Літні свята

Народні свята літнього циклу

Влітку українці відзначають такі свята:

1. Трійця або Зелені свята.
2. Івана Купала.
3. Петра і Павла.
4. День пророка Іллі.
5. Свято Спаса.
6. Успіння пресвятої Богородиці.
7. Жнива і обжинки.

Кожне свято має свої обряди і традиції, яких українці дотримуються з давніх часів.

Трійця або Зелені свята

Свято відзначають віряни з 381 року. Саме тоді на Другому Вселенському Константинопольському соборі було затверджено вчення про три іпостасі Бога: Отця, Сина і Святого Духа. Цього ж дня була також явлена повнота Святої Трійці. Згідно з Новим Заповітом, перед Вознесінням у Царство Небесне Ісус Христос обіцяв своїм учням, апостолам, що на потіху надішле їм від Свого Отця Святого Духа. 

Після Вознесіння Христа апостоли щодня збиралися в Сіонській світлиці в Єрусалимі для молитов і читання Святого Письма. На десятий день після Вознесіння Христа (50-й після Воскресіння), перебуваючи в світлиці, о третій годині дня апостоли почули шум. З'явилися вогняні язики, які спочили на кожному з них. Так учні Ісуса сповнилися Святого Духа і стали говорити різними мовами, звертаючись із проповіддю до представників різних народів. День cходження Святого Духа, вважається днем створення християнської церкви, яка зусиллями апостолів почала поширюватися по всьому світу.

Основними складовими свята були ритуали, пов'язані з культом рослинності, дівочі гуляння, поминання померлих. На троїцькому тижні дівчатка 7-12 років ламали березові гілки та прикрашали ними хату ззовні й усередині, діти вбирали березу, водили довкола неї хороводи, співали пісні, влаштовували святкову трапезу.

Популярним був і лишається обряд “водіння куста” – це традиційний весняний обряд, характерний для Полісся, під час якого дівчата обирають одну з них "Кущем", прикрашають її квітами та зеленню і водять по селу, співаючи обрядові пісні. Цей ритуал символізує пробудження природи та початок нового життєвого циклу.

Русалчин Великдень приходиться на перший четвер після Трійці. В цей день люди не пускають дітей купатися у річці, ходити до лісу. Вважається, що протягом дня, можуть русалки вийти з водойми та забрати людину до себе. Русалки - це дівчата, які померли на Зелену неділю.

Трійця припадає у 2024 році на 23 червня, і в сучасній Україні її продовжують святкувати. Родини та сусіди збираються за великим столом. Люди ходять на кладовища та згадують померлих. Віряни зранку йдуть до церкви, щоб поставити свічки за близьких та за померлих родичів.

Івана Купала

Івана Купала, вважається містичним слов'янським святом. Воно символізує єднання вогню і води, і дає початок життя і розквіту природи. Свято своє коріння має ще з язичництва, і його застосовували як очисні ритуали та обряди, що проводилися у відкритих водоймах.

На Івана Купала існували традиції та обряди, яких дотримувалися наші предки:

• Стрибки через вогонь. Люди вірили, що вогонь дає сил і здоров'я. Важливо було перестрибнути через вогонь, і тоді наступний рік буде здоровим. Стрибали люди і поодинці, і разом. Вважалося, що якщо пара стрибнула, і руки їхні не роз'єдналися, то це означало швидке одруження молодих.
• Пошуки квітки папороті. Вважалося, що тільки в цей день, з'являються особливі квітки папороті, і той, хто зірве їх, буде наділений чарівною силою. Зможе розуміти, що говорять птахи, тварини, легко знаходити скарби. Такою справою займалися в цей день юнаки.
• Ворожіння. Дівчата цього дня ворожили на своїх гребінцях, по колах на воді, запускали свої вінки.

На це свято заборонялося спати, оскільки Русалки цього дня могли вийти з водойм і забрати до себе. Також, вважалося, що вся нечисть виходить із темряви.

Сьогодні в Україні святкують Івана Купала більш яскравіше. Люди влаштовують не тільки стрибки через багаття, а й організовують фестивалі, народні гуляння. Серед традицій, які збереглися, можна відзначити: стрибки через багаття, плетіння вінків і пуск їх по воді, ворожіння на судженого. У 2024 році, українці святкуватимуть Івана Купала з 23 на 24 червня.

Свято Петра і Павла

Свято присвячене двом апостолам, Петру і Павлу, які були учнями Христа. Святкують в Україні у 2024 році 29 червня. У це свято заведено йти до церкви на службу, ставити свічки і молитися апостолам. Люди можуть у них просити захисту від темних сил, заступництва.

На свято Петра і Павла заборонено: шити, в'язати, вишивати. Не можна відразу забирати зі столу їжу. Люди намагалися на свято не сваритися з рідними і близькими, не лихословити, не з'ясовували стосунки. За народними повір'ями, вважалися такі дії не до добра.

День пророка Іллі

Наші предки молилися старозавітному святому пророку Іллі, щоб послав дощ. Спекотне літо сушило землю, і для врожаю дощ був необхідний. Українці вважали, що святий Ілля є провісником гроз і початку осені. У 2024 році, день пророка Іллі відзначатимуть 20 липня.

Цього дня люди намагаються відвідати церкву, поділитися частуваннями зі своїми близькими та рідними. Можна піти по ягоди, попрацювати на пасіці (догляд за бджолами). Наші предки вірили в те, що цього дня тварини перестають ховатися, тому йшли на полювання. Пророк Ілля може розсердитися і послати блискавки. Щоб від них захиститися, варто свою оселю, худобу та поле окурити ладаном.

Для захисту врожаю, люди спускали по воді частування. Вважалося, що таким чином вода освятиться, і можна чекати багатого врожаю. Наші пращури намагалися дощову воду в цей день зібрати і зберігати її. Вони вірили в те, що вода має цілющу силу проти злих духів, і її потрібно зберігати для захисту від них.

Прикмети і заборони в день пророка Іллі:

• забороняється купатися у відкритих водоймах;
• варто відкласти відвідування лазні;
• не потрібно кричати;
• не можна різати, виконувати важку працю;
• варто не пускати домашніх тварин на вулицю, у них може вселитися нечисть;
• бажано цей день провести в тиші, зробити добро, сильно не веселитися.

Дотримуючись заборон, наші пращури вірили в поблажливість богів, що вони продовжать оберігати їхні сім'ї та господарство.

Свято Спаса

Спершу відзначають Медовий спас, який має ще назву «Маковія». Він у 2024 році припадає на 1 серпня. Люди ідуть до церкви і освячують мед. Також, наші пращури збирали польові квіти і йшли з букетами до церкви. У день Медового спаса заведено накривати стіл, кликати близьких і рідних на посиденьки.

Яблучний Спас випадає на 6 серпня. Люди традиційно готують з яблук різні страви, починають збирати врожай. Наші пращури ходили до церкви і освячували яблука. Вважалося, що з'їдене яблуко в цей день, дає сили на весь рік. Віряни намагалися в цей день не вживати алкоголь, уникати осуду і лихослів'я. У Яблучний Спас дозволяється їсти випічку, рибу.

Горіховий Спас випадає на 29 серпня у 2024 році. Люди збирають горіхи і йдуть їх святити до церкви. Крім горіхів, беруть зерно, готовий хліб. Вважається, що після цього дня, можна їсти горіхові вироби. Після освячення, продукти несуть додому, де накривають стіл, і пригощають своїх рідних і близьких. Свято символізує прославляння Всевишнього, збір дарів від богів і підготовку до зими.

Приказки, які пов’язані зі Спасом:

• На перший Спас святи колодязі, купай у річці коней.
• На перший спас, святи вінки хлібні.
• Перший спас - готуй валянки в запас.
• Перший Спас - перший посів.
• На перший Спас і жебрак медку спробує.
• Бджіл тримати, не в холодку лежати.
• Гірка праця, та солодкий мед.
• З медом калина - малина.
• Добру людину і бджола не жалить.
• З першого Спаса і роса хороша.
• Перший Спас - на воді стояти. Другий Спас - яблука їдять. Третій Спас - на зелених горах полотна продавати.

Успіння пресвятої Богородиці

Успіння пресвятої Богородиці у 2024 році відзначатимуть 15 серпня. Це свято, день пам'яті смерті Божої Матері. Успіння пресвятої Богородиці належить до 12 важливих церковних свят. У цей день віряни йдуть до церкви на службу. Також дотримуються посту, під час якого м'ясо і молочні продукти не їдять, дозволяється риба.

У цей день забороняється: лихословити, справляти весілля, веселитися, важко працювати. У свято наші предки заготовляли на зиму консервацію, відпочивали в колі рідних.

Жнива і обжинки

Українці відзначають свято «Жнива і обжинки», що означає обряд завершення хлібних жнив. Свято припадає на 28 серпня. Наші пращури цього дня освячували скошене сіно та зібрані трави, виконували ритуали завивання бороди, вшановували останній сніп, який символізує завершення жнив. За народними повір'ями, останній сніп потрібно було жати мовчки, щоб не тривожити дух поля.

Один з головних обрядових елементів обжинків — це створення обжинкового вінка. Його плели з останніх зрізаних колосків, а потім урочисто несли до села, де вінок урочисто вішали на вхідні двері чи на стіну в будинку.

Під час обжинків селяни зазвичай влаштовують урочисті обіди, танці та співи, виражаючи вдячність за врожай. Ці святкові обряди мають глибоке коріння в народних традиціях і є важливою частиною культурної спадщини.

Обжинки завжди супроводжувалися народними піснями, які відображали радість і вдячність за врожай. Ці пісні були невід’ємною частиною святкувань, їх співали під час роботи і на святах. Ось деякі з них:

"Ой на горі жито, жито"
Ой на горі жито, жито,
Долом пшениця.
Добра була господиня,
Добра молодиця.
Жала жито, жала, жала,
Долом пшеницю.
Добра була господиня,
Добра молодиця.

***

"Котився віночок по полю"
Котився віночок по полю,
Да й не сам катився.
Жала-жала дівчина жито,
Да й не сама жала.
Жала-жала дівчина жито,
Долом-полем ходила,
А за нею товариш йшов,
Кругом неї ходив.

***

"Засівала я нивку золотую"
Засівала я нивку золотую,
Пшениченьку рядочками.
Виросла у полі житечко
Золотавими колосками.
Ой ходили ми з серпами у полі,
Жали жито і пшениченьку.
А тепер ми обжинкові вінки
Несем в село на свято.

Обжинкові пісні не тільки піднімали настрій, але й сприяли єднанню громади. Спільний спів і танці були символом згуртованості і взаємодопомоги, яка була необхідна під час жнив.

Літні державні та національні свята в Україні

 Українці, влітку, відмічають наступні важлив свята:

1. 1 черевня - День захисту дітей. Це свято нагадує про необхідність створення безпечних і сприятливих умов для розвитку кожної дитини.

   

2. Третя неділя червня - День батька. Це свято, яке відзначають, щоб вшанувати батьків і їхню роль у вихованні дітей, виражаючи їм вдячність і любов.
3. 28 червня - День Конституції України. Це свято відзначається на честь ухвалення Конституції України.
4. 15 липня - День української державності. Відзначається для вшанування історії, культури та суверенітету України, символізуючи багатовікову боротьбу за незалежність. У цей день проводяться урочисті заходи, паради та культурні події, спрямовані на зміцнення національної ідентичності та патріотизму.
5. 12 серепня - День молоді. Воно відзначається щорічно з метою вшанування ролі молодого покоління в суспільстві та підтримки його ініціатив. У цей день проводяться різноманітні заходи, конкурси та концерти, що сприяють розвитку творчих і лідерських здібностей молоді.
6. 23 серепня - День Державного Прапора України. Це свято відзначається, вшановуючи національний символ і зміцнюючи почуття патріотизму серед громадян. У цей день проходять урочисті церемонії підняття прапора, патріотичні акції та освітні заходи по всій країні.

7. 24 серпня - День Незалежності України. Це державне свято, дата якого вважається початком проголошення самостійного існування України як країни.