Олександр Положинський

Біографія

Олександр Положинський народився 28 травня 1972 року в Луцьку. Він вже з досить раннього дитинства цікавився музикою та виступав на дошкільних і шкільних заходах. 

Після закінчення 8 класу Луцької школи №15 Положинський вступив до Львівської республіканської спеціальної школи-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, а згодом здобув вищу освіту за економічним напрямом у Луцькому державному технічному університеті. У перші роки навчання був на межі відрахування, проте з третього курсу став успішним студентом і навіть долучився до команди КВК. У студентські роки Олександр також активно брав участь у страйках.

З 1995 по 1997 рік Положинський працював на радіо «Луцьк», де вів авторські програми «Грандж-Помаранч», «Музичний Світ ARC» та «Дуже необхідна музика».

У період з 1990 по 2000 рік Олександр Положинський працював у літніх дитячих таборах, де був вихователем і організатором культурних заходів.

Творчість

Музична кар'єра Положинського розпочалася з участі у луцькому гурті «Мухи в чаї», де Олександр вперше виступив на сцені з кількома власними піснями. Згодом він долучився як шоумен до панк-проєкту «Макаров & Петерсон».

У 1996 році музикант вирішив взяти участь у конкурсі «Червона рута», подавши заявку одразу від двох гуртів: «Макаров & Петерсон» — у категорії рок-музики та від новоствореного «Тартака» — у категорії сучасної танцювальної музики.

Гурт «Тартак»

Власне так і з'явився гурт «Тартак» із чотирма піснями на фестиваль. Невдовзі приєдналися інші учасники, офіційно сформувався гурт, і Положинський став його лідером та автором текстів, заклавши основу для багатьох відомих хітів. 

У 1997 році гурт «Тартак» отримав першу премію в жанрі «танцювальна музика» на Червоній Руті.

У «Тартаку» Олександр обіймав ключові ролі: він був художнім керівником, вокалістом, шоуменом, а також автором текстів. З виходом альбомів «Тартак» утвердився як один із провідних українських гуртів, а їхні пісні «Мене вже немає», «Не кажучи нікому», «Я не один» стали гімнами для багатьох шанувальників. Пісні Положинського вирізняються тим, що кожна з них несе в собі певний меседж, звернення до слухачів, заклик до змін або заклик до єдності.

У 2006 році, маючи бажання популяризувати український фольклор, Олександр співпрацював із колективом «Гуляйгород», створивши альбом, де народна творчість набула сучасного звучання. Згодом він записав альбом «ПоНеДіЛоК» з Орестом Крисою та Едуардом Приступою, у якому об'єднав уривки з творами українських класиків.

У 2009 році Положинський заснував сольовий проєкт «СП», де випустив кілька провокативних пісень, зокрема «Виберіть мене!» (2009) та «Цицідупа» (2010), які звернули увагу на соціальні проблеми й критично оцінили певні аспекти шоубізнесу.

У 2007 році Положинський також почав співпрацювати з Кузьмою Скрябіним, а також спробував себе в ролі режисера, знявши кліп для гурту «Тартак» у 2012 році. 

Студійні альбоми гурту «Тартак»:

• 2001 — «Демографічний вибух»;
• 2003 — «Система нервів»;
• 2004 — «Музичний лист щастя»;
• 2005 — «Гуляйгород»;
• 2006 — «Сльози та соплі»;
• 2010 — «Опір матеріалів»;
• 2012 — «Сімка»;
• 2015 — «Ввічність»;
• 2017 — «АнТАРТАКтида. Частина Друга»;
• 2018 — «АнТАРТАКтида. Частина Перша».

Сингли:

• 2002 — «Мікрофонна перевірка»;
• 2006 — «Україно, забивай!»;
• 2014 — «Висота / Ніхто не крім нас»;
• 2017 — «Стара школа».

Інші альбоми:

• 2007 — «ПоНеДілОК» (проєкт Положинського у складі «Тричі»);
• 2008 — «Українська Героїчна Пісня» (збірка за участю «Тартака»).

У 2014 році він запустив новий проєкт під назвою «Був'є», з яким випустив два альбоми — у 2015 і 2019 роках. Крім того, для підтримки української збірної з футболу записав пісню «Ось тобі моя рука» у співпраці з телеканалами «Футбол 1/2».

У 2019-му разом із фронтменом гурту «Karta Svitu» Іваном Маруничем створив дует «Ол. Ів.'Є».

5 лютого 2020 року Олександр Положинський звернувся до своїх підписників із заявою про те, що більше не бере участі в гуртах «Тартак» та «Був’є».

8 квітня 2020 року на офіційному YouTube-каналі «Тартака» відбувся онлайн-концерт, де публіці був представлений новий вокаліст гурту — Сергій Строян, який також є учасником гурту «Чумацький Шлях».

У 2021 році Олександр Положинський взяв участь у фестивалі «Бандерштат» із сольною програмою «Вишневий джем».

20 січня 2022 року музиканти офіційно оголосили на сторінці гурту у Facebook, що завершують свою діяльність у складі «Тартака» та планують розпочати роботу над новим проєктом.

Топ пісень гурту “Тартак”

1. Тартак feat. Світязь «Ні, я не ту кохав» — одна з ранніх пісень гурту «Тартак», яка розповідає про нещасливе кохання та душевні переживання героя. 

   

2. «Я не хочу» — пісня стала символом протесту і швидко набула популярності.
3. «Ось тобі моя рука» — патріотична пісня, присвячена підтримці української збірної з футболу.

4. «Висота / Ніхто крім нас» — пісня, присвячена українським військовим і волонтерам. Вона стала символом стійкості та незламності українського духу. 

   

5. «Жити» — вона стала гімном тих, хто прагне до змін навіть, попри всі труднощі.

6. «Понад хмарами» — романтична лірична пісня, яка передає відчуття свободи та польоту, мрій та емоційного піднесення. 

   

7. «Мене вже немає» — одна з найпопулярніших пісень, що передає наративи прожиття гідного життя та прощання зі світом в бою.

   

Кар’єра ведучого

Попри великі зобов'язання у гурті «Тартак», Сашко Положинський встигав ще працювати ведучим на телебаченні та радіо. Протягом 2001–2002 років у іронічній програмі «русские горки» на ICTV та М1, у якій висміював російську попмузику, що допомогло гурту профінансувати свій дебютний альбом «Демографічний вибух». У цей час він також був ведучим програми «Свіжа кров» на М1, яка підтримувала молоді українські гурти.

У 2007 році він разом з Романом Давидовим, Андрієм Кузьменком та Ігорем Пелихом вів ранкове «ДСП-шоу» на радіо «Європа плюс». 

Громадська діяльність

Олександр Положинський завжди був активним громадським діячем. Він часто висловлював свою позицію щодо важливих соціальних та політичних подій в Україні. Під час Революції гідності Олександр Положинський активно долучався до подій, ставши частиною Ради народного об’єднання «Майдан» і підтримуючи протестувальників.

У 2015 році разом з музикантами «Riffmaster» виступав перед бійцями 3-го окремого полку спецпризначення та 72-ї окремої механізованої бригади. Також разом з Іваном Маруничем (партнером по проєкту «Ол. Ів.'Є») він виступав для військових у Волновасі. Разом із Арсеном Мірзояном підтримував бійців 128-ї ОГШБр, а з гуртом «Ukiez» — військовослужбовців Національної гвардії.

Олександр Положинський є одним із організаторів акції «Не будь байдужим», що включила 14 музично-інтерактивних концертів у містах центральної України на підтримку української мови. Він також долучився до проєкту «Почувайся європейцем — розмовляй українською!» на радіо «Луцьк».

Після початку війни на сході України у 2014 році Положинський став одним із найактивніших волонтерів, підтримуючи українську армію та допомагаючи фронтовим підрозділам. Його громадянська позиція та підтримка військових стали взірцем для багатьох.

Положинський також брав участь у створенні волонтерського фонду для відновлення архітектурної пам’ятки національного значення — Тартаківського палацу.

Він активно долучається до громадських ініціатив. Разом з Іваном Маруничем Положинський виступив проти забудови гірського масиву Свидовець, заснувавши інформаційний проєкт Free Svydovets. У 2018 році він записав відеозвернення на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який перебував у російському ув'язненні.

Положинський також є Почесним Пластуном. З гуртом «Був'є» він записав пісню «Легіон» спеціально для організації «Пласт» і пластового табору «Легіон». У 2020 році ходили чутки про те, що він збирається йти на посаду мера Луцька, проте він спростував цю інформацію, наголосивши, що прагне залишитися незалежним.

Особисте життя

Олександр Положинський ніколи не був одружений і зазвичай не розкриває подробиць свого особистого життя. Проте йому неодноразово приписували романи зі відомими українками.

У мене дуже багато дуетів із жінками, і якщо з кожною мені приписувати роман, то я прямо Дон Жуан виходжу. Але я не такий, романи в мене нечасто трапляються. І точно не з кожною співачкою, з якою в мене є спільна пісня,

– зазначив співак в одному з інтерв’ю.

Нагороди

• Лауреат премії імені Василя Стуса (2013) — за внесок у розвиток української культури та активну громадську діяльність.
• Орден «За заслуги» III ступеня — але Положинський відмовився від цієї нагороди. Він вважав, що Президент Зеленський повинен відзначити орденом музиканта Андрія Антоненка («Ріффмастер»), лікаря Юлію Кузьменко та медсестру Яну Дугарь, які були фігурантами справи про вбивство журналіста Павла Шеремети.
• Премія «Золота Жар-птиця» — неодноразові номінації за вагомий внесок у розвиток української музики.
• Премія YUNA — номінант разом із гуртом «Тартак» за досягнення в українській музичній індустрії.
• Премія M1 Music Awards — номінація за популярність пісні гурту «Тартак» на українському телебаченні.

Цікаві факти про Олександра Положинського

1. Полюбляє сноубординг та футбол.
2. Має квартиру в Києві, але постійно проживає в Луцьку.
3. Улюблені музичні гурти: «Bush», «Papa Roach».
4. Книга, що вразила: «Алхімік» Пауло Коельйо. Принципово не читає інших романів цього автора, щоб не зіпсувати враження.
5. Улюблений вислів: «Треба жити так, щоб було добре мені, і при цьому нікому не заважати».

Діяльність під час повномасштабного вторгнення 

До початку повномасштабної війни з росією, у лютому 2022 року, Положинський підписав контракт на службу в резерві ЗСУ. У травні того ж року він приєднався до 47 батальйону, який згодом перетворився на 47 штурмовий полк і 47-му окрему механізовану бригаду. Положинський пройшов бойове хрещення під обстрілами та зустрів свій 50-й день народження на фронті, хоча не бажає, щоб його називали героєм чи захисником.

Минулого року музикант завершив службу в 47 ОМБр «Маґура» та перейшов до іншого підрозділу ЗСУ. Згодом у нього виникли серйозні проблеми зі здоров'ям, через які цього року Олександр Положинський переніс дві операції з корекції зору.

З лютого 2023 року він перебував у Києві, де продовжував дистанційну допомогу військовослужбовцям своєї бригади. У листопаді того ж року він остаточно перейшов до іншої частини.

З квітня 2024 року Олександр Положинський приєднався до радіостанції Армія FM, ставши ведучим програму «Вечірній По». Про це він завчасно повідомив у своїх соціальних мережах, підкресливши, що це не було його рішення:

Від понеділка, 1 квітня, стартує моя програма на “Армія ФМ”. Це не був мій власний вибір, але в армії, на жаль, за тебе часто вирішують інші люди. Але раз наказали, максимально намагатимусь зробити її цікавою та змістовною,

– розповів музикант.

Олександр Положинський показав, що музика може бути не лише джерелом розваг, а й потужним інструментом впливу на суспільство, наголошуючи на важливих цінностях, таких як свобода, патріотизм і єдність. Його приклад є важливим для наступних поколінь, адже він доводить, що можна бути вірним своїм ідеалам, активно підтримуючи свою країну і свою культуру.

Соціальні мережі

Facebook

Telegram

Instagram

YouTube

Питання\відповіді