Сергій Стерненко

«Небайдужий громадянин України, постачальник бавовни, інвестор у територіальну цілісність України», — як сам називає себе Сергій у своїх соціальних мережах.

Біографія

Сергій Стерненко народився в селі Садове Білгород-Дністровського району Одеської області на кордоні України та Молдови. Батько В’ячеслав Стерненко раніше працював міліціонером, далі до пенсії був прикордонником. Мати Сергія — вчителька, працює у сільській школі, де навчався і її син. У активіста є молодший брат Ярослав.

Сергій Стерненко навчався в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю «Правознавство» й отримав диплом молодшого спеціаліста з права в 2016 році. У роки навчання також займався просуванням груп у соціальних мережах.

У травні 2015 року Стерненко увійшов до списку «100 впливових одеситів» (№56). Рейтинг представив благодійний фонд «Журналісти за демократію».

У 2019 році Сергій закінчив Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова за фахом «Правознавство». Також паралельно з навчанням працював юрисконсультом у компанії «Оскар Т».

У 2022 році Стерненко закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за фахом «Міжнародне право».

Сергій Стерненко неодружений, дітей не має. Перебуває у тривалих стосунках із Наталією Усатенко. Наталія працювала у прес-службі в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Сергій і Наталія познайомилися в 2019 році на суді щодо росіян і колаборантів, які брали участь у заколоті 2 травня в Одесі.

Стерненко займається дзюдо. Раніше жив в Одесі. Після неодноразових нападів переїхав зі своєю дівчиною до Києва.

Громадська діяльність

Сергій Стерненко брав активну участь у «сміттєвій люстрації». Власне, він її вигадав та організував у період, коли закінчилася Революція Гідності, а суспільство гостро реагувало на прояви беззаконня та несправедливості.

За словами Стерненка, «сміттєва люстрація» розпочалася зі справи Олега Руденка, голови Фонду соціального страхування Одеської області. Чиновник взяв хабар, був спійманий, суд призначив йому заставу, яку Руденко сплатив, після чого спокійно повернувся на свою посаду. Це викликало хвилю обурення. У штабі одеського осередку партії «Правий сектор» провели нараду, після чого перестріли чиновника, поставили йому кілька запитань, на які він агресивно відповів. Відтак, активісти закинули Руденка у сміттєвий бак.

«Сміттєва люстрація» прокотилася країною. У сміттєвих баках побували народний депутат Віталій Журавський та інші чиновники. 30 вересня 2014 року закинути в бак намагалися й Нестора Шуфрича, однак він опирався, через що сталася бійка й тодішній депутат отримав черепно-мозкову травму.

У 2014 та 2017 роках Сергій Стерненко також брав участь у зривах концертів Світлани Лободи, Ані Лорак, Костянтина Райкіна в Одесі. Як заявляв активіст, ці артисти «підтримували окупацію Криму і виступали на Донбасі». Також Сергій був учасником пікетування російського консульства та інших заходів.

У 2015 році на Сергія Стерненка відкрили справу за підозрою у викраденні та катуванні керівника одеського осередку проросійської партії «Родина» Сергія Щербича. Той мав отримати мандат депутата райради Одеської області, однак активісти нібито викрали його, щоб силою відмовити від депутатства. Слідство наполягало на тому, що одним із нападників був Стерненко. Активіста звинуватили в розбійному нападі, незаконному зберіганні вогнепальної зброї, викраденні людини, заволодінні грошовими коштами.

23 лютого 2021 року суд оголосив вирок і засудив Сергія до 7 років позбавлення волі. Стерненка відправили в СІЗО, а потім — на цілодобовий домашній арешт. Поки розглядалась апеляція, у Києві та інших містах проходили акції з вимогою звільнити Сергія Стерненка. Апеляційний суд скасував доведеність провини за статтею про розбій, однак підтвердив провину у викраденні людини, звільнивши Сергія від відповідальності через те, що термін давності за злочином сплинув. За статтею 263 Стерненку присудили 1 рік умовного терміну. 10 лютого 2022 року судимість з активіста зняли.

18 листопада 2017 року Сергій Стерненко разом із сотнями інших активістів брав участь в акції проти забудови частини території Міського саду Одеси — Літнього театру. Активісти вимагали повернути громаді Літній театр і не віддавати його під забудову. Під час акції сталася сутичка з правоохоронцями, через що Стерненка звинуватили в організації масових заворушень.

Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою упродовж 60 діб із можливістю внесення застави у сумі 600 000 грн. Заставу вніс Максим Степанов, голова Одеської ОДА, однак апеляційний суд скасував заставу та ухвалив рішення про особисте зобов’язання.

У квітні 2018 року Стерненко став одним із засновників громадської організації «Небайдужі» в Одесі.

Сергій разом з іншими активістами організував акцію протесту в Києві під назвою «Аваков — чорт». Акція відбулася 28 серпня 2019 року під ОП на Банковій. Метою акції була вимога звільнити Авакова та не залишати його головою МВС у новому складі Кабінету міністрів.

2 листопада 2019 року активіст зареєстрував петицію до Президента України про обмеження права на в’їзд на територію України громадян держави-агресора РФ. Стерненко зазначив, що це особливо актуально через «нинішнє загострення на фронті» та стягування російських військ до українських кордонів». За 10 днів петиція набрала необхідну кількість підписів.

24 лютого 2022 року Сергій Стерненко отримав зброю та приєднався до підрозділу «Гонор», який звільняв Київщину. Після деокупації Київщини Стерненко продовжив займатися волонтерською діяльністю та взяв на себе забезпечення деяких військових підрозділів.

«Правий сектор» і Євромайдан

Сергій Стерненко був учасником Євромайдану в Одесі. За словами Сергія, під час Революції Гідності взимку 2014 року він приїхав до Києва та брав участь у боях на вулиці Грушевського 20 лютого 2014 року у складі «Правого сектору».

З березня 2014 року активіст очолив одеську організацію «Правого сектору». 2 травня 2014 року Стерненко брав участь у протистоянні під Будинком профспілок, де в результаті сутичок загинуло понад 40 людей, більшість із яких були активістами Антимайдану. «Правий сектор» тоді був однією з найактивніших сторін протистояння. Однак, за словами Стерненка, він у той день не лише захищав Одесу від проросійських бойовиків, а й особисто врятував двох людей із палаючого Будинку профспілок.

Під час роботи в «Правому секторі» Сергій Стерненко був учасником та організатором ліквідації точок збуту наркотиків в Одесі.

5 лютого 2017 року Стерненко з власної ініціативи склав повноваження та пішов із «Правого сектору». Активіст пояснив це тим, що організація перестала розвиватися.

Sternenko

У Сергія Стерненка є свій відеоблог на YouTube під назвою STERNENKO. Станом на лютий 2024 року, на нього було підписано 1,86 млн користувачів. У блозі опубліковано 1,9 тис. відео.

У відеоблозі Сергій розповідає про резонансні події в Україні, зокрема підіймає такі теми, як втрати РФ у війні, провокації на польському кордоні, скандали в Росії, удари по Криму тощо. Також блогер постійно проводить на власному каналі збори для допомоги ЗСУ.

«Стерненко — на зв’язку!» — саме під таким гаслом Сергій веде свій блог. Ще одна коронна фраза, яку Стерненко часто використовує у своїх відео: «Наша русофобія недостатня».

У 2020 році Сергій Стерненко став переможцем у номінації «Людина року в українському YouTube» першої української YouTube-премії «Паляниця Awards» від редакції «Телебачення Торонто».

Напади та кримінальне переслідування

Напади на Сергія Стерненка сталися після його участі в акції проти забудови Літнього театру та серії акцій проти російської культурної експансії в Одесі.

Перший напад на активіста стався 7 лютого 2018 року. Двоє невідомих чекали на Стерненка в під’їзді його будинку в Одесі. Чоловіки накинулися на Сергія та побили битою. Після нападу блогер близько тижня пролежав у лікарні. Після цього випадку Стерненко вперше звернувся в поліцію з проханням надати йому державну охорону, однак отримав відмову.

1 травня 2018 року стався другий напад на Сергія Стерненка. Активіст разом зі своєю дівчиною, Наталією Усатенко, планував відвідати мітинг комуністів біля оперного театру та зняти про це відео. Коли пара виходила з двору будинку, нападник вистрелив у потилицю Стерненка з травматичного пістолета. Зловмисника, Абзала Байкумашева, вдалося затримати на місці злочину. Під час розслідування інциденту Служба безпеки України встановила причетність до нападу на активіста Едуарда Панченка — члена проросійської партії «Родина», а пізніше активіста «Правого сектору», якого виключили з партії через конфлікт із Сергієм Стерненком. І після другого нападу Стерненку відмовили в державній охороні.

24 травня 2018 року на Стерненка було скоєно третій напад. Увечері Сергій із дівчиною Наталією поверталися із супермаркету додому. Повз них проходили двоє чоловіків, один із яких раптово наніс Сергію удар в обличчя, після чого замахнувся на нього ножем. Стерненко інстинктивно виставив ліву руку для оборони, через що отримав серйозне ножове поранення цієї руки з артеріальною кровотечею. Сергій активно захищався, йому вдалося перехопити ніж у нападника, після чого чоловіки почали тікати.

Під час сутички один із нападників, а саме, Іван Кузнєцов, отримав поранення в живіт і серце, через що помер за кілька десятків метрів від місця нападу на Стерненка. Іншому нападнику, Олександру Ісайкулу, вдалося втекти, однак упродовж доби його затримала поліція. Ісайкула не допитали, відпустили на волю, а у справі він значився як свідок. Наразі зловмисник перебуває у Росії.

Після нападу Сергій Стерненко з ножовим пораненням руки та струсом мозку перебував у лікарні. Однак уже за добу його «виписали» звідти заднім числом, через що він мусив продовжити лікування в Києві.

Через якийсь час з’явився свідок, який вказував на те, що напад на Стерненка замовив Труханов через Олександра Подобєдова.

У жовтні 2019 року справу Сергія Стерненка було передано через Генпрокуратуру України до Головного слідчого управління СБУ. Це пояснювалося тим, що до нападу на громадського діяча могли бути причетні одеські поліцейські.

Третій напад на Сергія Стерненка набув великого розголосу. З одного боку, Сергія захищали інші активісти та відомі політики, з іншого — цькували проросійські політики та українофоби, вимагаючи притягти Стерненка до кримінальної відповідальності через умисне вбивство людини. Зокрема Михайло Добкін заявив, що Сергій Стерненко — недоторканий і може безкарно вбивати людей, бо його прикриває СБУ.

Після того, як 17 березня 2020 року генпрокурором було призначено Ірину Венедіктову, вона серйозно зацікавилася справою Сергія Стерненка. 4 квітня того ж року вона вимагала оголосити підозру в злочині активісту, однак заступник Віктор Трепак відмовився зробити це через відсутність підстав. І все ж генпрокурорка заявила, що «по Стерненку підозра буде в будь-якому разі». Адвокати Стерненка сприйняли це як упередженість прокурорів у справі.

11 червня 2020 року СБУ оголосила Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Натомість активіст відкидав звинувачення й наполягав на політичній заанґажованості справи. Українська гельсінська спілка з прав людини також вважала переслідування Сергія Стерненка політично вмотивованим.

26 грудня 2023 року Сергій Стерненко повідомив, що Приморський районний суд Одеси закрив справу про ймовірне перевищення активістом самооборони під час нападу. Як заявив блогер, «сторона обвинувачення не довела мою провину», оскільки в його діях не було умислу на вбивство. Активіст подякував своїм адвокатам та усім, хто виходив на акції протесту на його підтримку.

Волонтерство

Сергій Стерненко зайнявся волонтерською діяльністю майже від самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

10 жовтня 2022 року Росія завдала наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України. Після цього Сергій Стерненко і Фонд Сергія Притули оголосили збір коштів на помсту росіянам. Кошти збирали на закупівлю безпілотників для ЗСУ. 11 жовтня 2022 року активістам вдалося зібрати понад 350 мільйонів гривень донатів, при цьому початкова планка була 100 млн грн.

За допомогою коштів з інших зборів, які також організував Сергій Стерненко, вдалося виготовити нову українську зброю. Ці засоби ураження застосували під час атаки на військовий аеродром у Пскові. У ніч на 1 вересня 2023 року військові ГУР МО знищили 4 російських літака та ще 2 літака пошкодили.

8 листопада 2023 року на своїй сторінці в соціальній мережі Сергій Стерненко виклав відео знищення російського ЗРК «Тор» військовими 103-ї бригади територіальної оборони. Операцію вдалося успішно провести завдяки FPV-дронам, які закупив Стерненко. Пізніше, 6 грудня 2023 року, такими ж дронами, придбаними за донати, знищили частину новітнього зенітно-ракетного комплексу С-350 «Вітязь» вартістю 135 млн доларів.

Сергій Стерненко організовує збори на дрони для ЗСУ на постійній основі, передає їх у підрозділи та аналізує досвід використання FPV-дронів військовими. Станом на лютий 2024 року, Стерненко передав на фронт близько 28 тисяч безпілотників.

Соціальні мережі

У соціальних мережах Сергія Стерненка можна знайти за такими посиланнями:

YouTube

Twitter

Instagram

Facebook

Telegram