Ватикан

Незважаючи на абсолютно не світський статус цієї країни, її дуже активно відвідують туристи - до п'яти мільйонів на рік, причому далеко не всі з них - католики. Звісно, ні про які звичні розваги в такому турі не може бути й мови. Однак яскравих вражень від нього залишиться не менше, ніж, наприклад, від поїздки до Риму чи Парижа, - просто вони будуть зовсім іншими.

Загальна інформація

Ватикан - суцільний виняток із правил: тут усе влаштовано не так, як ми звикли. Кожен крок вузькими вуличками цього міста-держави - нове відкриття, нове враження, нова реальність.

Історична довідка

Нинішній Ватикан відомий ще з античності - колись це був ритуальний пагорб етруських жерців-авгурів у Римі. Утім, це ніяк не заважало імператору Клавдію періодично влаштовувати там циркові вистави: піддані вперто вимагали не тільки хліба, а й видовищ.

Як держава, Ватикан виник значно пізніше - у лютому 1929 року.

Поява цієї крихітної країни-анклаву стала компромісним рішенням давньої тяганини між Італією та головним оплотом Римо-католицької церкви - Святим Престолом.

До цього без малого шістдесят років Папська область - теократична монархія в центральній частині Апеннін - боролася з королівською Італією за право бути державою в державі. Боротьба виявилася безрезультатною: область все-таки приєднали до Італії.

Як втішний приз Папі Пію XI дісталася територія того самого Ватиканського пагорба - місця, яке він сам раніше вибрав для добровільного ув'язнення на знак протесту проти приєднання. До нового володіння додалася чимала грошова компенсація, що остаточно примирило Пія XI з поразкою. Так Ватикан отримав офіційне визнання - він став повноцінною незалежною державою, хоча й дуже маленькою за площею.

Ватикан вважається територією Святого Престолу - Папи Римського та його головного адміністративного органу - Римської (Папської) курії. Керує містом, однак, не папа, а спеціально призначена ним кардинальська комісія на чолі з губернатором - теж одним із кардиналів. Комісія призначається кожні п'ять років.

Головою виконавчої влади - по суті, прем'єр-міністром - є Державний секретар Святого Престолу. Він координує всю діяльність політичних і дипломатичних служб.

Попри те, що Ватикан давно визнаний суверенною державою, дипломатичні відносини зацікавлені країни встановлюють не з ним, а зі Святим Престолом. Акредитацію посольства та їхні співробітники отримують так само.

У жодні міжнародні інститути, крім ООН, Ватикан не входить, залишаючись в Організації Об'єднаних Націй лише в статусі спостерігача. З 2008 року країна співпрацює з Інтерполом.

Географія та клімат

Ватикан унікальний у всьому - навіть у своєму географічному положенні. Це - єдина держава у світі, яка не лише з усіх боків оточена територією іншої країни, а й розташована в її столиці. Як наслідок, світовий центр католицизму має лише один кордон протяжністю трохи більше трьох кілометрів. Він якраз збігається з оборонним муром, збудованим навколо анклаву.

Однак у Ватикану є й кілька володінь, так би мовити, за кордоном. У Римі йому належать кілька базилік і офісів, а невелике містечко Кастель-Гандольфо, що за 25 км від італійської столиці, відоме як літня резиденція понтифіка.

Клімат Ватикану точно такий самий, як і в Італії - субтропічний середземноморський. Це означає, що влітку тут сухо і досить спекотно - середня температура коливається в межах 25-27 градусів, а взимку стовпчик рідко опускається нижче +5 і часто йдуть дощі.

Населення, мова та валюта

У крихітній країні мешкає трохи більше 900 осіб і майже всі вони - 95% - чоловіки. Жіночі п'ять відсотків - це одна черниця, кілька дружин світських співробітників, а також дружини солдатів швейцарської гвардії, які охороняють Ватикан.

Паспорт Ватикану - одне з найбільш екзотичних явищ на світі: книжечку із золотим тисненням Stato della Citta del Vaticano ніколи в житті не бачили навіть багато митників зі стажем. І не дивно: таких паспортів у світі менше тисячі.

Громадянство цієї країни - те, що неможливо отримати на все життя або успадкувати. Воно дається лише тимчасово - на термін служби або виконання будь-яких обов'язків.

У Ватикані немає лікарень і пологових будинків, тому всі діти подружніх пар гвардійців і співробітників з'являються на світ у римських клініках. Вони автоматично стають підданими Святого Престолу, але лише до 18 років. Після досягнення повноліття їхнє громадянство анулюється: молоді люди отримують громадянство Італії або країни батьків.

Продовжити підданство Ватикану вони можуть тільки в одному випадку - якщо вступають на службу до швейцарської гвардії або стають співробітниками - садівниками, бібліотекарями, поштовими працівниками.

Швейцарська гвардія - ще одне незвичайне явище, яке дуже дивує туристів у Ватикані. Служать у ній тільки швейцарці - молоді чоловіки від 19 до 30 років, причому тридцятирічні вже вважаються ветеранами.

Стати гвардійцем Його Святості може фізично здоровий і міцний чоловік зростом від 174 см, неодмінно неодружений, католик за віросповіданням. Одружитися солдатам можна лише через щонайменше три роки після початку служби, причому з особистого дозволу самого Папи. Дівчина теж обов'язково має бути католичкою.

Державних мов у Ватикані дві - італійська та латинська. Це знову унікальний випадок: більше ніде у світі латинська мова як офіційна не використовується, її давно вважають мертвою.

Латиною видаються папські укази, різні внутрішні документи, ведуться служби в храмах. Ще одна, досить несподівана сфера її застосування - банківська. У всіх ватиканських банкоматах меню доступне двома мовами - італійською та латинською. І це теж унікальне явище, більше ніде у світі такого немає.

Валюта Ватикану - євро, проте це їхні власні монети, які так і називаються: «ватиканські монети євро». Вони відрізняються від звичайних світських тим, що на реверсі мають папський герб. До 2017 року на місці герба карбувався портрет чинного понтифіка.

Як дістатися

Ватикан займає частину італійської столиці, тому дістатися туди з-за кордону можна тільки одним способом - авіарейсом, а потім автобусом до Риму. З аеропорту Фьюмічіно прямо до воріт міста двічі на годину ходять рейсові автобуси.

Від центру Рима до його північно-східної частини, де розташований Ватикан, - п'ять кілометрів. Піша прогулянка займе приблизно годину, поїздка на машині - сім хвилин.

По червоній гілці римського метрополітену є станція Ottaviano. Саме тут потрібно вийти, якщо добиратися до Ватикану з інших частин міста. Вартість поїздки - 6 євро. Таксі обійдеться в 50 EUR.

Пускають у місто всіх охочих, спеціального дозволу та візи не потрібно. Виняток становить тільки транспорт - в'їжджати на територію дозволяється за спеціальними посвідченнями.

Для відвідувань є певні дні та години. Туристів зазвичай цікавлять визначні пам'ятки і музеї Ватикану, які відкриті шість днів на тиждень, крім неділі. Уже за дві години до їхнього закриття допуск до міста припиняється.

Зовсім не буває тут туристів у найбільші свята - на Великдень і на Різдво. У ці дні доступ не-громадянам закритий.

До речі, навіть для громадян Ватикану існують доволі суворі обмеження, коли вони виходять за ворота. Якщо жителі збираються повернутися на територію країни, то мають це зробити до 1.15 ночі. Тих, хто запізнився, звісно, варта не змусить ночувати на римських лавках, але обов'язково запише до спеціального журналу. Які санкції передбачені за порушення режиму - невідомо. Найімовірніше, це просто тактовна форма осуду: не громадянства ж позбавляти ватиканців, які загулялися.

Навіть в'язниці в місті немає, хоча через велику кількість туристів тут зовсім непоодинокі дрібні кримінальні злочини - крадіжки гаманців та іншого майна відвідувачів. У перерахунку на кількість людей, які тут живуть, картина виходить шокуюча: світовий центр католицтва входить до числа лідерів з вуличної злочинності.

Де зупинитися

У Ватикані зовсім немає готелів. Усі клопоти з розміщення паломників і туристів беруть на себе готелі Риму. Ось кілька варіантів розміщення майже поруч із католицькою столицею:

• Hotel Adriatic - готель 2* за 400 м від Ватикану і замку Святого Ангела. Близькість до визначних пам'яток міста позначається на вартості номерів: найскромніший з них обійдеться в 82 євро. У номерах є все необхідне, а також душові кабіни, кондиціонери. Для відпочинку чудово підійдуть чудові зелені балкони і тераси.
• B&B Cento passi dal Vaticano - недорогий готель типу ВВ за сто метрів від музеїв Ватикану. Також поруч кілька популярних ресторанів і магазинів. У готелі є номери як економ-класу, так і більш комфортні апартаменти.

• Hotel Roma Vaticano - готель 2* у районі Ватикано Пратті. До воріт міста звідси досить далеко - приблизно 1,5 км. Чисті, затишні номери, є ліфт. Душові та туалети загальні. Привітний персонал. Безкоштовна парковка, вайфай. Можна селитися з тваринами.

Перед вихідними днями завжди очікується наплив туристів, тому варто бронювати номери заздалегідь.

Що подивитися

Ватикан - це один суцільний музей площею в половину квадратного кілометра, де розташовані десятки пам'яток-легенд. Сам факт перебування у головному осередку католицтва вже хвилюючий навіть для людей, які сповідують інші релігії, - що вже казати про ревних католиків?

Тут щороку буває понад п'ять мільйонів відвідувачів. Одні приїжджають до Ватикану тільки як паломники, інші - як звичайні туристи, які вирішили на власні очі побачити вічне місто - Рим. Ну а раз вони вже тут, то як не побувати у Ватикані? Таким чином мініатюрна держава заробляє щонайменше половину свого і без того немаленького бюджету.

Побродити містом, зробити пару селфі на площі Святого Петра, помилуватися однойменним собором зовні - це абсолютно безкоштовно. Але вхід та екскурсії до інших культових місць уже коштуватиме грошей: потрібно купити вхідний квиток. Вартість різна - вона залежить від того, де саме відбуватиметься екскурсія. Зазвичай мінімальна ціна - 27 євро, максимальна - 385+.

Екскурсії бувають зі сніданком і без - це теж впливає на вартість. Також високі тризначні цифри на цінниках можуть означати, що тур пропонується групі з чотирьох і більше осіб. Недешево коштують індивідуальні екскурсії - там ціни стартують від 350 євро.

Що ж подивитися у Ватикані? Ось лише кілька місць, куди варто прийти насамперед.

Сикстинська капела

Екскурсію до легендарної «Сікстинки» варто почати з огляду хоча б кількох залів Верхніх галерей музеїв. Загалом їх понад дві тисячі - безумовно не вистачить життя, щоб оглянути всі. Ось чому так важливо не економити, а довіритися гідам. Вони складають маршрут таким чином, щоб встигнути показати найвідоміші експонати. Звичайна тригодинна екскурсія - це цілих дев'ять миль (14,5 км), тож, збираючись на неї, одягніться і взуйтеся максимально комфортно - жодних вузьких спідниць, туфель на шпильці та інших незручних речей. Ходити доведеться багато і довго.

Огляньте Двір Пінії (соснової шишки) - загадкове місце біля Бельведерського палацу. Колись, ще за часів Стародавнього Риму, тут з'явилася величезна, заввишки в чотири метри, бронзова шишка - фонтан химерної форми. Як випливає з напису біля її основи, автор скульптури, Публій Сінцій Сальвій, відлив її з бронзи на зорі першого тисячоліття нашої ери - в I-II столітті.

Загадковим це місце вважається через безліч ідеально виконаних елементів конструкції. Біля основи шишки можна побачити барельєфи з фігурами римських атлетів, а з боків - двох чудових бронзових павичів. Реалістичність фігур, як і точність розташування лусочок шишки, вражає уяву.

Зайдіть до Галереї карт - 120-ти метрового коридору в Апостольському палаці, стіни якого розписані сорока географічними картами. Ці карти, розташовані строго з півночі на південь, були написані в XVI столітті, коли папська держава перебувала в повному розквіті. Території, зображені на картах, уже давно не належать католицькій церкві, але пам'ять про колишню її могутність і величезні розміри залишилася в цих настінних зображеннях.

Там же, в Апостольському палаці, варто обов'язково побувати в Галереї канделябрів. Цей 80-метровий зал - справжній музей античності. У ньому представлені не тільки ті самі мармурові канделябри II століття нашої ери, на честь яких названо галерею, а й безліч інших експонатів старовини. У шести секціях залу виставлені десятки стародавніх статуй, ваз, саркофагів. Стіни прикрашені фресками - сценами з життя сатирів і німф.

Сикстинська капела - місце, без якого екскурсія Ватиканом не може вважатися повноцінною. Це - особлива частина всього музейного комплексу. Тут проводяться конклави - спеціальні збори кардиналів, коли потрібно обрати нового Папу Римського в разі його смерті або зречення від престолу.

Звичайно, коли проводиться конклав, допуск туристів до капели повністю припиняється. Засідання за зачиненими дверима може тривати багато годин: зазвичай голосування проводяться двічі на день, поки не набереться достатня кількість голосів. Весь цей час католицький світ, затамувавши подих, стежить за пічною трубою на даху капели. Поки тривають вибори, з неї валить чорний дим. Коли нарешті затверджується ім'я нового Папи, про це сповіщає стовп білого диму над капелою.

Собор Святого Петра

Собор Святого Петра - головна паломницька базиліка не лише Ватикану та Риму, а й усього світу. Його будували сто двадцять років - з 1506 по 1626 рік. У створенні одного з найвеличніших шедеврів світової архітектури брали участь усі найкращі архітектори, скульптори і художники Італії. Серед них - Мікеланджело, Рафаель, Браманте, Мадерна, яким вдалося створити справжнє диво на славу Божу.

Зараз усередині собору на молитву можуть одночасно зібратися 15 тисяч осіб. Ще 60 тисяч можуть слухати трансляцію на площі Святого Петра, що навколо базиліки.

І зовнішнє оформлення собору, і внутрішнє його оздоблення - зразки архітектури двох стилів - бароко та ренесансу. Одних тільки вівтарів тут п'ятдесят, а ще - чотири нефи, у головному з яких коронувався Карл Великий, більше чотирьохсот скульптур, п'ятсот колон, багатющий музей творів мистецтва.

Це лише кілька місць у Ватикані, куди потрібно неодмінно прийти. Інші маршрути варто обговорити з гідами - вони підберуть екскурсії, які підійдуть не тільки за інтересами, а й за віком, станом здоров'я.

Що спробувати

Ватикан - суто релігійна держава, тому ні ресторанів, ні кафе тут немає. Щоб перекусити чи гарно повечеряти, доведеться повертатися до Риму. Відповідно, кухня цієї дуже своєрідної країни якщо й існує, то навряд чи хтось стане знайомити з нею туристів.

Цікаво, що магазинів у Ватикані вистачає, причому в них представлено безліч продукції від елітних брендів - одягу, взуття, косметики, парфумерії, електроніки. Ціни в них радують відчутною дешевизною, якщо порівнювати з бутіками і торговими центрами Риму. Товари тут дешевші щонайменше на чверть завдяки відсутності мит.

І можна було б рекомендувати Ватикан як місце не тільки для молитов і споглядання творів мистецтва, а й для вигідного шопінгу, якби не одне «але». Це «але» - спеціальна картка громадянина Ватикану. Робити покупки в місцевих магазинах можна тільки за нею. Туристи ж можуть розраховувати лише на дрібні придбання - сувеніри, поштові конверти з ватиканськими марками, канцелярські товари.

Особливо жаданий для жителів Риму бензин з єдиної заправки Ватикану. Він коштує чи не вдвічі дешевше, ніж у Римі. Але... Немає карти резидента, яку італійці звикли жартома називати картою дядечка священика, - немає і бензину.

Вихід один: падаю надвечір з ніг від втоми після екскурсії Ватиканом, зібрати останні сили для кидка до найближчої римської тратторії або ресторану. Там завжди чекає щонайменше піца - гостра, пекучо-гаряча, що випромінює аромат усього, що в неї поклали. Як максимум - вишукана вечеря десь у дорогому ресторані: тут уже можливості у кожного свої.

Щоправда, якщо пощастить, спробуйте ватиканське молоко. Його дають корови, які пасуться на смарагдових луках Кастель-Гандольфо - папської резиденції. Кажуть, воно має незвичайний смак і навіть лікувальні властивості. Принаймні, самі римляни за ним буквально полюють. Ось, мабуть, і все, що можна порадити спробувати у Ватикані.

Колиска католицтва - стародавній і вічно юний Ватикан - одне з найбільш незвичайних місць на Землі. Його варто відвідати, щоб відчути величний дух католицької віри та зануритися в атмосферу історії й культури, що зберігається на кожному кроці. Ватикан пропонує унікальне поєднання духовності, архітектурної краси й культурних скарбів, які залишають глибокий слід у серці кожного відвідувача.