Мальдіви

А ще Мальдіви чудово підійдуть тим, хто через особливості характеру віддає перевагу тиші та самотності. Острови сильно відірвані один від одного, багато з них майже безлюдні. Розваг тут мало, тому спокійний сон, довгі прогулянки пляжами дивовижної краси або медовий місяць десь у тропічному бунгало - втілена мрія інтроверта, дуже втомленої людини, пари молодят і взагалі всіх, для кого справжній відпочинок - це коли комфортно, тихо і... дорого.

Загальна інформація

Мальдівські острови часто називають земним раєм, проте це визначення - просто шаблон, що не відображає навіть сотої частки пишноти природи цього крихітного куточка Південної Азії. Мальдіви стали міжнародним курортом зовсім недавно: трохи більше ніж півстоліття тому перші готелі з'явилися тут завдяки італійському бізнесменові Джорджіо Корбіну.

Планка вимог до якості організації відпочинку туристів була відразу піднята дуже високо, а з нею - і цінники на послуги. Про новий курорт одразу заговорили всі європейські та американські заможні цінителі тропічних пляжів і екзотичної природи. Так у середині 70-х стрімко зійшла нова зірка на туристичному небосхилі світу - Мальдіви.

Відтоді нічого не змінилося: південно-азіатський архіпелаг десятиліття потому так само залишається ідеалом пляжного відпочинку, одним із найдорожчих і найпрестижніших курортів на планеті.

Історична довідка

Порівняно з іншими південно-азіатськими країнами Мальдівська республіка не має такої давньої, насиченої драматичними подіями історії, хоча перші люди з'явилися на островах архіпелагу не менше двох тисяч років тому. Це були переселенці з Цейлону та Індії - прабатьки сучасних мальдівців, які принесли з собою буддійські цінності і сформували основи мальдівської державності - мову, культуру, структуру влади. Буддійський період в історії країни тривав близько півтори тисячі років.

Мальдівський архіпелаг мав дуже зручне розташування на перетині торговельних шляхів з Індії до інших країн, тож інтерес до нього з боку арабів, персів, а пізніше португальців, голландців і британців виявився доволі швидко.

Араби і перси принесли на острови не тільки свою культуру, а й почали ісламізацію населення, яка виявилася цілком успішною. Уже в середині XII століття Мальдіви стали султанатом. Тоді ж офіційною релігією країни було проголошено іслам, який залишається єдиним віросповіданням усіх мальдівців донині.

У XVI столітті відбулося захоплення островів португальцями, які змагалися тоді з голландцями за панування на торговельних шляхах з Індії в Америку і Європу. Їхня влада була недовгою: через 15 років місцеві жителі вигнали їх зі своєї території.

Через деякий час на зміну португальцям прийшли голландці, яких потім вигнала з Мальдів Британія, що встановила тут наприкінці XIX століття протекторат. Під протекторатом острови перебували до липня 1965 року, коли було оголошено про надання їм незалежності.1968 року Мальдіви стали республікою з президентським правлінням: 800-річна історія султанату прийшла до свого завершення.

Незважаючи на величезні доходи від туризму, які отримує республіка, не можна сказати, що її жителі так само заможні. Більша їх частина живе на межі бідності - за винятком тих, хто має можливість здавати в оренду житло.

Географія та клімат

Мальдівські острови розташовані в акваторії Індійського океану: їхнє західне узбережжя омивається водами Аравійського, а східне - Лаккадівського моря. До найближчої сусідки - Шрі-Ланки - звідси 700 кілометрів. Ні морських, ні сухопутних кордонів з іншими державами у Мальдів немає.

Цей архіпелаг не дарма хочеться порівняти з кораловим намистом: він складається з 26 атолів - груп кільцеподібних коралових островів з невеликими лагунами всередині. Таких островів у його складі понад тисяча, причому далеко не всі з них населені. Відстані між острівцями досить великі, що створює особливу атмосферу безлюдності та усамітнення.

Мальдіви - найнижче місце на планеті: ці острови всього на якихось кілька метрів підносяться над рівнем моря, а деякі з них лежать майже врівень із морською поверхнею. Така особливість, як стверджують дослідження, загрожує повним відходом архіпелагу під воду вже зовсім скоро - до 2100 року.

Клімат Мальдів - тропічний з рисами мусонного, які в північній частині островів виражені сильніше, ніж у південній. Тут цілий рік однаково спекотно і волого. Звичного поділу на пори року на архіпелазі немає, є тільки сухий сезон і сезон дощів.

Сухий триває з грудня до березня й умовно вважається високим. У цей час температура повітря стабільно тримається на позначках +30-32 градуси, дощі - велика рідкість. Готелі забиті під зав'язку, а вартість і без того недешевих турів на Мальдіви зростає як мінімум наполовину. У травні погода на островах поступово псується: стає помітно прохолодніше, починаються щоденні дощі з поривами вітру і штормами на морі. Сезон дощів триває до листопада і вважається геть непридатним для пляжного відпочинку, проте саме в цей час тут повно серфінгістів та любителів підводного плавання.

Вартість турів у травні-листопаді істотно знижується: дощі та вітри мало кому до вподоби.

Мало хто знає, що один із найкращих місяців для поїздки на Мальдіви - квітень. Він усе ще тішить теплом і рідкісними дощами, але водночас на островах уже малолюдно і ціни на відпочинок набагато нижчі, ніж у січні або лютому - на піку сезону. Можна непогано заощадити.

Населення, мова та валюта

Мальдіви - дуже малонаселена країна: близько 350 тисяч осіб без урахування іноземців. Національний склад на архіпелазі досить строкатий. Тут живуть не тільки корінні мальдівці, а й потроху індійці, пакистанці, вихідці з Малайзії, араби, європейці.

Державна релігія на Мальдівах одна - іслам сунітського спрямування, причому жодних послаблень для інших конфесій немає. Ба більше, отримати мальдівське громадянство можуть тільки мусульмани-суніти, а представникам інших релігій для цього доведеться прийняти іслам.

Сувора прихильність мусульманським законам визначає і спосіб життя не тільки для громадян республіки, а й для туристів. Ось що доведеться враховувати, хто планує тур на Мальдіви:

• одяг для жінок має бути максимально закритим. Перед поїздкою варто підібрати довгі сукні з рукавами і брючні костюми з легких натуральних тканин;
• на громадських пляжах заборонено купання в бікіні. Для цього придатні тільки пляжі в туристичній зоні;
• вживання алкоголю допустимо тільки на території готелів, причому ввозити з собою не можна навіть через Duty free, а купувати на місці - дуже дорого. У ресторанах його не подають, на вулиці спиртне пити не можна;
• страви зі свинини тут теж абсолютний харам - утім, як і в будь-якій іншій мусульманській країні.

До числа курортних розваг на островах, на жаль, не входять галасливі дискотеки з гучною музикою до ранку. Ось чому для багатьох туристів, які так мріяли як слід потусити на Мальдівах, це стає одним із найсильніших розчарувань: треба ж, летіли через півсвіту, а тут, виявляється, ані випити, ані позасмагати від душі.

Єдине місто на всьому архіпелазі - це Мале, столиця Мальдів, що цілком займає однойменний острів. Тут живуть 212 тисяч осіб - більша частина населення країни. Мале - справжнісінький карлик серед усіх світових столиць: його площа - лише 6 кв. км.

Офіційна мова цієї держави - дівехі, вельми екзотичне лінгвістичне явище зі ще більш цікавою писемністю - таною. Вона являє собою якийсь гібрид арабських та індійських цифр, а також арабських діакритичних знаків. Напрямок письма - справа наліво.

Друга поширена мова на Мальдівах - англійська, але офіційного статусу у неї немає. Персонал готелів повсюдно розмовляє англійською, немає проблем зі спілкуванням у супермаркетах, ресторанах та інших місцях.

Національна валюта - руфія (MVR), чий курс до долара США на момент написання статті становить 1:0,065 USD.

Як дістатися

Від Києва до Мале - понад 6000 кілометрів повітрям або 11 годин польоту, якщо не брати до уваги часу очікування пересадки. Прямого сполучення в України з Мальдівами немає, тому потрібні дві пересадки:

• перша - у великих європейських аеропортах, куди потрібно спочатку дістатися з Києва автомобілем або автобусом. Зазвичай це Варшава, Прага, Амстердам або Париж;
• друга - в Абу-Дабі або Дубаї, куди потрібно вилетіти з Європи.

Усі рейси прибувають в аеропорт Хулуле, який теж займає цілий острів, але за два кілометри від Мале, - і він такий же крихітний.

Вартість авіаквитків - від 800 USD в один кінець.

Для відпочинку на Мальдівах українцям потрібна віза, але окремо дозвіл на в'їзд оформляти не потрібно. Відмітку безкоштовно ставлять прямо в аеропорту після прибуття, термін перебування в країні - 30 днів.

Різниця в часі з Києвом - +3 години.

Де зупинитися

Мережу готелів Мальдів можна по праву вважати найбільш незвичайною у світі. Тільки уявіть собі: кожен резорт-готель на цьому тропічному архіпелазі - не що інше, як окремий острів з усією належною готельною інфраструктурою. Є тут і особливі умови для найбагатших - мультимільйонерів і селебрітіс. Вони відпочивають у закритих островах-готелях, куди ніхто крім них самих потрапити не може.

Мальдівські готелі сильно відрізняються від єгипетських і турецьких своєю архітектурою: тут немає хмарочосів, а замість них - невеликі, затишні бунгало і розкішні вілли.

Вартість проживання на Мальдівах цілком конкурує з цінами на відпочинок у Монако і Ліхтенштейні - ті самі три-, а то й чотиризначні суми за ніч, та сама дорожнеча ресторанів і розваг.

Ось кілька варіантів розміщення:

1. Canareef Resort Maldives - курортний готель 4* на острові Хератера. Складається з кількох чудових вілл. З усіх вілл відкривається вид на океан. На території - 3 басейни, 2 ресторани і 2 бари, спа-центр, фітнес-клуб, дитячий майданчик. Сервірується сніданок «шведський стіл». Безкоштовно - вайфай.

2. TME Retreats Dhigurah - недорогий гостьовий будинок на острові Дігура. У номерах, обставлених білими меблями, є все необхідне для чудового відпочинку: кондиціонери, міні-кухні, великі ТВ із плоским екраном. Ресторан національної мальдівської та європейської кухні, басейн на території. Спорядження для снорклінгу і дайвінгу, прокат велосипедів. Вайфай безкоштовно.

3. Malahini Kuda Bandos Resort - бутик-готель 5* у Північному Мале. Невеликі, але розкішні вілли оформлені в національному стилі. На території - 2 ресторани, басейн, спа-центр. Вайфай безкоштовно.

4. Dhiffushi Inn - готель 4* на атолі Каафа. Номери з окремими ванними кімнатами, кондиціонерами, великими ТВ із плоским екраном. Надаються безкоштовно косметичні засоби для купання, фени. У номерах є чайники. Доступна доставка їжі в номери. Вайфай - безкоштовно.

5. Olive Goidhoo - гостьовий будинок 3* на острові Гойду (атол Баа). Номери в двоповерхових будівлях оформлені в розслаблюючій оливково-зеленій гамі, обладнані кондиціонерами. Скрізь є окремі ванні кімнати з безкоштовними косметичними та туалетними засобами. ТВ із плоским екраном. На території - басейн, ресторан, дитячий майданчик. Вайфай безкоштовно.

Можна істотно заощадити на відпочинку, якщо вирушити на Мальдіви, забронювавши кімнати в гостьових будинках. Найбюджетнішим вважається відпочинок у гестхаусах островів Маафуші, Гурайдо, Тодду. Там теж дуже хороші умови, але номери зазвичай розташовані в двоповерхових котеджах, зате ціни - цілком, за мальдівськими мірками, божеські навіть у розпал сезону: номер на двох можна зняти за 65-70 доларів/ніч.

Для цього потрібно підшукати варіанти на великих міжнародних сервісах з оренди нерухомості - наприклад, на booking.com.

Що подивитися

Чомусь вважається, що Мальдіви - місце виключно пляжне і нічого цікавого там немає. Однак це зовсім не так: свої визначні пам'ятки на архіпелазі все ж таки є - і до того ж цілком варті того, щоб заради них підняти своє тіло з лежака або на деякий час відволіктися від споглядання морських глибин.

Майже всі визначні пам'ятки Мальдівських островів розташовані в Мале або його околицях. Це дуже зручно: екскурсія виходить не надто довгою і виснажливою.

П'ятнична мечеть

Найвідвідуваніша пам'ятка Мальдівів - стародавня мечеть, відома з середини XVII століття. Європейським туристам вона знайома як П'ятнична, але має ще одну назву - Хукуру Міскіу. Побудована за наказом султана Іскандера I мечеть цікава не тільки своїм внутрішнім оздобленням і архітектурою, а й матеріалом, з якого вона була зведена. Це корал - один з основних будівельних матеріалів на острові.

Тут же, поруч із П'ятничною мечеттю, можна подивитися мусульманський цвинтар - такий же древній. Надгробки там теж виконані з коралів.

Навпроти розташована усипальниця Медузіяраї - могила одного з найбільш шанованих мальдівцями людей - мандрівника Абу аль-Бараката Юсука аль-Барбарі. Саме завдяки йому в XII столітті на Мальдіви прийшов іслам.

Ісламський центр

Мабуть, єдина висотна будівля і найбільша мечеть на Мальдівському архіпелазі заввишки в 6 поверхів - головна ісламська пам'ятка Мальдів. Її місцеву назву складно прочитати з першого разу: Масджид аль-Султан Мухаммад Тукуруфану аль-Аузам, тому найчастіше цей релігійний комплекс для простоти і стислості називають Ісламським центром.

Побудований він був 1984 року навпроти Президентського палацу, а складається з бібліотеки, конференц-залу та Великої мечеті, побудованої на честь національного героя - султана Мухаммеда Тукуруфана, який звільнив Мальдіви від португальців. Тут же, на території мечеті, розташована його усипальниця.

У молитовному залі можуть одночасно розміститися 5000 людей, а особливістю мечеті вважається те, що вона повернена в бік головного міста мусульман - Мекки. Роль «направляючого» тут виконує смугастий килим, що вказує правильне положення під час молитви.

Оздоблення мечеті вражає розкішшю: килими, виткані пакистанськими майстрами, дерев'яні панно, цитати з Корану на стінах, записані витонченим арабським шрифтом, - усе це допомагає мусульманам налаштуватися на щиру молитву до Аллаха. Мусульмани можуть приходити до мечеті з 9 ранку до 5 години вечора. Екскурсії для представників інших релігій проводяться тільки в певні години.

Національний музей

Колись це була резиденція султана, але після того як Мальдіви набули статусу республіки, у розкішному триповерховому палаці влаштувався Національний музей Мальдів. Основа експозиції - особисті речі та зброя представників монаршого роду, а також старовинні килими, картини, меблі, що чудово збереглися з давніх-давен. Тут же можна оглянути зали картинної галереї, бібліотеку, зал мистецтв.

Музей оточений красивим султанським садом. Його алеями можна гуляти тільки до 17.00, а потім він зачиняється. Є тут і один вихідний - п'ятниця, священний і призначений для молитви день.

Острови

З майже 1200 островів, що утворюють Мальдівський архіпелаг, є кілька унікальних місць, де потрібно обов'язково побувати.

Перше з них - Тілафуші, штучний острів за 7 кілометрів від Мале. Він цікавий тим, що створений із ... сміття. Так-так, основою для цього острова стало звичайне побутове сміття, якому столична влада довго не могла знайти застосування. У 1992 році з'явилася ідея створити з відходів щось на кшталт нової території - і відтоді Тілафуші розрісся до досить значних розмірів - майже 0,5 кв.км. Зараз колишнє міське звалище перетворилося на важливий промисловий район. Тут працюють кілька міні-заводів, складів, а також суднобудівне підприємство.

Ще один відомий острів архіпелагу - Хулуле. Знайомство з ним абсолютно неминуче для всіх, хто прилітає на Мальдіви. У тутешній аеропорт прибувають усі рейси з-за кордону. Хулуле дуже маленький: злітні смуги проходять через усю його територію.

Утім, власна туристична інфраструктура тут теж є, і розвинена вона на достатньому рівні. Саме тому багато туристів, прилетівши на Мальдіви, залишаються відпочивати ближче до аеропорту. І справді, навіщо їхати кудись далеко, якщо і так все є буквально за п'ять хвилин від аеропорту?

Що спробувати

Національна кухня Мальдів начебто й існує, але насправді автентичною її назвати складно: у ній майже немає страв, які можна скуштувати тільки тут. Крім того, вона досить одноманітна. Якщо ви до поїздки на цей архіпелаг встигли побувати в Індії, на Шрі-Ланці та в інших азіатських країнах, ви взагалі не помітите різниці між їхніми кухнями.

Кухня Мальдів - це:

• мінімум м'яса і максимум морепродуктів;
• риба номер один - тунець;
• кокосове молоко - основа багатьох соусів і самостійний напій, а також неодмінний інгредієнт більшості місцевих безалкогольних напоїв;
• рис і рисова локшина - головні гарніри, причому дуже часто їх навіть змішують в одній страві;
• уся випічка і борошняні страви готуються з рисового борошна;
• спеції та гострі соуси - ще одні обов'язкові добавки до м'яса, риби та морепродуктів.

Отже, що ж замовити до обіду або на вечерю? Найімовірніше, на перше вам запропонують гарудхі - тунцевий суп-бульйон, на друге - порцію того самого тунця, але вже смаженого або запеченого, а до нього - рис навпіл із рисовою локшиною, багато овочів і, звісно, гострий і солоний соєвий соус.

А ще тут із тунця готують доволі смачний паштет рікаакуру, який подають до хрустких рисових хлібців роші, машуні - копчене філе з гарніром із кокосової стружки, відвареного рису, овочів і гострих соусів.

Як бачите, різноманітності в мальдівській кухні справді немає, зате тунця можна наїстися на все життя - але це якщо харчуватися в кафе і ресторанах. Щоб ваше щоденне меню мало привабливіший вигляд, має сенс купувати продукти і готувати самим. Виходить набагато цікавіше і дешевше. Єдиний мінус - доведеться багато часу проводити біля плити.

Ціни в кафе середнього рівня на обід для двох досить кусючі: доведеться віддати не менше 50-60 доларів. У дорогих ресторанах це коштуватиме в рази дорожче - від 200 доларів. І це - без спиртного. Тому найкраще рішення, щоб заощадити цілком пристойну суму, це обирати готель зі сніданком. Або, як варіант, самим купувати продукти і готувати.

Мальдіви - зникаюче диво тропічної природи, куточок планети, якого немає більше ніде. Дорожнеча тутешнього відпочинку відносна, зате враження - фантастичні. Поспішайте.