революції Кузьма Скрябін потрапив у політичний скандал, який йому потім довго згадували. Наприкінці 2003 року він долучився до музикантів, які брали участь в агітаційних концертах на підтримку провладного кандидата в Президенти Віктора Януковича.

Згодом співак розповідав, що опинився у такій ситуації, оскільки на той час мав контракт із телеканалом «Інтер», відповідно до якого повинен був брати участь у всіх акціях каналу:

«В контракті каналу, на якому я тоді працював, був прописаний пункт про підтримку мною всіх акцій, які він організовує. Передвиборчий тур такою акцією якраз і був. А тим більше, керівництво телеканалу «Інтер» вважало, що я винен їм послугу за розкрутку мого фейса в його програмах. Мені дуже прозоро натякнули, що обріжуть можливості висвітлення пісень Скрябіна в ефірі. А що таке музикант, який не має можливости показувати публіці свої кліпи, крутити пісні по радіо? Я настрашився монстра і пішов у нього на повідку. Після подій тих часів я чотири роки присвятив вибудовуванню схеми, в якій я нікому нічого вже не винен».

До початку 2004 року через розбіжності у політичних поглядах колишні учасники гурту «Скрябін» неодноразово дорікали Кузьмі за те, що той не підтримав Помаранчеву революцію. Співак заявляв, що він це зробив через погрози, які йому надходили від влади.

Водночас інтернетом шириться така цитата Скрябіна з посиланням на житомирське видання «РИА-Неделя»:

«Мені ближча позиція Януковича — вона конкретніша. Я не вірю Ющенку, що в Україні можна збудувати Європу. В нас абсолютно інший менталітет…».

Тоді ж співак зауважив, що Ющенко для нього «абсолютно не позитивний герой».

Відтак, уже у 2008 році під час пресконференції у Львові фронтмен «Скрябіна» заявляв:

«Мені усі політики по цимбалах. Ніколи не мав власних політичних уподобань, оскільки у нас відбувається велика ротація політиків між партіями, вони гасають між ними як воші, перескакуючи з голови на голову. Тому, коли я їздив виступати під час виборів, тільки підтримував корпоративні інтереси тієї структури, у якій працював».

Тоді ж артист змінив свою позицію і щодо Ющенка:

«Ми знайомі особисто, я кілька разів був у нього вдома. Але він надто м’який, і ця «свора» навколо нічого не дає йому зробити. Якби я міг, то розбився б, щоб підтримати те, що пропонує Ющенко».

У 2014 році Кузьма записав пісню, присвячену Євромайдану, зауваживши, що підтримує не опозицію, а людей на Майдані. Впродовж 2014 року громадянська позиція співака проявлялася в його активній волонтерській діяльності.

Кузьма неодноразово допомагав і військовим, і пораненим у зоні АТО, відвідував лікарні, де лікувалися українські захисники.

Загибель

Андрій Кузьменко загинув 2 лютого 2015 року в ДТП біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області. За версією слідства, аварія сталася близько 8:20 ранку. Натомість концертний технік гурту «Скрябін» Юрій Лисяк запевняв, що ДТП сталася близько 7 години ранку.

Згідно з даними поліції, авто Кузьми Toyota Sequoia виїхало на зустрічну смугу на заокругленій ділянці дороги, в результаті чого сталося зіткнення з молоковозом. За висновками експертів, удар був дуже великої сили. Внаслідок зіткнення вантажне авто опинилося в кюветі. Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці аварії.

Того фатального дня в автівці зі співаком була адміністраторка гурту «Скрябін» Ольга Любченко. Вони разом поверталися після концерту, що напередодні був у Кривому Розі, до Києва. Жінка отримала травму хребта, але вижила.

Хоч із дня ДТП минуло вже чимало років, суперечки довкола версій причини аварії досі не стихають. Не в останню чергу через те, що друзі співака неодноразово акцентували на тому, що Кузьма був хорошим і уважним водієм і не міг припуститися такої помилки. Додало олії у вогонь і те, що Ольга Любченко, яка була свідком аварії, спершу почала давати свідчення, проте невдовзі навідріз відмовилася, посилаючись на статтю 63 Конституції України, яка давала їй таке право.

Згодом у ЗМІ з’являлась інформація про таємничого свідка, який нібито запевняв, що аварію підлаштували. Зокрема, свідок переконував, що в ДТП був ще один учасник — автомобіль Honda, який затиснув авто співака так, що той не міг зманеврувати, щоб уникнути зіткнення з молоковозом. Однак цих свідчень у матеріалах справи немає.

Версію того, що аварія могла бути підлаштованою, свого часу підтримала й мама співака. Зокрема, жінка розповіла, що пасажирка Кузьми зауважила: коли авто входило в поворот, його почало нести, й машина не слухалася водія. Зрештою, автомобіль співака врізався у молоковоз, і на нього зсунулася бочка.

«Всі, хто до нас приходив, ніхто не вірив в ДТП. Не можуть мільйони людей помилятися, не можуть… Хто винен? Та хтось винен, так просто не буває…», — говорила в одному з інтерв’ю Ольга Кузьменко.

Ті, хто підтримує версію про підлаштовану аварію, впевнені, що її причиною стала прямолінійність співака та його нищівна критика влади, зокрема й в останньому перед загибеллю інтерв’ю.

Натомість, за офіційною версією правоохоронців, винним у ДТП був сам Андрій Кузьменко, який виїхав на зустрічну смугу та не впорався з керуванням.

Вшанування пам’яті Кузьми Скрябіна

На місці загибелі співака встановили меморіальний знак. У рік його смерті в різних містах України відкривали меморіальні дошки та пам’ятники, називали його іменем вулиці. Продовжилася ця практика й у наступні роки.

24 березня 2016 року Міжнародна астрономічна спілка зареєструвала на честь співака назву астероїда 291923 Kuzmaskryabin. Прикордонники, яким часто допомагав митець, на будинку свого профільного управління встановили пам’ятний знак артисту. «Укрпошта» до 50-річчя співака випустила тематичну поштову марку.

Ще за життя, у 2008 році, співак отримав звання Заслуженого артиста АР Крим. Державні нагороди України були присуджені йому вже посмертно. 29 жовтня 2015 року Андрій Кузьменко був удостоєний ордена За заслуги І ступеня, а 17 серпня 2020 року — звання Героя України з орденом Держави.

У 2020 році депутати Верховної Ради підтримали ініціативу про присвоєння співаку звання народного артиста України посмертно. Проте для її реалізації необхідно внести зміни в українське законодавство. Наразі цього ще не зроблено.

«Живіть так, щоб було з чого поржати!»

— часто говорив музикант. Згадуючи про Андрія Кузьменка, багато хто з його шанувальників дійсно мимохіть усміхається, адже Кузьма Скрябін усе своє життя був тим вогником, який надихав, запалював і веселив інших.