Паліндром

“Паліндром” — це слово, фраза, число або інша послідовність символів, яка читається однаково зліва направо і справа наліво, фактично без врахування пробілів, пунктуації та реєстру літер. Такі слова чи фрази мають симетрію, і є цікавим лінгвістичним феноменом. Наприклад: «Я несу гусеня».

Біографія

Ця історія починається в 1994 році у Львові, де народився Степан Бурбан. Ще з дитячих років він цікавився найрізноманітнішою музикою, що невдовзі перетворилося на справжнє захоплення. У шкільному віці хлопець уже писав реп, давав послухати однокласникам і зрозумів, що це не викликало в них сміху чи “крінжі” (не буквальна цитата самого репера – авт.), однолітки питали, хто це, а невпізнаний автор казав щось на кшталт: “Я?”.

Згодом після завершення школи №15 Степан Бурбан вступив на факультет режисури в Київський національний університет культури і мистецтв, щоправда, залишаючись у рідному Львові.

Творчість

У 2010 році Степан Бурбан разом з Ігорем Гутником (Гоня, Ванпанчмен) створили гурт «Глава 94». Бурбан взяв собі псевдонім «Стук» (в одному з інтерв’ю він каже, що це від слів Степан та Україна), але вже за рік змінив його на більш відомий зараз — «Кашляючий Ед». З того часу гурт випустив кілька альбомів, а Степан паралельно відкрив свій сольний проєкт.

15 лютого 2015 року світ побачив альбом «Нетривіальне чтиво», а у 2017 році він випустив перші сингли до нового альбому, що вийшов у червні наступного року під назвою «Переклад». Альбом отримав позитивні відгуки, а його ключова композиція «1991» стала дуже популярною.

1 вересня 2019 року Степан Бурдан здивував усіх, представивши новий альбом «Про сьогодні, завтра і вчора», де його новий альтер его «Паліндром» змінив стиль із репу на нью-вейв, ло-фай, тріп-хоп і синті-поп. Цей альбом став справжнім зануренням у дитинство та особливі спогади артиста, а критики назвали його найкращим альбомом року.

У 2020 році Степан продовжував творити: вийшли пісні «Холодний», «Святковий», «Забудь» та альбом «Стіни мають вуха». У своїй платівці він досліджував нову людську природу, взаємодію зі світом і додав більше меланхолійного синті-попу.

У 2021 році «Паліндром» зібрав аншлаг у київському клубі Closer і провів мінітур Україною. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, він видав пісню «Спи», а згодом з'явився у фільмі «Правило двох стін».

У вересні 2022 року вийшов його новий альбом «Придумано в черзі», після чого Степан вирушив у благодійний тур містами України. У грудні цього ж року відбулися концерти в Ісландії, організовані культурною агенцією.

Гурт «Глава 94»

Першим значним кроком у музичній кар'єрі Степана Бурбана стала участь у львівському реп-гурті «Глава 94», де він виступав під псевдонімом «Кашляючий Ед». Гурт швидко завоював популярність на українській андерграундній сцені завдяки своїм оригінальним текстам і експериментальному звучанню. 

Одним з головних досягнень колективу став альбом «Теорія вірогідності» та серія успішних концертів, що підкріпили їхню популярність серед шанувальників українського репу та хіп-хопу.

Історія гурту «Глава 94» починається у 2009 році, коли молоді репери Степан Бурбан та Ігор Гутник, захоплені музикою, почали створювати свої перші треки. Це були ще напівдитячі спроби російськомовного репу, але їх бажання вирізнятися було вже відчутним і у липні 2010 року двоє друзів вирішили об'єднатися в групу. Їхня назва — «Глава 94» — відсилання до уривка із Псалтиря, книги Старого Завіту, де 94-та глава висвітлює теми справедливості, що їх молоді репери прагнули висловити у своїй творчості.

Гурт почав займатися україномовним репом і відразу зарекомендував себе в інтернет-змаганнях і батлах, таких як «ПідБіт», «Lemberg Battle» та інші. Це був початок довгого творчого шляху, і вже через рік, 8 серпня 2011 року, вони випустили свій перший альбом «Невідомі ЕР», який був схвально прийнятий серед прихильників українського хіп-хопу.

Успіх першого альбому закріпився іншим релізом, «Безлад», що вийшов 16 лютого 2013 року. Пісні з цього альбому стали активно просувати гурт, і він почав виступати на заході Україні, відвідавши такі міста, як Львів, Калуш, Ужгород, Івано-Франківськ та Луцьк. Музика «Глави 94» резонувала для української молоді, яка шукала автентичний голос та відчувала близькість до того, про що говорили репери.

У 2015 році учасники гурту вирішили випустити сольні проєкти: «Фіталіті» від Mr.Popeye та «Нетривіальне чтиво» від Кашляючого Еда. Ці релізи дали поштовх для розвитку гурту як платформи для різних музичних експериментів.

Наступні роки гурт продовжував випускати сингли та кліпи, серед яких стали популярними:

• Глава 94 — «Нате»;

  

• Кашляючий Ед — «На суді» (вірш Івана Франка);

  

• Глава 94 — «Дякую».

  

Ці композиції стали частиною другого сольного релізу «Кашляючого Еда» — «Переклад», який вийшов у червні 2018 року, та підтвердили позиції гурту в українському репі.

Того ж року «Глава 94» отримала престижну нагороду Jagermeister RAP.UA AWARDS за найкращий україномовний проєкт.

З 2013 року «Глава 94» увійшов до творчого об’єднання «322», яке мало на меті зібрати кращих виконавців, бітмейкерів та діджеїв Львова та області. Об'єднання не стало таким продуктивним, як очікувалося, проте дало можливість гурту виступити на одному з найбільших реп-концертів Львова, що тільки додало популярності та шанувальників.

На початку 2022 року гурт поповнився новим учасником — Sonnium. Проте вже в липні 2023 року на офіційному акаунті в Instagram «Глави 94» оголосили про завершення творчої діяльності як гурту. Учасники повідомили, що планують рухатися далі в самостійних проєктах, залишаючи по собі значну спадщину української репу та покоління слухачів, яке зростало разом з їхньою музикою.

Паліндром — сольна кар'єра

У 2019 році Степан Бурбан вирішив розпочати сольну кар'єру під псевдонімом «Паліндром». Його перший альбом — «Тут літає» — швидко став популярним серед молоді, завдяки незвичному поєднанню ретро-музики та сучасного українського репу. Його наступний альбом «Стіни мають вуха» вийшов у 2020 році та став ще успішнішим релізом.

«Паліндром» також звертається до творчості українських поетів, таких як Василь Стус та Павло Тичина. Степан Бурбан написав саундтрек до фільму «Ваш Василь», присвяченому Василю Стусу, який показує його глибоке вкорінення у культурну спадщину України. 

В контексті локальної ідентичності Паліндром певною мірою продовжує справу Вови зі Львова. Його знайомство з цією музикою було випадковим. У сьомому класі, коли вони з друзями обмінювалися дисками, до Бурбана потрапив диск із програмою «Fruity Loops», який Степан сприйняв за гру. Але замість гри він відкрив для себе музичний редактор, де створив свій перший біт. Так само Степан натрапив і на творчість Вови зі Львова, це був диск «Вино, кобити, патіфон». Він вразив майбутнього репера, а особливо кліп на пісню «Сихів», який був своєю рідною любовною одою району. У цьому він побачив новий стиль — український реп, який міг звучати фірмово, як 50 Cent, але водночас був дуже «своїм», «львівським». Це було справжнє відкриття.

Згодом Вова став ведучим на М1, де показував кліпи заокеанських реперів, і Степан розумів, наскільки це було сміливим кроком у 2006 році. Бурбан неодноразово каже, що тепер у мистецтві присутня самоцензура. Війна та напружена ситуація у світі змушують бути обережним, але він прагне вимкнути внутрішнього цензора. Бо іноді, щоб створити щось справді значуще, потрібно ризикувати та залишатися вірним собі та своїм відчуттям.

Спогади про «Скрябіна» мали сильний вплив на нього. У молоді сьогодні зовсім інші музичні герої, ймовірно, з естради 2000-х чи 2010-х. Але важко згадати передачу з українською музикою початку 2000-х, коли культура зливалася з російською, і навіть українські поп-артисти виступали російською.

Після початку повномасштабної війни почався новий етап: люди усвідомили, що потрібно відстоювати своє, зокрема, — мову. Ця самоідентифікація трансформувалася і в культуру, і в музику, і зараз, за словами «Паліндрома» ми ніби народжуємо нову українську музику. 

Популярні пісні

Ось перелік найвідоміших пісень Степана Бурбана в проєкті «Паліндром»:

1. «Тут літає»;

   

2. «Німію»;
3. «Сансет»;
4. «Кафе Надія»;
5. «Вітер в голові»;
6. «Літній час»;

7. «Останній танець».

   

Ці пісні відрізняються як стилістично, так і тематично, але всі вони розкривають внутрішній світ митця та його спостереження за сучасним українським суспільством.

Діяльність Степана Бурбана під час війни в Україні

З 2022 року реалії війни проникли у творчість «Паліндрома», і він зізнається, що тепер не можна абстрагувати від цієї теми. На концертах він зосереджується не тільки на музиці, але й на важливості підтримки — не уникаючи правди війни, Степан Бурбан організовує аукціони та звертається до своєї аудиторії, щоб мотивувати їх не забувати про боротьбу.

Його шлях також нагадує про внутрішню боротьбу між мистецтвом і обов'язком говорити правду. Своє натхнення він черпає від таких українських поетів, як Василь Стус, чия творчість і чесність стали для нього моральним дороговказом. Стус був голосом своєї епохи, і його приклад показує, що важливо бути чесним із собою та зі своєю аудиторією, навіть якщо доводиться переживати складні часи.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Степан Бурбан активно висловлював свою позицію проти агресії. «Паліндром» брав участь у благодійних концертах та акціях, призначених для збору коштів на допомогу українським військовим та постраждалим від війни. Він також брав участь у волонтерській діяльності, надаючи підтримку біженцям та переселенцям.

Його пісні, створені в цей час, часто містять глибокі рефлексії про війну та боротьбу за свободу, що робить його творчість ще більш резонансною серед українських слухачів.

Особисте життя

Про особисте життя Паліндром не дуже розповсюджується, про те в одному з інтерв’ю прохопився, що останні шість років живе зі своєю дівчиною, Ляною Мицько, директоркою Львівського Муніципального Міського центру. Вони разом взяли участь у документальному фільмі Девіда Гутника «Правило двох стін».

Про фільм «Правило двох стін»

Девід Гутник, режисер зі США, вирушив до України в один із найважливіших її моментів, щоб зняти документальний фільм. Його «Правило двох стін» розповідає про українських митців, які, попри війну, продовжують творити в оточенні вибухів і загроз. Стрічка отримала перше визнання на кінофестивалі «Трайбека» в Нью-Йорку, де здобула нагороду за важливу роботу в галузі прав людини.

Все почалося з того, як Ляна Міцько, директорка Львівського Муніципального Мистецького Центру, дала інтерв'ю Washington Post. Її слова зачепили Гутника, і він вирішив зняти фільм саме про неї та українських митців, які залишаються у Львові попри всі ризики. Ляна пригадує, як спочатку Девід був ніби трохи дезорієнтований. Фільмування виглядало скоріше як домашнє відео з друзями, але Гутник був надзвичайно уважним режисером, який не полишав жодної деталі. Він знайшов у Львові нових героїв, зокрема, Степана Бурбана.

Кожен етап зйомок розвивався та збагачувався новими знайомствами. Ляна та Степан поділилися з Гутником своїми враженнями про війну, пережиті тривоги та радості, і намагалися допомогти йому зрозуміти справжню Україну.

«Правило двох стін» показали на фестивалі Tribeca у США.

Соціальні мережі

Instagram

YouTube

Facebook