Віталій Кличко

Біографія 

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодське в Киргизькій РСР, у родині військового авіатора та вчительки. Їхнє життя було наповнене пригодами, які нерідко супроводжувалися переїздами за місцем служби батька. З 1980 по 1985 рік Віталій проживав у чеському містечку Мімонь, де його батько, військовий льотчик Володимир Родіонович Кличко, на той час проходив службу в Центральній групі Військової Радянської армії.

У 1985 році родина повернулася до України, де Віталій відшукав своє справжнє коріння. Родина Кличків походить з козацького роду, що колись мешкав на Київщині. Через репресії 1920-30-х років його родичі по чоловічій лінії постраждали від Голодомору, а по лінії матері — були вбиті під час Голокосту 1940-х років.

Одним із найяскравіших дитячих спогадів Віталія Кличка з Казахстану є спостереження за запусками ракет з космодрому Байконур. Маленький Віталій разом з друзями збиралися на дах п'ятиповерхівки, озброївшись біноклями, щоб побачити, як ракета, що підсвічується прожекторами, злітає в космос. Це було неймовірне видовище, яке залишило незабутній слід у його дитячих мріях. Хлопець мріяв стати космонавтом. Однак, його мрія про космічні простори з часом трансформувалася у бажання досягти висот у спорті. Уже в 14 років Віталій захопився спортивними єдиноборствами, і саме з цього моменту розпочався його шлях до великих спортивних досягнень.

З юних років Віталій вже мріяв стати чемпіоном світу, і ця мрія здійснилася. У 1986 році, коли юнак дивився бій Майка Тайсона по телевізору, заявив своїм друзям, що колись завоює той пояс чемпіона. З нього посміялись. Багато років потому Віталій запросив тих самих друзів і показав їм той самий пояс – чемпіона світу за версією WBC, яким колись володів Тайсон.

Цим поясом володів Майк Тайсон свого часу, ним володів Леннокс Льюїс, великий Мохаммед Алі, але на той час пояс уже належав мені

— згадував Віталій.

Навчаючись у Київській загальноосвітній школі № 69, яку він закінчив у 1988 році, Віталій паралельно працював екскурсоводом у Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник». Він добре вивчив Київ та його історію, захоплюючись цим містом. Після закінчення школи Віталій служив в армії у військовій авіації в Умані. Після служби він поступив на факультет фізичного виховання Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, де здобув свою першу вищу освіту. У 2000 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Бокс: теорія та методика спортивного відбору» і здобув ступінь кандидата наук.

З 2006 року він став почесним професором Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова. У 2009 році Віталій Кличко отримав звання майора запасу сухопутних військ України. У 2011 році Кличко здобув ще одну вищу освіту, завершивши навчання в Національній академії державного управління при Президентові України. Там він отримав ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком», що стало відправним кроком у його політичній кар'єрі.

Історія життя Віталія Кличка — це захопливий шлях, сповнений важких випробувань та великих перемог. Наочний приклад того, як дитячі мрії можуть здійснюватися, якщо в них вірити та наполегливо працювати для їх досягнення. 

Кар'єра боксера

З дитинства Віталій Кличко захоплювався різними видами єдиноборств, але особливу перевагу віддавав кікбоксингу. Він шість разів ставав чемпіоном світу з кікбоксингу — двічі серед аматорів і чотири рази серед професіоналів. Згодом Віталій перейшов у бокс, де швидко продемонстрував свої видатні здібності. У 1996 році він разом із братом Володимиром уклав контракт із гамбурзькою промоутерською компанією «Universum Box-Promotion» і почав тренуватися під керівництвом німецького фахівця Фріца Здунека.

Свій перший професійний бій Кличко провів 16 листопада 1996 року в Гамбурзі проти американця Тоні Бредхема. Уже в першому раунді американець опинився в нокдауні, а в другому був нокаутований. У 1998 році Віталій став інтерконтинентальним чемпіоном за версією WBO і потрапив до Книги рекордів Гіннеса як перший чемпіон, який виграв 26 двобоїв із найменшими витратами часу. Пізніше він завоював титул чемпіона Європи, а в 1999 році відібрав у англійця Гербі Гайда чемпіонський пояс за версією WBO.

За свою боксерську кар'єру став володарем чотирьох поясів: IBF, IBO, WBO і WBA, а також залишається єдиним боксером у світі, який має пояс Вічного чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC.

Важливі бої

1. Бій проти Леннокса Льюїса (21 червня 2003 року). Леннокс Льюїс провів свій останній бій у кар'єрі проти Віталія Кличка. Поєдинок був зупинений лікарем через серйозне розсічення над оком у Кличка, і Люїс здобув перемогу технічним нокаутом. Віталій, який на той момент переважав за очками (58:56), вимагав реваншу, але Люїс вирішив завершити професійну кар'єру. 

   

2. Бій проти Коррі Сандерса (24 квітня 2004 року). На арені Staples Center у Лос-Анджелесі Віталій Кличко переміг Коррі Сандерса технічним нокаутом у 8-му раунді та завоював вакантний титул чемпіона світу WBC. Попри вдалий початок для Сандерса, Кличко поступово захопив ініціативу, використовуючи перевагу у зрості та витривалості. До кінця 8-го раунду Сандерс повністю виснажився, і рефері зупинив бій. Ця перемога стала для Віталія реваншем за поразку його брата Володимира від Сандерса у 2003 році. Віталій завоював вакантний титул чемпіона WBC.

3. Бій проти Денні Вільямса (11 грудня 2004 року). Віталій Кличко захистив титули чемпіона WBC і The Ring у бою проти Денні Вільямса, здобувши перемогу технічним нокаутом у восьмому раунді. Перед боєм планувався поєдинок Кличка з Майком Тайсоном, але його скасували після поразки Тайсона від Вільямса. Кличко присвятив перемогу демократії в Україні та кандидату в президенти Віктору Ющенку.

4. Бій проти Семюеля Пітера (11 жовтня 2008 року). У 2005 році Віталій Кличко вирішив завершити кар'єру, але через три роки повернувся, викликавши на бій чемпіона WBC Семюела Пітера. Хоча Пітер раніше боксував із Володимиром Кличком і був небезпечним суперником, Віталій впевнено лідирував за очками. Після восьмого раунду нігерієць відмовився продовжувати бій, визнавши перевагу українця. Так Кличко ефектно повернувся у світовий бокс і знову став чемпіоном.

5. Бій проти Томаша Адамека (10 вересня 2011 року). Віталій Кличко провів свій 7-й захист титулу WBC у надважкій вазі, зустрівшись із Томашем Адамеком у Вроцлаві. Українець повністю контролював бій, виграв усі раунди та в 6-му відправив суперника в нокдаун. У 10-му раунді після сильних ударів Кличка рефері зупинив поєдинок, зафіксувавши технічний нокаут. Так Кличко здобув чергову впевнену перемогу, а Адамек визнав поразку без заперечень.

6. Бій проти Мануеля Чарра (8 вересня 2012 року). Віталій Кличко здобув свою 45-ту перемогу на професійному рингу, перемігши 27-річного Мануеля Чарра технічним нокаутом у 4-му раунді через розсічення у суперника. Це був останній бій в кар’єрі Віталія Кличка.

Загалом на професійному ринзі він провів 47 боїв, здобув 45 перемог (41 перемога нокаутом, чотири бої виграв за очками) і зазнав двох поразок. Перша — внаслідок пориву зв'язок, інша — внаслідок розтину брови, через що бої зупинив лікар.

Нагороди та відзнаки

• Герой України (із врученням ордена Держави, 31 грудня 2004 року)
• Орден «За заслуги» I ст. (2008).
• Орден «За заслуги» III ст. (жовтень 1999).
• Орден «За мужність» I ст. (квітень 2004 року).
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (травень 2004 року).
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (червоний 2010 року).
• Чемпіон спорту ЮНЕСКО (4 грудня 2006 року).
• Президентський орден «Сяйво» (2013).

• 2007 року в Андрушівці був відкритий астероїд, який названо на честь братів Кличків — 212722 Кличко.

Політична кар'єра

Віталій Кличко разом із братом Володимиром активно підтримували кандидата в президенти Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції у 2004 році. Один із яскравих моментів стався 12 грудня 2004 року, коли Віталій боксував у Лас-Вегасі проти Денні Вільямса з помаранчевою стрічкою на поясі. Після перемоги в восьмому раунді, він підняв над головою помаранчевий прапор, присвятивши свою перемогу демократії в Україні. Віталій зазначив, що для нього майбутнє його народу є надзвичайно важливим, і він зробить усе можливе, щоб підтримати боротьбу за демократію.

Після завершення спортивної кар'єри Віталій розпочав активну політичну діяльність. У 2006 році він балотувався до Верховної Ради та Київради як очільник Блоку «Пора — ПРП», а також змагався за посаду міського голови Києва. Хоча на виборах міського голови Віталій посів друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, він продовжив свою політичну діяльність. У 2010 році Віталій очолив партію «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)». На парламентських виборах 2012 року партія «УДАР» здобула третє місце, отримавши 34 місця у Верховній Раді.

Під час Євромайдану 2013-2014 років Віталій Кличко був одним із лідерів протестів. Він закликав людей до протестів мирного характеру і брав участь у переговорах з Януковичем щодо врегулювання кризи. 21 лютого 2014 року Кличко був одним із підписантів угоди про врегулювання кризи в Україні.

Після Євромайдану Віталій Кличко вирішив не брати участі у президентських виборах 2014 року, підтримавши кандидатуру Петра Порошенка. 25 травня 2014 року він був обраний міським головою Києва, набравши 56,7% голосів. З того часу Віталій активно працює над покращенням міської інфраструктури, впроваджуючи різні проєкти та ініціативи. У 2015 році він вступив до партії «Блок Петра Порошенка Солідарність». Віталій Кличко продовжує працювати на посаді мера Києва, попри критику і складнощі, впроваджуючи нові ініціативи для покращення життя у столиці.

Діяльність на посаді мера Києва

Віталій Кличко розпочав свою політичну кар'єру на посаді міського голови Києва під гаслом «Зміни почнуться з Києва». Основними пріоритетами стали боротьба з корупцією, прозорий бюджет, звільнення корумпованих чиновників, підконтрольність влади громаді та залучення інвестицій. Кличко також пообіцяв розбудувати мережу міської електрички. Одним із перших його досягнень стала ліквідація залишків барикад і наметів після Майдану.

За два роки роботи Кличка на посаді міського голови Києва було створено 37 нових скверів, демонтовано 10 тисяч рекламних кіосків та залучено майже 4 мільярди гривень інвестицій. Було впроваджено відкритий бюджет міста, що дозволило значно збільшити видатки на освіту, медицину, соціальний захист та транспорт. Київ також став першим містом в Україні, яке запровадило систему «Smart City» з відкритим Центром обробки даних та програмою «Безпечне місто», що включала встановлення майже 4 тисяч відеокамер.

У 2016 році Київ виборов право на проведення Євробачення, і мерія виконала всі зобов'язання перед організаторами конкурсу, виділивши 200 мільйонів гривень з місцевого бюджету. За час роботи Кличка було значно покращено інфраструктуру міста, зокрема, відремонтовано 302 км доріг, 20 мостів і шляхопроводів, відкрито 3 нових школи та 10 новозбудованих або реконструйованих дитсадків. Також було відремонтовано понад півсотні вулиць і 180 дворів, завершено ремонт Південного мосту. За перші два роки вдалося повністю погасити борги комунальних підприємств та збільшити дохідну частину бюджету Києва на 48%. Загалом, до 2020 року було відновлено 1100 кілометрів доріг та проїздів.

Віталій Кличко зайняв перше місце у рейтингу «губернаторів» України, завдяки досягненням Києва в експорті товарів, припливі прямих іноземних інвестицій, освоєнні капітальних інвестицій та виконаних будівельних роботах. Однак, проблеми з промисловістю залишилися невирішеними, і падіння у цій сфері склало 4,2 % за рік. 

Критика

Після приходу до влади у 2019 році Володимира Зеленського, його Офіс на чолі з Андрієм Богданом вимагав звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Богдан також запропонував розділити посади міського голови та голови міськадміністрації. Кличко відповів, що у випадку такого розподілу він наполягатиме на проведенні дочасних виборів у столиці.

У вересні 2019 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про звільнення Кличка з посади голови КМДА. Депутат Олександр Ткаченко звернувся з проханням провести повний аудит діяльності Кличка, однак перевірка не мала правових наслідків. Кличко оскаржив рішення щодо звільнення його з посади голови КМДА та подав до суду на Олексія Гончарука та Андрія Богдана. Водночас НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо Кличка, але він залишився на посаді.

У травні 2021 року силовики проводили обшуки в будинку Кличка у рамках кримінального провадження щодо фальсифікованих нафтопродуктів, але згодом заявили, що мера вони не стосуються. Водночас Київська міська прокуратура провела понад 60 обшуків у Києві, у комунальних підприємствах та підрозділах КМДА. Американська адміністрація, яка спочатку підтримувала Кличка, після візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена у травні 2021 року, змінила свою позицію.

У 2020 році Віталій Кличко вирішив балотуватися на третій термін на посаду міського голови Києва від партії «УДАР», і його підтримала партія «ЄС». Він здобув перемогу у першому турі виборів, набравши 50,52% голосів. Після виборів він склав присягу та запропонував створити коаліцію всіх політичних сил у Київраді.

Кличко продовжує реалізовувати нові проєкти, зокрема відкрив Центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю, а також парк «Прибережний». Він також підтримав Арміна Лашета під час виборів канцлера Німеччини та виступив проти «Північного Потоку-2».

Опозиція часто звинувачувала наближених до Віталія Кличка людей у нелегальних забудовах. Один з таких випадків стосувався земельної ділянки біля метро Осокорки, права на яку мала фірма депутата Київради С. Котвицького. Після інциденту, коли біля забудови сталася бійка між активістами та людьми у камуфляжній формі, Кличко запропонував Котвицькому скласти мандат, але той відмовився. У травні 2016 року забудовник виграв суд у Київради про позбавлення землі.

Критики звинувачували Кличка у знищенні малого та середнього бізнесу через знесення МАФів. Кличко відповів, що демонтуються лише ті кіоски, які не мають дозволів, не сплачують податків та незаконно підключаються до електромереж. Він наголосив, що столична влада робить усе можливе, щоб малий та середній бізнес працював офіційно, й додав, що в КМДА існує затверджена схема розміщення МАФів.

Благодійна та громадська діяльність

Брати Віталій і Володимир Клички не тільки досягли великих успіхів у спорті, але й зробили значний внесок у розвиток громадянського суспільства в Україні через свою благодійну діяльність. У 2003 році вони заснували всеукраїнську благодійну організацію «Фонд братів Кличків». З того часу фонд займається різними ініціативами, спрямованими на підтримку освіти, спорту та активного громадянства. У 2014 році фонд змінив назву на Klitschko Foundation і розширив свою діяльність.

Основні напрями діяльності Klitschko Foundation включають освіту, спорт, розвиток активного громадянства та міжнародну співпрацю. Наприклад, програма «Школа успіху» допомагає підліткам розвивати лідерські якості, а проєкт «Zero Waste School» навчає школярів культури сортування відходів. У відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну, фонд запустив гуманітарний напрямок роботи, надаючи допомогу українцям у складних умовах.

Окрім роботи у Klitschko Foundation, Віталій Кличко бере участь у ряді інших благодійних та громадських ініціатив. Він активно підтримує різні проєкти, спрямовані на покращення життя громадян України. Наприклад, він відкрив Центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю у Дарницькому районі Києва, який одночасно може надавати реабілітацію до 40 дітям з інвалідністю. 

Також Віталій Кличко підтримує розвиток спортивних ініціатив, таких як програма, яка бореться з дискримінацією у спорті. Його діяльність у цьому напрямку сприяє створенню свідомого, освіченого та активного суспільства в Україні. 

Благодійна діяльність братів Кличків відіграє важливу роль у побудові кращого майбутнього для України та є джерелом натхнення для багатьох.

Особисте життя

Віталій Кличко був одружений з моделлю Наталією Єгоровою протягом понад 25 років. Їхня історія кохання розпочалася в 90-х роках, і вони стали прикладом міцних сімейних стосунків для багатьох. У шлюбі з Наталією у Віталія народилися троє дітей: два сини Єгор-Даніїл та Максим-Олександр, а також донька Єлизавета-Вікторія. Їхня родина завжди була на першому місці для Віталія, попри його активну спортивну та політичну кар'єру.

Однак, у 2018 році Віталій та Наталія прийняли рішення розійтися. Причиною розлучення, за їх словами, стали різні життєві пріоритети та бачення майбутнього. Всупереч цьому, вони залишилися в добрих стосунках і продовжують спільно виховувати своїх дітей. Віталій часто підкреслює, що його діти є його найбільшою гордістю та джерелом натхнення.

Зараз, Віталій Кличко не розкриває інформацію про свої особисті стосунки. Він зосереджений на своїй політичній діяльності та благодійних проєктах, проте завжди знаходить час для своїх дітей і родини. Віталій активно підтримує їх у всіх починаннях та допомагає реалізовувати їхні мрії.

Цікаві факти про Віталія Кличка

1. Віталій Кличко здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі спорту у 2000 році.

2. Віталій Кличко відомий своїми цитатами та обмовками, які часто стають вірусними в соціальних мережах.

   

3. Став першим спортсменом, який зміг досягти високих політичних посад в Україні після завершення спортивної кар'єри.
4. Віталій та його брат Володимир стали першими братами, які одночасно володіли чемпіонськими титулами у важкій вазі.

5. Був на 20 концертах AC/DC.

6. У молоді роки боксер ходив на покази мод, щоб дивитися на вродливих жінок. Там він зустрів свою майбутню дружину Наталю.

7. В Києві є музей на честь братів Кличків: Klitschko Museum.

Соціальні мережі

Instagram

Facebook

X|Twitter

TikTok

Telegram

Питання/відповіді