Зимові свята в Україні

Зимовий цикл свят в Україні

Найвідоміші народні свята України, які проходять зимою: Святий Миколай, Різдво Христове, Водохреща, Новий Рік.

Тепер відзначають зимові свята в Україні 2024 за новоюліанським календарем:

1. Введення. Свято відзначали за старим календарем 4 грудня. Зараз відзначається 21 листопада.
2. Свято Катерини. Це свято відзначалося 7 грудня. За новим календарем, відзначається - 24 листопада.
3. День Андрія Первозваного. Відзначалося свято 13 грудня. За новим календарем, святкується 30 листопада.
4. День Святого Миколая. Святкували 19 грудня. Зараз відзначається 6 грудня.
5. Святвечір. Відзначалося свято 6 січня. За новим календарем - 24 грудня.
6. Різдво Христове. Раніше відзначалося 7 січня. Зараз святкування припадає на 25 грудня.
7. Меланки (Маланки). Святкувалося 13 січня. За новим календарем - 31 грудня.
8. Свято Василя, Новий Рік. Відзначалося 14 січня. Зараз відзначається 1 січня.
9. Голодна кутя або Другий Святвечір. Святкувалося 18 січня. За новим календарем відзначається 5 січня.
10. Свято Водохреща (Йордан). Свято відзначалося 19 січня. Зараз відзначається 6 січня.

Головною причиною, щоб відзначати зимові свята в Україні по новому календарю, є рішення Православної церкви. Українська Православна церква дотримується новоюліанського календаря, у якому свята зсунуті на 13 днів. Усі літні свята в Україні автоматично теж зсунуті.

За два роки до переходу на новий календар, у церкві точилися дискусії про свято "Різдво". Відзначати його 25 грудня чи 6 січня. 24 травня 2023 року учасники Архієрейського собору Православної церкви України проголосували за перехід на новоюліанський календар. Більшість православних церков ЄС користуються новоюліанським календарем, і Україна, теж повинна не відставати.

21 листопада — Свято Введення

Свято Введення в храм Пречистої Богородиці (Третя Пречиста) до 2023 року відзначалося в Україні 4 грудня.

Це свято пов'язане з народженням Діви Марії, яку мати з батьком у віці 3 роки віддали ангелу. Анна та Іоаким довго не могли мати дітей і молилися Господу. Отець небесний дав їм дитину за обіцянку, що вони відведуть первістка для служіння в Єрусалимський храм. Саме той день, коли батьки відвели Марію до храму, вважається Введенням.

Звичаї, обряди і традиції

У це свято люди намагалися дотримуватися заборон:

• не вживати молочні продукти, м'ясо, яйця, бо триває Різдвяний піст;
• важко не працювати, заборонялося шити, вишивати, прати, прибирати.
• не можна вінчатися й укладати шлюб.

Вранці, люди відвідували церкву. Намагалися на це свято не давати в борг і не позичати. Воду набирали тільки там, де сходяться три джерела воєдино. Набрану воду освячували вогнем, і потім її використовували для худоби, приворотів коханих, ворожіння.

24 листопада — Свято Катерини

У народі вважається, що Катерина - покровителька жіночої долі, кохання і шлюбу. Свята Катерина в юності славилася красою, жила в багатстві, мала безліч охочих, хто хотів ощасливити її життя і запропонувати руку і серце.

Катерина заступилася за християн перед Максиміаном і її вирішили стратити жорстокими тортурами (колесуванням). Під час підходу Катерини до знаряддя тортур, ангел їх знищив вщент. Мучениця прийняла смерть відрубуванням голови. Легенда свідчить, що у Святої Катерини з ран текла не кров, а молоко.

Дівчата, які бажають знайти кохання, йдуть до церкви і моляться біля ікони Святої Катерини. Напередодні свята, дівчата влаштовували вечорниці, де ворожили на судженого.

Звичаї, обряди і традиції

Напередодні свята, дівчата влаштовували вечорниці, де ворожили на судженого. На ранок, дівчата, які бажають знайти кохання, ідуть до церкви і моляться біля ікони Святої Катерини.

У святкування Святої Катерини, люди дотримувалися заборон: не вживали алкоголь, не їли молочних і м'ясних страв, намагалися не працювати.

30 листопада — День Андрія Первозваного

До 2023 року це свято відзначалося в Україні 13 грудня. За новим календарем, свято відзначається 30 листопада. Андрій є одним з апостолів Христа. Він був першим покликаний Спасителем. У народі він є покровителем любовного щастя, сім'ї, шлюбу.

Звичаї, обряди і традиції

У свято віряни йшли на ранкову службу, молилися до Андрія Первозванного. У народі це свято називалося калитою. Таке ім'я давали обрядовим коржам, які підвішували до стелі, і молоді хлопці мали відкусити шматок калити, не використовуючи своїх рук. Відкусити калити слід було, осідлавши кочергу і не засміятися.

Молоді хлопці, хто зміг відкусити калиту, вважалися везунчиками, і на них чекало щасливе одруження. Ті, у кого нічого не вийшло, їх обмазували сажею, і хлопці йшли додому. Паралельно, дівчата приходили на цю подію і виглядали собі майбутнього нареченого.

Напередодні свята, дівчата займалися ворожінням на свою долю, ім'я нареченого.

У свято люди намагалися не займатися фізичною працею, не можна було лаятися, кричати, ображати інших, відмовляти в допомозі.

6 грудня — День Святого Миколая

До 2023 року, день Святого Миколая відзначався в Україні 19 грудня. Зараз це свято відзначається 6 грудня. Святий Миколай вважається одним із найбільш шанованих святих. Він є покровителем для бідних, сиріт, мандрівників, військових. Вважається, що якщо попросити щиро в день Святого Миколая допомоги, то він ніколи не відмовить.

Звичаї, обряди і традиції

У свято віряни йдуть до церкви на ранкову службу, моляться. Люди вітають одне одного, роблять подарунки. У день пам'яті святого, діточок пригощають солодощами. Батьки цього дня можуть попросити захисту для своїх дітей.

Люди намагаються цього дня не лаяти дітей, не ображати одне одного, намагаються не займатися фізичною працею, не відмовляють у милостині. Цього дня намагаються не брати в борг і не давати.

24 грудня — Святвечір

Святвечір - це святковий вечір перед Різдвом Христовим. Це свято відзначають у родинному колі. На стіл готують 12 пісних страв. е один із найважливіших днів у християнській традиції, який передує святкуванню народження Ісуса Христа.

Звичаї, обряди і традиції

Святвечір відзначають удома або в церкві. Удень люди прибирають дім, щоб Різдво зустріти в чистоті, і готують 12 страв. Щойно темніє надворі і запалюється перша зірка на небі, люди ставлять 12 страв на стіл і сідають за трапезу. На столі не повинно бути молочної та м'ясної продукції, бо ще діє піст.

Головними стравами вечора є: кутя, узвар, вареники. Алкоголь у цей вечір намагаються не вживати.

За стіл спершу сідає господар будинку, тільки потім інші члени сім'ї. У народі господар сім'ї підкидав ложку куті, і якщо кілька зерен приліплялися до стелі, значить рік буде врожайним. У будинку люди ставлять дідуха, який зроблений із пшеничного снопа. Він уособлює багатство в домі та достаток. Через день, його спалюють, і навколо колядують. Опівночі, заведено всією сім'єю йти в храм на нічну службу.

25 грудня — Різдво Христове

До 2023 року це свято відзначалося в Україні 7 січня. Зараз відзначається Різдво Христове - 25 грудня. Різдво Христове вважається одним із головних церковних свят у християнстві. У церкві священики одягаються традиційно в білий одяг і здійснюють літургію.

Звичаї, обряди і традиції

Напередодні Різдва, віряни вітають один одного "Христос народився", у відповідь отримують "Славімо його". Люди всією родиною йдуть до храму на службу, подають милостиню, запрошують у гості до себе рідних, друзів.

У свято стараються:

• не лаятися;
• не лихословити;
• не брати в борг і не давати;
• не гадати на майбутнє;
• не проганяти безхатченка.

У Різдво слід просити прощення і прощати своїх кривдників.

31 грудня — Меланки (Маланки)

Щедрий вечір, щедра кутя, до 2023 року це свято відзначали в Україні 13 січня. Зараз свято Маланки відзначається 31 грудня. Це свято вважається народним, і відрізняється від Нового Року, барвистими народними обрядами.

Звичаї, обряди і традиції

Предки вважали, якщо буде щедрий новорічний стіл, значить прийде достаток і багатство протягом року. За столом обов'язково має збиратися родина. Усі мають бути одягнені в чистий одяг, попросити одне в одного вибачення. На Маланку, в Україні, не тільки добре їдять, а й ворожать, щедрують. Ворожать здебільшого дівчата на судженого.

Однією з найпопулярніших традицій є перевдягання у різних персонажів, таких як:

• Маланка – дівчина (зазвичай її роль виконує хлопець, перевдягнений у жіночий одяг).
• Коза – символ родючості та добробуту.
• Циганка, Медвідь, Дід, Баба – комічні та колоритні персонажі.

Учасники таких перевтілень утворюють "Маланкарський гурт", який ходить від хати до хати, вітає господарів і розігрує веселі сценки.

Ще один популярний обряд був серед наших предків - “Водіння Кози” Це обряд, що символізує родючість, багатство та гарний урожай. "Козу" водять у кожен дім, де вона "помирає", а потім оживає, що символізує оновлення життя.

1 січня — свято Василя, Новий рік

До 2023 року свято Василя відзначалося в Україні 14 січня. Зараз святкується 1 січня. Православні віряни відзначають свято Святого Василя, який закликав народ любити ближніх, допомагати бідним, відкидати єресь. Святий Василь прославився як автор багатьох богословських текстів.

Звичаї, обряди і традиції

У це свято, діти та молодь, ходять по сусідах і колядують. Хлопці готують до свята смішні сценки, розігрують жарти. Хлопчики і чоловіки, наступного дня, ходять посівають.

Дівчата, особливо незаміжні, ворожать. У день Святого Василя люди дотримуються заборон:

• не віддавати борги;
• не посівати жінкам;
• жінці першою в дім не можна входити;
• не виносять сміття;
• не займаються рукоділлям.

5 січня — Голодна кутя або Другий Свят-вечір

Голодний Святвечір, до 2023 року, це свято відзначалося в Україні 18 січня. За новим календарем, Другий Свят-вечір відзначається 5 січня. Свято відзначається особливою трапезою та обрядами, які люди проводять здавна. Цією вечерею народ наближав Водохреща. Голодна кутя є фінальним святом, яке завершує новорічний цикл, перед настанням Водохреща. Люди цілий день постять, аж до святої вечері. На столі вже не обов'язково мати 12 страв.

Звичаї, обряди і традиції

На стіл, у багатьох сім'ях, по кутах клали зубчики часнику, трохи сіна. Це робилося для того, щоб уся родина була здорова. Як тільки в небі з'являлася перша зірка, вони сідали за стіл. Усю їжу не з'їдали, залишали для худоби, курям.

Наймолодшому синові доручали зібрати всі виделки і ложки зі столу і зв'язати разом. Це виконувалося для того, щоб сім'я була міцна.

6 січня — Свято Водохреща (Йордан)

До 2023 року це свято відзначалося в Україні 19 січня, зараз 6 січня. Свято Водохреща – одне з найважливіших християнських свят, яке завершує різдвяно-новорічний цикл. Воно присвячене події хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоаном Хрестителем. Водохреща має багаті духовні та народні традиції, які зберігаються до сьогодні.

Звичаї, обряди і традиції

У народі був обряд, де чоловік заклинав мороз. Він брав ложку куті, і казав: "Мороз, мороз, іди до нас кутю їсти". Далі, він робив паузу, і продовжував: "Не йдеш? Значить не йди на пшеницю, не морозь наших коней". Коли наставав вечір, сім'я виносила з хати дідуха їхнього сіна, і підпалювала його. На Водохреще, діти могли ходити по сусідах щедрувати.

Люди вірили, що у Святвечір вода стає святою, і потрібно обов'язково помитися на Водохреща. Також, люди набирали воду, і зберігали її на випадок важкої хвороби.

Українські зимові свята — це більше, ніж просто календарні дати. Це час, коли оживає історія, відчувається сила родинних зв'язків і сяє теплом душа. З давніх-давен ці традиції передаються з покоління в покоління, зберігаючи дух нашого народу, його віру, культуру та унікальність. Вони нагадують нам, що справжнє щастя — у спільних моментах радості, щирих посмішках та вогниках у дитячих очах. Тож нехай магія зимових свят продовжує надихати, об'єднувати та зігрівати наші серця, незалежно від погоди за вікном.