Маврикій

Загальна інформація

«Зірка і ключ Індійського океану» - такий девіз цієї унікальної країни, який найкраще пояснює її суть. Маврикій - одне з найкомфортніших місць для відпочинку на планеті і при цьому не таке дороге як Сейшели або Мальдіви, одна з найбагатших країн Африки, чий ВВП вищий, ніж у ПАР.

Тут немає ризику отримати укус отруйної комахи або плазуна, в тутешніх водах немає жодної акули: курорти цього чудо-острова абсолютно безпечні і для дорослих, і для дітей.

Історична довідка

До XVI століття острів Маврикій був повністю безлюдним. Лаври його відкриття належать португальцю Діогу Фернандішу: вважається, що саме він у 1510 році першим ступив на землю Маврикія.

На той момент острів ще не мав ніякої назви, як і будь-яких координат на морських картах. Капітан Фернандіш швидко виправив цей недолік: він наніс координати нових територій на карту і дав їм назву на честь одного зі своїх кораблів - Сішна. Маврикієм острів став набагато пізніше.

У 90-х роках того ж XVI століття островом заволоділи голландці. Спочатку він став стоянкою для кораблів, що слідували маршрутами через Індійський океан. Майже відразу острів отримав іншу назву на честь принца Моріца Оранського - Маврикій.

Перше поселення голландці заснували тут лише майже через півстоліття: у 1638 році на острові з'явилося кілька будинків переселенців і плантації тютюну, цукрової тростини, бавовни. Тоді ж на роботу привезли і першу партію рабів із сусіднього Мадагаскару.

Як то кажуть, ніщо не віщувало: поселення росло, Мадагаскар справно постачав нових рабів, плантації з кожним роком давали все більший прибуток. Але сталося несподіване: кораблі разом з рабами завезли на острів щурів. Ніхто не знав, як з ними боротися, тому гризуни за лічені місяці сильно розплодилися і стали справжньою проблемою для поселення.

Поселенцям довелося терміново покинути острів, згорнувши всю діяльність. У 1710 році там залишилися тільки покинуті голландцями раби.

Через п'ять років там з'явилися перші французькі кораблі. Островом заволоділа Франція, давши йому свою назву - Іль-де-Франс. Під французьким правлінням острів перебував до 1810 року. За цей час тут повністю налагодилося життя: розширилися плантації, що давали величезні доходи, збільшилося населення. Поступово поселення перетворилося на потужний форт стратегічного значення.

У 1810 році в ході боїв з британськими військами острів Іль-де-Франс став військовим трофеєм Британії. Через чотири роки він остаточно за умовами Паризького договору став британською колонією і повернув свою колишню назву - Маврикій.

Колонією Великобританії Маврикій пробув 154 роки. За цей час його населення збільшилося до півмільйона за рахунок робітників, які перебралися на острів з Індії, Китаю та Мадагаскару. Вони працювали на численних плантаціях тютюну, чаю, цукру.

У 1968 році Маврикій отримав незалежність від Великої Британії і став республікою.

Зараз це одна з найбагатших і найблагополучніших держав Африки, яка продовжує свій динамічний розвиток за рахунок туризму і сільського господарства.

Маврикій входить до ООН, Співдружності націй, Африканського союзу, інших регіональних і міжнародних організацій.

Географія та клімат

Держава Маврикій складається з декількох островів і одного архіпелагу. Їй належать:

• Маврикій - найбільший острів площею 1865 кв. км. Населення - 1,2 млн осіб;
• Родрігес - 104 кв. км, населення - близько 40 тисяч осіб;
• архіпелаг Каргадос-Карахос з населенням 63 особи;
• острови Агалега площею 24 кв. км і з населенням близько 300 осіб;

Архіпелаг Каргадос-Карахос і острови Агалега відносяться до так званих Зовнішніх островів Маврикія.

Острови Маврикія розташовані в Індійському океані за 900 км від Мадагаскару. Сухопутних і морських кордонів немає.

Колись значну частину території острова Маврикія займали постійно вивергалися вулкани, тому велика частина тутешніх земель має вулканічне походження. Сам же острів складається з декількох плато, найбільші з яких - Кюрпіп і Саванна. Берегову лінію острова облямовують коралові рифи, схожі на розкішне намисто.

Клімат на Маврикії ідеально підходить для відпочинку в тропіках. Тут не буває сильної спеки, а в сезон дощів не особливо дощить. Можна сказати, що сезону дощів фактично-то і немає: дощі бувають в будь-яку пору року, але вони нетривалі і в цілому не псують враження від відпочинку.

Сухий сезон - «зима» - на острові панує з червня по вересень: дощі в цей час велика рідкість, а температура повітря не перевищує 25-28 градусів вдень і 17-21 вночі.

«Літо» або умовний сезон дощів починається в листопаді і закінчується в квітні. Дощі частішають, а стовпчики термометрів піднімаються до позначок 32-35⁰. У лютому і березні опадів випадає найбільше, велика ймовірність циклонів, які заважають туристам насолоджуватися пляжами і теплими океанськими водами, а фермерам - вирощувати врожаї на тростинних, цукрових і чайних плантаціях.

Купатися на Маврикії можна цілий рік: вода завжди тепла, температура тримається в межах від 23 до 28⁰ залежно від сезону.

Населення, мова, валюта

На Маврикії та островах, що належать йому, в цілому проживає приблизно 1,3 мільйона осіб, дві третини з яких - індомаврикійці, корінний етнос. Він сформувався з індійських переселенців, які перебралися на острів у пошуках роботи в період британського панування. Саме індомаврикійці складають не тільки основу населення, але і найбільш фінансово стабільну і процвітаючу його частину.

Інша етнічна група - метиси, нащадки переселенців з Мадагаскару, інших країн Африки та французьких колоністів. Їх менше третини. Найменше на Маврикії китайців (3%) і французів (2%).

Жінок на цьому острові трохи більше, ніж чоловіків - 50,6%, людей похилого віку старше 65 років всього 7,5%, основна маса жителів - діти, молодь і люди середнього віку.

Тут розмовляють різними мовами, хоча офіційних мов тільки дві - англійська і французька, які дісталися жителям Маврикія від колишніх колонізаторів. Цікаво, що англійську мову віддають перевагу співробітники Національної асамблеї - чиновники і депутати. Французькою виходить більшість газет.

Найбільш вживаною розмовною мовою є креольська морісьєн, креольська маврикійська, якою розмовляє понад 90% жителів країни. Інші мови, що використовуються, належать до індійської групи - бходжпурі, хінді та інші.

Близько половини жителів острова сповідують індуїзм, приблизно третина - християни різних конфесій, трохи менше 20% - мусульмани сунітського напрямку.

Столиця Маврикія - місто з населенням 147 тисяч чоловік Порт-Луї, один з найбільших офшорних фінансових центрів Африки. Це найбільше місто республіки. Інші великі міста - Вакоа-Фенікс (104 тис. осіб) і Бо-Бассен - Роз-Хілл, де проживають 104 тисячі осіб.

Національна валюта Маврикія - маврикійська рупія, курс якої по відношенню до долара США на момент написання матеріалу становить 1:0,022 USD.

Як дістатися

Від України до Маврикія чимала відстань - 8800 кілометрів, тому до курортів цього острова можна дістатися тільки повітрям. Прямих рейсів немає.

Є кілька способів опинитися на Маврикії, але спочатку українцям доведеться виїхати в будь-яку з європейських країн, потім - в ОАЕ або в Туреччину, щоб звідти вже летіти в Порт-Луї:

• жителям півдня України краще виїхати до Кишинева, жителям заходу - до Варшави;
• з Варшави або Кишинева виліт до Стамбула або Дубая;
• далі літаками Turkish Airlines або Emirates вирушити до Порт-Луї.

У Стамбулі та Дубаї є зручні стикування та прямі рейси. Загалом переліт триватиме 16-18 годин, загальна вартість - понад 20000 грн в один бік.

Для поїздки, яка не перевищує 90 днів, українцям віза не потрібна, але необхідно пред'явити дійсний закордонний паспорт, квитки на літак в обидва кінці та бронювання готелю.

Різниця в часі між Україною та Маврикієм становить +2 години: якщо в Києві 20.00, то в Порт-Луї - 22.00.

Де зупинитися

Маврикій - рай на землі, але не для всіх: зі скромними заощадженнями тут нічого робити. Однак він все одно вигідно відрізняється від своїх сусідів Сейшел і іншого фешенебельного курорту - Мальдів.

І все ж тут все дорого - в тому числі і номери в готелях. Звичайно, багато що залежить від обраного варіанту, а також «висоти» сезону, але в цілому цінники такі:

• у червні (низький сезон) - в середньому 350 USD/ніч;
• у грудні (високий сезон) - 560 USD.

Готелі середнього рівня 3* пропонують номери від 100 до 250 USD, розкішні люкси - від 500 USD.

Можна дуже непогано заощадити і влаштувати собі дійсно бюджетний відпочинок на Маврикії, якщо підшукати апартаменти і кімнати в гестхаусах. Там ціни нижчі в рази: цілком пристойна кімната обійдеться в 40-70 USD.

Великий вплив на вартість номера має і тип харчування. На Маврикії дуже поширені такі улюблені нашими туристами пропозиції AI - «все включено». Вони коштують набагато дорожче, ніж BB - пропозиції тільки зі сніданком, проте досвідчені туристи якраз вибирають саме BB: харчування в ресторанчику неподалік від готелю виявляється набагато вигіднішим і різноманітнішим, ніж AI.

Ось кілька варіантів розміщення з хорошим співвідношенням ціни та якості:

1. West Sand Holidays LICENSED BY THE TOURISM AUTHORITY 09926 - апартаменти в Флік-ан-Флаке в п'яти хвилинах ходьби від громадського пляжу. Номери з кондиціонером і телевізором з плоским екраном, повністю обладнаними міні-кухнями. У всіх є окремі ванні кімнати з душем і феном. На території - зона відпочинку з шезлонгами, відкритий басейн, барбекю. Парковка і вайфай - безкоштовно.
2. Kapsables - апартаменти в місті Pointe aux Sable. Поруч приватний пляж. У номерах - кондиціонери, телевізори з плоским екраном, повністю обладнані міні-кухні, окремі ванні кімнати з душем. На території - зона відпочинку, барбекю, відкритий басейн. Парковка та інтернет - безкоштовно.
3. Villa Delice, exquisite avec piscine privée - будинок площею 350 кв. м, ідеальний варіант для великої компанії або сім'ї в курортному містечку Рів'єр-Нуар. Вітальня, кілька спалень, добре обладнана кухня, душ. Рушники та постільна білизна входять у вартість проживання. На території - відкритий басейн, загальний лаунж, барбекю, безкоштовна парковка. Інтернет теж безкоштовний.
4. Green Discovery's Birds' Nests - апартаменти в місті Генрієтта. У номерах ванні кімнати з душем, кондиціонери, телевізори з плоским екраном, кухня для приготування їжі. Гостям пропонується континентальний сніданок. Є оренда авто і безкоштовна стоянка. Вай-фай безкоштовно.
5. Veranda Tamarin Hotel & Spa - готель 3* в місті Тамаріне. Номери з кондиціонером, душем, супутниковим ТБ і телефоном. Гостям доступні прилади для приготування кави та чаю, холодильники. На території - три ресторани, три бари, три спа-салони, відкритий басейн. Цілодобова стійка реєстрації. Безкоштовна парковка і вай-фай.

У готелях і апартаментах Маврикія використовуються британські розетки типу G, напруга в мережі - 230 В, частота - 50 Гц. Потрібно взяти з собою перехідники.

Що подивитися

Маврикій, який завжди вважався суто пляжним, здатний вразити своїх гостей великою кількістю різноманітних пам'яток. Їх тут так багато, що якщо як слід зануритися в екскурсійну програму, то ніжитися на пляжі стане просто ніколи.

Порт-Луї

Столиця Маврикія - місто з давньою історією, відлік якої почався приблизно в 1638 році, коли на березі Індійського океану голландські переселенці побудували порт з довгою назвою - Нордт-Вестер-Хавен. Пізніше він, як і весь острів, став власністю Франції, яка і перейменувала його в Порт-Луї, а з XIX століття до 1968 року належав Великобританії.

Статус міста був наданий Порт-Луї в 1966 році указом Єлизавети II, а через два роки, разом з отриманням Маврикієм незалежності, він став столицею нової держави.

У 1970-х роках у міському порту розпочалася повна модернізація, що дуже вдало збіглося з періодом закриття Суецького каналу в 1967-1975 роках. Це дало поштовх до прискорення розвитку не тільки столиці, а й усієї держави в цілому. Зараз Порт-Луї - великий сучасний порт і один з найважливіших офшорних фінансових центрів Африканського континенту.

Що ж тут подивитися?

Екскурсію варто почати з центру міста, де збереглася частина забудови XVIII століття - будинки, де досі живуть городяни. Деякі державні установи також розміщені в таких будівлях: наприклад, Будинок уряду знаходиться в колишній резиденції губернаторів острова.

Одна з найяскравіших міських пам'яток - мечеть Джамма, розташована на Royal Road, A1, Queen St, Port Louis. Її побудували в 1850-х роках на кошти членів торгової громади і дали назву «Мечеть арабів».

Архітектура мечеті символізує єдність етносів і релігій, поєднуючи в собі елементи креольської, індуїстської та ісламської культури.

Любителі скачок повинні обов'язково відвідати місцевий іподром, який вважається найстарішим з усіх існуючих у світі: він приймає ставки з 1812 року.

Недалеко від Порт-Луї розташована справжня природна перлина Маврикія - Ботанічний сад Памплемус. Він має ще одну назву - Ботанічний сад імені сера Сивусагура Рамгулама, але вона занадто громіздка і тому мало вживана, хоча з 1988 року носить ім'я борця за незалежність країни і першого її прем'єр-міністра.

Сад був закладений понад 250 років тому - в 1770 році французьким садівником П'єром Пуавром. Цікаво, що перші висаджені там квіти і дерева були вкраденими: відважний рослинник таємно вивіз саджанці і розсаду з Філіппін та Індонезії, щоб на місці колишнього городу занедбаного маєтку облаштувати для городян сад.

Зараз на 37 гектарах казково прекрасного парку росте понад 500 видів рослин і дерев, вже цілком легально привезених сюди послідовниками П'єра Пуавра з Центральної Америки та різних регіонів Африки й Азії. Відвідувачі саду можуть помилуватися дивовижними колекціями рідкісних квітів, пряних рослин, дерев. Деякі з них були особисто висаджені світовими лідерами - президентами Індірою Ганді, Франсуа Міттераном та іншими відомими людьми.

На особливу увагу заслуговує озеро на території Ботанічного саду. Його поверхня усіяна лататтям - лотосами, німфеями і вікторіями всіх мислимих відтінків рожевого, блакитного і білого: видовище неймовірне у своїй красі і ніжності.

Якщо повернутися до Порт-Луї і продовжити екскурсію міськими пам'ятками, то варто подивитися ще кілька місць:

• Ааправасі-Гхат - колишній імміграційний центр кінця XIX століття, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
• цитадель середини XIX століття;
• англіканський собор Св. Якова;
• міські музеї: Порт-Луї, Маврикійський музей флори і фауни, Музей природної історії, Поштовий музей.

Природні пам'ятки

Природа тропічного острова - батьківщини вимерлого стародавнього птаха додо - це не тільки кілометри піщаних пляжів в обрамленні розлогих пальм, яскравих квітів і чагарників. Це священне індуїстське озеро Гран-Бассін (Ганга Талао), піщані дюни різних кольорів і відтінків, скелі та кручі мису Грі-Грі...

Недалеко від села Шамарель, що на південному заході острова Маврикій, знаходиться одне з сучасних чудес світу - семиколірні піски.

Така назва - аж ніяк не літературний прийом або символ: тутешні дюни дійсно складаються з вулканічного піску рівно семи кольорів:

• червоного;
• коричневого;
• фіолетового;
• пурпурного;
• жовтого;
• зеленого;
• блакитного.

Таке пісочне розмаїття, яке майже повністю повторює кольори веселки, виглядає фантастично: п'ятнадцятиметрові дюни м'яко переливаються під сонячним або місячним світлом, створюючи воістину сюрреалістичні бачення.

Цікаво, що семикольоровим піскам абсолютно байдужі будь-які дощі, вітри і спека. Вони не вицвітають, не руйнуються і не вимиваються, які б катаклізми не випробовували їх на міцність. Ще одна цікава їхня властивість - здатність самостійно розділятися на «свої» шари, навіть якщо їх змішати в довільному порядку. Пройде зовсім небагато часу - і шари піску знову дивним чином відновляться у властивому їм вигляді. Так, таке ось природне диво - і побачити його потрібно обов'язково.

Підводний водоспад біля узбережжя півострова Ле-Морн-Брабант - ще одне диво, подароване людству самою природою.

Насправді це ефектна 3D-ілюзія, яку створює рух піску, мулу і води різних відтінків. Ефект підсилюється специфічним рельєфом дна - і з висоти польоту на гідроплані або вертольоті цілком чітко видно, як під воду океану падають потужні потоки «водоспаду».

Таку екскурсію ні в якому разі не можна пропустити, хоча коштує вона дуже недешево: щоб побачити унікальне явище, доведеться заплатити 350-450 € з людини.

А хочете подивитися, як роблять маврикійський ром? Він нічим не гірший за ямайський, просто не такий відомий, але місцеві традиції виготовлення цього напою теж цікаві, та й сам продукт спробувати не гріх.

Маврикійський ром виготовляється зі свіжого соку тростини і вважається напоєм більш м'яким, трав'янисто-фруктовим на смак - це свого роду ніша в світових традиціях виробництва рому. Цінителям напою спробувати безумовно варто - хоча б заради порівняння і розширення кругозору.

Екскурсії на фабрики найвідоміших брендів - Rhumerie de Chamarel на південному заході Маврикія, маєток Le Domaine des Pailles в передмістях Порт-Луї, де можна поспостерігати за старовинним виробництвом рому, - найцікавіший спосіб відкрити для себе інший Маврикій. Після оглядової екскурсії завжди настає головний момент - дегустація різних сортів напою з можливістю купити пару пляшок, щоб розширити домашню колекцію або просто подарувати друзям.

Що спробувати

Гостро, пряно, екзотично - так коротко можна пояснити, що таке кухня Маврикія. Такий опис цілком відповідає і історії цієї тропічної країни, і її етнічному розмаїттю: в місцевій кулінарії присутні індійські, креольські, французькі, китайські і, звичайно, африканські традиції.

Індійське каррі, морепродукти і восьминоги, свіжа риба, феєрверк спецій у поєднанні з вогненно-гострим чилі, вишукані соуси по-французьки, тропічні фрукти - весь цей багатий коктейль становить основу маврикійської кухні.

То що ж спробувати?

Страва номер один, без якої неможливо уявити собі гастрономічну частину знайомства з Маврикієм, - салат мільйонерів.

Він коштує не те щоб мільйон: невелика порція салату Salade de palmiste обійдеться в 10-15 євро. Насправді це не дуже дорого - особливо якщо порівняти суму з вартістю перельоту на Маврикій і номера в готелі. До речі, в оригінальній назві страви немає навіть натяку на приналежність до «мільйонерського» раціону: це просто салат з пальми.

Серцевина п'яти-семирічної пальми - головний і найдорожчий інгредієнт салату. За своєю текстурою вона нагадує щось середнє між спаржею, свіжим огірком і артишоком: така ж хрустка, освіжаюча і ніжна.

Її подають з морепродуктами і морськими делікатесами - креветками, восьминогом, копченим марліном і особливим соусом. Спробувати салат і відчути себе мільйонером можна в ресторанах креольської кухні.

Замовляючи порцію риби (риба номер один на Маврикії - марлін) або ковбасок на грилі, не забудьте взяти до неї соус ругай (Rougaille). Це один з найулюбленіших соусів у креольській кухні, який готується з помідорів, цибулі, часнику та імбиру в певній пропорції.

Рибний віндае - ще одна родзинка національної кухні Маврикія. Це - смажена риба, попередньо замаринована в суміші з куркуми, гірчиці, часнику і оцту.

Індійське каррі - обов'язкова позиція в меню всіх кафе і ресторанів індійської кухні. Готують його не тільки з курки: часто зустрічаються варіації з восьминога, риби і морепродуктів.

Бо ренверсе (Bol Renversé) - ще один мега-хіт кухні Маврикія - точніше, її китайського сегмента. Це легендарна «перевернута тарілка», яку готують і подають особливим чином. Спочатку в чашу щільно укладають шарами відварений рис, овочі, яловичину або курку, морепродукти, поливають соусом. Потім чашу накривають плоскою тарілкою і перевертають, щоб вміст акуратною півсферою вислизнув на тарілку. Прикрашають порцією яєчні.

Обід або вечеря на двох без алкоголю в ресторанах Маврикія обійдеться приблизно в 70 USD. Чайові офіціантам не обов'язкові, але дуже вітаються і традиційно становлять 10-15% від замовлення.

Маврикій - чудовий куточок тропіків, де відкриття і приємні емоції чекають буквально на кожному кроці: головне для цього - не думати, що тут головне - пляж. Це одне з небагатьох місць, які дійсно здатні і здивувати, і порадувати.