Е-гривня: Введення в цифрову епоху

Актуальність е-гривні в сучасних умовах обумовлена кількома факторами. Зокрема, вона сприяє збільшенню обсягу цифрових транзакцій, підвищує рівень безпеки платежів завдяки шифруванню, а також забезпечує зручність і швидкість фінансових операцій. Це особливо важливо в сучасному світі, де швидкість і безпека платежів є ключовими факторами. Завдяки е-гривні українська фінансова система отримує нові можливості для розвитку та інтеграції в глобальну цифрову економіку.

Проєкт «Е-гривня» був запущений у вересні 2021 року і почався з визначення потреби у випуску цифрової гривні. А у жовтні 2022 року вже була зареєстрована торгівельна марка «е-гривня».

Що таке е-гривня

У сучасному світі цифрові гроші набирають популярності, і близько 13% українців вже володіють криптовалютами (за даними 2023 року). Хоча більшість використовує їх як інвестиційний інструмент, в Україні є продавці, які приймають криптовалюту як оплату за товари чи послуги. Найвідоміша криптовалюта — це біткоїн, але є й багато інших. Усі вони поділяються на три основні типи: біткоїни, альткоїни (включаючи стейблкоїни) та токени.

Що таке цифрові гроші?

Цифрові гроші — це інноваційний формат фінансових ресурсів, які можуть змінити сучасну систему розрахунків. Зокрема, концепція е-гривні розглядається як електронний аналог національної валюти України, що забезпечує більш ефективні та доступні фінансові операції.

Світова тенденція переходу до цифрових валют зумовлена як розвитком технологій, так і викликами, які створюють недержавні криптовалюти на кшталт Bitcoin. Попри популярність останніх, уряди стикаються з ризиками, як-от непрозорість транзакцій та труднощі в регулюванні економіки. У відповідь багато центральних банків світу, включно з Національним банком України, почали впроваджувати цифрові валюти центральних банків (CBDC).

CBDC відрізняються від криптовалют тим, що їхня вартість стабільна, адже вони прив’язані до національної валюти. На відміну від традиційних електронних грошей, CBDC — це цифровий еквівалент готівки, що не залежить від комерційних банків. Їхнє використання передбачає прямі транзакції між учасниками, без посередників, що знижує витрати та прискорює процеси.

Основними перевагами CBDC є здешевлення та спрощення розрахунків, зменшення комісій, а також підвищення доступу до фінансових послуг, особливо в регіонах із недостатньо розвиненою банківською інфраструктурою. У міжнародних переказах цифрові валюти дозволяють суттєво скоротити час транзакцій і знизити витрати, що особливо актуально для країн, залежних від грошових переказів трудових мігрантів.

Наразі CBDC тестуються в багатьох країнах світу. Наприклад, Китай, Швеція та Україна працюють над цифровими валютами для широкого використання громадянами, тоді як деякі країни, як-от Канада чи ЄС, розглядають обмежене застосування у фінансових операціях між банками.

Попри очевидні переваги, CBDC можуть змінити фінансову систему, впливаючи на роль комерційних банків та чинні платіжні системи. Вони також викликають питання щодо захисту даних користувачів та можливого посилення контролю над фінансами з боку держави. Однак саме цей інструмент може стати основою фінансових систем майбутнього.

Національний банк України (НБУ) оголосив про намір запустити пілотний проєкт із впровадження цифрової валюти — е-гривні. Очікується, що відкрите тестування розпочнеться у 2025 році, хоча дата може змінитися залежно від готовності фінансового сектору та вибору технологічного партнера.

Е-гривня — це цифровий аналог національної валюти України, розроблений Національним банком України. Її впровадження спрямоване на модернізацію фінансової системи країни та сприяння розвитку безготівкової економіки. Е-гривня буде функціонувати як електронна форма гривні, що забезпечує можливість здійснення електронних платежів без використання фізичних грошових знаків.

За прогнозами Нацбанку Е-гривня буде протестована у відкритому середовищі за участі реальних користувачів та постачальників платіжних послуг. Валюта використовуватиме технологію розподіленого реєстру (DLT), а тестування має перевірити її здатність виконувати функції грошей, задовольняти потреби користувачів і впроваджувати програмовані фінансові операції через смартконтракти.

Цифрова валюта (CBDC) стане третім типом грошей, поряд із готівкою та безготівковими коштами. Вона матиме властивості традиційної готівки, але існуватиме у цифровій формі без посередників, таких як банки.

Відмінності е-гривні від безготівкової гривні

Е-гривня відрізняється від безготівкової гривні тим, що вона є її цифровим аналогом. Безготівкова гривня — це традиційна форма валюти, яка зберігається на банківських рахунках і використовується для транзакцій через банківські системи. Е-гривня ж є електронною формою валюти, яка може бути збережена в цифрових гаманцях і використовуватися для миттєвих електронних платежів, що робить процес оплати швидшим і зручнішим.

Е-гривня пропонує швидші та зручніші транзакції без необхідності фізичної наявності банківських карток чи іншої традиційної платіжної інфраструктури.

Однією з ключових характеристик е-гривні стане можливість програмування. Це дозволить обмежувати використання коштів для певних цілей, як, наприклад, у програмах економічної підтримки на кшталт єПідтримки. Також можна буде регулювати економічну поведінку: стимулювати витрати або накопичення коштів через встановлення відсотків чи обмеження терміну дії грошей.

Відмінність е-гривні від криптовалют

Е-гривня також відрізняється і від криптовалют. Основні відмінності полягають у наступному:

• емітент: Е-гривня випускається Національним банком України, тоді як криптовалюти, такі як Bitcoin або Ethereum, є децентралізованими й створюються приватними особами або організаціями;
• регулювання: Е-гривня регулюється державою і підпорядковується національному законодавству, тоді як криптовалюти працюють без єдиного регуляційного органу;
• стабільність: Е-гривня має стабільний курс, що прив'язаний до національної валюти — гривні. Криптовалюти ж можуть мати значні коливання курсу через ринкові умови.

Е-гривня є потенційно важливим інструментом для розвитку цифрової економіки України, забезпечуючи безпечні та швидкі фінансові операції.

Коли буде запуск е-гривні

Україна вже тестувала е-гривню у 2018 році. Тоді під час експерименту було випущено 5443 е-гривні, які використовували для переказів, поповнення мобільних рахунків і навіть донатів. Усі операції проводилися у закритому середовищі серед працівників НБУ.

У 2025 році планується зробити тестування відкритим, щоб кожен охочий міг спробувати скористатися цифровою валютою. Наразі Нацбанк працює над вибором технологічного рішення, яке відповідатиме функціональним вимогам і дозволить реалізувати програмовані платежі.

Для зручності комунікації НБУ створив електронну скриньку, де можна залишити пропозиції чи запитання щодо проєкту: [email protected].

Переваги і недоліки е-гривні

Для громадян

Переваги:

• ➕ Контроль за витратами через прозорість транзакцій.
• ➕ Доступність фінансових послуг для віддалених регіонів.
• ➕ Можливість отримання відсотків за зберігання е-гривні.
• ➕ Зниження ризику шахрайства завдяки технологічному захисту.

Недоліки:

• ➖ Обмеження приватності через прозорість фінансових операцій.
• ➖ Залежність від інтернету та цифрової інфраструктури.
• ➖ Ризик зловживання владою через програмування грошей.
• ➖ Нестабільність довіри до нової технології.

Для бізнесу

Переваги:

1. ➕ Зменшення витрат на обробку платежів.
2. ➕ Підвищення прозорості фінансових операцій.
3. ➕ Прискорення розрахунків із контрагентами.
4. ➕ Спрощення роботи з державними субсидіями та іншими програмами.

Недоліки:

1. ➖ Можливі обмеження у витратах через програмованість коштів.
2. ➖ Втрата конфіденційності у фінансових операціях.
3. ➖ Необхідність адаптації до нових технологій, що потребує інвестицій.

Для держави

Переваги:

1. ➕ Більший контроль за економічними процесами та грошовими потоками.
2. ➕ Зниження тіньової економіки та боротьба з ухиленням від сплати податків.
3. ➕ Ефективніше управління соціальними виплатами через програмовані гроші.
4. ➕ Інструмент для стабілізації економіки (стимулювання витрат чи заощаджень).

Недоліки:

1. ➖ Ризик зловживання владою.
2. ➖ Потенційний удар по банківській системі через втрату депозитів.
3. ➖ Зростання вразливості до кібератак.
4. ➖ Додаткові витрати на розробку та впровадження е-гривні.

Як працює е-гривня

Е-гривня є електронною формою грошової одиниці України, емітованою Національним банком України. Вона функціонує як фіатна валюта, яку можна обміняти на готівкові або безготівкові кошти за курсом 1:1. Впровадження е-гривні вимагає створення спеціальної інфраструктури для інтеграції з теперішньою платіжною системою в Україні, зокрема через державно-приватне партнерство.

Користувачі зберігатимуть е-гривню у віртуальних гаманцях, що забезпечують зручність і безпеку для проведення транзакцій. Е-гривня дозволяє здійснювати різні типи транзакцій, такі як роздрібні, соціальні виплати, розрахунки за фінансовими інструментами тощо. Всі операції фіксуються в реєстрі, що гарантує прозорість та безпеку.

Технологія блокчейн або інші методи забезпечують безпечне зберігання і передачу е-гривні через взаємодію з іншими центральними банками та фінансовими установами.

Як можна використати е-гривню?

1. Е-гривня може бути використана для безготівкових платежів фізичними особами, що стане альтернативою карткам, готівці та електронним грошам. Переваги: миттєвість, безпека, прозорість.
2. Громадяни можуть здійснювати миттєві та безпечні перекази один до одного, що дозволяє значно зменшити витрати на перекази та забезпечити доступність.
3. Е-гривня також може бути використана для транзакцій у сфері електронної комерції, що дозволяє підприємствам і споживачам проводити розрахунки без фізичних грошей. Це забезпечить зручність, безпеку та швидкість у покупках та продажах.

Е-гривня в міжнародному контексті

Цифрові валюти центральних банків (CBDC) стають все популярнішими в різних країнах світу. Це пов’язано з тим, що зростання інтересу до криптовалют, таких як Bitcoin, частково послаблює контроль центральних банків над фінансовими потоками. Випуск власних цифрових валют дозволить державам зберегти стабільність грошової системи, забезпечуючи функції традиційних грошей у цифровому форматі.

За інформацією PwC, понад 60 центральних банків світу вже залучені до впровадження цифрових валют. Найвідчутніший прогрес у цій сфері демонструють країни, що розвиваються.

Приклади впровадження CBDC у світі

Багамські острови

Багами стали першою країною, що запровадила національну цифрову валюту — пісочний долар (Sand Dollar) у 2020 році. Ця ініціатива виникла через географічні особливості: численні острови ускладнюють відкриття банківських відділень. Пісочні долари доступні через е-гаманці на смартфонах, які можуть бути анонімними чи ідентифікованими. Останні мають більші ліміти та вимагають підтвердження особи.

Китай

Китай активно тестує цифровий юань (DC/EP) із 2020 року. Масштабні експерименти залучили сотні тисяч людей. Офіційно запуск планували представити під час Зимової Олімпіади 2022 року, надаючи юані спортсменам. Китай має амбіції зробити DC/EP альтернативою долара в міжнародних розрахунках. Водночас є занепокоєння щодо конфіденційності платежів, оскільки влада зможе відстежувати операції.

Швеція

У Швеції тестується е-крона, яка має покращити ефективність безготівкових платежів. У країні, де готівка використовується менш ніж у 10% випадків, цей проєкт став логічним кроком. Е-крони будуть представлені у вигляді токенів, що містять інформацію про їхню вартість і походження.

Уругвай

Експеримент з е-песо стартував у 2017 році. Технологія дозволяла проводити платежі навіть офлайн, а система забезпечувала анонімність, водночас залишаючи можливість перевірки транзакцій для уникнення фальсифікацій. Після завершення тестування у 2018 році всі е-песо були вилучені, але від ідеї не відмовилися.

Більшість країн, що розвиваються, першими розпочали розробку CBDC, прагнучи забезпечити доступ до фінансових послуг навіть у найвіддаленіших регіонах. Водночас розвинені країни, такі як Швеція, орієнтуються на підвищення ефективності розрахунків та зниження залежності від готівки.

Україна теж досягла значного прогресу у створенні власної цифрової валюти — е-гривні. За оцінкою експертів PwC, український проєкт опинився серед лідерів у світі, посівши четверте місце глобально та перше в Європі. Його випередили лише цифрові валюти Багамських островів, Камбоджі та Китаю.

Нацбанк України розпочав дослідження можливостей впровадження CBDC ще у 2016 році, а перше тестування провів у 2018-му. У рамках експерименту було випущено обмежену кількість е-гривень, які використовували працівники НБУ для різних транзакцій, зокрема поповнення мобільного рахунку, переказів коштів та пожертв військовим. Тестова система працювала стабільно, навіть попри нештатні ситуації.

Особливістю пілотного проєкту стало те, що розрахунки е-гривнями здійснювалися без участі комерційних банків — адміністрування гаманців взяв на себе Нацбанк. Проте в разі повноцінного впровадження ці функції можуть бути передані іншим організаціям.

Опитування серед представників фінансового сектору показало три основні напрями потенційного використання е-гривні:

• соціальні виплати та інші державні програми;
• операції з віртуальними активами;
• міжнародні розрахунки.

На сьогодні проєкт перебуває на стадії доопрацювання. Нацбанк вивчає бізнес-модель, технічну архітектуру та економічний вплив е-гривні. Під час експерименту комісії за транзакції не стягувалися, адже не вдалося узгодити модель їх нарахування.

Е-гривня, якщо її впровадять, стане доповненням до чинних форм гривні, а не заміною. Громадяни матимуть змогу самостійно обирати, чи користуватися цією цифровою валютою. НБУ підкреслює, що процес створення цифрових грошей має бути поступовим, безпечним та добре обґрунтованим.

Часті питання