Чилі

Загальна інформація

Тринадцять тисяч років - стільки налічує історія Чилі. Ця країна пройшла величезний шлях від жменьки індіанських племен, які ще в давнину оселилися на цій землі, до рівня найбільш процвітаючої країни в Південній Америці.

На цьому шляху було багато чого: міжусобні війни, панування інків, іспанська конкіста - жорстоке підкорення земель і народів південноамериканського континенту, здобуття незалежності у ХІХ-му і кривавий військовий путч у XX столітті. Країна навіть встигла в 30-х роках минулого століття побути Соціалістичною республікою Чилі - щоправда, проіснувала новоспечена держава всього лише 12 днів.

Історія сучасного Чилі - це чергування кривавих диктатур і демократичних урядів, яке зупинилося лише 1988 року, коли країна остаточно визначилася з вибором, ставши демократичною державою.

Зараз чилійці живуть у високорозвиненій країні, а їхній рівень життя оцінюють як найвищий у Південній Америці.

Географія та клімат

Чилі - вузька смужка суходолу південноамериканського континенту, що простягнулася вздовж узбережжя Тихого океану. Її протяжність з півночі на південь становить 2653 милі - і це абсолютний світовий рекорд: у світі немає країни вужче і довше. Є у Чилі володіння і в Атлантиці - острів Вогняна земля. У Тихому океані під чилійським суверенітетом перебувають острів Пасхи і два архіпелаги - Хуан-Фернандес та Іслас Де Свентурадас. Давні претензії ця країна висуває також на частину Антарктиди - якраз те саме місце, де мешкають пінгвіни, - так звану Чилійську антарктичну територію з населенням у 130 осіб і адміністративним центром у Вілья-лас-Естрельясі.

Межує Чилі з трьома країнами - Перу, Болівією та Аргентиною.

Клімат цієї латиноамериканської країни дуже різноманітний завдяки витягнутості її території. На півночі це спекотні й посушливі тропіки з пустелею Атакамою, на півдні - регіони з помірним океанічним кліматом. Для східних областей характерні холодні зими і сухе, тепле літо. В Андах, як і годиться, клімат гірський. Чим вище, тим більш виражені його властивості - прохолодне і вологе повітря, вітри, часті опади.

Високий пляжний сезон у Чилі стартує в жовтні й закінчується в березні. Якщо вирушити сюди європейським літом, то варто очікувати прохолодних днів, а про купання і пляжні розваги доведеться забути: вода в цей час уже холодна.

У червні-серпні, наприклад, до Чилі прагнуть любителі екстремального відпочинку: на своїх гостей чекають гірськолижні траси Вальє Невадо і Портільо. Лижі, сноуборди, ковзани - все, що хочете, якщо душа просить гострих відчуттів, а тіло - хороших навантажень.

Населення, мова і валюта

Відтоді як іспанські конкістадори підкорили Південну Америку в середині XVI століття, Чилі поступово ставала іспаномовною країною. Мови індіанських племен - мапуа, аймарів та інших - досить агресивно витісняли з ужитку, а зараз і зовсім майже не використовують.

Навіть незважаючи на те, що ще в XIX столітті країна здобула незалежність і вийшла з-під контролю іспанської корони, її офіційна мова так і залишилася іспанською.

Валюта Чилі - чилійський песо. Його курс - 0.0011 USD за 1 песо.

Країна входить в усі значущі міжнародні громадські організації. Так, у 1945 році вона увійшла до складу ООН, МВФ і ЄБРР, а в 1995-му - до СОТ.

У Чилі живуть понад 18 мільйонів жителів, столиця і найбільше місто - Сантьяго (понад 6 млн). Друге за величиною - Вальпараїсо (трохи менше ніж мільйон), третє - Консепсьйон (720 тис).

Як дістатися

Як і в будь-яку країну Південної Америки, дістатися до Чилі можна тільки літаком, причому ще й далеко не завжди доступні прямі рейси.

Щоб дістатися з України до Чилі, потрібно враховувати, що прямих рейсів між країнами немає, тому переліт буде з пересадками і однаково вийде дуже довгим: час перебування в повітрі 26,5 годин.

До того ж потрібно врахувати різницю в часі. Вона становить п'ять годин назад. Наприклад, якщо в Києві дев'ята година вечора, то в Сантьяго - тільки чотири години дня.

Варіанти маршрутів

Через Європу:

• Київ - Стамбул (Turkish Airlines) → Сантьяго
• Київ - Варшава (LOT) → Париж/Мадрид → Сантьяго
• Київ - Відень/Франкфурт/Амстердам → Сантьяго.

Через США (потрібна віза США):

• Київ - Нью-Йорк/Майамі → Сантьяго (LATAM, American Airlines)
• Через Південну Америку:
• Київ - Стамбул/Мадрид/Париж → Буенос-Айрес → Сантьяго.

Альтернативно можна дістатися до Польщі (Варшава), Німеччини (Берлін, Франкфурт) або Туреччини (Стамбул) наземним транспортом і вже звідти летіти до Чилі.

Де зупинитися

Чилі - найбільш відвідувана країна на південноамериканському континенті, тому готельний бізнес розвинений тут дуже добре. В одному тільки Сантьяго на туристів чекають понад тисячу готелів, причому вартість проживання в них аж ніяк не можна назвати надто високою.

Середня ціна за номер у бюджетному готелі рівня 3-4* - приблизно 50 доларів США.

1. Cabañas Ensenada Bosque Nativo - 3* готель у Лос-Лагосі. Номери з простими, зручними меблями, скрізь є ванні кімнати і туалети. Кухні в номерах, посуд. Доступні безкоштовний вайфай і парковка.

2. Hotel Arica - чотиризірковий готель в Arica, чудовий вибір для сімейного відпочинку. Також його часто обирають люди похилого віку - тут тихо і спокійно. На території є басейн і власний пляж. Сніданок - шведський стіл. Доступний вайфай і парковка (безкоштовно).

3. VIP Apartments Chile - готель 4* у Сантьяго недалеко від Національного музею образотворчих мистецтв. У номерах є ванні кімнати та кухонні ніші - місця для приготування легких закусок і гарячих напоїв. Вайфай безкоштовний. Є парковка.

4. Hotel Boutique Tremo Bellas Artes - готель 3* поруч із Музеєм мистецтв та іншими визначними пам'ятками міста Реколета. Невеликі, але добре мебльовані номери з ванними кімнатами, безкоштовний сніданок. Доступний вайфай, є парковка.

5. Alto Yaquil Refugio - готель 3* у Санта-Круз для тих, хто прагне тихого сільського відпочинку. Невеликий готель і мальовнича природа навколо, чудові краєвиди з вікон на долину. Дуже смачна селянська їжа. У номерах усі зручності. Доступний вайфай.

Номери в чилійських готелях регулярно прибирають, а персонал ввічливий і розторопний. Скрізь є кондиціонери та безкоштовний Wi-fi.

Що подивитися

Унікальна географія і кліматичне розмаїття давно зробили Чилі одним із найбільш вражаючих місць на планеті.

Сантьяго - серце Чилі

Сантьяго, столиця і найбільше місто Чилі, розташоване в центральній частині країни, в долині між Андами і Тихим океаном. Це сучасний мегаполіс із багатою історією, культурою та безліччю визначних пам'яток.

Сантьяго пропонує різноманітні пам'ятки, здатні задовольнити будь-який смак:

• Площа Пласа-де-Армас: центральна площа, оточена історичними будівлями, такими як Кафедральний собор і будівля Головпоштамту.

• Кафедральний собор Сантьяго: величний собор у стилі неокласицизму, один із найстаріших у місті.

• Палац Ла-Монеда: президентський палац, побудований у XVIII столітті, є важливою історичною пам'яткою.

• Пагорб Санта-Люсія: мальовничий пагорб у центрі міста, з якого відкривається панорамний вид на Сантьяго. На вершині пагорба розташований замок Ідальго.

• Район Беллавіста: богемний район із барвистими будинками, художніми студіями, ресторанами і барами. Тут розташований будинок-музей Пабло Неруди «Ла-Часкана».

Сантьяго - це динамічне і багатогранне місто, яке пропонує незабутні враження кожному відвідувачу.

Атакама

У розумінні більшості людей пустеля - це щось абсолютно безлюдне, непридатне не тільки для життя, а й для коротких турпоїздок. І справді - що може бути цікавого в Атакамі - найсухішій пустелі планети? Тут бували часи, коли по 400 років не випадало жодної дощинки, але ось зовсім нещодавно, 2011 року, на пустелю обрушився сильний снігопад, а пізніше, у 2012 і 2015 роках, вона постраждала від повеней.

Однак «сухо» - ще не означає «спекотно». Несхожість Атаками на інші пустелі світу - наприклад, Наміб або Сахару - насамперед полягає в досить комфортних температурах. Чилійським літом, з грудня до лютого, тут рідко буває більше 22 градусів тепла, а взимку - тобто в європейському липні - менше 10-12 градусів.

У пустелі ведеться розробка і видобуток корисних копалин, тому Атакама - цілком заселене місце: у кількох її містах живе не багато не мало мільйон людей. Своєрідний ландшафт цих місць нагадує собою марсіанські пейзажі, а цілі колонії фламінго, що мешкають навколо озер, додають йому цілком земної чарівності.

Найбільші та найвідоміші міста пустелі - Сан-Педро-де-Атакама та Антофагаста. У Сан-Педро варто обов'язково побувати біля гейзерів Ель Татіо, помилуватися соляними рівнинами й озерами Салар Таллара.

Ель Татіо - це цілі гейзерні поля: на багато кілометрів простяглися тут киплячі фонтани, гарячі джерела, що б'ють з-під землі, грязьові вулкани. Видовище приголомшливе: з кожною хвилиною наростає відчуття сюрреалістичності того, що відбувається навколо, - ніби машина часу повертає в часи зародження життя на Землі.

Салар де Таллар - соляна пустеля неподалік від Антофагасти на кордоні з Аргентиною. Кілометри рівнин, що сяють сніжною білизною, різнокольорові озера - тут є чому здивуватися, є що запам'ятати назавжди.

Від'їхавши всього 400 метрів від шосе N 5 на Антофагасту, можна побачити приголомшливу у своїй величі скульптуру - легендарну Руку пустелі. Гігантський зліпок лівої долоні, що майже повністю виступає із землі, - творіння чилійського скульптора Маріо Іраррасабаля, що з'явилося в березні 1992 року. Долоня, яку Атакама ніби простягає людству, - уособлення благання про милосердя і допомогу, яких так потребує наша планета. Ефектна скульптура - місце паломництва не тільки тисяч туристів, а й різного роду креативників - графіті-художників, кліпмейкерів, дизайнерів реклами. Завдяки їм Рука пустелі стала майже культовим місцем, куди обов'язково прагнуть потрапити туристи, які приїжджають на відпочинок до Чилі.

І якщо скульптура Маріо Іраррасабаля є абсолютно сучасним творінням, то хто і коли створив іншу чилійську пам'ятку - геопетрогліф Тарапаку - досі залишається загадкою. Величезний антропоморфний малюнок завдовжки 86 метрів з'явився ще за доісторичних часів неподалік від того місця, де зараз розташоване місто Уара. Повністю побачити його з землі неможливо: зображення дивного людиноподібного гіганта якимось незбагненним чином було створено високо на горі Сьєрра Уніке. Приголомшлива панорама доступна лише пілотам і пасажирам літаків - з великої висоти відкривається воістину захоплююче видовище.

Крім Тарапаку, в Атакамі є багато інших стародавніх малюнків, що зображують геометричні фігури, птахів, тварин. Вони теж з'явилися кілька тисячоліть тому і досі їхні таємниці теж не розгадані. Існує лише гіпотеза, що ці зображення слугували своєрідними дороговказами на шляху інкських торговців і воїнів.

Моаї острова Пасхи

Незважаючи на те, що острів належить Чилі, добиратися туди доведеться довго: відстань між ним і чилійським узбережжям чимала - 3500 кілометрів. Авіарейс із Сантьяго до єдиного острівного аеропорту Матавері займе п'ять годин.

Інша, менш відома назва острова Пасхи - Рапа-Нуї. Знаменитий він величезними двадцятиметровими статуями моаї, висіченими з вулканічних гірських порід. Ці велетенські фігури з дивовижними обличчями - така ж загадка для науки, як і єгипетські піраміди. Досі достеменно не встановлено, як багато століть тому жителі острова Пасхи примудрялися не тільки висікати з гігантських брил статуї, а й доставляти їх на місця, а потім ще й встановлювати вертикально. Відоме лише призначення моаї - вони служили уособленням родової сили і могутності царів Рапануї.

Найбільше статуй - близько трьохсот - на майданчику біля підніжжя вулкана Рано-Раку. По 10-15 скульптур можна побачити і в інших частинах острова Пасхи - наприклад, на ритуальному капищі Тонгарікі.

Однак не статуями єдиними славиться Рапануї. Дивовижної краси і чистоти бухти - ще один магніт, що притягує мандрівників. Багато з них спеціально долають кілька тисяч кілометрів заради того, щоб поніжитися на сніжно-білому кораловому піску бухти Анакени. Кажуть, такої краси більше немає ніде у світі.

На радість туристів, Анакена - одне з небагатьох місць, де дозволено плавати і навіть влаштовувати пікніки. Під покровом пальмових «долонь» якось по-особливому відпочивається - з теплої, чистої, як сльоза, води якщо і хочеться вийти, то тільки для того, щоб перекусити і насолодитися імпровізованим застіллям тут же, неподалік.

«Пуп Землі»

Чи багато хто знає, що популярний вислів, який означає зарозумілу людину, - аж ніяк не фразеологізм, а цілком реальне місце там же, на острові Пасхи?

Місцевою говіркою воно називається довго і досить складно - Те Піто те Хенуа. Хтось вважає цей ритуальний майданчик пам'ятником, що зберігся з давніх часів, а хтось - жартом і маркетинговим ходом остров'ян, які занепокоїлися в 60-ті роки минулого століття можливістю трохи заробити на туристах.

«Кінець світу»

І такий вислів теж, виявляється, анітрохи не фразеологізм, а цілком реальне явище - зрозуміло, з точки зору чилійських прикордонників.

Таку позначку в паспорт отримують усі, хто опиняється на острові Вогняна Земля, що лише за 900 км від Антарктиди. Тутешнє місто Ушуайя - найпівденніше на планеті, далі - тільки антарктичні льоди. Тобто - кінець світу. Напевно, але це не точно.

Що з'їсти

Близькість до океанів, добре розвинене сільське господарство і органічне походження більшості продуктів - ось три кити, на яких стоїть чилійська національна кухня. Їжа чилійців проста - при її приготуванні дуже рідко застосовується якась багатоступенева обробка. Наприклад, якщо готується суп або друга страва, продукти просто складаються разом, а потім варяться, смажаться або тушкуються. Жодних танців із бубнами навколо котлів, сковорідок і каструль - але яка ж смакота виходить у підсумку!

Ось, наприклад, кальдо де пата - густий суп на бульйоні зі свинячих або яловичих ніжок. У великій каструлі одночасно томляться ніжки, картопля, цибуля, морква, квасоля зі спеціями. Готова страва більше нагадує собою рагу - дуже смачно!

Якщо пощастить побувати на архіпелазі Чілое, обов'язково спробуйте куранто. Це гостре і пряне асорті з морепродуктів, риби, щедрих шматків свинини, птиці, яловичини та картоплі. Його викладають просто на розпечене каміння в глибокій ямі шарами. Перший шар завжди складається з великих черепашок із мідіями - він слугує своєрідним «посудом» для решти інгредієнтів. Нагріваючись від черепашок, м'ясо, риба і картопля самі протушкуються до повної готовності під шаром мокрих мішків і землі - ось така «мультиварка» виходить. На все-про все йде приблизно година, а потім ароматний куранто подають на стіл - пряний, гострий, пахне спеціями і димком.

Люблять чилійці й асадо - м'ясо-гриль, що дуже нагадує собою всім відоме барбекю і шашлики. З екзотики можна спробувати страви з м'яса лами - чайро і чарки.

Побувати в Чилі і не познайомитися з кухнею індіанських племен - значить, позбавити себе чималого задоволення від автентичної їжі. Індіанці аймара і кечуа готують ситно, гостро, пряно - так, щоб як слід зігрітися за обідом або вечерею і не дати гірському холоду жодного шансу. Головна страва індіанців аймара - карапулькра. Це щось середнє між рагу і дуже густим супом з м'яса та овочів, куди обов'язково додають арахіс, різні види солодких і гострих перців, багато часнику, спецій і прянощів.

Ще одна типово індіанська страва - умітас. Це коржі з кукурудзяного борошна з додаванням олії, рясно присмачені цибулею і спеціями. Далі їх загортають у кукурудзяне листя і варять на пару.

Якщо раптом дуже захочеться перекусити просто на вулиці, то чилійський фастфуд - комплетос і чурраско - припадуть до смаку навіть найзакоренілішим противникам вуличної їжі.

Комплетос - це такий собі величезний хот-дог, який подають зі значною порцією гарніру з пюре авокадо та інших овочів. Чураско - подоба біг маку: в розрізану булку кладуть великий бургер з овочами і незмінним пюре з авокадо.

Є в чилійській кухні одна страва, яку подають на стіл і в будинку бідняка, і в хорошому ресторані. Це пебре - густий і гострий соус із помідорів, цибулі, перцю чилі, часнику, зелені та оливкової олії. З ним їдять усе - і перше, і друге, і просто так, намазуючи запашну масу на хліб. Дуже смачно - правда, і гостро теж.

Ну і який же чилійський обід без вина? Чилі - п'ятий у світі експортер вин, які високо цінуються любителями виноградних напоїв. Тут вирощують понад двадцять сортів винограду. Більшість із них добре відомі європейцям: це Шардоне, Рислінг, Совіньйон Блан (білі сорти), Мерло, Каберне Совіньйон, Мальбек, Сіра (червоні вина) та інші.

Чилійські вина вигідно відрізняються від звичних нам європейських доступністю цін, меншою терпкістю, здатністю досить довго зберігати «молодий» смак. Однак більше двох-трьох років зберігати їх все ж не можна. Пляшка-друга такого вина - чудовий подарунок із Чилі, який порадує і рідних, і друзів.

Ось так - неспішно і небідно - живе на берегах двох океанів босонога дівчинка Чилі* - прекрасна і романтична країна.

*Босонога дівчинка Чилі - фраза з поеми чилійського поета Пабло Неруди «Сяйво і смерть Хоакіна Мур'єти»