Персони

Софія Ротару

Софію Ротару називають «королевою» естради та вважають «своєю» співачкою у кількох країнах. В артистки є клуби фанатів як на території пострадянського простору, так і в Європі та навіть у Кореї.

від Олена Величко

Contents

Хоча традиційно Софію Ротару вважають співачкою попжанру, проте в її творчості є місце і фольклору, і пісням з елементами джазу, року і навіть репу. Свого часу вона однією з перших на пострадянському просторі почала виконувати пісні в комп’ютерному аранжуванні, а в радянські часи стала першою співачкою, яка вийшла на сцену в штанях.

Починаючи з 1973 року й упродовж кількох десятиліть поспіль, виконавиця була незмінною учасницею і власницею нагород популярної музичної премії «Пісня року».

В доробку артистки є більше пів тисячі пісень різними мовами — українською, молдавською, російською, сербською, німецькою, польською, англійською, французькою та ін.

Проте для багатьох головна пісня, з якою асоціюється ім’я Софії Ротару, — «Червона рута» авторства легендарного Володимира Івасюка.

Повне ім’я

Софія Михайлівна Євдокименко-Ротару

Дата народження

7 серпня 1946 р.

Місце народження

Село Маршинці (Чернівецька область)

Національність

Молдованка

Громадянство

України

Рід занять

Співачка, акторка, танцюристка

Дискографія

21 студійний альбом, 2 концертні, 25 збірників, 20 синглів

Біографія

Життєвий шлях співачки, як і життя всіх людей, мережиться зі щасливих і сумних моментів, із досягнень і втрат. Проте змалечку в ньому завжди було місце для музики та пісні.

Софія Ротару в юності

Юна Софія Ротару

Дитинство

Майбутня співачка народилася в молдовській сім’ї у селі Маршинці, що в Новоселицькому районі Буковини. І хоча насправді дівчинка з’явилася на світ 7 серпня 1947 року, паспортистка, яка вносила дані Софії Михайлівни в документ, помилилася та записала іншу дату — 9 серпня. Співачка нічого не виправляла, тож так і отримала відразу два дні народження.

Софія зростала в багатодітній сім’ї. Її батько до Другої світової війни був бригадиром виноградарів. Але в 1944 році Михайла Ротару мобілізували. З війни повернувся з пораненням. Мама майбутньої виконавиці, Олександра Іванівна, торгувала на ринку овочами.

Батьки Софії Ротару на власному весіллі

Батьки Софії Ротару

Крім Софії, у родині було ще 5 дітей: Зінаїда, Ауріка, Анатолій, Євгеній та Лідія.

Сім’я Ротару завжди була музичною. У ній співали і батьки, і діти. До речі, молодша сестра Софії Михайлівни Ауріка — теж народна артистка України. А брати співачки свого часу виступали в складі кишинівського ВІА «Оризонт». Сама ж Софія з першого класу була учасницею не тільки шкільного, а й церковного хору, незважаючи на те, що це загрожувало маленькій школярці виключенням із піонерів. Крім того, маленька Софія захоплювалася легкою атлетикою, займалася в драмгуртку та грала на баяні.

Значний вплив на розвиток музичного таланту майбутньої співачки мала старша сестра Зінаїда. Після перенесеного в ранньому дитинстві тифу дівчинка втратила зір, але розвинула феноменальну музичну пам'ять. Вона слухала та запам’ятовувала пісні, яких згодом вчила Софію.

Сестри Ротару

Сестри Ротару: Ауріка, Софія, Лідія

Початок творчого шляху

Софія Ротару, яку знають у багатьох країнах світу, розпочинала свій творчий шлях у ролі викладача сольфеджіо та теорії музики в Чернівецькому музичному училищі, яке й сама закінчила 1968 року. І вже тоді ім’я артистки поволі набувало популярності. Вже на початку 1960-х років вона — зірка художньої самодіяльності спершу у своєму рідному районі, а далі — й у всій Чернівецькій області.

Перший справжній успіх міжнародного рівня до артистки прийшов у 1968 році. Тоді дівчина взяла участь у Всесвітньому фестивалі молоді, який відбувався в Болгарії. Там молода виконавиця заспівала по дві пісні українською та молдовською мовами.

Головою журі на фестивалі була популярна в той час радянська артистка Людмила Зикіна. Вона й напророчила долю Софії Ротару, сказавши, що співачку чекає велике майбутнє.

Після цього, як кажуть, закрутилося: численні конкурси, перемоги, міжнародне визнання. І при цьому Софія Ротару продовжувала розвиватися професійно — закінчила Кишинівський інститут мистецтв ім. Г. Музическу, освоївши спеціальність хорового диригента.

Основні етапи життя Софії Ротару

  • 7 серпня 1946 р. — народження.
  • 1962 р. — перемога на районному пісенному конкурсі.
  • 1963 р. — перемога на обласному конкурсі художньої самодіяльності в Чернівцях.
  • 1964 р. — лауреатка Республіканського фестивалю народних талантів.
  • 1968 р. — участь у ІХ Всесвітньому фестивалі молоді та студентів у Болгарії, де отримала міжнародне визнання; одруження з Анатолієм Євдокименком.
  • 1970 р. — народження сина Руслана.
  • 1973 р. — перша премія на конкурсі «Золотий Орфей».
  • 1974 р. — вийшли альбом «Софія Ротару» і мюзикл «Пісня завжди з нами» за участю співачки.
  • З 1975 до 1992 рр. — солістка Кримської філармонії.
  • 1976 р. — отримала звання Народної артистки Української РСР.
  • Кінець 1970-х рр. — перші гастролі в Європі.
  • 1983 р. — виступ у Канаді, після якого без конкретних пояснень гурт більше не випускали за кордон упродовж 5 років. Того ж року співачка отримала звання Народної артистки Молдавської РСР.
  • 1984 р. — вийшов альбом «Ніжна мелодія», за який співачка отримала престижну нагороду «Золотий диск», а пластинка розійшлася по всьому СРСР багатомільйонним накладом.
  • 1988 р. — звання народної артистки СРСР.
  • 1998 р. — вихід першого CD-альбому «Люби мене».
  • 2001 р. — 30-ліття творчого шляху співачки, якому було присвячено велику концертну програму «Життя моє — моя любов».
  • 2002 р. — звання Герой України.

Софія Ротару, вік якої вже перетнув 75-літню позначку, й досі залишається знаною й улюбленою для багатьох. І навіть зараз продовжує виступати.

Творчість

1972 рік приніс Софії Ротару всенародну популярність. Саме тоді вийшов фільм-мюзикл «Червона рута». В ньому звучали пісні Володимира Івасюка, які стали хітами на всі часи. Три з них заспівала молода виконавиця. Вона ж зіграла головну роль у фільмі. Після цього творчий тандем Івасюк–Ротару ще не раз тішив шанувальників спільними творчими проєктами.

Того ж року артистку запросили до Чернівецької філармонії, де й було створено ансамбль «Червона рута», в якому солісткою стала Софія Ротару. Художнім керівником гурту був чоловік співачки — Анатолій Євдокименко. Вже в рік заснування колектив запросили виступити для радянських космонавтів у Зоряному містечку.

Що цікаво, першу професійну програму новоствореного гурту комісія Міністерства культури СРСР заборонила, а Софії Ротару порадила «співати народні пісні та не сунутися на естраду». Проте тодішній заступник директора філармонії у Чернівцях Пінкус Фалік посприяв тому, щоб колективу таки дозволили виступати.

Творчий доробок

У репертуарі Софії Ротару понад 500 пісень різними мовами. Дискографія артистки включає:

  • студійні альбоми — 21;
  • збірники — 25;
  • концертні альбоми — 2;
  • сингли — 20;
  • бі-сайди — 15;
  • саундтреки — 5;
  • відеоальбоми — 3;
  • відеокліпи — 18;
  • трибют-альбоми — 2.

Співпраця з відомими особистостями

За тривалу творчу кар’єру співачка встигла попрацювати з найталановитішими поетами та композиторами різних часів і національностей. Донині справжнім хітом залишається «Червона рута», написана в 1970 році 20-річним Володимиром Івасюком. Саме ця пісня стала головною «візитівкою» артистки.

Софія Ротару та Володимир Івасюк

Софія Ротару та Володимир Івасюк

Розпад гурту «Червона рута» співачка переживала болісно. Проте ця подія ознаменувала й початок нового творчого етапу в житті артистки. В той час співачка познайомилася з Володимиром Матецьким. Згодом він напише для Софії Ротару чимало пісень, які отримають шалену популярність і принесуть співачці народну любов у різних країнах світу. Цей творчий тандем тривав упродовж 15 років.

У 1985 році Михайло Шабровий написав для Софії Ротару «Лаванду» — це ще одна пісня, яка стала знаковою для співачки. До речі, альбом «Лаванда» свого часу отримав від лейбла «Мелодія» відзнаку «Платиновий диск». Завдяки співпраці з Володимиром Матецьким у 1987 році репертуар співачки поповнився ще одним народним хітом «Луна-луна».

У різні часи пісні для Софії Михайлівни писали Раймонд Паулс, Давид Тухманов, Олександра Пахмутова, Оскар Фельцман, Олександр Зацепін. У 1993 році від Михайла Шаброва та Володимира Матецького Софія Ротару отримала ще один безперечний хіт, який упродовж багатьох років артистка виконувала чи не на всіх своїх концертах, — «Хуторянка».

У 2004 році завдяки співпраці з українським композитором Русланом Квінтою і поетом Віталієм Куровським у репертуарі Софії Ротару з’явився українськомовний хіт «Одна калина». Його популярність неодноразово порівнювали з успіхом «Червоної рути».

Стосунки з відомими людьми

З колегами по цеху в різні часи у співачки складалися здебільшого хороші стосунки. Проте тривалий час ширилися чутки про конфлікт між Софією Ротару та Аллою Пугачовою. Що саме не поділили артистки, достеменно невідомо. Найбільш популярною є версія, що причиною взаємної неприязні була конкуренція за право називатися «співачкою номер один». Чи не вперше обидві артистки з’явилися на одній сцені у 2009 році, коли разом виконали пісню групи «Тату». Згодом, під час фестивалю в Криму у 2011 році, співачки зі сцени заявили, що ніколи не конфліктували.

Особисте життя співачки

Про свого чоловіка, Анатолія Євдокименка, Софія Ротару неодноразово казала:

«Моє перше та єдине справжнє кохання».

Вони одружилися в 1968 році, а вже через два роки у пари народився син Руслан.

Хоча Анатолій Євдокименко був родом із Чернівців, та «познайомився» з артисткою-землячкою аж на Уралі. Коли юнак проходив військову службу в Нижньому Тагілі, в частину потрапив журнал «Україна» з фотографією Софії Ротару на обкладинці. Анатолій повісив фото красуні над ліжком, а коли повернувся додому, кинувся шукати дівчину. І таки знайшов…

Софія Ротару чоловік

Софія Ротару з чоловіком Анатолієм Євдокименко

До речі, саме майбутній чоловік, який теж професійно займався музикою, вмовив Софію Ротару спробувати себе в ролі солістки естрадного оркестру. До того співачка виконувала переважно народні пісні — українські та молдовські.

Анатолій Євдокименко помер у 2002 році, після 35 років шлюбу, в результаті інсульту. Співачка важко переживала втрату й на тривалий час скасувала виступи, зйомки, концерти. Повернутися до творчості артистці допоміг син, який одного разу сказав мамі: «Ти будеш присвячувати всі свої пісні нашому татові».

Син Софія Ротару

Софія Ротару з сином Русланом

До речі, син співачки пішов стопами творчих батьків і працює музичним продюсером. Виховує з дружиною двох дітей — Анатолія і Софію. Дітей назвали на честь відомих дідуся та бабусі. Захоплюється музикою і внук співачки — Анатолій Євдокименко-молодший. Він — диджей, виступає під сценічним іменем SHMN.

Звання та нагороди

Софія Ротару — одна з найбільш титулованих співачок на пострадянському просторі. Серед її досягнень є як відзнаки епохи СРСР, так і новітнього часу.

У переліку почесних звань виконавиці:

  • Заслужена артистка СРСР (1973);
  • Народна артистка Української РСР (1976);
  • Народна артистка Молдавської РСР (1983);
  • Народна артистка СРСР (1988).

Крім того, виконавиця є почесною громадянкою Чернівців, Буковини, Кишинева, Ялти та Автономної Республіки Крим.

Є у доробку співачки й чимало державних нагород України. Серед них:

  1. Почесна відзнака Президента України (1996);
  2. Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (1999);
  3. Орден княгині Ольги І ступеня (2002);
  4. Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2007);
  5. Національна легенда України (2021).
Софія Ротару нагородження

Володимир Зеленський нагороджує Софію Ротару премією Національна легенда України

У радянські часи Софія Михайлівна отримала Орден Дружби народів та Знак Пошани. В наш час у Молдові Софію Ротару відзначили Орденом Республіки, а в РФ — Орденом Пошани.

Крім того, співачка має близько 40 різних премій і призів, які отримувала практично щороку, починаючи з 1962 року. Перший — Переможниця Новоселицького районного конкурсу мистецької самодіяльності.

Громадянська позиція

Незважаючи на те, що багато років артистка працювала в РФ, від українського громадянства вона не відмовилася. Ба більше, після початку повномасштабної війни вона залишалась в Україні. Коли бомбили Київ, співачка не виїхала зі столиці, а ховалася в бомбосховищі, як і всі мешканці. Достеменно невідомо, де мешкає Софія Ротару зараз. Дехто говорить, що вона живе разом із сином і його сім’єю в елітному селищі П’ятихатки, що неподалік Києва. Але ширяться чутки і про те, що артистка перебуває у Сполучених Штатах або в Італії, де придбала житло. Вона періодично публікує дописи та історії в Instagram, але не вказує свого місця перебування.

Після анексії Криму та російської агресії на Донбасі в 2014 році співачка ще продовжувала виступати з концертами в Росії. Щоправда, після того, як 25 листопада 2018 року росіяни обстріляли в Керченській протоці українських моряків, Софія Ротару відмовилася брати участь у російській «Пісні року». Однак уже наступного 2019 року співачка взяла участь у «Блакитному вогнику» на «Мосфільмі». Продовжилися концерти в Росії і в 2020 році, а у 2021 році виконавиця брала участь у «Новій Хвилі» в Сочі, зйомках новорічних концертів, «Пісні року 2022» у Москві. Щоправда, гастрольну діяльність на території РФ Софія Ротару припинила ще у 2014 році.

Після анексії Криму у 2014 році Софія Михайлівна не прийняла російське громадянство. Сестра співачки, Ауріка Ротару, в одному з інтерв’ю сказала, що вся сім’я чекає на повернення Криму, чим викликала обурення російських політиків.

Коли 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, Софія Ротару відкрито підтримала батьківщину, заявивши, що російські ракети знищують мирне населення. Про це вона опублікувала допис на своїй сторінці в Instagram. Своє 75-ліття виконавиця зустріла в рідному селі Маршинці. Тоді ж артистка оголосила про допомогу благодійному фонду «БОН БОКС». Після початку повномасштабної війни артистка припинила концертну діяльність, заявивши, що зараз «не час для співів».

У відповідь на громадянську позицію Софії Ротару в окупованому Криму пропонують позбавити співачку звання Почесний громадянин Ялти. Також Сергій Цеков, «сенатор» від Криму, закликає націоналізувати готель Villa Sofia, який належить Ротару. Таку ж позицію має і ГО «Ветерани Росії», яка у 2023 році звернулась до Слідчого комітету та Генпрокуратури РФ з вимогою позбавити артистку не лише готелю, а й трикімнатної квартири, яку вона має у Москві.